ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ : ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ РЕКРЕАЦИОННОЙ СФЕРЫ КАРПАТСКОГО РЕГИОНА УКРАИНЫ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Гаман Петро Ілліч

УДК 351.711:332.122

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
Корецький Микола Христофорович,
доктор наук з державного управління,
професор

Київ 2009 ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

14

1.1. Сутність рекреаційної сфери в теоретичних дослідженнях оптимізації системи державного управління рекреаційною сферою регіону

14

1.2. Наукові концепції державного регулювання рекреаційної сфери

40

1.3. Методологічні підходи до державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону

51

Висновки до розділу 1

77

РОЗДІЛ 2. СТАН ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

81

2.1. Розвиток рекреаційної сфери в структурі економіки Карпатського регіону

81

2.2. Особливості державного регулювання розвитку рекреаційного потенціалу Карпатського регіону України

94

2.3. Механізми державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону

115

Висновки до розділу 2

136

РОЗДІЛ 3. ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЯК ВАЖЛИВОЮ СКЛАДОВОЮ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ РЕГІОНУ

139

3.1. Зміст системи охорони здоров’я у розвитку рекреаційної сфери

139

3.2. Правове регулювання діяльності закладів охорони здоров’я

152

3.3. Процесуальні аспекти управління закладами санаторно-курортного профілю

160

Висновки до розділу 3

176

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ У РЕКРЕАЦІЙНІЙ СФЕРІ

181

4.1. Складові державного впливу на формування політичної та адміністративної еліти для охорони здоров’я України

181

4.2. Методологія підвищення якості надання медичної допомоги в санаторно-курортних закладах

200

4.3. Управління цінами на медичні послуги санаторно-курортних закладів

222

Висновки до розділу 4

236

РОЗДІЛ 5. ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

240

5.1. Державна підтримка потенціалу розвитку туристичної галузі Карпатського регіону

240

5.2. Механізми державного регулювання сфери туризму

260

5.3. Напрями удосконалення державного регулювання розвитку туризму

278

Висновки до розділу 5

288

РОЗДІЛ 6. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИСКОРЕНОГО РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

292

6.1. Впровадження системи логістики у регулювання рекреаційного потенціалу Карпатського регіону України

292

6.2. Формування механізмів прискореного розвитку рекреаційної сфери Карпатського регіону

