ДЕРЖАВНІ МЕХАНІЗМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОЄННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ШЛЯХУ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ : ГОСУДАРСТВЕННЫЕ МЕХАНИЗМЫ РЕФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ РЕСУРСНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ВОЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ НА ПУТИ ЕВРОАТЛАНТИЧНОЙ ИНТЕГРАЦИИ УКРАИНЫ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ШЕВЕЛЬОВ Володимир Олексійович

УДК 355.41.61

ДЕРЖАВНІ МЕХАНІЗМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОЄННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ШЛЯХУ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
БОГДАНОВИЧ Володимир Юрійович доктор технічних наук, професор

КИЇВ 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................5
ВТУП.................6
РОЗДІЛ 1
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕФОРМУВАННЯМ ВОЄННОЇ СФЕРИ НА ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ УКРАЇНИ ДО ІНТЕГРАЦІЇ В ЄВРОАТЛАНТИЧНІ СТРУКТУРИ.................................................................... .................................14
1.1. Аналіз вимог, критеріїв та завдань, що покладаються на Воєнну
організацію України .............................14
1.2. Аналіз структури, стану та можливостей існуючої системи речового
забезпечення військових формувань воєнної організації .........................26
1.3. Аналіз публікацій, присвячених реалізації євроатлантичного вибору
України...........................37
1.4. Аналіз можливих напрямів приведення системи матеріального
забезпечення елементів воєнної організації у відповідність до вимог,
що висуваються до кандидатів на вступ до НАТО. Постановка
задачі дослідження ...............................................51
Висновки до розділу..............60
РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕЧОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОЄННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ.........64
2.1. Загальна методика проведення дисертаційного дослідження...............64
2.2. Методичний підхід до формалізації задачі державного управління реформуванням системи речового забезпечення Воєнної організації України ..........................................................66
2.3. Система показників оцінювання впливу матеріального забезпечення
на рівень боєздатності Збройних Сил України .....................................70
2.4. Основні засади розробки комплексної моделі речового забезпечення Воєнної організації України.....................................77
2.5. Розробка організаційних аспектів реформування системи речового забезпечення...............................................83
2.5.1. Організаційні засади створення єдиної системи речового
забезпечення військових формувань воєнної організації.............84
2.5.2. Організаційні засади забезпечення оперативного сумісництва
єдиної системи речового забезпечення Воєнної організації України з системою речового забезпечення ОЗС НАТО...............................................93
2.6. Дослідження ефективності та обгрунтування доцільності впровадження розроблених організаційних механізмів в ході реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України .............................................95
Висновки до розділу.............99
РОЗДІЛ 3
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ РОЗРОБЛЕНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ В ХОДІ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (РЕЧОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ) ВОЄННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВИ НА ШЛЯХУ УКРАЇНИ ДО ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ...................................102
3.1. Рекомендації щодо формування завдань та структури єдиної
системи речового забезпечення Воєнної організації України ...........102
3.2. Рекомендації щодо утворення урядової структури з питань
ресурсного забезпечення .......108
3.3. Рекомендації щодо удосконалення управління та нормативно-
правового забезпечення функціонування єдиної системи матеріального забезпечення Воєнної організації України ..................................116
3.3.1. Загальні положення...................116
3.3.2.Забезпечення речовим майном .........................123
3.3.3.Забезпечення інвентарним майном ......................................127
3.4. Пропозиції щодо удосконалення алгоритму виконання
державного оборонного замовлення .................129
3.5. Рекомендації щодо удосконалення номенклатури, норм запасів
матеріальних засобів та вибору схеми матеріального забезпечення елементів воєнної організації ................................133
Висновки до розділу ...........158
ВИСНОВКИ.........161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...166
ДОДАТКИ........................................................................................................179

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю вирішення актуальних завдань щодо ресурсного забезпечення Воєнної організації держави, чого неможливо досягти без її ефективного реформування на основі науково обґрунтованих механізмів державного управління забезпеченням національної безпеки України. Однією з найбільш недосконалих у ресурсному забезпеченні на сьогодні є система державного регулювання речового забезпечення, успадкована Україною від Збройних сил (ЗС) колишнього СРСР. Кожен елемент Воєнної організації утримує не адаптовану до сучасних умов власну систему речового забезпечення з дублюючими функціями, що призводить до її громіздкості й вимагає значних фінансових витрат та збільшення чисельності обслуговуючого персоналу.
Сьогодні ж теоретичні й практичні питання організації державного управління у цій сфері недостатньо досліджені. Зокрема, існують досить суперечливі погляди на шляхи вдосконалення існуючої системи речового забезпечення, що свідчить про актуальність дослідження, в якому дисертантом на основі системного підходу аналізуються державно-управлінські аспекти комплексної проблеми ресурсного забезпечення Воєнної організації України на шляху євроатлантичної інтеграції.
