ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми і її зв’язок з науковими планами, сформульовано мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження. Визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, окреслено особистий внесок автора. Наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Інвестиційний потенціал підприємства: економічна сутність та визначальні фактори формування” розглянуто підходи до визначення поняття “інвестиції”, “потенціал”, “виробничий потенціал підприємства”, “інвестиційний потенціал підприємства”, в сучасній науковій літературі; обґрунтовано необхідність врахування впливу основного фактору формування інвестиційного потенціалу підприємства – інтелектуального капіталу; запропоновано авторське визначення поняття “інвестиційний потенціал підприємства” з позиції відтворювального підходу, який базується на концепції управління вартістю.

Функціонування і зростання вітчизняної економіки, залежить від того, наскільки легко можуть бути мобілізовані кошти для фінансування інноваційно-інвестиційного розвитку як держави, підприємств, так і приватних осіб. Зазначене, зумовило необхідність уточнення категорій “інвестиції”, “інвестиційна діяльність”, “інвестиційний потенціал”, а також перегляду методологічних підходів оцінювання фінансово-економічного стану підприємства з точки зору сучасних підходів, використовуючи показники ринкової вартості підприємства, що дозволить найбільш ефективно визначати і використовувати інвестиційні ресурси.

Відмінними особливостями економічного змісту поняття “інвестиції” є по-перше, те, що інвестиції пов'язані з відволіканням з обороту підприємства на певний термін інвестованого капіталу (в основному в грошовій формі); по-друге, результат інвестицій повинен компенсувати як інвестиційні витрати, так і відмову від споживання інвестованих ресурсів у момент інвестування, тобто інвестиції повинні забезпечувати приріст інвестованого капіталу або отримання будь-яких додаткових благ.

Інвестиційні процеси дозволяють створювати та підтримувати штучну ланцюгову реакцію розвитку пов’язаних сфер діяльності економічної системи, що є фактором прискорення суспільного розвитку.

Існуюча неоднозначність основних понять інвестиційної діяльності у суспільстві викликає об'єктивну необхідність у переосмисленні суті інвестиційних категорій з урахуванням сучасних реалій, а також у чіткому розмежуванні пов'язаних з цією сферою основних понять. На підставі існуючих поглядів запропоновано авторський підхід до визначення категорії інвестиційний потенціал підприємства. Інвестиційний потенціал підприємства визначає можливість зміни якості управління вираженого через різницю між теперішніми значеннями показників вартості підприємства і їх майбутнім прогнозним значенням в результаті прийняття та реалізації інвестиційної стратегії розвитку.

Перевищення ринкової ціни над балансовою оцінкою компанії активів є прямий результат використання інтелектуального капіталу (знань) підприємства. Інвестиційний потенціал підприємства, а саме можлива зміна вартісних показників розвитку, а також підвищення рівня ефективності використання активів підприємства за рахунок інвестиційної діяльності, знаходиться у прямому взаємозв’язку із інтелектуальним капіталом. Тому, інтелектуальний капітал виступає основним фактором, який впливає на формування та подальший розвиток інвестиційного потенціалу підприємства.

У другому розділі “Методологія оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства” розглянуто концепцію управління вартістю як підхід до кількісного оцінювання та аналізу інвестиційного потенціалу підприємства.

Встановлено, що різниця між бюджетованим (запланованим, очікуваним) значенням доданої ринкової вартості та фактичним (на теперішній час) дозволяє показати, наскільки бізнес виправдовує очікування постачальників капіталу (інвесторів). Фактично, отримана різниця може слугувати кількісною оцінкою інвестиційного потенціалу підприємства, в разі обрання принципу залишкового прибутку в якості бази показників діяльності.

Проаналізувавши сучасну практику застосування мультиплікаторів, нами допускається можливість використання останніх з метою здійснення оцінювання ефективності інвестиційних рішень.

Розглянуто недоліки методики дисконтування під час оцінювання інвестиційних проектів та запропоновано використання розрахунку повного економічного результату (ПЕР), а також відносних показників рентабельності інвестиційної діяльності. На відміну від методики дисконтування, яка знецінює надходження майбутніх періодів, розрахунок ПЕР враховує вплив на загальні результати проекту прибутків попередніх періодів, які скеровуються на інвестування.

ПЕР включає визначення прибутку з урахуванням податкових відрахувань від різних видів діяльності (продуктів), створених у результаті реалізації проекту, врахування інвестування частки прибутку на різні напрями, включаючи реінвестування коштів в проект, інвестиції за проектом(ми).

