УРЯДОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ КАМПАНІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ПОЛЬЩІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД : ПРАВИТЕЛЬСТВЕННЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ КАМПАНИИ С ЕВРОПЕЙСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ В ПОЛЬШЕ: Теоретико-методологический ПОДХОД

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ІЛЮК Тетяна Михайлівна

УДК 659.3: 061.1 ЄС] (438)

УРЯДОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ КАМПАНІЇ
З ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ПОЛЬЩІ:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ЧУКУТ Світлана Анатоліївна,
доктор наук з державного управління, професор

Київ 2009

Зміст
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ УРЯДОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ КАМПАНІЙ.. 12
1.1. Сутність урядової інформаційної кампанії в інформаційно-комунікативному аспекті............................................................................................................................... 12
1.2. Програмно-організаційні характеристики урядової інформаційної кампанії 34
1.3. Понятійний інструментарій дослідження. 47
Висновки до розділу 1. 52
РОЗДІЛ 2
УРЯДОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ КАМПАНІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ПОЛЬЩІ: ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ.. 55
2.1. Теоретико-методологічний підхід до підготовки та проведення урядових інформаційних кампаній з європейської інтеграції 55
2.2. Аналіз ситуації й організаційне забезпечення урядових інформаційних кампаній з європейської інтеграції в Польщі 73
2.3. Засади планування інформаційних кампаній з євроінтеграції в Польщі 91
2.4. Засоби інформування громадськості Польщі з європейської інтеграції 102
2.5. Здійснення інформування, контроль і оцінка урядових інформаційних кампаній з євроінтеграції в Польщі 124
Висновки до розділу 2. 140
РОЗДІЛ 3
ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ДОСВІДУ ПОЛЬЩІ 144
3.1. Аналіз ситуації та організаційне забезпечення інформування громадськості України з питань євроінтеграції 144
3.2. Планування та здійснення інформування громадськості України з питань європейської інтеграції 164
3.3. Моніторинг громадської думки як засіб оцінки результативності інформування у сфері європейської інтеграції 185
Висновки до розділу 3. 191
ВИСНОВКИ.. 197
ДОДАТКИ.. 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 224

ВСТУП

Актуальність теми. З огляду на офіційне проголошення європейської інтеграції головним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України і поступальний розвиток відносин з Європейським Союзом актуальним є питання інформування громадян про всі аспекти європейської інтеграції.
Рівень обізнаності громадян у сфері європейської інтеграції, за даними соціологічних досліджень, є недостатнім, а громадська підтримка державного курсу України на поглиблення відносин з ЄС останнім часом суттєво знизилася. Така ситуація зумовлена не досить результативною діяльністю органів державної влади щодо інформування громадськості з питань європейської інтеграції. Як показує досвід реалізації Державної програми інформування громадськості України з питань європейської інтеграції впродовж 2004-2007 років, у роботі уряду й органів державної влади не використовується комплексний підхід, бракує знань основних засад підготовки і проведення інформаційних кампаній.
У цьому контексті важливе значення для України має вивчення практики інформування у сфері євроінтеграції країн-сусідів, які є членами Європейського Союзу. Особливо корисним і перспективним для адаптації у вітчизняних умовах є досвід Польщі з огляду на територіальну близькість, спільні слов’янські корені та історичне минуле, подібність менталітету і традицій.
Актуальність дослідження зумовлена також важливістю інформування громадськості як інструменту забезпечення відкритості і прозорості діяльності органів державної влади. Інформування є обов’язковою складовою демократичного процесу прийняття управлінських рішень і гарантує право громадян на участь у державному управлінні шляхом отримання інформації про державну політику, діяльність органів влади й управлінські рішення. Об’єктивне й послідовне інформування сприяє підвищенню рівня обізнаності з цих питань та довіри громадян до влади і, насамкінець, формуванню громадської підтримки державної політики.
З огляду на міждисциплінарний характер дослідження автором були опрацьовані теоретичні розробки з різних галузей науки. Як показав огляд наукових праць з теорії комунікації та зв’язків з громадськістю, питанням підготовки та проведення інформаційних кампаній присвячені дослідження таких учених, як С.Катліп, А.Сентер та Г.Брум [71], П.Лазарсфельд, Г.Лассуел, В.Шрамм, К.Новак і К.Варнерід [29], Д.Грюніг і Т.Хант [29], П.Грін [110], Ф.Джефкінс [49].
