УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ : УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ УПРАВЛЕНИЯ КОММУНАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТЬЮ В УКРАИНЕ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

УДК 35.073.515

На правах рукопису

АЛЕКСЄЄВ Валерій Марленович

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
НИЖНИК Ніна Романівна
доктор юридичних наук,
професор

КИЇВ 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...3
ВСТУП ...4
РОЗДІЛ1
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ ...12
1.1.Управління комунальною власністю як складова публічного
управління ...12
1.2.Суспільні відносини, що складаються при управлінні комунальною
власністю, як об’єкт наукового дослідження ...22
1.3.Етапи формування комунальної власності в Україні ...32
1.4.Досвід формування і управління комунальною
та муніципальною власністю в зарубіжних країнах ...42
Висновки до розділу1 ...48
РОЗДІЛ2
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОЮ
ВЛАСНІСТЮ В УКРАЇНІ ...50
2.1.Нормативно-правові основи управління комунальною власністю ...50
2.2.Система управління комунальною власністю
на сучасному етапі ...66
2.3.Управління спільною власністю територіальних громад
на регіональному рівні ...84
Висновки до розділу2 ...105
РОЗДІЛ3
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОЮ
ВЛАСНІСТЮ В УКРАЇНІ ...107
3.1.Удосконалення нормативно-правових засад
управління комунальною власністю ...107
3.2.Тенденції розвитку управління комунальною власністю ...128
3.3.Оптимізація механізму управління комунальною власністю ...142
Висновки до розділу3 ...162
ВИСНОВКИ ...165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...170
ДОДАТКИ ...192

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку Української держави та громадянського суспільства потребує принципово нової якості публічної влади: удосконалення моделі державного управління, наповнення місцевого самоврядування реальним змістом, ефективного правового регулювання організації діяльності територіальних громад та органів місцевого самоврядування. Зокрема, це стосується управління комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст та їх спільною власністю, безпосередньої участі громадян у виконанні функцій місцевого самоврядування, а також взаємодії територіальних громад, співробітництва у реалізації спільних проектів. Важливого значення набуває адаптація національної законодавчої бази з питань місцевого та регіонального розвитку до європейських стандартів, встановлення правового режиму комунальної власності та правових основ управління об’єктами спільної власності територіальних громад.
Проблема забезпечення ефективного управління комунальною власністю в Україні розглядалася, зокрема, на VІІІВсеукраїнських муніципальних слуханнях (Автономна Республіка Крим, м.Судак, 29липня 2серпня 2002р.) [84], тренінг-семінарі Асоціації міст України та громад Сучасний стан місцевого економічного розвитку: проблеми та шляхи їх подолання. Досвід територіальних громад України” (м.Іллічівськ, 30червня 2липня 2004р.) [168, 187], слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Реформування місцевого самоврядування в Україні” 1грудня 2004р., засіданні Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України Про стабілізацію політичної та соціально-економічної ситуації в Україні” 6грудня 2004р., Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування 26квітня 2005р.
У рекомендаціях парламентських слухань про законодавчі аспекти регіональної політики та місцевого самоврядування, схвалених постановою Верховної Ради України від 5червня 2003р. № 939-ІV [174], вказується, що діюча система управління комунальною власністю в Україні не є досконалою, системною та дієвою. Основними її недоліками є: недостатність і неповнота нормативно-правової бази; відсутність єдиного підходу до організації структур управління комунальною власністю, що яскраво виявляється на регіональному рівні, та належної підготовки фахівців для сфери управління комунальною власністю. Це безпосередньо і стало підставою для дослідження й аналізу системи управління комунальною власністю в Україні, що й спонукало систематизувати наявні підходи до шляхів її вдосконалення.
Теоретичну основу дисертації становлять наукові дослідження сутності власності, управління комунальною власністю та об’єктами спільної власності, основи організації та діяльності відповідних рад щодо управління майном тер.громад, що містяться у працях українських вчених В.М.Бабаєва [1921], О.В.Батанова [2325], В.І.Борденюка [34, 35, 98], І.П.Бутка [36], В.Є.Воротіна [3941], М.К.Галянтича [42, 43, 68], І.А.Грицяка [120], Р.К.Давидова [52], А.П.Зайця [98], В.М.Кампо [85, 98], В.М.Князєва [92], А.М.Колодія [161], М.І.Корнієнка [3, 98, 103, 107114, 151], В.В.Кравченка [116121, 201, 218], В.С.Куйбіди [126, 127, 201], Ю.П.Лебединського [128, 129], В.І.Лугового [84], О.Г.Мордвінова [145147], Н.Р.Нижник [55, 157], В.Ф.Опришка [98], В.Ф.Погорілка [98, 103, 151], М.І.Пухтинського [84, 120, 179181], Н.І.Рудої [190, 191], В.М.Селіванова [195, 196], В.І.Семчика [98, 197], М.О.Теплюка [3, 98, 113, 120], А.Ф.Ткачука [1, 193, 210214], Ю.М.Тодики [103, 216], О.Ф.Фрицького [151], російських науковців Ю.А.Тихомирова [207209], В.Є.Чиркіна [224, 225].
