Вдосконалення моніторингу в системі державного управління : Совершенствование мониторинга в системе государственного управления

Короткий опис

Львівський регіональний інститут державного управління
Національної Академії державного управління
при Президентові України

на правах рукопису

Гбур Зоряна Володимирівна

УДК 35.078.3

Вдосконалення моніторингу в системі державного управління

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 25.00.02. МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
наук з державного управління

Науковий керівник:
Алексєєв Ігор Валентинович
доктор економічних наук,
професор

Львів 2007

ЗМІСТ
ВСТУП----------------------------------------------------------------------------------------3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ----------11
1.1. Поняття моніторингу, сфери його використання та принципи
проведення---------------------------------------------------------------------------------11
1.2. Відмінність моніторингу в державному управлінні
від понять у суміжних галузях---------------------------------------------------------27
1.3. Досвід використання моніторингу в розвинутих країнах для підвищення ефективності державного управління--------------------------------34
Висновки до першого розділу----------------------------------------------------------51
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МОНІТОРИНГУ В ДЕРЖАВНОМУ
УПРАВЛІННІ -----------------------------------------------------------------------------54
2.1. Аналіз ролі моніторингу в організаційно-управлінському
забезпеченні державного управління-------------------------------------------------54
2.2. Організація соціологічного дослідження, методи збору та аналізу інформації---------------------------------------------------------------------------------101
2.3.Характеристика результатів соціологічного дослідження в державних
установах Львівської області---------------------------------------------------------114
Висновки до другого розділу---------------------------------------------------------128
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МОНІТОРИНГУ
В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ---------------------------------------------------130
3.1. Вдосконалення механізму проведення моніторингу в
державному управліні-----------------------------------------------------------------130
3.2. Формування основних принципів проведення моніторингу в
державному управлінні----------------------------------------------------------------137
3.3. Обґрунтування концепції та алгоритму проведення моніторингу в державному управлінні-----------------------------------------------------------------144
Висновки до третього розділу--------------------------------------------------------150
ВИСНОВКИ------------------------------------------------------------------------------152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ--------------------158

ВСТУП

Актуальність теми. Складність, багатоаспектність і взаємозалежність управлінських проблем у період ринкових відносин потребують нових ідей і підходів, що розвивають перспективи пошуку інновацій управлінської діяльності. Звідси виникає потреба в створенні об’єктивної системи статистики, аналізу, оцінки, що дасть змогу своєчасно і повною мірою оцінювати ефективність соціальних подій, прийняття управлінських рішень тощо. Саме таким підходом є впровадження моніторингу в державному управлінні.
Класичним прикладом моніторингу є приклад матері і дитини. Їх неперервна взаємодія протягом усього життя з наглядом і контролем з боку матері має всі елементи моніторингу: спостереження, аналіз, корекція, контроль, елементи прямого та зворотнього зв’язку, аналіз минулих вчинків, планування майбутнього, як найближчого, так і далекого.
Недостатнє вивчення таких питань та актуальність їх вирішення для забезпечення ефективного державного управління зумовили вибір теми дисертаційної роботи та структуру досліджень. У роботі акцентується на: актуальності теоретичного дослідження місця, ролі, структурно-кількісних та якісних характеристик моніторингу в сучасних умовах державного управління, визначенні принципових основ формування ефективного інституційного механізму моніторингу в державному управлінні та алгоитму його проведення. Останнє набирає особливої актуальності у процесі реалізації євроінтеграційної політики держави, інтеграції України в світову спільноту.
Моніторинг є необхідним, з точки зору його теоретичного аналізу, адже не має точного однозначного тлумачення, у зв’язку з тим, що вивчається і використовується у різних сферах науково-практичної діяльності. Складність визначення поняття „моніторинг” пов’язана також із приналежністю його як до сфери науки, так і до сфери практики. У наукових джерелах він розглядається і як спосіб дослідження реальності, що використовується в різних науках, і як спосіб забезпечення сфери управління різними видами діяльності шляхом подання своєчасної і якісної інформації.
На нашу думку, моніторинг можна визначити як постійне спостереження за будь - яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату чи первинним пропозиціям - спостереження, аналіз, оцінка і прогноз стану оточення, певних дій та явищ. Та все ж від простого спостереження моніторинг відрізняється активним та цільовим спрямуванням, він будується за заздалегідь обдуманим алгоритмом, ведеться систематично і має точно визначену задачу.
Моніторинг використовується для оцінки прогресу державної політики, ідентифікації ускладнення, визначення проблемних питань та надання рекомендацій щодо її вдосконалення. Моніторинг є необхідним, щоб гарантувати, що ресурси шляхом діяльності перетворюються на результати.
