ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН : ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ИМИДЖА УЧИТЕЛЯ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ДИСЦИПЛИН

Короткий опис

Криворізький державний педагогічний університет

На правах рукопису

Размолодчикова Іванна Вікторівна

УДК 371.132+371.134:373.3

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 теорія та методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
С. О. Скидан,
доктор педагогічних наук, професор

Кривий Ріг 2011

З м і с т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.................................................... 3

ВСТУП....................................................................................................... 4

РОЗДІЛІ.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУ­ВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.................................................................................................. 15
1.1.Науковий аналіз визначення поняття «імідж»....................... 15
1.2.Роль і місце іміджу в професійній підготовці вчителя початкових класів ....................................................................................... 29
Висновки до першого розділу .................................................................. 70

РОЗДІЛІІ.ІМІДЖ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ........................................ 72
2.1.Технологія створення іміджу майбутнього вчителя початкових класів...................................................................................... 72
2.2.Педагогічні умови формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін. 83
Висновки до другого розділу.................................................................... 99

РОЗДІЛІІІ.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВ­НОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТ­КОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН......................... 103
3.1.Діагностика сформованості іміджу студентів у процесі вивчення фахових дисциплін................................................................ 103
3.2.Задачі та методика дослідження .......................................... 113
3.3.Результати дослідно-експериментальної роботи з формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін................................................................ 125
Висновки до третього розділу................................................................... 160

ВИСНОВКИ.............................................................................................. 164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................. 170

ДОДАТКИ ................................................................................................ 196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВНЗ вищий навчальний заклад
ДЕР дослідно-експериментальна робота
ПІУПК професійний імідж учителя початкових класів
ПЕЕ початковий етап експерименту
КЕЕ кінцевий етап експерименту
ПНП початкове навчання та психологія
ПНА початкове навчання та англійська мова
ПНФ початкове навчання та фізкультура
КДПУ Криворізький державний педагогічний університет
PR зв’язок з суспільством
IQ коефіцієнт інтелекту

