ГЛИБИННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ СУБ’ЄКТА : ГЛУБИННЫЕ ДЕТЕРМИНАНТЫ ПСИХИЧЕСКОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ СУБЪЕКТА



  • Назва:
  • ГЛИБИННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ СУБ’ЄКТА
  • Альтернативное название:
  • ГЛУБИННЫЕ ДЕТЕРМИНАНТЫ ПСИХИЧЕСКОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ СУБЪЕКТА
  • Кількість сторінок:
  • 319
  • ВНЗ:
  • КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Рік захисту:
  • 2009
  • Короткий опис:
  • РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    «КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (м. Ялта)

    На правах рукопису

    Кононова Марина Миколаївна

    УДК 159. 964:159.923.2




    ГЛИБИННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ СУБ’ЄКТА


    19.00.07 педагогічна та вікова психологія



    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук




    Науковий керівник
    Мелоян Анаїт Едуардівна
    Кандидат психологічних наук, доцент



    Ялта 2009
    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ......4
    ВСТУП.6
    РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН ДЕЗАДАПТАЦІЇ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ .............................................................13
    1.1. Проблема адаптації та дезадаптації у психології...13
    1.2. Психофізіологічний аспект проблеми дезадаптації...23
    1.3. Когнітивний дисонанс як детермінанта дезадаптації суб’єкта.32
    1.4. Форми дезадаптації та їхній зв'язок з парадоксальною адаптацією суб’єкта....42
    Висновки до першого розділу...58
    РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ДЕЗАДАПТАЦІЇ СУБ'ЄКТА . 60
    2.1. Пізнання глибинно-психологічних детермінант дезадаптації суб’єкта в процесі корекції...60
    2.2. Проблеми дезадаптації суб’єкта та їхній зв'язок з принципами реальності та задоволення....65
    2.3. Роль інфантильних тенденцій психіки у виникненні психологічної дезадаптації.83
    2.4. Взаємозв’язок дезадаптації з травмівними переживаннями дитинства.95
    2.5. Взаємозв’язок дезадаптації суб’єкта з об’єктними відношеннями...110
    Висновки до другого розділу..124
    РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКО-КОРЕКЦІЙНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛИБИННИХ ВИТОКІВ ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ СУБ’ЄКТА................................126
    3.1. Дослідження глибинно-психологічних передумов дезадаптації суб’єкта засобом роботи з предметною моделлю.127
    3.2. Дослідження глибинно-психологічних передумов дезадаптації суб’єкта засобом роботи з неавторським малюнком145
    3.3. Виявлення глибинно-психологічних витоків дезадаптованості суб’єкта в процесі психоаналізу комплексу тематичних малюнків156
    3.4. Результативність проходження майбутніми психологами-практиками психокорекції за методом АСПН у контексті підвищення адаптації суб’єкта.175
    3.5. Узагальнені методичні рекомендації психологу-практику..179
    Висновки до третього розділу.185
    ВИСНОВКИ..187
    ДОДАТКИ.190
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.296







    ВСТУП
    Актуальність теми. Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується кризовістю соціально-політичних та економічних відносин, що деструктивно впливає на психічний стан особи. Підтвердженням цьому є поглиблення тенденції до психічного відчуження стосунків, депресивних та кризових станів, розвиток тенденцій до самогубства. Тому створення належних психосоціальних умов для всебічного гармонійного розвитку особистості з метою оптимального її функціонування, підвищення соціальної активності, реалізації здібностей є на сьогодні не лише пріоритетним напрямком державної політики, але й головним завданням практичної психології. Методи надання психологічної допомоги суб’єкту представлено у працях вітчизняних дослідників: О.Ф.Бондаренка, З.С. Карпенко, С.Д.Максименка, Н.Ю.Максимової, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.Г.Панка, О.П. Саннікової, В.А. Семіченко, В.О. Татенка, Н.В.Чепелєвої, Т.С.Яценко та ін.
    Процес пристосування до мінливого середовища нерідко ускладнюється внутрішньою дисгармонією її емоційного стану особи, адже глибинно-психологічні витоки таких труднощів для суб’єкта є неусвідомлюваними. Тож, у фаховому становленні практичного психолога, для якого особливо небажаними є дезадаптаційні вияви, виступає психокорекційна допомога у психологічній адаптації через пізнання несвідомих чинників цього феномену. Явище знаходило відображення в окремих працях дослідників, що торкалися проблем глибинної психології: С.М. Аврамченко, Л.Л. Бондаревської,
    К.А. Бабенко, Т.І. Білухи, І.В. Калашник, А.Е. Мелоян, С.Ш. Раджабової, О.Г.Стасько, Н.В. Шавровської, С.Г. Харенка, Т.С.Яценко. Досліджуване явище пов’язується науковцями з переживанням особою травмівних ситуацій, внутрішньою суперечливістю, породжуваною едіпальними залежностями. Попри численну кількість досліджень, присвячених проблемі дезадаптації (Н.Н. Алексенко, Б.Н. Алмазов, Ф.Б. Березін, Д. Гольдберг, Т.Г. Дічев, І.К.Кряжева, К.С.Лебединська, А.А.Налчаджян, С. Раттер, І.М.Соколова,
    З. Фрейд, Е.Фромм, К.Хорні, П.Хакслі) залишаються недостатньо розкритими її глибинно-психологічні джерела. З огляду на позначене вище, проблема вивчення глибинно-психологічних детермінант дезадаптації суб’єкта є малодослідженою та актуальною, що й зумовило тематичний вибір нашого дисертаційного дослідження "Глибинні детермінанти психічної дезадаптації суб’єкта".