305

6.3. Обґрунтування заходів з підтримки розвитку рекреаційної сфери

315

Висновки до розділу 6

334

ВИСНОВКИ

338

ДОДАТКИ

346

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

367

ВСТУП

Актуальність теми. Швидкі зміни економічних умов в Україні та світі визначають необхідність створення нової організаційної структури управління сферою рекреаційного обслуговування з боку держави. Складність ситуації в цій сфері у Карпатському регіоні зумовлена, по-перше, поглибленням кризової ситуації в економіці України, по-друге, переходом управління майном курортних підприємств до окремих лінійних структур із чіткою вертикальною ієрархією і, по-третє, активним розвитком в умовах переходу до ринку недержавних форм власності в складових сфери рекреаційного обслуговування без урахування комплексності створення такого товару, як рекреаційно-туристичні послуги.
Це негативно вплинуло на рекреаційне обслуговування в Карпатському регіоні і призвело до ситуації, що характеризується: відсутністю системності управління й комплексності розвитку складових досліджуваної сфери; нераціональним використанням рекреаційних ресурсів; надмірним забрудненням навколишнього середовища; невідповідністю розвитку рекреацій­них підприємств як основного елемента сфери рекреаційного обслуговування та інфраструктури рекреації; централізованим плануванням обсягів рекреаційно-туристичних послуг без урахування реальних потреб у них як виробників, так і споживачів; відсутністю економічних стимулів для подальшого розширення обсягів послуг, що надаються, їх видів та якості; жорстким адмініструванням і втручанням у внутрішньогосподарську діяльність рекреаційних підприємств; соціальною незахищеністю широких верств населення при формуванні цін на рекреаційно-туристичні послуги.
Такі обставини зумовили виникнення загальної проблеми державного регулювання сфери рекреаційного обслуговування в Карпатському регіоні України в умовах переходу від командно-адміністративної системи до ринкових відносин як наслідок існування низки суперечностей.
Дослідженню проблем рекреаційної сфери присвячені праці В.І.Бирковича, Н.Г.Білої, М.М.Білинської, В.Н.Василенка, Д.В.Карамишева, М.Х.Корецького, С.І.Куща, А.С.Лисецького, В.П.Мегедь, Я.Ф.Радиша, О.І.Черниша, О.С.Шаптали, а також A.Donabedian, L.Forrest, C.Kaspar, J.Krippendorf та ін. Різні аспекти державного регулювання рекреаційної сфери висвітлені в роботах В.Д.Бакуменка, В.О.Гусєва, А.О.Дєгтяра, В.І.Журавель, В.В.Киричук, В.Ф.Кифяка, Н.І.Коніщевої, В.С.Кравцова, О.Я.Лазора, Р.Р.Ларіної, М.А.Латиніна, В.К.Мамутова, В.Л.Пілюшенка, А.С.Поважного та P.Roth, A.Schrand, E.Seitz, W.Meyer та ін. Проте у значній частині досліджень механізму державного регулювання рекреаційної сфери не враховано специфіку Карпатського регіону. Крім того, ця проблема не рзглядалася комплексно і не містила таких складових, як наукове обґрунтування, фінансове, матеріально-технічне й нормативно-правове забезпечення. Не реалізовано також системні принципи управління цією сферою і не сформовано своєчасних різнопланових рішень в інтересах розвитку цілісної інфраструктури сфери рекреаційного обслуговування в Закарпатті та Прикарпатті для створення конкурентоспроможних на світовому ринку рекреаційно-туристичних послуг. Проблема наукового обґрунтування оптимізації державного регулювання функціонування та розвитку рекреаційної сфери в Карпатському регіоні в ринкових умовах обумовлює актуальність розробки механізмів державного регулювання на системному принципі, застосування яких забезпечить комплексне створення конкурентоспроможного та доступного для широких верств населення України рекреаційно-туристичного продукту.
Керуючись викладеним, сформульовано мету, об’єкт, предмет та основні завдання дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки отримані в межах наукової теми відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (номери державної реєстрації 0106U005193(39) та 0106U005261(48)) і Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (номер державної реєстрації 0107U0004762). Роль автора полягає в обґрунтуванні концептуальних підходів до удосконалення системи економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних ресурсів та завдань активізації інвестиційних процесів в рекреаційній сфері.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і механізмів державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання наступних завдань:
- здійснити теоретичні дослідження оптимізації системи державного управління рекреаційною сферою Карпатського регіону;
- уточнити поняття, що використовуються для визначення рекреаційної сфери як об’єкта державного регулювання на регіональному рівні;
- визначити ефективність правового регулювання рекреаційної сфери регіонів;
- удосконалити методологічні підходи до державного регулювання рекреаційної сфери на рівні регіону;
- проаналізувати стан розвитку рекреаційної сфери в структурі економіки Карпатського регіону;
- виконати оцінку особливостей державного регулювання регіональної рекреаційної сфери на підставі результатів аналізу існуючих природних ресурсів, матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури;
- удосконалити системний підхід до аналізу медико-біологічних та економічних функцій рекреаційної діяльності за напрямами державного регулювання рекреаційної сфери регіону;
- поліпшити систему рекреаційної діяльності шляхом визначення основних ознак рекреаційних послуг;
- розробити соціальні основи державної політики в рекреаційній сфері, що базуються на відтворювальному розвитку регіонального комплексу;
- покращити систему застосування інформаційних технологій в управлінні закладами санаторно-курортного профілю;
- обґрунтувати складові державного впливу на формування політичної та адміністративної еліти для охорони здоров’я України;
- розробити основні напрями перспективного розвитку системи забезпечення населення України санаторно-курортним лікуванням та оздоровленням на підставі результатів оцінки якості медичної допомоги;
- аргументувати політику ціноутворення, яка базується на раціональному розподілі ресурсів;
