ОРГАНИ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1917-1920 рр. (державно-управлінський аспект) : ОРГАНЫ большевистской ВЛАСТИ И УПРАВЛЕНИЯ В УКРАИНСКОМ СЕЛЕ В 1917-1920 гг. (государственно-управленческий аспект)



  • Назва:
  • ОРГАНИ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1917-1920 рр. (державно-управлінський аспект)
  • Альтернативное название:
  • ОРГАНЫ большевистской ВЛАСТИ И УПРАВЛЕНИЯ В УКРАИНСКОМ СЕЛЕ В 1917-1920 гг. (государственно-управленческий аспект)
  • Кількість сторінок:
  • 224
  • ВНЗ:
  • Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
  • Рік захисту:
  • 2006
  • Короткий опис:
  • Львівський регіональний інститут державного управління
    Національної академії державного управління
    при Президентові України



    БЕРЕЗА Олег Ігорович

    УДК 352 (093) (477) 1917-1920”

    ОРГАНИ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1917-1920 рр.
    (державно-управлінський аспект)


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління


    Спеціальність 25. 00. 01 теорія та історія державного управління


    Науковий керівник
    кандидат історичних наук,
    доцент Когут
    Петро Володимирович


    Львів 2006











    Зміст

    Вступ......................................................................................................... 4
    Розділ 1. Теоретико-методологічна основа дослідження
    1.1. Теоретичні засади дослідження становлення більшовицьких органів влади та їх управлінської діяльності в українському селі в 19171920 рр. 11
    1.2. Більшовицьке управління в українському селі у наукових дослідженнях та джерелах.. 15
    Розділ 2. Ради робітничих, солдатських та
    селянських депутатів, їх становлення та місце
    в системі більшовицького управління ....................... 26
    2.1. Політичне становище в Україні в умовах жовтневого (1917 р.) державного перевороту в Петрограді............................ 26
    2.2. Більшовизація рад селянських депутатів........................... 32
    2.3. Особливості створення та управлінської діяльності рад
    робітничих, солдатських, селянських депутатів (в 19191920 рр.)..60
    Розділ 3. Надзвичайні та особливі органи
    більшовицької влади, їх управлінська діяльність..... 84
    3.1. Революційні комітети, їх роль у встановленні радянської влади та втіленні більшовицької політики на селі .................. 84
    3.1.1. Створення та діяльність ревкомів та збройних загонів на їх підтримку................... 84
    3.1.2. Управлінська діяльність ревкомів у 1919-1920 рр. 99
    3.2. Реалізація більшовицької політики у діяльності комітетів бідноти.. 112
    3.3. Роль і місце комітетів незаможних селян у закріпленні
    радянської влади та реалізації політики більшовиків . 127

    Розділ 4. Державно-управлінська діяльність радянських органів влади у реалізації економічної політики 143
    4.1. Реалізація економічної політики більшовиків в
    українському селі наприкінці 1917 на початку 1918 рр....... 143
    4.2. Управлінська діяльність органів влади у реалізації
    аграрної політики більшовиків в 19191920 рр. .................. 158
    4.3. Організація управління в реалізації продовольчої політики більшовиків у 19191920 рр. .. 173

    Висновки.............................................................................................. 191