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики наукових досліджень кафедри психології Кримського гуманітарного університету (номер держреєстрації 0103U004595) та згідно з планом НДР АПН України з напряму ″Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб″ (″Теоретико-методологічні засади групової психокорекції″). Тему дисертації затверджено вченою радою Кримського гуманітарного університету (протокол № 4 від 28 листопада 2007 року) й узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 18 грудня 2007 року).
    Мета роботи полягає у виявленні глибинно-психологічних детермінант дезадаптації суб’єкта та можливостей її діагностики, корекції й упередження.
    В основу концепції дослідження покладено психодинамічну теорію; ідею цілісності пізнання психіки в єдності її свідомих та несвідомих виявів у суперечливості їх тенденцій; розуміння активного характеру несвідомого, що зумовлює мимовільну активність суб’єкта, яка знаходить вияви в поведінці, зокрема спричиняючи дезадаптованість.
    В основу дослідження покладено припущення, що глибинно-психологічні детермінанти дезадаптації суб’єкта пов’язані з механізмами витіснень та фіксаціями в едіпальний період становлення його психіки, що спричиняє відповідні деструктивні наслідки у взаєминах з іншими людьми.

    Реалізація поставленої мети дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
    1. Здійснити аналіз теоретико-методологічних джерел з проблеми дослідження феномену дезадаптації у фізіології, психології та розкрити сутність цього поняття.
    2. Дослідити вплив інфантильних тенденцій на виникнення дезадаптованості суб’єкта.
    3. Виявити взаємозв’язок дезадаптації з едіпальним періодом розвитку суб’єкта, що зумовлює його травмівні переживання та об’єктні відношення.
    4. Розкрити характер впливу принципу реальності та принципу задоволення і їх суперечливості на процес виникнення дезадаптивної поведінки суб’єкта.
    5. Дослідити ефективність методу активного соціально-психологічного навчання як засобу упередження дезадаптації суб’єкта.
    Об’єкт дослідження: особливості психічної дезадаптації суб’єкта.
    Предмет дослідження: глибинно-психологічні детермінанти дезадаптації суб’єкта та їх зв’язок із системою психологічних захистів.
    Для досягнення мети та розв’язання поставлених у дисертації завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувалися загальнонаукові методи теоретичного дослідження (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення) та методи емпіричного дослідження, првідним серед яких є метод активного соціально-психологічного навчання (в розмаїтті його конкретних методик); якісний аналіз емпіричного матеріалу, непараметричні методи опрацювання статистичних експериментальних даних. Обробка даних здійснювалася за допомогою програм Stat Plus 2007 Pro build 4.3.0.0 та Microsoft Excel 2003.
    Методологічною та теоретичною основою дослідження слугували: системний підход до розуміння особистості (Л.Ф.Бурлачук, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, М.І.Пірен, О.П. Саннікова та ін.); положення про зв’язок свідомої та несвідомої сфер психіки (Ф.В.Бассін, Н.Ф.Каліна, В.П.Москалець, Т.М.Титаренко, З.Фрейд, К.Г.Юнг, Т.С.Яценко та ін.); твердження про структуру та функціональні особливості несвідомої сфери психіки (Ф.В.Бассін, С.Леклер, С.Д.Максименко, А.Менегетті, А.Фрейд, З.Фрейд, К.Хорні, К.Г.Юнг, Т.С.Яценко та ін.); базові принципи особистісної психокорекції психологів у процесі професійної підготовки (О.Ф.Бондаренко, В.Г.Панок, В.А.Семіченко, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін.); інструментарій особистісно орієнтованого підходу в галузі практичної психології (Г.О.Балл, О.Ф.Бондаренко, М.Й.Боришевський, С.Д.Максименко, Н.Ю.Максимова, Г.В. Ложкін, Т.М. Титаренко, Н.В.Чепелєва та ін.); дослідження в контексті психодинамічної теорії з орієнтацією на глибинно-психологічні рівні пізнання цілісного феномену психіки (наукова школа Т.С.Яценко: С.М.Аврамченко, К.А.Бабенко, О.Г.Біла, Т.І.Білуха, Л.Л.Бондаревська, Т.В.Горобець, Н.В.Дметерко, І.В.Євтушенко, М.П.Зажирко, О.А.Коновалова, А.Е.Мелоян, І.М.Сергієнко, О.Г.Солодухова, О.Г.Стасько, П.В.Теслюк, Н.В.Шавровська, С.Г.Харенко та ін.).
    Експериментальна база роботи. Дослідження виконано на базі Республіканського вищого навчального закладу ″Кримський гуманітарний університет″ (м. Ялта) та Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Дослідженими були студенти психологічного факультету, які навчалися за фахом ″Психологія″ та ″Практична психологія″.
    У дослідженні взяли участь 350 студентів першого третього курсів (протягом усіх років підготовки дисертаційної роботи).
    Студіювання проблеми здійснювалось у три етапи (пошуковий, дослідний, узагальнювальний) упродовж 2006 2009 років.
    Наукова новизна й теоретичне значення дисертаційного дослідження полягають у тому, що:
    вперше в центр наукового дослідження поставлено проблему виявлення глибинних чинників дезадаптації суб’єкта; розроблено діагностико-корекційні засоби нівелювання глибинно-психологічних детермінант дезадаптації; встановлено, що глибинно-психологічні передумови дезадаптації пов’язані з едіповою ситуацією та процесами ідентифікації й інтроекції; доведено наявність парадоксальних форм адаптації; об’єктивовано взаємозв’язок глибинних джерел дезадаптації з психологічними захистами та об’єктними відношеннями суб’єкта; встановлено, що глибинні детермінанти пов’язані з суперечністю взаємозалежностей принципу реальності та принципу задоволення;
    доповнено розуміння феномену дезадаптації та розкрито форми його виявлення; поглиблено розуміння глибинних джерел виникнення дезадаптації та її деструктивного впливу на психіку суб’єкта.
    Практичне значення результатів роботи постає у можливості втілення його результатів на психологічних факультетах ВНЗ з метою нівелювання та упередження дезадаптаційних виявів поведінки майбутніх фахівців-психологів. Одержані результати можна застосовувати для оптимізації процесу підготовки практичного психолога до роботи з молоддю, зокрема підлітками. Дисертація дозволяє сформулювати висновки і рекомендації психологам-практикам, спрямовані на оптимізацію їх взаємодії із суб’єктом та розвиток умінь процесуальної діагностики в єдності з психокорекцією. Теоретичні та емпіричні результати дослідження можуть доповнювати такі навчальні психолого-педагогічні дисципліни: ″Психологія спілкування″, ″Конфліктологія″, ″Метод АСПН″, ″Методика аналізу комплексу тематичних психомалюнків″, ″Практикум з групової психокорекції″, ″Методи роботи з психомалюнками та предметними моделями″, ″Психологія агресії″, ″Кризове консультування″ та ін.
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалась методологічним обґрунтуванням базових позицій дисертації; коректним та адекватним вибором та застосуванням методів, відповідних меті та завданням дисертації; поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів дослідження.
    Апробація та впровадження результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дослідження висвітлено й обговорено на ІІ науково-практичному семінарі ″Теоретичні та методичні засади практичної психології″ (2325 січня 2006 р., Ялта), ІІІ науково-практичному семінарі ″Теоретичні та методичні засади практичної психології″ (26 жовтня 2006 р., Ялта), Міжнародній психоаналітичній конференції (16 17 грудня 2006 р., Москва), ІV науково-практичному семінарі ″Теоретичні та методичні засади практичної психології: проблема психічного вигорання″ (24 травня 2007 р., Ялта), Міжнародній науково-практичній конференції ″Сімейні об’єктні відношення у світлі сучасних психоаналітичних (глибинно-психологічних) концепцій″ (13 жовтня 2007 р., Ялта), V Всеукраїнському науково-практичному семінарі "Методологічні та теоретичні засади глибинної психокорекції: проблема психічної адаптації" (2 - 4 жовтня 2008 р., Ялта), на IV Всеросійській науково-практичній конференції "Забайкальські соціологічні читання" (Чита, 16 17 грудня 2008 р.), на ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та практичні проблеми" (20 березня 2009 р., Київ), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інновації в освіті, науці та виробництві" ( 23 - 24 квітня 2009 р., Полтава).
    Основні наукові положення впроваджено в навчально-виховний процес РВНЗ ″Кримський гуманітарний університет″ (м. Ялта) (довідка № 327 від 12.04.2008р.), Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького (довідка № 312/03 від 10.06.2009 р.), Уманського державного педагогічного університету ім. П.Тичини (довідка № 78/01 від 23.01.2008р.), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка № 68-09-202 від 25.02.08 р.), Полтавського інституту економіки і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" (довідка № 6-37/95 від 23.06.2009 р.), Ізмаїльського державного гуманітарного університету ( довідка № 1-7/372 від 18.05.2009 р.), Київського державного університету внутрішніх справ (довідка № 3/1908 від 14.03.09).
    Особистий внесок здобувача до публікацій, підготовлених у співавторстві, пов’язаний з обгрунтуванням представлених у статтях психологічних феноменів, зокрема: дезадаптації, едіпової залежності, об’єктних відношень, психологічної імпотенції; розробці нових форм психокорекційної роботи в межах методу АСПН.
    Публікації. Основні результати дослідження викладено у 12 публікаціях, з яких 6 одноосібних статей та 4 статті у співавторстві у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
    Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (258 найменувань українською та іноземними мовами) та 7 додатків, що охоплюють 62 рисунки, 12 фрагментів стенограм роботи психолога. Основний текст дисертації викладено на 189 сторінках, він містить 4 таблиці, 44 рисунки, 18 фотоілюстрацій.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    1. Аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми глибинної детермінації психічної дезадаптації засвідчує малодослідженість цього феномену вітчизняними та зарубіжними вченими та відсутність у наукових поглядах єдиного підходу. Витоки дезадаптації пов’язують із дією захисних механізмів, нездатністю суб’єкта адаптувати власні прагнення до потреб соціуму, внутрішнім конфліктом, зміною соціальної ролі, когнітивними процесами, які зумовлюють сприйняття суб’єктом реального світу. Аналіз теорії когнітивного дисонансу та теорії системності дозволяє стверджувати, що система психічної адаптації характеризується багатоплановістю підсистем, що мають схильність до самоорганізації та знаходяться не лише в асоціативно-доповнювальних, а й у взаємоконкуруючих стосунках. Установлюється, що сприйняття реальності суб’єктом пов’язане з такою інстанцією, як ″акцептор результатів дії″, що здійснює прогнозування, пошукову активність та породжує певне емотивне реагування особи на невідповідність результатів дій очікуванням, що, в свою чергу, породжує тривогу та ймовірність дезадаптації.
    2. Дослідження феномену дезадаптації в соціальній педагогічній психології дозволяє стверджувати, що дезадаптивні форми поведінки виражаються в парадоксальних формах адаптації (кримінальна, комп’ютерна залежності), що не усвідомлюються суб’єктом. На основі емпіричного матеріалу доведено, що втеча від реальності (створення ″уявних світів″, правил життя, філософії) дозволяє особі ″терапевтуватися″ від страху смерті, неприйняття себе, відчуття самотності, відчуженості від людей. Приймаючи філософію неформальної субкультури, особа намагається здобути внутрішню гармонію, якої їй не вистачало в суспільному житті, не усвідомлюючи того, що вона реалізує власні інфантильні потреби.
    3. На основі емпіричного дослідження доведено, що глибинно-психологічні витоки дезадаптації пов’язані з едіповою ситуацією, в якій (у зв’язку із соціальним табу) відбувається капсулювання лібідних почуттів, що деструктивно позначається на психіці суб’єкта та породжує тенденції ″до психологічної смерті″ та ″до психологічної імпотенції″. Розкрито деструктивний вплив педагогічних аспектів соціалізації суб’єкта на виникнення дезадаптації. Встановлено, що непродуктивні, педагогічно невиправдані засоби впливу на дитину можуть блокувати її активність та породжувати дисонанс між дією принципу реальності та принципу задоволення. Останнє зумовлює капсулювання суб’єкта в інфантильних переживаннях дитинства, що породжує інфантилізм та ускладнює процес адаптації особи.
    4. Установлено, що психологічні захисти маскують глибинно-психологічні джерела дезадаптації, зокрема внутрішню суперечність психіки, шляхом викривлення соціально-перцептивної реальності. Аналіз емпіричного матеріалу засвідчив, що на порушення адаптації впливає пережита психологічна травма, особливо у стосунках із близькими людьми. Сила впливу психологічної травми на дезадаптаційні процеси залежить від індивідуальної значущості травмівної події для особи. Психологічна травма зумовлює інфантильні фіксації, які виявляються в регресивних формах поведінки: агресивності, жорстокості, ненависті до всього живого, різних видах залежностей (алкогольна, наркотична, ігрова). Доведено, що дезадаптивна поведінка пов’язана з утратою суб’єктом власної тотожності і знаходить вияв у ригідності, стереотипності мислення, дій, відсутності креативності та нерозвинутості соціально-перцептивного інтелекту.
    5. Глибинно-психологічні передумови дезадаптації пов’язані з об’єктними відношеннями, які можуть виступати формою парадоксальної адаптації суб’єкта до реального світу. Встановлено, що для дезадаптивної поведінки особи характерні інертність, бездіяльність, бажання повернутися до минулого, почуття меншовартості, що також властиво інфантильній особистості. Аналіз емпіричного матеріалу дозволяє стверджувати, що об’єктні відношення можуть бути умовною (парадоксальною) формою адаптації суб’єкта до пережитої травматичної події дитинства. Глибинно-психологічні джерела дезадаптації пов’язані з психологічним егоїзмом, який детермінується інфантильною потребою самоствердження ″Я″ в умовах амбівалентності почуттів.
    6. Психокорекційний процес АСПН забезпечує можливість пізнання функційних особливостей цілісної сфери психіки суб’єкта в її свідомих та несвідомих виявах. Процесуальна діагностика в єдності з психокорекцією розширює усвідомлення суб’єктом джерел його дезадаптивної поведінки. Таке пізнання поглиблює особистісну рефлексію та сприяє розвитку соціально-перцептивного інтелекту на засадах поглиблення самоусвідомлення. Результати тестових методик засвідчують зменшення дезадаптаційних проявів за рахунок нівелювання депресивних станів, зниження ригідності психіки, що доводить ефективність психокорекційного процесу за методом АСПН. Проведене дисертаційне дослідження дозволило розробити рекомендації психологам-практикам, спрямовані на вдосконалення рівня їх професійності в контексті розуміння глибинних детермінант дезадаптації суб’єкта.

    Перспективи подальших наукових досліджень пов’язані з пошуком нових методів пізнання глибинно-психологічних джерел дезадаптації особистості, розкриттям взаємозв’язків між сферами свідомого і несвідомого.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абрамова Н.Т. Невербальные мыслительные акты в «зеркале» рационального сознания / Н.Т.Абрамова // Вопросы философии. 1997. №7. С. 99 120.
    2. АврамченкоС.М. Пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта методом психомалюнку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″/ С.М.Аврамченко. Івано-Франківськ, 2004. 20 с.
    3. Адлер А. О нервическом характере / А.Адлер: [пер. с нем. И.В.Стефанович]: под ред. Э.В.Соколова. СПб.: Университетская книга, 1997. 388 с.
    4. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: пер. с нем. А.Адлер. М.: За экономическую грамотность, 1995. 296 с.
    5. Аксютина О.А. Панк-культура как феномен молодежной контркультуры в постсоветском пространстве. Современные трансформации российской культуры / О.А.Аксютина. М.: Наука, 2005. 670 с.
    6. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация / Ю.А.Александровский. М.: Медицина, 1996. 135 с.
    7. Алексенко Н. Н. Психоаналитические аспекты поведения человека в киберпространстве / Н.Н.Алексенко // Практический психолог. 2000. №4. С. 19 23.
    8. Алмазов Б. Н. Личность преступника / Б.Н.Алмазов. М., 1975. 432с.
    9. Амбрумова А.Г. Психология одиночества и суицид / А.Г.Амбрумова // Актуальные проблемы суицидологии: тр. Моск. НИИ психиатрии МЗ РСФСР. М., 1981. Т.92. С. 187 192.
    10. Анохин П.К. Избранные труды. Кибернетика функциональных систем: ред. К.В.Судаков / П.К. Анохин. М.: Медицина. 1998. 290 с.
    11. АнохинП.К. Методологический анализ узловых проблем условного рефлекса / П.К. Анохин // Философские вопросы физиологии высшей нервной деятельности и психологии. М.: Издательство Академии наук СССР, 1963. С. 156 214.
    12. АнохинП.К. Узловые вопросы теории функциональной системы / П.К. Анохин . − М.: Наука, 1980. − 196 с.
    13. Аристова И.Л. Общая психология: мотивация, эмоции, воля / И.Л.Аристова. Владивосток, 2003. 231с.
    14. Бабенко К.А. Взаємозв’язок механізмів символізації змісту несвідомого (на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″ /К.А. Бабенко. К., 2007. 20с.
    15. Балей С. Зібрання праць. / С. Балей // Зібрання праць. У 5 т. і 2 кн. Львів-Одеса: ІФЛІС ЛФС Cogito”, 2002. Т. 1. 487 с.
    16. Балл Г. До визначення засад раціогуманістичного підходу в методології психологічної науки. / Г. Балл // Психологія і суспільство. 2000. №2. С. 74 90.
    17. Баевский P.M. Биокибернетика и прогностика, некоторые проблемы оценки адаптационно-приспособительной деятельности организма / Р.М.Баевский // Кибернетические аспекты адаптации системы "человек среда". М., 1975. С. 28 74.
    18. Баевский P.M. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Р.М.Баевский. М.: Медицина, 1973. 173 с.
    19. Башкатов И.П. Социально-психологические методы изучения личности
    и групп несовершеннолетних правонарушителей / И.П.Башкатов. М., 1984. 234 с.
    20. Беличева С. А. Сложный мир подростка / С.А.Беличева. Свердловск, 1984. 126 с.
    21. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека
    / Ф.Б.Березин. Л.: Наука, 1988. 270 с.
    22. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры /
    Э.Берн. М.: Современный литератор, 2006. 448 с.
    23. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание : пер. с англ. Р. Бернс / М.: Прогресс, 1986. 240 с.
    24. Берталанфи Л. Общая теория систем: критический обзор /Л.Берталанфи// Исследования по общей теории систем. М.: Прогресс, 1969. С. 23 82.
    25. Бехтерев В.М. Сознание и его границы / В.М.Бехтерев. СПб., 1888. 124 с.
    26. БехІ. Д. Виховання особистості. / БехІ. Д. // Виховання особистості. У 2 кн. К.: Либідь, 2003. Кн. 2. 342 с.
    27. Бех І.Д. Категорія ставлення” в контексті розвитку образу Я” особистості / І.Д. Бех // Педагогіка і психологія. 1997. № 3. С. 9 21.
    28. Біла О.Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″ / О.Г.Біла. К., 2002. 19 с.
    29. Білуха Т.І. Розвиток особистості майбутнього психолога-практика засобами корекційно-виховного впливу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″ / Т.І.Білуха. Івано-Франківськ, 2006. 20 с.
    30. Блейхер В.М. Толковый словарь психиатрических терминов : под ред. С.Н. Бокова / В.М.Блейхер, И.В.Крук. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 477 с.
    31. Блюм Г. Психоаналитические теории личности / Г.Блюм. М.: КСП, 1996. 247 с.
    32. Богорад В.Б. Краткий словарь биологических терминов/ В.Б.Богорад, А.С.Нехлюдова. М.: Просвещение, 1963. 236 с.
    33. Большой психологический словарь / [сост. и общ. ред. Б.Мещеряков, В.Зинченко]. СПб.: Пройм Еврознак, 2003. 672 с.
    34. БондаревськаЛ.Л. Переживання у структуруванні системних характеристик підсвідомого (на матеріалі АСПН): автореф. дис. на здобуття ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″ / Л.Л.Бондаревська. Івано-Франківськ, 2007. 20 с.
    35. БондаренкоА.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика / БондаренкоА.Ф. // Московский психотерапевтический журнал. 1993. − № 1. С. 63 − 76.
    36. БондаренкоА.Ф. Психологическая помощь: теория и практика / БондаренкоА.Ф. К.: Освита Украины, 2007. 332 с.
    37. БондаренкоО.Ф. Психологiчна допомога особистостi / БондаренкоО.Ф. Х.: Фолiо, 1996. 237 с.
    38. Боулби Дж. Привязанность: пер. с англ. Г.В.Бурменской / Дж.Боулби. М.: Гардарики, 2003. 477 с.
    39. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ предопределения критических ситуаций) / Ф.Е.Василюк. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 200с.
    40. Васильев В.Л. Юридическая психология / В.Л.Васильев. СПб., 1997. 356 с.
    41. Вертоградова О.П. Роль личности в социально-психической дезадаптации при депрессиях / О.П.Вертоградова, И.Л.Степанов, Г.С.Банников, С.А.Коньков // Материалы международной конференции психиатров (Москва, 1618 февраля 1998 г.). С. 76 77.
    42. Винникотт Д.В. Семья и развитие личности. Мать и дитя / Д.В.Винникотт. Екатеринбург, 2004. 400 с.
    43. Вірна Ж. П. Інтернальність та індивідуальний стиль саморегуляції в професійному становленні психолога / Ж.П. Вірна // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2003. № 1. С. 192 202.
    44. Вірна Ж. П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.01 / Ж.П. Вірна. К., 1996. 24 с.
    45. ВолошинаВ.В., Долинська Л.В., СтавицькаС.О., ТемрукО.В. Загальна психологія. Практикум: навч. пос./ В.В. Волошина, Л.В. Долинська, С.О. Ставицька, О.В. Темрук. К.: Каравела, 2006. 280 с.
    46. Гайденко П. Философия жизни / П.Гайденко // Философская энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1970. Т.5. С. 142 160
    47. Глузман О.В. Агресія та її глибинно-психологічні джерела: навч.
    посіб. / О.В.Глузман, А.Е.Мелоян, Л.Г.Туз. К.: Освіта України, 2006. 256 с.
    48. Головин С.Ю. Словарь практического психолога / С.Ю.Головин. Минск: Харвест, 1997. 800 с.
    49. Головаха Е. И. Психологическое время личности / Е.И.Головаха, А.А.Кроник. К.: Наукова думка, 1984. 207 с.
    50. Гольдберг Д. Распространенные психические расстройства:биосоциальная модель / Д.Гольдберг, П.Хаксли: пер. с англ. К.: Сфера, 1999. 256 с.
    51. Горобець Т.В. Суб'єктивна зінтегрованість психіки як передумова соціальноперцептивних викривлень. / Т.В. Горобець, Н.В. Дметерко,
    М.М. Кононова // Актуальні проблеми психології: [зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / ред. С.Д.Максименко]. К.: Логос, 2008. Т.7. - Вип.14 С.66 73.
    52. Горобець Т.В. Взаємозв’язок психологічних захистів та тенденції до психологічної смерті / Т.В.Горобець, І.В.Калашник // Науковий часопис НПУ ім.М.П.Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: [зб. наук. праць]. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. Вип 19 (43). С. 222 228.
    53. ГоробецьТ. Соціально-перцептивні деформації епіфеномен психічних захистів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″/ Т.Горобець. Івано-Франківськ, 2008. 20 с.
    54. Грановская Р.М. Психология веры / Р.М.Грановская. СПб.: Изд-во "Речь", 2004. 576 с.
    55. Гриффит В. Виртуальный мир рождает реальные болезни / В.Гриффит // Финансовые известия. 1996. Вып. 54, № 183. С. 57 63.
    56. ГуменюкО.Є. Психологія впливу: Монографія. / О.Є. Гуменюк.
    Тернопіль: Економічна думка, 2003. 304 с.
    57. Гурьева В.А. Психопатология подросткового возраста (теоретический, клинический и судебно-психиатрический аспекты) / В.А.Гурьева, В.Я.Семке, В.Я.Гиндикин. Томск, 1994. 310 с.
    58. Гусєв А.І. Психологія соціально дезадаптованої поведінки / А.І.Гусєв // Матеріали міжнародної конференції. К., 2006. № 34. С. 45 49.
    59. Дичев Т.Г. Проблема адаптации и здоровья человека / Т.Г.Дичев, К.Е.Тарасов. М., 1976. 231 с.
    60. Длугач Т. Б. Имануил Кант: от ранних произведений к Критике чистого разума”/ Т.Б. Длугач. М.: Наука, 1990. 136 с.
    61. Дметерко Н.В. Взаємозв’язок мислення суб’єкта з його несвідомою сферою / Н.В.Дмитерко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія Педагогіка і психологія: зб. статей. Ялта: РВВ РВУЗ КГУ, 2006. Вип. 9. Ч.2. С.222 229.
    62. ДолинськаЮ.Г. Особливості усвідомлення майбутніми психологами значення самоактуалізації особистості як умови ефективності своєї діяльності. / Ю.Г. Долинська // Зб. наук. праць Психологія”. К.: НПУ, 1998. Вип. 2. С. 113 120.
    63. Дубров А.П. Взаимодействие живых систем со временем и пространством. Сознание и физическая реальность / А.П.Дубров. М., 2003. Т. 8, №3. С. 51 60.
    64. Дубровский Д.И. Психические явления и мозг / Д.И.Дубровский. М., 1971. 465 с.
    65. Євтушенко І.В. Роль архетипної символіки у вираженні інтимних почуттів суб’єкта до близьких йому людей (на основі дослідження міфів, казок та психомалюнків): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″/ І.В. Євтушенко. К., 2004. 20 с.
    66. Зажирко М.П. Глибинно-психологічні передумови активізації процесу спілкування (акмеологічний підхід): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″/ М.П.Зажирко. К., 1998. 17 с.
    67. Захаржевский В.Б. Физиологические аспекты невротической и психосоматической патологии: механизмы специфичности психовегетативного эффекта / В.Б.Захаржевский. Л.: Наука, 1990. 150 с.
    68. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка: кн. для воспитателей детских садов и родителей / [2-е изд., доп.] А.И. Захаров М.: Просвещение, 1993. 192 с.
    69. Зимбардо Ф. Социальное влияние / Ф.Зимбардо, М.Ляйппе. Питер, 2000. 300 с.
    70. Зотова О.И. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации личности. Психологические механизмы регуляции социального поведения / О.И.Зотова, И.К.Кряжева. М.,1979. 231 с.
    71. Іваненко Б.Б. Особистісна психокорекція майбутнього практичного психолога засобами активного соціально-психологічного навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″ / Б.Б.Іваненко. К., 2005. 20 с.
    72. Калайков И. Цивилизация и адаптация / И.Калайков. М.,1984.112 с.
    73. Калашник І.В. Глибинно-психологічні витоки тенденції особистості до психологічної смерті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″ / І.В. Калашник. К., 2009. 20 с.
    74. Калина Н.Ф. Основы психоанализа / Н.Ф.Калина. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. 349 с.
    75. Калуев А.В. Стресс, тревожность и поведение: актуальные проблемы моделирования тревожного поведения у животных / А.В.Калуев. К.: CSF, 1998. 98 с.
    76. Карпенко З.С.Методологічний паралелізм у психотерапії: наратив проти гештальту / З.С. Карпенко // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: [зб. наукових праць]. К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2006. № 14 (38). С. 128 131.
    77. КарпенкоЗ.С. Аксеопсихологія особистості / З.С. Карпенко. К.: Міжнародна фінансова агенція, 1998. 216 с.
    78. Карпенко З. С. Герменевтика психологічної практики /
    З.С. КарпенкоЗ.С. - К.: РУТА, 2001. - 160 с.
    79. КарпенкоЗ.С. Методологічні ракурси психотерапевтичного дискурсу / З.С. Карпенко // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: [зб. наукових праць]. К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2005. № 8 (32). С. 18 21.
    80. КарпенкоЗ.С. Психокорекція розвитку дитини. / З.С. Карпенко. Івано-Франківськ, 1994. 132 с.
    81. КарпенкоЗ.С. Психотерапевтичний практикум. / З.С. Карпенко. Івано-Франківськ: Гостинець, 2004. Вип. 1. Класичний психоаналіз. 60с.
    82. КарпенкоЗ.С. Феноменологія вчинку: До питання про реалізацію суб’єктного підходу в українській психологічній науці ХІХ ХХ ст. /
    З.С. Карпенко // Зб. статей і доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. Коломия: Вік, 1997. С. 39 43.
    83. Кляйн М. Развитие в психоанализе: сост. и науч. ред. И.Ю.Романов / М.Кляйн, С.Айзеск, Дж.Райверш. М.: Академический проект, 2001.512 с.
    84. Ковалев В.В. О внедиспансерном разделе психиатрической помощи / В.В.Ковалев, И.Я.Гурович // Невропатол. и психиатр. М., 1986. С.141 159.
    85. Кон И. С. Психология ранней юности / И.С.Кон. М., 1989. 213 с.
    86. КоноваловаО.А. Глибинно-психологічне пізнання феномену експектацій методом активного соціально-психологічного навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 ″Педагогічна та вікова психологія″ / О.А.Коновалова / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., 2002. 18 с.
    87. Кононенко Н.А. Зв'язок ідеалізованого «Я» з умовними цінностями / Н.А. Кононенко, М.М. Кононова, С.Г. Харенко // Актуальні проблеми психології: [Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / ред. С.Д.Максименко] К.: Логос, 2008. Т.7. - Вип.14 С. 129 135.
    88. Кононова М.М. До проблеми дезадаптації психофізіологічний аспект. / М.М. Кононова // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12 Психологічні науки: [зб. наук.праць]. К.: НПУ ім. Драгоманова, 2009. Вип. 24 (48) С. 68 73.
    89. Кононова М.М. Вплив ідеалізованого «Я» на дезадаптацію підлітка в соціумі. / М.М. Кононова, С.Г. Харенко // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12 Психологічні науки: [зб. наук.праць]. К.: НПУ ім. Драгоманова, 2009. Вип. 24 (48) С. 326 333.
    90. Кононова М.М. Суперечність принципу задоволення та принципу реальності у контексті адаптації суб'єкта до соціуму. / М.М. Кононова // Актуальні проблеми психології: [зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / ред. С.Д.Максименко]. Т. 10, част. 14. К.: Логос, 2008. С. 268 278.
    91. Кононова М.Н. Формы дезадаптации и их проявление в парадоксальной адаптации субъекта. / М.Н. Кононова // Материалы IV Всеросийской науч.-практич. конф. [Забайкальские социологические чтения]. Чита: ЧитГУ, 2008. С. 166 170.
    92. Кононова М.М. Глибинні детермінанти психічної дезадаптації суб'єкта / М.М. Кононова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: [зб. статей]. Ялта: РВНЗ КГУ , 2009. Вип. 21. Ч. 2. С. 1927.
    93. Кононова М. М. Вплив системи психологічних захистів на адаптацію суб'єкта до соціуму / Інновації в освіті, науці та виробництві: зб. матеріалів IV Всеукр. наук.практ. конф. Полтава: ГПЕП, 2009. С. 4345.
    94. Кононова М.М. Парадоксальні форми адаптації / М.М. Кононова // Актуальні проблеми психології. / Актуальні проблеми психології: зб. статей / ред. С.Д.Максименко. Т. X. част. 11. К. Главник, 2009. С. 175190.
    95. Кононова М.М. Вплив травмівного досвіду дитинства на дезадаптацію суб'єкта / М.М. Кононова // Актуальні проблеми психології. Т. X, част. 11 / ред. акад. С.Д.Максименко. К.: Главник , 2009. С. 190198.
    96. Коэн А. Исследование проблем социальной дезорганизации и отклоняющегося поведения / А.Коєн // Социология сегодня. М., 1965. 520c.
    97. Крайг Г. Психология развития / Г.Крайг. СПб., 2001. 324 с.
    98. Краткий психологический словарь: хрестоматія / [сост. Б.М.Петров: под. ред. К.К. Платонова]. М.: Высшая школа, 1974. 459 с.
    99. Кристал Г. Интеграция и самоисцеление. Аффект, травма и алекситимия / Г.Кристал, Дж.Кристал. М.: Ин-т общегуманитарных исследований, 2006. 800 с.
    100. Лабори Г. О поисках основ психобиологии / Г.Лабори // Невропатология и психиатрия. М., 1958. С. 154 179.
    101. Ланцова Л.А. Социологическая теория девиантного поведения / Л.А.Ланцова, М.Ф.Шурупова // Соц
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины