| Короткий зміст: |
1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено ступінь її розробленості, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету, гіпотезу, завдання, розкрито теоретичну основу, методи дослідження; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.
- “Теоретичні засади формування науково-дослідницьких умінь у бакалаврів фізичного виховання і спорту засобами інформаційно-комунікаційних технологій” - висвітлено стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці, визначено основні принципи і підходи, зарубіжний досвід організації науково-дослідницької діяльності студентів; проаналізовано базові поняття дослідження.
З’ясовано, що проблему формування науково-дослідницьких умінь у студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій варто розглядати з позицій системного, діяльнісного, особистісно орієнтовного, міждисциплінарного та дослідницького підходів. Конкретизовано принципи організації цього процесу: цілепокладання, наступності, інтерактивності, інтеграції навчальної та науково-дослідницької діяльності, включення студентів у дослідницьке інформаційно-навчальне середовище.
Доведено, що формування науково-дослідницьких умінь є ефективним за умов: забезпечення неперервності процесу шляхом поетапного включення студентів у дослідницьку діяльність через різні форми аудиторної і позааудиторної роботи, перебудови навчального процесу з домінуванням самостійних форм навчання, включення елементів науково-дослідницької діяльності у зміст фахових та спеціально-теоретичних дисциплін, орієнтації на розвиток дослідницьких якостей особистості, спрямування на творчу самореалізацію.
На основі здійсненого аналізу стану дослідженості проблеми, наявних теоретичних здобутків у галузі формування науково-дослідницьких умінь у бакалаврів фізичного виховання і спорту засобами інформаційно-комунікаційних технологій з’ясовано, що науково-дослідницька діяльність є одним із важливих шляхів підвищення якості підготовки і виховання майбутніх фахівців, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності сучасні досягнення науково-технічного прогресу. Інтеграція наукової, освітньої та виробничої діяльності в підготовці таких фахівців реалізує одну із засад Болонського процесу – єдність освіти і наукових досліджень.
Виявлено, що організація науково-дослідницької діяльності студентів вищих навчальних закладів у розвинених країнах передбачає створення арсеналу новітніх інструментів накопичення, обробки та передачі освітньої інформації через інформаційні каналів: локальні та міжнародні освітянські мережі, концептуальне запровадження систем відкритої освіти, реалізація ефективних моделей дистанційного навчання, розробка та застосування сучасних засобів навчання, використання можливостей засобів масової інформації та медіа, реалізація дослідницької діяльності в освітньому інформаційному просторі.
З’ясовано, що в системі вищої педагогічної освіти США та Канади найбільш активно використовуються такі види дослідницької діяльності, як складання портфоліо, написання етнічної автобіографії, есе, доповідей, розробка проектів, проведення автентичних бесід і публічних презентацій, використання „кейсів”, що загалом забезпечує систематичність інтеріоризації фахових знань, рефлексивних і дослідницьких умінь майбутніх фахівців. Зазначено, що у країнах Західної Європи в організації дослідницької діяльності значна увага приділяється зв'язку теорії і практики, що передбачає домінування інтерактивних, дискусійних, креативних форм, які віддзеркалюють особистісну позицію та досвід студента.
У результаті теоретичного аналізу проблеми уточнено базові поняття дослідження: „науково-дослідницькі вміння бакалаврів фізичного виховання і спорту”, „інформаційно-комунікаційні технології”. У контексті дисертації „формування науково-дослідницьких умінь у бакалаврів фізичного виховання і спорту” тлумачиться як процес, спрямований на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери бакалаврів фізичного виховання і спорту, оволодіння студентами комплексом науково-дослідницьких знань та системою науково-дослідницьких умінь, розвиток професійно-значущих особистісних якостей, які забезпечують результативність науково-дослідницької діяльності бакалаврів фізичного виховання і спорту (здатність до самоаналізу, об’єктивної самооцінки, самокритики, подолання труднощів, виявлення й усунення їх причин).
