У вступі розкривається актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Теоретичні засади та еволюція використання грошових доходів населення у фінансуванні внутрішніх державних запозичень” узагальнено сучасні теоретичні підходи щодо економічної природи та сутності грошових доходів населення, проведено дослідження поняття внутрішніх державних запозичень та джерел їх формування, проаналізовано і виявлено тенденції розвитку світового досвіду використання грошових доходів населення як джерела внутрішніх державних запозичень.
У результаті дослідження видів і форм грошових доходів населення (мобільні, іммобільні, номінальні, наявні, реальні, легальні, нелегальні, постійні, додаткові, нестимулюючі, стимулюючі та інші) з’ясовано, що неорганізовані заощадження населення як частина грошового доходу, яка немобілізована фінансовим ринком, є важливим джерелом внутрішніх державних запозичень. Встановлено, що використання надлишкової частини грошового доходу населення, що перебуває у неорганізованій формі, в якості вкладень у державні цінні папери, дає можливість їх власникам зберегти та примножити свої кошти, а державі – отримати додаткове нереалізоване джерело фінансових ресурсів на внутрішньому ринку капіталів.
З урахуванням проведеного аналізу структури та динаміки грошових доходів населення України встановлено, що, не дивлячись на тренд загального зростання, рівень доходів населення України залишається значно нижчим за аналогічний показник європейських країн. Вищезазначене свідчить про обмежені можливості населення України, у порівнянні з населенням зарубіжних країн, у кредитуванні держави та інвестиційній діяльності на ринку державних цінних паперів. Крім того, в Україні склалася територіальна диференціація за рівнями особистих грошових доходів населення. Грошові доходи домогосподарств у містах вищі від середнього показника по країні, тоді як у сільській місцевості – нижчі. Отже, проведене дослідження свідчить про те, що жителі сіл та малих міст наперед обмежені вможливостях участі у функціонуванні ринку внутрішніх державних запозичень та кредитуванні держави.
З’ясовано, що вкладення грошових коштів населенням у цінні папери загалом та державні зокрема, з врахуванням притаманних їм переваг, є незначними порівняно з іншими альтернативними формами їх збереження. Переважаючими формами зберігання коштів населення є банківські депозити та іноземна валюта. Визначено, що в період фінансової кризи сформувалися реальні передумови (валютна нестабільність, обвал фондового ринку, банківська криза і хитка ситуація на ринку нерухомості та землі) щодо активізації населення на ринку державних цінних паперів та використання їх надлишкових грошових доходів у якості джерела внутрішніх державних запозичень.
Обґрунтовано доцільність використання державних запозичень у якості джерела формування фінансових ресурсів держави та покриття дефіциту бюджету, яка визначається найменш уразливими для фінансової системи наслідками порівняно з іншими способами балансування видаткової та дохідної частин державного бюджету. При цьому зазначено, що акумуляція грошових ресурсів державою на борговій основі має відбуватися із орієнтацією на внутрішній ринок позичкових капіталів, що визначається низкою переваг для держави та інших суб’єктів ринку. Встановлено, що особливе значення серед джерел внутрішніх державних запозичень належить грошовим доходам населення. Практика зосередження за допомогою державних цінних паперів на рівні держави тимчасово вільних грошових коштів населення дозволяє полегшити завдання фінансування бюджету країни.
У роботі здійснено системний аналіз класифікації внутрішніх державних запозичень, що дозволяє оптимізувати за рахунок досягнення збалансованості інтересів учасників фінансового ринку боргову політику держави при виборі виду запозичень.
На підставі дослідження сучасних тенденцій розвитку та використання грошових доходів населення в якості джерела внутрішніх державних запозичень у іноземних країнах з’ясовано, що активність населення у цій сфері є високою. Вкладення населення у державні цінні папери користуються великою популярністю поряд з альтернативними формами заощаджень. Грошові доходи населення, що залучаються для покриття фінансових потреб Уряду Канади, шляхом розміщення ощадних облігацій, які є одним із найпопулярніших видів цінних паперів держави та дозволяють роздрібним інвесторам досягти персональних фінансових цілей, складають понад 40 % державного боргу країни. У Великобританії за рахунок участі населення у внутрішньоборгових операціях уряду залучається понад 7 % коштів. При цьому, найбільшою популярністю користуються виграшні облігації та інструменти з плаваючою ставкою, частка яких у загальній структурі роздрібного ринку державних цінних паперів у 2010 р. склала 42 % й 38 % відповідно. Серед основних причин успішної практики зарубіжних країн у сфері фінансування внутрішніх державних запозичень із залученням у їх структуру грошових доходів населення, які варто враховувати при проведенні аналогічної діяльності в Україні, виокремлено: розвинену систему роздрібних державних боргових інструментів (розробка яких відбувається із врахуванням потреб та інвестиційних вподобань різних цільових груп інвесторів), а також їх конкурентоспроможність на ринку залучення заощаджень населення, а саме: високий ступінь ліквідності, зумовлений широтою використання, наприклад: на фінансування освіти (США), примноження та зберігання заощаджень (Білорусь, Велика Британія, Канада, Німеччина, США), використання у якості подарунка на день народження, весілля чи інші свята (Канада, де придбаний цінний папір може бути оформлений як подарункова карта, США) і можливістю отримання готівки в обмін на облігацію у випадку надзвичайних ситуацій (США) та ін.; розгалужену систему дистрибуції (реалізація через фінансові установи (Канада, США, Нова Зеландія), поштові відділення (Велика Британія), мережу Інтернет (Велика Британія, Канада, США), по телефону (Канада, Велика Британія), через участь у спеціальних програмах (Канада)); розвинену рекламну кампанію; привабливі інвестиційні характеристики, такі як: відсутність оподаткування (Білорусь, деякі цінні папери Великої Британії, США), доступність вартості цінного паперу (наприклад, у США мінімальна вартість облігації складає лише 25 дол. США), можливість легкої заміни інструменту у випадку його крадіжки або підробки (США), привабливі процентні ставки, що є конкурентоспроможними із ставками, які пропонуються на фінансових ринках (Велика Британія, Канада). Втілення зазначених аспектів у вітчизняній практиці дозволить підвищити інтерес населення до державних цінних паперів.
У другому розділі “Механізм залучення грошових доходів населення у структурі внутрішніх державних запозичень України” досліджено структуру та динаміку грошових доходів населення в Україні та оцінено їх потенціал, розвиток ринку внутрішніх державних запозичень і використання його механізму щодо активізації участі населення у внутрішньоборгових операціях уряду, а також особливості та інструментарій залучення грошових доходів населення України й використання їх у якості джерела внутрішніх державних запозичень.
За результатами проведеного дослідження встановлено, що потенціал грошових доходів населення, які слугують важливим джерелом фінансування бюджету країни у повному обсязі не використовується. Про це свідчать обсяги невикористаних грошових доходів, що перебувають у неорганізованій форм