    Список використаних джерел ............................................... 195






    ВСТУП

    Україна, ставши на шлях розвитку дійсно суверенної та незалежної держави, неухильно орієнтуючись на визнані світом демократичні та гуманістичні за своїм змістом і спрямованістю міжнародні стандарти, продовжує формувати державні інституції, розвивати державу соціально-демократичної орієнтації, громадянське суспільство. Мова йде про організацію політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин та перехід до утворення умов, потрібних для повного та безперешкодного здійснення основних прав людини і прав нації та прогресу суспільства на засадах соціальної демократії.
    Будуючи державу соціально-демократичної орієнтації, Україна надзвичайно важко долає перехід від тоталітарного режиму влади. Тоталітарний режим це антидемократичний політичний режим, в умовах якого держава, політична влада повністю підпорядковують собі суспільство і особистість, усі сторони їх життєдіяльності, придушують права людини і громадянина.
    Зарубіжні та українські правознавці, політологи, історики висловили свій погляд на пояснення терміну тоталітарний режим влади” та його запровадження в Росії та Україні. Дослідник Ф. Рудич стверджував, що час воєнного комунізму, весь сталінський період можна вважати як тоталітарний. Дослідник підкреслив, що для тоталітарного режиму, який є продуктом XX ст., характерним є насамперед контроль над політикою, економікою, соціальною, духовною сферами суспільства однієї політичної організації партії-держави. Основним інститутом партії-держави є політична поліція з її практикою масових репресій. Історик С.Кульчицький вважає, що, на відміну від царської влади, радянська політична система не мала освяченої церквою та історією легітимності. Вона не залежала від голосів виборців як представницька демократія. Носієм встановленої у радянських республіках диктатури була партія більшовиків. Російський науковець Ю.Гімпельсон у монографії Формування радянської політичної системи. 1917-1923 рр. ” доводить безпідставність теорії і практики більшовиків, що призвели до створення політичної системи, насильно нав’язаної народам Росії.
    Прояви тоталітаризму в Україні в різних сферах суспільно-політичного, духовно-культурного та економічного життя досліджували І.Білас, В. Даниленко, Г. Касьянов, В.Кулик, С.Кульчицький, І. Курас, Н. Нижник, О. Сидоренко, Д. Табачник, Ю. Шаповал, Б. Ярош та інші. Спираючись на значний фактологічний матеріал, узагальнюючи його, вони висвітлюють фабрикування справ і процесів, наводять факти прояву геноциду проти українців як етносу. Однак аналіз запровадження тоталітарного режиму у період революції 1917-1918 рр. у їхніх дослідженнях відсутній. Особливо це стосується українського села, де проживало понад 80% населення.
    Тому надзвичайно важливо дослідити процес створення тоталітарних органів влади в українському селі на різних етапах революції, форми і методи їх управління, політику більшовиків в аграрному продовольчому питаннях, ставлення селянства до політики більшовиків. Це становить актуальність теми дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційне дослідження виконане відповідно до теми науково-дослідницької роботи Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Органи державного управління та місцевого самоврядування у реалізації євроатлантичної інтеграції України”, державний реєстраційний номер 0106u006389.
    Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз процесу становлення та функціонування більшовицьких органів влади в українському селі в 1917-1920 рр.
    Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
    - дослідити особливості більшовизації рад селянських депутатів та селянських з’їздів в кінці 1917 на початку 1918 рр.;
    - з’ясувати процес створення та функціонування рад в українському селі в 1919-1920 рр.;
    - простежити основні етапи створення революційних комітетів в українському селі, форми, методи та характер їх діяльності;
    - висвітлити процес створення комітетів бідноти, показати їх суть та напрями реалізації більшовицької політики;
    - дослідити роль і місце комітетів незаможних селян у запровадженні більшовицького політичного режиму на селі;
    - розкрити характер управління більшовицьких органів влади у здійсненні аграрної та продовольчої політики більшовиків в Україні.
    Об’єктом дисертаційного дослідження є процес становлення більшовицького політичного режиму в Україні у період революції 1917- 1920 рр., а предметом дослідження характер та особливості встановлення і функціонування більшовицьких органів влади і управління в українському селі в умовах запровадження радянського режиму в Україні.
    Хронологічні рамки дослідження охоплюють період революції 1917-1920 рр., коли більшовики, які розгорнули наступ за включення України у склад нової Російської імперії, одним з головних завдань вважали завоювання українського села за допомогою, серед інших засобів, встановлення там авторитарних органів влади у формі рад, ревкомів, комбідів, використовуючи для цього збройну силу та селянські організації (комітети незаможних селян).
    Методологічна та теоретична основа дисертації. При здійсненні дослідження автор послуговувався фундаментальними теоретичними положеннями про загальнодемократичні принципи суспільного розвитку суспільства, сучасного філософського розуміння державної влади та державного управління, викладеними у відповідних міжнародних документах, законах України, працях вітчизняних і зарубіжних вчених.
    Дисертаційна робота має комплексний міждисциплінарний характер. Її концептуальні положення випливають з таких наук, як теорія та історія державного управління, теорія та історія держави і права, політологія, історія України.
    Затосування діалектичного методу дало змогу встановити особливості створення та функціонування більшовицьких органів влади в українському селі в досліджуваний період. Формально-правовий метод допоміг дослідити нормативно-правові акти, що становили базу функціонування більшовицьких органів влади в Україні. Історико-управлінський метод дозволив визначити форми і методи діяльності більшовицьких органів влади і управління на селі в умовах революційних подій 1917-1920 рр.
    Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є одним з перших у науці з державного управління монографічних досліджень з основних проблем запровадження більшовицької влади і управління в українському селі в період революції 1917-1920 рр.
    Внаслідок проведеного дослідження сформульовано такі основні положення, яким притаманні елементи наукової новизни:
