ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ : ФОРМИРОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ Земельными РЕСУРСАМИ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ



  • Назва:
  • ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
  • Альтернативное название:
  • ФОРМИРОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ Земельными РЕСУРСАМИ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ
  • Кількість сторінок:
  • 238
  • ВНЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
  • Рік захисту:
  • 2006
  • Короткий опис:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
    ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ



    На правах рукопису



    ПЕРЕСОЛЯК Владислав Юрійович

    УДК 351.711:332.33 (1-2) (477)



    ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ



    25.00.02 механізми державного управління




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління





    Науковий керівник
    Лесечко М.Д.,
    д.е.н., професор





    ЛЬВІВ - 2006






    ЗМІСТ







    ВСТУП.............................................................................................


    3




    РОЗДІЛ 1.


    ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ.....................................


    11




    1.1.


    Поняття категорії земель населених пунктів та їх соціально-економічне значення......................................................................


    11




    1.2.


    Методика наукових досліджень в організації використання земель у населених пунктах..........................................................


    33




    1.3.


    Теоретичні основи територіальної організації міста в контексті теорії ренти......................................................................


    39




    1.4.


    Правовий режим використання земель населених пунктів


    48







    Висновки до розділу 1....................................................................


    70




    РОЗДІЛ 2.


    АНАЛІЗ І ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ВИКО­РИС­ТАН­НЯ ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ........................................


    72




    2.1.


    Розподіл земель населених пунктів за суб’єктами власності і функціональним призначенням....................................................


    72




    2.2.


    Аналіз використання забудованих земель і резервних територій


    78




    2.3.


    Ринкові механізми продажу земельних ділянок у населених пунктах..................................................................................................


    118







    Висновки до розділу 2....................................................................


    131




    РОЗДІЛ 3.


    КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ........................................................................................


    133




    3.1.


    Зміст і суть механізму державного управління (зонінгу) земельними ресурсами населених пунктів..........................................


    133




    3.2.


    Шляхи посилення контролю за використанням і охороною земель населених пунктів..............................................................


    169




    3.3.


    Прогнозування використання земельних ресурсів для містобудівних потреб........................................................................................


    187







    Висновки до розділу 3....................................................................


    191







    ВИСНОВКИ..................................................................................................


    193







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................


    198







    ДОДАТКИ.......................................................................................