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасна освітня система має відповідати високим вимогам суспільства до особистості педагога. Стає очевидним, що досягнення цілей сучасної освіти багато в чому пов’язано з особистісним потенціалом учителя, його загальною й професійною культурою [187, с. 48-51].
Однією із головних тенденцій розвитку сучасної освіти є інтенсивне формування міжнародного освітнього простору, створення глобальної стратегії освіти людини. Усі країни поєднує розуміння того, що сучасна освіта повинна стати міжнародною. Створюється полікультурне середовище, яке передбачає свободу культурного самовизначення майбутнього спеціаліста й збагачення його особистості.
Реформування системи вищої освіти в Україні характеризується пошуком оптимальної відповідності між усталеними традиціями у вітчизняній вищій школі й новими тенденціями, пов’язаними із входженням у світовий освітній простір.
До головних завдань, що постають перед вищою школою в Україні, можна віднести створення нової нормативної бази національної вищої освіти, її узгодження з вимогами європейської системи стандартів у галузі освіти, а також підвищення якості вищої освіти, що стає найважливішою соціокультурною проблемою, яка зумовлюється інтенсивним процесом глобалізації, необхідністю формувати умови для індивідуального розвитку особистості, її самореалізації [ 193, с. 138-139].
Націленість процесів оновлення суспільства на те, щоб зробити людину метою, а не лише засобом культуротворчого процесу, обумовила необхідність всебічного розвитку особистісних якостей педагога, завдяки яким уможливлюється активізація впливу його діяльності на духовний розвиток суспільства, здійснюваного з урахуванням принципів гуманізації та гармонізації всіх сфер навчально-виховної роботи.
У зв’язку з цим все більшого значення набуває культурологічний аспект підготовки майбутніх учителів. Поряд із традиційними підходами до формування педагогічної культури значна увага має приділятися розвиткові духовної сфери педагога, основними критеріями якої є культура мислення, почуттів, гуманна поведінка особистості. Духовна культура є необхідним складником педагогічної культури вчителя, його загальнонаукової та професійної підготовки [39, с. 5-9].
Історичний розвиток людства засвідчує, що на різних етапах духовний світ людини то удосконалювався, багатшав, то зазнавав згубного зубожіння, виродження, доказом чого служить і філософське розуміння тим чи іншим суспільством як матеріальних, так і духовних життєвих начал.
В історичному розрізі в різних суспільствах спостерігаємо різне, часом цілком протилежне, розуміння таких моральних категорій, як добро і зло, честь і безчестя, слава і неслава, краса і потворність Бачимо, що на певних етапах суспільного розвитку ставлення до перелічених вище моральних понять змінювалося: те, що свого часу оцінювалося найвищим показником, згодом втрачало свою вартість [109, с. 3-5] .
Сучасний розвиток суспільства вимагає подальшого вдосконалення системи підготовки педагогічних працівників. Педагогічна освіта покликана забезпечити формування вчителя, здатного розвивати особистість дитини, зорієнтованого на особистісний та професійний саморозвиток і готового працювати творчо в закладах освіти різних типів [21, с. 154-160].
Стратегія нової світової системи розвитку, що є характерною для двадцять першого сторіччя, орієнтована на демократію, толерантність та ринкові відносини. У цих умовах значно зростає роль освіти однієї з пріоритетних галузей сучасного духовного розвитку людства. Саме тому різноманітні питання розвитку освіти привертають до себе увагу багатьох дослідників (С. Бондаревська, О. Глузман, І. Зязюн, В. Сєріков, С.Ледньова, І. Лернер, В. Раєвський, М. Скаткін, та інші).
У Національній доктрині розвитку освіти України зазначено, що освіта є стратегічною основою розвитку особистості й суспільства, нації й держави. Сьогодні одним із основних завдань освітянської галузі є розробка стратегії прискореного розвитку освіти й науки для створення найбільш перспективних основ впливу на інтелектуальні, моральні й духовні показники суспільства [87, с. 46-53].
Найважливіші положення підготовки фахівців у вузах, зокрема вчителів, сформульовані в Законі України «Про вищу освіту». Сучасний фахівець сьогодні це вмілий організатор, здатний на практиці застосувати принципи наукової організації праці, працювати з людьми, цінувати колективний досвід, критично оцінювати досягнуте. Сучасний фахівець це людина високої культури, широкої ерудиції [92].
У сучасній педагогічній науці є низка найрізноманітніших культурологічних моделей. У руслі державних концептуальних підходів щодо мети освіти та виховання найбільш універсальною, на наш погляд, є концепція особистісно орієнтованої освіти, яка розроблялася сучасними науковцями: І. Бехом, С. Гончаренком, І. Зязюном, О. Кононком, О.Савченко, О. Сухомлинською та ін.
Суттєві зміни в підході до розвитку вищої освіти, які відбуваються останніми роками на вітчизняному науковому просторі, вплинули не лише на орієнтаційні та світоглядні концепції в навчанні та вихованні, а призвели також до виникнення нових потреб суспільства в питанні надання освітніх послуг, перегляду вимог до професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Останнім часом психолого-педагогічна наука, інноваційна педагогіка постійно приділяють увагу питанням самоосвіти, самодіяльності, самовдосконалення та самовизначення особистості, покладаючись усе більше на прагнення людини створити себе через свою професію, через побудову життєвої стратегії та планування професійної діяльності. Таке прагнення має виступати основним завданням професійної освіти майбутніх учителів початкових класів. Залучення студентів до створення в уяві образу майбутньої професії (результат професійної підготовки) може стати спонукальною силою, перетворитись у цілеспрямоване формування іміджу.
Питання професійного становлення педагога розглядали класики зарубіжної (Й. Гербарт, А. Дістервег, Я. Коменський, Й. Песталоцці та ін.) та вітчизняної (А. Макаренко, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.) педагогіки. Теоретичне підґрунтя підготовки педагогічних кадрів на народознавчій основі закладено в працях С. Русової, В. Скуратівського, М.Стельмаховича, В. Сухомлинського та ін. Концептуальні засади педагогіки вищої школи досліджені А. Алексюком, І. Бехом, І. Зязюном, Л.Кондрашовою, А. Кузьмінським та ін. Проблема професійної готовності вчителя стала предметом наукових розвідок А. Капської, Н. Кузьміної, А.Ліненко, О. Мороз, О. Пєхоти, С. Сисоєва, А. Троцко та ін. Різні напрями фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи вивчають О. Біда, М. Парфьонов, Л. Петриченко, М. Севостюк, Г. Тарасенко, Л. Хомич та ін.
Відповідно до наших підходів критеріальними характеристиками особистісної самореалізації майбутнього вчителя, його професійної педагогічної свідомості є імідж, який обумовлює самореалізацію особистості та високий статус професії вчителя.
Проблема формування іміджу є однією з актуальних у сучасній педагогічній науці. Як засвідчують дослідження вітчизняних учених, в останні роки означена проблема досить активно розробляється щодо різних видів людської діяльності. Пріоритет у її вирішенні залишається за політикою, бізнесом, мистецтвом та іншими галузями.
Поняття «імідж» висвітлено в роботах Р. Арнхейма [10], П. Берда [22], В. Орєшкіна [182], В. Франкла [262], Е. Фромма [264], В. Черепанової [269], В. Шепеля [273], Г. Почепцова [194] та ін.
Теоретичні та практичні аспекти дослідження іміджу державної установи, механізми формування іміджу органів влади, основні фактори впливу на формування іміджу державної установи розкрито в роботах Т.Хомуленко, Ю. Падафет,О. Скориніної [267].
У роботах М. Васильєвої [42], К. Левітана [139], М.Подберезського [41] розкриваються особливості професійної та педагогічної деонтології, що вивчає проблеми обов’язку, сферу обов’язкового, всі форми моральних вимог та їх співвідношення. Підкреслюється необхідність дотримання етико-деонтологічних норм іншими по відношенню до себе.
Імідж, як професійна якість сучасного вчителя розглядається в роботах О. Абдулліної, О. Газмана, Н. Кузьміної, В. Сластьоніна, Н. Щуркова.
Як бачимо, у сучасній педагогічній науці накопичений широкий арсенал технологій, спрямованих на підтримку та створення іміджу різних фахів. Однак аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема формування іміджу вчителя початкових класів ще не стала предметом спеціальних досліджень та обговорень.
Вивчення сучасного стану підготовки майбутніх учителів початкових класів, а також їхньої професійної зрілості виявило об’єктивні суперечності між:
- необхідністю забезпечення високого рівня професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів і відсутністю науково обґрунтованої системи такої підготовки;
- стандартністю змісту освіти та уніфікованістю навчальних програм підготовки майбутніх учителів, з одного боку, і принципами побудови моделі професійного іміджу вчителя початкових класів у відповідності з його особистісним розвитком та професійним становленням.
Актуальність і недостатній рівень розробленості теоретичного, методичного і практичного аспектів означеної проблеми, а також наявність суперечностей у підході щодо ролі, місця, значення та специфіки діяльності вчителя в суспільстві дає нам підстави констатувати, що імідж учителя початкових класів сприятиме забезпеченню його професійного росту та особистісного розвитку. Таке припущення вимагає як теоретичного обґрунтування, так і експериментальної перевірки. Ця обставина й зумовила вибір теми дисертаційного дослідження «Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою комплексної теми «Теорія і практика імітаційно-ігрового навчання в системі особистісно орієнтованої освіти майбутніх педагогів» (0103U001111 МОН від 5.11.2002 р.) кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, затверджена вченою радою КДПУ (протокол № 5 від 13.01.2001 р.), занесена на конкурсній основі до координаційного плану найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України та погоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень АПН України (протокол № 37-к від 27.03.2003 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування іміджу в майбутніх учителів початкових класів.