Серед науковців, які досліджували згадану проблему, слід вказати, на­сам­перед, В.Б.Авер’янова [1], Г.В.Атаманчука [2], В.Д.Бакуменка [4, 5], О.С.Бодрука [12], К.Г.Вайса [15], В.П.Горбуліна [26, 27], Г.О.Дмитренка [38], Р.Джонсона [37], В.М.Князєва [5, 68], В.І.Луго­во­го [68], Я.Ф.Ра­ди­ша [97, 98], Г.Райта [99], Т.Сааті [101, 102], В.П.Шкідченка [135, 136]. Окремі важливі аспекти теорії та прак­тики дер­жавного управління реформуванням Воєнної організації України на шляху євро­атлантичної інтеграції висвітлювалися в працях В.Ю.Бог­да­новича [7-10], Г.М.Ми­хайличенка [73], Г.М.Перепелиці [81-82], С.І.Пиріжкова [83], Б.О.Плуж­никова [85], В.М.Ри­жих [100], І.С.Романченка [113], Г.П.Ситника [111, 112], Ю.П.Сурміна [5], В.О.Шамрая [139-148], В.І.Щел­ку­нова [138] та ін.
Водночас дослідження, в яких би з використанням системного підходу розглядалися державно-управлінські аспекти комплексної проблеми ресурсного забезпечення Воєнної організації держави, практично відсутні. Це стосується й питань реформування та вдосконалення системи речового забезпечення: як свідчить досвід, їх вирішують лише відповідні керівники на відомчому рівні, які, на жаль, не мають для цього відповідного досвіду та наукового підґрунтя. Підтвердженням цього, зокрема, є недосконалість і суперечливість рішень, що приймаються керівництвом Міноборони. Тому дослідження явищ (процесів, об’єктів), розробка й впровадження державно-управлінських рішень у названій сфері, які б відрізнялися чіткістю, лаконічністю, однозначністю, раціональ­ністю, пов’язані із значними труднощами. Для подолання цих труднощів вимагається інтеграція зусиль вітчизняних науковців, політиків, управлінців для пошуку принципово нових ідей, вироблення політичних та управлінських рішень у контексті осмислення сучасних поглядів на сутність, засоби, способи й методи ресурсного забезпечення Воєнної організації держави на основі науково обґрунтованих засад державного управління у сфері забезпечення національної безпеки, що й визначило мету, завдання, предмет, гіпотезу та методи дослідження.
Виходячи із зазначеного науковим завданням дисертаційного дослі­дження є науково-теоретичне обґрунтування методики оцінювання ефектив­ності державного управління процесом реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України для приведення її у відповідність зі стандартами, прийнятими в країнах-членах НАТО.
Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлюється, з одного боку, об’єктивними потребами державотворення, а з другого недостатньою розробленістю відповідної проблематики у вітчизняній літературі, неналежною зорієнтованістю досліджень на практичні потреби національних Збройних сил. Це стало підставою для вибору теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисер­тації висвітлюються результати досліджень, отримані автором, який безпо­середньо брав участь у виконанні науково-дослідних робіт (НДР) Підвищення ефективності державного управління системою забезпечення національної безпеки (СЗНБ) в політичній, економічній, воєнній, інформаційній та інших сферах”, шифр Безпека XXI” (номер державної реєстрації 01030006816) у 2003-2004 рр. та Аналіз актуальних проблем і ефективності реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України” в 2004 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка на основі комплексного аналізу впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на ефективність функціонування існуючої системи речового забезпечення методики переходу до єдиної системи ресурсного забезпечення елементів Воєнної організації України, яка б відповідала стандартам та вимогам сумісності з аналогічними структурами військових формувань НАТО.
Для досягнення мети поставлені такі завдання:
здійснити всебічний аналіз результативності державного управління реформуванням воєнної сфери на етапі підготовки України до інтеграції в євроатлантичні структури;
виявити основні недоліки діючої системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України;
удосконалити систему показників та методику оцінювання ефектив­ності управління процесом реформування системи речового забезпечення елементів Воєнної організації держави;
обґрунтувати доцільність реформування системи речового забез­печення Воєнної організації України на основі розробленої комплексної моделі та адміністративних засад переходу до єдиної системи речового забезпечення з урахуванням політичного курсу на євроатлантичну інтеграцію;
розробити методичний підхід й практичні рекомендації щодо впро­вадження запропонованих адміністративних механізмів державного управління в процесі реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України.
Об’єкт дослідження система ресурсного забезпечення Збройних сил та інших військових формувань на етапі підготовки держави до інтеграції в євроатлантичні структури.
Предмет дослідження державні механізми реформування системи ре­сурс­ного забезпечення Воєнної організації України.
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалася низка як загальнонаукових, так і спеціальних методів, кожен із яких дає змогу вивчати окремі питання теми в певному ракурсі. Тому теоретико-методологічною основою дослідження є:
системний підхід з використанням методів порівняльного аналізу в процесі розгляду результативності механізмів державного управління рефор­му­ванням системи ресурсного забезпечення Воєнної організації держави;
методи експертного оцінювання, порівняння, синтезу, аналізу ієрархій та прийняття рішень в умовах апріорної невизначеності під час розробки організаційних аспектів реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України;
прогнозування, математичне моделювання, експертні оцінки та прий­няття рішень в умовах апріорної невизначеності, обґрунтування рекомендацій щодо впровадження розроблених організаційних засад реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України.
Наукова новизна одержаних результатів. Розроблені автором наукові положення та отримані нові науково обґрунтовані результати в сукупності вирішують важливе наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунту­ванні методичних засад механізмів державного регулювання ресурсного забез­печення Воєнної організації України та актуальних напрямів підвищення його ефективності в умовах євроатлантичної інтеграції.
