ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми; визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет; розкрито наукову новизну і практичне значення; проаналізовано напрями впровадження та апробації результатів експериментальної роботи.

У першому розділі – "Наукові засади дослідження проблеми проектування навчальної інформації викладачем вищої школи в ході розв'язання професійних завдань" – проаналізовано методологічні засади дослідження; визначено та охарактеризовано три понятійні простори: навчальна інформація, проектувальна діяльність, професійно-педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу; представлено їх взаємозв'язок, уточнено сутність і зміст в історико-педагогічному контексті.

Зважаючи на складність, багатогранність та міждисциплінарний статус окресленої проблеми, визначено систему методологічних принципів реалізації цілісної експериментальної роботи: від теоретичного пошуку образу досліджуваного явища (створення технології проектування навчальної інформації викладачем вищої школи) до його наукового обґрунтування та впровадження у діяльність вищих навчальних закладів.

Відповідно до логіки аналітико-пошукової роботи уточнено сутнісну характеристику понятійного блоку: "інформація", "навчальна інформація", "проектування навчальної інформації". У результаті теоретичного узагальнення семантичної, прагматичної, аксіологічної, педагогічної інтерпретації інформація розглядається як певна міра знань або відомостей про об'єктивну реальність з метою передачі її в часі та просторі. Посилаючись на положення про те, що інформація: знакова система, що потребує тлумачення; знання, представлені в комунікативній формі; засіб їх передачі (транспортування); його складова, яка використовується для орієнтації, активної дії, управління, – наголошено, що процес "перетворення" інформації в знання і "виникнення" нових знань на основі процесу засвоєння інформації є тотожними. В основі цього процесу – різноманітність змісту форм культури, що засвоюється людиною впродовж усього життя.

Орієнтація на предмет та об’єкт певної галузі знань стала підґрунтям для виділення ключового поняття дослідження – навчальна інформація, яка визначається як така, що, з одного боку, регламентується державними документами у сфері освіти (Державним стандартом, навчальними планами, робочими програмами) і регулює діяльність педагогічної системи, з другого – є продуктом творчості самого викладача, який відбирає і композиційно конструює її на основі власних уявлень щодо логіки, засобів, методів і форм навчання. Зазначено також, що вона складає фонд професійної компетенції майбутнього фахівця.

Обґрунтовано думку, що інтенсифікація інформаційних потоків як один із головних чинників входження глобалізованого світу в еру інформаційного суспільства актуалізує проблему організації освітнього інформаційного простору в цілому та в системі професійної підготовки зокрема. Одним із шляхів його впорядкування визначено проектування навчальної інформації, яке у межах дослідження розглядається як складна багаторівнева діяльність, що здійснюється шляхом наближення загального інформаційного ресурсу до навчального інформаційного продукту відповідного рівня (навчальна інформація, засоби її представлення, інформаційно зорієнтована компетентність).

З'ясовано, що вагоме значення у формуванні культурних цінностей, наукового та інтелектуального потенціалу суспільства належить вищим навчальним закладам, основу діяльності яких становить професорсько-викладацький склад. Характеристику професійно-педагогічної діяльності викладача вищого закладу освіти крізь призму роботи з інформацією та інформаційними джерелами проведено на основі виділення таких етапів: представлення інформації власне педагогом (до ХVІ ст.); навчальної книги (ХVІ-ХVІІ – кінець ХІХ ст.); аудіовізуальних засобів навчанням (з кінця ХІХ ст.).

Доведено, що на всіх етапах професійна діяльність педагога з навчальною інформацією розв'язувалася в контексті поступального руху науки і техніки, еволюційного розвитку інформаційного середовища на основі широкого пізнання і освоєння світу. Перспективним напрямом упорядкування інформації є проектування.