Для реалізації мети планувалося розв’язати такі завдання:
1.Проаналізувати стан розробленості досліджуваної проблеми та визначити основні підходи до її розв’язання як на теоретичному, так і на практичному рівнях.
2.Визначити сутність, зміст, структуру, показники та рівні сформованості професійного іміджу вчителя початкових класів.
3.Розробити та експериментально перевірити систему роботи з формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін.
4.Розробити спецкурс «Основи іміджології» з метою експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов формування професійного іміджу вчителя початкових класів.
Об’єкт дослідження процес формування професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів.
Предмет дослідження педагогічні умови формування професійного іміджу студентів педагогічних факультетів у процесі вивчення фахових дисциплін.
В основу дисертаційного дослідження покладено гіпотезу про те, що формування професійного іміджу майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін буде ефективним, якщо забезпечити комплексний підхід до організації навчального процесу та в разі дотримання таких педагогічних умов: наявності стійкої позитивної мотивації студента на професію вчителя; професійної підготовки майбутнього вчителя в процесі вивчення фахових дисциплін; формування нового типу особистості вчителя початкових класів, головною характеристикою якого є позитивний професійний імідж; створення спеціального навчання, що забезпечує неперервну схему технології формування іміджу (навчальні та спеціальні курси, тренінги, педагогічна практика, науково-дослідна робота); забезпечення рефлексивного підходу до процесу формування професійного іміджу майбутніх учителів початкових класів.
Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення класиків філософії, психології, педагогіки про взаємозв’язок культурологічних та освітньо-виховних явищ у соціокультурному просторі, державні документи про освіту в Україні та становлення нової освітньої парадигми. А також основоположні принципи психологічної та педагогічної науки, теоретичні висновки фундаментальних досліджень І.Беха, Л.Виготського, І. Зязюна, Г. Костюка, В. Сухомлинського, О. Савченко про важливість іміджу в професійній підготовці майбутнього вчителя. Вихідні концептуальні положення ґрунтуються на засадах Закону України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Законі «Про вищу освіту», Державній програмі «Вчитель».
Теоретичною основою дослідження є розробки вітчизняних і зарубіжних науковців, у яких розкрито сутність і структуру педагогічної діяльності (О. Абдулліна [3], І. Зязюн [93], Н. Кічук [106], О. Савченко [217], В. Сластьонін [231], Л. Хомич [265]); психологічні концепції професійної свідомості вчителя (Л. Виготський [46], С. Рубінштейн [215], С.Максименко [152], О. Юдіна [276]); філософські, соціальні та психолого-педагогічні концепції (Б. Ананьєв [7], І. Зязюн [94], В. Слободчиков [232], І.Кон [115]); концепція особистісно орієнтованої освіти (І. Бех [25], О.Савченко [217], В.Сєріков [224], І. Якіманська [279]); сучасна концепція модернізації освіти через формування цілісного образу (іміджу) (А.Макаренко [151], А.Ковальчук [112], О. Панасюк [188], П. Гуревич); ідеї професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів (О.Савченко [217], Л.Хомич [266], Н. Кузьміна [130], З. Курлянд [133] та ін.)
Програма дослідження включає сукупність методів:
-теоретичні: вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; педагогічного досвіду вчителів початкових класів і педагогічної практики студентів, результати яких були використані для обґрунтування сутності, змісту, структури показників професійного іміджу та виявлення педагогічних умов його формування в майбутніх учителів;
-емпіричні: бесіда, інтерв’ю, анкетування, тестування, спостереження, аналіз продуктів діяльності, що використовувалися з метою діагностики рівня сформованості професійного іміджу в майбутніх учителів у процесі вивчення ними фахових дисциплін; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи); розробка й реалізація програми дослідно-експериментального навчання щодо формування позитивного професійного іміджу студентів;
- статистичні: методи математичної статистики, які використовувались для обробки одержаних даних за допомогою комп’ютера, через які визначалися значущість та надійність отриманих результатів.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету. В експерименті взяли участь 811 осіб Нікопольського училища та Криворізького державного педагогічного університету. Проведенню дослідження сприяла практична робота дисертанта на посаді асистента кафедри теорії і практики початкової освіти Криворізького державного педагогічного університету, що дозволило провести дослідження в природних педагогічних умовах.
Організація та основні етапи дослідження. Дослідження проводилось у три етапи протягом 2007 2010 рр. На першому етапі (2007 2008 рр.) здійснювався аналіз філософської, психологічної, педагогічної та спеціальної літератури, з’ясовувався стан розв’язання проблеми в теорії та практиці; розроблялися концептуальні підходи до виконання роботи, визначалися об’єкт, предмет, гіпотеза; формулювалися мета й основні завдання, розроблялася методика експерименту. На другому етапі (2008 2009 рр.) проводився констатувальний дослід, визначалися специфіка і структура поняття «імідж», розроблялися програма і методика формувального етапу експерименту, критерії оцінки іміджу вчителя початкових класів та їх параметри. На третьому етапі (2009 2010 рр.) на основі визначених змісту, форм і методів формування іміджу в майбутніх учителів початкових класів здійснювався формувальний етап експерименту, вносилися зміни у зміст, методи, коригувалися психолого-педагогічні умови, аналізувалися та узагальнювалися проміжні та кінцеві результати роботи.
Наукова новизна дослідження полягає в розкритті історико-логічної трансформації поглядів на природу педагогічного іміджу; уточнено сутність і структуру поняття «професійний імідж учителя початкових класів»; обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, які забезпечують ефективність формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін; уточнено трактування сутності поняття «професійний імідж» (інтегративне утворення, що розкриває сутність професійної свідомості, педагогічної культури та педагогічної позиції особистості вчителя початкових класів), критерії та рівні сформованості, взаємозв’язок педагогічних умов, форм, методів і засобів, що забезпечують успішність формування професійного іміджу студентів педагогічних факультетів.
Практичне значення роботи полягає в розробці та впровадженні в систему професійної підготовки вчителів початкових класів спецкурсу «Основи іміджології» та навчального курсу «Основи сценічного та екранного мистецтва» в навчально-виховний процес педагогічних факультетів та факультетів підготовки вчителів початкових класів педагогічних вузів. Створено та апробовано технологію формування професійного іміджу вчителів початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін; експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування професійного іміджу студентів педагогічних факультетів педагогічних університетів.
Матеріали дослідження можуть бути використані на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкової школи та в процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Наукові положення дисертаційного дослідження, основні висновки, методичні рекомендації впроваджено в навчально-виховний процес педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету, Нікопольського училища Криворізького державного педагогічного університету та Приватного вищого навчального закладу «Соціально-педагогічний інститут. Педагогічна академія».
Вірогідність і обґрунтованість результатів забезпечено загальнометодологічним підходом до розв’язання поставлених завдань, а також конкретними методами, адекватними об’єкту, предмету, меті й завданням наукового пошуку, використаними на кожному етапі дослідження, якісним та кількісним аналізом експериментальних даних, результативністю творчої роботи із запропонованою методикою.
Апробація результатів дослідження. Результати обговорювалися на засіданні кафедри психології та педагогічних технологій Криворізького державного педагогічного університету: вересень 2008 2009 н.р., 2010 - 2011н.р. Результати дослідження були подані й обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування адекватної самооцінки як фактор реалізації професійного потенціалу особистості» (Херсон, 27-28 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Викладач і студент: умови особистісного зростання» (Черкаси, 29-30 жовтня 2009р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні та прикладні аспекти психології особистості» (Київ-Кіровоград, 4-5грудня 2009р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Саморозвиток особистості в освітній системі України: концепції, технології, стратегії» (Кривий Ріг, 22 квітня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна початкова школа: реалії та перспективи» (Кривий Ріг, 5-6 травня 2010 р.); Науково-практичній конференції «Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика» (Харків, 15-16 вересня 2010р.). Основні ідеї роботи апробовані в доповідях на кафедрі теорії і практики початкової освіти Криворізького державного педагогічного університету, а також у ході психолого-педагогічних досліджень, проведених у навчальних закладах м. Кривого Рогу, м. Херсона, м. Нікополя. Результати дослідження оприлюднювалися на науково-практичних семінарах для аспірантів, учителів шкіл і викладачів вищих навчальних закладів.
Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 23/1 - 157 від 22 лютого 2011 р.), Нікопольського училища Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 21 від 21 лютого 2011 р.) та Приватного вищого навчального закладу «Соціально-педагогічний інститут. Педагогічна академія» (довідка № 41/01 від 22 лютого 2011 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 13 одноосібних публікаціях автора, з них 11 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації та її обсяг. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 4 додатків (А-Д), списку використаних джерел (300 найменувань). Робота містить 4 рисунки, 7 схем, 8 таблиць.