    216






    ВСТУП

    Актуальність теми. За останні роки помітно зріс інтерес до регулювання земельних відносин у містах, де активно відбувається процес приватизації землі, в чому дуже зацікавлена держава як на етапі купівлі-продажу землі (через конкурси, аукціони), так і в процесі повсякденного її використання, за рахунок чого місцеві бюджети поповнюються коштами від плати за землю. До того ж надходження до місцевих і державного бюджетів від плати за землі населених пунктів вдвічі більші, ніж від земель сільськогосподарського призначення, хоча останні займають у вісім разів більшу площу у земельному фонді країни.
    До земель населених пунктів, передусім міст, на сьогодні спрямована особлива увага ще й тому, що тут проживає більша частина населення країни, яке в ході приватизаційних процесів стає щораз більше причетним до землі. Тому з боку міських земельних органів на сучасному етапі спостерігається посилений інтерес до управління земельними ресурсами.
    Значну увагу необхідно приділяти проблемам оптимізації і раціонального використання природних ресурсів у місцях проживання людей, тобто в населених пунктах. Адже на порівняно невеликій площі, всього 7,1 тис. га, або 11,9% від земельного фонду країни, зосереджено все населення України, а також розміщена основна маса капіталовкладень (виробничі, адміністративні, культурно-побутові підприємства, організації й установи).
    Особливістю цільового призначення цих земель є забезпечення різноманітних потреб суб’єктів земельних відносин населених пунктів. Багатогранність призначення земель населених пунктів вимагає й належного правового режиму регулювання земельних відносин, особливо в період їх реформування та введення різних форм власності на землю.
    На сучасному етапі, в умовах реформування земельних відносин, відновлення приватної форми власності на землю, визначення її грошової вартості та створення ринку землі виникає нагальна потреба в детальному вивченні земель міст за єдиним державним підходом щодо їх використання на заміну існуючому відомчому. Наявність приватної форми власності на землю вимагає абсолютно нового підходу до розробки проектів забудови міст та здійснення самого містобудівного процесу.
    Як відомо, проекти планування та забудови населених пунктів розроблялись, коли система регулювання використання та забудови земель міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів історично склалася за часів виключно державної власності на землю, а землекористування здійснювалось безкоштовно. Поява в містах нових форм власності на землю − комунальної та приватної − зумовлює необхідність суттєвої зміни традиційної містобудівної документації.
    Методологічною основою для теоретичного розгляду проблеми є фундаментальні положення теорії державного управління, розроблені вітчизняними вченими В. Авер’яновим, В. Бакуменком, В. Князевим, О.Крайник, М. Лесечком, А. Мельником, П. Надолішнім, Н. Нижник, В. Луговим, О. Лазором, В. Ребкалом, І. Розпутенком, Р.Рудніцькою, С. Серьогіним, О. Сушинським, А. Чемерисом, Ю. Шаровим та іншими.
    Теоретичні та прикладні аспекти організації використання й охорони земель в умовах реформування земельних відносин досліджено у наукових працях відомих учених-економістів і практиків, зокрема у сфері містобудування, землевпорядкування тощо. Вагомий внесок у розвиток цієї проблеми зробили В. Артеменко, О. Асташкін, В. Бєленький, І. Бистряков, В. Богданов, Д. Богорад, П. Борщевський, Д. Гнаткович, В. Гуцуляк, Г. Давидович, Б. Данилишин, Д. Добряк, М. Долішній, С. Дорогунцов, В. Кабакова, В. Кірсанов, С. Ковальов, М. Корецький, П. Козьмук, М. Лесечко, А. Лисецький, І. Михасюк, В. Мурель, Л. Новаковський, В. Нудельман, О. Панчук, В. Покшишевський, М. Спектор, М. Ступень, М. Тимчук, А. Третяк, М. Хвесик, В. Хорев, Л. Чернюк та інші.
    Наукові здобутки вітчизняних та зарубіжних вчених мають важливе значення для сталого розвитку населених пунктів. Проте проблема організації використання, управління та охорони земель населених пунктів в умовах реформування земельних відносин потребує подальшого дослідження, оскільки докорінно змінилися внутрішні й зовнішні умови життєдіяльності українського суспільства. Передусім це стосується теоретико-методологічних підходів до організації використання земель населених пунктів, оцінки його особливостей у період реформування земельних відносин, обґрунтування напрямів використання та вдосконалення механізмів управління землями населених пунктів.
    У спадок від командно-адміністративної системи залишився громіздкий механізм управління земельними ресурсами населених пунктів, який є значним гальмом у їх розвитку. Виникає потреба негайної заміни цього механізму на ринковий.
    Дослідженням проблем формування механізмів державного управління присвячені праці низки науковців, які працюють у сфері державного управління, зокрема, В. Атаманчука, В. Авер’янова, Н. Нижник, В. Цвєткова, Р. Рудніць­кої, М. Лесечка, А. Чемериса, Л.Юзькова та інших.
    Водночас потребують ґрунтовного опрацювання проблеми містобудівного кадастру і зонування територій, правового забезпечення організації використання і охорони земель населених пунктів, удосконалення системи обліку цих земель, характеристики об’єктів нерухомості на території населених пунктів та їх впливу на рівень використання земель, врахування ринку землі у справі організації раціонального використання земель, обґрунтування методологічних і методичних основ прогнозування і контролю за використанням і охороною земель у населених пунктах.