Формулу розрахунку повного економічного результату наведено виразом (1).

(1)

де PR_j – повний економічний результат j-го періоду розвитку (відповідно: j = 1 – короткостроковому періоду, j = 2 – середньостроковому, j = 3 – стратегічному період);

D_it– доходи від i-го виду діяльності (продукту) за проектом в рік t;

Z_it – витрати за i-м видом діяльності (продуктом) за рік t;

Nl_it – податкові відрахування за i-м виду діяльності (продукту) за рік t;

DP_kt – доходи від інвестицій прибутку підприємства за минулі роки;

r_tk – частка прибутку підприємства, спрямована на k-й вид інвестиційної діяльності в рік t;

K – загальна кількість видів інвестиційної діяльності, які здійснюються підприємством протягом періоду оцінювання T;

I_t – інвестиції за проектом (ми) за рік t.

Відносну ефективність інвестицій у відсотках (рентабельність проекту) пропонується розраховувати шляхом співставлення ПЕР з інвестиціями у кожному періоді проекту, формула має наступний вигляд (2):

(2)

де R_j – рентабельність j-го періоду (%);

I_j – інвестиції j-го періоду.

Запропонований методологічний підхід оцінювання інвестиційного потенціалу на базі ПЕР надає нові перспективи розвитку інвестиційного менеджменту в напрямку відходу від умовно-емпіричних розрахунків до економічно та фінансово обґрунтованих інвестиційних рішень зокрема.

Проаналізовано загальні тенденції розвитку підприємств машинобудування України і Вінницької області. Встановлено, що остання перебуває у важкому фінансово-економічному стані. Насамперед, це зумовлено застарілістю основних фондів, низькою конкурентоздатністю продукції, відсутністю інноваційних технологій, недостатністю уваги відповідних державних органів до проблем галузі, обмеженістю доступу до інвестиційних ресурсів. З огляду на викладене, власникам та керівним менеджерам машинобудівних підприємств вважається доцільним перегляд фінансово-організаційної структури та методології управління підприємствами шляхом використання сучасного світового та вітчизняного досвіду, а також розробка конкретних інвестиційно-інтеграційних стратегій, які б передбачали створення спільних інноваційних-інвестиційних холдингів із зарубіжними компаніями на взаємовигідній основі.

У третьому розділі “Розробка та реалізація моделі оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства” обґрунтовано авторський підхід щодо здійснення кількісного оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства, через різницю між майбутньою ринковою вартістю підприємства з урахуванням реалізації інвестиційних рішень (проектів) () та ринковою вартістю підприємства без їх реалізації ():

(3)

Даний вираз можна записати у вигляді функціональної залежності:

(4)

де i – відповідний період,

t – час реалізації інвестиційного проекту.

Звідси, зміну інвестиційного потенціалу на протязі часу (t) реалізації інвестиційного проекту можна представити у вигляді:

. (5)

Розрахунок значень теперішньої та майбутньої ринкової вартості пропонується здійснювати на підставі теоретичних досліджень за методикою розрахунку повного економічного результату (вираз 1). Обґрунтування відповідних підходів до визначення методу розрахунку ринкової вартості, залежить від ряду факторів насамперед стадії життєвого циклу підприємства, залежність вибору методики більш детально розглянуто у роботі.

У графічному вигляді кількісна зміна інвестиційного потенціалу підприємства у часі, виражена через приріст ринкової вартості і має наступний вигляд (рис. 1). Як бачимо з рис. 1 оціночне значення інвестиційного потенціалу з часом змінюється в напрямок його зменшення. Однак, на практиці, під впливом різних обставин крива може набувати різних форм. Так, у випадку зміни конкурентного середовища або інноваційних відкриттів на ринку, може не досягнути нульового проектного значення.

Функціональна залежність інвестиційного потенціалу від факторів впливу у часі представимо у вигляді [6]:

, (6)

де HC – людський капітал;

SC – структурний капітал;

– матеріальний актив;

– фінансовій актив;

– зобов’язання;

t – час оцінювання (період).

Наступним напрямком системного оцінювання інвестиційного потенціалу, який нами пропонується, є методичний підхід щодо визначення приросту ефективності використання активів внаслідок інвестиційної діяльності. При цьому як базу розрахунку запропоновано використовувати вирази (1-2)