Проектування навчальної інформації викладачем вищого навчального закладу тлумачиться як багаторівнева складова професійно-педагогічної діяльності, що передбачає вибір оптимального шляху роботи з навчальною інформацією, який забезпечує формування інформаційно зорієнтованої компетентності майбутнього фахівця (студента) через активне включення у навчальний процес матеріальних та нематеріальних засобів інформаційної взаємодії.

З урахуванням інтенсивного збільшення на сучасному етапі розвитку суспільства обсягу інформації та навчальної інформації обґрунтовано необхідність удосконалення проектної складової професійно-педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу як засобу підвищення рівня комунікативної взаємодії учасників навчального процесу та якості підготовки майбутніх фахівців.

У другому розділі – "Теоретичні та практичні основи побудови технології проектування навчальної інформації викладачем вищої школи у ході професійно-педагогічної діяльності" – уточнено категорію "педагогічна технологія" відповідно до її проектної спрямованості, обґрунтовано побудову педагогічної технології проектування навчальної інформації викладачем вищої школи в ході професійно-педагогічної діяльності, представлено шляхи її впровадження у навчальний процес вищої школи.

Концептуальною основою розробки технології проектування навчальної інформації викладачем вищого навчального закладу в ході професійно-педагогічної діяльності визначено адаптивний підхід як засіб наближення навчальної інформації та інтелектуально-змістових можливостей суб'єктів комунікації (навчальна інформація – викладач; викладач – студент; студент – навчальна інформація).

У контексті дослідження педагогічна технологія, що реалізується в межах окресленого підходу, полегшує, мінімізує і раціоналізує педагогічну працю викладача, дозволяє науково, системно представити процес проектування ним навчального інформації, а також виступає важливим засобом підготовки фахівців із достатнім рівнем орієнтації в сучасному інформаційному просторі.

Відповідно, технологія проектування навчальної інформації викладачем вищого навчального закладу в процесі професійно-педагогічної діяльності тлумачиться як комплексна педагогічна взаємодія суб'єктів освітньої діяльності, в основу якої покладено представлену крізь призму комунікації роботу з навчальною інформацією шляхом виконання стратегічно розгорнутих послідовних етапів та операцій, спрямованих на розвиток психологічної, особистісної сфер студентів, формування їх готовності до перетворювальної діяльності, впровадження її результатів у життя як результат інформаційного впливу суспільства.

Теоретичним підґрунтям побудови технології проектування навчальної інформації в процесі професійно-педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу стало поєднання технологічного та комунікативного підходів. Основою впровадження розробленої технології визначено процес цілеутворення, що відбувався на двох рівнях: стратегічному та поетапному. На стратегічному рівні здійснено педагогічну інтерпретацію суспільно-державного замовлення і визначено пріоритети професійно-педагогічної діяльності викладача в роботі з навчальною інформацією, що зумовлює переорієнтацію навчально-професійних завдань педагога в межах інформаційно-освітнього простору на удосконалення інформаційної взаємодії.

Рівень поетапного цілеутворення передбачав подальшу конкретизацію стратегічної мети, реалізація якої представлена в розробленій технології на основі інтерпретації навчального процесу в контексті його проектної спрямованості в роботі з інформацією. За таких умов процесуальна сторона відображає проектувальну складову технології, змістова – інформаційну (комунікативну). Разом з тим, побудова загального проекту реалізується з опорою на те, що робота викладача з інформацією включає як прямі, так і непрямі техніки, що забезпечують ефективну взаємодію учасників навчального процесу. У межах другого рівня цілеутворення виділено технологічні етапи, які відображають повний цикл інформаційної взаємодії.

І етап – докомунікативна фаза – характеризується формуванням цілей діяльності та визначенням потреб щодо обміну інформацією, актуалізацією джерел інформації, а також чітким окресленням та конструюванням способів інформаційної взаємодії через форми пред'явлення навчальної інформації.