Загальний обсяг роботи 263 сторінки (основний зміст дисертації викладено на 169 сторінках, додатки на 72 сторінках, список використаних джерел на 25 сторінках).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведене теоретико-експериментальне узагальнення й на основі застосування системного підходу запропоновано новий погляд на вирішення проблеми визначення складових професійного іміджу вчителя початкових класів. Виявлено умови та технологія формування іміджу. Розкрито сутність і специфіку цього процесу, виявлені особливості його вияву в професійній діяльності, розроблено систему психолого-педагогічних засобів формування професійного іміджу в процесі вивчення фахових дисциплін, розроблено та реалізовано на практиці спецкурс «Основи іміджології».
У контексті проведеного констатувального досліду нами встановлено рівні сформованості професійного іміджу в студентів спеціальності «Початкова освіта», які навчаються в педагогічному училищі м. Нікополь та на педагогічному факультеті КДПУ. Всього визначено чотири рівні.
Для першого високого рівня характерні такі показники: високий рівень мотивації на професію вчителя; яскраво виражена пізнавальна та альтруїстична мотивація; відповідний рівень сформованості педагогічної культури; наявність педагогічних здібностей, педагогічного такту та педагогічної майстерності; високий рівень потреб; яскрава спрямованість на спілкування; самореалізація у професійній сфері; високий рівень емпатії, рефлексії, професійної свідомості, широта поглядів; адекватна самооцінка, високий рівень вихованості, акуратності, ефективності у справах, високі вимоги до себе й до інших; бездоганна зовнішність, почуття міри й відповідальності за свій зовнішній вигляд; наявність необхідних особистісних якостей, що мають позитивний характер: цілеспрямованість, рішучість, евристичність мислення, гнучкість поведінки, готовність ризикувати, упевненість у собі, конкурентноздатність, енергійність, прагнення до успіху, уміння спілкуватися, ініціативність, уміння подобатися людям; високий рівень безоцінної любові й поваги до дитини.
Для другого достатнього рівня характерні такі показники: достатній рівень мотивації на професію; відповідний рівень сформованості педагогічної культури й педагогічного такту; достатній рівень потреб; здатність до спілкування й бажання включатись у професійну сферу; достатній рівень емпатії, професійної рефлексії, професійної свідомості, широти поглядів; достатній рівень акуратності та вихованості; високі вимоги до себе й до інших; адекватна самооцінка; приємна зовнішність з елементами особистісно-ділового стилю; почуття міри та відповідальність за свою зовнішність.
Для третього середнього рівня характерні такі показники: студент здійснив вибір учительської професії за прямою вказівкою батьків, має узагальнене уявлення про педагогічну професію, про культурну людину, про культуру взагалі; здатність до спілкування та бажання включатись у професійну сферу носить ситуативний характер; рівень емпатії, рефлексії та самосвідомості перебувати у стадії становлення; виявляє порушення дисципліни, демонструє невихованість та неінтелігентність, але в разі потреби здатний до їх усунення; зовнішньому вигляду не приділяє належного значення, відсутнє почуття міри та диференційований підхід до створення власного габітарного іміджу.
Для четвертого низького рівня характерні такі показники: студент має уявлення про імідж у самому загальному вигляді, перевагу віддає лише габітарному компоненту.
Рівні сформованості професійного іміджу в нашому дослідженні співвідносяться з формуванням позитивної мотивації до професії та формуванням повної структури даного феномену.
Змістовна характеристика рівнів сформованості професійного іміджу підтверджує, що психологічні компоненти професійного іміджу досить сильно залежні від габітарних (особливостей зовнішності, конституції тіла, постави, зовнішнього вигляду, обличчя, одягу, зачіски, ходи), якими визначається процес та результат підготовки майбутнього фахівця.
Імідж феномен символічної реальності, мета або результат дій, направлених на виявлення та презентацію цільової аудиторії (адресному суб’єкту спілкування) певних якостей, які відображають якість суб’єкта в умовах ділової або масової комунікації [182, с. 3].
Дослідження науковців технології створення іміджу О. Бекетової, А.Ковальчук, Г. Почепцова, В. Орєшкіна, В. Шепель, О.Кононенко, Н.Тарасенко та ін. підкреслюють, що основу створення позитивного професійного іміджу складають загальні принципи: зовнішня привабливість, внутрішня гармонія, уміння спілкуватися, прагнення досягти успіху.
Н. Смирнова пов’язує імідж зі статусним образом: «Імідж це сукупність уявлень суспільства про те, яким повинен бути індивід у відповідності зі своїм статусом».
«Імідж (англ. Image образ), − що склався в масовому уявленні і має характер стереотипу, емоційно забарвлений образ кого-небудь або чого-небудь».
Отримані результати підтверджують гіпотезу й дозволяють зробити висновки.
Проведений теоретичний аналіз наукової літератури дозволив сформулювати поняття «професійний імідж учителя початкових класів», виявити специфіку його діяльності, визначити вимоги до професійної підготовки.
Професійний імідж учителя початкових класів це інтегрована якість особистості, що об’єднує в собі систему культурологічних, психологічних, педагогічних знань, умінь і навичок учителя, його особлива здатність до синтезу чарівливості та духовності, що сприяють професійному та особистісному розвитку (визначення автора).
Професійний імідж учителя початкових класів це складний, багатовимірний, інтегративний образ із його габітарними виявами та психологічними властивостями особистості, комунікативними вміннями, відкритістю до діалогу та співпраці.