    Основна ідея дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду, теоретичних та практичних засад земельних відносин розробити методологічні положення нового механізму державного управління земельними ресурсами населених пунктів.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена у 2003 році й уточнена 3 лютого 2006 року Вченою Радою Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і є складовою плану науково-дослідних робіт, зокрема теми Механізми підвищення ефективності державного управління в регіоні” (номер державної реєстрації 0100 V 002070). Дослідження проводилось у рамках основних державних програм, концепцій побудови соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні, на виконання Указів Президента України, законодавчих актів Верховної Ради України та постанов Кабінету Міністрів України. Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямкам Програми реформування та розвитку населених пунктів у ринкових умовах господарювання на 20022005 роки та до 2010 року в Україні, в реалізації якої автор приймав безпосередню участь.
    Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження розробка теоретичних і методичних засад формування механізму державного управління земельними ресурсами населених пунктів, який відповідав би ринковим умовам.
    Відповідно до цієї мети в роботі послідовно розв’язувалися такі завдання:
    поглиблення сутності категорії земель населених пунктів;
    обґрунтування теоретичних засад організації використання, управління та охорони земель в єдиній системі функціонування земельно-майнового комплексу;
    узагальнення правових аспектів режиму використання земель населених пунктів;
    аналіз та оцінка сучасного стану використання земель населених пунктів на базі запропонованої комплексної методики;
    обґрунтування ринкового механізму продажу земельних ділянок у населених пунктах;
    розробка концепції організаційно-правового механізму державного управління земельними ресурсами населених пунктів;
    розробка шляхів посилення контролю за раціональним використанням і охороною земель населених пунктів;
    обґрунтування методичних підходів до прогнозування земельних ресурсів населених пунктів для містобудівельних потреб.
    Об’єктом дослідження є економіко-правова та управлінська система організації та охорони земель населених пунктів України. Для апробації результатів дослідження обрано Західний регіон України.
    Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методологічних засад щодо вдосконалення механізмів державного управління земельними ресурсами населених пунктів.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали ключові положення теорії державного управління, сучасної економічної теорії щодо використання землі в ринкових умовах, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань.
    У проведеному дослідженні використовуються такі наукові методи: порівняльного та структурного аналізу, статистичних групувань та індексний для регіонального аналізу рівня розвитку територіальної організації використання й охорони земель населених пунктів; функціонального аналізу для обґрунтування теоретичних засад територіальної організації земельних ресурсів населених пунктів; економіко-математичні, методи системного підходу, моделювання для розробки інструментарію управління земельними ресурсами; методу сценарного моделювання для складання прогнозів.
    Інформаційну базу дослідження становлять закони України, нормативно-правові акти та матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, матеріали Державного комітету статистики, Державного комітету України з будівництва та архітектури, Державного комітету України по земельних ресурсах, матеріали місцевих рад.
    Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що в дисертації:
    вперше:
    обґрунтовано концептуальні підходи до формування організаційно-правового механізму державного управління земельними ресурсами населених пунктів, який відповідає умовам ринкової економіки, в основу якого покладено концепцію зонування території на базі містобудівної документації, єдиних норм і стандартів використання та забудови території;
    запропоновано методику комплексної оцінки території населених пунктів та визначенні її розмірів, яка передбачає порівняння системи кількісних і якісних показників оціночних дільниць”. Оціночний підхід передбачає групування компонентів за: природними умовами; антропогенними чинниками. Соціально-економічні позитивні та негативні показники цих груп дають загаль­ну картину перспектив використання територій. Методика передбачає застосування математичного апарату для моделювання оцінки територій;
    розроблено концептуальну модель прогнозування використання земельних ресурсів для містобудівельних потреб, застосування якої дасть змогу виявити резерви територій, поліпшити планування й управління територіальними ресурсами населених пунктів. Модель прогнозування включає такі етапи: мета прогнозу, збір інформації, аналіз об’єкта прогнозування, виявлення життєвих сторін об’єкта, вибір критеріїв, вибір прогностичних методів, власне прогноз, оцінка, верифікація, формування висновків. Для верифікації прогнозу запропонована динамічна багатофакторна кореляційна модель;
    удосконалено:
    теоретико-методологічні основи територіальної організації використання земель населених пунктів, зокрема розширено соціально-економічну сутність її базових категорій, визначено особливості землекористування в населених пунктах як цілеспрямованого динамічного процесу локалізації його об’єктів з відповідною системою взаємозв’язку;
    організаційно-економічні принципи та правові основи механізму формування і управління земельними ресурсами населених пунктів в умовах ринку; виділено основні ієрархічні рівні, структурні компоненти територіальної організації використання земель населених пунктів;
    одержали подальший розвиток:
    шляхи і напрямки програмно-цільового забезпечення контролю за використанням та охороною земель населених пунктів, які є методичною основою розробки Програми реформування цієї сфери діяльності в масштабах України;
    напрямки удосконалення системи взаємодії органів влади у сфері ефективного управління земельними ресурсами населених пунктів;
    теоретичні положення категорії механізму державного управління, а також практичне застосування принципів формування цього механізму, серед яких: надійність і передбачуваність, відкритість і прозорість, ефективність і результативність;
    узагальнено:
    теоретичні і методичні підходи до вивчення проблем населених пунктів; встановлено, що система населених пунктів” охоплює найскладніші соціально-економічні явища і процеси, а розвиток населених пунктів регулюється за двома напрямками: організація виробництва (соціально-економічний аспект управління) і організація простору (планувальний аспект управління);
    методи застосування кількісних моделей для аналізу, оцінки і прогнозування територіальних ресурсів, зокрема: економіко-математичних, статистичних і графічних моделей. Це суттєво підвищує достовірність і обґрунтованість результатів дослідження.
    Практична значимість одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі наукові результати дають змогу вдосконалити територіальну організацію і управління використанням і охороною земель населених пунктів на регіональному рівні. Вони також можуть бути використані при формуванні державної регіональної політики, у роботі регіональних органів управління, при розробці регіональних програм.
    Матеріали дослідження використовуються регіональними органами виконавчої влади, ДП Львівського інституту землеустрою (довідка № 172 від 30.03.2006 р.), Закарпатським обласним Головним управлінням земельних ресурсів (довідка № 371 від 09.03.2006 р.).
    Окремі положення дисертації використовуються для підготовки магістрів державного управління у Львівському регіональному інституті державного управління НАДУ, у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 7/07 від 11.05.2006 р.).
    Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та методичні підходи в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну, одержані дисертантом особисто.
    Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною впродовж 2002-2006 рр.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження були апробовані автором на таких конференціях: Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства” (Львів, 22.01.2002 р.), Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 23.01.2003 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції Внутрішня політика держави”: сутність, принципи, методологія (Львів, 2005), Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні” (Львів, 20.01.2006 р.), Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (Київ, 13-14 квітня 2006 р).
    Доповідались на численних науково-практичних семінарах та виробничих нарадах, присвячених раціональному використанню земельних ресурсів, реалізації державної політики у сфері земельних відносин.
    Дисертація обговорювалася на розширеному засіданні кафедри державного управління та місцевого самоврядування ЛРІДУ НАДУ.
    Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у дев’яти наукових статтях, зокрема три у фахових виданнях, загальним обсягом 7,5 друк. аркушів.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    У результаті узагальнення закордонного і вітчизняного досвіду організації використання і охорони земель населених пунктів в умовах реформування земельних відносин, аналізу різноманітних економічних процесів розвитку землекористування; стану і формування кадастру нерухомості; удосконалення оцінки земель і нерухомого майна; зміни структури і форм власності на землю, власників землі та землекористувачів; економічних показників землекорис­тування, що відображають ситуацію, яка склалася у сфері земельних від­носин у населених пунктах, можна зробити такі висновки:
    1. Оскільки землекористування населених пунктів − категорія комплексна, системна, яка об’єднує в єдине ціле сукупність різних видів використання земель різного функціонального призначення, у дисертаційній роботі досліджено та науково обґрунтовано теоретико-методологічні засади організації землекористування населених пунктів, які включають:
    - формування землекористування як процес стихійного або цілеспрямованого розподілу на території об’єктів і явищ у межах поселень;
    - розвиток землекористування як процес подальшого удосконалення сформованої системи використання земель населених пунктів;
    - управління земельно-майновим комплексом, як процес керівництва і регулювання використання земель і розміщення об’єктів нерухомого майна для розв’язання суспільних і приватних потреб.
    2. Виходячи з визначення категорії земель населених пунктів як невід’ємного, просторового базису існування продуктивних сил обґрунтовано необхідність проведення їх класифікації залежно від розселення і соціо­природних особливостей території:
    - з огляду розселення як форми просторового розміщення продуктивних сил житлові землі, тобто територія, на якій постійно проживає населення, і нежитлові землі як територія, яка використовується для обслуговування населення;
    - з огляду соціоприродних особливостей території забудована територія (землі, які використовуються для обслуговування потреб економіки) і незабудована територія (землі, не зайняті об’єктами господарського призначення, що перебувають у природному стані).
    3. Встановлено, що раціональне землекористування в населених пунктах це така система використання землі, яка найповніше відповідає соціально-економічним і екологічним законам і базується на принципах оптимального розміщення продуктивних сил, рівномірного розселення населення, збалансованого екологічного стану території, рівноправного функціонування різноманітних форм власності і господарювання на землі, належного ефективного управління органів місцевого самоврядування. Водночас науково обґрунтовано необхідність врахування регіональних особливостей землекористування в населених пунктах.
    4. У період децентралізації економіки в землекористуванні населених пунктів відбулися серйозні зміни. Стрімкий розпад державної системи господарювання призвів до збільшення кількості власників землі і землекористувачів, виникнення тисяч нових незалежних підприємств. При цьому децентралізація не була відповіддю держави на вирішення економічних проблем, а, швидше результатом стихійного розвитку економічної, зокрема земельної реформи.
