Гаврилюк В.Б. Конвеєрне вирощування посівних та вигоночних зеленних овочевих культур у несезонний період у зимових блокових теплицях

Короткий зміст

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу проводили у п’ятому відділенні агрокомбінату “Пуща-Водиця” (м. Київ) протягом 1998-2001 рр. шляхом вегетаційних і лабораторних досліджень у зимових теплицях блокового типу. Дослідження проводили згідно методики В.Ф.Моісейченко (1990 р.) та Б.А.Доспєхова (1985 р.). Досліджувались такі овочеві культури: посівні - капуста пекінська (сорт Хібінська 5), салат (сорт Кучерявець одеський), кріп (сорт Грибовський); вигоночні – цибуля ріпчаста (сорт Сквирська) та петрушка (сорт Цукрова). Умови мікроклімату полягали в підтриманні температури повітря протягом усього вегетаційного періоду для посівних і вигоночних культур у сонячні дні 18-22⁰С вдень, в хмарні 14-16, вночі - знижували на 4-6⁰С в порівнянні з денною. Температура ґрунту на глибині 10 см становила - 14-16⁰С, а вологість - 60-70% НВ (найменшої вологоємкості). Відносну вологість повітря підтримували вдень у сонячну погоду на рівні - 65-80%, хмарну - 60-70, а вночі - 60%.

Дослідження закладали згідно загальноприйнятих методик. Площа загальної ділянки у посівних зеленних культур становила – 1,3 м², облікової - 1 м², повторність 4 - кратна. Насіння капусти пекінської, салату та кропу висівали через кожних п’ятнадцять днів починаючи з п’ятого жовтня до п’ятого березня. У зв’язку з тим, що весною збільшується кількість світла та інтенсивність наростання врожаю, у березні сіяли ще у два строки через 10 днів (15.03 і 25.03). Норма висіву насіння: капусти пекінської - 1,8-2,5г/м², салату -1,0-1,5 г/м² та кропу – 15,0-17,5г/м². Спосіб сівби - рядковий з шириною міжрядь у капусти пекінської і кропу – 10 см, салату - 20 см. Глибина загортання насіння 0,5 - 1,0 см. Поливали рослини у ранкові години в міру потреби в сонячну погоду, витрачаючи за тиждень 8-12 л/м² води. Врожай збирали вибірково в два-три заходи. Капусту пекінську (у фазі 5-6 справжніх листків) і салат (у фазі 7-8 справжніх листків) перший раз – через одну рослину в рядку, вдруге – через рядок (у фазі 7-8 і 9-11 справжніх листків, відповідно). Суцільно збирали рослини капусти пекінської у фазу 9-10, а салат – 12-14 листків. Кріп починали збирати при висоті рослин 12-15 см, вдруге і втретє - через 5-7 днів після попереднього.

Спостереження проводили на постійно виділених 10 рослинах у першому і третьому повтореннях. Відбір середніх зразків для біохімічного аналізу проводили за “Методикою державного сортовипробовування сільськогосподарських культур” (1970 р). Вміст сухої речовини визначали методом висушування у сушильній шафі при температурі 105⁰С до постійно сталої маси; цукру – за методом Бертрана; аскорбінову кислоту (вітамін С) - за І.К.Муррі; каротин за інтенсивністю жовтого забарвлення шляхом порівняння його в фотоелектроколориметрі з розчином двохромовокислого калію, який є стандартизований за чистим каротином. Вміст нітратного азоту визначали фотометричним методом за Х.Починком.