- визначити недоліки та розробити напрями вдосконалення системи державного регулювання сфери туризму як в Україні, так і Карпатському регіоні;
- розробити організаційну структуру логістичної системи, яка підтримує функції державного контролю за дотриманням вимог зі збереження рекреаційної унікальності Карпатського регіону;
- удосконалити систему державної підтримки розвитку рекреаційного потенціалу Карпатського регіону України.
Об’єктом дослідження є механізми державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та методичні основи розвитку рекреаційної сфери Карпатського регіону, механізми державного регулювання цього процесу.
Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям роботи є фундаментальні положення економічної теорії, теорії систем та системного аналізу, синергетики, інституційного підходу, класичних і сучасних теорій сталого розвитку щодо управління регіональним розвитком, міжнародної економіки та міжнародної інтеграції, стратегічного і проектного управління тощо.
Основою методологічного апарату є комплексний та системний підходи, які розглядають процеси забезпечення розвитку рекреаційної сфери регіону (на мезорівні) в діалектичній єдності з державною регіональною політикою. У процесі дослідження застосовувались загальноприйняті в економічній науці методи вивчення: абстрактно-логічний, системно-структурний, розрахунково-конструктивний, порівняльного та факторного аналізу, економіко-статистичні методи (середніх і відносних величин, спостереження, графічний, картографічний, індексний, багатовимірного аналізу), що дозволяють дослідити рекреаційну сферу регіону, процеси в їх межах та між ними, адекватно оцінювати існуючі суперечності, виявляти деструктивні тенденції та причинно-наслідкові зв’язки, критерії, підойми та чинники державного регулювання розвитку рекреаційної сфери; а також методи прогнозування і програмного управління з метою вибору цільових орієнтирів управління розвитком рекреаційної сфери, вдосконалення його організаційного та інституційного забезпечення.
Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії розвитку рекреаційної сфери, питання державного регулювання цього процесу, законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, звіти Міністерства статистики України, інших міністерств та відомств, рішення (декларації) міжнародних форумів, матеріали Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
- розроблено наукову концепцію державного впливу на розвиток рекреаційної сфери регіонів, яка базується на перенесенні центру управління безпосередньо на місця і залученні всіх учасників господарської діяльності за економічним, соціальним, демографічним, екологічним, поселенським та науково-технічним напрямами;
- визначено соціальні основи державної політики в рекреаційній сфері, що ґрунтуються на відтворювальному розвитку регіонального комплексу, забезпеченні соціальної ефективності його функціонування та раціонального природокористування, рушійною силою та кінцевою метою яких повинне стати розширене відтворення фізично здорової, творчо активної, вільної й політично рівноправної особистості;
- запропоновано організаційну структуру логістичної системи в рекреаційній сфері Карпатського регіону, яка підтримує основні управлінські функції щодо державного контролю за дотриманням вимог зі збереження рекреаційної унікальності, та включає такі підсистеми: управління процедурами замовлень, зв’язків, генерування інформації, підтримки логістичних рішень;
удосконалено:
- методологічні підходи до державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону шляхом формулювання його мети, вдосконалення механізмів, визначення об’єктів і суб’єктів, стратегії державної політики, уточнення принципів, методик та відповідного термінологічного апарату. Їх основою є розвиток конкурентоспроможних на світовому ринку рекреаційних послуг, що забезпечують максимальне задоволення духовних та фізичних потреб населення України, комплексний розвиток території та її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги;
- системний підхід до аналізу медико-біологічних та економічних функцій рекреаційної діяльності за напрямами державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону: розробка та реалізація цільових програм; довгострокових прогнозів та планів розвитку; автоматизованих систем управління; удосконалення системи правового регулювання рекреаційної сфери; розробка механізмів взаємодії органів управління та закладів рекреаційної сфери; поліпшення механізмів підтримки інвестиційної привабливості рекреаційної сфери;
- систему рекреаційної діяльності через визначення основних ознак рекреаційних послуг: невідчутність, невіддільність послуги від джерела її утворення; мінливість; незбереженість; відсутність права власності; складність нормування;
- систему застосування інформаційних технологій в управлінні закладами санаторно-курортного профілю шляхом створення трьох блоків медико-статистичних показників, які дадуть змогу характеризувати: реформування галузі; процеси економіки в охороні здоров'я, їі розвиток та ефективність; стан охорони здоров'я та їі розвиток;
- складові державного впливу на формування політичної та адміністративної еліти для охорони здоров’я України шляхом організації навчальної підготовки представників корпусу державних і адміністративних лідерів галузі, розвитку системи управління з орієнтацією на співробітника, діяльності нового спеціаліста управління менеджера охорони здоров’я;
- політику ціноутворення санаторно-курортної сфери, яка, на відміну від затратного методу, базується на раціональному розподілі ресурсів, що дає змогу визначити модель першочергових завдань, основою якої є економічна ефективність замовлень і проблем, що виконуються і вирішуються закладами цієї галузі;
- систему державної підтримки розвитку рекреаційного потенціалу Карпатського регіону України шляхом виділення як домінуючого інноваційний шлях розвитку, що ґрунтується на використанні лізингу у фінансово-економічних відносинах, поєднанні ринкових відносин з ефективним державним регулюванням, формуванні рекреаційного кластера;
набули подальшого розвитку:
- теоретичні дослідження оптимізації системи державного управління рекреаційною сферою, виходячи з пріоритетності розвитку рекреації й туризму для Карпатського регіону, що полягає у високому ступені її самоорганізації, потребі в особливих концептуальних та методологічних підходах до розроблення методів регулюючого впливу держави на процес міжетнічних взаємовпливів;
- поняття, що використовуються для визначення рекреаційної сфери, як об’єкта державного регулювання на регіональному рівні, виходячи з необхідності інтегрування окремих видів рекреаційної діяльності в сучасних умовах рекреаційно-курортного й туристичного господарства, рекреаційних ресурсів і зон;
- теоретичні узагальнення принципів, що застосовуються при формуванні ефективних управлінських рішень з боку держави в системі управління закладами санаторно-курортного забезпечення: реальності, збереження свободи вибору рішення, або принцип неостаточних дій, стійкості за ефективністю до можливих помилок у визначенні вихідних даних, своєчасності рішення, реалізованості, системності та регуляризації рішень;
- шляхи перспективного розвитку системи забезпечення населення України санаторно-курортним лікуванням та оздоровленням на підставі результатів оцінки якості медичної допомоги: удосконалення маркетингових досліджень, інвестиційної та фінансової діяльності, організаційної роботи, здійснення науково обґрунтованої кадрової політики, підвищення корпоративної культури працівників та організації внутрішньоаптечного технологічного процесу;
- напрями вдосконалення системи державного регулювання сфери туризму в Карпатському регіоні: інституційного (формування різних структур), маркетингового (створення позитивного іміджу регіону), підготовки кадрів для туризму, підтримки малого бізнесу.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати використані органами державної влади та управління при вирішенні питань формування та реалізації рекреаційної політики й екобезпечного розвитку в Карпатському регіоні. Результати дослідження використані в діяльності Верховної Ради України (довідки №04-17/13-26 від 20.01.2009 р., № 09-17/1241 від 20.01.2009 р.), Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (довідка №15/11-122 від 16.02.2009 р.), Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (довідка №1/549 від 21.01.2009 р.), Львівської обласної ради (довідка №01-вих-12 від 06.02.2009 р.), Львівської обласної державної адміністрації (довідка №298/01 від 29.01.2009 р.), Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка №60/01-18/60 від 23.01.2009 р.), Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка №01/174 від 22.01.2009 р.), Львівською асоціацією розвитку туризму (довідка №4 від 19.01.2009 р.).
Матеріали досліджень використовуються в навчальних курсах Організаційно-правові засади державного управління”, Планування розвитку територій”, Регіональна та міська економіка”, Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”, Територіальна організація влади в Україні” при підготовці фахівців у Львівському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України (акт від 19.01.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. В наукових працях, опублікованих у співавторстві (у списку робіт, що наведений в авторефераті) особистий внесок автора такий: удосконалено категоріальний апарат, що використовуються для визначення рекреаційної сфери як об’єкта державного регулювання на регіональному рівні; визначено ефективність реалізації політики ціноутворення на медичні послуги в санаторно-курортних закладах України; здійснено аналіз інноваційно-інвестиційної діяльності в рекреаційній сфері України; визначено ефективність підготовки управлінських кадрів та обслуговуючого персоналу для рекреаційної сфери в Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, серед яких: Афес, 2006 Давос форум” (м. Давос, Швейцарія, 2006 р.), Здоровий спосіб життя основа осітньої системи сучасної України” (м.Запоріжжя, 2007 р.); Стратегии развития Украины в глобальной среде” (г.Симферополь, 2007 р.); Актуальні проблеми економіки 2007” (м. Київ, 2007р.); Інноваційні стратегії економіки регіонів” (м. Київ, 2007 р.); Європейські орієнтири муніципального управління” (м. Київ, 2008 р.); Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2008 р.); Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 2008 р.); Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 2008 р.); Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.); Збалансований (сталий) місцевий розвиток: теоретичні та практичні аспекти” (м. Київ, 2008 р.); Інвестиційна складова сталого розвитку регіону” (м. Харків, 2008 р.), Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (м.Черкаси, 2008 р.), Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів” (м.Дніпропетровськ, 2009 р.), Розвиток продуктивних сил України: від В.І.Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 2009 р.), Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (м. Київ, 2009р.).
Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення викладені у 49 друкованих роботах, серед яких: одна одноосібна монографія, 31 стаття у наукових фахових виданнях, 2 публікації в інших виданнях, 15 тез конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи 402 стор. комп’ютерного тексту, у т.ч. 11 таблиць, 16 рисунків, 5 додатків. Список використаних літературних джерел включає 317 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові шляхи вирішення наукової проблеми вдосконалення державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону України шляхом розроблення теоретичних підходів, визначення механізмів, удосконалення інструментів її управління. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. На основі теоретичних досліджень визначено пріоритетність розвитку рекреації й туризму для Карпатського регіону, де територіальне поєднання рекреаційно-курортних і туристичних ресурсів мають чітко виражений характер. Це обумовлює необхідність оптимізації системи державного управління рекреаційною сферою, що ставить перед органами державної влади завдання, вирішення яких значною мірою залежить від теоретичного обґрунтування підходів до формування дієвих механізмів. При цьому вони повинні враховувати специфіку Карпатського регіону України, у тому числі етнонаціональні особливості краю.
2. Визначено, що на основі єдиного функціонально-цільового критерію санаторно-курортна мережа, туризм і сфера відпочинку можуть інтегруватися в єдину рекреаційну сферу. Необхідність інтегрування окремих видів рекреаційної діяльності в сучасних умовах обумовлена також набуттям основних ознак підприємництва таких видів діяльності, як санаторно-курортна, лікувально-оздоровча, туристична, спортивно-фізкультурна, культурно-дозвільна. В цілому рекреаційна сфера визначена як комплекс взаємодіючих підприємств і організацій, що займаються експлуатацією територіально-ресурсного потенціалу для задоволення рекреаційно-туристичних потреб населення з метою одержання доходів, що забезпечують функціонування й розвиток цього господарства.
3. Рекреаційна сфера досліджена як складний об'єкт правового регулювання. Це підтверджено аналізом чинних нормативно-правових актів. Визначено, що вертикальна підпорядкованість установ різним міністерствам, відомствам, підприємствам, організаціям при відсутності горизонтальної підпорядкованості й слабкого впливу територіального фактору спричинили управлінську й фінансову негнучкість рекреаційної сфери, що стало основною перешкодою ефективного її функціонування. В Україні сформована загальна проблема взаємозв’язків держави і регіонів. Тому наукова концепція державного впливу на розвиток рекреаційної сфери регіонів має базуватися на перенесенні центру ваги в управлінні безпосередньо на місця і залученні всіх учасників господарської діяльності.
4. Методологічні підходи до державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону визначено через формулювання його мети, вдосконалення механізмів, визначення об’єктів і суб’єктів, стратегії державної політики, уточнення принципів, методик та відповідного термінологічного апарату. Як основу державного регулювання рекреаційної сфери в Карпатському регіоні прийнято створення ефективного механізму, спрямованого на розвиток конкурентоспроможних на світовому ринку рекреаційних послуг, що забезпечують максимальне задоволення духовних та фізичних потреб населення України, і на базі цього комплексний розвиток території та її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги.
5. Наголошується на відсутності у Карпатському регіоні широкого асортименту продуктів харчування, початковому стані інформаційного забезпечення турбізнесу, не кажучи вже про класичну” проблему поганих доріг, невідповідність нормам 90% матеріальної бази туристичної сфери і напружену екологічну ситуацію.
Незважаючи на це, існують певні позитивні тенденції в розвитку рекреаційної сфери регіону: ефективна діяльність ради з туризму Карпатського регіону, підготовка кадрів, сертифікація туристичних послуг, реалізація програм розвитку туризму в областях, створення спеціальних (вільних) економічних зон туристсько-рекреаційного типу, державна підтримка окремих центрів рекреації, прийняття спеціальних екологічних програм, позитивний вплив розширення Європейського співтовариства.
6. Виходячи з аналізу існуючих природних ресурсів, матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури, зроблено висновок про очевидну наявність факторів для перспективності та економічної доцільності розвитку рекреаційної сфери, перетворення регіону в туристично-оздоровчу зону загальноєвропейського значення.
Однак, попри позитивні зрушення в розвитку рекреаційної сфери регіону, сучасний стан його матеріально-технічної бази залишається на рівні, далекому від світових стандартів. Тому ключовим питанням органів державного управління та місцевого самоврядування сьогодення та найближчої перспективи можна вважати поряд із збільшенням кількості об’єктів і їх потужностей налагодження конкурентоспроможного ринку рекреаційних послуг шляхом модернізації існуючої матеріально-технічної бази та інфраструктури рекреації.
7. Використано системний підхід до аналізу медико-біологічних та економічних функцій рекреаційної діяльності, згідно з яким рекреаційна сфера Карпатського регіону розглядається як система, до складу якої входять соціальні, біологічні, технічні та інші компоненти. Між ними існують різні види взаємодії медичні, інформаційні, матеріально-технічні тощо. Виходячи з цього, напрямами використання системного аналізу державного регулювання рекреаційної сфери регіону є наступні: розробка та реалізація цільових програм, довгострокових прогнозів та планів розвитку установ, служб і рекреаційної сфери загалом; реорганізація рекреаційної сфери; розробка автоматизованих систем управління нею; розподіл ресурсів рекреаційної сфери; оцінка діяльності рекреаційних закладів і служб; розробка комплексної оцінки здоров’я населення; удосконалення системи правового регулювання рекреаційної сфери; гармонізація законодавства України у галузі охорони здоров’я з правовими стандартами Європейського Союзу; розробка механізмів взаємодії органів управління та закладів рекреаційної сфери; удосконалення механізмів підтримки її інвестиційної привабливості.
8. Рекреаційна діяльність це комплексна система, що включає організацію та безпосереднє надання громадянам рекреаційних послуг, найважливішими ознаками яких є такі: невідчутність, невіддільність послуги від джерела її утворення; мінливість; незбереженість; відсутність права власності; складність нормування.
Визначено, що основою відтворювальних процесів, їхньою рушійною силою, а головне кінцевою метою повинне стати розширене відтворення фізично здорової, творчо активної, вільної й політично рівноправної особистості. Тому державна політика України щодо розвитку регіонального комплексу, забезпечення соціальної ефективності його функціонування та раціонального природокористування повинна формуватися з урахуванням передусім задоволення потреб людини, тобто орієнтуватися на практичну реалізацію пріоритетів особистісного начала як основи добробуту суспільства та екологізацію господарювання
9. Визначено, що прийняття управлінських рішень та їх реалізація є основним змістом управлінської діяльності. При формуванні ефективних управлінських рішень в системі управління санаторно-курортного забезпечення мають застосовуватися наступні принципи: реальності, збереження свободи вибору рішення або принцип неостаточних дій, стійкості за ефективністю до можливих помилок у визначенні вихідних даних, своєчасності рішення, реалізованості, системності та регуляризації рішень.
При цьому напрямами аналітичної роботи управлінської технології проблемного аналізу є: формулювання проблеми; виявлення її просторових і часових меж, характеру, закономірностей розвитку, наслідків; визначення ресурсів, які необхідні для вирішення проблеми; розроблення відповідних управлінських технологій; розв’язання проблеми.
10. Окремим аспектом управління санаторно-курортними закладами є застосування інформаційних технологій у системі охорони здоров’я. Реформування системи медико-статистичних показників передбачає створення трьох блоків, які дадуть змогу характеризувати: реформування галузі; процеси економіки в охороні здоров'я, її розвиток та ефективність; стан охорони здоров'я та її розвиток.
Складна й багатогранна проблема запровадження інформаційних технологій у практичну діяльність системи охорони здоров’я України не вичерпується цими аспектами. Перспективними є такі розробки: виявлення особливостей при формуванні програм розвитку медичної діяльності на регіональному рівні та шляхи гармонізації вітчизняних розробок у сфері інформатизації охорони здоров’я з відповідними розробками країн Європейського Союзу.
11. Визначено, що важливою складовою державного впливу на формування політичної та адміністративної еліти для охорони здоров’я України є організація навчальної підготовки представників державних та адміністративних лідерів галузі. Окремою складовою необхідно вважати систему управління з орієнтацією на співробітника, що означає: використання управлінського стилю, який дозволяє працівникам висловлювати свою думку та брати участь у прийнятті рішень; організацію управління; застосування допоміжних засобів, таких як управління за цілями, та оцінювання персоналу; збереження здатності організації до постійної професійної освіти та інновацій; надання допомоги співробітникам в усвідомленні професійного змісту праці та життєвого досвіду завдяки праці. В системі охорони здоров’я України все ширше запроваджуються ринкові механізми, що, в свою чергу, потребує наявності нового спеціаліста управління системою менеджера охорони здоров’я.
12. Визначено, що оцінка якості медичної допомоги є однією з найактуальніших проблем подальшого вдосконалення системи санаторно-курортного забезпечення населення України. Виходячи з цього, розроблені основні напрями перспективного розвитку системи забезпечення населення санаторно-курортним лікуванням та оздоровленням. Серед найважливіших її складових передусім слід виокремити необхідність удосконалення маркетингових досліджень, інвестиційної та фінансової діяльності, організаційної роботи, а також здійснення науково обґрунтованої кадрової політики, підвищення корпоративної культури працівників та організації внутрішньоаптечного технологічного процесу.
У сучасній системі охорони здоров’я, яка є регульованим середовищем, держава повинна контролювати доступність послуг лікарів та здійснювати заходи щодо ефективності профілактики захворювань, гарантувати всім громадянам визначений обсяг медичної допомоги. В Україні найпопулярнішим у більшості організацій, які надають медичні послуги, до цього часу вважається затратний метод, на який орієнтоване чинне законодавство. На відміну від цього методу, політика ціноутворення повинна базуватись на раціональному розподілі ресурсів. Це дасть змогу визначити модель першочергових завдань на основі економічної ефективності замовлень і проблем, що вирішуються лікувальним закладом.
13. Встановлено, що в Україні та Карпатському регіоні, зокрема, туризм має потужний потенціал. Але його економічна віддача поки що незначна. Розвиток сфери туризму стримується недосконалістю нормативно-правової бази, а також методичної, організаційної, юридичної та інформаційної підтримки суб’єктів підприємництва в сфері туризму й курортів; недостатньою ефективністю механізмів державного регулювання та управління підприємствами сфери; незначними обсягами інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури; неефективністю використання рекреаційних ресурсів.
Пропозиції з удосконалення механізмів державного регулювання сфери туризму на стосуються загальнодержавного рівня та передбачають упровадження механізму пільгового кредитування заходів, пов’язаних із розвитком сфери туризму, розробку нових форм співробітництва між органами місцевого самоврядування та суб’єктами підприємництва, організації підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки державного регулювання у цій сфері. На регіональному рівні практичні рекомендації зводяться до таких напрямів: інституційного (формування різних структур), маркетингового (створення позитивного іміджу регіону), підготовки кадрів для туризму, підтримки малого бізнесу.
14. Проблема державного контролю за дотриманням вимог щодо збереження рекреаційної унікальності Карпатського регіону України, вичерпності рекреаційних ресурсів потребує впровадження принципів логістики у процес регулювання рекреаційного потенціалу цієї території. Організаційна структура логістичної системи в рекреаційній сфері регіону, яка підтримує основні управлінські функції, включає такі підсистеми: управління процедурами замовлень (раціоналізація процесів, аналіз споживчого попиту та потреб регіону, обслуговування, оптимізація потоків ресурсів і їх споживачів тощо); зв’язків (відображає вплив зовнішнього та внутрішнього навколишнього середовища на процес логістичного менеджменту); генерування інформації (передбачає інформаційне забезпечення організації процесу надання логістичних послуг); підтримки логістичних рішень (є інтерактивною комп’ютерною інформаційною системою).

15. Перспективні стратегії нарощування інноваційного потенціалу регіону розробляються на заздалегідь визначених пріоритетних напрямах технічного, технологічного, соціально-економічного розвитку, відповідності принципам регіональної рекреаційної політики Європейського Союзу, угодах (контрактах) регіонального розвитку, екологічно збалансованому розвитку курортно-рекреаційної території. Виходячи з цього, зміцнення рекреаційного потенціалу Карпатського регіону України дає змогу виділити як домінуючий інноваційний розвиток, що ґрунтується на використанні лізингу у фінансово-економічних відносинах, переходу до такої моделі перетворень, де ринкові відносини поєднуються з ефективним державним регулюванням, формування рекреаційного кластера, що сприяє ефективному використанню природних та антропогенних рекреаційних ресурсів, історичної та культурної спадщини і значному посиленню впливу сфери рекреації і туризму на економічний розвиток регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамов Б.І. Організаційно економічні основи управління розвитком міст / Б.І.Адамов. К.: Грот, 1998. 215 с.
2. Амитан В.Н. Город: проблемы демократических и рыночных трансформаций / В.Н.Амитан, Е.И.Зорина, А.А.Лукьянченко. Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2001. 217 с.
3. Амитан В.Н. Городское развитие приоритет региональной экономики / В.Н.Амитан, А.А.Лукьянченко, Ю.Д.Денисов // Экономика и право 2002. №1. С.51-56.
4. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, сертификация / С.И. Байлик // К.: ВИРА-Р, 2001. С.16 21.
5. Байцим В.Ф. Підприємницька модель антикризового управління підприємством: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.02. / В.Ф.Байцим. Харків, 2002. 20 с.
6. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент / И.Т.Балабанов. М.: Изд-во Парус”, 2003. 208 с.
7. Бейдик О.О. Українсько-російський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії / О.О.Бейдик. К.: РВЦ Київський університет”, 1997. 300 с.
8. Бережная И.В. Проблемы рекреационно-экономического комплекса Крыма в условиях становления рыночных отношений / И.В. Бережная // Социально-экономические проблемы региона. Симферополь: Крымский ин-т природоохранного и курортного строительтсва. 1996. С. 52-54.
9. Бир Ст. На пути к кибернетическому предприятию / Ст.Бир // Принципы самоорганизации: [пер. с англ.]. - М.: Мир, 1966. - С.48-99.
10. Биркович В.І. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу регіонів України / В.І. Биркович // Статистика України. 2006. № 3 (34). С.83-86.
11. Біла Н.Г. Ціна як категорія економічної теорії та економіки охорони здоров’я / Н.Г. Біла // Сучасний стан та перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров’я: напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я (до 80-ти річчя кафедри соціальної медицини, управління та економіки охорони здоров’я): матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 18-19 вер. 2003 р.) // За заг. ред. акад. В.М.Запорожана та проф. В.І.Журавля. Одеса: 2003. С. 33-39.
12. Білинська М. Термінологічні аспекти державного управління в охороні здоров”я: медична допомога та медична послуга / М.Білинська, О.Виноградов // Вісник НАДУ, 2006. №2. С. 382-391.
13. Близнюк А.М. Пути повышения туристско-рекреационного имиджа Донецкой области / А.М.Близнюк, Н.И.Конищева // Вісник ДІТБ. 2004. № 8. С.819.
14. Бобкова А.Г. Развитие законодательства о рекреационной деятельности / А.Г. Бобкова // Актуальные проблемы стабилизации и развития экономики. Донецк: ИЭПИ НАН Украины. 1999. С. 291-308.
15. Бобкова А.Г. Направления и задачи развития информационных технологий в туризме и гостиничном бизнесе Украины / А.Г.Бобкова, А.П.Будя // Гостиничный бизнес. 2001. № 1. С. 46-47.
16. Борецкая Н.П. Развитие индустрии туризма как фактор повышения эффективности экономики региона / Н.П.Борецкая, Г.В.Казачковская // Социально-экономические аспекты региональной промышленной политики. Донецк: ИЭП НАН Украины. 1997. С. 16-18.
17. Браун М. Пол Посібник з аналізу державної політики / М. Пол Браун; пер. з англ. К.: Основи, 2005. 243 с.
18. Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды) / М.М.Бринчук. М., 1998. 575 с.
19. Бутова В.Г. Методические подходы к анализу экономической среды стоматологических организаций / В.Г.Бутова, М.З.Каплан, Н.Г.Малахова // Экономика здравоохранения, 1999. № 7,8. С. 37-39.
20. Валентюк І. Туризм як галузь господарського комплексу України / І.Валентюк // Управління сучасним містом. 2001. № 10-12(4). С. 60.
21. Валентюк І.В. Організаційно-економічні механізми державного регулювання туристичної сфери України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 / І.В. Валентюк / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2005. 20 с.
22. Василенко В.Н. Проблемы управления развитием социально-экономических территориальных систем / В.Н. Василенко // Экономика и право. 2002. №1. С. 25-31.
23. Василенко В.Н. Условия повышения эффективности специального режима инвестиционной деятельности / В.Н. Василенко // Экономика Украины. 2000. №3. С. 47-50.
24. Гаман П.І. Розвиток рекреаційної сфери Карпатського регіону України: теорія та практика державного регулювання: [монографія] /П.І.Гаман. Донецьк.: ТОВ Юго-Восток, Лтд”, 2008. 306 с.
25. Гаман П.І. Вплив інструментів екологічної політики України на ефективність використання природних рекреаційних ресурсів /П.І. Гаман // Держава та регіони. 2008. № 3. С.54-58. (Серія Державне управління”).
26. Гаман П.І. Впровадження принципів логістики у регулювання рекреаційного потенціалу Карпатського регіону (теоретико-методологічні засади) /П.І. Гаман // Економіка та держава. 2008. № 10. С.64-66.
27. Гаман П.І. Державне регулювання природокористування та природоохоронної діяльності як фактор розвитку рекреаційної сфери /П.І.Гаман // Теорія та практика державного управління. Вип.2(11). Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. С.217-223.
28. Гаман П.І. Державне управління рекреаційною сферою карпатського регіону: вступ до проблеми / П.І. Гаман // Економіка та держава. 2007. № 10. С. 83-86.
29. Гаман П.І. Екологізація регіонального розвитку: теоретичний аспект /П.І.Гаман // Теорія та практика державного управління. Вип.3(12). Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. С.243-247.
30. Гаман П.І. Завдання економічного зростання туристичної індустрії на державному рівні / П.І. Гаман // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія Управління”. Вип.1(7). Державне управління та місцеве самоврядування ( за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка) К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2009. С. 29-34.
31. Гаман П.І. Інструменти екологічної політики та їх вплив на рекреаційне природокористування / П.І. Гаман // Економіка та держава. 2009. № 1. С. 70-72.
32. Гаман П.І. Інформаційні технології в системі охорони здоров’я /П.І.Гаман // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. Вип.3(22). Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2008. С. 255-262.
33. Гаман П.І. Менеджмент як теорія і практика для керівника санаторно-курортного закладу / П.І. Гаман // Еономіка та держава. 2007. № 9. С.56-59.
