Нестеренко А.Г. Продуктивність кукурудзи на зерно залежно від технологічних заходів догляду за посівами в південній частині Лісостепу України

Короткий зміст

Стан вивчення питань по удосконаленню технології вирощування кукурудзи на зерно (огляд літератури)

       В розділі проаналізовано дані вітчизняних та зарубіжних досліджень впливу хімічного і механічного догляду на водний, поживний режими ґрунту, ріст, розвиток і забур’яненість посівів кукурудзи. На ос­нові здійсненого аналізу обґрунтовано необхідність та програму проведення дослід­жень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

       Експериментальна частина роботи виконана на дослідному полі Уманського державного аграрного університету. Ґрунтовий покрив дослідного поля однорідний і представлений чорноземами опідзоленими, слабо реградованими, важкосуглинистого механічного складу, на карбонатному лесі. Питома вага твердої фази вищевказаних чорноземів коливається в межах 2,57 - 2,72, об’ємна - 1,23 - 1,27 г/см³. Опідзолені, слабо реградовані чорноземи мають слабо кислу реакцію, яка з глибиною переходить в нейтральну. Вміст гумусу в орному шарі невисокий 3,0 - 3,3 %. 

       Клімат південної частини Лісостепу України характеризується нестійкою температурою повітря і кількістю опадів. За даними Уманської гідрометеостанції клімат місцевості помірно-континентальний. Середньорічна температура за період 1990-2003 рр. складала 7,2º С при середньорічній кількості опадів 633 мм. З коливанням в вологі роки до 740 мм, а в посушливі знижувалась до 559 мм. За період вегетації рослин випадає в середньому 379 мм. Проте, їх розподіл в часі нерівномірний. Сума активних температур, у 1990-1991 та 2001-2003 рр. була достатньою для вирощування кукурудзи на зерно і складала 2719-3136 °С

       В роки досліджень вегетація кукурудзи проходила в задовільних умовах.

       Для виконання поставлених завдань було проведено дослідження  ефективності різних технологій догляду за посівами кукурудзи за схемою:

1.                 КОНТРОЛЬ – догляд за посівами при внесенні гербіцидів;

2.     Боронування через 4 – 5 днів після сівби; післясходове боронування при появі 1 – 2  і  6 – 7 листків;

3.     Боронування через 4 – 5 і 8 – 9 днів після сівби;   післясходове боронування при появі 1 – 2,  3 – 4,  6 – 7 листків; 

4.                 Боронування через 4 – 5 і 8 – 9 днів після сівби; післясходове боронування при появі 2 – 3 листка; міжрядний обробіток з присипанням захисних смуг  після появи 5 листків, міжрядний обробіток з підгортанням при появі 7 – 8 листків;

5.           Суцільне розпушування культиватором  на глибину 3 см, через 4 – 5 днів після сівби;  боронування при появі сходів;  міжрядний обробіток з присипанням захисних смуг після появи 5 листків,  міжрядний обробіток з підгортанням (фаза 7 – 8 листків);

6.                 Внесення гербіцидів при сівбі, післясходове боронування при появі 3 – 4, міжрядний обробіток у фазі 6 – 7 листків.

      Площа ділянки у дослідах - 106 м², облікова - 50 м²., повторність триразова.

       Попередник кукурудзи – озима пшениця.

       Технологія основного і передпосівного обробітку ґрунту та сівби була загальноприйнятою для південної частини Лісостепу.

       На варіантах 1 і 6 для досходового внесення гербіцидів у 1990-1991рр використовували Ерадикан 6Е (7 л/га) + Атразин (2 кг/га), у 2001-2003рр. – Харнес (2 л/га). Для післясходового внесення на варіанті 1 (у фазі 3-4 листків) в 1990-1991рр – 2,4Д (амінна сіль) 1,5 кг/га, у 2001-2003 рр. – Базагран 3 л/га.

       Посів проводили насінням гібридів Колективний – 244 (1990-1991рр.) і Кадр 217 МВ (2001-2003 рр.)

        Агротехніка догляду за посівами визначалась програмою досліджень.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

       Водний режим ґрунту. Вологість ґрунту досліджували в критичний період ве­гетації кукурудзи – у фазі викидання волоті. Виявилось, що при проведенні механіч­ного догляду, особливо при поєднанні боронування з міжрядним обробітком, вологість ґрунту, порівняно з контролем ( застосування гербіцидів) у шарі 0 – 20 см, була вищою на 2,4 – 2,5 %. У нижчих шарах різниця несуттєва. При проведенні боронування без міжрядних обробітків різниця, порівняно з контролем була незначною.

       Поживний режим ґрунту. Вміст поживних елементів в ґрунті  визначали в фазу цвітіння качана. На варіантах механічного догляду спостерігали деяке зменшення вмісту  поживних елементів у ґрунті порівняно з контролем. Так вміст азоту в шарі 0 – 20 см на контролі становив 166, при поєднанні боронування з розпушуванням міжрядь 162 – 163, коли проводили лише боронування 165 – 166 мг на 1 кг ґрунту, що складало 98 – 99% до контролю. В шарі ґрунту 20 – 40 см також зберігається вказана різниця, що пояснюється дещо більшим виносом елементів поживи на варіантах механічного догляду за посівами. Між вмістом азоту в ґрунті і урожайністю зерна кукурудзи мав місце тісний обернений кореляційний зв’язок,  для шару 0 – 20 см r = - 0,96, 20 – 40 см r = - 0,87.

        Теж стосується фосфору. В шарі 0 – 20 см на контролі його вміст становить 98 мг, при проведенні боронувань з міжрядними обробітками – 93 – 94, при лише боро­нуванні – 96 – 97 мг на 1 кг ґрунту, що становить відповідно  95 – 96% і 98 – 99% до контролю. Вміст Р₂О₅ в шарі ґрунту 20 – 40 см, подібно до показників по  азоту, знижувався на варіантах механічного догляду на 13 – 14 %  проти контролю. Коефіцієнт кореляції між вмістом фосфору і урожайністю кукурудзи був обернений і тіс­ний і становив в шарах ґрунту 0 – 20 і 20 – 40 см відповідно r = - 0,94, і r = - 0,93.

       Незначні відмінності були по наявності калію в шарі ґрунту 0 – 20 см. Вміст його на варіантах з механічного догляду знижувався на 1 – 5 % до контролю. В шарі ґрунту 20 – 40 см різниця більша – 2 – 8 %. Як і у випадку з  азотом і фосфором, кореляційний зв’язок між урожайністю зерна і вмістом в ґрунті калію був тісний і обернений. Для шару ґрунту 0 – 20 см,  r = 0,96, для шару 20-40 см r = 0,85.

       Проходження фенологічних фаз вегетації. Встановлено, що до утворення 11 – 12 листків, різниці в часі проходження фаз вегетації, між варіантами досліджень, практично немає. Однак, при застосуванні гербіцидів спостерігали затримку появи сходів на 1 – 2 дні. Слід відмітити, що період цвітіння волоті – цвітіння ка­чана на варіантах з міжрядним обробітком був тривалішим і розтягувався на 4 – 5 днів. При проведенні лише боронування, він скорочувався до 2 – 3 днів. На контролі цей період складав лише 1 день.

       У ході подальшої вегетації проходження фаз розвитку, на всіх варіантах досліду, відбувалось майже одночасно, різниця між настанням фаз складала 1 – 2 дні.

       Густота посіву. На ділянках досліду де вносили гербіциди мало місце деяке зменшення польової  схожості насіння (5,8 сходів на 1м² проти 5,9 – 6,0 шт/м² при механічному догляді).

       Протягом вегетації спостерігали незначне зрідження посіву незалежно від способів догляду. Якщо при механічному догляді мало місце механічне травмування рослин, то при використанні гербіцидів – їх дія. В середньому густота рослин протягом 60 днів вегетації зменшилась на 0,3 – 0,5 шт/м².

       При застосуванні гербіцидів на рослині утворювався лише один качан. Коли проводили лише боронуванням цей показник зріс на 7 – 8 %, при  проведення боронування з міжрядним обробітком він підвищився на 13 – 18 % до контролю. Кращим виявився варіант 5, де досходову суцільну шаровку поєднували з післясходовим боронуванням і міжрядним обробітком. Тут на одній рослині утворилось в середньому 1,13 качанів, що на 18 % більше ніж на контролі.

       Висота рослин кукурудзи залежно від прийомів догляду за посівами. Різні схеми догляду за посівами впливали на висоту рослин. Більша строкатість спостерігається у фазі 3 – 5 листків і викидання волоті.

       Ріст продовжувався і після настання фази цвітіння. У більшій мірі це спостерігалась на варіантах з лише боронуваннями і на контролі.

       Кращі показники були на варіанті 5, де проводилось досходове суцільне розпушування. На цьому варіанті, через 90 днів після появи сходів, висота кукурудзи перевищувала контроль на 10 см. При проведенні п’ятикратного боронування без міжрядного обробітку, висота рос­лин була менша від контролю на кінець вегетації на 5 см.

       Динаміка наростання вегетативної маси кукурудзи. Показники висоти посівів дають лише часткову інформацію про ріст рослин. Більш повна вона при порівнянні динаміки наростання їх маси. Повільне накопичення вегетативної маси рослин протягом перших десяти днів вегетації змінюється в подальшому підвищенням даних показників. Механічний догляд більш суттєво впливав на перебіг цього процесу. Через 10 днів після появи сходів вегетативна маса рослин на варіантах з механічним доглядом перевищувала контроль на 9 – 19 %.

       Через 20 днів після появи сходів на ділянках, де проводили 2 – 3 післясходових боронування внаслідок деякого травмування рослин приріст дещо уповільнився і вегетативна складала 82 – 96% від контролю (варіант 2 і 3), проте на ділянках де боронування проводилось 1 раз в поєднанні з міжрядними обробітками, маса рослин перевищувала контроль на 18 – 21 %. Варіанти 1 і 6 з використанням гербіцидів не відрізнялись  між собою.