Цінність для дослідження становлять роботи польських науковців, зокрема Т.Гобан-Класа [208, 209], А.Кадрагіца [209], П.Чарнов­ського [209] та Б.Розвадовської [228], Р.Зубка [236], Й.Якубек [214], К.Долінської [205], Д.Пишної [224], Р.Собєха [230], які розглядають комунікативні, інституційні та соціологічні аспекти інформування громадськості, в тому числі з питань європейської інтеграції.
Ґрунтовний аналіз теоретичних і практичних аспектів реалізації інформаційних кампаній здійснено російськими вченими М.Блажновим [15], М.Грачовим [29, 30], А.Соловйовим [162, 163], Д.Ольшанським [110, 111], Ф.Шарковим [186, 187], С.Швідуновою [189], М.Шишкіною [190], В.Березіним [12], Є.Дьяковою [57, 58], В.Теріним [167, 168], Л.Федотовою [175, 176].
У вітчизняній науці проблему підготовки і проведення інформаційних кам­паній як форми здійснення зв’язків з громадськістю досліджували В.Бебик [9], В.Королько [79, 80], В.Мойсеєв [98, 99], Г.Почепцов [126, 127, 128, 131], Є.Тихомирова [169, 170, 171].
Методологія дослідження ґрунтується також на працях вітчизняних і зару­біж­них учених у сфері державного управління, зокрема В.Авер’янова [46], Г.Атаманчука [2], В.Бакуменка [44, 69], В.Князєва [4477], В.Малиновського [93, 94], А.Мельник [43], О.Оболенського [43, 45], І.Розпутенка [45] та ін. Проблемам інформування громадськості, інформаційної та комунікативної політик, зв’язків з громадськістю у державному управлінні присвячені праці таких науковців, як О.Бейка [10, 11], Н.Дніпренко [52, 53], Н.Драгомирецької [55, 56], І.Ібрагімової [63, 64], Ю.Работи [150, 151], Є.Ромата [153], А.Серанта [157, 158], С.Чукут [132]. Окремі аспекти інформаційного забезпечення політики євроінтеграції розглядали у своїх дослідженнях І.Грицяк [34], Ю.Кальниш [69, 70], Я.Малик [178], Г.Немиря [106].
Водночас бракує ґрунтовних розробок щодо теоретико-методологічних аспектів підготовки і проведення інформаційних кампаній у сфері державного управління, у тому числі з питань євроінтеграції, чим і пояснюється науковий інтерес до теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі європейської інтеграції Національної академії державного управління при Президентові України в рамках науково-дослідної роботи (НДР) за темою «Інституційний розвиток і формування адміністративної спроможності для європейської інтеграції України» (номер державної реєстрації 0106U004372), що є складовою комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретико-методологічного підходу до підготовки та проведення урядових інформаційних кампаній у сфері європейської інтеграції з урахуванням досвіду інформування з євроінтеграції Польщі (1999-2004 рр.) й України (2004-2007 рр.) та формулювання науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення інформування громадськості з питань європейської інтеграції в Україні.
Для досягнення мети поставлені такі завдання:
- з’ясувати сутність та державно-управлінську специфіку урядової інформаційної кампанії в інформаційно-комунікативному та програмно-організаційному аспектах;
- розробити теоретико-методологічний підхід до підготовки та проведення урядової інформаційної кампанії за результатами вивчення інформаційно-комунікативного та програмно-організаційного аспектів;
- дослідити урядові інформаційні кампанії з європейської інтеграції в Польщі (1999-2004 рр.) на основі розробленого підходу та проаналізувати їх результативність;
- виявити особливості інформування громадськості з питань європейської інтеграції в Україні впродовж 2004-2007 рр. із застосуванням розробленого теоретико-методологічного підходу та в контексті досвіду Польщі;
- сформулювати науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення інформування громадськості з питань євро­пейської інтеграції з урахуванням досвіду Польщі щодо організації урядових інформаційних кампаній у цій сфері та особливостей інформування з питань європейської інтеграції в Україні.
Об’єкт дослідження урядові інформаційні кампанії з європейської інтеграції.
