РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР : РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ ресурсозберігаючих ТЕХНОЛОГІЙ КОМПЛЕКСНОЇ переробки ЛУБ'ЯНІХ КУЛЬТУР

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КЛЕВЦОВ КОСТЯНТИН МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 677.11.021

РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ
РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ КОМПЛЕКСНОЇ
ПЕРЕРОБКИ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР

05.18.02 – технологія зернових, бобових, круп’яних
продуктів і комбікормів, олійних і луб’яних культур

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора технічних наук

Науковий консультант
Чурсіна Людмила
Андріївна
д.т.н., професор

Херсон – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ І ВИБІР
НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ ЛУБ'ЯНИХ КУЛЬТУР . . . . . . . . . . . . . . .

17

1.1. Особливості хімічної та фізико-механічної будови стебел
луб’яних культур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17

1.2. Хімічний склад та фізико-механічні властивості луб’яних
волокон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

40-

1.3. Аналіз існуючих технологій механічної переробки луб’яних
культур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

47

1.4. Поглиблена переробка луб’яного волокна, одержаного після
механічної переробки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

63
1.5. Фізико-хімічні способи отримання луб'яних волокон . . . . . . . . . . 79

1.6. Наукові завдання розробки ресурсозберігаючих технологічних
процесів комплексної переробки луб’яних культур . . . . . . . . . . . . . . .

84
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕНЬ МЕХАНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ
ЛУБ'ЯНИХ КУЛЬТУР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

87

2.1. Сучасний стан розвитку нормативної бази з оцінки луб’яної
сировини в Україні і світі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

87
2.2. Алгоритм проведення основних методів дослідження. . . . . . . . . . . . 93

2.3. Загальна характеристика приладів та устаткування, які
використовувались у роботі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

96
2.4. Характеристика об'єктів дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

2.5. Загальна методика оцінювання якісних характеристик
неорієнтованих луб’яних волокон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

109

2.6. Методика визначення геометричних параметрів луб’яних волокон
за питомою поверхнею пор . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

119
3

РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНОЇ ТЕОРІЇ ОДЕРЖАННЯ
ЛУБ'ЯНИХ ВОЛОКОН З ЗАДАНИМИ КІНЦЕВИМИ ГЕОМЕТРИЧНИМИ
ХАРАКТЕРИСТИКАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

130

3.1. Новітні ресурсозберігаючі технології механічної переробки
луб’яних культур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

130

3.2. Сучасні конструкторсько-технологічні рішення оптимізації
процесів первинної переробки луб’яних культур . . . . . . . . . . . . . . . . .

140
3.3. Аналіз теорії тіпання луб’яних культур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143

3.4. Розвиток теорії процесу тіпання, та механіка руйнування
технічних комплексів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

147

3.5. Моделювання технологічного процесу декортикації луб’яних
культур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

155

3.6. Розробка нової наукової концепції декортикації технічних волокон
в процесі механічної переробки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

158
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА КРИТЕРІЇВ ДЕКОРТИКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ТА
ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ МЕХАНІЧНОЇ
ОБРОБКИ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

174

4.1. Теоретичні основи одержання волокна луб’яних культур за новою
експериментальною технологією . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

174

4.2. Теоретичні передумови до розрахунку фактичної потужності
експериментальної установки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

175

4.3. Теоретичний розрахунок корисної потужності експериментальної
установки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

187

4.4. Визначення оптимальних технологічних параметрів переробки
луб’яних волокон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

206
4.5. Відпрацювання технологічних режимів обробки . . . . . . . . . . . . . 211

4.5.1. Визначення впливу вхідних сировинних факторів на
інтенсивність процесу виділення костриці, формування структури та
властивостей волокна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

214
4

4.6. Розробка математичної моделі процесу одержання луб’яних
волокон з заданими кінцевими якісними характеристиками . . . . . . . .

219
4.6.1. Вірогідна модель декортикації луб’яного волокна . . . . . . . 220
4.6.2. Прогнозування технологічних ефектів декортикації . . . . . . 231
Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234
РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
ОДЕРЖАННЯ ЛУБ'ЯНИХ ВОЛОКОН ФУНКЦІОНАЛЬНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

236

5.1. Теоретичні основи розроблення технології одержання луб’яних
волокон з заданими кінцевими якісними характеристиками . . . . . . . .

236

5.2. Наукове обґрунтування вибору ресурсозберігаючої технології
комплексної переробки луб’яних культур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

247

5.3. Розробка технології одержання луб’яних волокон різного
функціонального призначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

256

5.4. Техніко-економічна оцінка ефективності модернізації існуючих
технологій первинної переробки луб’яних культур . . . . . . . . . . . . . . .

263

5.4.1. Розрахунок ефективності застосування декортикаторів для
одержання неорієнтованого луб’яного волокна . . . . . . . . . . . . . . . . . .

270
Висновки до розділу 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275
ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 277
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . 280
ДОДАТОК А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 312
ДОДАТОК Б . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 319
ДОДАТОК В . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 322
ДОДАТОК Г . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 327
ДОДАТОК Д . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 348

ВСТУП

Останнім часом, у зв’язку з поширенням наслідків світової економічної
кризи текстильна промисловість країни переживає доволі складні часи свого
існування, а саме – відбувається необоротний процес її руйнування.
Якщо окремо розглядати галузь первинної переробки луб’яних
волокон, то можна констатувати той факт, що на сучасному етапі її розвитку
досі застосовуються вітчизняні технології, які характеризуються високою
метало- та енергоємністю обладнання, великими втратами волокнистої
продукції та значним зниженням її якості. Це спричиняє збільшення
собівартості та зменшення попиту, а відповідно і ціни волокна, внаслідок
чого втрачається привабливість цих технологій, що призводить до
консервації існуючих підприємств.
Аналіз сировинної бази текстильної промисловості України показав,
що на сьогоднішній день існує ще і велика проблема реалізації луб’яних
волокон, отриманих після первинної переробки трести льону та конопель. В
першу чергу це пов’язано з закриттям Рівненського та Житомирського
льонокомбінатів, що призвело до зменшенням попиту та відсутністю ринків
збуту на натуральні волокна, які виробляються в країні.
Якщо на довге волокно, ще залишився певний попит у закордонних
виробників, то коротке волокно, одержуване з відходів тіпання та
низькосортної трести використовується дуже нераціонально, тільки для
виробництва грубої пряжі, з якої виготовляють тарні й пакувальні вироби. На
даний час ситуація почала змінюватися, сфери застосування коротких
луб’яних волокон значно розширилися [1, 2].
Так одним з можливих напрямком використання лляного волокна в
фармацевтичній промисловості є виробництво з нього продукції медико-гігієничного призначення – вати, хірургічних ниток, перев’язувального
матеріалу, а також виробів, які захищають від радіаційного
ультрафіолетового випромінювання.
6

В целюлозо-паперовій промисловості подрібнені короткі волокна
використовуються для виробництва целюлози, високоякісного та
фільтрувального паперу.
В текстильній промисловості розширилась сфера виробництва нових
типів волокон, ниток, тканин та нових матеріалів спеціального призначення,
що мають високий ступінь термічної стійкості, антистатичні та екрануючі
властивості [3].
Однак через низькі ціни на коротке волокно його виробництво не
сприяє рентабельній роботі заводів первинної переробки, крім цього нові
переробні підприємства вимагають від виробників волокна нові якісні
характеристики готової продукції. До яких в першу чергу можна віднести
остаточний вміст костриці та кінцеві параметри штапельного розподілу.
Світова практика виготовлення волокнистих матеріалів показує, що на
сьогоднішній день існує велика проблема, пов’язана з їх підготовкою для
подальшої переробки, тому пріоритетним напрямом на цей час є створення
нанотехнологій з метою одержання волокон з новими якісними
властивостями та функціональними призначеннями.
Міністерством промислової політики України розроблено проект
концепції загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості
країни на період до 2017 року, визначені шляхи та способи галузевого
інноваційного розвитку на основі підвищення конкурентоспроможності
економіки і забезпечення входження України в коло економічно розвинених
країн світу за рахунок створення сучасного, інтегрованого у світове
виробництво і здатного до інноваційного розвитку промислового
народногосподарського комплексу.
Отже, важливим стає пошук альтернативних шляхів створення нових
та удосконалення існуючих технологій комплексної переробки цієї сировини,
з одержанням на її основі нової продукції з визначеними якісними
характеристиками.

7

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В сучасних умовах економічного розвитку текстильної промисловості
України, та впровадженні ринкових відносин з митним Союзом та країнами
ЄС з’явилась гостра необхідність забезпечення вітчизняних підприємств
якісною сировиною для виробництва високоякісних текстильних товарів,
розробки нових і удосконалення існуючих технологій, розширення
асортименту та підвищення якості продукції всіх галузей, що входять до
складу легкої промисловості.
Світова практика виробництва натуральних волокон свідчить, що
пріоритетними напрямами розвитку цих підприємств є створення нових
технологій з метою одержання волокон з новими якісними характеристиками
для цільового призначення.
В Україні льонарство та коноплярство повинні стати стратегічними
галузями господарювання, основним джерелом натуральної целюлозовмісної
сировини для її промисловості.