    5. Доведено, що в процесі реформування земельних відносин у напрямку роздержавлення і приватизації земель міст з їх багато­функціональним використанням необхідні детальне вивчення та аналізу існуючого стану земельного фонду населених пунктів. Прива­тизаційний процес є складним, супроводжується комплексом землевпорядних і земельно-кадастрових робіт як правового, так і організаційно-госпо­дарського, містобудівного і ресурсоощадного спрямування. Наявність значної кількості земель сільськогосподарського та лісогосподарського викорис­тання, історико-культурного, природо­охоронного, рекреаційного призна­чення, необхідність виділення охоронних, санітарних та захисних зон зумовлює певні обмеження у приватизаційному процесі. Багатоукладність функціонування міста накладає відповідні сервітути на власників і користувачів землі в сучасних умовах.
    6. Вивчення динаміки структури, кількісних і якісних характеристик земель населених пунктів, трансформації правовідносин на землю, реформування системи управління земельними ресурсами, що дає змогу зробити висновок про значне погіршення стану і споживчої цінності земель більшості міст і селищ, застарілість і невідповідність планово-картографічної інформації, низький рівень розвитку земельного ринку. Виявлено сталу тенденцію до скорочення земель категорій природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого призначення. Проведений аналіз територіального розвитку населених пунктів засвідчив, що понад 75% обстежених поселень потребують упорядкування землекористування, з огляду на їх постійне зростання шляхом пошуку і використання незайманих територій.
    7. Недостатня ефективність правових та економічних механізмів є причиною зростання рівня забруднення в населених пунктах, розвитку деградаційних процесів у навколишньому середовищі, скорочення природних територій у містах, збільшення антропогенного тиску на земельні ресурси. Причиною нераціонального землекористування, деградації земель досить часто є непродумані адміністративні рішення. Як засвідчила практика, проблема зелених насаджень, їх збереження вирішується за залишковим принципом фінансування. На нашу думку, необхідно надавати пріоритет охороні навколишнього середовища в населених пунктах, удосконалити економічний механізм регулювання водоохоронних і прибережних територій.
    8. Система органів управління земельними ресурсами є громіздкою. На всіх рівнях управління спостерігається дублювання різних адміністративних органів влади у сфері земельних відносин. Натомість органи, які б здійснювали контроль за додержанням положень чинного законодавства та охорони земель, є відсутніми. У низці випадків спостерігається конкуренція між різними гілками влади (особливо державними і міськими) у сферу своїх повноважень, вплив на земельні відносини, що перешкоджає розвитку земельних відносин на засадах сталого розвитку. Відсутність дієвої і загальнодоступної системи управління в сфері купівлі-продажу земельних ділянок, приватизації землі є чинник стримування інвестицій у населенні пункти. До певної міри відсутність чітких повноважень місцевих органів влади щодо управління територією населених пунктів стримує розвиток ринку землі.
    9. Існуюча система регулювання, використання та забудови земель населених пунктів визначається величиною складністю та багатоетапністю процедур, жорсткою однозначністю рішень щодо розміщення та призначення будь-яких об’єктів. Процес надання і одержання дозволу на забудову земельної ділянки налічує понад 20 бюрократичних процедур. Існуючий механізм управління земельними ресурсами населених пунктів безнадійно застарів, не відповідає ринковим умовам, є гальмом для розвитку населених пунктів і вимагає принципово нових підходів.
    10. Виходячи з необхідності переходу на принципи сталого розвитку населених пунктів, запропоновано методику та визначено сутність зонування земель населених пунктів. Зміст зонування території населених пунктів полягає в розподілі земель населених пунктів на певну кількість зон відповідного типу на основі визначення системи однорідних планувальних характеристик. Критеріями розподілу території населених пунктів мають слугувати якісні та кількісні показники освоєння земель і розвитку продуктивних сил у межах поселень. Пропонуємо виділяти наступні зони в межах населених пунктів: житлова, комерційна, індустріальна, сільськогосподарська, ландшафтно-рекреаційна, приміська.
    11. На основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду управління земельними ресурсами населених пунктів, пропонується новий ринковий механізм управління, який є штучною складною системою, яка створюється і функціонує на основі принципів: цілеспрямованості, безперервності, надійності, планомірності, динамізму законів управління. Механізм державного управління земельними ресурсами населених пунктів передбачає запровадження Правил використання і забудови територій”, які функціонують як місцевий закон. Суть змістових правил полягає у поділі території шляхом набору несуперечливих видів використання і забудови територій, єдиних для кожної зони норм і стандартів, порядку отримання дозволів, процедур моніторингу тощо.
    Запропонований механізм управління органічно пов’язаний з ідеєю самоврядування і цілком випливає з місцевих ініціатив. Пропонований механізм забезпечує реалізацію таких базових принципів державного управління, як: прогнозованості (правової впевненості), відкритості і прозорості, звітності, ефективності і результативності.
    12. Для ефективного використання території населених пунктів у роботі запропоновано методику складання прогнозу територіальних ресурсів для містобудівельних потреб. Запропоновано алгоритм складання прогнозу, обґрунтовано використання багатофакторних динамічних моделей для визначення територіальних резервів міст. Встановлено, що в межах населених пунктів розміщено 0,4-0,5 млн. га резервних територій. Запропонована методика може бути корисною для складання генеральних планів міст, перспективного планування розвитку урбанізованих територій.