Складовими теоретичної моделі професійного іміджу виступають габітарний (особливості зовнішності, конституції тіла, постава, зовнішній вигляд, обличчя, одяг, зачіска, хода), психологічний (внутрішній) та комунікативний ( комунікація специфічна форма взаємодії людей у процесі їхньої пізнавально-трудової діяльності ) компоненти.
Системний підхід (теоретико-експериментальний) є найбільш перспективним для створення професійного іміджу майбутнього вчителя. Він полягає в послідовному системному аналізі й синтезі інформації про об’єкт дослідження, що надає можливість одночасного вивчення умов і чинників, що розкривають і відображають сутність цього процесу (створення іміджу).
Такий підхід забезпечує системне вивчення структури й компонентів професійного іміджу, вироблення оптимальної стратегії та технології формування цілісного позитивного образу сучасного вчителя початкових класів.
Емпірична модель професійного іміджу це сукупність особистісних рис, особистісних якостей майбутнього вчителя в поєднанні із зовнішніми виявами (хода, жести, поза, постава). Закономірності та механізми їх співіснування, взаємодії та впливу на стиль педагогічної діяльності вчителя.
Головною умовою формування позитивного професійного іміджу є цілісний розвиток особистості майбутнього вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін, що забезпечується сформованістю в нього позитивної мотивації, свідомої педагогічної позиції, педагогічної культури й педагогічної рефлексії.
Навчальну діяльність студентів у процесі вивчення фахових дисциплін ми будували як процес розв’язання ними навчальних завдань, спрямованих на вивчення закономірностей, принципів, способів організації педагогічного процесу й оволодіння основними педагогічними вміннями, формування в них педагогічної рефлексії та педагогічної культури.
Головною педагогічною проблемою формування професійного іміджу є вибір методів та форм роботи для формування окремих компонентів іміджу, що забезпечують їх єдність та співіснування у структурі іміджу головного показника професіоналізму вчителя.
Головною організаційною проблемою забезпечення процесу формування професійного іміджу вчителя початкових класів в умовах вузівської підготовки є: визначення змісту, розробка, упровадження та ефективне застосування системи занять із фахових дисциплін: «Вступ до спеціальності», «Основи науково-педагогічних досліджень», «Основи культури і техніки мовлення», «Загальні основи педагогіки», «Фізкультура з методикою викладання», «Загальна психологія», відокремлення спеціального компонента «Хвилинка професійного іміджу», що сприяє створенню образу професіонала.
У зв’язку з цим нами були виокремлені основні педагогічні умови формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін, а саме:
- формування позитивної мотивації на професію вчителя;
- формування усвідомленої педагогічної позиції студента;
- формування педагогічної культури;
- формування педагогічної рефлексії.
Проведене дослідження відкриває цікаві підходи нової розробки проблеми формування професійного іміджу.
Для подальших напрямків дослідження цієї проблеми необхідно значно поглибити дослідження структури професійного іміджу, можливо через детальне вивчення негативних характеристик, що знижують ефективність формування іміджу.
Перспективним напрямком дослідження професійного іміджу вчителя початкових класів, на наш погляд, має стати емоційно-вольова сфера вчителя-класовода, його Я-концепція, взаємозв’язок іміджу з виконанням професійної ролі сучасного вчителя.
Подальшого наукового пошуку та наукових розвідок потребує вивчення питання розробки нових стратегій і технологій формування індивідуального професійного іміджу сучасного вчителя початкової школи в процесі вивчення фахових дисциплін.
Аналізуючи досвід упровадження в навчально-виховний процес педагогічних вузів курсів «Основи сценічного та екранного мистецтва» та «Основи іміджології», ми дійшли висновку, що ефективність створення професійного іміджу значно покращується, адже вона значною мірою залежить від естетизації навчального процесу.
Таким чином, у ході фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів, проведення спеціальної роботи з формування професійного іміджу як осмислення сутності своєї майбутньої професії та засобів ефективної самопрезентації в діловому спілкуванні в широкому соціумі є необхідним та своєчасним. Проведена експериментальна робота засвідчила той факт, що проблема професійного іміджу гостро торкається не лише філософії, соціології і психології, а й педагогіки і є досить цікавою для суспільства й особистості в цілому. Її розуміння й розв’язання вимагає саме життя.
Проведене дослідження не претендує на вичерпний характер, тому є перспективи подальших наукових розвідок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Абасов З. А. Профессиональное становлении учителя /З. А. Абасов //Педагогика. 1992. − № 1-2. − С. 121-122.
2.Абульханова-Славская К. А. Психология и сознание личности: Избранные психологические труды: [пособ.] / Ксения Александровна Абульханова-Славская. М.: МПСИ; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1999. 216с.
3.Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: для пед. спец. высш. учеб. заведений. 2-е изд. перер. и доп. / Оксана Александровна Абдуллина. М.: Просвещение, 1990. 141 с.
4.Альохина И. Имидж и этикет делового человека: [пособ.] / Ирина Альохина. М., 1996. 130 с.
5.Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества /Шалва Александрович Амонашвили. К.: Освіта, 1991. 111 с.
6.Амонашвілі Ш. О. Без Серця що зрозуміємо? / Шалва Олександрович Амонашвілі. Хмельницький, 2006. 68 с.
7.Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьев // Избранные психологические труды: в 2 т. М.: Наука. 1980. Т. 1. С.102 104.
8.Андреева Г. М. Современная социальная психология на Западе: [пособ.] /Андреева Г. М., Богомолова П. П., Петровская Л. А.; [пособ.]. М.: Наука, 1977. 271 с.
9.Аронсон Э. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме / Аронсон Э., Уилсон Т., Эйкерт Р.; [пер. с англ. Ф.П.Тарасенко]. СПб.: Еврознак, 2002. 560 с.
