Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератів / СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ / Рослинництво
Назва: | |
Альтернативное Название: | Бабич В.Л. Производительность и качество озимой ржи в зависимости от фонов питания и орошения в условиях юга Украины |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: | Стан вивченості питанняУ розділі зроблено аналіз і узагальнення літературних джерел вітчизняних й зарубіжних учених із питань народногосподарського значення культури озимого жита, з якою проводили дослідження. Всебічно показано вплив факторів вирощування на процеси росту й розвитку, формування врожаю та якості зерна, елементи родючості ґрунту. Обґрунтована необхідність удосконалення окремих питань, що лягли в основу досліджень за темою дисертації. Умови та методика проведення дослідженьПольові досліди проводили протягом 1999-2002 рр. у дослідному господарстві Інституту землеробства південного регіону УААН, що розташоване в зоні Інгулецької зрошувальної системи. Ґрунт дослідних ділянок темно-каштановий середньосуглинковий слабкосолонцюватий. В орному шарі (0 – 30 см) його міститься гумусу 2,0-2,2 %, загальних: азоту – 0,18, фосфору – 0,16, калію – 2,6%. Забезпеченість рухомими формами: азотом – низька, фосфором і калієм – середня. Щільність складення ґрунту Метеорологічні умови в роки проведення досліджень були типовими для південного регіону України з незначними коливаннями по роках досліджень. Середня температура повітря протягом вегетаційного періоду озимого жита була близькою до середньобагаторічної. Кількість опадів перевищувала середньобагаторічні показники особливо, в 1999-2000 рр., а їх розподіл протягом вегетації був нерівномірним. Закладення та проведення дослідів, відбір ґрунтових і рослинних зразків, підготовку їх до аналізу проводили згідно з методичними вказівками, посібниками та ДСТУ. В досліді вивчалось озиме жито сорту Повторення досліду чотириразове, посівна площа ділянок 80, Розрахункову норму добрива визначали для отримання врожайності зерна озимого жита без зрошення 25, а на фоні зрошення – 35 ц/га за методикою, розробленою в ІЗЗ УААН (Гамаюнова В.В., Філіп’єв І.Д., 1994). У середньому за роки досліджень під озиме жито вносили відповідно N74P10K0 та N106P18K0. У ґрунті визначали вміст нітратного азоту (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору – в 1% вуглецевоамонійній витяжці (за Мачигіним), обмінного калію – з цієї ж витяжки на полуменевому фотометрі. Вологість ґрунту визначали термостатно - ваговим методом. Аналіз ґрунту на вміст у ньому мікроорганізмів проводили за загальноприйнятими методиками, амоніфікуючі бактерії визначали на м`ясо – пептонному агарі; актиноміцети – на крохмало-аміачному агарі; целюлозоруйнівні – на середовищі Гетчинсона; нітрифікуючі – на вилугованому агарі з амонійно-магнієвою сіллю фосфорної кислоти. У надземній масі рослин та зерні після їх мокрого озолення за Гінзбург з однієї наважки визначали вміст загальних: азоту – за К’єльдалем, фосфору – варіант Мерфі-Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калію – на полуменевому фотометрі. Протягом вегетаційного періоду рослин проводили біометричні виміри: висоти рослин, площі листкової поверхні методом висічок, чистої продуктивності фотосинтезу (за Нічипоровичем, 1988 і за формулою Кидда-Веста-Бриггса), фотосинтетичного потенціалу посіву, наростання сирої та абсолютно сухої ваги надземної маси озимого жита. Технологічний аналіз якості зерна проводили за загальноприйнятими методиками та ДСТами. Вміст білка та амінокислот (за методом Штейна, Мура на японському аналізаторі Hitachi-835) визначали в лабораторії якості зерна Селекційно-генетичного інституту УААН за амінокислотним складом, прирівнюючи до білка курячого яйця (метод Корпаці, Ліндера, Варга). Вміст важких металів у зерні визначали на атомно-сорбційному фотометрі "Сатурн" в 1 н витяжці HCl в лабораторії ННЦ Інституту ґрунтознавства й агрохімії УААН. У зерні визначали вміст загальних цукрів – за Бертраном; сирої клітковини – ваговим методом, сирої золи – ваговим методом, сирого жиру – за методом знежиреного залишку на апараті ЕЖ 101; кальцію – комплексонометрично, крохмалю – за методом Еверса. Дані врожаю і результати досліджень, одержані в дослідах, обробляли, використовуючи сучасні методи статистики. Для розрахунку економічної ефективності користувалися цінами на 01.10.2004 р. Поживний режим ґрунту при вирощуванні озимого житаДля формування сталих урожаїв з високими показниками якості для рослин необхідно створювати сприятливий режим живлення. Дослідження показали, що застосування мінеральних добрив істотно підвищувало вміст елементів живлення в ґрунті. Причому збільшення їх кількості знаходиться у прямій залежності від норми добрив. Так, в орному шарі незрошуваного ґрунту в період сходів за внесення на фоні Р30К30 азотного добрива N30 вміст нітратів порівняно з неудобреним контролем збільшувався на 45,0%, N60 – на 73,9, а N74 (розрахункової норми на фоні Р10К0) – на 82,9%, а в шарі Аналогічно під впливом мінеральних добрив змінювалася і кількість рухомого фосфору та обмінного калію. За умови внесення однакових норм мінеральних добрив більше рухомих сполук азоту, фосфору і калію містилося у зрошуваному ґрунті. У сезонній динаміці – протягом вегетації озимого жита – вміст усіх елементів живлення зменшувався і більшою мірою в зрошуваному ґрунті. Саме зрошуваний ґрунт характеризувався дещо вищою мікробіологічною активністю порівняно з незрошуваним. За умови вирощування озимого жита на удобрених фонах кількість досліджуваних груп мікроорганізмів – бактерій, що мінералізують азот, та нітрифікуючих, азотбактеру, целюлозоруйнівних, амоніфікаторів і актиноміцетів була дещо більшою. Від сходів до фази колосіння чисельність їх груп зростала, а до повної стиглості зерна – зменшувалася. Ріст і розвиток рослин озимого жита, вміст у них |