У другому розділі - „Розробка експериментальної моделі формування науково-дослідницьких умінь у бакалаврів фізичного виховання і спорту засобами інформаційно-комунікаційних технологій” - розроблено систему науково-дослідницьких умінь у бакалаврів фізичного виховання і спорту; критерії та рівні сформованості зазначених умінь, авторську модель організації процесу їх формування; проаналізовано шляхи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців.
Доведено, що формуванню системи науково-дослідницьких умінь у майбутніх фахівців зазначеного профілю передує усвідомлення значущості, наявність позитивного мотиву, особистісного сенсу, задоволеність власною науково-дослідницькою діяльністю, а також засвоєння знань про мету, суб’єкти, предмет, методи, засоби спільної діяльності викладача і студента, логіку і етапи наукового пізнання, структуру наукового дослідження, етапи науково-дослідницької діяльності, експериментальні основи вивчення досліджуваних об’єктів, способи отримання й обробки результатів.
На основі дослідження С.І. Бризгалової, І.А. Зимньої, О.О. Шашенкової, В.Н. Литовченко, В.І. Андрєєва, О.Г. Чугайнової та ін. обґрунтовано думку, що система передбачає наявність таких груп умінь: організаційно-методичні, інформаційно-аналітичні, моделювально-прогностичні, комунікативно-дослідницькі, професійно-пошукові, рефлексивно-оцінні та вміння впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології. Визначено взаємозв’язки кожної групи умінь та їх вплив на сформованість науково-дослідницьких умінь у бакалаврів фізичного виховання і спорту.
Зазначено, що формування науково-дослідницьких умінь забезпечує здатність студентів до самоаналізу, об’єктивної самооцінки, самокритики, подолання труднощів, виявлення та усунення їх причин.
Відповідно до кожного компонента системи науково-дослідницьких умінь у бакалаврів фізичного виховання і спорту виокремлено критерії (спонукальний, змістовий, операційний та особистісний) як сукупність ознак, що дозволяють визначити рівень їх сформованості (високий, достатній, середній та низький).
Високий рівень характеризується системністю, ґрунтовністю та глибиною сформованості науково-дослідницьких умінь: студент виявляє ініціативу та самостійність; наполегливо здійснює науковий пошук; активно застосовує прийоми співробітництва, взаємодопомоги, взаємоконтролю в процесі дослідницької діяльності; виявляє творчий підхід; виявляє здатність до саморегуляції і коректування своєї діяльності, до проведення самоконтролю; повною мірою володіє інформаційно-комунікаційними технологіями і вільно застосовує їх у зазначеному напрямі. Достатній рівень характеризується творчим підходом, впевненістю у прийнятті рішення; має певні складності в прогнозуванні результатів дослідження; намагається системно застосовувати прийоми співробітництва, взаємодопомоги, взаємоконтролю в процесі дослідницької діяльності, але використовує комунікативні методи отримання інформації, визначає власне ставлення до них; уміло аргументує обраний шлях вирішення проблеми дослідження; має адекватну, але не завжди стійку самооцінку; розуміє необхідність застосування інформаційно-комунікаційних технологій у науково-дослідницькій діяльності, вдало використовує окремі засоби інформаційно-комунікаційних технологій для створення, збереження й обробки інформації. Середній рівень визначається тим, що студент не виявляє ініціативи, в його діяльності переважає наслідування; вирішення питання носить стандартний характер; намагається діяти самостійно, проте потребує педагогічного керівництва; має труднощі з визначенням різних підходів і оптимальних способів вирішення проблеми; відчуває невпевненість у власних можливостях; відчуває певні труднощі у здійсненні віртуальної наукової комунікації та застосовування інформаційно-комунікаційні технології у науково-дослідницькій діяльності. Низький рівень характеризується пасивністю студента, відсутністю самостійності у здійсненні пошукової діяльності; йому потрібен зовнішній контроль, має серйозні ускладнення щодо застосовування знань і вмінь у новій ситуації; не спроможний аргументувати обраний шлях вирішення проблеми дослідження; студент не готовий до саморегуляції і коректування своєї діяльності, критичного аналізу й оцінки своєї діяльності та її результатів.
|
