У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання роботи, охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження отриманих результатів.
У першому розділі „Теорія та практика професійної підготовки вихователів до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників” на підставі аналізу філософської й психолого-педагогічної літератури розкрито наукові підходи, структуру та основні компоненти готовності майбутніх вихователів до формування ОКГ старших дошкільників, які слугували концептуальною основою для розробки технологічної моделі як теоретичного конструкту технології означеного напряму професійної підготовки студентів у ВНЗ.
Вивчення теоретичних засад проблеми дослідження дало можливість розкрити сутнісне розуміння та визначити зміст і структуру понять „комп’ютерна грамотність”, „основи комп’ютерної грамотності” щодо дітей старшого дошкільного віку, „готовність вихователя до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників” (А. Богуш, Є. Веліхов, Н. Гавриш, Н. Гендіна, А. Горячев, Л. Забродська, А. Коломієць, Л. Макарова, С. Новосьолова, І. Пашеліте, С. Пейперт, Ю. Первін, Г. Петку, Т. Поніманська, Т. Проценко та ін.).
Поняття „комп’ютерна грамотність” розглянуто в структурі інформаційної компетентності − одного з видів ключових життєвих компетентностей сучасної людини (Жак Делор) – та визначено як один з видів базової умілості, що ґрунтується на знаннях про персональний комп’ютер, програмне забезпечення та інформаційно-комунікаційні технології й зумовлює свободу та результативність дій в організованому інформаційному середовищі, а поняття „основи комп’ютерної грамотності” щодо дітей дошкільного віку – як початковий (елементарний) рівень комп’ютерної грамотності, який забезпечує результативне використання персонального комп’ютера на основі виконання певних дій (маніпуляцій).
Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури дав змогу виокремити найгостріші питання про ставлення педагогів до проблеми формування основ комп’ютерної грамотності в дітей та показав, що використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання в дошкільних навчальних закладах розглядається у двох аспектах. Перший стосується проблем упровадження ІКТ у дидактику дошкільної освіти й педагогічних методів їх застосування, розробки структури занять, рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, проблем безпеки з організації комп’ютерно-ігрового комплексу (КІК) у дошкільних навчальних закладах (О. Зворигіна, О. Кореганова, В. Моторін, І. Пашеліте, Г. Петку, Н. Полька, Л. Чайнова). Другий аспект досліджень висвітлює питання всебічного розвитку дітей засобами ІКТ навчання. Дослідники стверджують, що використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі дошкільного закладу стимулює творчу активність дітей (Л. Марголіс, С. Пейперт); збагачує інтелектуальний, естетичний, моральний розвиток дитини (С. Новосьолова); сприяє оволодінню вміннями вирішувати завдання конструкторської діяльності та допомагає формуванню просторових уявлень (В. Моторін); забезпечує можливості для розвитку наочно-образного мислення, умови набуття комунікативних навичок, цілеспрямованості й соціалізації (Дж. Нокс); сприяє більш успішному вивченню іноземних мов (О. Протасова) тощо.
Професійна підготовка майбутніх вихователів до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників полягає у формуванні професійної компетентності в галузі інформаційно-комунікаційних технологій навчання, ключовою складовою якої є інформаційно-технічна компетентність, що забезпечує готовність майбутніх вихователів до здійснення відповідного аспекту професійної діяльності. Вона передбачає сформованість сукупності знань і вмінь про інформаційно-комунікаційні технології, програмно-педагогічні засоби навчання, а також набуття технічних навичок використання й обслуговування персонального комп’ютера та периферійних пристроїв.
Готовність студента до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників розглядається як результат спеціальної підготовки та являє собою інтегральну професійну й особистісну характеристику майбутнього вихователя, що виявляється в поєднанні мотивів, професійних знань, умінь, навичок і педагогічного досвіду в галузі інформаційно-комунікаційних технологій навчання відповідно до вимог дошкільного напрямку професійної підготовки. Ця інтегральна особистісна характеристика визначає здатність майбутніх вихователів розв’язувати професійні інформаційно-технологічні завдання, які відповідають педагогічній діяльності вихователя з урахуванням її специфіки.
