РОЗВИТОК СИСТЕМИ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В АГРАРНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ




  • скачать файл:
Назва:
РОЗВИТОК СИСТЕМИ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В АГРАРНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

У першому розділі - «Теоретичні основи розвитку системи кредитних спілок» - уточнено та поглиблено економічну сутність та роль кредиту в діяльності кредитних спілок України, з’ясовано генезис та еволюцію становлення кредитних спілок в Україні, обґрунтовано можливість та необхідність їх діяльності в аграрній сфері в посткризових умовах господарювання.

З’ясовано, що кредит являє собою контрактацію у формі позики, що виражається у матеріальному або грошовому еквіваленті та надається кредитором позичальнику на умовах поворотності, строковості та під визначений угодою процент. В сучасних умовах господарювання кредит має ряд переваг перед іншими генераторами фінансування діяльності фізичних та юридичних осіб, тому при перших ознаках подолання наслідків фінансової кризи будо досить значно активізовано попит щодо отримання кредитних ресурсів.

Активність кредиту в економічному середовищі проявляється через призму його функції: перерозподільну, функцію заміщення готівкових грошей кредитними операціями, контрольно-стимулюючу та функцію капіталізації вільних грошових доходів. Формування механізму кредитування в майбутньому дозволить уніфікувати діяльність кредитно-фінансових установ на фінансовому ринку.

Зафіксовано, що розвиток кредитної кооперації в світі бере свій початок в Німеччині у середині 50-х років ХІХ століття. Особливість господарської практики кредитної кооперації полягала у дуалістичному підході до розвитку поняття кооператив «батьками-засновниками» кооперації. Фінансові взаємини в кооперативі були достатньо прозорими та чіткими у розумінні, що дозволило залучити максимально можливу кількість членів.

Визначено, що в Україні, до прийняття Закону «Про кредитні спілки», ці установи мали юридичний статус громадської організації, головною метою якої є «фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення особистих заощаджень для взаємного кредитування». В податковому законодавстві спілки були віднесені до неприбуткових організацій. Статус кредитної спілки як громадської організації призводив до виникнення багатьох запитань стосовно економіко-правової природи спілок та створював певні проблеми в їх роботі. Прийнятий Закон надав кредитним спілкам нового, принципово іншого юридичного статусу «неприбуткової організації, заснованої фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки» і при цьому визначив, що «кредитна спілка є фінансовою установою». Це дозволило більш чітко визначити юридичний статус кредитних спілок, однак питання неприбуткової соціально-економічної природи цих організацій залишилось розкрито недостатньо.

Виявлено основні принципи діяльності кооперативних організацій. Виділені принципи можна сформувати в три групи: економічні, організаційні та соціальні

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)