Предмет дослідження теоретико-методологічні аспекти підготовки та проведення урядових інформаційних кампаній з європейської інтеграції в Польщі та Україні.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що розроблення теоретико-методологічного підходу до підготовки та проведення урядових інформаційних кампаній у сфері євро­пейської інтеграції з урахуванням досвіду інформування з євроінтеграції Польщі (1999-2004 рр.) й України (2004-2007 рр.) дасть можливість удоско­налити інформування громадськості України у сфері європейської інтеграції.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження.
Із застосуванням методів аналізу та синтезу здійснено теоретичне узагальнення наукових концепцій провідних зарубіжних і вітчизняних дослід­ників, присвячених розгляду інформаційно-комунікативного та програмно-організаційного аспектів інформаційної кампанії. З метою з’ясування типів інформаційних кампаній, каналів передачі інформації та організацій-партнерів уряду під час інформаційних кампаній використано метод класифікації. Особлива увага приділялася структурно-функціональному методу, який дав змогу дослідити урядові інформаційні кампанії як складне явище та розглянути структуру й розподіл повноважень органів державної влади у сфері інформування з питань євроінтеграції.
У дослідженні широко використовувався метод порівняння, який передбачає зіставлення засад підготовки та проведення інформаційних кампаній у сфері європейської інтеграції в Польщі та Україні. Із застосуванням історичного методу досліджено розвиток моделей інформаційних кампаній та відстежено процес удосконалення урядових практик інформування з питань євроінтеграції в Польщі протягом 1999-2004 рр. За допомогою соціологічних методів оцінювалася результативність інформаційних кампаній з європейської інтеграції в Польщі та Україні. Використання методу моделювання дозволило показати відповідність складових та етапів урядової інформаційної кампанії.
Висновки та рекомендації щодо впровадження в Україні передового досвіду реалізації урядових інформаційних кампаній з євроінтеграції було сформульовано за допомогою прогностичного методу. Застосування методів логічного узагальнення забезпечило послідовність наукового дослідження.
Дисертація базується на всебічному вивченні стратегічних і програмних документів урядів Республіки Польща та України, зокрема: стратегій, програм, законодавчих актів, інформаційно-освітніх матеріалів з питань євроінтеграції; аналітичних записок та результатів опитувань громадської думки; монографій, дисертаційних робіт і наукових статей з відповідних питань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічний підхід до підготовки та проведення урядових інформаційних кампаній у сфері європейської інтеграції з урахуванням досвіду інформування з євроінтеграції Польщі й України та сформульовано науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення інформування громадськості з питань європейської інтеграції, зокрема:
вперше:
- виявлено відповідність базових складових урядової інформаційної кампанії (вихідна ситуація, комунікатор, цільові групи, канали інформування, пере

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі дослідження сутності та державно-управлінської специфіки урядової інформаційної кампанії в інформаційно-комунікативному та програмно-організаційному аспектах, вивчення досвіду інформування у сфері європейської інтеграції Польщі й України та аналізу їх результативності вирішене наукове завдання щодо розроблення теоретико-методологічного підходу до підготовки та проведення урядової інформаційної кампанії та рекомендацій щодо вдосконалення інформування громадськості України з питань європейської інтеграції з урахуванням досвіду Польщі. Результати, отримані за підсумками дослідження, підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають підстави зробити такі висновки:
1. З’ясовано, що основне значення для дослідження сутності урядової інформаційної кампанії як складного, багатоаспектного явища мають інформаційно-комунікативний та програмно-організаційний аспекти.
У результаті вивчення урядової інформаційної кампанії в інформаційно-комунікативному аспекті підтверджено ключову роль у її процесі інформації, яка характеризується цілеспрямованістю, структурованістю й масштабністю, лінійність комунікації і наявність у структурі кампанії таких складових комунікативного процесу як: вихідна ситуація, комунікатор, цільові групи, повідомлення, канали інформування, очікувана ситуація, зворотний зв’язок.
Відстежено етапи впровадження різних моделей інформаційних кампаній у сферу державного управління в США та Росії, виділено їх характерні ознаки, а також показано, що модель інформаційної кампанії, яка використовується в сучасній державно-управлінській практиці країн пострадянського простору, сформувалася під впливом американської та радянської традицій.
Виявлено, що урядовій інформаційній кампанії як комплексу дій програмно-організаційного характеру притаманна типова послідовність етапів: аналіз ситуації → планування → реалізація → контроль результатів. Виокремлено такі державно-управлінські характеристики урядової інформаційної кампанії: офіційний характер комунікації, спрямованість на досягнення суспільно важливої мети, високий ступінь громадської легітимності, організація інформаційної кампанії інституціалізованим у сфері інформування органом державної влади, залучення організацій партнерів.
