РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МОЛОКОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи реформування організаційно-економічних відносин молокопродуктового підкомплексу» розглянуто економічну сутність організаційно-економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі, роль інституціональних передумов і чинників у їх вдосконаленні, методологію дослідження, регулювання та реформування організаційно-економічних відносин молочного сектора економіки України в умовах глобалізації.

У процесі досліджень встановлено, що поглиблення ринкових трансформацій в АПК України призвело до ускладнення та урізноманітнення організаційно-економічних відносин між суб’єктами аграрного бізнесу в основних його сегментах. Це стосується організаційно-економічних відносин між виробниками сільськогосподарської сировини та переробними підприємствами, матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва та впровадження сучасних форм інтеграції і кооперації.

Як свідчить досвід попередніх років, найбільшою резонансністю відзначаються підходи щодо формування організаційно-економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК України. Організаційно-економічні відносини у цьому підкомплексі необхідно розглядати як відносини між суб’єктами ринку молока та молокопродуктів різних форм господарювання і власності, які базуються на участі в єдиному виробничо-технологічному ланцюзі виробництва і споживання молочної продукції, побудованому на взаємовигідній основі й зорієнтованому на одержання максимального прибутку, що дозволить забезпечити розширене відтворення ресурсно-виробничого потенціалу молокопродуктового підкомплексу.

Становлення організаційно-економічних відносин молокопродуктового підкомплексу з іншими сферами суспільного відтворення базується на існуючих інституціональних передумовах, що зумовлені впливом як зовнішнього по відношенню до даного підкомплексу інституціонального середовища, так і внутрішнього (рис. 1). Зовнішнє інституціональне середовище безпосередньо пов’язане з тими зобов’язаннями, які взяла на себе Україна, вступивши в СОТ, а також з фундаментальними засадами існуючої податкової, грошово-кредитної та митно-тарифної системи. Внутрішнє інституціональне середовище представлено домінуючими формами і правами власності на засоби виробництва у молочному скотарстві та молочній промисловості, інституціоналізованими організаційно-правовими формами молокопродуктового бізнесу, наявною системою державного регулювання молокопродуктового підкомплексу, яка визначає спектр інструментів прямого і непрямого впливу на виробництво молока та молочних продуктів.

Система організаційно-економічних відносин як всередині молокопродуктового підкомплексу, так і суб’єктів даного підкомплексу з іншими ланками господарського комплексу є недосконалою і потребує реформування. Комплекс реформаційних заходів має включати два основних блоки: 1) удосконалення організаційно-управлінських відносин; 2) удосконалення системи фінансово-економічного регулювання виробництва молока та молокопродуктів.

Враховуючи те, що молокопродуктовий підкомплекс є складною поліфункціональною системою, яка включає широкий спектр організаційно-економічних відносин, необхідно сформувати методологічну базу дослідження його окремих сторін на основі використання різноманітних підходів наукового пізнання: інституціонального, системно-структурного та партнерського.