М А Т В І Є Н К О М А Р І Я Г Р И Г О Р І В Н А МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОТАЛАМО-ГОНАДНОГО КОМПЛЕКСУ ЩУРІВ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ КІССПЕПТИНЕРГІЧНОЇ ТА α- АДРЕНЕРГІЧНОЇ СИСТЕМ І МЕЛАТОНІНУ

Короткий опис

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на 150 самцях
білих нелінійних лабораторних щурів Rattus norvegicus, які складали 3
експериментальні серії: 1 місяць, 3 місяці і 24 місяці (по 50 особин у кожній серії).
Враховуючи поставлені задачі дослідження, кожна серія тварин була представлена
10 групами (табл. 1). В експерименті щурам вводили такі препарати: кісспептин
(метастин-(45-54)-амід, Сігма, США) і антагоніст кісспептину Р-234 (кісспептин-
234-трифлюороацетат, Сігма, США) – інтрацеребровентрикулярно (і.ц.в.),
мелатонін (Віта-мелатонін, Київський вітамінний завод, Україна) і празозин
(Празозин-ратіофарм, Меркле Гмбх, Німеччина) – перорально (п.о.), мезатон
(Мезатон, ГНЦЛС, Україна) – субкутально (с.к.) і фізіологічний розчин (0,9 %
iзотонiчний розчин хлориду натрiю, Індар, Україна) – усіма трьома
вищепереліченими способами. При цьому різні способи введення викликають у
тварин стрес, що може відобразитися на результатах дослідження [Dzerzhynsky
M.Е. et al., 2011], тому для об’єктивної оцінки щури зазнавали всі три способи
введення. Дію препаратів оцінювали через 2 години після введення. Перед
інтрацеребральним введенням препаратів щурам робили стереотаксичну операцію з
попереднім знеболенням (9 г кетаміну та 1 г ксилазину/100 г м.т.) [Silva А.Н., 2011].
Утримання тварин і виведення їх з експерименту проводилося в повній
відповідності до Закону України №3447-IV «Про захист тварин від жорстокого
поводження» від 21 лютого 2006 р.
Після закінчення експерименту в тварин відбирали мозок і тестикули. Для
світлооптичних досліджень органи обробляли за загальноприйнятою методикою.
На ротаційному мікротомі “Microm” HM325 (Germany) виготовляли зрізи гонад, які
фарбували гематоксиліном та еозином. Фронтальні зрізи гіпоталамічної ділянки
мозку забарвлювали крезилвіолетом за Нісслем [Меркулов Г.А. и др., 1961].
З гістологічних препаратів на мікроскопі Olympus BX51 (Japan) і системі
аналізу зображень Olympus DP-Soft 3.2 (Japan) робили фотознімки, на яких
вимірювали морфометричні параметри за допомогою програми Image J (USA). У
нейроцитах і астроцитах вимірювали площу поперечного перерізу ядер. На
препаратах тестикул щурів вимірювали площу поперечного перерізу ядер клітин
Лейдіга та діаметр звивистих канальців.