10.Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие: [пособ.] /Рудольф Арнхейм. М., 1974. 274 с.
11.Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерности основы и методы / Сергей Иванович Архангельский. М.: Высшая школа, 1980. 368 с.
12.Асмолов А. Г. Психология индивидуальности: [пособ.] //А.Г.Асмолов. М.: МГУ, 1986. 173 с.
13.Атутов П. Р. Технология и современное образование / П. Р.Атутов //Педагогика. 1996. − № 2. С. 11-14.
14.Ахмедзянова Л. М. Подготовка будущих учителей к воспитанию духовности у школьников /Л. М. Ахмедзянова, С. И. Иванников //Виховання і культура. 2001. − № 1. С. 14-17.
15.Бабаев Э. З. Формирование практической готовности студентов педагогических вузов к воспитательной работе в школе: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Э. З. Бабаев. М., 1990. 15 с.
16.Бабанов С. С. Имидж предпринимателя у педагогов и учащихся /С.С.Бабанов // Социс. 1993. − № 2. С. 32-34.
17.Бабенко Н. Б. Вплив соціально-культурної сфери на соціалізацію особистості / Наталя Борисівна Бабенко // Культура і сучасність: Альманах /Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ: Міленіум, 2008. − № 1. 141 с.
18.Бадалова М. В. Профессиональная рефлексия практических психологов: опыт изучения / М. В. Бадалова // Практична психологія та соціальна робота. 2002. − № 4. С. 28-30.
19.Барт Р. Риторика образа / Р. Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М.: Знание. 1989. 367 с.
20.Белкин А. С. Ситуация успеха. Как ее создать?: [пособ.] /А.С.Белкин. М.: Просвещение. 1991. 176 с.
21.Беспалько В. В. Навчити здоров’ю / В. В. Беспалько, О. В. Коган //Гуманітарні науки. 2003. − № 2. С. 154-160.
22.Берд П. Продай себя. Тактика совершенствования Вашего имиджа /Полли Берд. Минск, 1997. 245 с.
23. Бертельс Е. Э. Персидский театр. Л., 1924. 132 с.
24.Бедерханова В. П. Становление личностно ориентированной позиции педагога: [монография] / Вера Петровна Бедерханова. − Краснодар, 2001. 220 с.
25.Бех І.Д. Виховання особистості: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади: [навч.-метод. посіб.] / Іван Дмитрович Бех. у 2 кн. К.: Либідь, 2003. Кн. 2. 344 с.
26.Бех І.Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології / І.. Д. Бех // Педагогіка і психологія. 1999. − № 3. С. 6-8.
27.Бех І. Д. Гуманістична педагогіка у траєкторії виховання особистості /І.Д. Бех // Виховання і культура. 2002. − № 1. С. 9-13.
28.Бех І. Д. Становлення професіоналізму в сучасних соціальних умовах /І.Д. Бех // Педагогіка толерантності. 2001. − № 3-4. С. 157-159.
29.Белухин Д.А. Учитель: от любви до ненависти: (Техника профессионального поведения) / Дмитрий Алексеевич Белухин. М.: Нар. образование, 1994. 140 с.
30.Борытко Н.М. Условия становления профессиональной позиции педагога-воспитателя в системе непрерывного образования /Н.М.Борытко //Развитие личности в образовательных системах Южно-Российского региона: Тезисы докладов. Ростов-на-Дону, 2001. Ч. 2. С. 107-108.
31.Боришевський М.Й. Гуманізація міжособистісних взаємин у педагогічному процесі як складова ефективності сучасної психології навчання / М. Й. Боришевський // Психолого-педагогічні аспекти перспективних систем та технологій навчання: погляд в майбутнє. Одеса, 1993. С. 34-38.
32.Браун Л. Имидж путь к успеху: [пособ.] /Лилиан Браун. СПб: Питер, 1997. 283 с.
33.Будникова С.П. Психологические условия становления профессиональной позиции у будущих педагогов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 /С.П.Будникова. Тула, 2002. 17 с.
34.Булатова О.С. Имидж педагога мода или необходимость? /О. Булатова // Директор школы. 2003. - № 2. С. 74-78.
35.Булатова О.С. Педагогический артистизм: [учебн. пособ.] /О.С.Булатова. М.: Издательский центр «Академия», 2001. 240 с.
36.Буряк В. К. Педагогічна культура: теоретико-методологічний аспект: [монографія] / Володимир Костянтинович Буряк. К.: Деміур, 2005. 232с.
37.Буряк В.К. Розвиток педагогічної освіти найважливіша передумова розвитку держави / В. К.Буряк //Вища школа. 2003. − № 6. С. 15-18.
38.Буряк В. К. Эргономические основы учебного процесса в высшей школе /Владимир Константинович Буряк. Кривой Рог: КПИ, 1993. 132 с.
39.Букач М. Практика як засіб формування педагогічної культури /М.Букач // Наука і освіта. 2001. − № 2. С. 5-9.
40.Варбан М. Ю. Рефлексия профессионального становления в студенческие годы: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07. - / М. Ю. Варбан. К., 1998. 21 с.
41.Васильєва М. П., Подберезський М. К. Сучасний стан дослідження питань професійної деонтології / М. П. Васильєва, М.К.Подберезький //Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: збірник наукових праць / За заг. ред. В. І. Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. Харків, 2010. Вип. 33. 177 с.
42.Васильєва М. П. Основи педагогічної деонтології: [навчальн. посібник] /Марина Петрівна Васильєва. Харків: Нове слово, 2003. 203 с.
43.Великий енциклопедичний словник [за ред. О. Прохорова]. К.: Ґенеза, 1991. 495 с.
44.Великий тлумачний словник сучасної української мови [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.
45.Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека: [пособ.] / Витас Казиса Вилюнас. М., 1990.
46.Выготский Л. С. История развития высших психических функций / Лев Семенович Выготский // Развитие высших психических функций. М.: Педагогика, 1960. 500 с.
47.Вітанчук Л.А. Форми і методи навчання студентської молоді /Л.А.Вітанчук // Рідна школа. 2005. − № 5. С. 20-24.
48.Выготский Л. С. Проблемы развития психики. Собр. соч.: В 6 томах / под ред. А. М. Матюшкина. М.: Педагогика, 1983. Т. 3. 368 с.
49.Виховна робота зі студентською молоддю: [навч. посіб.] /[Осипова Т. Ю, Бартєнєва І. О., Біла О. О. та ін. ]; за заг. ред. Т.Ю.Осипової. Одеса: Фенікс, 2006. 288 с.