Актуальність теми. Одним з перспективних напрямків розвитку галузі
в сучасних умовах є одержання нових видів целюлозовмісної сировини, яка
використовується не тільки для одержання текстильної продукції за
традиційною технологією, а і для виробництва целюлози, вати та
штапельованого волокна із заданими кінцевими якісними характеристиками.
Відходи їх переробки використовуються для виробництва костробрикетів,
костроплит, будівельних конструкційних матеріалів та наповнювачів.
Бавовняна сировина, яка використовувалась раніше стала
малодоступною для текстильних підприємств України у зв’язку з
віддаленістю розташування сировинних баз. Тому перед виробниками
з’явилась проблема збільшення випуску продукції з натуральних луб’яних
культур для потреб внутрішнього ринку України.
В Україні, як і загалом у світі, існують вітчизняні технології первинної
8

переробки льону-довгунця та конопель. Однак на сьогоднішній день ці
технології є застарілими, у зв’язку з їх енерго- та металоємністю. Продукція,
отримана за існуючими технологіями є неконкурентноспроможною.
Насамперед це пов'язано з нераціональним використанням технологічного
обладнання. Одним із чинників неякісної роботи машин є низький ступінь
диференціації дій робочих органів машин на оброблювальний матеріал при
виділенні волокна, що призводить до збільшення втрат волокнистої продукції
та собівартості волокна, внаслідок чого втрачається привабливість цих
технологій.
Актуальність роботи полягає в тому, що запропонована нова концепція
первинної переробки луб’яних культур базується на тому, що вимоги, які
пред'являються до текстильної сировини останнім часом дещо змінилися, це
пов'язано в першу чергу з розширенням сфери його застосування в різних
галузях народного господарства України та за її межами, тому розвиток
наукових основ ресурсозберігаючих технологій комплексної переробки
луб’яних культур і визначення сфер застосування одержаного волокна на
основі систематизованих досліджень є найважливішим завданням.
Для широкого впровадження технологій комплексної переробки
луб’яних культур необхідні систематичні дослідження анатомічної та
морфологічної будови стебел, фізико-хімічних властивостей волокна, що
дасть можливість розробити теоретичні основи їх механічної обробки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалася в 1998-2012 роках. Тема досліджень є
складовою частиною науково-дослідних робіт, що проводяться кафедрою
товарознавства, стандартизації та сертифікації Херсонського національного
технічного університету за темами: "Розробка ресурсозберігаючих
технологій переробки льону та конопель для створення екологічно чистих
товарів народного вжитку", номер державної реєстрації 0199U001229,
протокол № 2 від 04.11.1998 р. та "Отримання луб’яної сировини підвищеної
9

якості за матеріало- та енергозберігаючими технологіями" номер державної
реєстрації 0102U0055291, замовник – Міністерство освіти і науки України,
дата реєстрації – 30.10.2001 р., протокол № 2, за проектом 05.06.02/000042
(5.6.12Б) договору № ДП/330-2003 від 25.07.2003 р., за темою: "Нові
ресурсозберігаючі технології поглибленої переробки конопель в південному
регіоні з метою одержання целюлозних напівфабрикатів", затверджено
рішенням експертної ради Міністерства освіти і науки України № 197 від
01.04.2003 р., за темами: "Наукова концепція ресурсозберігаючих технологій
одержання целюлозовмісних і біологічно активних матеріалів та
альтернативного палива з луб’яних культур", номер державної реєстрації
0107U006784, протокол № 720 від 05.09.2007 р. і "Розроблення
ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій комплексної переробки
луб’яних культур", номер державної реєстрації 0107U006817, протокол
№ 644 від 23.07.2007 р., які затверджено рішенням експертної ради
Міністерства освіти і науки України № 25.4/147 від 02.08.2007 р., та за темою
"Розробка технології одержання паливних біобрикетів з відходів
виробництва луб’яних культур", номер державної реєстрації 0110U002352,
згідно наказу МОН України № 686 від 22.07.2009 р., протокол науково-технічної ради № 5 від 26.10.2009 р.
Особистий внесок автора полягає в науковому обґрунтуванні нової
концепції механічної переробки луб’яних культур та отримання на їх основі
натуральних волокон з заданими кінцевими якісними характеристиками за
рахунок зміни характеру механічних впливів на початкових етапах первинної
обробки, встановленні механізму дій при руйнуванні зв’язків елементарних
волокон та розробці теоретичних основ створення технології комплексної
переробки всіх компонентів луб’яного стебла.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є одержання луб’яних
волокон з льону-довгунця та конопель відповідного функціонального
10

призначення шляхом розволокнення їх жмутів за рахунок нових механічних
дій.
Для розв’язання цієї важливої науково-практичної проблеми
необхідно:
 на основі вивчення анатомічної та морфологічної будови й
хімічного складу стебел луб’яних культур теоретично обґрунтувати наукову
гіпотезу одержання з них волокон із визначеними фізико-механічними
характеристиками, які зумовлюють різне функціональне призначення даної
сировини;
 на основі теоретичних досліджень визначити загальну методику та
основні методи досліджень зв’язків волокна з деревиною, встановити
механізм руйнування жмутів волокон на елементарні комплекси;
 розробити математичну модель для прогнозування виходу волокна та
вмісту костриці залежно від вхідних характеристик стебел луб’яних культур і
параметрів та режимів їх механічної обробки;
 експериментально підтвердити теоретичні закономірності виділення
волокна із застосуванням барабанного декортикатора, який за рахунок зміни
природи та спрямованості механічних дій на початкових етапах
технологічного процесу дозволить здійснювати обробку луб’яних культур,
задаючись кінцевими якісними параметрами одержуваного волокна;
 визначити оптимальні режими декортикації луб’яних культур на
основі математичного моделювання процесу механічної обробки та
визначення їх фізико-механічних характеристик;
 розробити технологію механічної обробки луб’яних культур,
здійсніти її апробацію у виробничих умовах та оцінити економічну
ефективність запропонованої технології.
Об’єкт дослідження – процес декортикації стебел луб’яних культур.
Предмет дослідження – волокно льону та конопель, одержане за
новою технологією.
11

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи
є новітні методи досліджень із застосуванням ЕОМ у галузі первинної
переробки сировини, технології текстильних матеріалів, текстильного
матеріалознавства, та біології.
Завдання, поставлені в роботі, вирішувалися за допомогою сучасних
методів теоретичних і експериментальних досліджень:
 оцінку якості лляної соломи здійснювали інструментальними
методами за ГОСТ 28285-89 "Солома льняная. Требования при заготовках".
Вихід лубу визначали ваговим методом. Довжину та діаметр стебел
визначали на приладі ДЛ-2М і стебломірі С-2;
 оцінку якості конопляної соломи здійснювали
інструментальними методами за ГОСТ 27024-86 "Солома конопляная.
Технические условия";
 ступінь вилежування трести характеризували показником
відокремлюваності, який визначали за ГОСТ 24383-89 "Треста льняная.
Требования при заготовках" і ДСТУ 4149:2003 "Треста лляна. Технічні
умови";
 визначення сорту конопляної трести здійснювали
інструментальними методами за ГОСТ 27345-87 "Треста конопляная.
Технические условия";
 визначення фізико-механічних характеристик волокна
одержаного із стебел луб’яних культур проводили згідно вимог технічних
умов за ТУ.У.05495816.005 – 2000 "Котонізоване льоноволокно. Технічні
умови" та ТУ 17 У 00306710.079 – 2000 "Котонин из короткого льняного
волокна. Технические условия";
 міцність лляного волокна визначали за ГОСТ 9394-76 "Волокно
льняное короткое. Технические условия" та ДСТУ 5015:2008 "Волокно лляне
коротке. Технічні умови", ДСТУ 4015-2001 "Льон тіпаний";
12

 міцність та закостриченість пеньки отриманої з відходів тіпання
та низькосортної трести визначали за ГОСТ 9993-74 "Пенька короткая",
ГОСТ 10379-76"Пенька трепаная";
 вміст целюлози, лігніну, пектинових речовин у лубі й льону-довгунця та конопель визначали методами аналітичного кількісного
хімічного аналізу;
 особливості анатомічної будови стебел соломи льону та конопель
визначали з використанням світлової мікроскопії;
 результати експериментальних досліджень обробляли із
застосуванням методів математичної статистики за допомогою прикладних
програм "MathCAD-2000", "Maple 6.5", "Microsoft Office Exсel 2003
(11.5612.56050)" та "Місгоsoft Оffice Word 2003 (11.5604.5606)".

Наукова новизна одержаних результатів:
 одержали науковий розвиток теоретичні основи виробництва
луб’яних волокон різного функціонального призначення, що базується на
впровадженні нових технологій комплексної механічної обробки стебел льону
та конопель;
 теоретично обґрунтовано нову концепцію механічної переробки
луб’яних стебел, яка базується на розволокненні комплексів технічних
волокон завдяки змінам анатомічної структури, що відбуваються за рахунок
застосування нових механічних впливів на початкових етапах первинної
переробки сировини;
 вперше запропоновано з метою інтенсифікації процесу одержання
целюлозовмісної сировини застосовувати під час механічної обробки
луб’яних стебел декортикатор барабанного типу;
 розроблено методологію визначення якісних показників луб’яних
волокон на основі математичної обробки даних про вхідні характеристики
стебел луб’яних культур, а також параметри та режими їх механічної
обробки;
13

 розроблено методологію критеріальної оцінки структурних
параметрів волокна луб’яних культур, які визначатимуть його функціональне
призначення.
Практичне значення одержаних результатів. Поставлені в роботі
наукові завдання вирішено та реалізовано в новому способі механічної
переробки луб’яних культур.
Розроблено теоретичне підґрунтя для виробництва волокон з цих культур
різного функціонального призначення, що базується на впровадженні
результатів комплексної механічної обробки з урахуванням особливостей
анатомічної і морфологічної будови та хімічного складу стебел льону та
конопель.
Створено науково обґрунтовану технологію механічної обробки як
трести, так і соломи луб’яних культур, яка базується на впровадженні нового
процесу розділення завдяки використанню нового експериментального
обладнання барабанного типу, що дозволяє отримати волокно з заданими
якісними характеристиками.
Розроблено технологічні схеми переробки луб’яних культур для
одержання кручених виробів, нетканих, текстильних та санітарно-гігієнічних
матеріалів, які апробовано у виробничих умовах у Глухівському інституті
луб’яних культур, що підтверджено актом впровадження № 1 від 29.12.09 р.
(додаток А), на ВАТ "Льонокомбінат Старосамбірський", що підтверджено
актом впровадження № 2 від 26.12.09 р. (додаток Б), та ВАТ "Коропський
льонозавод", що підтверджено актом впровадження № 3 від 16.11.11 р.
(додаток В).
Теоретичні розробки автора використовують інші науковці для
інтерпретації результатів досліджень процесу первинної переробки
сировини, одержаної з луб’яних культур, та визначення групи
функціонального призначення волокон цих культур для виготовлення
конкурентоспроможної продукції.
14