    - обгрунтовано, що державний переворот більшовиків 25 жовтня 1917 р. у Петрограді привів до захоплення влади і проголошення радянського політичного режиму. Однак встановлення більшовицької диктатури у формі рад в Україні можна було забезпечити лише при підтримці народних мас, в першу чергу селянства, яке становило понад 80% населення. У 1919-1920 рр. більшовики встановили повний контроль над виборами рад;
    - з’ясовано, що більшовики намагалися підпорядкувати собі ради селянських депутатів, взяти під контроль проведення селянських з’їздів. Однак проти таких дій більшовиків організовано виступило селянство. Захопити частину рад і селянські з’їзди їм вдалося лише за допомогою збройної сили;
    - встановлено, що більшовики закріпити свою владу в українському селі намагалися за допомогою надзвичайних органів ревкомів і збройних загонів Червоної гвардії, які створювалися в кінці 1917-на початку 1918 рр., але особливого поширення набули в 1920 р.;
    - з’ясовано, що комітети бідноти створювалися і діяли в Україні з кінця 1918 до серпня 1919 р. як паралельно з іншими органами більшовицької влади, так і самостійно, виконуючи функцію місцевої влади і займаючись в основному реквізиційною діяльністю та вносячи розкол в українське село;
    - простежено процес створення та діяльність комітетів незаможних селян у 1920 р., напрями їх діяльності щодо забезпечення проникнення більшовиків в українське село;
    - доведено, що всі органи більшовицької влади запроваджували в українському селі радянський політичний режим, що особливо виявилося у здійсненні аграрної і продовольчої політики, який був тоталітарним режимом.
    Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали і висновки дослідження можуть бути використані для підготовки підручників і посібників з історії державного управління, історії держави і права України, у навчальному процесі у навчальних закладах, які займаються підготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців, при написанні магістерських робіт. Основні положення і висновки роботи можна використати для подальшого дослідження теми з продовженням хронологічних рамок, а також суміжної проблематики.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою, одним з перших у науці державного управління дослідженням основних проблем становлення та діяльності більшовицьких органів державного управління в українському селі в 1917-1920 рр.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження висвітлювалися у доповідях та повідомленнях на Всеукраїнській науково-практичній конференції Теорія і практика державотворення в Україні: історія і сучасність” (Львів, травень 1999 р.), Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 60-річчю УПА (Дрогобич, жовтень 2002 р.), Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні” (Львів, січень 2006 р.).
    Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
    Публікації. Основні положення дисертації викладені у дев’яти наукових публікаціях (в тому числі у одній монографії, одному навчальному посібнику, чотирьох статтях у фахових виданнях) загальним обсягом 15 д. а.
    Список праць, опублікованих за темою дисертації
    1. Запровадження радянського режиму в українському селі (жовтень 1917- 1920 рр.). Монографія .- Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. 392с. У співавторстві.
    2. Міжнародні відносини в період революції 1917-1920 рр.// Україна у міжнародних відносинах XX століття: Навч. посібник. Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. С. 34-89. У співавторстві.
    3. Запровадження влади рад в українському селі в 1919 р. // Актуальні проблеми державного управління : Зб. наук. праць ЛФ УАДУ. Львів, 1999. Вип. 1. С. 175-191. У співавторстві.
    4. Проголошення радянської влади в Україні: до питання легітимності // Актуальні питання державного управління. Зб. наук. праць ЛФ УАДУ. Львів, 1999. Вип. 2. С. 195-201.
    5. До питання про роль комітетів незаможних селян у запровадженні більшовицького режиму в українському селі у 1920 р. // Актуальні питання державного управління. Зб. наук. праць ЛФ УАДУ. Львів, 2001. Вип. 5. С. 298-309.
    6. Комітети незаможних селян як органи сприяння насадженню більшовицького режиму в українському селі // Ефективність державного управління. Зб. наук. праць ЛІДУ НАДУ. Львів, 2005. Вип. 9. С. 125-131.
    7. Революційні комітети як органи тоталітарної влади в українському селі в 1919-1920 рр. // Вісник Львівської комерційної академії. Львів, 1998. Т. 2. Ч. 3. С.150-160 (Співавтор Я. Малик).
    8. Боротьба українського селянства проти насадження радянського режиму в 1919-1920 рр. як предтеча боротьби за українську державність у 1940-початку 1950-х рр. // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Спецвипуск до 60-ліття УПА .- Дрогобич: НВЦ Каменяр”, 2002. С. 211-213. Співавтор Я. Малик.
    9. Комітети бідноти як органи влади в українському селі в 1919 р.// Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні. Міжнародна науково-практична конференція, 20 січня 2006 р. Львів: ЛІДУ, 2006. Ч. 2. С. 14-17.
    Структура роботи. Структура дисертації зумовлена метою та завдан­нями дослідження. Робота складається зі вступу, п’яти розділів (10 під­розділів), висновків і списку використаних джерел (389 найменування). Обсяг дисертації 224 сторінки, в тому числі основного тексту 194 стор.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
    1. У результаті державного перевороту 25 жовтня 1917 р. більшовики захопили державну владу в свої руки і проголосили встановлення радянського політичного режиму на всій території колишньої царської Росії. Однак утримати владу було важче, ніж її захопити. Кількісної переваги вони не мали. Тому встановлення більшовицької влади у формі Рад в Україні, зокрема, в українському селі, могло бути лише при підтримці народних мас, добитися якої вони не могли.
    2. Для забезпечення влади на місцях, в т.ч. в Україні, необхідно було більшовикам створити і встановити свою систему управління. Вони намагались підпорядкувати собі ради селянських депутатів та забезпечити свою перевгу та контроль на селянських з’їздах. Однак повністю підпорядкувати їх більшовикам у листопаді грудні 1917 р. не вдалося. Захопити окремі з’їзди селянських депутатів і частину рад на місцях вони змогли лише за допомогою збройної сили. Тому з метою встановлення більшовицької влади на селі більшовики створювали надзвичайні органи революційні комітети, функціонування яких забезпечувалося спеціально створюваними збройними загонами Червоної гвардії. Режим радянської влади та управління в українському селі, насаджуваний більшовиками з листопада 1917 р., був нетривалим. Він впав у лютому-березні 1918 р. в результаті наступу авсро-німецьких військ та прояву масового невдоволення і організованого протесту селянства проти політики більшовиків в Україні.
