ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Короткий зміст

Основний зміст дисертаціЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, повноту викладення результатів дисертації в опублікованих роботах.

У першому розділі «Теоретичні основи формування організаційних структур в системі управління підприємством побутового обслуговування» досліджено понятійно-категоріальний апарат теорій проведення організаційних змін на підприємствах побутового обслуговування, обґрунтовано особливості функціонування підприємств побутового обслуговування, сформулювано сучасну парадигму організаційно-структурної розбудови підприємств побутового  обслуговування.

Порівняльний аналіз існуючих визначень «організаційна структура управління» свідчить про відсутність єдиного підходу до трактування даного поняття. Враховуючи такий стан речей запропоновано під організаційною структурою управління розуміти цілісну організаційну систему, функціонування якої дасть можливість ефективно реалізувати цілі підприємства. Такий підхід забезпечує розгляд організаційної структури управління як головного організаційного елементу підприємства, який забезпечує поєднання всіх необхідних складових (соціальної, економічної, інформаційної, ресурсної, тощо) у системі управління підприємством.

Процес постійного вдосконалення організаційних структур управління (ОСУ) відображає диференціацію їх типів. При цьому в практиці діяльності підприємств використовуються класичні (лінійна; функціональна; лінійно-штабна; обмеженого функціоналізму; лінійно-функціональна) та адаптивні (проектна; продуктова; матрична; функціонально-об’єктна; координаційна, змішана; адаптивна; інноваційна; ринкова; структура, орієнтована на вирішення проблем; дивізійна, венчурна). У сучасних умовах вибір типу ОСУ залежить від очікування власників підприємства, масштабів бізнесу, стратегічних цілей підприємства,  рівня стабільності зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, прийнятих підходів до управління та обраного стилю організаційної поведінки, специфіки діяльності. Виходячи з цього, кожне підприємство самостійно обирає підходи до формування ОСУ, методи її проектування та тип.  

Для обґрунтування вибору типу ОСУ для підприємств побутового обслуговування необхідно визначати особливості існування цих підприємств з урахуванням специфіки функціонування національної економіки. У цьому напряму визначальну роль відіграють види побутових послуг та способи їх надання.

Проведені дослідження законодавчої бази України, економічної літератури вітчизняних та закордонних вчених дало змогу виділити наступні класифікаційні ознаки видів побутових послуг: за видами робіт, за потребами, за характером попиту, за ступенем значущості у технології надання, за соціально-економічними ознаками, за характером витрат праці, за місцем надання, за строками виконання,  за частотою надання, за належністю суб’єктів бізнесу у сфері послуг до видів економічної діяльності, за речовим місцем.

Аналіз дефініцій щодо поняття «побутове обслуговування населення» дозволив сформулювати авторське визначення понять «побутове обслуговування населення» та «послуги сфери побутового обслуговування». Під побутовим обслуговуванням населення доцільно розуміти вид підприємницької діяльності, що направлений на задоволення матеріальних чи духовних потреб людини на платній чи безоплатній основі в індивідуальному порядку. Послуги сфери побутового обслуговування – це такі послуги, що невід’ємно пов'язані з домашнім господарством, побутом людини, виконанням ремонтних робіт, забезпеченням санітарно-гігієнічних норм, інших потреб людини, а також із індивідуалізованим виробництвом речей особистого та господарського призначення.

Проведений аналіз стану розвитку і функціонування підприємств побутового обслуговування показав, що основними факторами, що стримують розвиток даної сфери є: недосконале правове регулювання; професійна роз’єднаність підприємств побутового обслуговування; відсутність у невеликих містах та у сільській місцевості, де проживає понад 50 % населення, достатньої мережі підприємств побутового обслуговування; наявність тіньового сектору; низький технічний рівень оснащення більшості підприємств побутового обслуговування, відсутність вітчизняного обладнання, приладів та інструментів для надання цих послуг; недостатня кваліфікація значної частини фахівців для роботи в ринкових умовах; відсутність фінансово-кредитної підтримки підприємств.

Особливості організаційно-структурної розбудови підприємств побутового обслуговування вимагають створення нової парадигми структуризації та розвитку. Вона має відповідати трьом блокам структур, які доцільно створювати на основі сучасних принципів управління, застосування адаптованих до ринкових умов методичних підходів до їх формування, враховувати баланс інтересів зацікавлених осіб (рис.1). При цьому, на підприємствах побутового обслуговування доречно використовувати три сукупності структур - владні, виконавчі, соціальні.

У сформованій парадигмі об'єктом організаційно-управлінської структуризації є підприємство побутового обслуговування. До основних його ознак слід відносити: самостійна ініціативна діяльність, неможливість збереження, складування і транспортування послуг, мінливість якості послуг, спрямованість на отримання прибутку, особиста економічна зацікавленість власників, суттєвий вплив фактору часу, відповідальність за результати діяльності, господарський ризик. Крім зазначених ознак, в основу запропонованої парадигми покладено дві основні ознаки побудови організаційних структур: предмет структуризації і метод структуризації. У даному випадку предмет розглядається як сукупність структур підприємств, які об'єднані за основною визначеною функцією, пов'язані певним типом відносин між структурними елементами й відрізняються особливою специфікою, що складає їхній різновид. Метод структуризації містить сукупність прийомів, норм, засобів впливу на структурні елементи визначеного об'єкту.

Доведено, що ефективний розвиток підприємств побутового обслуговування можливий у випадку врахування таких характеристик як тривалість існування, розміри, ступінь складності, динаміка зовнішнього середовища, статична одиниця, добірка організаційних елементів.