Аналіз стану професійної підготовки вихователів у вищих педагогічних навчальних закладах щодо формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників дав змогу зробити висновок, що в змісті підготовки переважає аспект, пов’язаний з розумінням сутності комп’ютерної грамотності, засвоєнням мови програмування на рівні алгоритмізованих дій, операційних умінь їх використання в інформаційному середовищі; формуванням інструментально-прикладних умінь виконувати експлуатаційні та контрольно-технічні операції. Разом з тим, недостатньо уваги приділено забезпеченню позитивної настанови особистості на оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями, її відкритості до змін, що сприяє розумінню необхідності оволодіння комп’ютерною грамотністю в інформаційному суспільстві; формуванню мотиваційно-ціннісного ставлення студента до оволодіння ІКТ з урахуванням їхнього здоров’язберігаючого потенціалу.
Другий розділ „Експериментальне дослідження технології підготовки вихователів до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників” присвячено визначенню на основі критеріального апарату рівнів готовності майбутніх вихователів до формування основ комп’ютерної грамотності як результату професійної підготовки. Представлено досвід упровадження технології підготовки майбутніх вихователів до здійснення професійної діяльності на основі розробленої моделі. Здійснено експериментальну перевірку ефективності впровадженої технології.
Цілісність готовності студента до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників визначається повноцінним розвитком усіх її складових, стрижнем якої є усвідомлення сутності дій майбутнього вихователя в розв’язанні професійних завдань в умовах ІКТ навчання. Сформованість складових готовності майбутнього вихователя до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників та їх цілісна єдність визначалася за розробленою системою критеріїв. Показниками мотиваційного критерію були: активна позиція в застосуванні інноваційних технологій, зокрема ІКТ; прагнення до самовдосконалення; зацікавленість і цільова спрямованість на застосування ІКТ навчання в роботі з дошкільниками з урахуванням їхнього здоров’язберігаючого потенціалу. Когнітивний критерій мав такі показники: наявність знань про ІКТ навчання; здатність до аналізу й оцінки дидактичної системи в умовах ІКТ навчання та програмно-педагогічних засобів ІКТ. Показниками інформаційно-технічного критерію були: уміння проектувати зміст і структуру своєї інформаційно-технологічної діяльності; експлуатаційні знання та вміння виконувати контрольно-технічні операції; уміння й навички організувати навчальний процес з використанням ПК; інструментально-прикладні вміння.
За встановленими критеріями було визначено рівні, які характеризували набуття готовності до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників. Достатній рівень характеризувався глибоким усвідомленням значущості ІКТ навчання, вираженою спрямованістю на застосування розвивальних комп’ютерних ігор у навчальному процесі, глибокою теоретичною обізнаністю у галузі ІКТ, середній рівень – недостатнім усвідомленням необхідності оволодіння знаннями про ІКТ навчання, виникнення труднощів в організації занять з комп’ютерною підтримкою, не досить досконалою оцінкою розвивального потенціалу програмно-педагогічних засобівнавчання. Низький рівень був притаманним студентам, у яких було відсутнє особистісно значуще ставлення до ІКТ навчання, не сформовано настанови щодо використання розвивальних комп’ютерних ігор у навчальному процесі дошкільного закладу, виявлено низький рівень операційних умінь й обмежене уявлення про ІКТ, інформаційно-технічні дії мали виключно репродуктивний характер.
За визначеними показниками було проведено констатувальний експеримент, результати якого засвідчили дуже низький рівень (в ЕГ – 69,6 %, у КГ – 70,1 %) готовності майбутніх вихователів до формування основ комп’ютерної грамотності старших дошкільників. Достатній рівень готовності майбутніх вихователів в експериментальній групі показали 7,2 %, у контрольній – 7,1 % респондентів.
