СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ УРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР Автореферат

У першому розділі «Особливості страхового захисту урожаю сільськогосподарських культур» розглядаються теоретичні і методичні основи страхування ризиків сільськогосподарського виробництв, сутність страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників.

Для вивчення специфіки страхового захисту сільськогосподарського підприємства необхідно чітко уявляти особливості здійснення діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва. Так, агропромисловий комплекс України, в якому центральне місце належить сільському господарству, забезпечує понад 90% продовольчих ресурсів. За рахунок продукції АПК формується більше ніж 2/3 фонду споживання. Проте, разом із цим, виробництво сільськогосподарської продукції найбільше піддається впливу негативних чинників, що знижують ефективність господарювання, а подекуди створюють кризові ситуації, які мають вкрай негативні наслідки. Про це, зокрема, свідчить різке коливання цін на хліб, муку, крупи, та деякі інші продукти харчування. На результати роботи аграріїв впливають: негативні природно-кліматичні явища; низька платоспроможність господарств; відплив в інші галузі і країни найбільш працездатних трудових ресурсів; нестача кредитних вкладень; недосконалість податкової та митної політики; нееквівалентний міжгалузевий обмін; а також те, що з багатьох ризиків сільськогосподарського виробництва нині тільки вельми незначна частина передається на відповідальність страховикам.

Страховий захист сільськогосподарського підприємства є сукупністю специфічних розподільних і перерозподільних відносин, пов’язаних з подоланням або відшкодуванням втрат, що наносяться майновому комплексу і селянам надзвичайними подіями, порушують фінансову стійкість і платоспроможність сільськогосподарського підприємства.

Встановлено, що для розкриття категорії страховий захист як одного з методів зниження ризику необхідно визначити категорію «ризик» і види ризиків у виробничо-господарській діяльності сільськогосподарських підприємств.

Ризик – це ключове поняття в страхуванні і в теоретичному плані визначається як подія, незалежна від волевиявлення сторін, часто небезпечна, така, що створює стимул для страхування. Існують наступні види ризиків, властивих діяльності сільськогосподарських підприємств: майнові ризики, природно-кліматичні, ризик неотримання чи недоотримання доходу, екологічні ризики.

За результатами дослідження виявлено, що управління ризиками – це система методик оцінки та впливу на ризики, що виникають в процесі ведення бізнесу.

До методики управління ризиками входять: аналіз середовища, виявлення ризиків, вимірювання величини збитків і ступеня їх вірогідності, контроль над ризиками, управління ризиками, їх мінімізація.

Поглиблене вивчення проблеми фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств дозволило: уточнити напрямки активізації ролі страхування в аграрному секторі економіки; визначити ефективність функціонування страхування як одного з інструментів розвитку ринкових економічних відносин в АПК; довести цінність здійснення факторного аналізу страхового ринку в сегменті сільськогосподарського страхування, що досі не використовувалося; запропонувати нові методи та інструменти в управлінні страховими ризиками; показати напрямки вдосконалення умов страхування, перестрахування та превенції для сільськогосподарських формувань.

Уточнено, що страховий фонд – це сукупність виділених та зарезервованих запасів матеріальних благ, що призначенні для здійснення страхового захисту (не тільки компенсації, а й подолання наслідків настання страхового ризику).