Систематизовано й уточнено понятійний інструментарій, а також запропоновано низку авторських визначень у сфері інформування, зокрема державна політика інформування громадськості, урядова інформаційна кампанія. Під урядовою інформаційною кампанією пропонується розуміти ініційований урядом комплекс дій з метою надання громадськості інформації щодо суспільно важливих або державно-управлінських питань, який здійснюється впродовж визначеного періоду часу з використанням різних методів і засобів інформування для забезпечення обізнаності й розуміння громадянами цілей та змісту державної політики.
2. Розроблено теоретико-методологічний підхід до підготовки та проведення урядової інформаційної кампанії, який полягає у встановленні відповідності складових інформаційної кампанії (вихідна ситуація, комунікатор, цільові групи, повідомлення, канали, передавачі, очікувана ситуація, зворотний зв’язок) її основним етапам (аналіз ситуації → організаційне та ресурсне забезпечення → планування → здійснення інформування → контроль і оцінка). На його основі побудовано базову модель урядової інформаційної кампанії.
Запропонована модель враховує державно-управлінську специфіку складових та видів діяльності в межах етапів кампанії. З огляду на важливість залучення до інформування організацій-партнерів введено таку складову кампанії, як передавачі. Вра­хо­вуючи необхідність деталізації управлінської діяльності в межах інформаційної кам­панії, визначено такі види діяльності уряду: на етапі організаційного та ресурс­ного забезпечення створення організаційної структури, формування нормативно-правової бази, інституційне і кадрове, фінансове й матеріально-технічне забезпечення; на етапі здійснення інформування організація, керівництво, координація та контроль; на етапі контролю й оцінки періодичний контроль за діяльністю державних органів, контент-аналіз інформаційних матеріалів у ЗМІ, замовлення соціологічних досліджень з метою відстеження динаміки громадської думки та оцінки результативності інформування.
3. Виявлено, що урядові інформаційні кампанії з європейської інтеграції в Польщі (1999-2004 рр.) були підготовлені та проведені з використанням підходу, який за послідовністю та змістом основних етапів відповідає запропонованій базовій моделі урядової інформаційної кампанії. Встановлено, що урядом Польщі на етапі аналізу ситуації були проведені соціологічні дослідження; в рамках організаційного та ресурсного забезпечення створено організаційну структуру, сформовано нормативно-правову базу та кадровий потенціал державної служби, визначено обсяги бюджетного фінансування; на етапі планування встановлені цілі й завдання кампаній, вибрано цільові групи громадськості та канали передачі інформації, створено повідомлення; у процесі здійснення інформування забезпечені єдине керівництво, делегування повноважень щодо реалізації інформаційних заходів на регіональний та місцевий рівні, широке залучення організацій-партнерів; на етапі контролю й оцінки проведені опитування громадської думки та заходи внутрішнього контролю діяльності органів влади.
Доведено, що урядові інформаційні кампанії з європейської інтеграції в Польщі були результативними внаслідок дотримання послідовності та змісту етапів базової моделі урядової інформаційної кампанії.
4. Установлено, що інформування громадськості з питань європейської інтеграції в Україні впродовж 2004-2007 рр. здійснювалося без чіткого дотримання послідовності та змісту визначених етапів кампанії, зокрема виявлено такі недоліки: на етапі аналізу ситуації не було здійснено ґрунтовної оцінки попередніх інформаційних заходів і відповідних соціологічних досліджень; у рамках організаційного та ресурсного забезпечення недостатньою була робота щодо розвитку кадрового потенціалу державної служби та фінансування; під час планування не використано поділ громадськості на цільові групи, не визначено партнерів уряду та механізми координації їх діяльності, не вироблено єдиний підхід до створення й подання повідомлень; на етапі здійснення інформування не було забезпечено єдиного керівництва і належної координації дій, практично відсутні випадки залучення до реалізації інформаційних заходів організацій-партнерів, не налагоджено співпрацю з міжнародними організаціями; для контролю й оцінки виконання програми інформування використано лише контроль у системі органів влади.
Зроблено висновок про низьку результативність інформування громадськості України з питань євроінтеграції впродовж 2004-2007 рр. як наслідок недотримання послідовності та змісту етапів підготовки та проведення урядової інформаційної кампанії.