Не применшуючи вагомості й значущості внеску названих вчених, слід підкреслити, що в дослідженні напрямів розвитку управління комунальною власністю не було застосовано системний підхід, а проблема запровадження чітко визначеної структури реалізації управління комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах та їх спільною власністю у системі місцевого самоврядування в Україні досі не стала предметом комплексного наукового аналізу, що й зумовило вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом Розроблення теоретичних засад деконцентрації та децентралізації в системі виконавчої влади та механізмів забезпечення збалансованості повноважень і відповідальності” згідно з науковим проектом Академії Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0103U006819), у якому здобувач був виконавцем.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обгрунтування необхідності, змісту та засобів, напрямів удосконалення управління комунальною власністю в Україні.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
здійснити аналіз наукової літератури та відповідної нормативно-правової бази з теми дослідження і на основі цього визначити його основні напрями;
розкрити сутність суспільних відносин, що складаються в процесі управління комунальною власністю, удосконаливши дефініцію поняття громадівська власність” як складової суспільних відносин в управлінні комунальною власністю територіальних громад та класифікацію видів власності територіальних громад;
дослідити наукові джерела щодо формування комунальної (муніципальної) власності в зарубіжних країнах та управління нею і на основі цього досвіду визначити комплексні підходи щодо вдосконалення управління комунальною власністю в Україні;
визначити наявні на регіональному рівні підходи до створення структур управління об’єктами спільної власності територіальнихгромад та вказати на засоби їх удосконалення;
виявити та розкрити тенденції розвитку управління комунальною власністю в Україні;
обгрунтувати на теоретичному рівні необхідність удосконалення управління комунальною власністю в Україні та запропонувати інноваційну модель реалізації управління комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах та їх спільною власністю у системі місцевого самоврядування в Україні.
Об’єкт дослідження суспільні відносини, що складаються в процесі формування комунальної власності в Україні, її удосконалення та управління нею.
Предмет дослідження теоретичні засади організації управління комунальною власністю.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що удосконалення теоретичних основ управління комунальною власністю сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів, уповноважених управляти комунальним майном територіальних громад та об’єктами їх спільної власності.
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів:
метод системного аналізу, що дав змогу узагальнити наукові концепції, розробки та пропозиції провідних вітчизняних і зарубіжних учених, присвячених проблемі управління комунальною власністю;
історичний (історико-правовий) та логічний методи для дослідження еволюції діяльності органів місцевого самоврядування у сфері управління комунальною власністю;
методи функціонального та статистичного аналізу, які дали можливість оцінити напрями реформування управління комунальною власністю з урахуванням інтересів громадянського суспільства;
методи програмно-цільовий, моделювання та узагальнення, а також порівняльно-правовий, формально-логічний для формулювання рекомендацій і пропозицій щодо визначення напрямів державної політики в галузі управління комунальною власністю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертаційній роботі
вперше:
виявлено і розкрито тенденції розвитку управління комунальною власністю в Україні;
запропоновано інноваційну модель реалізації управління комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах та їх спільною власністю у системі місцевого самоврядування в Україні;
удосконалено:
визначення поняття громадівська власність” як складової суспільних відносин в управлінні комунальною власністю територіальних громад;
класифікацію видів власності територіальних громад;
понятійно-термінологічний апарат управління комунальною власністю та спільною власністю територіальних громад;
дістали подальшого розвитку:
визначення етапів формування комунальної власності в Україні;
основні підходи до створення підприємств комунальної власності в Україні;
комплексні підходи щодо організації структур управління комунальною власністю в Україні;
заходи, що мають бути вжиті з подальшим ухваленням законодавчого акта з питань регулювання комунальної власності в Україні;
складові механізму управління комунальною власністю в Україні.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:
здійснено теоретичне обґрунтування побудови моделі реалізації управління комунальною власністю;
доведено, що можливості підвищення ефективності управління комунальною власністю на всіх рівнях зумовлені потребами у вдосконаленні законодавчої бази в цій сфері, формуванні відповідних структур в органах місцевого самоврядування та уніфікації такої моделі на всіх рівнях управління;
запропоновано складові моделі реалізації управління комунальною власністю, включаючи кількісні характеристики відповідних структур (категорії посад, ранги, чисельність персоналу) в системі органів місцевого самоврядування;
удосконалено науковий підхід до визначення складових механізму управління комунальною власністю.

