КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Автореферат

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування корпоративного сектора національної економіки» розкрито сутність, структуру та роль корпоративного сектора в національній економіці; особливості та методичні засади оцінки ефективності функціонування корпоративного сектора з урахуванням світового досвіду.

У роботі обґрунтовано, що з позицій системного підходу корпоративний сектор доцільно розглядати як систему, елементами якої є корпоративні структури (КС), а стійкими зв’язками виступають корпоративні відносини. Корпоративними структурами пропонується вважати господарські товариства та об’єднання юридичних осіб, що діють у межах норм корпоративного права, принципів корпоративного управління, соціальної відповідальності та корпоративної культури. Запропоновано проводити класифікацію КС за наступними ознаками: географія діяльності; тривалість взаємодії; державна реєстрація; галузева приналежність; форма власності; національна приналежність; ступінь інноваційної активності; вид економічної діяльності; тип конкуренції; ступінь інтеграції; мета діяльності; рівень ефективності.

Встановлено, що існують дві точки зору на роль корпоративного сектора в національній економіці. Згідно з першим підходом, КС забезпечують більш раціональний розподіл ресурсів, їх централізацію та кооперацію, розвиток технологій і розширення виробництва, та, відповідно, формують головні тенденції та напрями соціально-економічного розвитку країни та її окремих регіонів. Відповідно до другого підходу корпоративний сектор має деструктивний вплив на інші структурно-функціональні елементи національної економіки; проілюстровано негативний вплив КС як монополістів, які шкодять системі господарювання, гальмуючи економічний розвиток суспільства. Тому державне регулювання повинне враховувати переваги та мінімізувати недоліки функціонування корпоративного сектора.

Формування КС у межах різних економічних систем вирізняється низкою ознак, що впливають на їхнє функціонування та розвиток. Головними шляхами побудови корпоративного сектора в Україні є створення нових та трансформування існуючих КС (шляхом приватизації та реорганізації). У процесі функціонування українського корпоративного сектора виокремлено проблеми концептуального, юридичного, економічного та організаційно-управлінського характеру.

Розкрито існуючі методи (якісні, кількісні, змішані) та підходи щодо оцінки ефективності функціонування КС (цільовий, системний, внутрішньо-організаційний, конкурентний), що дало змогу виділити три групи методик оцінки (внутрішньої спрямованості, зовнішньої спрямованості, змішані). Цілі визначення ефективності функціонування КС залежать від інтересів учасників корпоративних відносин, які зацікавлені в однозначних результатах оцінки, а також в отриманні об'єктивної та достовірної інформації.

У процесі дослідження встановлено, що корпоративний сектор є основою національної економіки, проте його нормативно-правове регулювання, структура та вплив на економіку в кожній країні різні. Розкрито ідеї економістів-лауреатів Нобелівської премії щодо необхідності державного регулювання економічних процесів у корпоративному секторі; поєднання дослідження корпоративних проблем з удосконаленням регуляторно-економічної ролі держави. Підвищення ефективності функціонування корпоративного сектора України повинне спиратися|обпиратися| на історичний досвід|дослід| країн з|із| розвиненою ринковою економікою та одночасно враховувати сучасні особливості економічного, соціального і політичного становища|статку| країни.

Другий розділ «Методичне забезпечення комплексної оцінки ефективності функціонування корпоративного сектора національної економіки України» присвячений дослідженню становлення вітчизняного корпоративного сектора з урахуванням публічності та прозорості його функціонування; розробці та апробації методики оцінки ефективності функціонування суб’єктів корпоративного сектора.

Встановлено, що практика функціонування корпоративного сектора в Україні значно складніша, ніж відповідна нормативно-правова база, не всі аспекти корпоративних відносин є нормативно регламентованими. У цілому на 01.01.2010 р. у структурі національної економіки питома вага корпоративного сектора за кількістю суб’єктів складала 36,39 % (табл.1); у їх складі 98,67 % – це господарські товариства.