5. На підставі отриманих висновків розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення інформу­вання громадськості з питань євроінтеграції в Україні як невід’ємної складової державної політики у цій сфері та засобу забезпечення відкритості і прозорості діяльності органів державної влади загалом, згідно з якими є доцільним:
1) здійснювати інформування громадськості у сфері євроінтеграції з дотриманням таких основних принципів: об’єктивності, актуальності та повноти інформації; відкритості й доступності інформації; зворотного зв’язку; цілеспрямованості та адресності інформування; децентралізації; регіональної специфіки; комплексного моніторингу; громадської участі та партнерства; узгодженості й координації; врахування змін; достатнього організаційного та ресурсного забезпечення;
2) комплексно застосовувати такі науково-обґрунтовані засоби інформу­вання громадськості України з європейської інтеграції: інформування через засоби масової інформації; видання урядових документів, науково-аналітичних, просвітницьких та рекламних матеріалів; оприлюднення інформації на веб-сайтах органів влади; забезпечення доступу до європейських інформаційних джерел і баз даних; проведення заходів науково-практичного характеру; створення мережі інформаційних центрів; впровадження тематики європейської інтеграції в систему освіти; організація масових акцій з метою пропагування ідеї євроінтеграції;
3) здійснювати інформування громадськості з питань євроінтегра­ції шляхом проведення послідовних інформаційних кампаній, організо­ва­них відповідно до базової моделі, результативність якої підтверджена за під­сум­ками дослідження урядових інформаційних кампаній з євроінтеграції в Польщі впродовж 1999-2004 рр.: аналіз вихідної ситуації → організаційне та ре­сурсне забезпечення → планування → здійснення інформування → контроль і оцінка;
4) у рамках аналізу ситуації проводити оцінку зовнішнього та внутрішнього середовищ, у яких відбуватиметься урядова інформаційна кампанія з європейської інтеграції. Оцінка зовнішнього середовища включає: дослідження громадської думки з метою з’ясування рівня суспільного зацікавлення та поінформованості громадян щодо предмета інформування, визначення доступності каналів передачі інформації та бажаних форм інформування; оцінку та визначення співвідношення позицій прихильників та опонентів, прогнозування розвитку конкурентної комунікації. Оцінка внутрішніх ресурсів для проведення урядової інформаційної кампанії передбачає аналіз наявної нормативно-правової бази, інституційного, кадрового, фінансового й матеріально-технічного забезпечення;
5) за підсумками оцінки внутрішніх можливостей уряду як ініціатора й організатора інформаційної кампанії створити достатнє для результативної підготовки і проведення кампанії організаційне та ресурсне забезпечення. Зокрема, слід:
- забезпечити функціонування відповідної організаційної структури й розподілити повноваження щодо інформування на всіх рівнях управління;
- сформувати належну нормативно-правову базу, передусім визначивши інформування громадськості як окремий і обов’язковий напрям державної політики європейської інтеграції;
- у рамках заходів з метою покращення кадрового потенціалу державної служби у сфері інформування громадськості з європейської інтеграції організувати вузькопрофільні навчальні курси та стажування вітчизняних державних службовців у відповідних державних органах країн нових членів Євросоюзу за підтримки європейських програм;
- у достатніх обсягах фінансувати програму інформування громадськості України з питань європейської інтеграції з державного бюджету, залучати фінансову й технічну підтримку з боку міжнародних та європейських фондів, програм країн-членів Євросоюзу, ресурси бізнесових структур;
6) на етапі планування урядової інформаційної кампанії з європейської інтеграції дотримуватися такої послідовності дій:
- виділення цілей і завдань інформування з їх подальшим коригуванням відповідно до змін суспільно-політичної ситуації та з урахуванням недоліків попередніх інформаційних заходів;
- визначення цільових груп відповідно до кількох підходів, зокрема за рівнем впливу на формування громадської думки, ставленням до ідеї євроінтеграції, наявністю доступу до інформації, регіональним, соціально-демографічним та професійним принципами, що сприятиме адресності інформування;
- створення повідомлення відповідно до потреб цільових груп з метою максимального сприйняття інформації громадськістю;
- вибір каналів та засобів інформування (ЗМІ, інформаційні пункти, видавнича діяльність, освітні програми тощо) для забезпечення належного доступу до інформації стосовно євроінтеграції;
7) під час здійснення інформування забезпечити:
- зосередження керівних повноважень щодо інформування громадськості в руках одного органу виконавчої влади;
- делегування значної частини повноважень щодо проведення інформаційних заходів на регіональний та місцевий рівні управління;
- широке залучення організацій-партнерів, передусім засобів масової інформації та неурядових організацій, шляхом проведення конкурсів;
- налагодження співпраці з міжнародними організаціями, які реалізують проекти у сфері інформування з європейської інтеграції;
- координацію дій усіх суб’єктів інформування;
8) на етапі контролю й оцінки урядової інформаційної кампанії з європейської інтеграції використовувати як внутрішні (періодичний контроль за діяльністю державних органів суб’єктів інформування, контент-аналіз публікацій у ЗМІ), так і зовнішні (проведення соціологічних досліджень, незалежний громадський моніторинг) форми відстеження стану виконання інформаційних заходів. Узагальнені результати контролю й оцінки є підставою для внесення коректив у заплановані заходи, а після завершення інформаційної діяльності оцінювання її результативності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналітика, експертиза, прогнозування: монографія / [Є. Макаренко, М. Рижков, М. Ожеван та ін.] К. : Наша культура і наука, 2003. 614 с.
2. Атаманчук Г. В. Государственное управление: организационно-функциональные вопросы : учебное пособие / Г. В. Атаманчук. М. : ОАО «Типография «Новости», 1997. 303 с.
3. Бабінова О. Взаємодія органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю як предмет теоретичного аналізу / О. Бабінова // Вісн. НАДУ. 2004. № 3. С. 345352.
4. Багаєва М. Зв’язки з громадськістю універсальний управлінський ресурс інформаційного суспільства / М. Багаєва // Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні. Стан і перспективи розвитку політичних наук : матеріали «круглого столу», Київ, 13 квіт. 2001 р. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. К. : Вид-во УАДУ, 2001. С. 231234.
5. Балабанова Н. Социальный диалог как общественное явление (социологический аспект) / Н. Балабанова // Полис. 1996. № 51. С. 1627.
6. Барматова С. Місце і роль політичної комунікації у трансформації українського суспільства / С. Барматова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. № 2. С. 107119.
7. Басараб М. Б. З досвіду євроінтеграції Польщі / М. Б. Басараб // «Стратегічна панорама» : електронний ресурс. 2003. № 1. Режим доступу : http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/2003_1.php
8. Башкирова Е. И. Оценка эффективности процесса коммуникации / Е. И. Башкирова : електронний ресурс. Режим доступу : http://www.library.cjes.ru/online/?b_id=306
9. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз : монографія / В. М. Бебик. К. : МАУП, 2005. 440 с.
10. Бейко О. Зміцнення зв’язків Уряду з громадськістю як умова ефективного державного управління в демократичних країнах / О. Бейко // Вісн. НАДУ. 2005. № 4. С. 334339.
11. Бейко О. Публічні консультації як механізм створення громадської підтримки діям уряду / О. Бейко // Зб. наук. пр. НАДУ. 2000. Вип. 2, Ч. ІІІ. С. 340347.
12. Березин В. М. Массовая коммуникация: сущность, каналы, действия / В. М. Березин. М. : РИП-холдинг, 2003. 174 с.
13. Білоус О., Зернецька О. Право на комунікацію. Концепція глобальної комунікаційної політики в інформаційну еру / О. Білоус, О. Зернецька // Віче. 2000. С. 115132.
14. Быков И. А. Организация и проведение кампаний по связям с общественностью : уч. пособие / И. А. Быков. СПбГУТ. СПб, 2003. 64 с.
15. Блажнов Е. А. Паблик Рилейшнз : Приглашение в мир цивилизованных рыночных и общественных отношений : Учеб. пособие для делов. людей / Е. А. Блажнов. М. : ИМА-пресс, 1994. 157 с.
16. Блек С. Паблик рилейшнз: что это такое? / С. Блек М. : Новости, 1990. 240 с.
17. Бортник Е. М., Никитаева А. Ю. Основы управления связями с общественностью в организации : уч. пособие / Е. М. Бортник, А. Ю. Никитаева. Ростов н/Д. : Изд-во Рост. ун-та, 2001. 48 с.
18. Буари Ф. А. Паблик рилейшнз, или стратегия доверия / Ф. А. Буари ; пер. с фр. М. : Консалтинговая группа «ИМИДЖ-Контакт» : ИНФРА-М, 2001. 178 с.
19. Буданцев Ю. П. Социология массовой коммуникации / Ю. П. Буданцев. М. : Изд-во МНЭПУ, 1995. 111 с.
20. Бутирська Г. Залучення громадськості до реалізації державної політики як перспектива демократичних перетворень у державі / Г. Бутирська // Вісн. НАДУ. 2005. № 2. С. 300305.
21. Вершинин М. С. Политическая коммуникация в информационном обществе / М. С. Вершинин. СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2001. 252 с.
22. Відкритість української влади: проблеми і перспективи : матеріали «круглого столу». К. : «Альтерпрес», 2002. 56 с.
23. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Л. Войтасик ; пер. с польск. ; под ред. Ю. А. Шерковина. М. : Прогресс, 1981. 280 с.
24. Гавриш Р. Нова парадигма державного управління як фактор випереджаючого розвитку для України / Р. Гавриш . Вісник НауКМА № 3 «'Революція управлінців» і (не)ефективність державного управління в Україні» : електронний ресурс. Режим доступу : http://www.spa.ukma.kiev.ua/visnyk /index.php?op=view&t=31
25. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку : учебник для высших учебных заведений. ­- издание 2-е, перераб. и дополн. / К. С. Гаджиев. М. : Издательская корпорация «Логос», 1999. 544 с.
26. Гогвуд Б., Ган Л. Аналіз політики для реального світу / Б. Гогвуд, Л. Ган ; пер. з англ. А. Олійник ; наук. ред. пер. В. Тертичка. К. : Основи, 2004. 396 с.
27. Годдард Б. Кампания поддержки политических решений : справочник по политическому консультурованию / Б. Годдард. М. : 2002. 212 с.
28. Гонюкова Я. Взаємодія органів державного управління і громадсько-політичних організацій / Я. Гонюкова // Вісн. НАДУ. 2005. № 2. С. 306313.
29. Грачев М. Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития / М. Н. Грачев. М. : Прометей, 2004. 328 с.
30. Грачев М. Н. Политическая коммуникация / М. Н. Грачев // Вест. Рос. ун-та дружбы народов. Серия : Политология. 1999. № 1. С. 2439.
31. Грачев М. Н. Политические коммуникации и коммуникационное измерение политики / М. Н. Грачев // «Новая Россия: политическое знание и политологическое образование» : материалы межвузовской научной конференции, 12 декабря 2000 г. М. : РГГУ, 2000. С. 3641.
32. Грачев М. Н. Средства коммуникации как инструмент преобразования социально-политической действительности / М. Н. Грачев // Вест. Рос. ун-та дружбы народов. Серия : Политология. 2001. № 3. С. 88103.
33. Грембергер М. Граждане как партнеры / М. Грембергер. М. : «Весь мир», 2002. 119 с.
34. Грицяк І. А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади : монографія / І. А. Грицяк. К. : К.І.С., 2006. 396 с.
35. Грицяк Н. В., Баровська А. В. Інформаційні кампанії як механізм підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері євроінтеграції / Н. В. Грицяк, А. В. Баровська // Стратегічні пріоритети, 2007. № 2 (3). С. 3744.
36. Громадська думка про зовнішню політику України // Національна безпека і оборона, 2003. № 3 (39). С. 4060.
37. Громадський моніторинг виконання плану дій Україна ЄС: попередні оцінки // Національна безпека і оборона. 2007. № 2 (86). С. 212.
38. Громадяни України про європейську інтеграцію // Національна безпека і оборона. 2007. № 2 (86). С. 3247.
39. Грушевицкая Т. Г. Основы межкультурной коммуникации: Учебник для вузов / Т. Г. Грушевицкая, В. Д. Попков, А. П. Садохин ; под ред. А. П. Садохина. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 352 с.
40. Державна інформаційна політика у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції (аналітична доповідь) // Національна безпека і оборона, 2008. № 1 (95). С. 223.
41. Державна інформаційна політика у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції: оцінки експертів // Національна безпека і оборона, 2008. № 1 (95). С. 3641.
42. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація : монографія / кол. авт.; відпов. ред. проф. Н. Р. Нижник. К. : Вид-во УАДУ, 1997. 448 с.
43. Державне управління : навч.посіб. / [А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко; за ред. А. Ф. Мельник]. К. : Знання-Прес, 2003. 343 с.