Методологічною основою для теоретичного розгляду проблеми є фундаментальні положення теорії державного управління, розроблені вітчизняними вченими: В.Авер’яновим, Г.Атаманчуком, В.Бакуменком, В.Князевим, О.Крайник, М.Лесечком, А.Мельником, П.Надолішнім, Н.Нижник, В.Луговим, О.Лазором, В.Ребкалом, І.Розпутенком, Р.Рудницькою, С.Серьогіним, О.Сушинським, А.Чемерисом, Ю.Шаровим, В.Цветковою, Л.Юзьковою та іншими.
Питання теорії і методики впровадження та використання моніторингу в різних сферах діяльності висвітлювали у своїх працях такі вчені, як: І.Бестужев-Лада, А. Толстих, В. Шинкаренко, Т. Смовженко, Л. Ноздріна, В. Артеменко, В. Крупіна, І. Плікус, В. Бакуменко, О. Сушинський, М. Гладій, М. Долішній, С. Писаренко, Ю. Бакаєв, С. Кравченк, З. Варналій, А. Лукашенок, М. Губина, М. Козоріз, М. Паладій та інші.
Серед зарубіжних вчених теоретичні та прикладні аспекти організації проведення моніторингу в державному управлінні досліджено у наукових працях: Н.Реймерса, С.Манніли, Л.Віліс, Р.Лахей, К.Маккей, М.Гольдштейн, А.Гоне та інші.
Водночас потребують грунтовного дослідження такі аспекти: визначення моніторингу в державному управлінні, механізму та принципів його здійснення, визначення завдань та обгрунтування концептуальних засад впровадження його в систему державного управління, а також інституційний механізм здійснення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 22.05.2007р. протокол №3/10, уточнена рішенням Вченої ради Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 28.01.2005р. протокол №1/25 та рішенням Вченої ради Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 30.05.2007р. протокол №5/5-14 і є складовою плану науково-дослідних робіт за напрямом 0301090 прикладні наукові дослідження, зокрема теми: „Аналітичні методи експертного оцінювання в діяльності органів виконавчої влади” (номер державної реєстрації 01070001596).
Дослідження проводилось у рамках основних державних програм, концепцій, на виконання указів Президента, законодавчих актів Верховної Ради України та постанов Кабінету Міністрів України. Тема дисетації відповідає основним напрямам Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року в Україні, в розробці якої автор брала безпосередню участь.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є вдосконалення моніторингу в системі державного управління; розроблення концептуальних засад та алгоритму здійснення моніторингу; узагальнення принципів проведення моніторингу в державному управлінні.
Для досягнення поставленої мети в робоі вирішувались такі завдання:
- уточнити зміст терміну „моніторинг”;
- узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід використання моніторингу в державному управлінні;
- розвинути теоретичні засади моніторингу в державному управлінні;
- систематизувати принципи проведення моніторингу в державному управлінні;
- проаналізувати і виявити тенденції використання моніторингу в державному управлінні на прикладі Львівської області;
- розвинути основні положення концепції впровадження моніторингу в державному управлінні;
- розробити алгоритм здійснення моніторингу в державному управлінні.
Об’єктом дослідження є механізм проведення моніторингу в державно-управлінській діяльності.
Предметом дослідження є організаційно-методичні засади моніторингу в державному управлінні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні про те, що висока ефективність органів державного управління не може бути досягнута без удосконаленя механізму моніторингу в системі державного управління, який підвищить ефективність державного управління.
Методологія і методика дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми дослідження і методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, юридичної і споріднених із ними наук.
У роботі використано наступні методи:
- метод соціологічного дослідження - для з’ясування використання терміну „моніторинг” в державних установах Львівської області;
- системного підходу для дослідження і формулювання принципів і функцій моніторингу;
- статистичний метод для моніторингу соціально-економічних процесів на Львівщині;
- метод аналізу і синтезу - для вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду;
- монографічний метод для опису вітчизняного і зарубіжного досвіду ;
- логічний метод для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення.
Шляхом використання зазначених методів розроблено основні концептуальні засади моніторингу в державному управлінні та алгоритм його здійснення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні концептуальних засад моніторингу в державному управлінні, принципів та алгоритму його здійснення.