Розроблені теоретичні основи первинної переробки волокон із стебел
луб’яних культур використовуються в процесі підготовки магістрів за
спеціальністю 8.05160201 – технологія первинної обробки, стандартизація і
сертифікація сировини та виробів легкої промисловості під час вивчення
спеціальних розділів фундаментальних дисциплін: прикладної механіки,
основних напрямків наукових досліджень в галузі первинної обробки
волокнистих матеріалів, проектування підприємств галузі.
Розроблені технології одержання трести та волокна з луб’яних культур
застосовуються на передових підприємствах України: Інституті луб’яних
культур НААН України (м. Глухів, Сумська обл.), ВАТ "Коропський
льонозавод" (м. Короп Чернігівської обл.), ВАТ "Льонокомбінат
Старосамбірський" (м. Старий Самбір Львівської обл.) і можуть бути
реалізовані на інших підприємствах льоно- та коноплепереробної галузі.
Очікуваний річний економічний ефект від впровадження
запропонованої технології становить 450,70 тис. грн., а рентабельність
виробництва збільшується більш ніж втричі і сягає 36,2%.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні гіпотези
одержання луб’яних волокон з заданими кінцевими якісними характеристиками
шляхом застосування нових механічних впливів на початкових етапах
первинної обробки та встановленні впливу на структурні зміни волокна під час
його розволокнення, розробці науково-обґрунтованої технології механічної
переробки стебел льону та конопель з метою одержання волокна різного
функціонального призначення, постановці завдань, виборі об’єктів та методів
досліджень, організації та проведенні експериментів, застосуванні методів
математичного планування, встановленні закономірностей, формулюванні
загальних висновків, розробці та впровадженні запропонованої технології
одержання луб’яного волокна за допомогою барабанної декортикаційної
установки.
15

Розроблено теоретичні основи нового процесу виділення костриці, які
базуються на механізмах класичного руйнування структури стебла, але мають
суттєві механічні відмінності та умови руйнування як самого стебла, так і
окремих жмутів технічних волокон за рахунок використання нових впливів на
початкових етапах обробки.
В усіх наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачу
належать: формулювання наукових ідей, проведення досліджень та обробка
експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів роботи,
висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи було представлено, обговорено й схвалено на:
- міжнародному симпозіумі "Flax and other bast plants symposium" в
Інституті натуральних волокон м. Познань, Польща, 1997 р.;
- міжнародній науково-технічній конференції молодих вчених
"Інноваційні напрямки в селекції, генетиці, технології вирощування,
зберігання, переробки і стандартизації технічних культур", м. Глухів, 2003,
2004, 2008 р.;
- І-ій міжнародній конференції "Сотрудничество для решения
проблемы отходов", м. Харьків, 2004 р.;
- міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційні
агротехнології в умовах глобального потепління", м. Мелітополь, 2009 р.;
- міжнародній науково-практичній конференції "Проблемы легкой и
текстильной промышленности Украины", м. Херсон, 2009 р.;
- всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми якості
вітчизняних товарів", м. Луцьк, 2009 р.;
- VІ міжнародній конференції "Стратегія якості в промисловості та
освіті", м. Варна (Республіка Болгарія), 2010 р.;
- всеукраїнській науково-практичній конференції "Легкая и
текстильная промышленность: Современное состояние и перспективы",
м. Херсон, 2010 р.;
16

- літовсько – латвійському практичному семінарі "Выращивание,
уборка и переработка конопли", м. Вільнюс 2012 р.;
- наукових семінарах кафедри товарознавства, стандартизації та
сертифікації Херсонського національного технічного університету,
м. Херсон, 2000-2012 рр.
Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи викладено в 51публікації, у тому числі статей у провідних наукових
фахових виданнях України – 32, навчальних посібників – 2, патентів України
– 6, тез доповідей на конференціях – 11.
Структура та обсяг дисертації.
Дисертаційна робота складається із загальної характеристики роботи, 5
розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків.
Дисертацію викладено на 279 сторінках машинописного тексту, вона містить
91 рисунок, 57 таблиць та 5 додатків на 47 сторінках. Список використаних
джерел охоплює 303 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Розроблено наукові основи створення ресурсозберігаючих
технологій комплексної переробки луб’яних культур, спрямованих на
одержання волокна, технологічні властивості якого дозволяють
використовувати його в різних галузях промисловості. На основі
порівняльних досліджень анатомічної будови й хімічного складу стебел
луб’яних культур теоретично обґрунтовано та експериментально доведено
необхідність створення нової технології механічної переробки для одержання
волокна з заданими якісними показниками.
2. Встановлено механізм розволокнення жмутів технічних луб’яних
волокон, на основі якого запропоновано способи руйнування стебла, що
базуються на процесах стиснення, розколювання, зламу, зрізання та
скобління, які сприяють руйнуванню цілісності стебла, у результаті чого
утворюється зв’язана з волокном костриця. При цьому в стеблах з’являються
напруження розтягування з подальшим виділенням вільної костриці, що
забезпечує зсув волокнистої частини стебла відносно його деревної частини,
за рахунок чого здійснюється інтенсивне розволокнення.
3. Науково обґрунтовано склад технологічної лінії для одержання
волокна з луб’яних культур та заміну типових тіпальних машин м’яльно-тіпального агрегату на два барабанні декортикатори. Застосування цих секцій
завдяки зміні характеру та інтенсивності механічних дій на початкових
етапах обробки сприяє зменшенню вмісту костриці до 3,2% і збільшенню
максимального виходу волокна до 29,6%.
4. Запропоновано робочу гіпотезу створення механічної технології
одержання волокна із стебел луб’яних культур. Рекомендовано
використовувати гладке футерування у другому декортикаційному барабані,
в якому зовнішні елементарні волокна піддаються деформації зсуву з
279

подальшим відокремленням внаслідок переходу дотичних напружень за межі
міцності.
5. Вперше запропоновано новий спосіб визначення фізико-механічних
властивостей луб’яних волокон, що базується на сучасних методах
математичної обробки в програмному середовищі MATLAB.
6. У результаті апроксимації експериментальних даних визначені
математичні залежності виходу волокна ),( B та вмісту костриці ),( K від
відносної швидкості обертання й відносного заповнення барабана
розмелювальними кулями.
На основі одержаних рівнянь були отримані формули, за якими
можливо розрахувати поправкові коефіцієнти, що характеризують такі
залежності: вмісту костриці К від вологості трести W, густини завантаження
трести  та тривалості обробки t; виходу волокна В від густини
завантаження трести  та тривалості обробки t. Їх застосування забезпечує
одержання волокон різного функціонального призначення.
7. Запропоновано схеми технологічних процесів, за якими у
виробничих умовах отримано волокно з різними якісними показниками, що
дозволяє розширити сферу його практичного застосування, а саме: волокно,
одержане із соломи льону та конопель, може бути використане в будівельній
та автомобільній промисловості в якості наповнювачів і теплоізоляційних
матеріалів. Волокно, отримане з трести цих культур, може бути використане
в будівельній та автомобільній промисловості для виробництва нетканих та
армуючих матеріалів, у фармацевтичній промисловості – для виготовлення
продукції медико-гігієнічного призначення, у целюлозно-паперовій
промисловості – для одержання целюлози, високоякісного та
фільтрувального паперу, в текстильній промисловості – для виробництва
нових типів волокон, ниток, тканин і нових матеріалів спеціального
призначення.
Економічно обґрунтовано доцільність механічної переробки стебел
луб’яних культур за новою технологією в Україні. У результаті розрахунку
280

економічної ефективності впровадження запропонованої технології
встановлено, що річний економічний ефект від одержання волокна становить
450,70 тис. грн., а рентабельність виробництва досягає 36,2%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Статистичний збірник «Регіони України» 2012, № 3 (58): зб.
нормат. док./ за редакцією О.Г. Осауленка. – К.: ДКСУ, 2012. – 560 с.
2. Про підтримку вітчизняного льоно- та конопле виробництва:
Постанова Кабинету Міністрів України № 350 від 11.03.1999// Зібрання
законодавства України. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів
України. – К.: – 1999.
3. Живетин В.В., Гинзбург Л.Н., Ольшанская О.М.. Лен и его
комплексное использование. – М.: Информ – знание, 2002. – 400с.
4. Лисицын А.Н., Григорьева В.Н. Расширение переработки семян
крестоцветных культур и льна для северных регионов России //
Масложировая промышленность. – 2000. – № 4. – С.8-10.
5. Соболев М.А. Химия льна и лубоволокнистых материалов. – М.:
Гизлеспром, 1963.-120с.
6. Валько М.І. Зміна хімічного складу льняної сировини під час її
обробки // Легка промисловість. – 2000. – № 1. – С. 53-54.
7. Матусевич Л.Г. Селиверстова Т.С., Кузнецова И.В., Резников В.М.
Исследование химического состава лубяной и древесной частей льняного
стебля // Химия древесины. – 1982. – № 2. – С.45-49.
8. Диагностические признаки недревесных растительных и
химических волокон / В.Е. Москалева, З.Е. Брянцева, Е.В. Гончарова и др.
Под. ред. Н.П. Зотовой-Спановской. – М.: Лесн. пр-ть, 1981. – 120 с.
9. Даревский Ю.С., Ходырев В.И., Латош М.В., Кушнер М.А.
Изучение химии процессов получения льняной целлюлозы // Химия
древесины. – 1985. – № 5. – С.38-42.
10. Выровец В.Г., Лайко И.М., Солдатенко В.А. Конопля – культура
ХХІ столетия // Аграрная наука. – 1999. – С.5-7.
11. Никитин В.М., Оболенская А.В., Щеголев В.П. Химия древесины
и целлюлозы. – М.: Лесн.пром-сть, 1978. – 368 с.
282

