У вступіобґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, об’єкт і предмет, методи дослідження, викладено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, представлено дані про апробацію результатів дослідження і публікації.
Перший розділ «Теоретико-методологічні засади формування і використання інтегрованих систем управління економічним розвитком машинобудівних підприємств» присвячено уточненню категоріально-понятійного апарату формування і використання ІСУЕРМП, розкриттю сутності статико-динамічних та якісних характеристик ІСУЕРМП, висвітленню вихідних положень формування і використання ІСУЕРМП.
У результаті виконаного дослідження розвинуто категоріально-понятійний апарат формування і використання ІСУЕРМП, який включає низку категорій, похідних від них понять (економічний розвиток, інтегрована система управління економічним розвитком машинобудівного підприємства, високоавтоматизована інформаційна система управління, інформаційне забезпечення ІСУЕРМП, кумулятивно-цільовий підхід до формування ІСУЕРМП, зовнішняінтеграція підприємств, внутрішня інтеграція підприємств тощо) та їхні класифікації, що забезпечило адекватність ідентифікування процесів побудови ІСУЕРМП і стало підґрунтям для розроблення теоретико-методологічних і концептуальних положень формування і використання ІСУЕРМП.
Встановлено, що системи управління машинобудівними підприємствами за масштабами охоплення бізнес-процесів поділяються на локальні та інтегровані, а за об’єктами управління – на системи управління видами діяльності, системи управління підрозділами, системи управління розвитком (економічним, інноваційним, інформаційно-комунікаційним тощо). Економічний розвиток є об’єктом управління інтегрованих систем. У дисертації обґрунтовано доцільність їх класифікування за характером інтегрування (внутрішньоінтегровані, зовнішньоінтегровані, комбіновано-інтегровані) і за рівнем інтегрування (високоінтегровані, частково інтегровані). За результатами проведених досліджень автором доведено, що ІСУЕРМП є сукупністю взаємодіючих підсистем (локальних систем) управління, загальне керівництво якими здійснює керівник вищого рівня управління, формуючи і реалізуючи управлінські рішення щодо забезпечення економічного розвитку машинобудівного підприємства на засадах ієрархічного і функціонального узгодження цілей організації та способів їхнього досягнення. У відповідності до наведеної класифікації інтегрованих систем ІСУЕРМП є внутрішньоінтегрованою і може набувати ознак високоінтегрованої, або частково інтегрованої.
ІСУЕРМП характеризуються статико-динамічними та якісними параметрами. Статико-динамічні параметри включають структуру ІСУЕРМП і взаємозв’язки між ними. Складовими елементами ІСУЕРМП з позиції ієрархії систем є цілі, локальні системи управління і керівник вищого рівня управління, який здійснює загальне керівництво системою, а з позиції процесу управління – керуюча і керована підсистеми управління економічним розвитком машинобудівного підприємства, функції і методи управління, управлінські рішення, інформація і комунікації.
Доведено, що ІСУЕРМП виконує такі функції: забезпечує економічний розвиток машинобудівного підприємства, зокрема у напрямку зростання обсягу власного капіталу та підвищення ефективності його використання, формування і реалізації інноваційного потенціалу, досягнення фінансової стійкості і конкурентоспроможності; ієрархічно і функціонально узгоджує цілі локальних систем управління і методи їхнього досягнення; інформує суб’єктів усіх рівнів управління машинобудівним підприємством про пріоритети його економічного розвитку, стан ресурсів і доцільні механізми їхнього використання; здійснює акумулювання, реєстрування, збереження, оброблення і передавання управлінської інформації від керуючої підсистеми управління керованій і навпаки.
