МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ В УКРАЇНІ : МЕХАНИЗМЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ В СФЕРЕ ЗАЩИТЫ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ КОНКУРЕНЦИИ В УКРАИНЕ

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

САВЧУК Віктор Степанович

УДК 35.073.515.3 (477)

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Лазор Олег Ярославович
д. держ.упр., професор

ЛЬВІВ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ

13

1.1.

Стан дослідження проблеми в Україні і за рубежем

13

1.2.

Формування конкуренційного законодавства України відповідно до норм і стандартів Європейського Союзу

25

1.3.

Інституційні механізми державного захисту економічної конкуренції в Україні

41

Висновки до розділу

59

РОЗДІЛ 2.

ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

61

2.1.

Аналіз функціонування механізму державного регулювання монополій

61

2.2.

Практика виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції на соціально-важливих ринках

83

2.3.

Контроль за додержанням вимог законодавства про захист економічної конкуренції органами виконавчої влади і місцевого самоврядування

103

2.4.

Захист від недобросовісної конкуренції

113

Висновки до розділу

124

РОЗДІЛ 3.

ПРІОРИТЕТИ ТА МЕХАНІЗМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ОРГАНІВ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

128

3.1.

Вдосконалення правового забезпечення розвитку ринкової економіки в контексті європейської інтеграції України

128

3.2.

Підвищення ефективності державного управління в сфері природних монополій

141

3.3.

Оптимізація організаційної структури і процедур діяльності Антимонопольного комітету

150

3.4.

Вдосконалення кадрової політики в системі органів Антимонопольного комітету України

164

Висновки до розділу

172

ВИСНОВКИ

176

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

181

ДОДАТКИ

225

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЗС автозаправна станція;
АМКУ Антимонопольний комітет України;
АТ акціонерне товариство;
БП будівельне підприємство;
БТІ бюро технічної інвентаризації;
БУКЕЧ будівельне управління комунально-експлуатаційної частини;
ВАТ відкрите акціонерне товариство;
ВВП валовий внутрішній продукт;
ВІНК вертикально інтегрована національна компанія;
ВТО виробничо-торгове об’єднання;
ГК господарський кодекс;
ГПЗ газопереробний завод;
ДАК державна акціонерна компнія;
ДП дочірнє підприємство;
ДТКП дочірнє торгово-комерційне підприємство;
ЄС Європейський Союз;
ЖЕК житлово-експлуатаційна контора;
ЗАТ закрите акціонерне товариство;
ЗМІ засоби масової інформації;
КП комунальне підприємство;
ЛКП Львівське комунальне підприємство;
МОЗ Міністерство охорони здоров’я;
НАДУ Національна академія державного управління;
НАК Національна акціонерна компанія;
НАСК Національна акціонерна страхова компанія;
НКРЕ Національна комісія регулювання електроенергетики;
НКРЗ Національна комісія регулювання зв’язку;
НПЗ нафтопереробний завод;
НПК нафтопереробний комплекс;
ОДА обласна державна адміністрація;
ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку;
ООН Організація Об’єднаних Націй;
ОЧЕС Організація Чорноморського економічного співробітництва;
ПДВ податок на додану вартість;
РНБО Рада національної безпеки і оборони;
СГ суб’єкт господарювання;
смт. селище міського типу;
СНД Союз незалежних держав;
СОТ Світова організація торгівлі;
СП спільне підприємство;
ТВ АМКУ територіальне відділення Антимонопольного комітету України;
ТЕС теплова електростанція;
ТОВ товариство з обмеженою відповідальністю;
УАДУ Українська академія державного управління;
УМВС управління Міністерства внутрішніх справ;
УПС Угода про партнерство і співробітництво;
ФДМ Фонд держаного майна;
ЮНКТАД Конференція ООН із питань торгівлі й розвитку.