У межах проведеного дослідження щодо вирішення наукового завдання у роботі:
вперше:
- визначено зміст моніторингу в державному управлінні і відмінність його від понять у суміжних галузях. За нашим твердженням моніторинг це система постійного спостереження за найважливішими поточними результатами, умовами та параметрами розвитку державного управління в розрізі окремих його сегментів із метою коригування та прогнозування;
- обгрунтовано концептуальну модель проведення моніторингу в державному управлінні, яка ґрунтується на таких постулатах: оволодіння алгоритмами впровадження моніторингу в державному управлінні; усвідомлення, що система або програма моніторингу це цілісний науковий комплекс аналітичних методів дослідження, результатом якого стають науково обгрунтовані методичні рекомендації щодо вдосконалення певної ланки в системі державного управління та потреба в глибшому дослідженні та постійному удосконаленні методики проведення моніторингу, що сприятиме підвищенню його ефективності;
- розроблено алгоритм проведення моніторингу в державному управлінні, який складається з таких кроків: визначення мети і завдання моніторингу (для чого досліджується?); окреслення тематики (що спостерігати та аналізувати?); виявлення об’єкта вивчення (де спостерігати і які об’єкти?); збір фактичного матеріалу (факти, що характеризують об’єкт?); оцінка, аналіз, узагальнення, висновки, прогноз.
удосконалено:
- принципи проведення моніторингу в державному управлінні, які розширено такими складовими: інформаційна доступність, оперативність, моделювання, відповідність та прогностичність;
- теоретико-методичні засади моніторингу в державному управлінні, зокрема розширено та вдосконалено методику проведення моніторингу в державному управлінні, яка ґрунтується на основних завданнях моніторингу. Визначено основні завдання моніторингу.
одержали подальший розвиток:
- напрямки удосконалення механізму проведення моніторингу в державному управлінні;
- шляхи та напрями інформаційно-програмного забезпечення впровадження моніторингу з метою підвищення оперативності та ефективності його проведення;
- теоретичні положення моніторингу як інструменту механізму державного управління, а також практичне застосування принципів проведення моніторингу в державному управлінні.
узагальнено:
- практику впровадження та використання терміна „моніторинг” у розвинутих країнах світу;
- практику використання моніторингу в державному управлінні на прикладі Львівської області;
- теоретичні і методичні підходи до впровадження та проведення моніторингу.
Практичне значення одержаних результатів. Загальним результатом дослідження є розроблення концептуальних, організаційно-методичних засад та алгоритму впровадження моніторингу в державному управлінні як інструменту державного управління. Проведене соціологічне дослідження, висновки, що розроблені за їх результатами, розвивають основу для подальшого поглибленого наукового вивчення моніторингу в системі державного управління й удосконалення організаційно-структурних форм його проведення.
За результатами дослідження впроваджено на практиці:
- на базі Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації моніторинг основних показників діяльності Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації, моніторинг основних соціальних показників Львівщини, моніторинг стану виконання національної програми професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями та програм „Жінка на ринку праці”, „Соціальна карта Львівської області” (довідка про впровадження № 15-8118 від 22.08.2006р.) .
- на базі Територіальної державної інспекції праці „Держнаглядпраці” у Львівській області впроваджено моніторинг основних показників діяльності інспекції в підсумку за півріччя та наростаючим підсумком за рік (довідка про впровадження № 15-1758 від 24.02.2006р.).
Матеріали дисертаційного дослідження використані:
- при підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”, яка прийнята 21.06.2006р. №1001 (довідка про впровадження № 395/021/106-07 від 25.04.2007р.);
- при підготовці проекту розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження плану дій щодо реалізації в 2007-2008 роках Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року”, яке прийняте 13.04.2007 №156(довідка про впровадження № 395/021/106-07 від 25.04.07р.);
- - при проведенні соціологічного дослідження неформальних трудових відносин, яке проводилось у 5-ти регіонах України у 2003 р. та при розробці проекту Трудового кодексу України (довідка про впровадження №013-802-05 від 08.06.2007р.)
Особистий внесок аспіранта. Основні теоретичні положення та методичні підходи в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну, одержані дисертантом особисто.
Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною впродовж 2003 2007рр.
Апробація результатів дисертації. Ідеї та висновки наукового дослідження розглядались на 5-ти науково-практичних конференціях таких як "Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (Львів, 23.01.2004р.); „Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія” (Львів, 27.01.2005р.); „Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи” (Луцьк, 17-18.05.2007р.); Перший Львівський соціальний форум „Актуальні проблеми сучасного українського суспільства” (Львів, 19-20.05.2007р.); науково-практична конференція за міжнародною участю „Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування„ (Київ, 31.05.2007р.).
Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи викладено у шести статтях в тому числі 3 у фахових виданнях України.

Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Вона викладена на 175 сторінках. Список джерел та літератури налічує 176 позицій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Аналіз джерел та літератури дає підставу виробити власний підхід до проблеми впровадження та використання моніторингу в державному управлінні та методику, яка передбачає складання програми та плану, де відображається мета, завдання основних етапів роботи, визначає оптимальні методи та форми його впровадження.