При вивченні впливу строків висаджування і розміру цибулин на початок надходження, врожайність і якість зеленого пера, цибулю ріпчасту висаджували мостовим способом через кожних 15 днів починаючи з 15 жовтня і до 15 березня, розміром 1-2 (дрібні), 3-4 (середні) і 5-6 (крупні) см в діаметрі. Великі цибулини висаджували пророслі, непророслі та обрізані. Площа загальної ділянки – 1,2 м², облікової – 1 м², повторність 4- кратна. Протягом періоду вегетації відмічали дати відростання пера (початок – 10% і масове – 75%). Висоту рослин вимірювали через десять, п’ятнадцять, двадцять днів після садіння та в день збирання врожаю. Збирали врожай від садіння з 15 жовтня до 15 грудня на 25-30 день, а із 1 січня до 15 березня на 20 – 25. Продукцію сортували на товарну і нетоварну. Хімічний склад зеленого пера (сухої речовини, цукру, вітаміну С, каротину та нітратів) визначали за раніше зазначеною нами методикою.

У дослідах з вивчення впливу строків висаджування і маси коренеплодів петрушки на строки надходження, врожайність і якість зеленого листя, загальна площа ділянки була – 1,4 м², облікової - 1м², повторність 4 - кратна. Висаджували у два строки - 15 листопада та 15 грудня. Для вигонки використовували коренеплоди трьох фракцій: 20-30 г (дрібні), 40-50 (середні) і 60-70 г (крупні). Протягом періоду вигонки відмічали дати відростання та досліджували динаміку нагромадження зеленої маси через 10, 15, 20, 25 і 30 днів після висаджування. Зелене листя петрушки збирали двічі зрізуючи, а третій раз – з коренеплодами через 25, 30 і 35 днів. Хімічний склад продукції (сухої речовини, цукру, вітаміну С, каротину, нітратів) визначали за методикою, зазначеною в досліді 1.

ВИРОЩУВАННЯ ПОСІВНИХ ЗЕЛЕННИХ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР У СПОРУДАХ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ

Нашими дослідженнями встановлено, що строки сівби насіння всіх досліджуваних посівних культур у спорудах закритого ґрунту не впливали на з’явлення сходів. В середньому за три роки від сівби вони з’являлись у капусти пекінської одинокі через чотири, а масові – п’ять, салату – п'ять, шість та кропу – дев'ять, десять днів, відповідно. Однак, строки сівби насіння мали значний вплив на  подальший ріст і розвиток рослин.

Капуста пекінська.

Так, при сівбі 5 жовтня перший, третій і п'ятий справжні листки утворювалися відповідно через 5, 15, та 25 днів від з’явлення масових сходів. У пізніші строки цей період збільшувався порівняно з сівбою 5 грудня на 3, 7 і 11 днів, відповідно. Настання технічної стиглості також залежало від строків сівби. Так, при сівбі 5 жовтня вона наставала через 32 дні від з’явлення масових сходів. У подальшому настання її було тривалішим і при сівбі 5 грудня подовжилось на 14 днів (технічна стиглість від цього строку сівби наставала через 44 дні). Це пояснюється скороченням тривалості світлового дня та зниження інтенсивності освітлення у листопаді - грудні. При сівбі 5 січня інтенсивність наростання листків у рослин прискорювалась. Настання технічної стиглості починаючи від строку сівби 20 грудня в порівнянні з попереднім строком прискорювалось. Це пояснюється більш тривалим світловим днем (до 10 годин). При сівбі 25 березня перший, третій і п'ятий листки формувались через 4, 14 та 23 дні, що на 4, 8 і 14 днів швидше, ніж при сівбі 5 грудня. Технічна стиглість від цього строку наставала через 26 днів, що на 18 днів швидше, ніж від сівби 5 грудня. Це пояснюється тим, що тривалість світлового дня при цьому становила 13 – 14 годин.

Отже, із зазначеного можна зробити заключення про те, що строки сівби насіння капусти пекінської у зимово-весняний період суттєво впливають на розвиток рослин. Найбільш інтенсивно вони розвиваються в осінній період від сівби 5 та 20 жовтня, коли тривалість світлового дня становить 10-11 годин. В пізніші строки - із 5 листопада до 20 січня інтенсивність приросту сповільнюється через скорочення світлового дня до 8-9 годин. А починаючи з 5 лютого та в наступні - розвиток рослин знову прискорюється. Це пояснюється збільшенням тривалості світлового дня до 10-14 годин.