ВСТУП

Актуальність теми. Для молодої Української держави, економічна політика якої зорієнтована на глибинні ринкові перетворення в контексті європейської інтеграції, важливе значення має організація оптимальної моделі державного управління у сфері захисту економічної конкуренції діяльності суб’єктів господарювання. Ця проблема набуває особливої актуальності з огляду на необхідність в умовах глобалізації економічних відносин уніфікації конкурентного законодавства різних країн світу, формування механізму лібералізації міжнародних торгівельних відносин на базі Світової організації торгівлі, а також узгодження конкурентної поведінки і розподілу ринків транснаціональними корпораціями. Рівень економічного розвитку та здатність витримати конкуренцію на Спільному ринку є одним із критеріїв вступу держави до Європейського Союзу.
Питання конкурентної політики, тенденції розвитку ринкової економіки з’ясовують такі зарубіжні вчені, як: Е. Аткинсон, Д. Барнес, Р. Вернон, Дж. Е. Гарингтон, Е. Долан, В. Кіп Вескузі, І. Кірцнер, Д. Шіллінг, А. Чемберлин, зокрема питання економічної теорії: К. Макконнелл, С. Фішер, Д. Рубінфелд, Е. Маршалл, П. Семюелсон, Р. Піндайк, Д. Гамілтон, Д. Стігліц, Г. Шрьотер.
В Україні проблеми конкурентних відносин в умовах ринкової трансформації розглядались у роботах багатьох вчених. Зокрема вивченням досвіду зарубіжних країн займались: В. Будкін, І. Бурковський, В. Забігайло, Є. Ковальова, Л. Пашко, Д. Решітков, В. Сіденко, С. Шевчук, Н. Яременко; проблемам гармонізації конкуренційного законодавства України із законодавством ЄС присвячено праці: В. Єременка, О. Олійника, Т. Удалова; питання ринково-конкурентних відносин вивчали: З. Ватаманюк, В. Геєць, О. Гаврилишин, В. Загорський, І. Коломієць, О. Кузьмін, В. Лагутін, І. Михасюк, С. Мочерний, С. Панчишин; дослідження державних механізмів регулювання у сфері конкурентної політики проводили: Ю. Бажал, В. Бодров, О. Кілієвич, М. Лесечко, Н. Нижник, І. Розпутенко, А. Чемерис.
Незважаючи на вагомий внесок цих вчених, досліджувана проблема у їх працях розкрита частково. Тому актуальність обраної теми зумовлюється необхідністю ґрунтовного теоретико-методологічного дослідження правових, організаційних та інституційних механізмів забезпечення розвитку конкурентних відносин у підприємництві. Є потреба вироблення концепції більш дієвої моделі механізму державного регулювання конкурентними відносинами на ринках товарів та послуг України, надання обґрунтованих наукових рекомендацій щодо подальшого вдосконалення чинних механізмів. Важливо з наукових позицій провести аналіз причин регулярних криз на певних вітчизняних товарних ринках, наслідків деформацій конкурентного середовища під впливом тіньової економіки тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР ОК №02014004833) Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування і визначення концептуальних підходів, напрямів та механізмів державного управління у сфері захисту економічної конкуренції в Україні в умовах європейської інтеграції і на цій підставі виявлення можливостей та визначення шляхів застосування отриманих наукових результатів для забезпечення захисту інтересів споживачів.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:
проаналізувати на базі системного та порівняльного підходів стан вивчення державного управління у сфері захисту економічної конкуренції вітчизняними та зарубіжними дослідниками;
дослідити динаміку становлення і розвитку конкурентної політики, компетенції вітчизняних інституцій державного управління у цій сфері та механізми їх впливу на процеси реалізації конкурентної політики;
удосконалити застосування адміністративно-контрольних методів державного управління у сфері захисту економічної конкуренції;
обґрунтувати основні засади державно-управлінських механізмів забезпечення конкурентної політики;
узагальнити результати теоретичного дослідження і розробити на їх основі рекомендації для удосконалення механізмів державного управління для органів Антимонопольного комітету України;
сформулювати рекомендації та пропозиції з удосконалення підготовки працівників інституцій конкурентної політики.
Об’єкт дослідження процес формування та реалізації державної політики у сфері захисту економічної конкуренції в Україні.
Предмет дослідження механізми державного управління у сфері захисту економічної конкуренції в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що визначення теоретико-методологічної основи механізмів державного управління у сфері конкурентної політики, виокремлення й подальше розроблення організаційно-правових засад її формування на основі сучасних наукових положень дасть змогу вдосконалити існуючі та створити нові підходи і методи для покращення захисту економічної конкуренції.