Результати дисертаційного дослідження:
взяті до впровадження Комітетом Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Зокрема, пропозиції автора щодо управління об’єктами комунальної власності використані в процесі підготовки законопроекту Про право комунальної власності та управління об’єктами права комунальної власності” (реєстраційний № 6042 від 12серпня 2004р.), щодо повноважень районної та обласної рад стосовно управління об’єктами спільної власності територіальних громад при підготовці законопроекту Про комунальну власність” (реєстраційний № 6042-1 від 8вересня 2004р.) (довідка від 10червня 2005р. № 06-8/12-319);
реалізовані в діяльності Львівської обласної ради у процесі запровадження на рівні обласних рад у складі їх виконавчих апаратів структур управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. За безпосередньою участю автора розроблено Положення про управління спільною власністю територіальних громад Львівської обласної ради та статут комунального підприємства Нерухомість та майно” (довідка від 9червня 2005р. № 971/6);
перебувають на стадії реалізації запровадження Чернівецькою обласною радою у складі виконавчого апарату цієї ради структурного підрозділу управління об’єктами спільної власності територіальних громад. Дисертант брав участь у розробці Положення про відділ виконавчого апарату Чернівецької обласної ради з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад (довідка від 3червня 2005р. № 08.12/40-427);
ураховані при підготовці рішень Івано-Франківської (довідка від 15червня 2005р. № 14-134/233-р/116), Львівської (довідка від 9червня 2005р. № 971/6), Харківської (довідка від 8червня 2005р. № 01-12/620), Чернівецької (довідка від 3червня 2005р. № 08.12/40-427) обласних рад;
використані Івано-Франківським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при проведенні тематичних семінарів протягом 2002-2005років. У цьому центрі автор дисертації започаткував серію занять з теми дослідження: Повноваження органів місцевого самоврядування в питаннях формування та управління комунальною власністю. Огляд законодавства, що регулює правовідносини власності”, Шляхи та методи формування комунального майна”, Соціально-економічне призначення права комунальної власності. Контроль за використанням комунального майна”(довідка від 14червня 2005р. № 5).
Дисертантом організовано проведення в Івано-Франківській обласній раді нарад-семінарів з керівниками районних рад та міст обласного значення, працівниками виконавчого апарату обласної ради з питань управління комунальною власністю, об’єктами спільної власності територіальних громад, створення відповідних структур управління майном (довідка від 15червня 2005р. № 14-134/233-р/116).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Висновки та результати, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, отримані й сформульовані автором самостійно. Ідеї і розробки, що належать співавтору, з яким було підготовлено публікацію, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні поло­ження та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжрегіональній науково-практичній конференції Місцеве самоврядування в Україні: досвід, проблеми і перспективи розвитку” (м.Чернівці, 2000), міжрегіональних слуханнях Формування стратегії регіонального розвитку: практика роботи, проблеми організації, муніципальна специфіка” (м.Івано-Франківськ, 2001), нараді-семінарі Удосконалення правового та інформаційного забезпечення районних рад” (м.Івано-Франківськ, 2003), ІІМіжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми управління” (м.Київ, 2003), ІVМіжнародному науковому конґресі Державне управління та місцеве самоврядування (м.Харків, 2004), науково-практичній конференції Кар’єра молодих державних службовців” (м.Харків, 2004), науково-практичній конференції за міжнародною участю Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м.Київ, 2005).
Матеріали дослідження апробовані автором у Верховній Раді Автономної Республіки Крим на семінарі з керівниками органів місцевого самоврядування щодо питань управління комунальною власністю та об’єктами спільної власності територіальних громад (м.Сімферополь, 2000), на лекціях, семінарах та практичних заняттях із слухачами центрів підвищення кваліфікації в різних регіонах України.
Публікації. Основні наукові результати здобувача за темою дисертації опубліковані в 11працях, у тому числі в семистаттях (одна у співавторстві) у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел.

