ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробки, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методологічні й теоретичні основи дослідження, виявлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення наукового дослідження, доведено надійність і обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів» на основі аналізу наукової літератури розкрито сутність поняття «автоматизована система навчання»; теоретично обґрунтовано педагогічні засади застосування АСН; виявлено особливості застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів.

На основі аналізу наукової літератури (В. Безпалько, П. Гальперін, Б. Скінер, Н. Тализіна та інші) з’ясовано, що виникнення поняття «автоматизована система навчання» пов’язане з програмованим навчанням. Першими вітчизняними автоматизованими системами, які реалізовували ідеї програмованого навчання, були системи «Контакт», «Педагог», «Екстерн». Серед зарубіжних АСН ефективними виявилися автоматизовані системи Plato, Coursewriter. Зазначені системи в цілому не набули широкого застосування, оскільки їх використання було трудомістким процесом і бракувало умов, які б сприяли їх упровадженню в процес навчання. Поновлення інтересу до автоматизованих систем навчання як автоматизованих програм навчального призначення відбулось у зв’язку з поширенням інформаційних комп’ютерних технологій навчання, використанням комп’ютера в процесі організації самостійної роботи як школярів, так і студентів.

У дослідженні з’ясовано, що вчені розглядають автоматизовану систему як сукупність програмно-технічного, навчально-методичного, інформаційного забезпечення навчання в автоматизованому режимі, що застосовується як допоміжний засіб (В. Аладьєв, А. Башмаков, І. Башмаков, А. Довгяло, І. Карпова, П. Підкасистий, А. Стогній, О. Тищенко, В. Тупало та інші). Визначено, що роль і значущість АСН полягає в: можливості підвищення і стимулювання інтересу студентів завдяки інформаційним технологіям; активізації розумової діяльності й ефективності засвоєння матеріалу завдяки інтерактивності; моделюванні й візуалізації процесів, які є складними для демонстрації в реальності; індивідуалізації навчання за темпами вивчення матеріалу, логікою й типом сприйняття навчальної інформації; організації дистанційного навчання; збиранні й обробці інформації про успішність навчання; корекції траєкторії навчання; розробці авторських сценаріїв навчання; створенні автоматизованих навчальних курсів.

У дисертації структуру АСН подано як сукупності елементів (бази) і блоків (програми), злагоджена взаємодія яких позитивно впливає на якість навчання. До складу АСН входять такі бази, як:

· база даних навчальних елементів (пойменована сукупність навчальних елементів як вербальної, графічної, схематичної, математичної та інших форм відображення поняття предметної галузі або професійного терміна, поданих в електронному форматі);

· база дескрипторів навчальних елементів (сукупність термінів, які описують зміст навчальних елементів);

· база протоколів навчання (послідовність записів, яка відображає взаємодію студента із системою в процесі навчання).

До блоків у структурі АСН віднесено:

· навчальний блок (програма, яка забезпечує подачу навчального матеріалу в процесі взаємодії студента з АСН);

· блок керування навчально-пізнавальною діяльністю (програми та алгоритми керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів);

· блок моніторингу навчання (програма для відстеження результатів успішності студентів);

· блок контролю (програма для контролю та оцінювання якості навчання студентів).

Також у структурі АСН виділено тезаурус (словник понять предметної галузі із заданими смисловими відношеннями), «модуль студента» (формалізоване відображення знань і вмінь кожного студента в електронному форматі) та інтерфейси (сукупність програмних та мовних засобів і правил, які забезпечують взаємодію користувача із системою) різних категорій користувачів – викладача, розробника та студента.

З’ясовано функції АСН, головними серед яких є навчальна (здійснення пошуку навчальної інформації та використання її в процесі навчання); контролювальна (проведення автоматизованого контролю знань і вмінь студентів, організація самоконтролю); розвивальна (розширення інформаційного поля студента за допомогою комп’ютера); індивідуально-диференціювальна (здійснення навчання в індивідуальному режимі).

У дисертації класифіковано автоматизовані програми навчального призначення. Підставою для класифікації обрано спрямованість АСН на: реалізацію дидактичних цілей навчання; зберігання різного обсягу інформації; використання методів навчання; організацію різних форм навчання; вибір суб’єкта керування; застосування алгоритмів навчання; подачу навчальної інформації за допомогою автоматизованих навчальних курсів (АНК); керування пізнавальною активністю тих, хто навчається; створення інструментального середовища (розробка автоматизованих навчальних курсів з окремих галузей навчання).

Педагогічні засади застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів ми розуміємо як сукупність певних положень, вимог, способів реалізації педагогічної теорії, упровадження яких у практику вищої школи підвищує якість підготовки майбутніх лікарів. Отже, педагогічні засади застосування АСН полягають у такому:

· мета застосування АСН (підвищення якості професійної підготовки студентів до лікарської діяльності);

· вимоги до застосування АСН (організація активної взаємодії АСН і студента, проведення навчального діалогу, реалізація алгоритмів навчання, збирання, аналіз, обробка інформації в процесі навчання, керування процесом навчання на основі зворотного зв’язку, здійснення індивідуального підходу в процесі навчання, залучення студентів до самостійної роботи з метою економії навчального часу для пошуку необхідної інформації, урахування специфіки підготовки майбутніх лікарів у процесі розробки автоматизованих навчальних курсів);

· відбір змісту навчального матеріалу для роботи з АСН (формалізація загальнопедагогічної мети навчального курсу, що визначається державним стандартом освіти; структурування навчального матеріалу: тематичне, на основі графа логічної структури предметної галузі; застосування методів системного аналізу до основних понять медичних навчальних дисциплін);

· методи навчання із застосуванням АСН (частково-пошуковий, пояснювально-ілюстративний, дослідницький);

· організаційні форми навчання із застосуванням АСН (нетрадиційне проведення лекцій, лабораторних і практичних занять; самостійна та індивідуальна робота зі студентами, відеоконференції);

· автоматизований контроль й оцінювання навчальної діяльності студентів (перевірка вивченого за допомогою комп’ютерного тестування).

У дослідженні виявлено, що особливості застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів пов’язані зі специфікою сучасної медичної освіти, а саме: уведенням обов’язкового з 2002 р. єдиного ліцензійного іспиту КРОК 1, 2, 3, який дає змогу визначати мінімально допустимий рівень знань і вмінь майбутнього фахівця та базується на стандарті вищої медичної освіти; впровадженням єдиного практично-орієнтовного іспиту; реалізацією принципів доказової медицини як клінічної практики, що ґрунтується на науковій інформації, достовірності і значущості, та біоетики, яка забезпечує гуманне ставлення до людини під час наукових досліджень; організацією самостійної роботи як однієї з основних форм навчальної діяльності студентів; урахуванням особливостей організації праці викладача вищого медичного навчального закладу, який водночас є викладачем, педагогом-вихователем, науковцем і лікарем; розвитком медичної науки завдяки інформаційним комп’ютерним технологіям; використанням у процесі навчання великого обсягу демонстраційного матеріалу.

Реалізація педагогічних засад застосування АСН у підготовці майбутніх фахівців, зокрема майбутніх лікарів, вимагає розробки відповідної технології.

У другому розділі «Експериментальна перевірка ефективності технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів на педагогічних засадах» розкрито питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, розроблено й експериментально перевірено ефективність технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів на педагогічних засадах.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту було вивчено нормативно-правову базу освітнього процесу, проаналізовано суттєві положення й вимоги до організації кредитно-модульного навчання у вищих медичних навчальних закладах, уточнено критерії й показники якості професійної підготовки майбутніх лікарів, підібрано діагностичний інструментарій дослідження, сформовано експериментальні та контрольні групи, визначено вихідний рівень якості професійної підготовки студентів до лікарської діяльності.

У дослідженні взяли участь викладачі й студенти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Запорізького державного медичного унівеситету, Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради. Експериментальним дослідженням було охоплено 404 студенти, 52 викладачі. Вибірку становили групи Е1 (127 осіб), Е2 (129 осіб), К (148 осіб). Упровадження технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих медичних навчальних закладів здійснювалося на I,
II та III курсах у процесі вивчення інтегрованої дисципліни «Біологічна хімія».

Для оцінювання якості професійної підготовки студентів – майбутніх лікарів (позитивне ставлення до вивчення змісту професійно спрямованих навчальних предметів; сформованість знань і вмінь у галузях медицини та інформатики) було визначено систему критеріїв з відповідними показниками:
1) мотиваційний (характер сформованості пізнавального інтересу до змісту професійно спрямованих навчальних предметів); 2) змістовий (якість знань з медицини та інформатики: обсяг, глибина); 3) діяльнісний (інтелектуальні вміння: виділяти головні думки та порівнювати; вміння використовувати АСН у процесі оволодіння змістом навчального матеріалу; вміння самостійно виконувати завдання із застосуванням АСН).

На формувальному етапі педагогічного експерименту розроблено й експериментально перевірено ефективність технології застосування автоматизованої системи в умовах кредитно-модульного навчання студентів вищих навчальних медичних закладів на педагогічних засадах (рис. 1).

Забезпечення розробленої технології здійснювалось на різних етапах навчання: на етапі засвоєння змісту навчальних дисциплін (у групі Е1), на етапі контролю за навчальними досягненнями студентів (у групі Е2). У контрольній групі кредитно-модульне навчання студентів здійснювалося без застосування АСН.

Упровадження АСН у навчальний процес вимагало підготовки викладачів і студентів, яка передбачала усунення психологічних бар’єрів, що заважають застосуванню АСН, формування позитивного ставлення до застосування АСН, оволодіння навичками працювати на комп’ютері. У межах дослідження проведено спецкурс «Застосування автоматизованої системи для навчання студентів вищих навчальних закладів в умовах кредитно-модульної системи», який передбачав 36 годин теоретичної й практичної роботи з викладачами та студентами.

Викладачам надавали методичну допомогу у процесі підготовки до занять з фахових дисциплін щодо визначення й формалізації загальної мети навчального курсу, уточнення змісту навчальної дисципліни та структурування навчального матеріалу для створення автоматизованих навчальних програм.

Застосування АСН на етапі засвоєння студентами змісту навчальних дисциплін (у групі Е1) передбачало використання мультимедійних навчальних фрагментів, демонстрацію окремих слайдів АСН та їх звукове супроводження; самостійний пошук інформації навчального характеру за темою заняття в базі даних АСН або в електронній бібліотеці, яка є окремим додатковим модулем; самостійну розробку студентами мультимедійних фрагментів змісту навчального матеріалу та використання їх у процесі написання рефератів, курсових робіт, доповідей на студентських наукових конференціях, відеоконференціях.

Забезпечення технології застосування АСН вимагало відповідної організації навчальних занять, спеціальної підготовки до їх проведення. Так, при підготовці до лекції із застосуванням АСН викладач виділяв основні поняття теми, встановлював між ними зв’язки, добирав демонстраційний матеріал до змісту навчального матеріалу, який використовувався в ході лекції.

Використання АСН на етапі засвоєння змісту навчального матеріалу позитивно впливало на самостійну підготовку студентів до занять (швидке отримання інформації для самостійної підготовки, усунення психологічних бар’єрів, пов’язаних із такими особистісними якостями, як невпевненість, боязнь помилитися тощо).