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів:
комплексний міждисциплінарний підхід для дослідження загальних питань теорії економічної конкуренції і проблем державного управління у цій сфері;
системний підхід для обґрунтування механізмів державного управління у сфері захисту економічної конкуренції;
структурно-функціональний підхід для аналізу функціонування механізму державного регулювання монополій;
загальнонаукові методи (аналізу і синтезу, індукції і дедукції, компаративного та статистичного аналізу) для дослідження конкурентного середовища, законодавчої бази.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері державного управління та економіки.
Емпіричною базою дослідження є сукупність підходів, процедур, моделей та концепцій, виявлених у процесі аналізу чинної нормативно-правової бази України у сфері захисту економічної конкуренції в Україні, статистичної інформації для аналізу діяльності суб’єктів господарювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні інституційного та правового забезпечення державного управління діяльністю СГ у сфері захисту економічної конкуренції в Україні.
У дисертації
вперше:
досліджено еволюцію антимонопольно-конкуренційного законодавства, встановлено етапи розвитку законодавчої бази, виявлено конкретні невідповідності вітчизняного законодавства європейському та напрямки координації діяльності органів державної влади з питань адаптації законодавства України до стандартів ЄС;
визначено механізми інституційно-правового регулювання діяльності суб’єктів господарювання відповідно до процесів демократизації українського суспільства, наповнено новим змістом інституційний механізм державного захисту економічної конкуренції, розроблено пропозиції щодо вдосконалення структури механізму, запропоновано нову процедуру призначення на посаду працівників апарату АМКУ, впорядкування функцій органів АМКУ, сформульовано основні завдання;
набули подальшого розвитку:
понятійно-категоріальний апарат конкуренційної політики: концентрація СГ”, антиконкурентні узгоджені дії”, монопольне (домінуюче) становище на ринку”, зловживання монопольним (домінуючим) становищем”, недобросовісна конкуренція”;
теоретико-методологічні та правові засади вдосконалення українського законодавства про захист економічної конкуренції в контексті адаптації до норм і стандартів ЄС; запропоновано для реалізації основні заходи: визначення пріоритетів створення конкурентного середовища, підвищення прозорості функціонування товарних ринків, зменшення тіньового сектора, прискорення структурних реформ, вироблення механізмів контролю, захист економічних інтересів тощо;
зроблено пропозиції щодо вдосконалення:
механізму державного регулювання суб’єктів природних монополій через: ліцензування діяльності, регулювання цін, забезпечення доступу до ринку товарів, регулювання підприємницької діяльності, встановлення спеціальної відповідальності;
процесу надання та використання державної допомоги суб’єктам господарювання, зокрема її інституційного забезпечення та моніторингу. За цього пропонується враховувати політичні, економічні та соціальні інтереси суспільства, реґіональні особливості, вирівнювання добробуту населення, зайнятість населення, екологічну складову, культурно-історичні особливості;
механізмів виявлення, розслідування та доказу фактів антиконкурентних змов на підставі економічного аналізу ситуації на ринках товарів і послуг;
напрямів взаємодії АМКУ з судовою гілкою влади шляхом реалізації спільних заходів із метою усунення побічних” ефектів при прийнятті відповідних юридичних рішень; запровадження в Україні інституту конкуренційних судів;
у діяльності АМКУ сучасних підходів до управління кадрами на засадах концепції управління людськими ресурсами.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні матеріали та теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть використовуватися:
у практиці державного управління в сфері захисту економічної конкуренції та при науковому обґрунтуванні і здійсненні комплексу заходів щодо вдосконалення механізмів державного управління в цій сфері під час розробки і впровадження навчальних програм і планів підготовки кадрів у системі органів АМКУ;
у навчальному процесі Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та інших вищих навчальних закладів за програмами підготовки та підвищення кваліфікації фахівців сфери захисту економічної конкуренції.