Повний обсяг дисертації становить 206сторінок, з них 169сторінок основного тексту. Робота містить 3рисунки, 1додаток на шести сторінках і список використаних джерел із 244найменувань на 22сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на теоретичному рівні вирішено актуальне наукове завдання щодо необхідності удосконалення управління комунальною власністю в Україні. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення поставлених завдань, підтверджують гіпотезу, а також дають можливість зробити такі висновки та внести певні пропозиції.
1.За підсумками системного аналізу наукових праць та нормативно-правових актів з теми дослідження встановлено, що основним недоліком системи управління комунальною власністю в Україні є неналежний взаємозв’язок між її елементами, що не забезпечує ефективне управління. Відсутність чітко визначеного на законодавчому рівні підходу до побудови структур управління комунальною власністю територіальних громад і об’єктами їх спільної власності, недостатня увага до організаційного та кадрового потенціалу органів місцевого самоврядування, наявність дублюючих структур управління спільною власністю головні чинники, що нині гальмують розвиток управління комунальною власністю в Україні. Незважаючи на вагомий внесок вітчизняних та зарубіжних науковців у вирішення проблеми управління комунальною власністю територіальних громад в Україні, поза їх увагою залишилися багато питань, що й дало можливість визначити основні напрями наукового дослідження.
2.Визначено, що суспільні відносини, які складаються в процесі управління комунальною власністю в Україні, недостатньо розвинені, оскільки територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо не беруть участі в управлінні майном комунальної власності. Це не формує у свідомості громадян членів територіальної громади відчуття власника цього майна та відповідальне ставлення до його використання. Така тенденція зберігатиметься доти, поки не буде радикально змінено підхід до визначення механізму управління майном безпосередньо територіальною громадою. З цією метою видається доцільним унормувати поняття громадівська власність” майно громади, визначене на загальних зборах громадян як об’єкти життєзабезпечення села, селища, міста, районів у містах, визнавши єдиним суб’єктом управління нею територіальну громаду. Таким чином: по-перше, буде віддана історична данина традиціям управління майном громадами в Україні; по-друге, поняття громадівська власність” більше відповідає визначенню первісного територіального утворення громади”, а не комуни”; по-третє, ст. 143 Конституції України, ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України чітко закріплено, що територіальні громади села, селища, міста можуть безпосередньо управляти майном, що є в комунальній власності. У зв’язку із зазначеним удосконалено класифікацію видів власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, до якої, крім громадівської, віднесено комунальну, муніципальну та спільну власність.
3.За результатами системного аналізу наукових джерел щодо формування і управління комунальною (муніципальною) власністю в зарубіжних країнах та з урахуванням положень ст.10 Європейської хартії місцевого самоврядування окремі об’єкти комунальної власності видається доцільним спільно утримувати органами місцевого самоврядування кількох регіонів. На основі зарубіжного досвіду створення спільних проектів використання майна запропоновано запровадити міжрайонні та міжобласні управління комунальною власністю територіальних громад, а також у порядку експерименту створити міжобласне комунальне управління, що керуватиме роботою багатьох потужних підприємств з метою отримання прибутку, який спрямовуватиметься на розвиток міжрайонних комунальних підприємств цих областей.
4.Установлено, що на обласному рівні відсутній системний підхід до побудови структур управління об’єктами спільної власності територіальних громад, що не сприяє вдосконаленню управління комунальною власністю в Україні. Пропонується на законодавчому рівні запровадити механізм створення у складі виконавчих апаратів обласних і районних рад структурних підрозділів, на які б покладалися функції управління підприємствами, установами та організаціями, що належать до спільної власності територіальних громад, а також налагодити взаємодію відповідних рад з територіальними громадами з метою ефективного управління об’єктами цієї власності.
5.Виявлено і розкрито тенденції розвитку управління комунальною власністю в Україні:
запровадження обгрунтованої системи місцевих податків і зборів;
передача у сферу управління органів місцевого самоврядування значної частини державного майна;
створення акціонерних товариств, частина власності яких належить громаді, її представницькому органу (така можливість передбачена чинним законодавством);
формування структур управління комунальною власністю територіальних громад на рівні району;
удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування з підприємницькими структурами різних форм власності;
концентрація коштів місцевих бюджетів для виконання спільних проектів та залучення до цього структур інших форм власності;
створення органами місцевого самоврядування необхідних для життєзабезпечення територіальних громад комунальних підприємств.