Алгоритм реалізації зазначеного етапу представлено на основі визначення його інформаційного контенту (чіткого змістового наповнення) на засадах комунікативного підходу, що окреслює шлях від актуалізації інформаційної потреби до інформаційного запиту, основою забезпечення якого є: визначення предмета комунікації (зміст навчальної дисципліни – навчальна інформація); кодування навчальної інформації (конструювання засобів інформаційної взаємодії) з метою пред'явлення в ході реалізації контактної фази комунікації – комунікативного етапу.

На основі аналізу спеціальної, психолого-педагогічної, методичної літератури структуровано джерела навчальної інформації та форми її організації з метою використання в ході навчального процесу ВНЗ.

ІІ етап – комунікативна фаза, або власне комунікація (безпосередня реалізація навчальних завдань) – включає передачу навчальної інформації комунікатором (викладачем) та переведення її у поле засвоєння знань комунікантом (студентом) через канал передачі інформації (навчальний процес) із використанням розроблених на попередньому етапі засобів комунікації, що забезпечують формування готовності та здатності суб'єктів комунікації (як викладача, так і студента) мобілізувати набуті знання, вміння, досвід і способи діяльності та поведінки для ефективного розв'язання завдань, які виникають у процесі їх життєдіяльності.

У дослідженні виокремлено форми і методи навчального процесу, що спрямовані на активізацію їх роботи з навчальною інформацією у позааудиторний та аудиторний час.

ІІІ етап – посткомунікативна фаза – передбачає визначення результатів інформаційної взаємодії суб'єктів комунікації в межах внутрішньо спроектованого навчального процесу. Доведено, що результативним інформаційним продуктом упровадженої технології є інформаційно зорієнтована компетентність викладача та студента – здатність до ефективної роботи з інформацією у всіх формах її представлення.

Технологію проектування викладачем навчальної інформації в ході професійно-педагогічної діяльності представлено як загальний алгоритм роботи з навчальною інформацією (рис. 1). Акцентовано увагу на можливості вдосконалення професійно-педагогічної підготовки викладача вищого навчального закладу в зазначеному напрямі шляхом актуалізації проблем проектування навчальної інформації у процесі методичної роботи.

У третьому розділі – "Експериментальна перевірка ефективності впровадження технології проектування навчальної інформації викладачем вищого навчального закладу" – представлено програму реалізації експериментальної роботи, в основу якої покладено розв'язання двох основних завдань: визначити сучасний стан володіння викладачами вищих навчальних закладів теорією і практикою проектування навчальної інформації (констатувальний етап експерименту); впровадити, апробувати розроблену технологію та довести її ефективність (формувальний етап експерименту).

У дослідженні обґрунтовано базовий критерій оцінки результативного інформаційного продукту – інформаційно зорієнтована компетентність. Виокремлено та охарактеризовано її компоненти: ціле-мотиваційний (потреби, мотиви), когнітивно-інформаційний (знання), діяльнісний (уміння, досвід діяльності, сформованість способів діяльності), ціннісно-змістовий (ставлення до заданого виду діяльності та її об'єкта – самої інформації), емоційно-вольовий (регуляція діяльності та прояву результату, саморегуляція).

На основі представлених критеріїв та показників у ході констатувального етапу експерименту, що тривав упродовж 2003-2004 рр., проведено якісний та кількісний аналіз рівня сформованості професійно-педагогічної діяльності викладачів вищих навчальних закладів різних регіонів України (217 осіб). За попередньо визначеними критеріями та оцінкою компетентних суддів виділено три групи викладачів (репродуктивний, конструктивний, творчий) за рівнем володіння ними основами теорії і практики роботи з інформацією як стратегічно розгорнутого процесу.

Отримані результати підтвердили припущення про те, що підготовка викладачів вищих навчальних закладів до проектування навчальної інформації є недостатньою. Цей факт визначає необхідність підвищення ефективності інформаційної взаємодії (навчальна інформація – викладач, викладач – студент, студент – навчальна інформація) шляхом розробки авторської технології, впровадження якої здійснювалося протягом 2005-2009 рр.