ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ : ФОРМИРОВАНИЕ КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ СРЕДСТВАМИ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Короткий опис

Харківський національний педагогічний університет
імені. Г.С.Сковороди

На правах рукопису

Хачумян Тетяна Іванівна
УДК 378.14:004

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.09 теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Білоусова Людмила Іванівна, кандидат фізико-математичних наук, професор

Харків - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП ..3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні питання формування критичного мислення студентів 10
1.1. Поняття критичне мислення” в психолого-педагогічній науці, його сутність та структура .10
1.2. Сучасні інформаційні технології як засіб формування критичного мислення студентів ...40
1.3. Обґрунтування способів формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій ......53
Висновки до першого розділу ...88
РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження способів формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій 92
2.1. Загальні питання організації і проведення експерименту .....92
2.2. Констатуючий експеримент і аналіз початкового рівня критичного мислення студентів ..109
2.3. Перевірка способів формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій .....116
2.4. Контрольний експеримент і аналіз його результатів ...150
Висновки до другого розділу ..165
ВИСНОВКИ ..168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...171
ДОДАТКИ .186

ВСТУП

У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті наголошено на необхідності забезпечення високої якості, конкурентоспроможності та мобільності сучасних фахівців, від ефективної роботи яких значною мірою залежить успіх соціально-економічних і політичних перетворень у країні. Мінливі умови ринкових відносин, глобальні процеси інтеграції, все більша інтелектуалізація праці, інформатизація суспільства вимагають від спеціалістів не тільки відповідного обсягу фундаментальних знань, професійної компетентності, а й високого інтелектуального розвитку, певних особистісних якостей, нового типу розумової діяльності, критичного стилю мислення.
Ознаками критичного мислення, на думку багатьох науковців (В.Болотов, М.Вейнстайн, Т.Воропай, М.Кларін, Н.Кравченко, М.Ліпман, К.Мередит, Т.Олійник, Р.Пауль, Є.Полат, Дж.Стіл, Ч.Темпл, О.Тягло, М.Чошанов, Д.Халперн та ін.), є вміння досліджувати реальні виробничі та життєві ситуації; висувати різні варіанти розв’язання поставлених завдань, порівнювати, оцінювати, виявляти недоліки і переваги кожного з них, вибираючи оптимальний; приймати самостійні рішення та прогнозувати їх наслідки. Важливими якостями критичного мислення є також уміння аналізувати інформацію, зібрану з різних джерел, з точки зору її достовірності, точності, корисності для розв’язання поставленої проблеми; обговорювати проблему, що вирішується, чітко і продумано викладати власні думки, аргументовано доводити свою точку зору, уважно ставлячись до чужої та враховуючи її; розпізнавати суперечливі дані, судження, аргументи, виявляти і виправляти помилки в чужих розмірковуваннях та визнавати їх у своїх.
Актуальність проблеми формування критичного мислення студентів зумовлена тим, що притаманна нашому часу динаміка технологічного і соціального прогресу вимагає від випускників вищих навчальних закладів умінь швидко адаптуватися до професійної діяльності, змінювати і вдосконалювати її на основі самостійного набуття знань, знаходити шляхи розв’язання професійних і соціальних завдань у будь-яких нестандартних ситуаціях. Разом з тим, вивчення наявної педагогічної практики свідчить, що в реальному навчальному процесі формуванню критичного мислення студентів приділяється недостатня увага.
Дослідженню феномена критичного мислення присвячено праці багатьох науковців. Принципи та закономірності функціонування критичного мислення в контексті загальних розумових здібностей розглядали В.Біблер, А.Брушлинський, М.Вертгеймер, Д.Вількєєв, Дж.Гілфорд, І.Ільясов, З.Калмикова, І.Лернер, О.Лук, О.Матюшкін, М.Махмутов, С.Рубінштейн, Б.Теплов, О.Тихомиров, В.Шубинський та ін. Значення критичності в структурі особистості висвітлювали Т.Бізенков, П.Блонський, С.Рубінштейн, Б.Теплов та ін. Формуванню критичності в процесі виявлення і спростування помилок, оволодіння контрольно-оцінною діяльністю, розвитку самооцінки, самоконтролю, саморегуляції учнів у навчальній діяльності присвячені дослідження Ш.Амонашвілі, С.Векслера, В.Казакова, В.Крутецького, Г.Липкіної, Л.Рибака, В.Синельнікова, О.Тихомирова, Д.Халперн та ін. Вивчення умов, шляхів формування критичності у школярів різних вікових груп має місце в дисертаційних дослідженнях А.Байрамова, Т.Бізенкова, С.Векслера, Д.Джумалієвої, В.Коневої, Ф.Мінкіної, В.Синельнікова та ін.
Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що критичне мислення було переважно предметом досліджень учених-психологів. Звертає на себе увагу також той факт, що практично не розробленими залишилися питання формування критичного мислення у студентів вищих навчальних закладів.
В умовах масового застосування комп'ютерної техніки у сучасному суспільстві великого значення набувають питання інформатизації освіти, широкого впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій у практику навчання.
Психолого-педагогічні аспекти використання інформаційних технологій у навчальному процесі досліджували В.Беспалько, Л.Білоусова, П.Гальперін, Б.Гершунський, М.Жалдак, Ю.Машбиць, В.Монахов, І.Підласий, А.Прокопенко, С.Раков, Г.Селевко, Н.Тализіна та ін. Вплив інформаційних технологій на розвиток розумової діяльності учнів та студентів, розкриття їхнього інтелектуального потенціалу розглядали Н.Апатова, А.Верлань, М.Головань, О.Довгялло, А.Єршов, М.Кларін, Ю.Рамський, І.Роберт та ін. Окремим аспектам розвитку критичного мислення з використанням інформаційних технологій присвячені праці М.Антонченко, С.Горькової, Т.Олійник, Є.Полат та ін.
Аналіз функціональних та дидактичних можливостей сучасних інформаційних технологій свідчить про наявність об’єктивних умов для застосування зазначених технологій як засобів формування критичного мислення в процесі навчання. Однак ця проблема ще не була предметом спеціального вивчення.
Отже, існуючі суперечності між потребою сучасного суспільства в особистостях, спроможних критично мислити, і недостатньою спрямованістю системи освіти на вирішення названої проблеми; між наявністю досліджень проблеми критичного мислення у психологічній науці та недостатньою розробленістю педагогічних аспектів його формування в процесі навчання, зокрема у студентів вищих навчальних закладів; між значним дидактичним потенціалом інформаційних технологій та відсутністю ґрунтовних розробок щодо їх застосування для формування критичного мислення зумовили вибір теми дослідження Формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів засобами інформаційних технологій”.
Зв’язок роботи з науковими планами й темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт, що проводяться в Україні в галузі інформаційних технологій навчання. Результати роботи включені до договору №2 від 26.11.99 ХДПУ ім. Г.С.Сковороди з Міністерством освіти і науки України за темою Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості” (20002003 рр.). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (протокол № 4 від 25.10.02) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 10 від 24.12.02).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні способів формування критичного мислення з використанням інформаційних технологій та експериментальній перевірці ефективності їх застосування в навчанні для підвищення рівня сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів.
Завдання дослідження:
1. На основі вивчення психолого-педагогічних джерел здійснити науковий аналіз сутності критичного мислення в педагогічному аспекті.
2. Визначити основні компоненти критичного мислення, їх складові; розробити критерії для діагностики рівнів сформованості критичного мислення студентів, зокрема їх інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь.
3. Теоретично обґрунтувати способи формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій на підставі аналізу видів навчально-пізнавальної діяльності, в яких виявляються і закріплюються зазначені вище вміння критичного мислення.
4. Експериментально перевірити ефективність застосування запропонованих способів з метою підвищення рівня інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів.
Об’єкт дослідження - процес формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження - способи формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів з використанням інформаційних технологій.
Гіпотеза дослідження - запровадження у навчальному процесі таких педагогічно обґрунтованих способів формування критичного мислення з використанням інформаційних технологій, як: організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального, сприятиме підвищенню рівня сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів.
Методологічну і теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять діалектико-матеріалістична теорія пізнання (Д.Брунер, Д.Вількєєв та ін.); закономірності й принципи процесу навчання: принцип єдності навчання та розвитку (Л.Виготський, Г.Костюк, В.Давидов, К.Ушинський та ін.), принцип активності учнів та студентів у навчанні (Ю.Бабанський, В.Лозова, Т.Шамова, Г.Щукіна та ін.); психолого-педагогiчнi концепції інтелектуального розвитку особистості та формування розумової діяльності в процесі навчання (П.Гальперін, В.Давидов, З.Калмикова, О.Леонтьєв, В.Паламарчук, С.Рубінштейн, О.Савченко, Н.Тализіна та ін.); технології розвивального та особистісно-зорієнтованого навчання (В.Давидов, О.Дусавицький, Д.Ельконін, І.Якиманська та ін.); технологія проблемного навчання (І.Лернер, А.Матюшкін, М.Махмутов, В.Оконь та ін.); теорія діяльності та положення про дiяльнiсний підхід до навчання (Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, М.Скаткін, Г.Щукіна та ін.); концепцiя iнформатизацiї освiти та психолого-педагогічні основи використання інформаційних технологій в навчальному процесі (В.Беспалько, Л.Бiлоусова, Б.Гершунський, М.Жалдак, Ю.Машбиць, В.Монахов, А.Прокопенко, І.Роберт, Г.Селевко, Н.Тализіна, О.Уваров, В.Шолохович та ін.).
Для розв'язання означених вище завдань, перевiрки наукової гіпотези використовувались такі методи педагогічного дослідження: аналіз науково-методичної літератури з філософії, логіки, психологiї, педагогiки, iнформатики - для теоретичного вивчення проблеми; аналіз педагогічної практики, узагальнення досвіду використання інформаційних технологій у навчальному процесі, аналіз контрольних робіт студентів, опитування, спостереження - для виявлення практичного стану досліджуваної проблеми; педагогiчний експеримент, кількісний і якісний аналіз його результатів із застосуванням методів математичної статистики - для експериментальної перевірки гіпотези дослідження.
Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що вперше визначено та охарактеризовано особливості інформаційних технологій, які зумовлюють їх застосування для формування критичного мислення студентів; науково обґрунтовано та експериментально перевірено способи формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій; розроблено критерії і показники рівнів сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь критичного мислення студентів.
Подальшого розвитку дістало теоретичне обґрунтування сутності критичного мислення в педагогічному аспекті, визначення його компонентів та їх складових.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці комплексу пізнавальних завдань для організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням інформаційних технологій, спрямованої на формування їх інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь; підготовці навчального посібника Програмне забезпечення ЕОМ. Табличні процесори: практикум роботи в MS Excel”, який містить розроблений комплекс завдань і може застосовуватися в навчальному процесі вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.
Особистий внесок здобувача у працях, що написані в співавторстві, полягає у розробці комплексу пізнавальних завдань, що сприяють формуванню інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних і дослідницьких умінь критичного мислення студентів, та методичних матеріалів для їх застосування в навчальному процесі.
Апробація результатів. Основні положення й результати дослідження обговорювались на Всеукраїнських науково-методичних конференціях Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики” (Кривий Ріг, 2001, 2002), міжнародній науково-методичній конференції Досвід і проблеми реалізації ступеневої системи підготовки фахівців” (Суми, 1997); на науково-методичному семінарі Інформаційні та телекомунікаційні технології в освіті” (Харків, 2002, 2003); на науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (Суми, 2002, 2003), а також упроваджені в навчальний процес у Сумському національному аграрному університеті (довідка № 933 від 16.04.04).
Основні положення дисертації викладено в 11 публікаціях, з них 10 публікацій одноосібні, 5 статей - у провідних наукових фахових виданнях.
Вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів забезпечується відповідністю методів дослідження його меті, предмету та завданням; експериментальною перевіркою всіх основних теоретичних висновків; репрезентативністю педагогічного експерименту, повнотою і статистичною значущістю отриманих у ході його проведення даних; апробацією одержаних результатів у реальному навчальному процесі.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 221 сторінка, основний текст викладено на 170 сторінках; у роботі 29 таблиць, 10 рисунків; список використаної літератури - 15 сторінок (191 джерело); додатки - 36 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Одержані результати теоретико-експериментального дослідження дають підстави для таких висновків:
1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність критичного мислення як особливого виду мислительної діяльності, характерними ознаками якого є: вироблення стратегій прийняття правильних рішень у розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття, аналізу, опрацювання інформації; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, перевірочних, контролюючих, оцінних), які виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища, зокрема і власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок та поглядів, вияв власної позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як своєї, так і сторонньої діяльності.
2. Визначено компоненти критичного мислення: мотиваційний, змістовий, інтелектуально-процесуальний, емоційно-вольовий, сформованість кожного з яких зумовлює загальний рівень розвитку критичного мислення. Доведено, що основним у структурі критичного мислення є інтелектуально-процесуальний компонент. До складу цього компоненту входять найістотніші вміння критичного мислення, які об’єднано в групи: інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні, дослідницькі вміння. Здійснено детальний аналіз умінь кожної групи, з’ясовано їх важливість та значущість.
3. Встановлено особливості інформаційних технологій, які зумовлюють ефективність їх застосування для формування критичного мислення студентів: створення інформаційно-педагогічного середовища для організації інформаційно-пошукової, контрольно-рефлексивної, дослідницької діяльності студентів; автоматизація рутинних операцій опрацювання інформації; наявність засобів візуалізації інформації; наявність специфічного інструментарію, що дозволяє пропонувати студентам завдання, які традиційними засобами складно розв’язати у навчальний час; забезпечення миттєвого зворотного зв’язку.
4. На підставі аналізу видів навчально-пізнавальної діяльності студентів, в яких виявляються і закріплюються інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні та дослідницькі вміння, теоретично обґрунтовано педагогічні способи їх формування із застосуванням інформаційних технологій: організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального.
5. Визначено критерії рівнів сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів, до яких віднесено: характер навчально-пізнавальної діяльності у процесі виконання завдання, що потребує вияву відповідного вміння; повнота здійснення передбачених завданням операцій; ступінь усвідомленості та обґрунтованості дій; ступінь самостійності діяльності студента. Встановлено якісні й кількісні показники для діагностики рівня сформованості кожної з досліджуваних груп вмінь.
6. Розроблено комплекс навчально-пізнавальних завдань і допоміжних дидактичних засобів, які конкретизують запропоновані способи формування критичного мислення студентів із застосуванням інформаційних технологій. Виділено методи, методичні прийоми і форми організації діяльності студентів із використанням зазначених завдань у навчальному процесі.
7. Експериментально доведено, що застосування розроблених способів є ефективним для формування критичного мислення студентів. Аналіз одержаних результатів свідчить, що організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання сприяє підвищенню рівня інформаційно-гностичних умінь; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності зумовлює позитивний вплив на рівень сформованості контрольно-рефлексивних умінь; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального позитивно відзначається на рівні дослідницьких умінь, а також є статистично значущим для підвищення рівнів сформованості інформаційно-гностичних і контрольно-рефлексивних умінь. Комплексне використання запропонованих способів формування критичного мислення студентів у процесі навчання із застосуванням інформаційних технологій сприяє суттєвому підвищенню рівнів сформованості всіх досліджуваних умінь.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Актуальними є питання формування критичного мислення в умовах застосування мережних технологій, дистанційного навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. (Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вищих навчальних заходів). К.: Либідь, 1998. 558 с.
2. Амонашвили Ш.А. Единство цели: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1987. 208 с.
3. Амонашвили Ш.А. Обучение. Оценка. Отметка. М.: Знание, 1980. 96 с.
4. Антонченко М.О. Розвиток критичного мислення учнів при побудові інформаційних моделей з предметів природничого циклу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. Харків: ХДПУ, 2000. Вип. 13. С.108 113.
5. Апатова Н.В. Информационные технологии в школьном образовании. М.: ИОСО РАО, 1994. 228 с.
6. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. Учеб.- метод. пособие. - М.: Высш. школа, 1980. 368 с.
7. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982. 192 с.
8. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. М.: Просвещение, 1985. 208 с.
9. Байрамов А.С. Динамика развития самостоятельности и критичности мышления у детей младшего школьного возраста: Автореф. дис... д-ра псих. наук. / Баку, 1968. 152 с.
10. Балашова С.П. Формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Київ, 2000. 22 с.
11. Башмаков М.И., Поздняков С.И., Резник Н.А. Информационная среда обучения. СПб.: СВЕТ, 1997. 400 с.
12. Беляева И.Н. Перспективы и возможности курса информатики на современном этапе // Информатика и образование. 1996. № 3. С. 2427.
13. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М.: Педагогика, 1989. 191 с.
14. Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект. М.: Педагогика, 1988. 160 с.
15. Бешенков А.С. Проблемы профильного обучения информатике. М., 1993. 90 с.
16. Библер В.С. Мышление как творчество. М.: Политиздат, 1975. 399 с.
17. Бизенков Т.И. О формировании и развитии критичности и самокритичности у учащихся старших классов средней школы: Автореф. дис... канд. псих. наук. М.,1953. 16 с.
18. Блонский П.П. Избр. психол. произведения. М.: Просвещение, 1964. 547 с.
19. Богданов В.А. Систематическое моделирование личности в социальной психологии. Л.: ЛГУ, 1987. 142 с.
20. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов.: Университет, 1983. 173 с.
21. Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у школьников // Вопросы психологии. 1969. № 2. С. 30.
22. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. 347 с.
23. Болотов В., Спиро Д. Критическое мышление ключ к преобразованиям российской школы // Директор школы. 1995. №1. С. 67-73.
24. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. №3. С. 26-33.
25. Брунер Дж. Психология познания: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 412с.
26. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. М.: Педагогика, 1983. 96с.
27. Вайнтрауб М.А. Методика розвитку технічного мислення учнів ліцею: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 1998. 20 с.
28. Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. 2001. №4. С. 49-51.
29. Векслер С.И. Развитие критичности мышления старшеклассников в процессе обучения: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Киев, 1974. 23 с.
30. Верлань А.Ф., Тверезовська Н.Т. Дидактичні принципи в умовах традиційного і комп’ютерного навчання // Педагогіка і психологія. 1998. №3. С. 126-132.
31. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. М.: Прогресс, 1987. 336с.
32. Вилькеев Д.В. Методы научного познания в школьном обучении. Казань: Татиздат, 1975. 169 с.
33. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В.Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 480 с.
34. Гальперин П.Я. Формирование умственных действий // Хрестоматия по общей психологии. М.: Педагогика, 1987. 264 с.
35. Гальперин П. Я. Формирование знаний и умений на основе теории поэтапного усвоения умственных действий. (Сб. статей) / Под ред. П.Я.Гальперина, Н.Ф.Талызиной. М., Изд. Моск. ут-та, 1968. 135 с.
36. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы. М.: Педагогика, 1987. 264 с.
37. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта // Психология мышления / Под ред. А.М.Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. С.433-456.
38. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. М.: Прогресс, 1976. 496 с.
39. Головань М.С. Розвиток пізнавальної активності учнів в процесі навчання алгебри і початків аналізу на основі НІТ: Дисканд. пед. наук: 13.00.02 / Київ, 1997. 177 с.
40. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 367 с.
41. Горська Г.О. Впровадження методики критичного мислення в навчальний процес вищої школи // Інтеграція вищої освіти України в європейську систему: Зб. наук. праць / За ред. Н.Є Бойцун. Д.: Арт-Прес, 2001. С. 86-88.
42. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической ста­тистики в педагогических исследованиях. Непараметрические ме­тоды. М.: Педагогика, 1977. 136 с.
43. Громов Г.Р. Очерки информационной технологии. М.: ИнфоАрт, 1992. 336с.
44. Ґудзик І. Програма критичного мислення в школах України // Рідні джерела. 2000. № 2.
45. Гуревич К.М., Горбачева Е.И. Умственное развитие школьников: критерии и нормативы. М.: Знание, 1992. №1. 79 с.
46. Гусарева Н.Б. Развитие у учащихся готовности к рефлексивной контрольно-оценочной деятельности): Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. Шуя, 2000. 162с.
47. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении (логико-психологические проблемы построения учебных предметов). М.: Педагогика, 1972. 424 с.
48. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. 240 с.
49. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996. 544 с.
50. Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темпл. Методична система Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”. Пер. з англ. Посібник: у 8 ч., 19981999.
51. Джонассен Д.Х. Компьютеры как инструменты познания: изучение с помощью технологии, а не из неё // Информатика и образование. 1996. №4. - С. 117-125.
52. Джумалиева Д. Ранние формы проявления критичности мышления у детей дошкольного возраста и особенности ее формирования: Автореф. дис... канд. псих. наук. / Ереван, 1993. 28 с.
53. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики. Учеб. пособие для студентов пед. институтов. Под ред. М.А. Данилова и М.Н. Скаткина. М., «Просвещение», 1975. 303 с.
54. Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной дидактики. / Под ред. М.Н. Скаткина. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1982. 319 с.
55. Дусавицький О.К. Система розвивального навчання: засади становлення // Початкова школа. 1996. №11. С. 47.
56. Евдокимов В.И., Олейник Т.А., Горькова С.А., Микитюк М.В. Практикум по развитию критического мышления. Учебник для студентов. Харьков: ХГПУ, 2002.
57. Ершов А.П., Звенигородский Г.А., Первин Ю.А. Школьная информатика (концепция, состояние, перспективы) // Информатика и образование. 1995. №1. С. 3-19.
58. Євдокимов В.І., Агапова Т.П., Гавриш І.В., Олійник Т.О. Педагогічний експеримент: Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків: ОВС”, 2001. 148 с.
59. Жадан І.В. та ін. Концепція громадянської освіти в Україні // Педагогічна газета. 2000. №11. С. 5.
60. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / АПН СССР; НИИ содержания и методов обучения. М., 1989. 48 с.
61. Жалдак М.І. Яким бути шкільному курсу Основи інформатики” // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1998. №1. С. 38.
62. Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні. Освітня галузь «Інформатика». Проект. К.: «Генеза», 1997. С.4859.
63. Зависимость обучения от типа ориентировочной деятель­ности / Под ред. П.Я.Гальперина и Н. Ф. Талызиной. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1968.238 с.
64. Загашев И.О., Заир-Бек С.И. Критическое мышление: технология развития. М.: "Скифия", 2003. 284 с.
65. Зайдельман Я.Н., Самовольнова Л.Е., Лебедев Г.В. Три кита школьной информатики // Информатика и образование. 1994. №4. С. 1317.
66. Захарова А.В. Развитие контроля и оценки в процессе формирования учебной деятельности // Формирование учебной деятельности школьников / Под ред. Давыдова и др. М.: Педагогика, 1982. С. 107113.
67. Зенкин А.А. Когнитивная компьютерная графика / Под ред. Д.А. Поспелова. М.: Наука, 1991. 192 с.
68. Извозчиков В.А. Инфоноосферная эдукология. Новые информационные технологии обучения. СПб.: РГПУ, 1991. 120 с.
69. Ильясов И.И. Критическое мышление: организация процесса обучения // Директор школы. 1995. №2. С.50-55.
70. Информатика: Учебник. / Под ред. проф. Н.В. Макаровой. М.: Финансы и статистика, 1997. 768 с.
71. Информационные технологии: Пособие для 8-11 классов / Под общей редакцией С. А. Христочевского М.: "АРКТИ", 2001. 200 с.
72. Ільченко В.Р. Мислення учнів школи майбутнього // Початкова школа. 1996. №10. С. 58.
73. Казаков В.Г., Кондратьева Л.Л. Психология. М.: Высш. школа, 1989. 383 с.
74. Калмыкова З. И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. М.: Педагогика, 1981. 199с.
75. Калошина И.П. Проблемы формирования технического мышления. М: МГУ, 1977. 177 с.
76. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: Обучение на основе исследования: игры и дискуссии. Рига: НПЦ «Эксперимент», 1995. 176 с.
77. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках. М.: Арена, 1994. 222 с.
78. Кларин М.В. Столкновение с проблемой: Обучение исследованию путем выдвижения и проверки гипотез // Директор школы. 1995. №5. C. 6672.
79. Ковалева Г.С. Педагогика миротворчества, социальная ответственность, сотрудничество // Приоритеты современной педагогики: Мир Экология Сотрудничество: Материалы международного педагогического проекта P.E.A.C.E. / Международное движение «Педагоги за мир и взаимопонимание» / Центр педагогики мира. / Под ред. Э.С. Соколовой. М.: Нов. шк., 1993. 160с.
80. Ковалева Г.С., Резникова В.З. Научный анализ знаний учащихся: международная программа // Биология в школе. 1992. № 34. С. 3135.
81. Колин К.К. О структуре и содержании образовательной области «Информатика» // Информатика и образование. 2000. № 10. С. 69.
82. Колягин Ю.М., Оганесян В.А. Учись решать за­дачи. М.: Просвещение, 1980. 96 с.
83. Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник. // Под ред. Гриценко В.И., Довгялло А.М., Савельева А.Я. Киев: "Наукова думка", 1992. 652 с.
84. Конева В.С. Формирование критичности младших школьников в учебной деятельности : Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. СПб, 1995. 185 с.
85. Константинов В.А. Диалектика социальной активности и пассивности как философская проблема: Автореф. дис... д-ра филос. наук / М., 1994. 61 с.
86. Король С.А. К классификации особенностей критичности мышления // Вопросы психологии. 1981. №4. С. 108112.
87. Коротяев Б.И. Учение процесс творческий: Кн. для учителя: Из опыта работы. 2-е изд., доп. и испр. М.: Просвещение, 1989. 159 с.
88. Костіна В.В. Формування критичного мислення в процесі навчання // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І. Євдокимова і проф. О.М. Микитюка. Харків: ХДПУ, 2000. Вип. 13. С.137142.
89. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989.
90. Кравчук П.Ф. Формирование развитой творческой личности студента. Киев, Вища школа, 1984. 155 с.
91. Кривошеев А.О. Проблемы оценки качества программных средств учебного назначения. Сборник докладов первого научно-практического семинара "Оценка качества программных средств учебного назначения". Москва: "Гуманитарий", 1995, с. 5 12.
92. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников: Книга для учителей и кл. руков. М.: Просвещение, 1976. 303 с.
93. Кулько В.А., Цехмистрова Т.Д. Формирование у учащихся умений учиться: Пособие для учителей. М.: Просвещение, 1983. 80 с.
94. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. Таллин: Валгус”, 1980. 334 с.
95. Лазарєв М.О. Основи педагогічної творчості: Навчальний посібник для педагогічних інститутів. Суми: ВОП Мрія” ЛТД, 1995. 212 с.
96. Лазарєва О.М. Самостійна діагностично-коригуюча діяльність учнів у системі модульного навчання. Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2001. С. 354-363.
97. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., Политиздат, 1975. 304 с.
98. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2-х т. Т.2. 320с.
99. Лернер И.Я, Скаткин М.Н. О методах обучения // Сов. педагогика. 1965. №3. С. 115-128.
100. Лернер И.Я. Развивающее обучение с дидактических позиций // Педагогика. 1996. №2. С. 711.
101. Липкина А.И., Рыбак Л.А. Критичность и самооценка в учебной деятельности. М.: Просвещение, 1968. 142 с.
102. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. Х.: Основа, 1990. 89 с.
103. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. 2-е вид., випр. і доп. Харків: ОВС”, 2002. 400 с.
104. Лук А.Н. Мышление и творчество. М.: Политиздат, 1976. 144 с.
105. Лукаш С.В. Педагогічне розуміння економічного мислення // Педагогіка і психологія. 1999. №1. С. 26-34.
106. Мадзігон В.М., Бурда М.І. Проблеми і завдання педагогічної науки в умовах розбудови національної школи (До 70-річчя Інституту педагогіки АПН України) // Педагогіка і психологія. 1996. №3. С. 39.
107. Максимов О.С. Вчимося мислити. Формування технічного мислення учнів на матеріалі природничих предметів. Посібник для вчителів біології та хімії // Рідна школа. 1997. №1. С. 33-48.
108. Малькова З.А. США: поиски решения стратегической задачи школы // Педагогика. 2000. №1. С. 82-92.
109. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. М., 1983. С. 67.
110. Матрос Д.Ш. Информационная модель школы // Информатика и образование. 1996. №3. С. 18.
111. Матюша І.К. Творча спрямованість навчального процесу в школі // Педагогіка і психологія. 1996. №3. С. 70-74.
112. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М.: Педагогика, 1972. 208с.
113. Махмутов М.И. Проблемное обучение: Основные вопросы теории. М.: Педагогика, 1975. 367 с.
114. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. Книга для учителей. М.: Просвещение, 1977. 240 с.
115. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации образования. М.: Педагогика, 1989. 342 с.
116. Меерович М.И., Шрагина Л.И. Основы культуры мышления // Школьные технологии. 1997. №5. 200 c.
117. Минкина Ф.Ф. Критическое мышление и педагогические способы его формирования (на материале обществоведческого курса): Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. Казань, 2000. 148 с.
118. Мишковська Т.Д. Формування дослідницько-педагогічних умінь студентів в умовах модульної організації процесу навчання: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Тернопіль, 1999. 19 с.
119. Молчанюк О.В. Формування критичного мислення в процесі вивчення хімії // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І. Євдокимова і проф. О.М. Микитюка. Харків: ХДПУ, 2000. Вип. 13. С. 142-144.
120. Момот Л.Л Проблемно-пошукові методи навчання в школі. К.: Рад. школа, 1984. 63 с.
121. Недодатко Н.Г. Формування навчально-дослідницьких умінь старшокласників: Дис... канд. пед. наук: 13.00.09. Кривий Ріг, 2000. 164 с.
122. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск. Л.Г Кашкуревича, Н.Г. Горина. М.: Высш. шк., 1990. 382 с.
123. Олійник Т.О. Педагогічні технології розвитку критичного мислення школярів // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Суми: СДПУ ім.А.С.Макаренка, 2000. С. 416-425.
124. Олійник Т.О. Проект розвитку критичного мислення: перші кроки та перспективи // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І. Євдокимова і проф. О.М. Микитюка. Харків: ХДПУ, 2000. Вип.13. С. 185-194.
125. Олійник Т.О. Технологія критичного мислення як складова розбудови демократичного суспільства // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І. Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. Харків: ХДПУ, 2000. Вип.14. С. 165-173.
126. Осинская В. Н. Формирование умственной культуры учащихся в процессе обучения математике: Кн. для учителя. К.: Рад. шк., 1989. 192 с.
127. Основи нових інформаційних технологій навчання. Посібник для вчителів / За ред. Машбиця Ю.І. К.: ІЗМН, 1997. 264с.