Отримали розвиток основні підходи до створення:
на районному (обласному) рівні консультативно-методичного відділу або відповідного центру, що надавали б необхідну методично-консультативну допомогу сільським, селищним, міським, районним у містах радам при створенні комунальних підприємств з урахуванням специфіки того чи іншого району (області);
спільних підприємств комунальної власності на рівні району (області), окремих районів (областей), у тому числі з іноземними інвестиціями;
необхідної кількості комунальних підприємств, які за принципом достатньої необхідності надаватимуть відповідні послуги громадянам членам територіальних громад села, селища, міста, районів у містах та вирішуватимуть усі питання життєдіяльності територіальних громад району (області).
6. На теоретичному рівні обгрунтовано необхідність удосконалення управління комунальною власністю в Україні шляхом упровадження інноваційної моделі реалізації управління комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах та їх спільною власністю у системі місцевого самоврядування в Україні (див. рисунок), у якій її складові взаємопов’язані відповідними організаційно-правовими засадами. Ця модель: виключає наявність дублюючих елементів управління об’єктами спільної власності територіальних громад; надає можливість територіальній громаді самостійно управляти належним їй майном або передавати його в управління уповноваженому нею органу;чітко визначає структурні підрозділи на всіх рівнях управління майном територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах та об’єктів їх спільної власності.
7. Доцільним є створення Методичного центру Верховної Ради України з питань управління комунальною власністю як консультативно-дорадчого органу відповідних рад, визначення На­ціональної академії державного управління при Президентові України як основного закладу підготовки та перепідготовки керівників структур управління комунальною власністю територіальних громад та об’єктами їх спільної власності, заснування Інституту управління комунальною власністю вищого навчального закладу з підготовки спеціалістів з питань управління комунальною власністю, які в цілому мають становити науково-консультативний комплекс, що має на меті посилити діючу структуру управління комунальною власністю в Україні та підвищити ефективність управління всіма її складовими.
8. Пропонується запровадження комплексу заходів, у тому числі законодавчих, що мають бути оформлені у вигляді системного правового акта Кодексу законів про власність, який регулюватиме питання стосовно як сутності комунальної власності, так і форм, методів та структур управління нею.
9. Зважаючи на те, що при формуванні місцевих бюджетів окремі місцеві ради не передбачають відповідних заходів щодо постійної фінансової підтримки підприємств та об’єктів, які мають стратегічне значення для життєдіяльності територіальних громад, у чинне законодавство, зокрема в Закон України Про місцеве самоврядування в Україні”, пропонується ввести новий термін стратегічні об’єкти життєзабезпечення територіальних громад”, під яким слід розуміти котельні, бойлерні, мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання та інші об’єкти, без яких неможливе належне функціонування громади. Бажано на законодавчому рівні передбачити спрямування 25% коштів, отриманих від приватизації та відчуження майна комунальної власності, на утримання таких об’єктів в належному технічному стані.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АграноффР., БраунТ., ТкачукА. Розбудова місцевих рад в Україні. К., 1998. 122 с.
2. АдамовБ.І. Комунальна власність як економічна основа місцевого самоврядування// Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні: Матеріали міжнар. конф. (2829верес.2001р., Донецьк). Донецьк: ІЕПД НАН України, 2001. С.1117.
3. Актуальні проблеми формування органів місцевого самоврядування в Україні/ М. Корнієнко, М. Теплюк, З. Гладун та ін. Ужгород: УжДУ, 1997. 288с.
4. АлексєєвВ. Комунальна власність: проблеми та перспективи// Зб. наук. пр. УАДУ/ За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002.Вип.1. С.200206.
5. АлексєєвВ. Шляхи розв’язання проблем комунальної власності// Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. Вип.2. С.4955.
6. АлексєєвВ. Спільна комунальна власність: історія і реалії// Упр. сучас. містом. 2002. №3,79 (7). С.131136.
7. АлексєєвВ. Приватизація майна комунальної власності// Зб. наук. пр. НАДУ/ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князева. К.: Вид-во НАДУ, 2003. Вип.2. С.168174.
8. АлексєєвВ.М. Система управління комунальним майном потребує вдосконалення// Сучасні проблеми управління: Зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф./ Уклад: Б.В.Новіков, І.І.Федорова та ін. К.: ІВЦ Політехніка”, 2003. Ч. 1. С.168169.
9. АлексєєвВ., БирковичВ. Управління спільною комунальною власністю// Вісн. Хмельниц. ін-ту регіон. упр. та права. 2003. №1 (5). С.2832.