50.Вища освіта України і Болонський процес: [навч. посіб.] / [М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкорук та ін.]; за ред. В. Г. Кременя. - Тернопіль: Навч. книга Богдан, 2004. − 384с.
51.Власова О.І. Педагогічна психологія: [навч. посіб.] / Олена Іванівна Власова. К.: Либідь, 2005. 400 с.
52.Вознесенская Е., Фролов П. Фотография как средство формирования имиджа / Е. Вознесенская, П. Фролов //A PR digest. 1996. Июнь. С.14-16.
53.Воробьев Н.Е. О педагогической культуре будущего учителя /ВоробьевН. Е., Суханцева В. К., Иванова Т. В. // Педагогика. 1992. № 1-2. С.24-26.
54.Волощук І. С. Прискорене навчання обдарованої студентської молоді: [посіб.] / І. С. Волощук, Я. М. Рудик. К.: Либідь. 2003. 223 с.
55.Вопросы изучения учителя / под. ред. Г. С. Прозорова. М., 1935. С.106.
56.Газман О. С. Личность субьект свободной деятельности /О.С.Газман //Новые ценности образования. М., 1995. С. 34 35.
57.Гарифуллин Р. Энциклопедия блефа. Манипуляционная психология и психотерапия / Р. Гарифуллин. Казань, 1995. 243 с.
58.Гебос А.И. Психологические условия формирования положительной мотивации к учению / А. И. Гебос // Воспитание, обучение, психологическое развитие: Тезисы докладов к V Всесоюзному сьезду психологов СССР. Ч. 1. М., 1977. Ч. 1. С. 20-24.
59.Гиппенрейтер Ю.Б. Феномен конгруэнтной эмпатии /Ю.Б.Гиппенрейтер, Т.Д. Коягина, Е. Н. Козлова // Вопросы психологии. 1993. − № 4. С. 61-68.
60.Гильманов С.А. Диагностика личностных качеств педагога /С.А.Гильманов. Тюмень: ТНЦ СО РАО, 1995. 32 с.
61.Гончаренко С. У. Український педагогічний словник /С.У.Гончаренко. К.: Либідь, 1997. 607 с.
62.Грабал В. Некоторые проблемы мотивации учебной деятельности учащихся / В.Грабал // Вопросы психологии. 1987. − № 1. С. 22-26.
63.Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспект): дис. доктора пед. наук: 13.00.04 /Гриньова Валентина Миколаївна. Харків, 2000. 416 с.
64.Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний і методичний аспект). / Валентина Миколаївна Гриньова. Харків: Основа, 1998. 300 с.
65.Гриншпун И. Б. Креативность как профессионально-значимое свойство личности учителя / И. Б. Гриншпун // Педагогическое образование. 1991. − № 4. С. 81-85.
66.Групповые занятия сценической речью: Первый актерский курс: [пособ.] / [сост. В. Н. Галендеев, Е. И.Кириллова]. Л.: ЛГИТМиК, 1983. 147 с.
67.Гузій Н. В. Компетентність як культура педагогічного мислення учителя-вихователя // Основи педагогіки професіоналізму / Наталя Василівна Гузій. К.: Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2004. 156 с.
68.Давыдов В. В. Теория развивающего обучения: [пособ.] / Василий Васильевич Давыдов. М.: Интар, 1996. 554 с.
69.Даниленко Л. Менеджмент інновацій в освіті /Л. Даниленко. К.: Шк. світ, 2007. 120 с. (Б-ка «Шк. світу»). Бібліогр.: с. 108-109.
70.Данкел Ж., Парнхэм Э. Ораторское искусство путь к успеху /Ж.Данкел, Э.Парнхэм. СПб., 1997. 137 с.
71.Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). К.: Райдуга, 1994. 61 с.
72. Державна програма «Вчитель» // Освіта України. 2002. − № 27. 2 квітня.
73. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и жешщин. М., 1997. 454 с.
74.Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа / Дж.Джеймс. М., 1998.- 240 с.
75.Диагностика профессионального сознания: Метод разраб. диагн. анкеты проф. сознания студентов / [подгот. Г. В. Акопов]. Куйбышев: Куйбышевский гос. пед. институт им. В.В. Куйбышева, 1989. 20 с.
76.Димченко Н. С. Професійна рефлексія майбутнього менеджера як предмет психологічного дослідження / Н. С. Димченко // Педагогіка і психологія. 2008. −№ 2. С. 27-28
77.Днепров А. С. Педагогическое сознание: теории и технологии формирования у будущих учителей: [монография] /Анатолий Семенович Днепров. Екатеринбург: Изд-во УрО РАН, 1998. 297 с.
78.Додонов Б. И. Структура и динамика мотивов деятельности /Борис Игнатьевич Додонов // Вопросы психологии. 1984. − № 4. С. 12-14.
79.Дударенко С. І. Психолого-педагогічні умови набуття професійної ідентичності майбутнім психологом-практиком // Психологія ХХІ століття: перспективи розвитку. Матеріали VI Костюківських читань: у 3т. К., 2003. Т. 3. С. 112-116.
80.Дурай-НоваковаК.М. Формирование профессиональной готовности к деятельности / К.М.Дурай-Новакова. М. : Просвещение, 1983. 356с.
81.ДьяченкоМ.И. Психологические проблемы готовности к деятельности /М.И.Дьяченко, Л.А.Кандыбович. Мн. : Изд-во Белорусского ун-та, 1976. 175с.
82.Эльконин Д. Б. Психология игры /Даниил Борисович Эльконин. М.: Педагогика, 1978. 340 с.
83.Эренест О. Слово предоставляется Вам: практические рекомендации по ведению деловых бесед и разговоров: [пособ.] /О.Эренест. М., 1988. 168 с.
84.Евсеева Н. М. Имидж современного педагога / Н. М. Евсеева //Наука и школа. 2001. − № 3. С. 2-3.
85.Євтух М. Б. Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя /М.Б.Євтух // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: зб. наук. праць. Рівне: Волинські обереги, 2002. С. 170-175.
86.Єрмакова С. С. Аксіологія від А до Я в початковій школі: [навч. посіб.] /С. С. Єрмакова. Одеса: ПНЦ АПН України, 2003. 196 с.
87.Журавльова О. І. Бачити світ цілісно / О. І. Журавльова, О. К. Міхєєва //Гуманітарні науки. 2003. − № 3. С. 46-53.
88.Журавлев Д. Имидж учителя необходимость или дань моде? /Д.Журавлев // Народное образование. 2003. − № 7. С. 213-218.
89.Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя /Владимир Иванович Загвязинский. М.: Педагогика, 1987. 159 с.
90.Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования: [пособ.] / Владимир Иванович Загвязинский. М.: Педагогика, 1982. 160 с.
91. Закон України «Про освіту». К.: Райдуга, 1992. 67 с.
92.Закон України «Про вищу освіту». Зі змінами внесеними згідно із Законом № 380 І V (380-15) від 25.12.2002 //Вища школа. 2002. №3-6. С. 74 120.
93.Зязюн І. А. Краса педагогічної дії: [навч. посіб.] / І. А. Зязюн, Г.М.Сагач. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. 302 с.