ІСУЕРМП характеризуються певними властивостями (завершеності, мінімальності, адаптивності, структурно-функціональної стохастичності) і станами (формування (розроблення, впровадження, удосконалення) і функціонування). Властивості завершеності і мінімальності вказують на неможливість приєднання нового або вилучення будь-якого наявного елемента системи без її руйнування. Кожен елемент ІСУЕРМП є функціонально пов’язаним з іншими елементами, тому його вилучення спричиняє нездатність системи функціонувати. Приєднання ж нового елемента в умовах завершеності системи означає її зовнішнє інтегрування, що вимагатиме зміни цілей ІСУЕРМП, а отже, і зміни функціональних зв’язків у системі, ролі її складових елементів тощо. У результаті система перетворюється на складову частину нової системи. Адаптивність вказує на здатність ІСУЕРМП пристосовуватись до умов зовнішнього середовища. Властивість структурно-функціональної стохастичності виявляється у породженні системою постійно нових варіантів протидії виявленій ентропії. У результаті зв’язків між властивостями і станами ІСУЕРМП виникає певна циклічно-відтворювальна модель, яка вказує на зміну станів системи під впливом прояву нею власних властивостей у відповідь на ознаки ентропії та прояви активності суб’єктів ІСУЕРМП.
Компонентою діалектики економічних досліджень, яка розкриває сутність теоретико-методологічних положень щодо формування і використання ІСУЕРМП, є також загальнонаукові та спеціальні принципи, які найадекватніше реалізуються під час дослідження причинно-наслідкових зв’язків між факторами, які спонукають суб’єктів формувати ІСУЕРМП, вибором і застосуванням способів досягнення встановлених ними цілей та економічними результатами ухвалення і реалізації управлінських рішень. Через призму виділених і обґрунтованих принципів (повноти інформаційного забезпечення, адаптування до потреб, стилю і методів роботи конкретного керівника, прямої участі керівників усіх рівнів у розробленні ІСУЕРМП, інформаційної незалежності та інформаційного рівноправ’я керівників, інформаційної безпеки, економічної ефективності, технологічності, системності, адресності, цільового результату) удосконалено модель управління формуванням і використанням ІСУЕРМП на засадах виділення етапів управління цими процесами, уточнення їхнього змісту і взаємозв’язків між ними. Особливістю цієї моделі є те, що вона дозволяє врахувати специфіку технології виробництва на машинобудівному підприємстві, складність і розгалуженість організаційної структури управління, масштаби інформаційних потоків, обрані стратегію і тактики економічного розвитку за етапами життєвого циклу системи.
У дисертації доведено, що ця модель є чотирьохрівневою. Кожен з її рівнів відповідає певному етапу життєвого циклу ІСУЕРМП. На етапі розроблення (перший рівень моделі) здійснюється управління створенням функціонально-технологічної структури підприємства і проектуванням в умовах інсорсингу або аутсорсингу високоавтоматизованої інформаційної системи. На етапі впровадження (другий рівень) відбувається управління введенням в експлуатацію системи. На етапі функціонування (третій рівень) реалізується управління використанням ІСУЕРМП. На етапі удосконалення (четвертий рівень) – реалізація управлінських рішень із покращання параметрів діючої ІСУЕРМП. Практичне використання розробленої моделі управління формуванням і використанням ІСУЕРМП сприятиме підвищенню раціональності вироблення управлінських рішень, зокрема щодо обрання доцільних шляхів прискорення економічного розвитку і протидії економічній та політико-правовій невизначеності зовнішнього середовища (ентропії), яка змінює умови функціонування машинобудівного підприємства і породжує тимчасові коливання (відхилення) всередині системи.
Ознаки внутрішньої ентропії до і під час виникнення сучасної світової фінансово-економічної кризи є наслідком негативного впливу зовнішнього глобального, національного і галузевого середовищ, а також викликана нераціональністю побудови чинних систем менеджменту. На це вказує вкрай нестабільний індекс обсягів виробництва продукції машинобудування (у 1990 р. він становив 120%, 1995 р. – 40%, 2000 р. – 43%, 2005 – 110%, а у 2010 р. – 98%), зменшення рівня кредитоспроможності (щороку у середньому на 2,5%), виникнення фактів безспірного стягнення коштів з рахунків організації, а також арешту рахунків (середньорічний приріст становить 1,2%) тощо. Загалом ентропія зумовлює зниження конкурентоспроможності підприємств, послаблює можливості позиціонування машинобудівної продукції на ринку в порівнянні із зарубіжними виробниками. Як наслідок, в Україні щороку обсяг імпорту машинобудівної продукції у середньому зростає на 0,5% і на 2% випереджує обсяг експорту.
На рис. 1 наведено логічно-структурну схему ідентифікування ентропії внутрішнього середовища підприємства та протидії їй у процесі формування і використання ІСУЕРМП.