Результати дослідження щодо розробки та вдосконалення механізмів державного управління у сфері захисту економічної конкуренції України використані в роботі АМКУ (довідка №21-29. 1/02 - 8527 від 15.12.05 р.) та його територіальних відділень Закарпатського (довідка №01-15/2237 від 06.12.2005 р.), Рівненського (довідка №01/10 1387 від 05.12.2005 р.) та Львівського (довідка №13/07 - 1486 від 18.10.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, зокрема ті, що характеризують наукову новизну, отримані й сформульовані автором самостійно. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавторам.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження апробовані і викладені в наукових публікаціях автора та оприлюднені на таких наукових конференціях: Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (м. Львів, 2004 р.), Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні” (м. Львів, 2006 р.), а також на виробничій нараді заступників голів обласних територіальних відділень АМКУ Окремі питання діяльності органів АМКУ та застосування законодавства про захист економічної конкуренції” (м.Чернівці, 2005 р.) та міжнародному семінарі Застосування конкуренційного законодавства судами та антимонопольними органами” за участю представників ЄС (м.Львів, 2005 р.).
Про результати дисертаційного дослідження доповідалось на розширеному засіданні кафедри державного управління та місцевого самоврядування Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 6 наукових працях, зокрема в трьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, та трьох наукових працях, опублікованих в інших наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг роботи становить 232 сторінки, із них 180 сторінок основного тексту. Дисертація містить 6 таблиць, 8 рисунків та 6 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на теоретичному й практичному рівнях вирішено актуальне наукове завдання, що має важливе значення у вивченні механізмів державного управління у сфері захисту економічної конкуренції в Україні. Отримані у процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, що є його основою, а реалізація мети й завдання дослідження дають підстави зробити певні висновки.
1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень із питань захисту економічної конкуренції свідчить про те, що, незважаючи на великий обсяг наукової літератури і значний інтерес науковців до аналізованої проблематики, досі немає спеціального комплексного дослідження, в якому б основний акцент зосереджувався не на економічних чи правових аспектах, а на аналізі механізмів державного управління в досліджуваній сфері. Відсутнє цілісне узагальнення практики діяльності органів АМКУ, всебічний аналіз його успіхів та упущень у забезпеченні державного регулювання економічних процесів розвитку конкуренції, а також наукові рекомендації оптимізації діяльності. Дослідження у сфері захисту економічної конкуренції в Україні є фрагментарними.
2. Державна конкурентна політика до моменту свого становлення пройшла низку етапів. Перший етап характеризувався правовими заходами демонополізації старої радянської економіки та ознаменувався прийняттям Законів України Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності” (1992 р.), Про Антимонопольний комітет” (1993 р.), Державної програми демонополізації економіки і розвитку конкуренції” (1993 р.). Із прийняттям Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції” (1996 р.) встановлювались правила професійної етики чесних конкурентних відносин. Значним поступом у розвитку політики держави щодо обмеження монополізму стало закріплення ст. 42 Конституції України (1996 р.) основних принципів розвитку і захисту конкуренції у підприємницькій діяльності і недопущення зловживання монопольним становищем на ринку.
На другому етапі, що тривав до 2002 р., було вжито заходи, що створили умови для практичної реалізації положень Конституції України: 1) визначено основні принципи антимонопольної політики України, що полягали у комплексному впровадженні заходів демонополізації економіки й розвитку конкуренції у взаємозв’язку з іншими напрямами економічної реформи; 2) сформовано антимонопольне законодавство України, в структурі якого є правові акти різної юридичної сили; 3) конкретизовано органи державного управління, які повинні виконувати функції у сфері демонополізації, обмеження монополізму, захисту і розвитку конкуренції, визначено завдання цих органів; 4) створено систему органів АМКУ та визначено їх правове становище, структуру, компетенцію, організацію діяльності та підзвітність.
Із набуттям чинності Закону України Про захист економічної конкуренції” (2002 р.) і втратою чинності Закону України Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності” завершився другий етап формування конкурентного законодавства.
Низка вжитих державно-управлінських заходів зумовила якісно новий рівень розвитку конкурентноздатного ринку: 1) завершено структурну демонополізацію окремих реґіональних ринків; 2) знято бар’єри для вступу нових СГ на ринки; 3) активізовано привентивний контроль, а також контроль щодо припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 4) здійснено регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та окремих найбільш соціально-значущих ринків; 5) визначено перелік платних послуг, що можуть надавати безпосередньо органи виконавчої влади; звузилась сфера надання тих послуг, що здійснювалась раніше СГ, підконтрольними цим органам; 6) намітились тенденції поступового скасування регулювання цін (тарифів) на тих ринках, де загрози монополізації більше не існувало (тимчасове регулювання цін і тарифів здійснювалось лише у разі зловживання монопольним становищем або необґрунтованого їх зростання).
3. Встановлено, що понятійно-категоріальний апарат законодавчих актів України, країн ЄС, який визначає рівень економічної конкуренції та монопольних зловживань СГ, а також принципи його трактування і механізми застосування у багатьох випадках не співпадають. На відміну від держав із давньою традицією антимонопольного законодавства (США, Євросоюзу), в Україні з 2002 р. застосовується законодавство про захист економічної конкуренції. Має свої особливості сутність понять концентрація СГ”, монопольне (домінуюче) становище на ринку”, зловживання монопольним (домінуючим) становищем”, недобросовісна конкуренція”, антиконкурентні узгоджені дії”, які у більшості країн трактуються як картельна змова” [235].
4. Доведено, що специфічним механізмом державного регулювання монополій є контроль, який реалізується шляхом: 1) визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання, складання державного реєстру СГ, які займають монопольне становище на ринку; 2) проведення моніторингу умов приватизації чи реприватизації підприємств, розміщення акцій відкритого акціонерного товариства, надання АМКУ компетентних висновків щодо дозволу чи заборони їх проведення; 3) недопущення протиправної концентрації СГ на засадах політики застосування штрафних санкцій за порушення законодавства, вирівнювання відповідальності СГ, зниження розміру диференціації між великими за економічною потужністю СГ. На стадії становлення перебуває державне регулювання на ринку природних монополій.
5. Визначено, що для успішної роботи АМКУ необхідне подальше вдосконалення правових механізмів регулювання конкурентного середовища, які на сьогодні лише частково відповідають нормам права ЄС. Запропоновано низку правових заходів:
а) узгодити між собою нові Цивільний та Господарський кодекси України;
б) сформувати Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
в) запровадити прозорі механізми надання державної підтримки підприємцям та інститути для її моніторингу і оцінки;
г) удосконалити нормативно-правову базу; процедури надання дозволів на узгоджені дії, концентрацію СГ центральними органами виконавчої влади, що були заборонені АМКУ.
6. Пропонуємо вдосконалити діяльність органів АМКУ в розслідуванні, встановленні фактів антиконкурентних змов на підставі економічного аналізу, виділенні у конкуренційному процесі двох загальних, порівняно самостійних, видів провадження: 1) у заявах і справах про надання дозволу на узгоджені дії та концентрацію, що пов’язано із наданням управлінських послуг; 2) у заявах і справах про порушення конкуренційного законодавства, що пов’язано із провадженням діяльності з контролю за дотриманням цього законодавства, виявленням і припиненням його порушень та застосуванням заходів державного примусу; визначити процедури дослідження за заявою; регламентувати порядок перегляду розпоряджень і рішень за нововиявленими обставинами, оскарження розпоряджень та рішень, їх виконання та контроль за виконанням; запровадити інститут конкуренційних судів.
7. Необхідно реформувати існуючі механізми регулювання діяльності природних монополій та суб’єктів, що діють на суміжних ринках, виведення окремих сегментів ринків із стану природної монополії, зокрема транспортної галузі; потрібні: реструктуризація природних монополій на ринках житлово-комунальних послуг; запровадження конкурсних засад при закупівлі суб’єктами природних монополій сировини, матеріалів, устаткування у великих розмірах; впровадження ліцензування діяльності суб’єктів природних монополій та суб’єктів, що діють на суміжних ринках.
8. Рекомендуємо вдосконалити правові механізми у сфері діяльності органів державної влади щодо запобігання: 1) нав’язування адміністративних послуг, які є необов’язковими і непотрібними підприємцям, що є легальним” способом віднімання частини прибутків; 2) втручання через механізми перевірок та систему дозволів у діяльність не своїх” бізнесів та протекціонізм для своїх”, що є незаконним використанням владних повноважень для змін у конкурентному середовищі; 3) створення штучних перепон для підприємців шляхом примушення до сплати хабарів при перевірках, отриманні ліцензій і дозволів тощо; 4) вимагання добровільних внесків” у кишенькові” благодійні фонди, які контролюються місцевою владою.
9. Розроблено пропозиції щодо основних напрямів удосконалення управління людськими ресурсами АМКУ: досягнення прозорості у процесі підбору персоналу шляхом запровадження на сайті та у журналі Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України” сторінки з інформацією про наявні посади; формування системи стандартизованого відбору персоналу на засадах сучасних соціальних технологій та методик центру-оцінки”; введення практики проведення занять із членами конкурсних та атестаційних комісій; інтеграції процесу кадрового планування у загальне планування в системі органів АМКУ; запровадження у практику діяльності процедури аналізу, опису та специфікації роботи; створення цілісної системи мотивації персоналу; розробки комплексного підходу до планування та розвитку службової кар’єри, стандартизації та об’єктивності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (далі ВВРУ). 1996. №30. С. 141.
2. Господарський кодекс України №436-IV від 16 січня 2003 р. // ВВРУ. 2003. №18. С. 144.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) //http:// www.rada.kiev.ua.
4. Кримінальний кодекс України №2341-III від 5 квітня 2001 р. // ВВРУ. 2001. №25/26. С. 131. (Із змінами та доповненнями).
5. Митний кодекс України №92-IV від 11 липня 2002 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
6. Цивільний кодекс України №435-IV від 16 січня 2003 р. // ВВРУ. 2003. №40/44. С. 356. (Із змінами, внесеними згідно із Законами №980-IV від 19 червня 2003 р. та №1255-IV від 18 листопада 2003 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
7. Державна програма приватизації на 2000 2002 роки: Затверджена Законом України Про Державну програму приватизації” №1723-ІІІ від 18 травня 2000 р. // ВВРУ. 2000. №33/34. Ст. 272.
8. Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союз: Затверджено Законом України №1629-IV від 18 березня 2004 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
9. Закон України Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26 листопада 1993 р. // ВВРУ. 1993. №50. Ст. 472. (Із змінами та доповненнями).
10. Закон України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” №2864-III від 29 листопада 2001 р. // ВВРУ. 2002. №10. С. 77. (Із змінами та доповненнями).
11. Закон України Про виконавче провадження” №606-XIV від 21 квітня 1999 р. // ВВРУ. 1999. №24. С. 207. (Із змінами та доповненнями).
12. Закон України Про внесення змін до деяких законів України з питань захисту економічної конкуренції” №1294-IV (1294-15) від 20 листопада 2003 р. // ВВРУ. 2004. №13. С. 181. (Із змінами та доповненнями).
13. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності” №2362-III від 5 квітня 2001 р. // ВВРУ. 2001. №23. С. 117. (Із змінами та доповненнями).
14. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” №2921-III (2921-14) від 10 січня 2002 р. // ВВРУ. 2002. №16. С. 114. (Із змінами та доповненнями).
15. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №762-IV (762-15) від 15 травня 2003 р. // ВВРУ. 2003. №30. С. 247.
16. Закон України Про внесення змін до Закону України Про Антимонопольний комітет України” №1907-III (1907-14) від 13 липня 2000 р. // ВВРУ. 2000. №41. С. 343. (Із змінами та доповненнями).
17. Закон України Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України” (у зв’язку з прийняттям Закону України Про Антимонопольний комітет України”) №82/95-ВР від 2 березня 1995 р. // ВВРУ. 1995. №14. Ст. 90. (Із змінами та доповненнями).
18. Закон України Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення” №123/95-ВР від 5 квітня 1995 р. // ВВРУ. 1995. №15. Ст. 103. (Із змінами та доповненнями).
19. Закон України Про Державну програму приватизації” // ВВРУ. 2000. №33/34. С. 272. (Із змінами та доповненнями).
20. Закон України Про державну службу” //http:// www.rada.kiev.ua.
21. Закон України Про захист від недобpосовiсної конкуренції” №236/96-ВР від 7 червня 1996 р. // www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
22. Закон України Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11 січня 2001 р. // ВВРУ. 2001. №12. Ст. 64. (Із змінами та доповненнями).
23. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність” // ВВРУ. 1991. №29. С. 377. (Із змінами та доповненнями).
24. Закон України Про моніторинг телекомунікацій” //http:// www.rada.kiev.ua.
25. Закон України Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності” від 18 лютого 1992 р. // ВВРУ. 1992. №21 Ст. 296. (Із змінами та доповненнями).
26. Закон України Про оренду державного та комунального майна” №2269-XII від 10 квітня 1992 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
27. Закон України Про природні монополії” №1682-III2000 від 20 квітня 2000 р. // ВВРУ. 2000. №30. Ст. 238. // http://www.1520mm.com). (Із змінами та доповненнями).
28. Закон України Про промислово-фінансові групи в Україні” №437/95-ВР від 21 листопада 1995 р. // ВВРУ. 1996. №23. С. 88. (Із змінами та доповненнями).
29. Закон України Про ратифікацію Конвенції про транснаціональні корпорації” №921-XIV від 13 липня 1999 р. // ВВРУ. 1999. №36. Ст. 323. (Із змінами та доповненнями).
30. Закон України Про телебачення і радіомовлення” // ВВРУ. 1994. №10. С. 43.
31. Концепція Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Схвалена Законом України №228-IV від 21 листопада 2002 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
32. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: Ратифікована Законом України Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами” №237/94-ВР України від 10 листопада 1994 р. // ВВРУ. 1994. №46. Ст. 415.
33. Основні напрямки конкурентної політики на 2002 2004 роки: Схвалені Указом Президента України Про Основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 роки” №1097 від 19 листопада 2001 р. // http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
34. Положення про Міжвідомчу комісію з питань демонополізації економіки: Затверджене Указом Президента України №247/95 від 21 березня 1995 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
35. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу: Затверджена Указом Президента України Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” №615/98 від 11 червня 1998 р. // http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
36. Указ Президента України Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади” №145/99 від 9 лютого 1999 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
37. Указ Президента України Про заходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припинення” №723 від 5 грудня 1994 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
38. Указ Президента України Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій” №853/97 від 19 серпня 1997 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
39. Указ Президента України Про нагородження працівників Антимонопольного комітету України” №542/2004 від 13 травня 2004 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
40. Указ Президента України Про Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” №1033/2000 від 30 серпня 2000 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
41. Указ Президента України Про службове посвідчення працівника Антимонопольного комітету України” №390 від 30 травня 2001 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
42. Основні напрями конкурентної політики на 1999 2000 роки: Додаток №1 до Указу Президента України Про Основні напрями конкурентної політики на 1999 - 2000 роки та заходи щодо їх реалізації” №219/99 від 26 лютого 1999 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
43. Заходи щодо реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 1999 2000 роки: Додаток №2 до Указу Президента України Про Основні напрями конкурентної політики на 1999 - 2000 роки та заходи щодо їх реалізації” №219/99 від 26 лютого 1999 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
44. Опис емблеми Антимонопольного комітету України: Додаток №1 до Указу Президента України Про символіку Антимонопольного комітету України” №587/2003 від 10 липня 2003 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
45. Опис прапора Антимонопольного комітету України: Додаток №3 до Указу Президента України Про символіку Антимонопольного комітету України” №587/2003 від 10 липня 2003 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
46. Порядок використання емблеми і прапора Антимонопольного комітету України: Додаток №5 до Указу Президента України Про символіку Антимонопольного комітету України” №587/2003 від 10 липня 2003 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
47. Доручення Президента України. Президент України. // http://www.president.gov.ua.
48. Постанова Верховної Ради України Про Державну програму демонополізації економіки і розвитку конкуренції” №3757-XII від 21 грудня 1993 р. // ВВРУ. 1994. № 9. Ст. 42.
49. Постанова Верховної Ради України Про звіт Антимонопольного комітету України за 1995 рік” №377/96-ВР від 19 вересня 1996 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
50. Постанова Верховної Ради України Про надання згоди на призначення Президентом України Костусєва О. О. на посаду Голови Антимонопольного комітету України” №2545-III від 21 червня 2001 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
51. Постанова Верховної Ради України Про призначення Завади О. Л. Головою Антимонопольного комітету України” № 2653-XII від 1 жовтня 1992 р. // ВВРУ. 1992. №42. С. 605.
52. Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Схвалена Постановою Кабінету Міністрів України №1496 від 16 серпня 1999 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
53. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження зразків службових посвідчень працівників Антимонопольного комітету України” №828 від 11 липня 2001 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
54. Постанова Кабінету Міністрів України Про додаткові заходи щодо посилення роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” №417 від 31 березня 2004 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
55. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” №1773 від 12 листопада 1998 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
56. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання” №219 від 28 лютого 2002 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
57. Постанова Кабінету Міністрів України Про подання на ратифікацію Верховною Радою України Конвенції про транснаціональні корпорації” №373 (Інд. 63) від 15 березня 1999 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
58. Постанова Кабінету Міністрів України Про призначення повноважних представників від Уряду України у Міждержавній раді з антимонопольної політики Співдружності Незалежних Держав” №69 від 8 лютого 1994 р. (Інд. 38) //http:// www.rada.kiev.ua.
59. Постанова Кабінету Міністрів України Про стан реалізації антимонопольної політики” №1036 від 22 грудня 1995 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
60. Постанова Кабінету Міністрів України Про створення Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики” №507 від 13 травня 1996 р. (Інд. 25) //http:// www.rada.kiev.ua.
61. Постанова Кабінету Міністрів України Про схвалення і подання на ратифікацію Верховною Радою України Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики” №58 (Інд. 50) від 1 червня 2002 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
62. Постанова Кабінету Міністрів України Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” №1548 від 25 грудня 1996 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
63. Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи i послуги монопольних утворень: Затверджене Постановою Кабінету Мiнiстрiв України №135 від 22 лютого 1995 р. // http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
64. Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України №219 від 28 лютого 2002 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
65. Концепція Конкуренційного процесуального кодексу України: Схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №145-р від 18 березня 2002 р. //http: // www.rada.kiev.ua.
66. План дій щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу в 2004 році: Затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України №111-р від 4 березня 2004 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
67. Розпорядження Кабінету Міністрів України Про розміщення деяких державних органів” №191 від 10 квітня 2002 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
68. Наказ Антимонопольного комітету України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України, Міністерства палива та енергетики України, Міністерства аграрної політики України Про затвердження Плану спільних дій” №1/124/177/173/120 від 2 квітня 2004 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
69. Наказ Антимонопольного комітету України, Міністерства економіки України, Міністерства статистики України Про затвердження Положення про порядок поділу підприємств і об’єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць” №43/79/5 від 20 квітня 1994 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
70. Наказ Антимонопольного комітету України, Міністерства фінансів України Про затвердження форми для публікації у засобах масової інформації відомостей про належні холдинговим компаніям частки (акції, паї) інших підприємств” №52/7/н від 15 червня 1994 р. // http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
71. Наказ Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України Про затвердження Положення про порядок приватизації структурних підрозділів (одиниць) підприємств (об’єднань)” №265/13/01 від 4 травня 1994 р. //http:// www.rada.kiev.ua.
72. Наказ Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України Про затвердження Порядку надання органами Антимонопольного комітету України висновків щодо умов приватизації підприємств-монополістів” №81/01/1342 від 1 грудня 1997 р. //http:// www.rada.kiev.ua. (Із змінами та доповненнями).
73. Наказ Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України Про внесення змін і доповнень до Порядку надання органами Антимонопольного комітету України висновків щодо умов приватизації підприємств-монополістів” №1877/13 від 8 вересня 2000 р. // http://