1. Встановлено, що поняття моніторингу саме в сфері державного управління, принципи його проведення та алгоритм ще не були предметом спеціального вивчення. Теоретико-методичною основою дослідження питання теорії іметодики впровадження та використання моніторингу в різних сферах діяльності висвітлювали у своїх працях такі вчені: І.Бестужев-Лада, А. Толстих, В. Шинкаренко, Т. Смовженко, Л. Ноздріна, В. Артеменко, В. Крупіна, І. Плікус, В. Бакуменко, О. Сушинський, М. Гладій, М. Долішній, С. Писаренко, Ю. Бакаєв, С. Кравченк, З. Варналій, А. Лукашенок, М. Губина, М. Козоріз, М. Паладій та інші.
2. Проаналізувавши поняття „моніторингу”, зроблених різними науковцями, ми сформували таблицю і дійшли висновку, що формулюючи, термін самого поняття „моніторинг” 6 науковців із 10 вказували приблизно однакові елементи моніторингу, тільки не в повному обсязі. На нашу думку моніторинг можна визначити як постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату чи первинним пропозиціям спостереження, аналіз, оцінка і прогноз стану оточення, певних дій та явищ.
3. Як свідчать дослідження, моніторинг у літературі описується як вид аналізу або ототожнюється з оцінюванням. Поняття моніторинг ми порівнювали з такими понятями: „аналіз”, „оцінювання”, „аудит”, „фінансовий аудит”, „адміністративний аудит”, „контроль”, „контролинг”.
На нашу думку, моніторинг є окремим інструментом управлінської технології, а відмінності від ніби то тотожних чи суміжних понять полягають в наступному:
- моніторинг відрізняється активним та цільовим спрямуванням;
- будується за заздалегідь обдуманим алгоритмом;
- ведеться систематично і має точно визначене завдання.
4. Узагальнюючи викладене в джерелах та літературі, ми систематизували та згрупували принципи проведення моніторингу, незалежно від сфери державного управління, в якій він може бути використаний. Що ж до принципів проведення моніторингу в системі державного управління, то окрім систематизованих, ми додали ще п’ять принципів, а саме: інформаційна доступність, оперативність, моделювання, відповідність та прогностичність. Зокрема, ми визначили поняття моніторингу в державному управлінні. Моніторинг в державному управлінні це система постійного спостереження за найважливішими поточними результатами, умовами та параметрами розвитку державного управління в розрізі окремих його сегментів з метою коригування та прогнозування
5. Вітчизняний та світовий досвід свідчить, що ефективне використання моніторингу в державному управлінні на законодавчо затвердженій основі є ефективним інструментом забезпечення якості, точності та повноти контролю у сфері державного управління, здійснення публічної влади та місцевого самоврядування.
6. Доведено, що моніторинг відіграє важливу роль у державно-управлінському процесі. Це засвідчує практика експериментального створення та діяльності Центру моніторингу та основні показники його роботи. Інформація, отримана від моніторингу, дає можливість виявити проблемні ділянки як регіональної політики загалом так і діяльності окремих галузей економіки регіону.
7. В результаті анкетування з загальної генеральної сукупності 28530 державних службовців, шляхом проведення розрахунків із використанням без повторної випадкової вибірки, визначено вибірку 500 осіб, які взяли участь в опитуванні. У сегменту опитаних респондентів належить лише державні службовці різних рангів та категорій і задіяні у різних галузях державного управління.
Результат дослідження показав, що серед спеціалістів, які безпосередньо займаються проведенням моніторингу певних напрямів, лише 17 чоловік знає, що таке моніторинг. Це свідчить про низький рівень розробленості цього питання та ще про нижчий рівень ознайомлення спеціалістів з тим, що вони безпосередньо виконують.
Більшість з опитаних, а саме 64%, виконують роботу, яка за всіма ознаками є власне проведенням моніторингу, але незнають, що вони займаються моніторингом. Проте, 36% опитаних - виконують роботу з механічного узагальнення певних цифрових даних за напрямами діяльності, а вважають, що займаються моніторингом, сприймаючи його як аналітичну, узагальнюючу роботу.
8. Правове забезпечення системи моніторингу в державному управлінні є нагальною потребою сучасного і майбутнього розвитку країни. Аналіз практики свідчить про необхідність розроблення самостійного правового забезпечення моніторингу в сфері державного управління.
За нашими переконаннями законодавство у сфері державного управління має становити єдину систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю самого нормативно-правового регулювання моніторингу.
9. У дисертації поставлена й розв’язані наукова задача розробки концептуальних засад та динамічного організаційного та інституційного механізму проведення моніторингу в державному управлінні.