34. Гаман П.І. Методологічні підходи до моделювання процесу управління системою охорони здоров’я в умовах трансформаційного суспільства /П.І.Гаман // Державне будівництво (електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України). 2007. № 2. Режим доступу до журн.: http:// www.kbuapa.kharkov.ua
35. Гаман П.І. Напрями здійснення державного контролю в туристичній сфері / П.І. Гаман // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія Управління”. Вип.4(6). Державне управління та місцеве самоврядування (за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка) К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. 2008. С. 41-46.
36. Гаман П.І. Напрями удосконалення державного регулювання розвитку туризму / П.І. Гаман // Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління Державне управління інноваційним розвитком”. Т. ХІ, вип. 105. Донецьк, ДонДУУ, 2008. С. 116-125. (Серія Державне управління”).
37. Гаман П.І. Особливості функціонування механізму державного регулювання розвитку туризму на регіональному рівні / П.І. Гаман // Держава та регіони. 2008. № 2. С.39-44. (Серія Державне управління”).
38. Гаман П.І. Правове регулювання діяльності закладів охорони здоров’я в Україні / П.І. Гаман // Держава та регіони. 2007. № 3. С. 36-40. (Серія Державне управління”).
39. Гаман П.І. Прийняття управлінських рішень керівником санаторно-курортного закладу / П.І. Гаман // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія Управління”. Вип.1(3). Механізми державного управління та місцевого самоврядування (за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка) К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. 2008. С. 286-293.
40. Гаман П.І. Проблеми стратегії розвитку системи регіонального управління у реакційній сфері на проектних засадах / П.І. Гаман // Вісник НАДУ при Президентові України. 2008. № 4 С.154-160.
41. Гаман П.І. Роль і місце реклами в маркетингу платних медичних послуг лікувально-прфілактичних закладів / П.І. Гаман // Економіка та держава. 2008. № 4(64). С. 97-99.
42. Гаман П.І. Роль рекреаційної сфери в структурі економіки Карпатського регіону / П.І. Гаман // Держава та регіони. 2008. № 4. С.93-97. (Серія Державне управління”).
43. Гаман П.І. Теоретико-методологічні засади дослідження механізмів державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону України / П.І.Гаман // Теорія та практика державного управління. Вип.2(21). Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2008. С. 69-74.
44. Гаман П.І. Теоретичні основи управління технологічним процесом торгівлі медичними препаратами (за матеріалами українських авторів) / П.І.Гаман // Держава та регіони. 2007. № 4. С. 41-46. (Серія Державне управління”).
45. Гаман П.І. Теоретичні положення вдосконалення стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів / П.І. Гаман // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія Управління”. Вип.3(5). Державне управління та місцеве самоврядування (за заг. ред. В.К.Присяжнюка, В.Д. Бакуменка) К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. 2008. С. 32-35.
46. Гаман П.І. Удосконалення державної підтримки відтворення навколишнього середовища: фінансовий аспект / П.І. Гаман // Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління Фінансовий механізм державного управління економікою України”. Т. VIII, вип. 85. Донецьк: ДонДУУ, 2007. С. 147-154. (Серія Державне управління”).
47. Гаман П.І. Удосконалення системи державного управління рекреаційним природокористуванням / П.І. Гаман // Державне будівництво [Електронне видання]. 2008. №2. Режим доступу до журн.: http: //www.kbuapa.kharkov.ua
48. Гаман П.І. Управління якістю медичної допомоги стратегія оптимізації системи санаторно-курортного забезпечення населення України / П.І.Гаман // Економіка та держава. 2007. № 12. С. 41-43.
49. Гаман П.І. Формування державних пропозицій на ринку рекреаційних ресурсів / П.І. Гаман // Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління Державне управління інноваційним розвитком”. Т. ІХ, вип. 105. Донецьк, ДонДУУ, 2008. С. 116-125. (Серія Державне управління”).
50. Гаман П.І. Формування механізмів прискореного інноваційного розвитку рекреаційного потенціалу Карпатського регіону України (теоретико-методологічні засади) / П.І. Гаман // Економіка та держава. 2008. № 11. С.82-83.
51. Гаман П.І. Шляхи удосконалення механізмів державного регулювання інноваційного розвитку Карпатського регіону України (за матеріалами українських та російських авторів) / П.І. Гаман // Економіка та держава. 2008. №12. С. 69-71.
52. Гаман П.І. Якість життя інтегральна характеристика соціальної ефективності функціонування регіонального комплексу (теоретико-методологічні засади) / П.І. Гаман // Економіка та держава. 2008. № 9. С.82-84.
53. Гаман П.І. Туризм та оздоровлення на території Івано-Франківської області як об’єкт державного управління (до проблеми державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону України) / П.І. Гаман, Ю.В. Деркач // Держава та регіони. 2007. № 3. С. 33-36. (Серія Державне управління”).
54. Гаман П.І. Управління ціноутворенням на медичні послуги в санаторно-курортних закладах України / П.І. Гаман, Ю.В. Деркач // Економіка та держава. 2008. № 3. С. 90-95.
55. Гаман П.І. Державне регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні / П.І. Гаман, М.Х. Корецький // Держава та регіони. 2006. № 2. С.111-115. (Серія Державне управління”).
56. Гаман П.І. Державне регулювання інноваційних процесів у рекреаційній сфері Карпатського регіону / П.І. Гаман // Науковий вісник Академії муніципального управління. К., 2008. С. 119-122. (Серія Економіка” Вип.4, ч. І).
57. Гаман П.І. Удосконалення методології світогосподарської взаємодії /П.І.Гаман // Держава та регіони. 2006. № 4. С. 78-81. (Серія Економіка та підприємництво”).
58. Гаман П.І. Аналізі компонентної структури природних рекреаційних ресурсів / П.І. Гаман // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: тези міжнар. наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 21 бер. 2008 р.): у ІІ т., Т І. Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. С. 43-44.
59. Гаман П.І. Вдосконалення екологічної політики в аспекті регулювання рекреаційного природокористування / П.І. Гаман // Управління сьогодні та завтра: міжнар. упр. форум, (Хмельницький, 15-16 трав. 2008 р.) / Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. 2008. № 3(ІІ) спецвипуск. Хмельницький, 2008. С.150-152.
60. Гаман П.І. Державна макроекономічна політика і проблеми природокористування в Україні / П.І. Гаман // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: матер. III міжнар. наук.-практ. конф., (Черкаси, 25-26 вер. 2008 р.): Черкаси: ЧІБС УБС НБУ, 2008. С. 167-169.
61. Гаман П.І. Державне регулювання трансформації рекреаційного природокористування / П.І. Гаман // Державне управління та місцеве самоврядування: тези VIIІ міжнар. наук. конгресу, 27-28 березня 2008 р. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. С. 18-20.
62. Гаман П.І. Завдання оптимізації системи державного управління рекреаційною сферою регіону / П.І. Гаман // Інвестиційна складова сталого розвитку регіону: матеріали наук.-практ. конф., 10 грудня 2008 р. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. С.33-36.
63. Гаман П.І. Засоби реалізації організаційного механізму державного регулюв