94.Зязюн І. А. Педагогічна майстерність: Хрестоматія: [навч. посіб.] /Упоряд.: І. А. Зязюн, Н. Г. Базилевич, Т. Г. Дмитренко та ін.; За ред. І.А.Зязюна. К.: Вища шк., 2006. 606 с.
95.Ильин Е.П. Дифференциальная психология профессиональной деятельности / Евгений Павлович Ильин. СПб.: Питер, 2008. 432 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»).
96.Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности /Евгений Павлович Ильин. СПб.: Питер, 2009. 448 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»).
97.Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя: [учеб.пособ.] / Илья Федорович Исаев. М: Изд. центр «Академия», 2002. 208с.
98.Имидж лидера /под ред Е. В. Егоровой-Гантман. «Знание» Россия, 1994. С. 237-264.
99.Калюжный А. А. Особенности формирования профессионального имиджа учителя /А. А. Калюжный //PR в образовании. 2005. − № 1. С. 110-118.
100.Калюжный А.А. Технология построения имиджа учителя /А.А.Калюжный // PR в образовании. 2004. − № 4. С. 66-71.
101.Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту: [навч. посіб.] /Людмила Миколаївна Карамушка. К.: Либідь, 2004. С. 144-145.
102.Карамушка Л.М. Проблема синдрому «професійного вигорання» в педагогічній діяльності в зарубіжній та вітчизняній психології /Л.М.Карамушка, Т. В. Зайчикова // Актуальні проблеми психології. К.: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2002. Ч. 5. С. 210-217.
103.Катинська Л. Л. Підготовка майбутніх учителів початкової школи в контексті вивчення педагогічних дисциплін / Л.Л. Катинська //Педагогіка і психологія. Вінниця: Тов фірма «Планер», 2009. Вип.27. 559 с.
104. Кэссон Г. Как завоевать престиж / Г. Кэссон. М., 1998. 194 с.
105.Керівник: мистецтво самоуправління: тижневик само менеджменту /автор-упоряд. Людмила Вікторівна Галіцина. К.: Шк. світ, 2010. 136с.
106.Кічук Н. В. Формування творчої особистості вчителя: [посіб.] /Ніна Василівна Кічук. К.: Освіта, 1991. 195 с.
107.Кириллова Н. Н. Формирование человека творца в процессе обучения одно из основных условий социального прогресса / Н.Н.Кириллова //Творчество и общественный прогресс. М., 1982. 147 с.
108.Клименко В. В. Ваш вихід, Панове, або акторська майстерність для початківців: [навч.-метод. посіб.] / В. В. Клименко, В. Д. Буток. К.: Таксон, 2002. 236 с.
109.Коцур Р. Професія і моральність / В.Коцур // Рідна школа. 2004. квітень. С. 3-5.
110.Ковалюк С.М. Кто умнее, тот здоровее / С.М. Ковалюк //Педагогический вестник. 2001. - № 5. С. 14-17.
111.Ковальова І. О. Образ педагога: [посіб.] / І. О. Ковальова. Х., 2002. 89с.
112.Ковальчук А. С. Исследование и проектирование социально-культурной деятельности: [пособ.] /А. С. Ковальчук, М. Г. Ковальчук. Орел, «Феникс». 2001. 283 с.
113.Колесникова И. А. Как приблизить подготовку учителя к потребностям школы / И. А. Колесникова // Педагогика. 1992. − № 5- 6. С. 71-78.
114.Колесов Д.В. Педагогика как фактор здоровья / Д.В.Колесов //Известия РАО. 2001. − № 1. С. 12.
115.Кон И. С. Личность и ее социальные роли / Игорь Семенович Кон //Социология и идеология. М.: Наука, 1969. С. 248-261.
116.Кон И. С. В поисках себя: Личность и ее самосознание: [пособ.] /Игорь Семенович Кон. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
117.Косогова А.С. Проблема самовыражения педагога в философии образования / А. С. Косогова //Философия образования в ХХІ веке. 2002. − № 2. С. 221-226.
118.Кондрашова Л. В. Формування в майбутніх учителів педагогічного професіоналізму /Лідія Валентинівна Кондрашова //Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: матеріали методологічного семінару АПН України. К.: Глозис, 1998. С. 77-80.
119. Концепція педагогічної освіти України. К.: Либідь, 1991. 28 с.
120.Косенко Ю. М. Загальна педагогіка: [навч. посібн.] /Юлія Миколаївна Косенко. Маріуполь: ТОВ «Друкарня Новий світ», 2008. -280 с.
121.Котик І. О. Роль рефлексії у формуванні готовності до вибору професії /І. О. Котик //Практична психологія та соціальна робота. 2006. № 3. С. 67-71.
122.Концепція національного виховання // Рідна школа. 1995. − № 6. С.23-123.
123.Короткий тлумачний словник української мови / [уклад. Д.Г.Гринчишин та ін.]. К.: Рад. школа, 1978.
124.Краткий политический словарь / [сост. и общ. ред. Л. А. Оникова и др.]. М.: Политиздат, 1989. 623 с.
125.Краснов С. И. Формы управления позиционным самоопределением /С.И.Краснов // Проблемы проектирования профессиональной педагогической позиции. М.: Знание, 1997. С. 99-114.
126.Краснощок І. П. Науково-дослідна діяльність як фактор формування соціальної самореалізації майбутнього вчителя /І.П.Краснощок //Рідна школа. 2002. − № 6. С. 15-18.
127.Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати: [посіб.] / Василь Григорович Кремень. К.: Грамота, 2005. 448 с.
128.Критерії моральної вихованості молодших школярів: [книга для вчителя] /за ред І. Д. Беха, С. Д. Максименка. К.: Рад.школа., 1989. 96 с.
129.Криксунова И. Создай свой имидж / И. Криксунова. СПб., 1997. 146с.
130.Кузьмина Н. В. Очерки труда учителя: [пособ.] /Надежда Васильевна Кузьмина. Л.: Изд-во ЛГУ, 1970.
131.Кузьмінський А. І. Педагогіка: [підручн.] /А. І. Кузьмінський, В.Л.Омельяненко. К.: Знання-Прес, 2—3. 418 с.
132.Культурологія: теорія та історія культури / [Тюрменко І.І., БуравченковаС. Б., Рудик П. А та ін.]; за ред. І. І. Тюрменко. К.: Центр учбової літератури, 2010. 370 с.
133.Курлянд З. Н. Развитие педагогических способностей студентов педвузов как средство совершенствования профессиональной подготовки: дисс канд. пед. наук: 13.00.04 / З.Н.Курлянд. Одесса, 1985. 158 с.
134.Курило В. С. Моделювання системи критеріїв оцінки розвитку освіти в регіоні / В. С. Курило // Педагогіка і психологія. 1999. − № 2. С. 35-39.
135.Кучерявый А. Г. Профессиональное самовоспитание будущих педагогов в процессе их целостной подготовки: [пособ.] / А. Г. Кучерявый. К.: Вища школа, 1999. 158 с.
136.Ладанов