У результаті наукових досліджень у дисертації
вперше:
вироблено методичний підхід до формалізації завдання щодо дер­жавного регулювання реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації держави, який базується на виборі евристичної залежності ефективності бойового застосування підрозділу Збройних сил від речового забезпечення (його обсягу та якості). У формалізованому вигляді державне регулювання реформування системи речового забезпечення включає множину організаційних заходів, які для виконання кожного з поставлених завдань мають бути спрямовані на досягнення максимальної ефективності військових формувань при мінімально можливому їх фінансуванні, але за умови, що загальне фінансування речового забезпечення не перевищує встановлений рівень;
обґрунтовано основні засади розробки комплексної моделі механізмів державного регулювання ресурсного забезпечення ЗС та інших військових формувань;
виявлено й конкретизовано основні недоліки існуючої системи Воєнної організації;
удосконалено:
методику оцінювання впливу рівня ресурсного забезпечення на боєздатність ЗС, яка, на відміну від відомої, що встановлює пряму залежність боєздатності лише від повноти ресурсного забезпечення, дає змогу за допомогою вдосконаленої системи показників на основі системного підходу враховувати вплив кожної складової ресурсного забезпечення на рівень боєздатності ЗС та інших військових формувань, а також витрати та існуючу систему обмежень;
систему показників оцінювання впливу кожної складової бойової моці на боєздатність ЗС залежно від рівня ресурсного забезпечення в певний момент часу;
набув подальшого розвитку методичний апарат оцінювання ефективності окремих видів і механізмів ресурсного забезпечення в умовах реформування економіки держави на ринкових засадах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть стати у пригоді широкому загалу фахівців і науковців, які в галузі державного управління вирішують комплексну проблему ресурсного забез­печення Воєнної організації України, а також слухачам системи підготовки магістрів державного управління. Матеріали дисертаційного дослідження використані у практико-управлінській діяльності Адміністрацією Президента України (Головним управлінням з питань судової реформи, діяльності війсь­кових формувань та правоохоронних органів) у процесі:
запровадження адміністративних механізмів реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації щодо створення додаткових джерел для надходжень до Держбюджету, які застосовуються в ЗС та інших військових формуваннях (доручення Президента України від 13 серпня 2003 р. № 452/29728-01, акт № 15-01/73 від 08.01.04);
реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації щодо діяльності координаційної ради з питань розробки й виготовлення нового фор­меного одягу, взуття і спорядження, які запроваджено в ЗС та інших військових формуваннях (доручення Президента України від 25 квітня 2003 р. № 452/14898-01, акт № 15-01/485 від 02.02.04);
роботи державних підприємств, підпорядкованих Міністерству обо­рони, які перебувають у віданні ЗС та інших військових формувань (доручення Президента України від 7 липня 2004 р. № 452/26915-01, акт № 15-01/2893 від 14.07.04);
забезпечення продовольством 10% від загальної чисельності військ ЗС шляхом залучення на конкурсній основі структур малого та середнього бізнесу (доручення Президента України від 6 вересня 2004 р. № 452/35529-01, акт №15-01/3125 від 10.09.04).
Запропоновані в дисертації теоретичні положення, висновки й рекомен­дації можуть бути використані в процесі подальших наукових досліджень із державного управління.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Основні ідеї, розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження, в тому числі й ті, що характеризують його наукову новизну, мету й завдання, методологічні засади та методичні підходи до їх вирішення та практичне значення одержаних результатів, належать особисто здобувачеві. В дисертації не використовувались ідеї та розробки співавторів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обгово­рю­вались на всеукраїнських міжвузівських і міжнародних наукових, науково-практичних конференціях, зокрема: на науково-практичних конференціях Нау­ково-практичні аспекти державного управління у сфері забезпечення націо­нальної безпеки України” (м. Київ, 2004), Аналіз актуальних проблем та ефективності реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України” (м. Київ, 2003), на науковому семінарі Науково-практичні аспекти державного управління національною безпекою (м. Київ, 2002, 2004), а також на кафедрі національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України протягом 2001-2004 рр.
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи висвітлені в шести статтях, які опубліковані в наукових виданнях, у тому числі в трьох статтях у наукових фахових журналах і збірниках, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних семінарах у Національній академії державного управління при Президентові України та в двох звітах про НДР.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та двох додатків. Загальний обсяг дисертації 210 сторінок, з них 165 основного тексту, 11 рисунків і 25 додатків. У списку використаних джерел 148 найменувань на 13 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на теоретичному й практичному рівнях вирішено актуальне наукове завдання щодо науково-теоретичного обґрунтування розробленої методики оцінювання ефективності державного управління процесом реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України для приведення її у відповідність із стандартами, прийнятими в країнах-членах НАТО.
У дисертації отримані такі основні наукові та практичні результати.
1. Вивчення використаних джерел з досліджуваної теми, досвіду та результативності державного регулювання реформування воєнної сфери на етапі підготовки України до інтеграції в євроатлантичні структури показало, що заходи щодо реформування і розвитку Збройних сил України не повною мірою забезпечують вирішення поставлених завдань. Повільними темпами вдоско­налюється організаційна структура Збройних сил. Протягом останніх років на оборону спрямовується менше половини від мінімально необхідних бюджетних асигнувань, які до того ж виділяються не в повному обсязі. Небезпечних масштабів набуває деградація військово-технічного потенціалу ЗС.