Нами запропоновано інституційний механіз проведення моніторингу в державному управлінні не лише на регіональному а й на національному рівнях, який полягає в наступному:
- формування основної мети, цілей та задач моніторингу сконцентрувати в Кабінеті Міністрів України;
- сформовані цілі доводити до виконання галузевим міністерствам за напрямами діяльності;
- в свою чергу в структурі міністерств виокремити департамент моніторингу, який буде розробляти мету, цілі та задачі для передачі їх до виконання в регіони;
- в регіонах на місцях доведені завдання приймаються обласними державними адміністраціями та передаються до центрів моніторингу;
- в свою чергу Центри займаються розробкою, організацією та проведенням моніторингу в області з врахуванням специфіки регіону та сфери в якій використовується моніторинг;
зворотній зв’язок полягає в тому, що результати отримані від провдження моніторингу за аналогічним ланцюгом надходять до Кабінету Міністрів України і лише сформовані бази даних, за якими проводився моніторинг, передаються на пряму від Центру моніторингу до Кабінету Міністрів. Такий зворотній зв’язок забезпечує оперативність, повноту і своєчасність наповнення Центрального сховища баз даних Кабінету Міністрів на національному рівні.
10. Нерозв’язаною та відкритою для дослідження є проблема формування баз даних в зв’язку з невизначеністю індикаторів, за якими її потрібно формувати.
Автором проводиться апробація в Центрі моніторингу по формуванні баз даних і розробки її індикаторів.
11. Розроблено алгоритм проведення моніторингу в державному управлінні та апробовано основні етапи його проведення. Загальна схема алгоритму проведення моніторингу в державному управлінні була впроваджена на базі Центру моніторингу соціальних програм та контролю за призначенням і виплатою пенсій та допомог і на базі Територіальної державної інспекції праці у Львівській області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України (прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року). Київ. Україна.-1996.
2. Закони України. В 11 томах. Т. 1-11.-Київ., 1996-1997.
3. Закон України Про основи національної безпеки” від 19.06.2003 року №964 ІV із змінами і доповненнями Відомості Верховної Ради, 2003, №39.
4. Закон України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 2015 роки”;
5. Закон України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" від 4.02.1998 р. №75/98-вр.
6. Закон України "Про Національну програму інформатизації" від 4.02.1998 р. №75/98-вр.
7. Закон України "Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки".
8. Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” (23.03.2000)//Голос України, 5.05.2000.
9. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”//Голос України, 5.06.2003.
10. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” )//Голос України.К-2002.;
11. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.02 № 249 - IV.
12. Послання Президента України до Верховної Ради України „Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”// Урядовий кур’єр № 100, 4.06.2002.
13. Указ Президента України №631/2001 від 15.08.2001 Про стратегію подолання бідності”.
14. Указ Президента України №717/2000 від 24.05.00 р. Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року” (розділ 7).
15. Указ Президента України від 4 лютого 2003 року N 76/2003 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 листопада 2002 року "Про стан техногенної та природної безпеки в Україні";
16. Постанову КМУ № 1091 від 31.12.1993р. „Положення про порядок розробки екологічних програм”;
17. Спільна Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)" від 28.08.01 № 1124.
18. Постанова Правління Національного банку України "Про схвалення Методичних рекомендацій з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом" від 30.04.02 № 164.
19. Водний кодекс України;
20. Земельний Кодекс України;
21. Кодекс України „Про надра”;
22. Постанову КМУ № 1551 від 17.11.2001р. „Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля;
23. Постанову КМУ № 391 від 30.03.1998р. „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”;
24. Постанову КМУ № 343 від 9.03.1999 р. „Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”;
25. Постанову КМУ № 815 від 20.07.1996р. „Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод”;
26. Постанову КМУ № 661 від 20.08.19993р. „Положення про моніторинг земель”;
27. Програма діяльності Кабінету Міністрів України.- К., 1996.- C.121-122.
28. Положення про державне управління екології та природних ресурсів у Львівській області;
29. Методичні рекомендації з підготовки регіональних та загальнодержавної програм моніторингу довкілля. Мінекоресурсів України. Нормативний документ. Київ. 2001;
30. Номенклатура та позначення структурних елементів державної системи моніторингу довкілля. Мінекоресурсів України. Керівний нормативний документ. Київ. 2002;.
31. Положення про порядок інформаційної взаємодії органів Мінекоресурсів України та інших субктів системи моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля. Мінекоресурсів України. Керівний нормативний документ. Київ. 2002;
32. Рекомендації щодо співставлення даних моніторингу вод. Мінекоресурсів України. Рекомендаційний документ. Київ. 2002;
33. Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод. Мінекоресурсів України. Нормативний документ. Київ. 2001.
34. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления.- М., 1997.- C.255, 256.
35. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекцій. М.: Юридичекая литература, 1997 год.
36. Ананьїн В.О., Ковальчук С.С. Концептуальні основи економічної безпеки сучасної держави.//Економіка і управління.-1999.-№ 4.
37. Артеменко В. Інструментальні засоби та моделі створення системи соціально-економічного моніторингу регіону // Становлення національної економіки України: Зб.матер. Всеукр. наук. конф. / Львівський держ.університет ім.. І.Франка. Львів, 1995.-С. 62-64.
38. Артеменко В.Б. Організаційно-інформаційне забезпечення місцевого самоврядування в Україні: принципи і напрямки // Регіональна економіка. 1997.- №3.-С. 75-83.
39. Артеменко В.Б. Методичний інструментарій соціально-економічного моніторингу територій в регіонах обласного рівня // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми : Зб. Наук. Праць. За матеріалами доповідей міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 21-22 травня 1998р.: У трьох частинах / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Львів, 1998.- Ч.П. -С. 75-79.
40. Артеменко В.Б., Крупина В.А.Разработка инструментария прогнозирования и мониторинга єкономической кон’юнктури регіональних ринков // Модели внутрифирменного управления в условиях смешаной економики: Сб. науч. тр. / ЦЄМИ РАН. М., 1993.-С. 143-157.
41. Артеменко В.Б. Соціально-економічний моніторинг регіонів обласного рівня:концепція та методичний інструментарій // Регіональна економіка.-№3.-1998.-С. 87-94.
42. Артеменко В. Інструментальні засоби та моделі створення системи соціально-економічного моніторингу регіону // Становлення національної економіки України :Зб.матер. Всеукр. наук. конф. / Львівський держ. університет ім. І.Франка. - Львів, 1995. - С. 62-64.
43. А.М. Поздняков, Ю.С. Дульщиков, Гузнер С.С. Государствення региональная политика: концепция и принципы разработки / Регион: економика и социология, 1995 год, № 2.
44. Архипов А., Городецкий А., Михайлов Б. Экономическая безопасность: оценки, проблемы, способы обеспечения // Вопр. экономики. — 1994. — № 12. — С. 38.
45. Абалкин Л. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение // Вопр. экономики. — 1994. — № 12. — С. 5.
46. Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщинська В.В. Управління проектами: Навч.пос.-К.: КНЕУ, 2003.- 231с.
47. Бакуменко В.Д. Методологічні підходи щодо аналізу і формування нормативно-правових баз як інструменту державного управління // Вісн. УАДУ.-1999.-№1.-С.295-304.
48. Бакуменко В.Д., Бакаєв Ю.В., Кравченко С.О., Аналіз процедур ухвалення державно-управлінських рішень у формі нормативно-правових актів // Вісн. УАДУ.-1998.-№4.-С.14-29.
49. Белокур А. Экономическая безопасность Украины // Закон и бизнес. - 1997.
50. Білокур Г. Безпека України - об’єкти управління: [Проект Прогр. екон. Безпеки України]//Закон і бізнес. - 1997.
51. Блинов Н., Кокарев М., Крашенинников В. Об обеспечении экономической безопасности России // Экономист. - 1996.- № 4.
52. Бородянський В.В. Трансформація соціально-економічної системи і економічна безпека України // Інститут світової економіки міжнар. відносин НАН України. Зб. пр. вч. - К., 1998. - Вип. 19. - С. 32-35.
53. Буренин А.Н. Срочный рынок как элемент экономической безопасности // Бизнес и политика. - 1998. - № 1.
54. Батурин Ю.М., Жодзишский А.М. Компьютерные правонарушения: криминализация, квалификация, раскрытие.
55. Бандурка О., Пушкін О., Зайцев П., Право і держава теоретичний аспект // Право України. 1995.-№1
56. Богуцький П. Поняття правової держави та методологічний підхід до проблеми її формування// Право України..-1996.-№4
57. Безпека комп'ютерних систем: злочинність у сфері комп'ютерної інформації та її попередження / Вертузаєв М.С., Голубєв В.О., Котляревcький О.І., Юрченко О.М. / Під ред. О.П. Снігерьова.- Запоріжжя, 1998.- 316с.
58. Берсуцкая С.Я. Развитие системы подготовки и принятия управленческих решений (на примере предприятия машиностроения). - Донецк: НАН, 1996.-37с.
59. Базилевич Л.А., Соколов Д.В., Франева Л.К. Модели и методы рационализации и проектирования организационных структур управления. Л.: ЛЭФИ, 1991.- 156с.
60. Бреддик У. Менеджмент в организации: Учебное пособие. - М.: «Инфра-М», 1997.- 65с.
61. Василенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посібн. для студ. вищих закл. освіти.- К.: ЦУЛ, 2003.-419с.
62. Власюк О.С. Можливості застосування аналітичного планування для обґрунтування та підготовки рішень на вищих рівнях управління: Монографія.-К., 1995.-72с.:іл.
63. Варналій З.С., Лукашенок А.М. Моніторинг малого підприємництва України (економічні та правові аспекти). К.: Інститут приватного права і підприємництва АПрН України, 1998.-64с.
64. Второй Международный конгресс ЮНЕСКО. "Образование и информатика / Политика в области образования и новые информационные технологии // Москва. Российская федерация. 1-5 июля 1996 г. Основной рабочий документ /ЕД-96.402/ Д.2/.- C.11.
65. Гладун 3. Поняття і зміст державного управління: адміністративно-правовий аналіз. — Л., 1996. — С. 7.
66. Государственная служба: проблемы информатизации // Государственная служба Российской Федерации. Исследования, разработки, подготовка кадров.- М., 1997.- №1.- C.104-106.
67. Голубєв В.О. Програмно-технічні засоби захисту інформації від комп'ютерних злочинів / Під ред. О.П. Снігерьова.- Запоріжжя, 1998.- 144с.
68. Гальчинський А., Геєць В., Семиноженко В. Україна: наука та інноваційний розвиток. К., 1997. 66с.
69. Гладій М.В., Долішній М.І., Писаренко С.М. Реалізація регіональної політики на базі сучаснного менеджменту і моніторингу // Регіональна політика: методологія, методи, практика / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Львів, 2001.-С.538-556.
70. Губина М.В. Основи градостроительного менеджмента и мониторинга: Учебноє пособиє. К.:ВИРА Р, 2002.-248с.
71. Губський Б. В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. — К., 2001. — С. 13.
72. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки // К. : Основи, 1995.
73. Государство в меняющемся мире. МБРР/ВБ, 1997.- М.: Прайм-ТАСС, 1997.
74. Гречихин В. Г. Лекции по методике и технике социологического исследования.—М., 1988.
75. Гарріс, Девід, ред. Дарсі, Джон, 2001, Європейська Соціальна Хартія, друге видання, 2001, „Процедурні аспекти ".
76. Друкер П. Управление, нацеленое на результати: Пер. з анг.-М.,1994.
77. Державне управління: Навч.посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф.Мельник.-К.: Знання-Прес, 2003.-343с.
78. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Б. Аверянова. К.: Юрінком Інтер, 1998.
79. Долішній М., Козоріз М. Моделі державного управління в ринковій економіці // Економіка України. 1999.-№6.-С.20-25.
80. Долішній MJ., Злупко CM. Концептуальні засади регіональної соціально-економічної політики та її компоненти // Регіональна економіка. - 1997.- №3. - С. 35.
81. Дерлоу, Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з анг. К.: Все увито, Наукова думка, 2001.-242с.
82. ДСТУ2394-94. Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення: ДСТУ 2394-94. К.: Держстандарт України, 1994. 89с.
83. Єршова О.Л. Моделі, методи та засоби інформаційної технології прийняття управлінських рішень в соціально-економічних системах. К., 2000.-21с.
84. Економічна енциклопедія / Відповід. ред. С. В. Мочерний. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - Т. 2. - С. 355 - 372.
85. Еременко-Григоренко О. А. Организационно - економический механизм управлення хозяйственной деятельностью предприятия: Дис.канд.екон. наук:08.06.01. -Донецк,1999,-С.31.
86. Єнциклопедический словарь бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / Под общ. Ред. И.И. Молдованова. К. 1993. С. 87
87. Є.І.Бойко Про становлення загальної теорії економічних систем // Економіка України. 2001. - №6.
88. І.Буйна Державне регулювання ринкової економіки // Перехідні економічні системи. К., 1998. Вип. 1.
89. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. — К.: НІСД, 2003. — С. 5387.
90. Записування і відтворення інформації. Терміни та визначення: ДСТУ 2737-94. Чинний від 1995-07-01. К.: Держстандарт України, 1994.158с.
91. Здравомыслов А. Г. Методология и процедура социологических исследований.—М., 1969.
92. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 4вид., випр. та доп.-К.: Т-во „Знання”, КОО; Л.: Вид-во Львів. банк. ін-ту НБУ. 2002.-566с.
93. Завадський Й. С. Менеджмент. - К.: Український інститут менеджменту і бізнесу, 1997. - Т. 1. - С. 167 -171.
94. Інститут регіональних досліджень НАН України, Науково-практичний журнал „Регіональна економіка”, 2002 №3(25)
95. Іваненко Б. М. Формування організаційно-економічного механізму функціонування виробничого об'єднання в ринкових умовах: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01. -Донецьк: ІЕП НАН України, 1997.-С. 9. 32.
96. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94. Чинний від 1995-01-01. К.: Держстандарт України, 1994. 53с.
97. Информация и принятие управленческих решений/ Материалы в помощь лектору.-Л.,1973.-19с.
98. Козаченко А. В. Механизм стратегического управлення крупними производственно-финансовьши системами промьішленности. - Донецк: НЕП НАН Украиньї, 1998. - С. 53.
99. Кендюков О. Сутність і зміст організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства //Економіка України. - 1997. - №2 - С. 36.
100. Клементьева Е.Е. Информатизация систем управления и принятия решений в бизнесе: соц. и методол. аспекты.-М., 1994.-36с.
101. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб. К.: МАУП, 2002.-224с.:іл.
102. Кузенко Л. Інформаційна обумовленість державного управління // Право України. 2002.-№3.-С.16-19.
103. Колодій А.М. Принципи права України. К.: „Юрінком Інтер”, 1998.-208с.
104. Кульчицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч.пос.-К.: МАУП, 2002 224с.
105. Курочки А.С. Операционий менеджмент: Учебпос. К.: МАУП, 2000.-144с.
106. Кокуева Ж.М., "Современная практика менеджмента". Менеджмент в России и за рубежом. 1999.- № 4.
107. Лавров А.М. Методологические проблемы региональной политики: опыт сравнительного анализа/Регион: економика и социология,1995 год, № 5.
108. Лесечко М.Д. Соціальні основи архутектурно-будівельного виробництва навчальний посібник. Львів-1992. 224с.
109. Лісовець В.Т., Монке С.Ю. Мистецтво прийняття управлінських рішень: навч. посібник/ Уманська державна аграрна академія. Умань, 2001.-76с.
110. Лисенко Ю., Єгоров П. Організаційно-економічний механізм управління підприємством // Економіка України. -1997. - № 1. - С. 86, 87.
111. Литвиненко О. Інформаційна безпека - складова національного суверенітету // Політика і час.- 1997.- №4.- С.32.
112. Материалы совещания представителей аналитических служб органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации.- М., 1994.
113. Материалы совещания руководителей аналитических служб федеральних органов исполнительной власти Российской Федерации.- М., 1995.
114. Матеріали міжнародної наукової конференції „Міжнародний досвід системи моніторингу і оцінки та доцільність її застосування в Україні”. Київ/ 21-22 лютого 2007р. Мінпраці та соцполітики України-230с.
115. Мильнер Б. 3. Теория организаций. -М.: ИНФРА-М, 1998. -335 с.
116. Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. // Регіональна економіка №1.-2000.-С.71-75.
117. Минцберг Г., Кунин Дж. Б., Гошал С. Стратегический процес /Пер. с англ; Под ред. Ю.Н. Каптуровского. СПБ.: Питер, 2001р.
118. М.Козюбра, Правовий закон: проблема критеріїв//Вісник академії правових наук України. 2003.- № 2-3.
119. Михайленко А. Механизм обеспечения экономической безопасности России // Мир. экономика и междунар. отношения. - 1996. - № 7.
120. Михасюк І. Національна безпека України і власник: [Економіка і екон. безпека України] // Державність. - 1997. - № 19; 1998. - № 20.
121. Михасюк І. Ринок і економічна безпека України // Віче. - 1996. - № 10.
122. Мочерний С., Плотніков О. Економічна безпека в контексті державного суверенітету України // Економіка України. - 1998. - № 4.
123. М.Я. Корнилов, М. 2006 р., Економическая безопасность Росии.
124. М.Лесечко, Р.Рудницька, Стратегічне планування, Львів 2004 р., стор.12
125. М.Д.Лесечко Основи системного підходу: теорія, методологія, практика: Навчальний посібник. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2002.
126. Ніколаєнко Л., Кожарська І. Актуальні проблеми розвитку законодавства // Інтелектуальна власність. 1998.- №1.- С.13-17.
127. Ніколаєнко Л., Кожарська І., Актуальні проблеми розвитку законодавства // Інтелектуальна власність. 1999. - №1 С.5-10.
128. Наука управляти: з історії менеджменту: Хрестоматія / Упор. І.О. Сленов.-К., 1993
129. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Монографія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000.-450с.
130. Новікова О.Ф. Соціальна безпека: організаційно-економічні проблеми і шляхи вирішення / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 1997.
131. Пастернак-Таранушенко Г. А. Економічна безпека держави. — К.: Ін-т держ. упр. і самоврядування при КМ України, 1994. — С. 112.