10. АлексєєвВ. Стратегічні об’єкти комунальної власності// Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Вип.2. С.235242.
11. АлексєєвВ.М. Під надійним захистом територіальної громади// Держава та регіони. 2004. №1. С.47.
12. АлексєєвВ.М. Законодавчі колізії кадрового забезпечення на регіональному рівні// Кар’єра молодих державних службовців (за підсумками стажування у 2004р.): Матеріали наук.-практ. конф. (22верес. 2004р., Харків). Х.: Магістр, 2004. С.35.
13. АлексєєвВ.М. Управляти комунальною власністю повинні професіонали// Теорія та практика державного управління. Вип.9: Державне управління та місцеве самоврядування: Тези ІV Міжнар. наук. конгр. (26лют. 2004р., Харків). Х.: Магістр, 2004. С.122123.
14. АлексєєвВ. Перспективи розвитку системи управління комунальною власністю// Вісн. НАДУ. 2005. №1. С.492497.
15. АлексєєвЮ.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зламі історичних епох: (Державотворчий процес 1985-1999 рр.): Навч. посіб. К.: ЕксОб, 2000. 296 с.
16. АльошинВ.Б. Матеріально-фінансове забезпечення місцевого самоврядування в Україні// Вісн. Програми сприяння парламентові України. 1999. №6 (41). С.2428.
17. АнтА. Чи буде самоврядування в Україні європейським?// Віче. 1998. №10 (79). С.4860.
18. АрхангельськийЮ. Антиринкова приватизація// Віче. 1999. №9 (90). С.4160.
19. БабаєвВ. Ефект комунікацій управлінських систем у великому місті: (досвід Харкова, перспективи муніципального розвитку в Україні)// Зб. наук. пр. НАДУ/ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Вип.2. С.494504.
20. БабаєвВ. Інкорпоративна кадрова політика як чинник відновлення муніципальної управлінської еліти // Упр. сучас. містом. 2002. №3 , 7.9 (7). С.152155.
21. БабаєвВ.М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: Монографія. Х.: Магістр, 2004. 204с.
22. БаришніковВ. Статус державних службовців місцевого самоврядування та питання організації державної системи їх навчання// Місцев. та регіон. самоврядування України. 1996. №12 (1415). С.3235.
23. БатановО. Статут територіальної громади основний нормативний акт місцевого самоврядування// Право України. 2004. №7. С.3034.
24. БатановО.В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні: Монографія. К.: Ін Юре, 2003. 512с.
25. БатановО.В. Територіальна громада основа місцевого самоврядування в Україні: Монографія. К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2001. 260с.
26. БезсмертнаН. Обмеження та обтяження права власності в законодавстві України// Право України. 2005. №1. С.103105.
27. БезсмертнийР. Влада громади: дійсність чи перспектива?// Місцев. самоврядування. 1996. №1. С.1012.
28. БеленчукП., КравченкоВ. Система місцевого самоврядування: деякі питання теорії та розвитку// Розвиток місцевої демократії: забезпечення прав громадян на здійснення місцевого самоврядування: Зб. матеріалів конф. (2122груд. 1998р., Київ). К.: Наук.-аналіт. центр Перспектива”, 1999. С.914.
29. БетелТ. Роль права власності в досягненні економічного прогресу// Економічні реформи сьогодні. 1998. Спец. вип. С.1425.
30. БіликЮ. Врятуємо село збережемо державу// Місцев. самоврядування. 1998. №34 (11). С.8897.
31. БойкоІ.В. Місцеві владні структури повинні обиратися// Актуальні проблеми управління територіями в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (2627листоп. 1992р., Київ). К., 1993. С.235236.
32. БондарчукІ. Ділити не владу, а відповідальність// Віче. 1997. №6. С.7685.
33. БондичГ.Г. О некоторых вопросах управления коммунальной собственностью// Актуальні проблеми управління територіями в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (2627листоп. 1992р., Київ). К., 1993. С.108111.
34. БорденюкВ. Децентралізація державної влади і місцеве самоврядування: поняття, суть та форми (види)// Право України. 2005. №1. С.2125.
35. БорденюкВ. Муніципальна реформа: що, як і задля чого// Віче. 1998. №7(76). С.6379.
36. БуткоМ., МурашкоМ. Реформування державної власності крізь призму регіону// Командор.1999. №1. С.1721.