Оскільки раніше вказана тема не досліджувалась, хоч окремі її аспекти відображені в науковій літературі, в основу дисертації покладено концеп­туальний аналіз, обґрунтування й розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій, пов’язаних із визначенням ролі держави та методів державного регулювання в забезпеченні ефективності процесу реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України.
2. Експрес-аналіз ефективності ресурсного забезпечення ЗС України та інших військових формувань дав змогу встановити основні причини його негативного впливу на підтримання їх боєздатності, зокрема такі, як: відсут­ність наукових розробок та фахівців, спроможних на належному рівні відпрацювати методичні підходи до розробки і запровадження військової та спеціальної форми одягу, стимулів переходу до низьковитратних способів забезпечення речовим майном військовослужбовців; консервативний та відом­чий підхід до реформування системи речового забезпечення ЗС України та інших військових формувань; нерозробленість нормативної бази щодо речового забезпечення тощо.
3. Виявлено основні недоліки діючої системи ресурсного забезпечення Воєнної організації, серед яких: громіздкість та висока вартість утримання інфраструктури речового забезпечення; відсутність на урядовому рівні єдиного органу, який би міг в інтересах всіх військових формувань держави здійснювати відповідні замовлення, розробку та постачання речового майна, що призводить до дублювання у структурах відповідних міністерств і відомств підрозділів, які паралельно виконують зазначені функції в межах лише своїх міні­стерств та відомств, а також оперативної сумісності із системами ресурс­ного забезпечення країн-членів НАТО; дублювання номенклатури речового майна для військових формувань, розпорошення замовлень, різний порядок списання речового майна, що не дає змоги оптимізувати бюджетну складову видатків на речове забезпечення всіх військових формувань Воєнної організації з урахуванням їх внеску в забезпечення національної безпеки України.
4. Запропонований методичний підхід до формалізації задачі державного управління реформуванням системи ресурсного забезпечення Воєнної орга­нізації України дав змогу встановити функціональний зв’язок між ефектив­ністю виконання покладених на військові формування завдань і речовим забезпеченням особового складу та структурних елементів цих формувань з ураху­ванням економічних можливостей держави, діючих у системі мате­­ріального забезпечення обмежень та проголошеного курсу на євроатлантичну інтеграцію. Це дало можливість обґрунтувати комплекс організаційних заходів щодо реформування системи речового забезпечення військових формувань на основі системного підходу стосовно внеску речового забезпечення в ефективність виконання кожного із поставлених завдань.
5. Сформована ієрархічна система показників та визначені пріоритетні сфери, що найбільш суттєво впливають на досягнення необхідного рівня боєздатності ЗС та інших військових формувань, дали змогу визначити ступінь відпо­відності наявної системи ресурсного забезпечення її функціональним зав­данням і обґрунтувати найбільш раціональні шляхи підвищення боєздатності Збройних сил та інших військових формувань за рахунок удосконалення системи ресурсного забезпечення в умовах їх обмеженого фінансування.
6. Відповідно до гіпотези дослідження визначені основні засади синтезу комплексної моделі речового забезпечення Воєнної організації України. Прак­тичне використання розробленої моделі може слугувати підґрунтям для науко­вого супроводу заходів щодо реформування системи речового забезпечення у загальній системі ресурсного забезпечення Воєнної організації в умовах обмеженого фінансування з урахуванням перспектив інтеграції України в НАТО.
7. Доведено, що найбільш раціональним шляхом реформування слід вважати перехід до єдиної системи матеріального забезпечення військових формувань Воєнної організації України, яка має бути підпорядкована Кабінету Міністрів України як центральному органу виконавчої влади. Запропоновані функції та структура єдиної системи ресурсного забезпечення у мирний час дають змогу аналогічно збройним силам провідних країн світу, у тому числі країн-членів НАТО, невластиві для їх відомств функції (зв’язки з промис­ловістю, контроль за виконанням замовлення тощо) вивести за межі їх компетенції, що сприятиме зменшенню витрат бюджетних коштів та змен­шенню кількості дублюючих органів контролю за якістю продукції.
8. На основі використання розробленого методичного підходу та методів структурного синтезу запропоновано структуру єдиної державної системи речового забезпечення, практичне впровадження якої дасть можливість: зменшити чисельність управлінських апаратів військових формувань; значно скоротити кількість центрів, баз та складів, витрати на їх утримання, охорону, пожежну безпеку, транспорт; гарантовано забезпечити війська формою одягу, планомірно скоротити інфраструктуру речового забезпечення та адаптувати підприємства національної економіки до нових умов функціонування.
9. Запропоновані рекомендації щодо вдосконалення управління єдиною системою ресурсного забезпечення Воєнної організації України та нормативно-правового забезпечення її функціонування, спрямовані, в першу чергу, на вне­сення відповідних змін у керівні документи, зокрема в Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил у мирний час, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. № 1135. Удосконалено організаційно-правовий механізм, який уточнює порядок речового забезпечення у мирний час офіцерів, прапорщиків, мічманів, солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять службу за контрактом, військовослужбовців строкової служби ЗС та інших військових формувань. Це дасть змогу більш раціонально використовувати матеріальні ресурси, що виділяються на забезпечення речовим майном.
Порівняльні оцінки показали, що практичне впровадження розроблених рекомендацій реформування системи речового забезпечення як складової системи ресурсного забезпечення ЗС та інших військових формувань може забезпечити отримання державою додатково 200-250 млн грн за рік з подаль­шим збільшенням цього показника.
При цьому можна очікувати підвищення рівня боєздатності Збройних сил на 6,4%.
Цей висновок може бути поширений і на інші військові формування Воєнної організації України.
10. Аналіз можливих напрямів приведення системи матеріального забезпечення елементів Воєнної організації у відповідність з вимогами, що висуваються до кандидатів на вступ до НАТО, показав необхідність розробки державної програми, передбачивши в ній організаційні заходи оперативного та перспективного впровадження, які мають бути універсальними для всіх військових формувань.
Отримані нові наукові результати у сукупності дають змогу на основі системного підходу оцінювати ефективність та науковий супровід державного управління процесом реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України. Вказане наукове завдання вирішено вперше.
Основними напрямами подальших досліджень можуть бути удоско­налення комплексної моделі речового забезпечення та розробка спільної з нею комплексної моделі ресурсного забезпечення ЗС та інших військових форму­вань зразка 2010-2015 рр.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В.Б. Функції та організаційна структура органу державного управління. - К.: Наук. думка, 1997. - 180 с.
2. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. - М.: Юрид. лит., 1997. - 256 с.
Атаманчук Г.В. Методологічні проблеми сучасного державного управління // Вісн. УАДУ. - 2000. - №3. - С. 44-49.
3. Афанасьєв В.Г. Общество: системность, познание и управление. - М.: Политиздат, 1981. - 432 с.
4. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 320 с.
5. Бакуменко В., Князєв В., Сурмін Ю. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку // Вісн. УАДУ. - 2003. - №2. - С. 11-27.
6. Биккинин Б., Разумовский А. Расширение НАТО// Армия. - 1997. - № 1-2. С. 13-17.
7. Богданович В.Ю. Воєнна безпека держави: методологія дослідження та шляхи забезпечення. - К.: "ПП Дельта", 2002. - 322 с.
8. Богданович В.Ю., Шевельов В.О. Формалізація завдання державного управління реформуванням системи речового забезпечення воєнної організації України // Зб. наук. пр. НАДУ при Президентові України. - К., 2003. - Вип. 2. - С. 284-290.
9. Богданович В.Ю., Шевельов В.О. Проблеми та шляхи реформування системи речового забезпечення військових формувань воєнної організації України// Матеріали інтерактивного семінару "Науково-практичні аспекти державного управління національною безпекою в Україні". - К.: УАДУ при Президентові України, 2004. - № 1665. - С. 29-36.
10. Богданович В.Ю., Шевельов В.О. Розробка організаційних механізмів удосконалення структури системи речового забезпечення військових формувань воєнної організації України// Вісник НАДУ при Президентові України. - К., 2003. - № 4. - С. 350-354.
11. Гриненко О.І., Шевельов В.О. Формування вектора показників оцінювання впливу матеріального забезпечення на рівень боєздатності Збройних Сил України // Зб. наук. праць НАДУ. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 36-42.
12. Бодрук О.С. Шлях євроатлантичної інтеграції України у контексті Празького саміту НАТО. - http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/ 2003_1.php.
13. Брежнева Т., Їжак О., Шевцов А. Євроатлантична інтеграції України: військово політичні аспекти: Моногр./ Під ред. В.Горбуліна.- Дн.: Пороги, 2003.
14. Бусленко Н.П., Калашников В.В., Коваленко И.Н. Лекции по теории сложных систем.- М.: Сов.радио.- 1973. - 440 с.
15. Вайс К.Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Пер. з англ.. Р.Ткачука та М.Корчинської; Наук. ред. пер. О.Кілієвич. К.: Основи, 2000. С. 25.
16. Вахрамеев А. Страны Балтии у ворот НАТО. - // http: / www. Александр Вахрамеев Страны Балтии у ворот НАТО. htm.
17. Вдосконалення оборонного потенціалу // НАТО сьогодні. - 2002. С. 8-10.
18. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Пер. з англ. В.Шульги. К.: ВСЕУВИТО, 2003. С. 20.
19. Воєнна безпека України на межі тисячоліть.-К.: Стилос, 2002.-394с.
20. Воєнна доктрина України: Затверджено Указом Президента України від 15.06.2004 р., № 648/2004. Офіційний сайт Міністерства оборони України. http://www.mil.gov.ua.
21. Воєнна та оборонно-промислова політика України. - http:// www.niss.gov.ua/book/strateg2/chast 6_cnv.htm..
22. Военный энциклопедический словарь. - М.: Воениздат, 1983. - 863 с.
23. Войсковой тыл / К.Н.Коротеев, В.А.Абрамов и др. - Л., 1985. - 288 с.
24. Вооруженные силы НАТО получили право быстрого доступа на территорию Украины. 17.03.2004. "Эксперт-центр". http:// www.expert.org.ua.
25. Гольев А. Экономический эксперимент в бундесвере // Независимое воен. обозрение. - 2001. - № 7. - С.3.
26. Горбулін В.П. Взаємовідносини Україна-НАТО в контексті євроатлантичних інтеграційних процесів// Національна безпека і оборона. - 2003. - № 7. - С.5.
27. Горбулін В.П. Стратегія взаємовідносин України з НАТО: ретроспективний огляд // Україна НАТО. - 2004. - №1. С.5-11.
28. Гриценко А. Что пообещала НАТО украинская власть? // Зеркало недели. - 2003. - 25-31 янв. (№ 3).
29. Гриценко А., Поляков Л., Сунгуровський М. Військова реформа в Україні: опитування експертів // Національна безпека й оборона. 2000. № 2.
30. Грищенко К. Украина ускорит процесс вступления в НАТО после президентских выборов. Эксперт-ценр, 8.12.2003. http:// www.expert.org.ua.
31. Грищенко К. У нас существуют самые реальные перспективы достичь конечной стратегической интеграции в объединенную Европу не через десятки лет, а намного раньше // Зеркало недели. 2004. - 26 июня - 2 июля (№ 25).
32. Гушер А.И. Российско-украинские отношения: геополитический аспект: Аналит. доклад. М.: Центр стратегического развития, 2003.
33. Декларація про державний суверенітет України // Вечірній Київ. 1997. 18 лип.
34. Демократичні трансформації в процесі підготовки до членства в НАТО. Досвід країн-кандидатів для України // К.: Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України, 2002. - 53 с.
35. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація / Відп. ред. проф. Н.Р.Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 448 с.
36. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. В.Б.Авер’янова. - К.: Юрінком-Інтер, 1998. - 432 с.
37. Джонсон Р., Каст Ф., Розенцвейг Ю. Системы и руководство: Пер. с англ. - М.: Сов. Радио, 1991. - 648 с.
38. Дмитренко Г.А. Целевой поход к управлению процесом формирования, развития и реализации человеческих ресурсов в условиях перехідного общества. - К.: МАУП, 1996. - 56 с.
39. Документальний додаток до часопису "НАТО ревю", весна літо 2000.
40. Дружинин В.В., Конторов Д.С. Вопросы военной системотехники.- М.: Воениздат, 1976. - 203 с.
41. Економічні аспекти розширення НАТО / І.Розпутенко, Б.Лессер, І.Грицяк та ін. За заг.ред. Б.Лессера та І.Розпутенка. К.: Вид-во "К.І.С.", 2002. 82 с.
42. Економічні аспекти співпраці з НАТО // Молодь і життя: Всеукраїнська Інтернет-газета, лип.-серп. 2003.
43. Ефективність державного управління. - Вип.1 Ефективність європейського вибору. - К.: КІС, 2002. - 176 с.
44. Про Збройні Сили України: Закон України від 6.12.91 № 1934-ХІІ// Відомості Верховної Ради України. К., 1992. - № 9.
45. Про оборону України: Закон України від 6.12.91 № 1932-ХІІ// Відомості Верховної Ради України. К., 1992. - № 9.
46. Про основи національної безпеки України: Закон України// Урядовий кур’єр. 2003. - 30 лип.
47. Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. К., 2000. - № 17.
48. Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 2000. - № 19.
49. Про Раду Національної безпеки і оборони: Закон України від 5.03.98 № 183/98-ВР // Голос України. 1998. - 3 квіт.
50. Про цивільний демократичний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави: Закон України // Урядовий кур’єр. 2003. - 30 лип.
51. Закон України про інноваційну діяльність // Відом. ВР України - 2002. № 36. - С. 266.
52. Збірник наук. пр. Української Академії державного управління при президентові України / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - Вип. 1.- 336 с.
53. Збірник наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В,І,Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип. 2. - 456 с.
54. Иванов С. Только больному может привидеться война с США или НАТО// Время новостей. 2004. - № 21.
55. Кандиба Н. Україна нині постала перед вибором, в якому напрямку рухатися далі: шляхом дикого капіталізму чи шляхом цивілізованих ринкових реформ // Radio Svoboda.org. - Берлін, 5 черв. 2002.
56. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений: Учебное пособие.- М.: Русская деловая литература, 1998. - 288 с.
57. Ковальский В. Техническая оснащенность ВС Украины: оценка и прогноз.- К.: НИСИ, 1995. - С. 22.
58. Кокошин А. НАТО, Евросоюз и Россия в контексте долгосрочных тенденций развития системы международных отношений// Независимая газета. 2002. - 7 окт. (№ 213).
59. Концепція економічної безпеки України // Економіст. - 1998. - № 7 - 9. - С. 63-69.
60. Котляр Ф. Основы маркетинга.- М.: Прогресс. - 1990. - 736 с.
61. Критерії членства в СОТ, ЄС та НАТО. Інтеграційні перспективи України. К.: Інститут Євроатлантичного співробітництва, 2003. 75 с.
62. Критична маса” цивільних кадрів// Новини НАТО. - 2003. - № 1. - С. 6-7.
63. Кулик В.Т. Алгоритмизация объектов управления.- К.: Наук. думка.- 1968. - 362 с.
64. Кучма подписал закон о быстром доступе сил НАТО на территорию Украины. Национальная информационная служба Страна. Ru. 6.04.2004. http://www.strana.ru.
65. Литовкин В. ПОД СТАНДАРТЫ НАТО. Украинские военные стремятся обойти российских коллег в сближении с Брюсселем // Независимое воен. обозрение. - 2003. - 14 марта (№ 9).
66. Лобанов П. НАТО и Европейский Союз. Период трансформации //www_russ_ru.
67. Логистика: Учебное пособие / Под ред.Б.А.Аникина. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 326 с.
68. Луговий В., Князев В. Адміністративна реформа в Україні: кадрове і наукове забезпечення // Вісник УАДУ. 1997. № 2. С. 4-8.
69. Майзер Х., Эйджин Н., Тролл Р. и др. Исследование операций: В 2 т./ Пер. с англ. ; Под ред. Дж. Моудера, С. Элмаграби.- М.: Мир, 1981. - Т.1. - 712 с.
70. Меморандум "Про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф" від 16 грудня 1997 року. Офіційний сайт Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. http://www.mns.gov.ua.
71. Мигалисько М. США мають сподівання на співпрацю з Україною з НАТО але без перспективи членства в передбачуваному майбутньому. 13.012003. Radio Free Europe / Radio Liberty © 2003 RFE/RL, Inc. All Rights Reserved. http://www.rferl.org.
72. Мильнер Б.З. Теория организаций. - М.: ИНФРА, 1998. 336 с.
73. Михайліченко Г. Програма будівництва тилу Збройних Сил як складова Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України // Наука і оборона.- 1998. - № 3. - С. 2-5.
74. Михайлов А. Євроатлантичний шанс України // Зеркало тижня. - 2001. - 24 - 30 листоп. (№ 46).
75. Мунтіян В.І. Економіка та оборонні витрати.- К.: Наук.-дослід. фінанс. ін-т при Міністерстіві фінансів України, 1998. - 464 с.
76. НАТО будет использовать транспортную авиацию Украины. Национальная информационная служба Страна. Ru. 8.06.2004. http://www.strana.ru.
77. НАТО сьогодні. Підвищення рівня безпеки та стабільності в інтересах усіх народів / Office of Information and Press NATO. 1110 Brussels Belgium. 2002. (www. nato.int).
78. Начались украинско-американские учения "Си Бриз-2002"// Корреспондент.net. - 2002. - 8 июня.
79. Основні напрямки зовнішньої політики України: Затверджено Верховною Радою України 2.07.1993. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України. http://www.mfa.gov.ua/.
80. Парламентський контроль за сферою безпеки: принципи, механізми і практичні аспекти / Міжпарламентський союз та Женевський центр демократичного контролю за збройними силами.- Женева; Київ, 2003.-196 с.
81. Перепелиця Г.М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи: Монографія. К.: Стилос; ПП "Фоліант", 2003. 256 с.
82. Перепелиця Г.М. Конфлікти в посткомуністичній Європі: Моногр. К.: НІСД, 2003. 432 с.
83. Пирожков С. Черноморский флот России - преграда для Украины на пути в НАТО // podrobnosti.ua. Валерия Семенюк 24 июня 2002.
84. План дій Україна-НАТО // © Міністерство закордонних справ України.- Last accessed 22.01.2003 / План действий Украина-НАТО. htm.
85. Плужников Б.А. Комплексный подход к повышению эффективности использования инфраструктуры ВВС // Проблемы системного подхода в экономике .- К.: КМУЦА, 1996. - С. 98-102.
86. Подписан план действий между НАТО и Украиной. 22.11.2002. http://www.for-ua.com/news.
87. Поляков Л. НАТО нужно Украине намного больше чем Украина НАТО// Эксперт-центр. - 2002. - 23 жовт.
88. Поляков Л., Пашков М. УКРАЇНА—НАТО: ТЕПЛО... ЩЕ ТЕПЛІШЕ? // Дзеркало тижня. - 2002. - 11-17 трав. (№ 17).
89. Поляков Л. Воєнна політика України: конструктивна невизначеність?// Національна безпека і оборона. - 2004. - № 8. - С. 13-19.
90. Портников В. Полуоткрытая дверь в НАТО. Политком. RU, 07.06.2004. http://www.politkom.ru.
91. Послання Президента України до Верховної Ради. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки.
92. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. №2244.
93. Празький план дій Україна НАТО// Новини НАТО. - 2003. - № 1. С. 3.
94. Празький саміт і трансформація НАТО: Довід. / Office of Information and Press NATO. 1110 Brussels Belgium. - 2003. (www. nato.int).
95. Про Стратегію України щодо Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Інститут Євроатлантичної співпраці (ІЄАС). http://www.mfa.gov.ua.
96. Програма "Партнерство заради миру". Рамковий документ. (Прийнятий у м. Брюссель 10.01.94 на зустрічі голів держав та урядів країн-членів НАТО). Офіційний сайт Міністерства оборони України. http://www/mil.gov.ua.
97. Радиш Я., Мельник О. Механізми врегулювання міжнародних відносин у галузі охорони здоров’я в єдиному медичному просторі України // Вісн. УАДУ. - 2003. - №1. - С. 77-84.
98. Радиш Я.Ф., Щербак О.І. Мистецтво результативного управління. - К., 2000. - 172 с.
99. Райт Г. Державне управління: Пер. з англ. - К., 2000. - 172 с.
100.Рижих В.М. Государственное управление научно-техническим прогрессом: экономические аспекты: Монографія. Х.: Прапор, 1998. 398 с.
101. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий: Пер. с англ. В.Г.Вогнадзе. - М.: Радио и связь.- 1993. - 320 с.
102. Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1991. - 224 с.
103. Слипченко В. Войны будущего // Copyright © 1998. - Национальная электронная библиотека.
104. СНБО рекомендует Украине вступить в НАТО. "Українські новини", 23.05.2003. http://www.ukranews.com.
105. Соловьев В. Гражданский контроль над военными финансами // Независимое воен. обозрение. - 2000. - № 11. - С. 21-27.
106. Співробітництво України з НАТО. Інформаційне агентство "Країни світу Україна і світ". http://news.ukrinform.com.ua.
107. Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року (Біла книга України). К.: Аванпост-прим, 2004. - 96 с.
108. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О. С. Власюка. — К. : НІСД, 2002. — 864 с.
109. Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти: Зб. ст. матеріалів міжнар. конф. - К.:"Сатсанга", 2001. - 224 с.
110. США підтримують Україну в її прагненні до Європи. http:// www.intop.com.ua.
111. Ситник Г.П., Богданович В.Ю., Єжеєв М.Ф. Міжнародна і національна безпека: Корот. слов. термінів / За заг. ред. Ситника Г.П., К.: Центр навчальної літератури, 2004. 86 с.
112. Ситник Г. Національна безпека України крізь призму регіональзму та глобалізму // Вісн. УАДУ. - 2002. - №4. - С. 32-39.
113. Романченко І.С., Сбитнєв А.І. Система керування навколишнім середовищем в збройних силах іноземних країн // Зб. наук. пр. Труди академії”. - К.: НАО України. - 2002. - №33. - С. 245-250.
114. Трофімова Н. Міфи про НАТО. Виборці недооцінюють вигоди вступу до Альянсу // День. - 2002. - 21 груд. (№ 236).
115. Указ Президента України від 15 черв. 2004 р. Про Воєнну доктрину України” // Народна Армія. - 2004. - 23 черв.
116. Указ Президента України від 13 груд. 2003 р. №1433. Про державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки”. - Офіційна сторінка Президента України. - http://www.prezident.gov.ua.
117. Указ Президента України від 30 серпня 2002 р. № 791. Про Державну раду з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України”. - Офіційна сторінка Президента України. - http://www.prezident.gov.ua.
118. Указ Президента України від 8 лип. 2002 р. Про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про Стратегію щодо Організації Північноатлантичного договору (НАТО)”. - Офіційна сторінка Президента України. - http://www.prezident.gov.ua.
119. Указ Президента України від 11 січня 2003 р. № 15 Про Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України”. - Офіційна сторінка Президента України. - http://www.prezident.gov.ua.
120. Україна в системі міжнародних відносин. - http:// www.niss.gov.ua/ book/strateg2/chast 3_cnv.htm.
121. Украина предлагает создать многонациональную бригаду в еврокорпусе // Інформ. центр Украина. - 2001. 26 верес.
122. Україна та НАТО: особливi партнери (Довiдкова iнформацiя офiсу iнформацiї i преси НАТО в Брюсселі). Центр політичних та інформаційних технології "Демократія і розвиток". http:// www.cdd.kiev.ua.
123. Украина и НАТО подписали меморандум о взаимопонимании. "Эксперт-центр". - 2004. - 9 июня. http://www.expert.org.ua.
124. Украине помогут вступить в Альянс В НАТО // Корреспондент.net. - 2002. - 8 июня.
125. Уолландер С. Политика США в отношении сотрудничества России и НАТО. © Институт прикладных международных исследований, 2002.
126. Фаххутдинов Р.А. Разработка управленческого решения .- М.: ЗАО "Бизнас-школа Интел-Синтез", 1998. - 272 с.
127. Фібріг Н. Стамбульський фактор. Чи вирішить саміт НАТО трансатлантичні протиріччя? // День. 2004. - 17 черв. (№ 104).
128. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Офіційний сайт Міністерства оборони України. http://www.mil.gov.ua.
129. Цільовий План Україна НАТО на 2004 рік у рамках Плану дій УкраїнаНАТО. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ. http://www.mfa.gov.ua.
130. Центр інформації та документації НАТО в Україні. http:// www.nato.inf/ukraine.
131. Шевельов В.О. Основні засади розробки комплексної моделі речового забезпечення воєнної організації України // Звіт про НДР "Безпека ХХІ" (проміж.)/ НАДУ. - К., 2004. - Етап 2. - С. 60-63.
132. Шевельов В.О. Проблеми реформування системи матеріального забезпечення воєнної організації на шляху інтеграції України в НАТО// Звіт про НДР "Аналіз актуальних проблем та ефективності реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України" (закл.)/ НАДУ. - К., 2004. - С. 103-107, 112-119, 136-140, 150-160.
133. Шерр Д. Трансформация сектора безопасности // Зеркало недели. - 2004. 12-18 июля (№ 23).
134. Шеховцов В.С., Боднарчук Р.В., Головко В.В. Інвестиції в ОПК України: стан, проблеми, перспективи: Наук.-техн. звіт/ Copyright © 2002 by DB NISS.
135. Шкідченко В.П. Основні засади воєнної політики.Напрями та шляхи реформування і розвитку Збройних Сил України // Військова політика і проблеми ОПК.htm.
136. Шкідченко В.П., Кохно В.Д. Елементи теорії воєнної безпеки: Моногр. К.: БФ "Миротворець", 2001. 194 с.
137. Шлях до НАТО - спільна євроатлантична перспектива України та інших посткомуністичних країн. 26.02.2004. http://soskin.info.
138. Щелкунов В.И., Плужников Б.А. Стратегии материального обеспечения Вооруженных Сил Украины в современных условиях.-К.: Наук. думка, 2001. - 280 с.
139.Шамрай В.О. Військові формування та військова служба (організаційно-правові та управлінські аспекти): Монографія. - К.: Вид-во КВІЦ”, 1998. - 226 с.
140. Шамрай В.О. Військова служба та нестатутні відносини: Монографія. - К.: Вид-во Дія