12. Иоффе Л.О. Целлюлоза для химической переработки. – М.: Лесн.
пр.-сть, 1970. – 63 с.
13. Аким Э.Л., Перепечкин Л.П. Целлюлоза для ацетилирования и
ацетаты целлюлозы. – М.: Лесн. пром-сть, 1971. – 232 с.
14. Примаков С.П., Барбаш В.А. Технологія паперу та картону:
Навчальний посібник для вузів. – К.: Екмо, 2002. – 396 с.
15. Непенин Ю.Н. Технология целлюлозы: – М.: Экология, 1994. –
Т.3: Очистка, сушка и отбелка целлюлозы. Прочие способы получения
целлюлозы. – 592 с.
16. Конопля / Под ред. Г.И. Сенченко и М.А. Тимонина. – М.: Колос,
1978. – 287с.
17. Виробництво товарів народного споживання в Україні:
Статистичний збірник//Державний комітет статистики України. – К., 2012.-160с.
18. Живетин В.В. У российского льна – хорошие перспективы //
Льняное дело. – 1998.-№ 1. – С.14.
19. Baraniecki H., Mankowski J., Nemp fibre as a paw material for paper
production in the aspect of natural environment protection. Zemedelska Technika
UZPI (Czech Republic). (Sep 1995). V.41(3).-P. 85-88.
20. El-Shourbagy M.N., Abdel Ghaffar B.A., El-Naggar R.A. Effect of
IAA and GA3 on the anatomical characteristics, straw and fiber yield and quality
of flax. Jornal of Agronomy and Crop Science (Germany). (1995). V.174(1). –
P. 21-26.
21. Preat-Jammot J. Valorisation des proprieties textiles du lin par un
pretraitement enzymatique. Institute National de la Recherche Agronomique, Paris
(France). Nantes. INRA. 1995. – P.143-147.
22. Клевцов К.Н. Ресурсосбережение в отрасли первичной
переработки лубяных культур / К.Н. Клевцов, Л.А. Чурсина, А.А. Решетей //
Ресурсосберегающие технологии в первичной переработке натуральных
волокон. сб.науч.тр. – К.: УкрИНТЭИ. – 1995. – С. 5-8.
283

23. Решетей А.А. Проблемы структурообразования
кострополимерных композитов / А.А. Решетей, Л.А. Чурсина, К.Н. Клевцов//
Научный прогресс в производстве натуральных волокон сб. науч. тр. – К.:
БТИ легкой и текстильной промышленности Украины. – 1995. – С. 13-15.
24. Клевцов К.Н. Влияние различных факторов на выход продуктов
пиролиза полученных на основе костры льна / К.Н. Клевцов, Л.А. Чурсина,
А.А. Решетей, Е.Э. Бергер // Вестник Херсонского государственного
технического университета. – 1997. – № 2. – С. 319-322.
25. Клевцов К.М. Теоретичні аспекти термолізної утилізації костриці /
К.М. Клевцов // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі:
збірн. наук. пр. -К.: ІЗМН, 1998. – С. 37-40.
26. Решетей А.А. Производство кострополимерных материалов /
А.А.Решетей, К.Н. Клевцов, Л.А. Чурсина, Е.Э. Бергер // Вестник
Херсонского государственного технического университета. – 1998. – № 1(3).–
С. 333-336.
27. Бергер Е.Э. Устройство для загрузки слабосыпучих материалов /
Е.Э. Бергер, К.Н. Клевцов, А.А. Решетей, М.С. Агеев // Проблемы легкой и
текстильной промышленности Украины. – Херсон: ХГТУ. – 1998. – № 1. –
С. 185-186.
28. Решетей А.А. Влияние технологических режимов на физико-механические свойства кострополимеров / А.А. Решетей , Е.Э. Бергер,
К.Н.Клевцов, М.С. Агеев// Вестник Херсонского государственного
технического университета. – 1998. –№ 2(4). – С. 275-277.
29. Агеев С.М. Термовакуумная переработка растительных отходов /
С.М. Агеев, К.Н. Клевцов, М.С. Агеев // Проблемы легкой и текстильной
промышленности Украины. – Херсон: ХГТУ, 2000. – № 4. – С. 171-173.
30. Ресурсосберегающие технологии заводов по переработке
текстильного сырья: Учебное пособие для студентов высших учебных
заведений. / Л.А. Чурсина, О.Ф. Богданова, К.Н. Клевцов и др. – К.: ИСМО,
2000. – 76 с.
284

31. Лен-долгунец / Под ред. М.М. Труша. – М.: Колос, 1976. – 349 с.
32. Стадии формирования лубяных волокон Linum usitatissimum L. /
Т.А. Горшкова, М.В. Агеева, В.В. Сальников и др. // Бот. журн. 2003. – Т. 88,
№ 12. – С. 1-11.
33. Горшкова, Т.А. Растительная клеточная стенка как динамичная
система / Т.А. Горшкова. – М.: Наука, 2007. – 426 с.
34. Характеристика структуры тканеспецифичного галактана волокон
льна с использованием 1Н-ЯМР и MALDI-TOF-масс-спектрометрии /
О.П. Гурьянов, Т.А. Горшкова, М. Кабел, Я. Ван Дам // Биоорганическая
химия. 2006. – Т. 32, № 6. – С. 1-11.
35. Дьяконов, А.П. К материалам по изучению конопляного стебля /
А.П. Дьяконов //Научно-агрономический журнал. – 1927. – № 1. -С. 34-37.
36. Конопля; Под ред. П.Ф. Панченко, А.С. Хренникова, Н.Н. Гришко.
– М.: Сельхозгиз, 1938. с. 537.
37. Конопля; Под ред. Г.И Сенченко, А.И. Аринштейн,
М.А. Тимонина. – М.: Сельхозгиз, 1963. – С. 17-36.
38. Лесин, Б.В. О характере изменения выхода и качества волокна по
зонам стебля конопли и повышении качества сырья / Б.В. Лесин // Конопля и
лубяные культуры. – 1956, Вып. 23. – С.84-94.
39. Лотова, Л.И. Морфология и анатомия высших растений /
Л.И. Лотова. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 526 с.
40. Магитт, М.С. Основы технической анатомии лубяных культур /
М.С. Магитт. – М.: Сельхозгиз, 1948.-96 с.
41. Ордина, Н.А. Структура лубоволокнистых растений и ее
изменение в процессе переработки / Н.А. Ордина. – М.: Легкая индустрия,
1978.-127 с.
42. Ультраструктурный анализ лубяных волокон / В.В. Сальников,
М.В. Агеева, В.Н. Юмашев, В.В. Лозовая // Физиология растений. 1993. –
Т. 40, № 3. – С. 458-464.

285

43. Использование метода ЯМР для характеристики интрузивного
роста растительных волокон / А.В. Снегирева, М.В. Агеева, В.Н. Воробьев и
др. //Физиология растений, 2006. – Т 53, № 2. – С. 182-187.
44. Онтогенетическое развитие клеток волокна у разных генотипов
льна-долгунца /H.JI. Трухановец, В.В. Рубан, В.П. Ильченко, JI.B. Хотылева//
Докл. НАНБеларуси, 2001. – Т. 45, № 2. – С.86-88.
45. Формирование флоэмных волокон льна в условиях почвенной
засухи / С.Б. Чемикосова, Н.В. Павленчева, О.П. Гурьянов, Т.А. Горшкова //
Физиология растений. 2006. – Т. 53, № 5. – С. 739-746.
46. Abdel-Massih, R.M. In vitro biosynthesis of l,4-J3-galactan attached to
a pectin-xyloglucan complex in pea / R.M. Abdel-Massih, E.A-H. Baydoun,
C.T. Brett //Planta. 2003. – Vol. 216. – P. 502-511.
47. Intrusive growth of flax phloem fibers is of intercalary type /
M.V. Ageeva, B. Petrovska, H. Kieft et al. //Planta. 2005. – Vol. 222. – P.565-574.
48. Aldaba, V.C. The structure and development of the cell wall in plants I.
Bast fibers of Boehmeria and Linum / V.C. Aldaba // Amer. J. Bot. – 1927.
Vol. 14. – P. 16-22.
49. Aloni, R. Role of auxin and gibberellin in differentiation of primary
phloem fibers / R. Aloni//Plant Physiol. 1979. – Vol. 63. – P.609-614.
50. Aloni, R. Role of cytokinin in differentiation of secondary xylem
fibers/ R.Aloni//Plant Physiol. – 1982. Vol. 70. – P. 1631-1633.
51. Anderson, D.B. A microchemical study of the structure and
development of flax fibers/D.B. Anderson //Amer. J. Bot. – 1927. Vol. 14, № 1. –
P. 187-211.
52. Asymmetric expression of a poplar ACC oxidase controls ethylene
production during gravitational induction of tention wood / S. Andersson-Gunneras, J.M. Hellgren, S. Bjorklund, Sh. Regan, Th. Moritz // The Plant Journal.
2003. Vol. 34. – P.339-349.
53. Polar-localised poplar channel capable of controlling properties of
wood-forming cells/M. Arend, A. Stinzing//Planta. – 2005. – Vol. 223.–P.140-148.
286