    3. Відновлення радянського режиму в Україні більшовики намагалися забезпечити шляхом військової агресії (грудень 1918 січень 1919 рр.). Захопивши збройним шляхом Україну, своє політичне панування в українському селі більшовики забезпечували шляхом створення органів влади у формі рад, комбідів, ревкомів та органів сприяння більшовицькій владі комітетів незаможних селян.
    4. Проголосивши встановлення радянського режиму і користуючись владою, більшовики у 1919 р. запроваджували повний контроль за виборами рад. Інколи вибори рад сільській місцевості організовували ревкоми, військові частини, парткоми. Забезпечували перевагу більшовиків нерідкі чистки рад, що їх робили в умовах жорстокої централізації і партійної монополії на владу. Цьому також сприяли безперервні перевибори. За цією схемою більшовики прагнули здобути перевагу в радах і в 1920 р., після третьої окупації України. Однак як у 1919 р.,так і в 1920 р. остаточне рішення все-таки було за виборцями. У 1920 р. селянство будь-яким чином намагалося протидіяти більшовикам, було в цілому налаштоване антибільшовицьки, тому перевагу серед органів влади в Україні в цей період більшовики надавали ревкомам.
    5. Ревкоми як надзвичайні органи влади були створені без волі і згоди українського селянства і не зважаючи на його потреби і бажання. Головами ревкомів часто були не місцеві жителі, а привезені в обозі Червоної армії чи скеровані центральними більшовицькими органами. Формою ревкомівського управління були накази для виконання постанов центральних і місцевих органів влади. Однак ревкоми, що діяли в Україні, не дотримувалися стосовно населення, передусім селянства, не лише законності, але й норм людської моралі. Вони були авторитарними органами влади і управління. Головним у їх діяльності стало забезпечення більшовицькі влади в Україні.
    6. Наприкінці 1918 р. більшовики в українському селі запроваджували як форму місцевої влади комбіди, механічно перенісши їх з Росії, хоча їхня діяльність там себе не оправдала. Функціонували комбіди в Україні з кінця 1918 р. до серпня 1919 р. У перший період своєї діяльності вони діяли як паралельно з іншими органами влади більшовиків, так і самостійно. Їх функція переважно стосувалася вирішення продовольчого (реквізиція та розподіл продуктів) та земельного (перерозподіл землі в основному на користь колективних господарств) питань. Другий період діяльності комбідів в українському селі наступив із прийняттям положення Про сільські комітети бідноти” від 12 червня 1919 р. Відтепер, виконуючи функції органів влади, вони посилили реквізиційну діяльність, вносили розкол в українське село, що викликало збройний протест селянства.
    7.Законом ВУЦВК від 9 травня 1920 р. були запроваджені комітети незаможних селян, широка мережа яких була створена в Україні. Вони збирали продрозкладку, розкуркулювали багатші господарства, вносили розкол у селянське середовище, чим забезпечували проникнення туди більшовиків та насадження радянського політичного режиму.
    8.Усі види більшовицької влади запроваджували в українському селі більшовицький режим, який особливо виявився у здійсненні аграрної та продовольчої політики.
    В Україні більшовики перенесли практику створення селянських колективних господарств, яку використовували в РРФСР. Їх у вигляді радгоспів, комун тощо організовували без урахування конкретних умов і в основному з порушенням принципу добровільності вступу. Не вирішення аграрного питання стало причиною того, що більшовицька влада з України була вигнана. Однак у 1920 р. більшовики не відмовилися від колективних господарств, а вибрали тактику тимчасового компромісу із селянством, що виявилося в ухваленому 5 лютого 1920 р. законі про землю, який не заперечив колективні господарства. Активними їх захисниками стали комнезами. Отже, більшовики у 1919-1920 рр. закладали практичні основи колективізації на селі, що призвело в майбутньому як до голоду в 1921- 1923 рр., так і до голодомору 1932-1933 рр. та знищення українського селянства і менталітету української нації як нації споконвічних хліборобів.
    Більшовицький режим вповні виявився у проведенні продовольчої політики, головним завданням якої була організація продовольчих і сировинних поставок в Росію. З метою забезпечення виконання визначених планів хлібозаготівель було організовано широко розгалужений продовольчий апарат, сформовано продзагони, створено продармію, використовували регулярні військові формування. В результаті більшовицької економічної політики українське село на кінець 1920 р. являло собою картину страшного зубожіння.
    9. Основні риси радянського політичного режиму, насаджуваного більшовиками в Україні, відповідають ознакам тоталітарного суспільства, визначеним теорією державного управління. По-перше, більшовики насаджували офіційну маркистську ідеологію, яка повністю відкидала існуючі перед більшовицьким переворотом суспільно-політичні відносини і була спрямована на організацію побудови комуністичного суспільства. По-друге, партія більшовиків у цей період стала єдиною партією (до 1925 р. проіснувала лише малочисельна УКП). Для цього вона ліквідувала українські національні партії як своїх політичних опонентів. Уже в цей період партія перетворилася на державну структуру на чолі з партійною олігархією. По-третє, для організації терору проти ворогів насаджуваної більшовицької диктатури, названої радянською владою, було створено репресивно-поліцейську систему надзвичайних органів (ЧК), у розпорядженні яких була військова сила. По-четверте, в Україні було ліквідовано всі періодичні видання небільшовицького характеру. І нарешті, було запроваджено централізоване керівництво економікою, що в українському селі проявилося у насадженні політики воєнного комунізму”, різних форм колективного господарювання.
    Більшовикам вдалося запровадити тоталітарний політичний режим в українському селі при поєднанні ідеологічних, політичних, економічних та військових засобів. В результаті вдалося запровадити тоталітарні форми державного управління, які дальше розвинулися і закріпилися у діяльності радянських органів влади як у міжвоєнний, так і післявоєнний періоди. Залишки цієї системи управління ще застосовуються в період розбудови незалежної, демократичної Української держави.
    Аналіз функціонування радянського режиму влади, що мав тоталітарний характер, переконує, що без усунення залишків цього режиму, без поглиблення політичної реформи не можна збудувати повноцінне демократичне суспільство.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Документальні публікації