37. ВалевськийО., ГоловатюкВ., ДіброваС.Влада і населення: на шляху до порозуміння// Місцев. самоврядування. 1997. №34 (5). С.5262.
38. Власні ресурси основа економічного розвитку села. Л.: Папуга, 2003. 116с.
39. ВоротінВ.Є. Державне регулювання економіки України: політекономічний аспект// Вісн. УАДУ. 2002. №1. С.5157.
40. ВоротінВ.Є. Теорії соціально-економічних трансформацій і становлення економічного устрою ринкової економіки// Вісн. УАДУ. 2002. №2. С.7381.
41. Воротін В.Є. Корпоративне управління як необхідний елемент трансформаційного розвитку України// Вісн. УАДУ. 2002. №4. С.96 104.
42. ГалянтичМ. Захист комерційної таємниці відповідно до нових Цивільного та Господарського кодексівУкраїни // Інтелектуал. власність. 2004. №1. С.2628.
43. ГалянтичМ., Комаровська-ЧуркінаЮ. Виникнення та зміст права приватної власності на житло відповідно до новітнього цивільного законодавства України// Юрид. Україна. 2003. №7. С.1223.
44. ГанжаВ.І. Яким повинно бути територіальне самоврядування// Актуальні проблеми управління територіями в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (2627листоп. 1992р., Київ). К., 1993. С.243245.
45. ГегельГ. Основи філософії права, або Природне право і державознавство: Пер. з нім. К.: Юніверс, 2000. 336с.
46. ГеретТ.М., КлонскіР.Дж. Етика бізнесу: Пер. з англ. К.: Основи, 1997. 214с.
47. ГончаренкоО. Конституційне право громадян України користуватися об’єктами державної та комунальної власності// Право України. 2005. №1. С.3942.
48. Господарський кодекс України// Відом. Верховної Ради України. 2003.№1822. Ст.144.
49. ГринівІ.О. Проблеми регіонального самоврядування в унітарній державі// Актуальні проблеми управління територіями в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (2627листоп. 1992р., Київ). К., 1993. С.248250.
50. ГринюкР.Ф. Комунальна власність як економічна основа місцевого самоврядування: (правовий аспект)// Концепція розвитку законодавства України: Матеріали наук.-практ. конф. (трав. 1996р., Київ). К.: Книга, 1996. С.149151.
51. ГуленкоД. Хто діє, той розв’язує назрілі проблеми// Місцев. самовря­дування. 1998. №57 (14). С.73-77.
52. ДавидовР. Актуальні питання децентралізації державної влади в Україні// Місцеве самоврядування в Україні. К., 1994. С.9297.
53. ДаниловО. Податки на майно: світовий досвід та Україна// Вісн. податков. служби України. 2001. №31. С.5863.
54. ДеліяЮ. Місцеве самоврядування як право територіальної громади// Право України. 2005. №5. С.4548.
55. Державне управління в Україні: наукові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб./ За заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. Л.: Вид-во Нац. ун-ту Львів. політехніка”, 2002. 352с.
56. ДжабраїловР.А. Еволюція права комунальної власності в Україні// Економіка та право. 2003. №1 (5). С.4449.
57. ДлігачО.І. Витяг із стенограми виступів учасників круглого столу”// Ресурси розвитку. Адміністративна реформа в Україні: Матеріали Всеукр. семінару та координац. наради Ресурсне забезпечення місцевого і регіонального розвитку” (10листоп. 2001р., Київ) та наук.-методол. семінару Адміністративна реформа: проблеми і перспективи реформування діяльності органів центральної виконавчої влади” (27листоп. 2001р., Київ). К.: Логос, 2002. С.3740.
58. Досвід міста Одеси у проведенні житлових реформ. О.: Астропринт, 1999. 60с.
59. ДоценкоА. Відродимо українські містечка// Віче. 2000. №4 (97). С.6471.
60. ДробенкоГ. Працювати громадою, відповідати особисто// Місцев. самоврядування. 1998. №34 (11). С.3237.
61. ДроньА., ЄщенкоП. Час спонукає до реформ// Місцев. самоврядування. 1997. №56 (7). С.104109.
62. ДрузюкС.Майбутнє творять громади// Людина і влада. 1999. №23. С.7980.
63. ДубінінЕ.В. Місцеве самоврядування в Україні. Погляд з регіону. Донецк: Арт-прес, 2002. 156с.
64. ДудаА. Оптимізація системи управління як фактор ефективності самоврядування// Аспекти самоврядування. 2003. №2 (18). С.1617.