    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. К., 1979. С. 25-26.
    2. Алаев Э.Б. Территориальные таксономические единицы в экономической ге­ографии (таксоны). М.: Стройиздат, 1976. 65 с.
    3. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизація земель в Україні: Навч.-практ. посібник. К.: Істина, 1999. 320 с.
    4. Артеменко В.В., Пономаренко И.И., Рудаков И.И. Методы совершенствования сельского расселения с помощью моделиро­вания и ЭВМ // Планиров­ка, застройка и благоустройство сёл Украинской ССР. К.: Будівельник, 1976. С. 12-17.
    5. Асташкин А.П. Некоторые вопросы технико-экономического обос­нования размещения животноводческих комплексов // Вопросы зем­ле­устройства, планировки и учёта земель и геодезии. Львов: ЛСХИ, 1972. Т.39. С.128-131.
    6. Атаманчук Г.В. Государственное управления: проблемы методологии правового исследования. М., 1975. С. 153.
    7. Бабич А.О. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси. К.: Аграрна наука, 1996. 570 с.
    8. Бакаєв Ю. В. Держава та державне управління і сучасній свідомості цивілізації Стародавнього сходу /В кн. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Моногрф. / Кол. авт. за ред. д-ра філос. н., професора В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. с 11-37.
    9. Бакуменко М.І. В.Д. Філософсько - методологічні засади державно-управлінських рішень /В кн . Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Моногрф. / Кол. авт. за ред. д-ра філос. н., професора В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. с 147-169.
    10. Батлер С.Т. Кондоминиум как форма собственности на недвижи­мость // Вопросы экономики. 1993. №7. С.142-149.
    11. Беленький В. Устанавливая правила игры на земельном рынке // Вопросы экономики. 2001. № 8. С.92-102.
    12. Беленький В.Г., Лойко ПФ. Многоукладное землепользование России: концепция земельных преобразований и управления земельными ресурсами: Учебное пособие. М.: Былина, 2001. 252 с.
    13. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. 2-е вид. К.: Урожай, 1995. 368 с.
    14. Богданов В.М. Планировка сельских населенных мест. М.: Колос, 1980. 270 с.
    15. Богорад Д.И. Конструктивная география района. Основы районной планировки. М.: Мысль, 1965. 406 с.
    16. Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Деякі проблеми вдосконалення природокористування в АПК за умов ринкових відносин // Вісник аграрної науки. 1991. № 10. С.1-7.
    17. Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Якушик І.Д. Природокористування в агропромисловому комплексі України. К.: РВПС України НАН України, 1999. 79 с.
    18. Борщевський П.П., Черняк М.О. Підвищення ефективності вико­ристання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону. К.: Аграрна наука, 1998. 240 с.
    19. Бриндзя З.Ф. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів Західного регіону України. Тернопіль: Збруч, 1996. 186 с.
    20. Бутягин В.Н. Планировка и благоустройство городов. М.: Строй­издат, 1974. С.54-65.
    21. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производи­тельных сил НАН Украины. К.: Междунар. финансовое агентство, 1997. 256 с.
    22. Вашанов В.А. Вопросы рационального использования земельных ресурсов при планировании размещения строительства: Автореф. дис канд. экон. наук: 08.08.01 / МИИЗ. М., 1970. 18 с.
    23. Вашанов В.А. Экономический ущерб от изъятия сельскохозяйствен­ных земель // Вопросы экономики. 1983. № 8. С. 104.
    24. Вашанов В.А., Лойко П.Ф. Земля и люди: Использование земель­ных ресурсов в условиях научно-технической революции. М.: Междунар. отношения, 1975. 200 с.
    25. Вернадский В.И. Биосфера. М.: Мысль, 1967. 367 с.
    26. Вказівки по складанню проектів формування території і встановлен­ня меж сільських, селищних Рад народних депутатів. К.: УААН, УкрНДІземпро­ект, 1991. 24 с.
    27. Владимиров В.В., Микулин Е.М., Ярыгина З.Н. Города и ландшафт. М.: Мысль, 1986. 237 с.
    28. Волков С.Н. Землеустройство в условиях земельной реформы (экономика, экология, право). М.: Былина, 1998. 54 с.
    29. ГКНТА 3.01.05-93. Керівний технічний матеріал з інвентаризації земель населених пунктів (наземні методи). К.: ГУГіК, 1993. 85 с.
    30. Гладій М.В., Даниленко А.С., Фрис Р.Д. Стратегія, принцип і методи соціально-економічної діяльності сільських органів місцевого самоврядування // Регіональна економіка. 1997. № 24. С. 903-904.
    31. Глікман Н. Економетричний аналіз регіональних систем. М.: Прогрес, 1980. 280 с.
    32. Глобальные изменения и устойчивое развитие: важнейшие тенденции: Док. Ген. Секрет. / Комиссия по устойчивому развитию. Нью-Йорк: ООН, 1997. 93 с.
    33. Гнаткович Д.І. Еколого-економічні заходи захисту земель при від­веденні для містобудівних потреб // Тези доп. наук.-практ. конф. Приміські території: проблеми і перспективи їх розвитку”. Львів. 1997. С.14.