54. Awano, T. Xylan deposition on secondary wall of Fagus crenata fiber /
T. Awano, К Takabe, M. Fujita //Protoplasma. 2002.–Vol. 219, № 1-2.–P.106-115.
55. Baba, K. Relation between developmental changes on anatomical
structure and on protein pattern in differentiating xylem of tention wood / K. Baba,
T. Asada, THayashi //J. WoodSci. 2000. – Vol. 46. – P. 1-7.
56. Александров, В.Г. Опыт сравнительной анатомической
характеристики различных типов льна / В.Г. Александров, М.С. Яковлев //
Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. Л., 1934.
57. Александрова, Т.А. Состояние и перспективы селекции льна-долгунца // Льняное дело. 1994. – № 3. – С. 15-18.
58. Афонин, МИ. К вопросу о связи анатомического строения стебля
льна с качеством волокна / М И. Афонин, B.C. Прыгун // Сб. науч. трудов
БелНИИЗ земледелия. – Минск, 1978, в. 22. – С. 165-173.
59. Благовещенская, З.К. Возделывание льна-долгунца в Румынии /
3.К. Благовещенская, М.И. Липовая // Лен и конопля. 1987. – № 2. – С. 47.
60. Бодров, И К. Влияние предшественников и различных фонов
удобрений на урожай, качество и анатомическое строение стеблей льна
долгунца сорта Л-1120 // Труды ВСХИЗО. 1973. в. 77. С. 76-81.
61. Богук, А.М. Селекция льна-долгунца на повышение содержания
волокна / А.М. Богук, М.В. Сосновская // Селекция, семеноводство и
технология возделывания лубяных культур. – М., 1985. – С. 45-48.
62. Blyth, A. Origin of primary extraxylary stem fibers in dicotyledons /
A. Blyth // Univer. California Publ. Bot. 1958. – Vol. 30. – P. 145-232.
63. Histochemical and supramolecular studies in determining quality of
hemp fibres for textile applications / P.M. Bonatti, Ch. Ferrari, B. Focher et al. //
Euphytica. 2004. – Vol. 140. – P.55-64.
64. Evolution of xylem lignification and hydrogeltransport regulation /
С. K. Boyce, M. A. Zwieniecki, G. D. Cody et al. // PNAS. 2004. – Vol. 101,
№ 50. – P. 55-58.

287

65. Bozzola, J.J. Electron Microscopy. Second Edition, / J.J. Bozzola,
L.D. Russell. Sudbury: Jones and Bartlett Publishers, Inc., 1999. – 670p.
66. Carpita N. The cell wall / Biochemistry and molecular biology of plants
// N. Carpita, M. McCann. Am. Soc. of Plant Physiologists. – 2000. – P.52-108.
67. Chaffey, N. A cytoskeletal basis for wood formation in angiosperm
trees: the involvement of cortical microtubules / N. Chaffey, J. Barnett, P. Barlow//
Planta. – 1999. Vol. 208. – P. 19-30.
68. Cronier, D. Structure and chemical composition of bast fibers isolated
from developing hemp stem / D. Cronier, B. Monties, B. Chabbert // J. Agric. Food
Chem. 2005. – Vol. 53. – P.8279-8289.
69. Cronshaw, J. The effect of plant growth substances on the development
of tension wood in horizontally inclined stems of Acer rubrum seedlings /
J. Cronshaw, Ph.R. Morey//Protoplasma. -1968. Vol. 65. – P.379-391.
70. Isolation and an NMR study of pectins from flax (Linum usitatissimum
L.) /E.A. Davis, Colorimetric method for determination of sugars and related
substances / M. Dubois, K.A. Gilles, J.K. Hamilton et al. // Anal. Chem. 1956. –
Vol. 28. – P.350-356.
71. Engels, F.M. Function of Golgi vesicles in relation to cell wall
synthesis in germinating Petunia pollen. II. Chemical composition of Golgi
vesicles and pollen tube wall/F.M. Engels//Acta. Bot. 1974. – Vol. 23. – P.81-89.
72. Esau, K. Vascular differentiation in the vegetative shoot of Linum. I.
The procambium /K. Esau//Amer. J. Bot. – 1942. Vol. 29. – P. 738-747.
73. Esau, K. Vascular differentiation in the vegetative shoot of Linum. II.
The first phloem andxylem/K. Esau//Amer. J. Bot. 1943a. – Vol. 30. – P.248-255.
74. Esau, K. Vascular differentiation in the vegetative shoot of Linum. III.
The origin of bast fibers /К. Esau//Amer. J. Bot. 1943b. – Vol. 30. – P.579-586.
75. Esau, K. Plant anatomy / K. Esau. New York: John Wiley & Sons Inc.;
London: Chapman & Hall, Ltd, 1953. – 733 p.
76. Fisher, J.B. Tension wood fibers are related to gravitropic movement of
red mangrove seedlings / J.B. Fisher // J. Plant Res. 2002. – Vol 115. – P. 39-45.
288

77. Fry, S.C. The growing plant cell wall: chemical and metabolic analysis
/S.C. Fry. London: Longman Sci. and Technic., 1988. – 333 p.
78. Identification and partial characterization ofproteins and proteoglycans
encrusting the secondary cell walls of flax fibres / R. Girault, I. His, C. Andeme-Onzighi et al //Planta. 2000. – Vol. 211. – P. 256-264.
79. Cell-wall polysaccharides of developing flax plants / T.A. Gorshkova,
S.E. Wyatt, V.V. Salnikov et al//Plant. Physiol. 1996.-Vol. 110, № 2. – P. 721-729.
80. Composition and distribution of cell wall phenolic compounds in the
flax (Linum usitatissimum L.) stem tissues / T.A. Gorshkova, V.V. Salnikov, N.M.
Pogodina et al //Ann. Bot. 2000. – Vol. 85. – P. 477-486.
81. Snap point: a transient point in Linum usitatissimum bast fiber
development/T.A. Gorshkova, V.V. Salnikov, S.B. Chemikosova etal. //Ind. Crops
and Products. 2003. – Vol. 18. – P. 213-221.
82. Occurrence of cell-specific galactan is coinciding with bast fibre
developmental transition in flax / T.A. Gorshkova, S.B. Chemikosova,
V. V. Salnikov et al //Ind. Crops and Products. 2004. – Vol. 19. – P. 217-224.
83. Tissue-specific processes during cell wall formation in flax fiber /
T.A. Gorshkova, M. Ageeva, S. Chemikosova, V. Salnikov // Plant Biosystems.
2005. -Vol. 139, № 1. – P.88-92.
84. Gorshkova, T. Secondary cell-wall assembly in flax phloem fibers: role
ofgalactans/T. Gorshkova, C. Morvan//Planta. 2006. – Vol. 223. – P. 149-158.
85. Expansins abundant in secondary xylem belong to subgroup A of the a-expansin gene family / M. Gray-Mitsumune, E.J. Mellerowicz, H. Abe et al // Plant
Physiol. 2004. – Vol. 135. – P. 1552-1564.
86. Gritsch, C.S. Developmental changes in cell wall structure of phloem
fibres of the bamboo Dendrocalamus asper / C.S. Gritsch, G. Kleist, R.J. Murphy //
Ann. Bot. 2004. – Vol. 94, № 4. – P.497-505.
87. Gritsch, C.S. Ultrastructure of fibre and parenchyma cell walls during
early stages of culm development in Dendrocalamus asper / C.S. Gritsch,
R.J. Murphy//Ann. Bot. – 2005. Vol. 95. – P. 619-629.
289

88. MALDI-TOF MS evidence for the linking of Flax bast fibre galactan to
rhamnogalacturonan backbone / O.P. Gurjanov, T.A. Gorshkova, M. Kabel et al. //
Carbohydr. Polymers. 2007a. – Vol. 67. – P. 86-96.
89. Tightly bound to cellulose polysaccharides of flax fibre cell wall:
isolation and identification / O.P. Gurjanov, N.N. Ibragimova, О.І. Gnezdilov,
T.A. Gorshkova // Carbohydr. Polymers. 2007. – Vol. 234. – P. 321-332.
90. Hannuksela, T. NMR structural determination of dissolved O-acetylated galactoglucomannan isolated from spruce thermomechanical pulp /
T. Hannuksela, C. Herve du Penhoat / Carbohydrate Research. 2004. – Vol. 339. –
P. 301-312.
91. Immunocytochemical and chemical analyses of Golgi vesicles isolated
from the germinated pollen of Camellia japonica / Y. Hasegawa, S. Nakamura, S.
Kakizoeetal. //J. Plant Research. – 1998. Vol. 111. – P. 421-429.
92. Ultrastructural study of secondary wall formation in the stem fiber of
Phyllostachys pubescens / X.-Q. He, Y.-Q. Wang, Y.-X. Ни, J.-X. Lin // Acta
Botanica Sinica. 2000. – Vol. 42 (10). – P. 1003-1008.
93. Hellgren, J.M. Patterns of auxin distribution during gravitational
induction of reaction wood in poplar and pine / J.M. Hellgren, K. Olofsson,
B. Sundberg//Plant Physiol.-2004. Vol. 135 (1). – P. 212-220.
94. Hock, C. W. Microscopic structure of flax and related bast fibers /
C. W. Hock//J. Res. Nat Bureau Std. – 1942. Vol. 29. – P. 41-50.
95. Anatomical characteristics of the secondary phloem in branches of
Zelkova serrata Makino / Y-Sh. Hsu, Sh-J. Chen, Ch-M. Lee, L-L. Kuo-Huang //
Bot. Bull. Acad. Sin. 2005. – Vol. 46. – P. 143-149.
96. Jay, V. Antony van Leeuwenhoek / V. Jay // Arch. Pathol. Lab. Med. -2002. – Vol. 126. – P.658-659.
97. Effects of applied gibberellins and uniconazol-P on gravitropism and
xylem formation in horizontally positioned Fraxinus mandshurica seedlings /
Sh. Jiang, I. Furukawa, T. Honma et al. //J. WoodSci. -1998. Vol. 44. – P. 385-391.