65. ДуманчукЮ.В. Від ідеї місцевого самоврядування треба відмовитися// Актуальні проблеми управління територіями в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (2627листоп. 1992р., Київ). К., 1993. С.256260.
66. Європейська хартія місцевого самоврядування: Муніципальні фінанси в країнах членах Ради Європи// Укр. місто. 2000. Дод. до журн. №7. 64 с.
67. ЄхануровЮ.І. Приватизація як фактор реформування економіки сучасного міста// Проблеми управління сучасним містом: Тези доп. і виступів на міжнар. наук.-практ. конф. (2829верес. 1995р., Київ). К., 1995. С.9-12.
68. Житлове право України: Навч. посіб./ М.К.Галянтич, Г.І.Коваленко. К.: Юрінком Інтер, 2002. 480с.
69. ЗагніткоО., МалигаВ. Правовий статус підприємств колективної власності// Право України. 2005. №2. С.4347.
70. Закон України про внесення змін до Конституції України// Відом. Верховної Ради України. 2005.№ 2. Ст.44.
71. Закон України про місцеве самоврядування в Україні// Відом. Верховної Ради України. 1997. № 24. Ст.170.
72. Закон України про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування// Відом. Верховної Ради України. 1992. № 28. Ст.387.
73. Закон України про передачу об’єктів права державної та комунальної власності// Відом. Верховної Ради України. 1998. № 34. Ст.228.
74. Закон України про приватизацію державного майна// Відом. Верховної Ради України. 1997. № 17. Ст.122.
75. Закон України про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)// Відом. Верховної Ради України. 1996. № 34. Ст.160.
76. Закон України про розмежування земель державної та комунальної власності// Відом. Верховної Ради України. 2004. № 35. Ст.411.
77. Закон України про службу в органах місцевого самоврядування// Відом. Верховної Ради України. 2001. № 33. Ст.175.
78. Закон України про столицю України місто-герой Київ// Відом. Верховної Ради України. 1999. № 11. Ст.79.
79. Закон Української РСР про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування// Відом. Верховної Ради УРСР. 1991. № 2. Ст.5.
80. Закон УРСР про власність// Відом. Верховної Ради УРСР. 1991. № 20. Ст.249.
81. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України 1999. № 2021. Ст.190.
82. Земельний кодекс України// Відом. Верховної Ради України. 2002. № 34. Ст.27.
83. ІльченкоЯ.В. Еволюція права комунальної власності в Україні// Статистика України. 2002. №1 (16). С.3438.
84. Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку: За матеріалами VІІІ Всеукр. муніцип. слухань Ресурси місцевого і регіональ­ного розвитку: національний та міжнародний аспекти” / Наук. ред. М.Пухтинський(29лип. 2серп. 2002р., Судак, АРК). К.: Атіка-Н, 2003. 528с.
85. КампоВ.М. Місцеве самоврядування в Україні. К.: Ін Юре, 1997. 36с.
86. КаплійО.В. Витяг із стенограми виступів учасників круглого столу”// Ресурси розвитку. Адміністративна реформа в Україні: Матеріали Всеукр. семінару та координац. наради Ресурсне забезпечення місцевого і регіонального розвитку” (10листоп. 2001р., Київ) та наук.-методолог. семінару Адміністративна реформа: проблеми і перспективи реформування діяльності органів центральної виконавчої влади” (27листоп. 2001р., Київ). К., 2002. С.3537.
87. КапранчукВ.П. Виступ на засіданні за круглим столом”// Місцеве самоврядування в Україні: Історія, практика, проблеми. Житомир, 2000. С.9798.
88. КасьянВ., БорисюкС.Суспільство соціальної рівноваги чи люди на роздоріжжі?// Віче. 1997. №11. С.96105.
89. КирієнкоВ., ЛисенкоВ. У пошуках взаємовигідного партнерства// Орієнтир. 2003. №3 (5). С.2531.
90. КияницяІ.П. Діяльність органів місцевого і регіонального самоврядування в соціально-економічній сфері// Актуальні проблеми управління територіями в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (2627листоп. 1992р., Київ). К., 1993. С.165168.
91. КлючковськийЮ. Проблеми місцевого самоврядування в Україні// Вісн. Програми сприяння парламентові України. 1999. №6 (41). С.1517.
92. КнязєвВ. Витяг із стенограми виступів учасників круглого столу”// Ресурси розвитку. Адміністративна реформа в Україні: Матеріали Всеукр. семінару та координац. наради Ресурсне забезпечення місцево