44. Державне управління: словник-довідник / [уклад. : В. Д.Бакуменко (кер. творчого кол.), Д. О. Безносенко, І. М. Варзар, В. М. Князєв, С. О. Кравченко, Л. Г. Штика; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка]. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
45. Державне управління та державна служба: словник-довідник / уклад. О. Ю. Оболенський. К. : КНЕУ, 2005. 480 с.
46. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. Авер’янова В. Б. К. : Юрінком Інтер, 1998 432 с.
47. Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1365 // Офіційний вісник України від 05.11.2004. 2004. № 42, стор. 35, стаття 2763.
48. Деякі питання координації діяльності органів виконавчої влади у сфері європейської інтеграції : постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2005 р. № 174 // Офіційний вісник України від 18.03.2005. 2005. № 9, стор. 23, стаття 475.
49. Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик рилейшнз : уч.пособие для студ. вузов / Ф. Джефкинс, Д. Ядин ; пер. с англ. В. Н. Егорова. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 416 с.
50. Дмитриев А. В. Неформальная политическая коммуникация / А. В. Дмитриев. В. В. Латынов, А. Т. Хлопьев. М. : РОССПЭН, 1997. 197 с.
51. Дмитриев А. В. Политика, политология, Интернет / А. В. Дмитриев. В. В. Латынов, И. Г. Яковлев. М. : Изд-во Соврем. гум. ун-та, 2002. 102 с.
52. Дніпренко Н. К. Інформаційна політика в контексті сучасного державотворення в Україні / Н. К. Дніпренко // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. К. : Вид-во УАДУ, 2001. Вип. 1. С. 421­430.
53. Дніпренко Н. Комунікативна політика в органах місцевого самоврядування та державного управління в Україні : реалії, нові підходи, вихідні тенденції / Н. Дніпренко // Зб. наук. пр. НАДУ. 2000. Вип. 2. Ч. ІІІ. С. 217223.
54. Драгомирецька Н. Значення досліджень суб’єкт-суб’єктних відносин для формування моделі ПР у державному управлінні / Н. Драгомирецька // Вісн. НАДУ. 2004. №1. С. 104111.
55. Драгомирецька Н. М. Модель комунікації в державному управлінні / Н. М. Драгомирецька // Вісн. НАДУ. 2005. № 4. С. 2330.
56. Драгомирецька Н. М. Теоретичні підходи до розуміння комунікації в державному управлінні / Н. М. Драгомирецька // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Д. : Вид-во ДРІДУ НАДУ, 2005. Вип. 4 (22). С. 5664.
57. Дьякова Е. Г. Массовая коммуникация и власть / Е. Г. Дьякова. Екатеринбург: УрО РАН, 2002. 227 с.
58. Дьякова Е. Г., Трахтенберг А. Д. Массовая коммуникация : модели влияния. Как формируется «повестка дня»? / Е. Г. Дьякова, А. Д. Трахтенберг Екатеринбург: Изд-во Гум. ун-та, 2001. 130 с.
59. Звіт про виконання Плану заходів на 2005 рік Державної програми інформування громадськості України з питань європейської інтеграції на 2004-2007 роки : електронний ресурс. Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=22785171
60. Закон України Про державні цільові програми від 18 березня 2004 року № 1621- ІV / Офіційний вісник України від 23.04.2004. 2004. № 14, стор. 13, стаття 956.
61. Закон України Про інформацію від 2 лютого 1992 року № 2657 ХІІ / Відомості Верховної Ради України вiд 01.12.1992. 1992. № 48, стаття 650.
62. Зидентоп Л. Демократия в Европе / Л. Зидентоп ; пер.с англ. ; под ред. В. Л. Иноземцева. М. : Логос, 2001. 360 с.
63. Ібрагімова І. Вибір влади відкритість / І. Ібрагімова // Вісн. НАДУ. 2005. № 3. С. 347354.
64. Ібрагімова І. Зв’язки з громадськістю як індикатор ефективності державного управління та показник стану громадянського суспільства / І. Ібрагімова // Вісн. НАДУ. 2003. № 3. С. 1126.
65. Ібрагімова І. Інформаційне суспільство та взаємодія влади з громадськістю: вимоги ефективності / І. Ібрагімова // Вісн. НАДУ. 2004. № 1. С. 3642.
66. Ібрагімова І. Питання іміджу в держа