    1. Большевистские организации Украины в период установления и укрепления Советской власти (ноябрь 1917апрель 1918 гг.) К.: Госполитиздат УССР, 1962. 760 с.
    2. Боротьба за владу Рад на Поділлі (березень 1917 р.лютий 1918 р.). Документи і матеріали. Хмельницький, 1957. 307 с.
    3. Боротьба робітників і селян за встановлення і зміцнення радянської влади на Єлисаветградщині (1917-1920 рр.). Зб. документів і матеріалів. Кіровоград: Облвидав‚ 1957. 350 с.
    4. Борьба за власть Советов на Киевщине (март 1917 г.-февраль 1918 гг.). Сб. документов и материалов. К.: Госполитиздат УССР‚ 1957. 660 с.
    5. Борьба трудящихся Черниговщины за власть Советов. (1917-1920 гг.). Сб. документов и материалов. Чернигов: Облиздат, 1957. 375 с.
    6. Бюлетень 5-го Всеукраїнського з’їзду Рад робітничих‚ селянських та червоноармійських депутатів. 25 лютого-5 березня 1921 р. Харків, 1921. 170+16 с.
    7. Бюллетень 4-го Всеукраинского съезда Советов рабочих‚ крестьянских и красноармейских депутатов. Харьков, 1920. № 1-6.
    8. Бюллетень 5-й Всеукраинской конференции Коммунистической партии (большевиков) Украины. Харьков‚ 1920. Вып.1-6.
    9. Великая Октябрьская социалистическая революция на Украине. Февраль 1917-апрель 1918 гг. Сб. документов и материалов в 3-х т. Т.3. Декабрь 1917-апрель 1918. К.: Госполитиздат УССР‚ 1957. 998 с.
    10. Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. Февраль 1917-февраль 1918 гг. Хроника важнейших историко-партийных и революционных событий. В 2-х ч. К.: Политиздат Украины‚ 1982. Ч.1. 711 с.; Ч.2. 959 с.
    11. Владимир Ильич Ленин. Биографическая хроника. Т.5. М.: Политиздат, 1974. 740 с.
    12. Гражданская война на Екатеринославщине (февраль 1918-1920 гг.). Документы и материалы. Днепропетровск: Промінь‚ 1968. 357 с.
    13. Гражданская война на Украине. 1918-1920. Сб. документов і материалов. В 3-хт.‚ 4-х кн. К.: Наукова думка‚ 1967.
    14. Декреты советской власти. Т.1 (25 октября 1917 г.-16 марта 1918 г.). М.: Госполитиздат, 1957. 626 с.
    15. Другий губернський український з’їзд Катеринославщини (13-15 січня 1918 р.). Б.м.і в-ва.‚ 1918. 23 с.
    16. Журнали Рівненської повітової народної Ради 7-ї надзви­чайної сесії 1917 р. зо всіма додатками (6-8 грудня 1917 р.). Ровно‚ 1918. 16 с.
    17. З історії соціалістичної перебудови сільського господарства на Херсонщині (1918-1941). Зб. документів і матеріалів. Вип.1. 1919-1925. Херсон: Облвидав‚ 1957. 929 с.
    18. За власть Советов. Сб. документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение советской власти на територии Запорожской области в 1917-1920 гг. Запорожье: Облиздат, 1957. 280 с.
    19. Закон про землю в Українській Народній Республіці. Видан­ня Центр. інформ. бюро при Директорії УНР‚ [1919]. 8 с.
    20. Збірник справоздань Народних комісаріатів і центральних установ УСРР та уповноважених Народних комісаріатів РРФСР V Всеукраїнському з’їздові рад. Харків, 1921.
    21. Збірник узаконень і розпоряджень Всеукраїнського революційного комітету. Харків, 1920. № 1.
    22. Збірник узаконень і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1919. №.4.
    23. Збірник узаконень і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1919. №. 5.
    24. Збірник узаконень і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1919. №. 36.
    25. Из материалов [IV] Всеукраинской партийной конферен­ции// Комму­нист. 1920. №1. С.27-28; №2. С.34-36; №3. С.49-52.
    26. Історія колективізації сільського господарства Української РСР. 1917-1937. Зб. документів і матеріалів. У 3т. К.: Наукова думка‚ 1962. Т.1. 851 с.
    27. Історія КП(б)У в матеріалах і документах. Вип.2. 1917-1920 рр. Харків: Партвидав‚ 1934. 691 с.
    28. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. У 2-х т. К.: Політвидав України‚ 1976. Т.1. 1007с.
    29. Ленинский сборник. Т.18. М.: Соцэкгиз, 1931. 316 с.
    30. Николаевщина в годы иностранной военной интервенции и гражданской войны (март 1918-декабрь 1920 гг.). Документы и материалы. Херсон: Кн.-газ. изд-во, 1962. 407 с.
    31. Обзор организации комитетов незаможных селян (с начала организации и до 1 декабря [1920]). Харьков: Изд-е НКВД, [1920]. 70c.
    32. Областной сезд РСДРП(б). Протоколы // Летопись революции. 1926. № 5. С.50-81.
    33. Октябрь в Екатеринославе. Сб. документов и материалов. Днепро­петровск: Облиздат, 1957. 378 с.
    34. Октябрь на Брянщине. Сб.документов и воспоминаний. Брянск: Брянский рабочий, 1957. 270 с.
    35. Отчет Народного Комиссариата внутренних дел УССР за 1920 г. Харьков, 1921. 23 с.
    36. Отчет Народного Комиссариата земледелия за 1920г. Харьков, 1921. 18 с.
    37. Отчет Народного комиссариата по продовольствию УСРР за 1920 г. Харків, 1921. 21 с.
    38. Переписка секретариата ЦК РСДРП(б) с местными партийными организациями (ноябрь 1917 г.февраль 1918 г.). Сб. документов. М.: Госполитиздат, 1957. 504 с.
    39. Под знаменем Великого Октября. Документы и материалы. Мелитополь, 1957. 124 с.
    40. Поділля в роки громадянської війни (лютий 1918 р. грудень 1920 р.). Документи й матеріали. Вінниця: Кн.-газ. вид-во, 1959. 487с.
    41. Протокол Херсонского губернского съезда Советов крестьянских депутатов и земельных комитетов. 11 (24) февраля-16февраля (1 ап­реля) 1918 г. Б. м. и г. -160+8 с.
    42. Протоколы заседаний Всеросийского центрального исполнительного комитета 4-го созыва (стенограф. отчет). М.: Госиздат, 1920. 442 с.
    43. Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (листопад 1918-серпень 1919). Зб. документів і матеріалів. К.: Вид. АН УРСР, 1962. ХХХVI+764 с.
    44. Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). Зб. документів і матеріалів. К.: Вид. АН УРСР‚ 1957. ХХХІІ+1083 с.
    45. Раковський Х. Отчет рабоче-крестьянского правительства Украины IV Всеукраинскому съезду Советов рабочих, крестьянских и красно­армейских депутатов 16-20 мая 1920 г. С приложениями резолюций съезда. Харьков: Всеукриздат, 1920. 36 с.
    46. Ревкомы Черниговщины. Подборка документов. Чернигов, 1987. 115 с.
    47. Резолюции І-го Херсонского уездного съезда комнезаможей (с 13 по 17 сентября 1920 г.). Херсон: Изд-е упарткома Херсонской организации КП(б)У, 1920. 12 с.
    48. Сборник декретов, положений, инструкций, циркуляров по земельному вопросу на Украине. С 1 января 1920 г. по 1 августа 1920г. Харьков: Изд-е Народного комиссариата юстиции, 1920. 121с.
    49. Сборник инструкций и положений по организации сельскохозяйствен­ных коммун. Одесса: Всеукриздат. Одесское отд-е, 1919. 32 с.
    50. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского прави­тельства Украины. Харьков, 1919-1920.
    51. Стенографический отчет V Всероссийского съезда Советов. М., 1918.
    52. ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад (6-10 березня 1919 р.). Стено­граф. звіт. Харків: Видання Центр. арх. управління УСРР‚ 1932. 336с.
    53. Українська партія самостійників-соціалістів (УНР). Відень; Київ: Накладом УПСС‚ 1920. -88 с.
    54. Українська революція: Документи. 1919-1921. Нью-Йорк, 1984. 478 с.
    55. Харьков и Харьковская губерния в Великой Октябрьской социалис­тической революции. Сб. документов и материалов. Февраль 1917-апрель 1918 гг. Харьков: Облиздат, 1957. 557 с.
    56. Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради, поста­нов і розпоряджень уряду Української РСР. Т.1. 1917-1941 рр. К.: Держполітвидав УРСР, 1963. 771 с.