    34. Гнаткович Д.І., Возняк Р.П., Гулько Р.Й., Ступень М.Г. Обгрунтування розміру ставки земельного податку // Тези доп. наук.-виробн. конф. Земельна реформа в Україні та завдання землеустрою в її здійсненні”. Харків: ХДАУ ім. В. Докучаєва. 1994. С. 36-37.
    35. Гнаткович Д.І., Ступень М.Г. Земельний кадастр населених пунк­тів: Навчальний посібник. Львів: Слово Руху, 1999. 189 с.
    36. Голубков Е.П. Системный анализ как направление исследований // Системные исследования: Ежегодник. М.: Наука. 1997. С.119-150.
    37. Гутнов А. Э., Лежава И.Г. Будущее города. М.: Наука, 1977. 124 с.
    38. Давидович В.Г. О закономерности и тенденциях городского рас­селения в СССР. М.: Стройиздат, 1961. 88 с.
    39. Давидович В.Г. О типологии расселения в группах городов и по­селков СССР // Вопросы географии. 1957. № 38. С. 55-67.
    40. Давидович В.Г. Планировка городов и районов. М.: Стройиздат, 1964. 326 с.
    41. Давидович В.Г. Расселение в пригородных зонах. - М.: Стройиздат, 1971. 523 с.
    42. Давидович В.Г. Расселение в промышленных узлах. М.: Стройиздат, 1960. 156 с.
    43. Данилишин Б.М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми еко­но­мічного аналізу та управління. К.: ЗАТ Нічлава”, 2001. 260 с.
    44. Данилишин Б.М. Розробка інтегрованих показників стану навколишнього середовища та механізмів їх впровадження в національні плани дій щодо охорони природи. К.: ЗАТ Нічлава”, 1998. 59 с.
    45. Деведжиев М. Системы расселения: Основные направления рефор­ми­рования и развития систем расселения в НРБ: Пер с болг. М.: Стройиздат, 1981. 211 с.
    46. Дегтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення / ХРІДУ НАДУ.: ХРІДУ НАДУ Магістр, 2004.- 224 с.
    47. Дедова Н. Новое в земельном законодательстве о возмещении убытков и потерь // Хозяйство и право. 1994. № 4. С.143-150.
    48. Державно-управлінська проблематика в творчості М.С. Грушевського / В кн.. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Моногрф. /Кол. авт. за ред. д-ра філос. н., професора В.М. Князєва.- К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. с 145-146.
    49. Дехтяренко Ю., Драпіковський О., Іванова І. Регулювання земельних відносин у місті. К.: Основи, 1997. 139 с.
    50. Диференціальна рента і ціноутворення в соціалістичному сільському господарстві /В.С.Петров, С.Г.Мартинюк, І.Р.Михасюк, М.М. Павлишенко. Львів: Вища школа, 1976. 238 с.
    51. Добряк Д.С., Вагін Ю.М., Єршов В.П. Методологічні основи автомати­зації процесу реєстрації прав на земельні ділянки // Землевпорядний віс­ник. 1998. № 2. С. 10-15.
    52. Добряк Д.С., Дабагян И.Л. Расчёт объёмов капитального строительства в сельских районах. К.: Будівельник, 1977. 12 с.
    53. Добряк Д.С., Муховиков Н.М., Тихонов Н.Г. Комунальна власність на землю: сутність, мотивація, принципи реалізації // Землевпорядкування. 2002. № 1. С.7-12.
    54. Добряк Д.С., Юрченко А.Д. Досвід і проблеми реформування зе­мель­них відносин в сільському господарстві України // Проблемы землепользо­вания в условиях реформирования экономики. К.: СОПС Украины НАН Украины. 1993. Вып. 1. С.48-54.
    55. Долішній М.І. Геополітичні й економічні аспекти активізації політики ринку праці // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми регулювання регіонального ринку праці. Львів: Інститут регіональних досліджень. 2002. Вип.. 3 (ХХХIV). C.4-13.
    56. Дорогунцов С.І., Лисецький А.С. Агропромисловий комплекс України: проблеми розвитку і розміщення // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АПК. К.: РВПС України НАН України. 1999. С. 3-16.
    57. Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. К.: Стафед-2, 2001. 144 с.
    58. Драгоманов М.П. Листи на Наддніпрянську Україну // Б. Грінченко, М. Драгоманов. Діалог про українську національну справу. Джерело з теорії суспільно-політичного руху в Україні ХІХ поч. ХХст-К., 1994. Вип. 1 - 28с.
    59. Драпіковський П.І., Іванова І.Б. Практикум з оцінки міських земель. К.: Будівельник, 1997. 52 с.
    60. Драпіковський П.І., Іванова І.Б. Практикум з оцінки міських земель. К.: Будівельник, 1998. 113 с.
    61. Другак В.М. Питання територіального устрою і власності на землю в містах // Землевпорядкування. 2001. № 3. С.8-13.
    62. Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. К.: РВПС України НАН України, 2000. 238 с.
    63. Еталон технічної документації з грошової оцінки земель сільських населених пунктів (на прикладі села Красилівка Броварського району Київської області). К., 1997. 34 с.
    64. Європейські принципи державного управління / Пер. з англ.. О.Ю. Куленкової.- К.: Вид-во УАДУ, 2000.- 52 с.
    65. Законодавство України про земельні ділянки (аграрне законодавство України) // Бюл. законодавства і юрид. практики Укра­їни. 1997. № 6, вип. 2. С. 32.
    66. Заяць В. Фінансування викупу земельних ділянок підприємствами України // Вісник УКРелс. 1999. № 7(12). С.14-22.
    67. Земельне право України: Навчальний посібник .- К.: Центр навчальної літератури, 2005.- 632 с.
    68. Земельний кодекс України. Чернівці: Букрек, 2001. 96 с.
    69. Земельний кодекс України: Наук.-практ. коментар / За ред. В.І. Демчика. К.: Видавн. дім Ін Юре”, 2003. 676 с.
    70. Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи / Держкомзем України. К.: Урожай, 1998. 816 с.
    71. Земельно-правовий процес приватизації земельних ділянок в містах / Д.І.Гнаткович, А.Я. Сохнич, Ю.Д. Солярчук та ін. Львів: Укр. технології, 1997.- 90 с.
    72. Изард И. Методы регионального анализа: Введение в науку о регионах: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1998. 296 с.
    73. Кабакова С.И. Градостроительная оценка территории городов. М.: Экономика, 1980. 85 с.
    74. Кабакова С.И. Экономические проблемы использования земель в стро­ительстве. М.: Стройиздат, 1991. 92 с.
    75. Кирсанов В.А. Основы классификации сельскохозяйственных производственных комплексов // Науч. тр. / Харьков. сельхоз. ин-т им. В.Докучаева. 1978. Т. 247. С.23-27.
    76. Кирсанов В.А. Преобразование сельских населенных мест за 60 лет Советской власти // Науч. тр. / Харьков. сельхоз. ин-т им. В. Докучаева. 1978. Т. 247. С.3-12.
    77. Кирсанов В.А. Проектирование жилой зоны сельских поселков: Учебное пособие: В 2 ч. Харьков, 1976. Ч. 1. 92 с.
    78. Кирсанов В.А. Социально-экономические основы сельскохозяйс­твенного расселения (на примере Украинской ССР): Авто­реф. дисс... д-ра экон. наук: 08.08.01 / Харьков. сельхоз. ин-т им. В. Докучаева. Харьков, 1963. 18 с.
    79. Князєв В.М. Державна влада та державне управління, як предмет філософського розгляду /В кн : Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Моногрф./Кол. авт. за ред. д-ра філос. н. , професора В.М. Князєва.- К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. с 3-10.
    80. Ковалёв С.А. Некоторые принципиальные вопросы типологии расселения // Сб. науч. тр. / Моск. гос. ун-т. М.: МГУ. 1955. С.35-40.
    81. Ковалёв С.А. Типы сельских поселений СССР // Вопросы географии ХVІІІ Международному географическому конгрессу. М.: Экономика. 1956. С.54-59.
    82. Козьмук П.Ф. Наукові основи реформування земельних відносин у містах // Землевпорядний вісник. 1999. № 4 (8). С.38-43.
    83. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. С.140.
    84. Крайник О.П. Економічний розвиток регіону: Монографія.- Львів: Ліга-Прес, 2002.- 294 с.
    85. Крайник О.П. та інші. Сучасна економічна теорія: навч. посібник./ О.П. Крайник, К.М. Бліщук, Г.С. Третяк .- Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002.- 164 с.
    86. Краснов Н.И. Земельная реформа и земельное право в современной России // Государство и право. 1993. №12. С. 3-15.
    87. Кудрявцев А.О. К вопросу о методике регулирования роста городов // В помощь проектировщику. М.: Стройиздат. 1961. Вып.4. С. 5.
    88. Куйбіда В.С. Інформатизація муніципального управління.- Львів: Літопис, 2002.- 222 с.
    89. Куйбіда В.С. Конституційно-правові проблеми міського самоврядування в Україні: Монографія.- Львів: Літопис, 2001.- 376 с.
    90. Куйбіда Р.О. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи/ Центр політ-правов. Реформ.- К.: Аттіка, 2004.-288 с.
    91. Курашвылы Б.П. Очерки истории госудорственного управления. М., 1987. С. 73, 78-79.
    92. Лазор О.Д. Основи місцевого самоврядування: Навч. Посіб. 3-є вид. доп. І переробл.- К.: Центр навч. Літ-ри, 2003.- 432 с.
    93. Лазор О.Я., Лазор О.Д. Місцеве самоврядування: вітчизняний та зарубіжний досвід.- Львів: Ліга-Прес, 2002.- 464 с.
    94. Лайзерович Е.Е., Неймарк Н.И. Локальные системы расселения, их типология и моделирование // В помощь проектировщику-градостроителю. М.: Экономика. 1970. Вып. 2. С. 52.
    95. Лесечко М.Д. Основи системного підходу: Теорія методологія практика. Навч. посібник Львів .ЛРІДУ УАДУ. 2002. 300с.
    96. Лесечко М.Д., Ступень М.Г. Проблеми раціонального використання земель населених пунктів // Сучасні проблеми реалізації земельної ре­форми в Україні. Львів: ЛДСГІ. 1996. С. 95-96.
    97. Лесечко М.Д., Ступень М.Г., Гулько Р.Й. та ін. Прогнозування розмірів території сільських населених пунктів // Використання, оцінка та впорядкування земель. Львів: ЛДСГІ. 1995. С.84-87.
    98. Леш А. Географическое размещение хозяйств: Пер. с англ. М.: Инос­тран. лит., 1959. 66 с.
    99. Липинський В. Листи до братів хліборобів: Про ідею організації українського монархізму // За ред Ф. Пеленського. К.: Філадельфія ,1995.- Т.6 кн.1 - 470с.
    100. Лисецький А.С. Методологія оцінки абсолютної земельної ренти // Доп. Міжн. наук. конф. Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель”. К. 2000. С. 180-184.
    101. Листенгурд Ф.М., Портянский И.А., Юсин Г.С. Программно-це­левое
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины