ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ В МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито теоретичні основи, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, а також наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі «Професійна спрямованість навчання як науково-педагогічна проблема» на основі аналізу та узагальнень психолого-педагогічних, філософських, дидактичних поглядів на проблему наукового дослідження визначено історико-педагогічний аспект проблеми професійно спрямованого навчання у зарубіжній та вітчизняній педагогіці, обґрунтовано науково-теоретичні основи професійно спрямованого навчання, уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження.

Науково-теоретичними основами професійно спрямованого навчання були соціально-філософські, культурологічні й психолого-педагогічні напрями, які створили підґрунтя для пропонованого наукового дослідження. Зокрема філософія виховання (К. А. Абульханова-Славська, Б. Г. Ананьєв, М. А. Бердяєв, О. Ф. Больнов, Й. Ф. Гербарт, М. І. Демков, Пауль Наторп, С. Л. Рубінштейн, Г. С. Сковорода, С. Соловйов, О. Старовойтенко, К. Д. Ушинський), антропологічна течія у дидактиці (Д. Дьюї, Б. Г. Ананьєв, П. П. Блонський, О. Ф. Больнов, М. Ф. Бунаков, Л. С. Виготський, М. І. Демков, П. Ф. Каптерєв, О. Ф. Лазурський, П. Ф. Лесгафт, М. Монтессорі, К. Д. Ушинський, С. Френе, Р. Штайнер та ін.), природнича течія у дидактиці (В. М. Бехтерєв, В. П. Кащенко, П. Ф. Лесгафт, М. Монтесcорі, А. В. Нечаєв, П. І. Сікорський, Ч. Спірмен, Е. Торндайк, З. Фрейд, Г. І. Челпанов та ін.), культурно-історична течія (Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, О. Р. Лурія та ін.).

Усе це дало змогу сформулювати такі концептуальні положення стосовно зазначеної проблеми дослідження:

- навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі повинно базуватися на комплексному поєднанні професійного, психолого-педагогічного, технологічного і соціокультурного підходів;

- при визначенні змісту професійної спрямованості навчання потрібно орієнтуватися на здобутки відповідних теоретичних природничо-математичних знань, умінь самостійно аналізувати і моделювати ситуації професійної спрямованості з орієнтацією на управління ними;

- навчальний процес у медичному коледжі необхідно спрямовувати на формування у студентів професійних знань, умінь, навичок, де знання природничо-математичних дисциплін є не лише базовими, а й професійно значущими.

Згідно із завданнями дослідження, визначено, що професійно спрямоване навчання – це специфічний процес пізнавання особистістю об’єктивної дійсності, спрямований на оволодіння системою знань з основ певної професії, уміннями і навичками практичного застосовування їх, досвідом удосконалювати себе як професіонала.

Професійна спрямованість предметів природничо-математичного циклу є педагогічно адаптованим засвоєнням базового змісту природничо-математичних предметів на рівні вимог певної професії, сконцентрованим навколо фундаментальних освітніх об’єктів і цілей, мотивів і потреб суб’єктів пізнавання.

Педагогічні умови професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу визначені як сукупність зовнішніх і внутрішніх чинників, необхідних і достатніх для глибокого і якісного оволодіння знаннями з усвідомленням фахової значимості їх та формування умінь, доцільного використання їх у майбутній професійній діяльності.

Отже, професійну спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі розглядали як складний комплексний багатофункціональний процес, спрямований на усвідомлення студентами мотивів, потреб своєї діяльності, на поєднання теоретичної і практичної складових змісту освіти, введення у зміст курсів природничо-математичних предметів професійно значущого матеріалу, засвоєння якого забезпечить формування професійних знань, навичок, умінь, його творчий розвиток.

Аналіз і систематизація поняттєво-категоріального апарату дослідження уможливили, виходячи з наукових положень, створити функціонально-структурну модель професійної спрямованості навчання природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі.

У другому розділі «Організаційно-педагогічні основи професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі» дано критеріальну характеристику професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу в практиці роботи медичних коледжів, проаналізовано особливості організації викладання предметів природничо-математичного циклу, а саме: математики, інформатики, хімії, фізики, біології, економічної географії в медичному коледжі, визначено компоненти професійно спрямованого навчання природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі.

Характерними ознаками навчального процесу, орієнтованого на майбутню професію, були: комплексність у вивченні природничо-математичних дисциплін з використанням міжпредметних зв’язків; враховування специфіки майбутньої професійної діяльності студентів; вибір оптимальних форм, методів, прийомів навчання природничо-математичних дисциплін з наданням студентам максимальної самостійності при проведенні різних типів навчальних занять; організація занять в умовах, наближених до майбутньої професії; позитивне ставлення студентів і викладачів до впровадження професійної спрямованості при вивченні основ наук; мотивація навчання, пов’язана з майбутньою професійною діяльністю.

У процесі констатувального етапу експерименту, проведеного в медичних коледжах Житомира, Донецька, Кіровограда, Миколаєва та Черкас, досліджували стан професійної спрямованості змісту предметів природничо-математичного циклу, вплив їх на професійне становлення студентів і зв'язок з професійним удосконалюванням. З цією метою здійснювали порівняльний аналіз навчальних планів і змісту програм з математики, економічної географії, фізики, хімії, біології, інформатики і вибіркове спостереження діяльності студентів і викладачів на заняттях.

Критеріями, які забезпечили професійну спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі, були: мотиваційний – сукупність мотивів і потреб, які спонукають майбутнього медичного працівника до вивчення природничо-математичних дисциплін і до професійного вдосконалення; змістовий – об’єм інформаційного матеріалу про застосування природничо-математичних знань у майбутній професії; знання про зміст і структуру природничо-математичних дисциплін; ціннісний – формування системи цінностей, які сприяють успішному засвоюванню основ природничо-математичних дисциплін для професійного зростання; діяльнісний – сукупність умінь, якими має оволодіти студент медичного коледжу при вивченні природничо-математичних дисциплін і які в майбутньому зможе застосовувати у своїй професійній діяльності; результативний – самоконтроль, самоаналіз студентом результатів його навчальної діяльності, професійне зростання майбутнього спеціаліста.

Згідно з дослідницькими завданнями, було виділено чотири рівні професійно спрямованого навчання студентів медичного коледжу (низький, середній, достатній, високий) при навчанні предметів природничо-математичного циклу, а самі завдання розділено на блоки, відповідно до кожного критерію. Перший блок містив завдання, пов'язані з ознайомленням із рівнем базової підготовки з природничо-математичних дисциплін, тобто змістовий критерій. Другий блок передбачав дослідження мотивів і потреб вивчення природничо-математичних дисциплін у медичному коледжі, тобто мотиваційний критерій. Третій блок мав виявити рівень (чи просто наявність) ціннісних орієнтацій відносно професійної спрямованості студентів медичних коледжів у процесі вивчання природничо-математичних предметів та оцінки їхньої системи цінностей відповідно до майбутньої професії, тобто ціннісний критерій. У четвертому блоці визначали мотивації вивчення математики, економічної географії, інформатики, біології, хімії і фізики студентами медичних коледжів на різних етапах навчання і вміння застосовувати здобуті знання у дальшому навчанні й професійній діяльності, тобто діяльнісний критерій. Метою п'ятого блоку було вивчення зв'язку між знаннями і вміннями з природничо-математичних дисциплін та порівняння показників оцінювання і самооцінювання навчальної діяльності.

Аналіз результатів констатувального експерименту показав, що у багатьох випадках порушено комплексний підхід до навчання, особливо це стосується практичного застосування природничо-математичних знань, обсягу навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу та методики вивчення їх.

На основі проведеного констатувального експерименту зроблено висновок, що студенти медичних коледжів перебувають переважно на середньому і достатньому рівнях професійної спрямованості навчання предметів природничо-математичного циклу, тільки окремі студенти досягають високого рівня