    Мемуари
    57. Андрієвський В. З минулого. В 2 т., 4 ч. Берлін: Накладом Українського слова”, 19211923. Т.1. Ч.1. 157 с.; Ч.2. 211 с.; Т.2. Ч.1. 264 с.; Ч.2. 309 с.
    58. Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. В 4 т. М., 1924-1933. Т.1 300 с.; Т.2. 297 с.; Т.3. 350 с.; Т.4. 343с.
    59. Бабко В. В годы подполья. К.: Госполитиздат УССР, 1950. 168с.
    60. Боротьба за перемогу радянської влади на Україні. Зб. спогадів. К.: Держполітвидав УРСР, 1957. 584 с.
    61. Боротьба за перемогу радянської влади на Чернігівщині. Зб. спогадів. Чернігів: Облвидав, 1958. 306 с.
    62. Великий Жовтень на Київщині. Зб. спогадів. К.: Держполіт­видав УРСР, 1957. 354 с.
    63. Годы борьбы. 1917-1927. Сб. воспоминаний и материалов по истории революционного движения на Елисаветградщине. Елисаветград, 1927. ХII+194 c.
    64. До історії більшовицьких організацій на Черкащині. Зб. спогадів учасників рев. подій 1917-1920 рр. Черкаси: Облвидав‚ 1958. 159 с.
    65. Ірчан М. Трагедія Першого Травня. Спомини з горожанської війни на Україні. Ч.1. Нью-Йорк: Молот, 1923. 164 с.
    66. Калита І.З. 1918 рік на Ніжинщині // Літопис революції. 1933. № 1-2. С.210-224.
    67. Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон: Канад. ін-т укр. студій‚ 1985. 416 с.
    68. Мартос Б. Завоювання України большевиками // Укр. збірник. Кн.1. Мюнхен, 1954. С.30-38.
    69. Петровський Г.І. З революційного минулого. К.: Держполітвидав УРСР, 1958. 146 с.
    70. Плюснина Н. Несколько эпизодов из периода гражданской войны на Украине // Старый большевик. 1933. №4. С.84-99.
    71. Рабичев Н. Красная армия и работа на селе (Воспоминания). // Пролетарская мысль. 1923. №2. С.41-42.
    72. Сквозь грозы и бури. Воспоминания участников Октябрьской революции и гражданской войны. Харьков: Прапор, 1969. 199 с.
    73. Скрипник М. Питання пролетарської революції на Україні. Харків: Держвидав України, 1930. 462 с.
    74. Трейдуб П. Гражданская война на селе // Борьба за Октябрь на Арте­мовщине. Сб. воспоминаний и статей. Харьков, 1929. С. 358-371.
    75. Характерник. Згадки з минулого // Літ.-наук. вісн. 1925. Кн. 2.


    Архівні матеріали

    Центральний державний архів вищих органів України
    76. Ф.1- Всеукраїнський центральний виконавчий комітет Рад робітничих‚ селянських і червоноармійських депутатів. Оп.1. Спр.5‚ 9‚ 15‚ 18‚ 27‚ 30‚ 33‚ 36‚ 39‚ 100‚ 111‚ 176‚ 177‚ 336.
    77. Ф.2 Рада народних комісарів УСРР Оп.1. Спр.14‚ 19‚ 58‚ 59‚ 66‚ 91‚ 559‚ 560‚ 609‚ 613‚ 614‚ 620‚ 631‚ 785.
    78. Ф.5 Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР Оп.1. Спр.2‚ 14‚ 15‚ 17‚ 18‚ 23‚ 25‚ 145‚ 166‚ 206‚ 213.
    79. Ф.27 Народний комісаріат землеробства УСРР Оп.2. Спр.6‚ 47‚ 293.
    80. Ф.182 Агітаційно-інструкторські поїзди. Оп.1. Спр.3‚ 6‚ 35.
    81. Ф.257 Всеукраїнський центральний комітет незаможних селян відділу КНС Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР Оп.1. Спр.6‚ 12.
    82. Ф.340 Народний комісаріат продовольства УСРР Оп.1. Спр.8‚ 2903‚ 3400‚ 3638‚ 5808.
    83. Ф.538 Подільський губернський комісар УНР. Оп.1. Спр.89.
    84. Ф.1060 Генеральний секретар земельних справ і Міністерство земельних справ. Оп.1. Спр.25.
    85. Ф.1063 Генеральний секретар Української Центральної Ради. Оп.3. Спр.1.
    86. Ф.1065 Рада Народних міністрів УНР. Оп.5. Спр.2.
    87. Ф.1092 Міністерство внутрішніх справ УНР (1918-1920 рр.). Оп.2. Спр.11‚ 733.
    88. Ф.1133 Головна комісія по справах виборів до Установчих зборів УНР. Оп.1. Спр.2‚ 3‚ 9‚ 41‚ 53.
    89. Ф.1115 Українська Центральна Рада. Оп.1. Спр.4а‚ 44; Оп.4. Спр.2.
    90. Ф.1399 Куп’янська повітова Рада селянських депутатів Харківської губернії. Оп.1. Спр.3‚ 5‚ 6‚ 7.
    91. Ф.1400 Харківський губернський виконавчий комітет Рад селянських депутатів. Оп.1. Спр.1.
    92. Ф.1738 Бюро преси України при ЦВК Рад України. Оп.1. Спр.9‚ 11‚ 23‚ 25‚ 26‚ 32‚ 95‚ 109‚ 133.
    93. Ф.2424 Менцкорунська волосна народна управа Кам’янецького повіту Подільської губернії. Оп.1. Спр.1.
    94. Ф.2360 Всеукраїнський революційний комітет. Оп.1. Спр.1‚ 3‚ 4‚ 6‚ 10‚ 12.
    95. Ф.3003 Грушівський волосний комітет безпеки‚ с.Грушівка Херсонської губернії. Оп.1. Спр.1.
    96. Ф.3156 Центральний виконавчий комітет Рад солдатських‚ матроських‚ робітничих і селянських депутатів Румунського фронту‚ Чорноморського флоту і Одеського округу (ЦВК Румчороду). Оп.1. Спр.7‚ 15‚ 104‚ 276.

    Центральний державний історичний архів України у Львові
    97. Ф.309 Наукове товариство ім. Т.Шевченка. Оп.1. Спр.1652.

    Центральний державний архів громадських об’єднань України
    98. Ф.1 ЦК КП(б)У. Оп.1. Спр.16‚ 336; Оп.2. Спр.269; Оп.4. Спр. 15‚ 31‚ 254; Оп.5. Спр.4‚ 302‚ 527; Оп.6. Спр.1‚ 5‚ 7‚ 12; Оп.20. Спр.16‚ 19‚ 20‚ 30‚ 47‚ 51‚ 54‚ 59‚ 62‚ 64‚ 69‚ 70‚ 71‚ 72‚ 73‚ 74‚ 109‚ 122‚ 129‚ 131‚ 149‚ 170‚ 197‚ 200‚ 203‚ 210‚ 213‚ 215‚ 218‚ 221‚ 223‚ 227‚ 228‚ 233‚ 234‚ 235‚ 240‚ 241‚ 265‚ 269‚ 277‚ 283‚ 286.
    99. Ф.8 ЦК УКП і її губернські комітети. Оп.1. Спр.4.

    Державний архів Російської Федерації
    100. Ф.130 Рада народних комісарів РРФСР. Оп.2. Спр.537‚ 628.
    101. Ф.393 Народний комісаріат внутрішніх справ РРФСР. Оп.2. Спр.135; Оп.3. Спр.559.
    102. Ф.1235 Всеросійський центральний виконавчий комітет Рад робіт­ничих‚ селянських‚ козачих і червоноармійських депутатів (ВЦВК). Оп.36. Спр.14‚ 16; Оп.37. Спр.8; Оп.79. Спр.13‚ 24; Оп.80. Спр.75‚ 76‚ 77; Оп.92‚ Спр.7‚ 10; Оп.93. Спр.585; Оп.94. Спр.29‚ 31‚ 580.
    103. Ф.8415 Антонов-Овсієнко В.О. Оп.1. Спр.4‚ 24.

    Центральний державний військово-історичний архів Російської Федерації
    104. Ф.2148 Польове управління військ 11-ї армії. Оп.5. Спр.12.

    Російський державний військовий архів
    105. Ф.14 Штаб головнокомандуючого радянськими військами Півдня Росії (грудень 1917-грудень 1918 рр.). Оп.1. Спр.7‚ 35‚ 37‚ 65‚ 267.

    Російський центр збереження і використання документів новітньої історії
    106. Ф.17. Оп.6 Інформаційний відділ ЦК РКП(б). Спр.368‚ 369‚ 370.
    107. Ф.17. Оп.12 Організаційно-інструкторський відділ; підвід­діл інформації ЦК РКП(б). Спр.687‚ 691‚ 693‚ 696‚ 700‚ 703‚ 704‚ 706.
    108. Ф.17. Оп.65 Загальний відділ ЦК РКП(б). Спр.1‚ 2‚ 74‚ 76‚ 78‚ 79‚ 359‚ 383‚ 384‚ 387‚ 390.
    109. Ф.70 Істпарт‚ відділ ЦК РКП(б). Оп.3. Спр.707.
    110. Ф.124 Всесоюзне товариство старих більшовиків. Оп.1. Спр.286‚ 1251.

    Держархів Дніпропетровської області
    111. Ф. 5011 Відділ управління виконавчого комітету Павлоградської повітової ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Оп.1. Спр.11, 16.
    112. Ф.Р-43 Виконавчий комітет Чумаківської волосної Ради робітничих‚ селянських і червоноармійських депутатів (волвиконком). Оп.1. Спр.1‚ 19.
    113. Ф.Р-158 Виконавчий комітет Катеринославської губернської Ради робітничих‚ селянських і червоноармійських депутатів (губвиконком). Оп.1. Спр.1‚ 3.
    114. Ф.Р-159 Виконавчий комітет Катеринославської повітової Ради робітничих‚ селянських і червоноармійських депутатів (волвиконком). Оп.1. Спр.36.
    115. Ф.Р.-2171 Павлоградська районна комісія в справах колишніх червоногвардійців і червоних партизан‚ м. Павлоград Дніпропетров­ської області. Оп.1. Спр.4‚ 6‚ 13.
    116. Ф.Р-3493 Спогади про революційні події на Катеринославщині (колекція). Оп.1. Спр.10.
    117. Ф.П-1 Катеринославський губернський комітет КП(б)У. Оп.1. Спр.1‚ 3‚ 4‚ 6‚ 7‚ 14‚ 17‚ 58‚ 59‚ 135‚ 136‚ 137‚ 140‚ 144.
    118. Ф.П-6 Павлоградський повітовий комітет КП(б)У Катери-нославської губернії. Оп.1. Спр.5‚ 12‚ 18‚ 41‚ 45.
    119. Ф.П-24 Істпарт Катеринославського губкому КП(б)У. Оп.1. Спр. 162‚ 271‚ 336; Оп.2. Спр.2‚ 22‚ 23‚ 27‚ 258‚ 287.
    120. Ф.П-105 Єлизавето-Кам’янський волосний осередок КП(б)У Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Оп.1. Спр.1.
    121. Ф.П-125 Партійний архів Дніпропетровського обкому КП України. Оп.1. Спр.5‚ 13‚ 53‚ 56‚ 140; Оп.3. Спр.5‚ 56; Оп.4. Спр.13‚ 160.

    Держархів Донецької області
    122. Ф.Р-1246 Маріупольська Рада робітничих і солдатських депутатів Катеринославської губернії. Оп.1. Спр.6‚ 16.
    123. Ф.П-16 Артемівський Істпарт. Оп.1. Спр.11, 12, 42, 47, 49, 50, 51, 52.

    Держархів Житомирської області
    124. Ф.Р-2399 Волинський губернський комісар Гене­раль­ного секретаріату України. Оп.1. Спр.9.

    Держархів Запорізької області
    125. Ф.Р-373 Новооленівська сільськa Рада робітничих&sbqu
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины