ЗАЙЦЕВА ЛАРИСА ІВАНІВНА ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, особистий внесок автора, наведено відомості про впровадження й апробацію результатів дослідження.
У першому розділі дисертації „Теорія і практика формування елементарної математичної компетентності в дітей дошкільного віку” здійснено теоретичний аналіз сутності поняття „компетентність” з позиції психології й педагогіки; визначено та охарактеризовано її основні структурні компоненти, вивчено рівень сформованості елементарної математичної компетентності в дітей дошкільного віку.
Науковим підґрунтям ЕМК є класична педагогіка (Я.А.Коменський, М.Монтесорі, Й.Г.Песталоцці, Ф.Фребель та ін.), яка визначила зміст, форми й методи навчання основ математики. З моменту організації суспільного дошкільного виховання почалося експериментальне дослідження форм, методів, засобів навчання дошкільників математики (Ф.Н.Блехер, Є.І.Тихєєва, Л.К.Шлегер, А.М.Леушина та ін.). Вивчення особливостей формування в дошкільників математичних уявлень (40-50 роки ХХ століття), значно вплинуло на вдосконалення змісту та методів навчання дітей математики (Г.С.Костюк, Н.О.Менчинська, І.А.Френкель та ін.). На сучасному етапі розвитку педагогічної науки розроблені варіативні програми, методика формування у дітей дошкільного віку елементів математичних знань (А.А.Столяр, К.Й.Щербакова та ін.). Вітчизняні дослідження (Н.І.Баглаєва, О.Г.Брежнєва, О.Л.Кононко, О.О.Фунтікова, К.Й.Щербакова та ін.) доводять, що знання, уміння та навички мають бути не метою, а засобами розвитку особистості.
Отже, головним завданням освіти має стати створення сприятливих умов для особистісного становлення й творчої самореалізації кожної дитини, формування її компетентності в різних життєвих сферах. Тому педагогічна діяльність має спрямовуватись на розвиток у дошкільників пізнавальної активності, творчого ставлення до дійсності, формування вмінь виділяти проблему, аналізувати її, встановлювати зв’язок причин та наслідків, знаходити адекватні засоби її розв’язання, приймати конструктивні рішення та обґрунтовувати й відстоювати їх, переносити набуті знання в нові умови. Тобто, робота з математичного розвитку дітей полягає у створенні ефективних умов для формування в дошкільника математичної компетентності.
Сучасні концепції розвитку особистості (Д.Б.Ельконін, В.Ю.Кричевський, М.М.Поддяков та ін.), як показує аналіз проблеми, відображають різні підходи до формування компетентності в дитини, здатної застосовувати знання, уміння та досвід відповідно до ситуації. З цим безпосередньо пов’язане вміння та бажання вчитися, що є основою формування компетентності. Особистість, яка навчилася вчитися та набула для цього навичок, може легко адаптуватися, буде незалежною від технологічних змін.
Уперше теоретичне обґрунтування комплексного підходу до математичного розвитку дошкільників отримало в працях Н.І.Баглаєвої. Досліджуючи поняття „логіко-математична компетентність”, авторка виділяє в його структурі комплекс основних математичних, логічних умінь. Крім цього, Н.І.Баглаєва акцентує увагу на важливості формування інтересу до логіко-математичної діяльності, уміння розмірковувати, обґрунтовувати, доводити й відстоювати правильність свого міркування, знаходити свої шляхи розв’язання завдань, виявляти самостійність.