290

98. Jones, L. Localization of pectic galactan in tomato cell wall using a
monoclonal antibody specific to (l-4)-fi-D-galactan / L. Jones, G. Seymour,
J.P. Knox// Plant Physiol. – 1997. Vol. 113. – P. 1405-1412.
99. Detection in situ and characterization of lignin in the G-layer of tention
wood fibres of Populus deltoids / J.P. Joseleau, T. Imai, K. Kuroda, K. Ruel //
Planta. 2004. – Vol. 219 (2). – P. 338-345.
100. Jourez, B. Anatomical characteristics of tension wood and opposite
wood in young inclined stems of poplar (Populus euramericana cv "Ghoy") /
B. Jourez, A. Riboux, A. Leclercq//IAWA J. 2001. – Vol. 22, № 2. – P. 133-157.
101. Influence of the growth stage of industrial hemp on chemical and
physical properties of the fibres / A. Keller, M. Leupin, V. Mediavilla,
E.Wintermantel//Ind. Crops and Products. 2001. – Vol. 13 (1). – P. 35-48.
102. Kerr, E.M. Pre-formed xyloglucans and xylans increase in molecular
weight in three distinct compartments of a maize cell suspension culture /
E.M. Kerr, S.C. Fry//Planta. 2003. – Vol. 217. – P. 327-339.
103. Plant body weight-induced secondary growth in Arabidopsis and Its
transcription phenotype revealed by whole-transcriptome profiling / J.-H. Ко,
K.-H. Han, S. Park, J. Yang//Plant Physiol. 2004. – Vol. 135. – P. 1069-1083.
104. Kundu, B.C. Origin and development of fibres in Ramie (Boehmeria
nivea Gaud.) /B.C. Kundu, S. Sen //Proc. Nat. Inst. Sci. (India). -1960. Vol. 26. –
P. 190-198.
105. Kundu, B.C. Fine structure of Jute fibre / B.C. Kundu, N.S. Rao //
J. Indian botSoc. – 1975. Vol. 54. P.85-94.
106. Poplar genes encoding fasciclin-like arabinogalactan proteins are
highly expressed in tention wood / F. Lafarguette, J-Ch. Leple, A. Dejardin et al. //
New Phytologist. 2004. – Vol. 164. – P. 107-121.
107. Lamport, D.T.A. Salt stress upregulates periplasmic arabinogalactan
proteins: using salt stress to analyse AGP function / D.T.A. Lamport, M.J.
Kieliszewski, A.M. Showalter//New Phytologist. 2006. – Vol. 169. -P.479-492.

291

108. Poplar potassium transporters capable of controlling K+ homeostasis
and K+ -dependent xylogenesis / K. Langer, P. Ache, D. Geiger et al. // The Plant
Journal. – 2002. Vol. 32. – P. 997-1009.
109. Lee, К. B. infrastructure and development of nonarticulated laticifers in
seedlings of Euphorbia maculate L. / К. B. Lee, P.G. Mahlberg //J. Plant Biol. –
1999. Vol. 42, № 1. – P.57-62.
110. Lev-Yadun, S. Fibres and fibre-sclereids in wild-type Arabidopsis
thaliana/S. Lev-Yadun//Ann. Bot. – 1997. Vol. 80. – P. 125-129.
111. Lev-Yadun, S. Intrusive growth the plant analog of dendrite and axon
growth in animals /S. Lev-Yadun //New Phytologist. – 2001.-Vol. 150.–P.508-512.
112. Lev-Yadun, S. The effect of submergence on ontogeny of cambium and
secondary xylem and on fiber lignification in inflorescence stems of Arabidopsis /
S. Lev-Yadun, M.A. Flaishman //IAWA J. 2001. – Vol. 22, № 2. – P. 159-169.
113. Determination of phenolic structures in flax fibre by solid state 13 С
NMR / G.D. Love, C.E. Snape, M.C. Jarvis, I.M. Morrison // Phytochemistry. -1994. Vol. 35. – P. 489-492.
114. Temporal and spatial regulation of pectin (1-4) – fi-D-galactan in cell
walls of developing Pea cotyledons: implications for mechanical properties /
L. Mc Cartney, A.P. Ormerod, M.J. Gidley, J.P. Knox // Plant J. 2000. – Vol. 22. –
P. 105-113.
115. Cell wall pectic (l-4)-p-D-galactan marks the acceleration of cell
elongation in the Arabidopsis seedling root meristem / L. McCartney, C.G. Steele-King, E. Jordan, J.P. Knox//Plant J. 2003. – Vol. 33. – P.447-454.
116. Plant fibres: botany, chemistry and processing for industrial use /
G.J. McDougall, I. M. Morrison, D. Stewart et al. //J. Sci. Food Agric. 1993. –
Vol. 62. – P. 1-20.
117. Unravelling cell wall formation in the woody dicot stem /
E.J. Mellerowicz, M. Baucher, B. Sundberg, W. Boerjan // Plant Molecular
Biology. – 2001. Vol. 47. – P.329-274.
292

118. Ипатов А.М. Теоретические основы механической обработки
лубяных культур / А. М. Ипатов. – М. : Легпромбытиздат, 1989. – 144 с.
119. Валько М.І. Визначення оптимальної кількості пар м’яльних
вальців у лінії підготовки лляної сировини до котування / М. І. Валько,
О. П. Домбровська, С. М. Коб’яков, // Проблеми легкої и текстильної
промисловості України. – 2004. – № 1(8). – С. 92-95.
120. Левитский И. Н. Совершенствование процессов обескостривания
лубяных волокон : автореф. дис. д-ра техн. наук : 05.18.03 / И. Н. Левитский ;
Костромской технологический ин-т. – Кострома, 1983. – 25с.
121. Meloche, Ch.G. A cortical band of gelatinous fibers causes the coiling
of redvine tendrils: a model based upon cytochemical and immunocytochemical
studies / Ch.G. Meloche, J.P. Knox, КС. Vaughn // Planta. 2007. – Vol. 225. –
P. 485-498.
122. Environmental and auxin regulation of wood formation involves
members of the Aux/IAA gene family in hybrid aspen / R. Moyle, J. Schrader,
A. Stenberg et al. //Plant J. 2002. – Vol. 31, № 6. – P. 675-685.
123. Nageli, C. Ueber den inneren Bau der vegetabilischen Zellmembranen /
C. Nageli//Sitzungsd. Bay. Akad. Wiss. Munchen. – 1864. Vol. 2. P. 114-171.
124. Transcript profiling of Eucalyptus xylem genes during tension wood
formation /E. Paux, V. Carocha, C. Marques et al. //New Phytologist. 2005. – Vol.
167. – P.89-100.
125. Lignification and tension wood / G. Pilate, B. Chabbert, B. Cathala et
al. //C. R. Biologies. 2004. – Vol. 327. – P.889-901.
126. Tension wood as a model for functional genomics of wood formation /
G. Pilate, A. Dejardin, F. Laurans, J. -Ch. Leple // New Phytol. 2004b. –
Vol. 164.– P.63-72.
127. Orientation of microfibrils and microtubules in developing tension-wood fibres of Japanese ash (Fraxinus mandshurica var. japonica) /
A.K.M.A. Prodhan, R. Funada, J. Ohtani et al. //Planta. 1995a. – Vol. 196. –
P.577-585.
293

128. Ultrastructural investigation of tension wood fibre in Fraxinus
mandshurica Rupr. var. japonica Maxim /A.K.M.A. Prodhan, J. Ohtani, R. Funada
etal. //Annals of Botany. 1995b. – Vol. 75. – P. 311-317.
129. Ramsey, J.C. Ultrastructural aspects of early stages in cotton fiber
elongation/ J.C. Ramsey //Amer. J. Bot. – 1976. Vol. 63, № 6. – P. 868-876.
130. Protein- and pH-dependent binding of nascent pectin and
glucuronoarabinoxylan to xyloglucan in Pea / S.E. Rizk, R.M. Abdel-Massih,
E.A.H. Baydoun, C.T. Brett//Planta. 2000. – Vol. 211. – P. 423-429.
131. Roach, M.J. Microarray analysis of flax (Linum usitatissimum L.)
stems identifies transcripts enriched in fibre-bearing phloem tissues / M.J. Roach,
M.K. Deyholos//Mol. Genet Genomics. 2007. – Vol. 278, № 2. – P. 149-165.
132. Roelofsen, P.A. Contradictory data of spiral structure in the secondary
cell wall of fibres of flax, hemp and ramie/ P.A. Roelofsen // Textile Res. J. –
1951.– Vol. 21. P. 412-418.
133. Roland, J-C. Dynamique du positionnement de la cellulose dans les
parois des fibres textiles du lin (Linum usitatissimum) / J.-C. Roland, M. Mosiniak,
D. Roland//Acta Bot. Gallica. – 1995. Vol. 142. – P.463-484.
134. Cotton fiber initiation and histodifferentiation // Ryser, U. Cotton
fibers. Developmental biology quality improvement, textile processing / U. Ryser.
New York: Haworth Press, 1999. – P. l-45.
135. Sachs, T. The induction of fibre differentiation in Peas / T. Sachs //
Annals of Botany. – 1972. Vol. 36. – P. 189-197.
136. Salnikov, V. V. Microscopy of cell wall formation in flax bast fibre /
V. V. Salnikov, J.E.G. van Dam, V.V. Lozovaya //Natural Fibres. 1998. – Vol. 2. –
P. 187-194.
137. Schoch-Bodmer, H. Das spitzenwachstum der fasern bei Linum
perenne L. /Н. Schoch-Bodmer, P. Huber//Experientia.–1945. Vol. 1/9.–P.327-328.
138. Characterisation of grass fibres / M. Sfiligoj Smole, T. Kreze, S. Strnad
et al. // Jornal of material science. 2005. – Vol. 40. – P. 5349-5353.
294

139. Fractionation and characterization of polysaccharides from abaca fibre /
R.Sun, J.M. Fang, A. Goodwin et al. // Carbohydrat Polimers. 1998a. – Vol. 37. –
P. 351-359.
140. Isolation and characterization of polysaccharides from abaca fibre /
R. Sun, J.M. Fang, A. Goodwin et al. // J. Agric. Food Chem. 1998b. – Vol. 46. –
P. 2817-2822.
141. Tammes, T. Der Flachsstengel. Eine statistisch-anatomische /
T. Tammes. Haarlem: Erven Loosjes, 1907. – 285p.
142. Tiwari, S.C. Cotton (Gossypium hirsutum) seed trichomes expand via
diffuse growing mechanism / S.C. Tiwari, T.A. Wilkins // Can. J. Bot. 1995.
Vol. 73. – P.746-757.
143. Tomlinson, P.B. Development of nonlignified fibers in leaves of
Gnetum gnemon (Gnetales) / P.B. Tomlinson, J.B. Fisher // American Journal of
Botany. – 2005. Vol. 92. – P. 383-389.
144. Plant growth and development: Plant fiber formation, Chapter MS 46 //
van Dam, J.E.G. Encyclopedia of Applied plant sciences / J.E.G. van Dam,
T.A. Gorshkova. Academic Press, Elsevier Ltd., – 2003. P. 87-96.
145. Immunolocalization of b-(l-H) and b-(l—6)-D-galactan epitopes in
cell wall and Golgi stacks of developing flax root tissues / M. Vicre, A. Jauneau,
J.P. Knox, A. Driouich //Protoplasma. – 1998. Vol. 203. – P. 26-34.
146. Vignon, M.R. Structural features ofpectic polysaccharides isolatedfrom
retted hemp bast fibres / M.R. Vignon, C. Garcia-Jaldon // Carbohydrate
Research.– 1997. – Vol. 296.-P. 249-260.
147. Wang, B. Study of structural morphology of hemp fiber from the micro
to the nanoscale / B. Wang, M. Sain, K. Oksman // Appl. Compos. Mater. 2007. –
Vol. 14, № 2. – P. 89-103.
148. Wloch, W. Intensive change of inclination of cambial initials in Picea
abies (L.) Karst. tumours. / W. Wloch, E. Mazur, P. Kojs // Trees Structure and
Function. – 2001. – Vol. 15, № 8. – P. 498-502.
295

149. Крагельский И.В. Элементы анализа плющильного процесса / И.
В. Крагельский // Льнопенькоджутовая промышленность. – 1933. – № 5. –
С. 25.
150. Крагельский И.В. Физические свойства лубяного сырья /
И.В. Крагельский. – М. : Гизлегпром, 1939. – 470 с.
151. Крагельский И.В. Физические свойства лубяного сырья / И.В.
Крагельский. – М. : Легкая индустрия, 1983. – 470 с.
152. Переработка льносоломы и стеблей конопли на луб. – М.:
ЦНИИТЭИ легпром, 1973. – 18 с.
153. Сивцов А.Н. Первичная обработка лубяных волокон/ А.Н. Сивцов.
– М. : Гизлегпром, 1949. – 434 с.
154. Лесик Б.В. Первичная обработка конопли / Б.В. Лесик,
В.И. Буянов. – М. : Сельхозгиз, 1978. – 211 с.
155. Первичная обработка лубяных волокон / В.В. Марков,
Н.Н. Суслов, В.Г. Трифонов, О.М. Ипатов. – М.: Легкая индустрия, 1974. –
416 с.
156. Суслов Н.Н. Элементы теоретического анализа процесса
плющения стеблей лубоволокнистых растений / Н.Н. Суслов // Труды
ВНИИЛК. – М. : Гизлегпром, 1958. – С. 28-50.
157. Суслов Н.Н. Силы, действующие на материал в поле рифленой
пары мяльной машины / Н.Н. Суслов, М.М. Барбаков // Технология
текстильной промышленности. – 1960. – № 4. – С. 50-53.
158. Ипатов А.М. О нарушении связи между волокном и древесиной
при перемещении пряди по кромке / А.М. Ипатов // Технология текстильной
промышленности. – 1965. – № 4. – С. 44-45.
159. Ипатов А.М. Явления изгиба в кругло-рифленных вальцах /
А.М. Ипатов, Б.И. Смирнов // Технология текстильной промышленности. –
1967. – № 2. – С. 38-41.
296

160. Смирнов Б.И. О рациональном процессе мятья при выделении
льняного луба / Б.И. Смирнов // Сб. науч. тр. КТИ. – Вып. 13. – М.:
Гизлегпром, 1958. – С. 51-69.
161. Смирнов Б.И. Определение силы связи в льняной соломе и тресте /
Б.И. Смирнов // Технология текстильной промышленности. – 1961. – № 4. –
С. 26-29.
162. Суслов Н.Н. Применение электротензометрирования в изучении
мяльного процесса / Н.Н. Суслов, М.М. Барбаков // Технология текстильной
промышленности. – 1959. – № 1. – С. 75-79.
163. Ипатов А.М., Левитский И. Н. Об общем характере механических
процессов первичной обработки лубяных волокон / А.М. Ипатов,
И.Н. Левитский // Изв. вузов. Технология текстильной промышленности. –
1975. – № 3. – С. 22-26.
164. Лукьяненко П.В. Разработка процесса выделения длинного
волокна льна на основе скребково-трепальных рабочих органов: дис. … канд.
техн. наук: 05.18.03 / П.В. Лукьяненко. – Глухов, 1997. – 184 с.
165. Dmirous P., Hochman M. Flax, Hemp and allied fibers in the Czech
Republic // Euro flax. – 2003. – № 2. – Р. 4-5.
166. Ткачева Т.М. Пути модификации льняных волокон: монографія/
Т.М. Ткачева, Л.А. Чурсина. – К.: Наук. світ, 2004. – 96 с.
167. Кузьмина Т.О. Интенсификация микробиологических процессов
приготовления льняной тресты / Т.О. Кузьмина, А.А. Тихосова // Вестник
Херсонского нац. техн. ун-та. – 2011. – № 1 (40). – С. 279-82.
168. Кузьміна Т.О. Якість і стандартизація модифікованих лляних
волокон: монографія / Т.О. Кузьміна, Л.А. Чурсіна, Г.А. Тіхосова. – Херсон:
Олді-плюс, 2009. – 416 с.
169. Kozlowski R. E u r o f l a x newsletter Information Bulletin of the
FAO/ESCORENA/R. Kozlowski, M. Mackiewicz-Talarczyk // European
Cooperative Research Network on Flax and other Bast Plants. – 2006. – № 1(25),
June. – Р. 23-27.
297

170. Enquete sur la consummation mondiale de fibres habillement. Coton,
laine, linet fibres chimiques concurrences. Consommation de fibres par habitant et
balances commerciales des files et produits textiles, en equivalent de fibre brute.
Supplement 1990, 1991, 1992. Rome Italy. FAO. 1994. – 34 p.
171. Mohamed K.A. An economic study for fiber crops [cotton, flax] in
A.R.E. (Egypt) Zagazig Univ., Moshtohor (Egypt). Faculty og Agriculture, 1990. –
193 p.
172. Коропченко С.П. До питання виділення лубу конопель у вигляді
однорідної маси / С.П. Коропченко, В.С. Хилевич // Наук. вісн. Нац. аграр.
ун-ту. – 2000. – № 24. – С. 159-162.
173. Коропченко С.П. Виділення лубу конопель інтенсивними
механічними діями / С.П. Коропченко // Вісн. Сумського аграр. ун-ту. –
Суми, 2001. – Вип. 6. – С. 61-63.
174. Пат. 55242 Україна, МПК7 D 01 В 1/10. Спосіб виділення
однотипного лубу зі стебел насіннєвих конопель / С.П. Коропченко,
Р.Н. Гілязетдінов ; заявник і патентовласник Ін-т луб’яних культур УААН . –
№ 34576 ; заявл. 05.08.2002 ; опубл. 15.06.2005, Бюл. № 6. – 2 с.
175. Гілязетдінов Р.Н. До питання одержання однотипного волокна
льону / Р.Н. Гілязетдінов, С.П. Коропченко, В.І. Макаев // Зб. наук. пр. Нац.
агр. ун-ту. – К., 2007. – С. 130-132.
176. Кебец О.М. Вплив вологості трести на та закостиченність
однотипного волокна льону Селекція, технологія вирощування і збирання
луб'яних культур : зб. наук. пр. / Ін-т луб’яних культур УААН. – Глухів : ІЛК,
2001. – С. 160-168.
177. Мєшков Ю.Є. Розробка технологічного процесу одержання
короткого лляного волокна підвищеної якості: Дис. канд. техн. наук:
05.18.03. – Херсон, 2007. – 161 с.
178. А.с. № 199833 СССР, А D 01 В1 / 16., D 01 Ст 9 / 02. Устройство
для отделения костры от отходов трепания лубяных волокон / Е. Павловский
(СССР). Б.И. – 1985. – № 47.
298

179. Чувин А.И. Об использовании специфических свойств льна при
его переработке // Актуальные переработки льна в современных условиях:
Материалы Международной научно-техническая конференции (7-8 октября
2004 г.). – Кострома: КГТУ, 2004. – 7 с.
180. Лаврентьева Е.П. Проблемы использования котонина //
Текстильная пром-сть. – 2001. – № 3. – С. 65-66.
181. Нестеренко Л.В. Сучасні тенденції розвитку лляної галузі //
Проблемы лёгкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. –
№ 1(8). – С. 121-123.
182. Валько М.І. Наукові основи технологічних процесів одержання
модифікованого лляного волокна: Автореф. дис. д-ра техн. наук: 05.18.03 /
ХДТУ. – Херсон, 2002. – 36 с.
183. Нестеренко Л.В. Розробка технології одержання однорідного
льняного волокна: Дис. канд. техн. наук: 05.18.03. – Херсон, 2005. – 192 с.
184. Омельчук А., Драница Л. «Лярош» котонизирует белорусский лен
// Текстильная промышленность. – 2000. – № 5. – С. 39.
185. Лаврентьева Е.П. Лен в хлопчатобумажной промышленности.
Опыт использования и перспективы // Текстильная промышленность. –
1998.– № 4. – С. 32-33.
186. Воробьева И.Г. Разработка физико-химического способа
получения волокна из луба кенафа и конопли: Автореферат дис. канд. технич
наук: 05.18.03. – Кострома, 1993. – 24 с.
187. Граничкова З.П. Новые способы приготовления льняной тресты. –
М.: ЦНИИТЭИлегпром. 1974. – С. 5 – 36.
188. Чувин А.В. Использование химических веществ при замочке
льносоломы перед пропариванием // Известия ВУЗов.ТТП.1985. – № 2. –
С. 23-26.
189. Сидоров М.И., Храмцов В.Н., Алексеева З.Ф. Общая технология
переработки лубяных волокон. – М.: Легкая индустрия. 1980. – 320 с.
299

190. Передовой опыт работы льнозаводов с цехами мочки льняной
соломы. Льняная промышленность. Обзор. вып. 3. – М.: 1977. – 12 с.
191. Ипатов А.И. Об использовании химических веществ в процессе
пропаривания льносоломы. // Известия ВУЗов. ТТП. 1985. – № 3. – С. 16-20.
192. Артёмов А.В. Диоксины в текстильной промышленности //
Легромиздат, 2001. – № 6 (32). – С. 17 – 19.
193. Иовлева М.М. Некоторые современные представления в области
структуры и свойств целлюлозы. //Химические волокна. 1993. – № 2. – С.7-9.
194. Лебедева В.И., Шибанова СЮ. Изучение процесса
облагораживания льняной целлюлозы. // Известия ВУЗов. ТП. 1989. – № 3. –
С. 66-68.
195. Гребёнкин А.Н., Легезина Г.И., Макаров А.Е. Влияние способа
обработки лубяного волокна на его физико- механические свойства //
Материалы юбилейной научно- технической межвузовской конференции
СПГУТД. Часть III. Санкт – Петербург. 2000. – С.38- 39.
196. Григорян Э.Л., Губина СМ., Завадский А.Е., Мельников Б.Н.
Влияние токов СВЧ на физико-механические свойства хлопчатобумажных
тканей и надмолекулярную структуру целлюлозы. // Известия вузов. ТТП.
1990. – № 1. – С. 57- 60.
197. Гребёнкин А.Н. Расширение ассортимента и повышение качества
материалов на основе натуральных волокон путем разработки новых
способов модификации структуры лубяных волокон под воздействием
различных физических полей // Тезисы доклада научно практической
конференции "Перспективные материалы и изделия текстильной и легкой
промышленности" СПГУТД. Санкт -Петербург. 1994. – С. 33- 39.
198. Чувин А.И., Исмаилова И.А. Получение тресты варкой под
давлением // Лен и конопля. 1984. – № 5. – С.32-33.
199. Иванов А.И. Совершенствование термохимического способа
получения льнотресты//ЭН ЦНИИТЭИлегпром. Серия «Текстильная
промышленность». Отечественный опыт. 1986. – № 16. – С.1-26.
300

200. Петров В.П., Гребёнкин А.Н. Влияние способа первичной
обработки льносоломы на величину выхода длинного льноволокна //
Межвузовский сборник научных трудов ЛИТЛП им. С.М. Кирова
"Повышение эффективности производства на основе снижения
материалоемкости продукции текстильной и легкой промышленности".
Ленинград. 1990. – С.73-77.
201. Чувин А.И., Исмаилова И.А. Влияние температурно-временного
режима химической варки льняной соломы в автоклаве на выход и качество
длинного волокна // Известия ВУЗов. ТТП. 1985. – № 1. – С. 30-32.
202. Трери М.М., Егоров М.Е. Переработка сырья из рулонов // Лен и
конопля. 1984. – № 1. – С. 26-27.
203. Егоров М.Е., Моторина А.И. Приготовление тресты в паковках //
Лен и конопля. 1984. – № 5. – С. 35.
204. Владимирцева Е.Л., Шаркина Л.В., Блиничева И.Б. Использование
низкотемпературной плазмы в процессах подготовки льняных тканей //
Известия ВУЗов. Текстильная промышленность. 1993 – № 2(4). – С. 63-65.
205. Безукладников А.Б., Гребёнкин А.Н., Стрелков A.A., Тугуши Л.А.
Изучение особенностей молекулярной подвижности предварительно
активированных текстильных материалов //Тезисы доклада Международной
научно – технической конференции "Основные направления развития НТП в
текстильной и легкой промышленности". Барнаул–20 октября 1986.– С.12-20.
206. Соколов О.М., Чичугин Д.Г. Деструкция полимеров древесины
плазмохимическим методом // Тезисы доклада Всероссийской конференции
«Химия и технология растительных веществ». Сыктывкар 25-30 сентября
2000. – С. 11-14.
207. Дроздов В.Г. Использования метода наложения поля колебаний в
процессах промышленного приготовления тресты // РЖ ВИНИТИ. Легкая
промышленность 1983. – № 10. – реф. 11Б18. – Деп. в ЦНИИТЭИлегпром
06.07.83. – № 764. – дп. – Д83.КТИ. Кострома. 1983. – 3с.
301

208. Суслов Н.И. Потребление кислорода воздуха при пневматической
аэрации мочильной жидкости // Известие ВУЗов. ТПП. 185. – № 2. – С.18-20.
209. Vaiu F., Muresan R., Muresan A. Lintensifscation du processus de
preparation des matieres de chanvre a l’aide des champs electromagnetiqnes
//Bul.Inst.Poiltehn.Jasi. 1982. Sec.6.28. № 1-4. – Р. 21-25.
210. ISO 2370:1980 Textiles; Determination of fineness of flax fibres;
Permeametric methods.
211. Веб сайт European Industrial Hemp Association http://www.eiha.org.
212. ASTM D6798 – 02(2007) Standard Terminology Relating to Flax and
Linen.
213. ASTM D6961 / D6961M – 09 Standard Test Method for Color
Measurement of Flax Fiber.
214. Akin, D. E., H. H Epps, D. D. Archibald, and H. S. S. Sharma. 2000.
Color measurement of flax retted by various means. Textile Res. J. 70(10):
Р. 852-858.
215. http://colorlab.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&i
d=15&Itemid=141.
216. ASTM D7025 – 09 Standard Test Method for Assessing Clean Flax
Fiber Fineness.
217. ASTM D7076 – 10 Standard Test Method for Measurement of Shives
in Retted Flax.
218. Мохер Ю.В., Жуплатова Л.М., Головий А.В., Овсянко И.В.,
Дудукова С.В. Льноводство: требования к качеству сырья // Сборник
научных трудов Института лубяных культур УААН.– Вып. 4.– Глухов:
2007.– С. 205-209.
219. Наказ Держспоживстандарта України N 274 від 29 липня 2009
року "Про затвердження національних стандартів України, скасування
нормативних документів та внесення змін до наказу Держспоживстандарту
від 15.07.2009 N 258".
302

220. ДСТУ 5015-2008. Волокно лльяне коротке. Технічні умови. – На
заміну ГОСТ 9394-76; введ. 12.06.08. – К.: Держспоживстандарт України,
2008. – 10 с.
221. ДСТУ 4149: 2003. Треста лляна. Технічні умови. – На заміну
ГОСТ 24383-89; введ. 01.01.04. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. –
14 с.
222. ГОСТ 14897-69. Солома лняная. – На заміну ГОСТ 6560-59; вед.
14.08.69. – М.: Госстандарт СССР, 1969. – 16 с.
223. ДСТУ 4015-2001. Лен тіпаний. Технічні умови. – На заміну ГОСТ
10330-76; введ. 30.03.01. – К.: Держспоживстандарт України, 2001. – 14 с.
224. ГОСТ 27024-86. Солома конопляная. Технические условия. –
взамен ГОСТ 11008-64; введ. 12.08.86. – М.: Изд-во стандартов, 1986. – 14 с.
225. ОСТ Луб конопляный южных районов. Технические условия. –
Взамен ТУ 17-10-1391-75; введ. 01.01.92. – М.: Изд-во стандартов, 1961. – 4 с.
226. ГОСТ 27345-87. Треста конопляная. Технические условия;
введ.01.07.88. – М.: Изд-во стандартов, 1987. – 14 с.
227. ГОСТ 9993-74. Пенька короткая; введ. 15.07.75. – М.: Изд-во
стандартов, 1981. – 10 с.
228. ГОСТ 3274.5-98 Волокно хлопковое. Методы определения
длины.– М.: Изд-во стандартов, 1998. – 12 с.
229. ГОСТ Р 53483-2009 Волокно льняное модифицированное сырое.
Методы испытаний. – М.: Изд-во стандартов, 2009. – 4 с.
230. Соловьев А.Н. Система «текс» для оценки толщины волокон и
нитей // Технология текстильной промышленности, 1962. – № 2. – С. 36.
231. Богатов А.В., Кукин Г.Н. Определение тонины волокна и нитей по
системе «текс». – М.: Стандартизация, 1961.-№ 9. – С. 54.
232. Чурсина Л.А., Валько Н.И., Клевцов К.Н. Новый метод оценки
качества льносырья. Ресурсозберигающие технологии в первичной
переработке волокон. Сборник научных трудов. Киев. – 1995. – С.39-40.
303

233. Кукин Г.Н., Соловьев А.Н. Текстильное материаловедение. Ч.ІІІ.
М.: Легкая индустрия, 1967. – С. 358-378.
234. Кукин Г.Н., Соловьев А.Н. Текстильное материаловедение. Ч.ІІ.
М.: Легкая индустрия, 1964. – 374 с.
235. Валько М.І. Оцінювання якості льоносировини за кольором//
Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1998. – № 1. –
С. 159-16