ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методологічні й теоретичні засади, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” – здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми розвитку творчого потенціалу особистості, розкрито поняттєво-категорійний апарат дослідження, сутність підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Ретроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив констатувати, що проблема підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу школярів як складової професійної підготовки є однією з найактуальніших у педагогічній науці. Це пов’язано зі здійснюваною реформою сучасної школи, яка передбачає методологічну переорієнтацію освітнього процесу на розвиток особистості школяра.

Огляд наукових праць античних мислителів (Аристотель, Платон), філософів (М. Бердяєв, Г. Гадамер, Г. Гегель, В. Дільтей, І. Зязюн, І. Кант, С. Кримський, В. Малахов, Г. Сковорода, Й. Фіхте, М. Хайдер, П. Юркевич, К. Ясперс), психологів (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Рубінштейн, Я. Пономарьов), педагогів (М. Дилецький, Е. Жак-Далькроз, Д. Кабалевський, З. Кодай, М. Лещенко, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, Л. Хлєбникова, О. Щолокова, Б. Яворський), доробків композиторів (Ф. Колесса, О. Кошиць, М. Лисенко, М. Людкевич, Ф. Попадич, Д. Січинський, Я. Степовий, К. Стеценко) дав змогу зробити висновок, що проблема музичного мистецтва, сутності і структури творчого потенціалу турбувала людство упродовж усього періоду його існування і до сьогодні залишається актуальною. Однак у поглядах науковців, композиторів-практиків не існує єдиної точки зору щодо розуміння сутності педагогічної творчості, її базових складових, єдності раціонального й емоційно-почуттєвого в освітньо-виховних системах професійної підготовки майбутніх фахівців. Система ціннісних орієнтацій концентрується навколо тріади – потенціал (можливість), енергія (діяльність), ентелехія (дійсність, результат). Положення про їх єдність розглядається в нерозривній взаємодії складових життєвої активності людини.

Аналіз механізму творчої діяльності свідчить про те, що остання відбувається із залученням духовних, фізіологічних, психологічних, інтелектуальних потенційних сил, спонукально-мотиваційної сфери. Кожна зі складових творчого процесу виступає продуктивною силою за умов специфічного змістовного наповнення, виконує енергетично-інформаційне забезпечення особистості. Для успішного здійснення творчої діяльності вирішальне значення мають потреби в самореалізації, інтерес до змісту діяльності, дієздатність, воля та ін. Вони спрямовані до виходу з особистісного духовно-практичного життя до надіндивідуальних сфер, що уможливлює виникнення нового, яке раніше не існувало.

З’ясовано, що в результаті впливу музичного мистецтва, музично-творчої діяльності відбувається активне збагачення ціннісно-світоглядної сфери психіки, формування моральних та естетичних почуттів, психологічної культури, національної свідомості та духовності студентів. Шляхом цілеспрямованого добору й прослуховування музичних творів, слухових вражень у процесі сприйняття музики, хорового та інструментального виконавства, імпровізаційної самостійної творчості, впровадження музично-театрального мистецтва у формі обрядових календарних ігор і свят, словесної творчості як матеріалу для елементарного музикування можна позитивно впливати на стан пізнавальної діяльності майбутнього фахівця, розвитку творчих здібностей, творчого потенціалу особистості.

Уточнено етапи творчої діяльності майбутнього фахівця: підготовка творчого задуму → визрівання творчого задуму → народження нового творчого задуму → здійснення творчого задуму → результат творчої діяльності. Визначено особистісні підструктури, котрі детермінують самореалізацію творчого потенціалу майбутнього вчителя музики “зсередини”: природні передумови (задатки, здібності, обдарованість, почуття ритму, мелодичний і гармонічний слух); музичний досвід (знання, уміння, навички); характерологічні особливості (інтелектуальна гнучкість, емоційна стабільність, мрійливість, жагуча захопленість, оригінальність, ініціативність, діяльна активність, самостійність, вольові та інші якості); мотивація (цілепокладання, самопрограмування, саморегуляція).

Визначення дефініції “готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” тісно пов’язано з уточненням понять “розвиток творчого потенціалу молодшого школяра”, “творчість”. Аналіз структури психологічного механізму творчого потенціалу дозволив встановити його зв’язки з розвитком психологічних якостей особистості та визначити творчість як “механізм розвитку” (Я. Пономарьов). У процесі творчості не тільки реалізується творчий потенціал особистості, що виступає “одним з найважливіших резервуарів духовного потенціалу як сукупності людських якостей, здібностей та можливостей, які задають духовний вимір людському існуванню, актуалізують духовні сутнісні сили в цілеспрямованій діяльності” (О. Олексюк), а й здійснюються прогресивні інтелектуальні, особистісні, діяльнісні зміни в самій людині (О. Чаплигін).

Поняття “готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” визначаємо як складне особистісне утворення, що містить всебічні знання суті розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, характеризується застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок реалізації особистісно зорієнтованого творчого підходу до формування потенційних можливостей музично-педагогічного досвіду як основи професійного керівництва процесом розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, спрямованого на забезпечення розвою внутрішніх передумов молодшого школяра до творчості, формування творчих якостей особистості.

Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики становить цілісну, багатоструктурну систему, що відповідає меті, принципам і завданням професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів музики і визначає його готовність до означеного процесу. Для того, щоб майбутній учитель зміг забезпечити успішний розвиток творчого потенціалу учнів на уроках музики, він має сам вільно орієнтуватися в музично-творчому процесі, розвивати і реалізовувати свій творчий потенціал у діяльності, що передбачає активізацію інтелектуального, емоційно-почуттєвого і вольового розвитку особистості, тобто вкладатися в теоретичну модель: думка – почуття – дія.

У другому розділі – “Моделювання процесу підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” – здійснено діагностику стану підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, розглянуто роль педагогічної практики у підготовці майбутнього вчителя.

Аналіз стану підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики дав змогу виявити особливості їхнього музично-естетичного досвіду як основи професійного керівництва означеним процесом.

З’ясовано, що в підготовці майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики системоутворювальним компонентом є інтегрований зміст музики з іншими видами мистецтва, який детерміновано врахуванням стратегії розширення “емоційного поля” через розроблення організаційних форм і методів підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Основними критеріями підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики визначено: емоційно-почуттєвого ставлення до музики – сенситивний (почуттєво-емоційний) критерій; володіння знаннями, уміннями й навичками з музики та професійно-орієнтованих дисциплін – когнітивний (операційно-змістовий) критерій; індивідуальні прояви вокальної, інструментальної, хореографічної імпровізації відповідно до особистісно значущих музичних асоціацій – креативний (діяльнісно-творчий) критерій. Відповідно до зазначених критеріїв диференційовано показники підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики.

Враховуючи методологічні й теоретичні підходи до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, визначено низку професійних знань, умінь учителя (гностичні, конструктивні, комунікативні, організаторські, музично-творчі), рівні професійної готовності студентів (високий, достатній, низький).

З урахуванням важливості елементів формування й розвитку емоцій і почуттів, творчого потенціалу, цілісної властивості особистості, духовності, здатності студента спиратися на власні духовні й фізичні сили, сприйняття художнього образу, самоорганізації, працездатності, творчої діяльності нами обрано особистісно зорієнтований, компетентнісний, проблемний, абстрагований, раціональний підходи до музичного пізнання, у межах яких дібрано систему методів і прийомів.

В основу розроблення спецкурсу “Підготовка вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики” покладено аналіз існуючих програм та дослідження провідних науковців у галузі музичної педагогіки, наукові основи музично-педагогічної компетентності і творчості.

Очікуваним результатом підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики є: залучення до світових і національних духовних цінностей, втілених у творах мистецтва; накопичення досвіду роботи з творами мистецтва у процесі самостійної творчої діяльності; оволодіння ефективними методами аналізу творів мистецтва, пізнання інтегративних зв’язків; формування уявлень про цілісність світу через емоційно-ціннісне орієнтування особистості, у тому числі шляхом інтеграції музики, пластичних та сценічних мистецтв; створення власних програм і розроблення інтегрованих уроків; застосування засвоєних знань і сформованих умінь в умовах професійної діяльності. Головний акцент у змісті підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики зроблено на різні форми навчання студентів – лекційні, практично-лабораторні заняття.

Зміст спецкурсу складається з таких розділів: “Особливості музично-творчого розвитку особистості”, “Роль музичної педагогіки у розвитку творчого потенціалу молодших школярів”, “Розвиток творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”, “Поліцентрична інтеграція мистецьких дисциплін – універсальний засіб розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”.

Принципами відбору змістовних блоків обрано: принцип розвитку кожного з видів музичної діяльності, за якими творчий процес розпочинається вибором особистісно значущих музичних творів, а завершується музичною інтерпретацією образного сюжету твору; принцип взаємодії суміжних видів мистецтв: “музика” – “література (поезія)”, “образотворче мистецтво”; “музика” – “хореографія”; “музика” – “театр”.

Наукове обґрунтування організаційно-педагогічних засад підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики зумовлено теоретичними положеннями проведених психолого-педагогічних досліджень науковців.

У третьому розділі – “Організація і результати дослідно-експериментальної роботи” – перевірено ефективність запропонованих педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, висвітлено організацію та результати формувального експерименту.

Необхідно зазначити, що педагогічний експеримент проходив у природних умовах з дотриманням неперервності і послідовності процесу підготовки майбутніх учителів на різних етапах професійного становлення особистості. Формувальний експеримент здійснювався в три етапи.

На першому етапі було оновлено зміст дисциплін професійно-практичної підготовки. Респондентів експериментальних груп було залучено до професійно-зорієнтованої пізнавальної діяльності, що полягала у використанні активних методів ознайомлення з навчальною інформацією.

На другому етапі формувального експерименту було впроваджено експериментальний спеціалізований навчальний курс “Підготовка вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики”, який гармонійно поєднував теоретичну і практичну підготовку майбутніх учителів: набуття та закріплення професійно-педагогічних знань, формування професійно значущих умінь і навичок.

У процесі експериментального навчання використовувалися різні види нетрадиційних лекційних, семінарсько-практичних занять, сутність яких полягала в тому, що вони сприяли розвитку розумової діяльності студентів, їх стійких творчих інтересів, цілеспрямованості, наполегливості під час виконання завдань, формуванню професійних якостей і вмінь.

У практику роботи вищих педагогічних закладів було впроваджено новітні технології навчання – проблемне, імітаційно-ігрове навчання, технологію “портфоліо”. Музично-творчий процес розглядався як співтворчість, в якій великого значення набуває художня уява, за допомогою якої поглиблюється зміст створеного образу, урізноманітнений особистим трактуванням.

На третьому етапі формувального експерименту, що мав діяльнісно-творче спрямування, здійснювалася підготовка студентів до особистісно-ціннісного аспекту розвитку творчого потенціалу, характерною особливістю якого є мобілізація інтелектуальних та емоційних можливостей.

Нормативні знання, які сприяли адекватному розумінню та відтворенню естетичної сутності творів, яскраво виражений емоційний відгук на твори і реалізація емоційних реакцій, станів, стійких почуттів у музичній творчості були орієнтирами готовності майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики. Майбутні вчителі брали активну участь у музично-творчій діяльності, яка набувала творчо-синтезуючого характеру та детермінувала формування їх особистісно-рефлексивного досвіду.

Обов’язковою складовою підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики під час виробничої педагогічної практики було виконання науково-дослідницьких завдань. Включеність студентів у реальну педагогічну діяльність обумовлювала зміну актуальної ролі зі “студента” на “вчителя”, що було вагомою спонукою до самовдосконалення.

У період педагогічної практики багатоплановість дитячих імпровізацій допомагала встановлювати емоційний контакт як з музикою, так і з учителем-практикантом, що сприяло розвитку творчого потенціалу, здібності уявляти й фантазувати, викликало ефект самовираження і самоутвердження. Майбутні вчителі намагалися створювати умови для розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, якими були: проблематизація навчального матеріалу (істинні знання народжуються в результаті здивування і допитливості); активність дитини (знання повинні засвоюватися “з апетитом”); зв’язок навчання з життям дитини, грою, працею. Використовувався метод релаксації, активізувалась модальність емоційного, абстрактного і конкретного типів особистості. Основне завдання полягало в безпосередній трансформації природної модальності особистості в музичну творчість.

Аналіз результатів дослідження дав підстави констатувати, що майбутні вчителі експериментальних груп мають вищий рівень готовності до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, який охарактеризовано наявністю необхідних знань, умінь і навичок, що виявляються в когнітивній, сенситивній і креативній сферах.

Порівняльний аналіз отриманих у результаті формувального етапу експерименту даних засвідчив, що у процесі навчання відбулися суттєві зміни в показниках рівнів готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики (табл. 1).

У таблиці подано вс, дс, нз – відповідно високий, достатній та низький рівні готовності; ЕГ, КГ – відповідно числові показники готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики в експериментальних та контрольних групах.