ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВОСПРИЯТИЯ МУЗЫКАЛЬНЫХ ПРОИЗВЕДЕНИЙ МЛАДШИМИ ШКОЛЬНИКАМИ

Короткий опис

Національний педагогічний університет
Імені М.П.Драгоманова

На правах рукопису

Макарова Лада Георгіївна
УДК [159.937:78]

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття
наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Науменко Світлана Іванівна
Кандидат психологічних наук, професор

КИЇВ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП____________________________________________________________3

РОЗІЛ І. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСТОРОВОГО СПРИЙМАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ_______________________________9
1.1. Музичне сприймання_____________________________________________9
1.2. Просторове сприймання музики___________________________________30
1.3 Методи дослідження_____________________________________________50
ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ__________________________________________54

РОЗДІЛ ІІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРИЙМАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ____________________________________________________57
2.1. Психологічні особливості просторового сприймання музики молодшими школярами_________________________________________________________59
2.2. Рівень та якість музичних здібностей молодших школярів_____________91
ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ_________________________________________96

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО СПРИЙМАННЯ В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ_______________99
3.1. інформаційне забезпечення учнів щодо специфіки музичної мови, його функцій та просторової типологізації__________________________________109
3.2. Особливості вертикальної просторової диференціації музичного твору_____________________________________________________________116
3.3. Глибинна просторова диференціація основа емоційного сприймання та переживання музики.________________________________________________131
3.4. Сукцесивність та симультанність сприймання музичного простору як основа цілісності сприймання музичного образу. ______________________________142
3.5. Математична обробка даних______________________________________176
ВИСНОВКИ ДО ІІІ РОЗДІЛУ________________________________________180

ВИСНОВКИ______________________________________________________182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ______________________________185

ДОДАТКИ________________________________________________________206

ВСТУП
Актуальність дослідження. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється безпосереднім його зв’язком із розв’язанням одного з найважливіших завдань сучасної освіти становлення і розвитку всебічно розвиненої особистості. У законі України Про освіту” наголошується, що метою освіти є всебічний розвиток людини, її талантів, розумових і фізичних здібностей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.
В сучасній психології і педагогіці музичної освіти в Україні особлива увага приділяється необхідності створення у загальноосвітній системі сприятливих умов для індивідуального розвитку і творчої реалізації учнів. При цьому головним має бути не механічне засвоєння знань, умінь і навичок, а розвиток у дітей здатності до самостійного мислення, естетичного сприймання і створення власного творчого продукту.
Відтак індивідуальний підхід і діалогічність педагогічного спілкування стають головними принципами навчання, а це вимагає від вчителя розуміння основних законів психічного життя дитини, зокрема законів сприймання, а також опанування ним методології естетичного виховання, засобів забезпечення творчого процесу. Впровадження названих принципів у реальну педагогічну діяльність можливе лише за умови докорінного переосмислення феномена виховання естетично і культурно адекватної індивідуальності.
Гармонійний розвиток особистості в культурно-естетичному аспекті неможливий без розуміння та адекватного сприймання творів мистецтва відповідно до мовних та жанрово-стильових принципів культури. Одним з найбільш ефективних засобів вироблення навичок культурно й естетично адекватного світосприймання і розвитку особистості є музика.
Для адекватного сприймання музичних творів необхідна просторова диференціація музичного матеріалу, оскільки просторовий принцип організації музичної мови є провідним. На жаль, в сучасному музичному вихованні у дітей не формується повноцінна здатність до диференційованого та цілісного сприймання високохудожніх зразків. Тому музичний розвиток учнів загальноосвітньої школи практично стоїть на місці. Важливість дослідження психологічних особливостей сприймання музичних творів зумовлюється необхідністю з’ясування механізмів формування якісно нового рівня переживання музики у її смисловій та почуттєвій єдності.
В межах програмної освіти, на жаль, не враховується саме психологічний бік виховання, як динамічного та багатопланового процесу формування індивідуальної психічної структури. В музичному вихованні не береться до уваги і така фундаментальна категорія, як простір. Тим часом саме простір, як модус сприймання музики та базовий компонент музичного мислення, має враховуватися не тільки при організації сприймання музичних творів, але й, взагалі, в процесі музичного виховання дітей. Як відомо, простір філософи Р.Зобов і А.Мостепаненко трактують у фізичному, перцептуальному та концептуальному смислах, а в музичній психології просторовими компонентами організації музичної мови є вертикаль, горизонталь та глибина (Є.Назайкінський).
Музичний твір лише тоді благотворно впливає на людину, коли вона здатна адекватно (відповідно до композиторського замислу) його сприйняти, володіє навичками музичного сприймання, має певний рівень естетичної реакції та розвинені почуття. Тобто для сприймання музичного твору на художньому рівні необхідний вихід особистості на принципово вищий рівень естетичного переживання. Ці питання розроблялися такими науковцями, як Б.Асафьєв, Л.Виготський, Е.Генекен, С.Лангер, А.Лосєв.
Дослідженню музичного сприймання на акустико-фізіологічному рівні, а також в аспекті його цілісності, визначенні передумов художньо-естетичного переживання присвячені праці І.Догеля, В.Келера, О.Костюка, Е.Курта та інших вчених.
Вирішенням проблеми музичного простору і визначенням психологічних особливостей його сприймання в музичних творах займалися Б.Ананьєв, Г.Гельмгольц, О.Костюк, Є.Назайкінський, В.Носуленко, Г.Тарасов.
Незважаючи на значну кількість наукових розробок, питання розвитку музичного сприймання і роль просторової диференціації у процесі сприймання музики і сьогодні лишаються недостатньо вивченими - особливо це стосується сприймання музики в молодшому шкільному віці. Зокрема особливості просторового сприймання музики молодшими школярами не вивчались як самостійна проблема.
Соціальне значення поставленої проблеми та її недостатня вивченість зумовили вибір теми дослідження: Психологічні особливості сприймання музичних творів молодшими школярами”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах дослідно-експериментальної програми Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України на тему: Психологічні механізми художньої обдарованості в системі факторів креативності особистості”, а також у руслі аналогічної проблематики Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.
Особистий внесок автора у здійснюване на кафедрі психології Національного педагогічного університету дослідження цієї проблеми полягає у з’ясуванні психологічних особливостей сприймання музичних творів молодшими школярами і визначенні психолого-педагогічних умов для розвитку просторової диференціації музичного матеріалу у дітей цього віку.
Об’єкт дослідження процес сприймання музичних творів учнями молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження психологічні особливості сприймання музичних творів молодшими школярами, зокрема сприймання ними просторових компонентів організації музичної мови.
Мета дослідження: дослідити вплив формування у молодших школярів навичок просторової диференціації музичного матеріалу на оптимізацію розвитку адекватного сприймання ними музики і їх музичних здібностей.
Аналіз наукової літератури з проблеми і результати пошукового експерименту дозволили сформулювати гіпотези дослідження:
1. Необхідною умовою адекватного сприймання музики молодшими школярами є чуття просторових компонентів організації музичної мови - вертикалі, горизонталі, глибини.
2. Це чуття просторових компонентів організації музичної мови може мати різні ступені розвитку, прояву і може цілеспрямовано формуватись.
3. Чуття просторових компонентів організації музичної мови корелює із музичними здібностями і є одним із шляхів їх розвитку.
Для досягнення мети дослідження і перевірки висунутих гіпотез було поставлено такі завдання:
- Встановити взаємозалежність між музичними здібностями і сприйманням просторових компонентів організації музичної мови у молодших школярів;
- Розробити дидактичні принципи побудови творчих завдань для розвитку у дітей просторової диференціації музичного матеріалу;
- Визначити способи оптимального врахування психологічних особливостей сприймання музичних творів молодшими школярами у процесі розвитку їх музичних здібностей.
Теоретико-методологічними засадами дослідження є найважливіші психологічні положення сприймання музичного простору (Б.Ананьєв, Є.Назайкінський); принципи естетичного розвитку особистості (Б.Асафьєв, Л.Виготський, С.Рубінштейн); філософські принципи типологізації категорії простору (Р.Зобов, А.Мостепаненко); концепція музичного сприймання і музичних здібностей (В.М’ясищев, Г.Тарасов, Б.Теплов).
Методи дослідження:
теоретичний аналіз психологічної та мистецтвознавчої літератури з окресленої проблеми; експериментально-психологічне дослідження із застосуванням методу експертної оцінки, діагностичних методик, інтерв’ю, анкетування, спостереження, стандартизованих методів дослідження музичних здібностей (С.Науменко, Б.Теплов), системи завдань для вивчення таких просторових характеристик сприймання, як вертикаль, горизонталь і глибина музичного твору. Використовувалися методи математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Наукова новизна й теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає в розширенні і поглибленні знань про загальні закономірності музичного сприймання, а також у розкритті вікових особливостей сприймання просторових параметрів музичного твору. Психологічні особливості сприймання музичного твору молодшими школярами вперше вивчаються як самостійна проблема. Встановлено взаємозв’язок між рівнем сприймання просторових параметрів музичного твору і розвитком у дітей музичних здібностей. Побудовано й експериментально перевірено модель просторового сприймання музичного твору. Розроблено комплексну методику дослідження процесу сприймання просторових компонентів організації музичної мови молодшими школярами.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що на їх основі розроблено методичні рекомендації для музичного виховання та навчання молодших школярів, а також для самоосвіти вчителів музики навчальних закладів. Матеріали дослідження можуть бути використані в курсах викладання вікової та педагогічної психології для студентів музичних навчальних закладів (консерваторій, музично-педагогічних факультетів).
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються ґрунтовним теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження, кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки.
Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на: семінарі вчителів музики в Обласному інституті післядипломної практики в м. Біла Церква Критерії 12-ти бальної системи оцінки”; II Міжнародній науково-практичній конференції Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога”; міжнародній науковій конференції «Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти в контексті європейської інтеграції»; Других педагогічних читаннях пам’яті О.П.Рудницької; на засіданнях кафедри психології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. З ними ознайомлено співробітників Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Українського центру творчості дітей та юнацтва.
Зміст і результати дослідження відображено у 8 наукових працях.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (у ньому налічується 283 найменування) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 184 сторінку, робота містить 11 таблиць, 7 схем та 7 діаграм.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. У результаті дослідження проаналізовано складну структуру інформаційної функції просторових компонентів організації музичної мови (глибина, вертикаль, горизонталь), з’ясовано їх змістове значення для молодших школярів.
2. Як основні параметри сприймання музичних творів у молодшому шкільному віці розглядаються предметність, структурність, константність, цілісність і осмисленість сприймання. У молодших школярів вони мають такі особливості:
а) предметність сприймання визначається досить високим рівнем тембрової диференціації: для дітей саме темброва характеристика (а не звуковисотна чи метроритмічна) є запорукою константності сприймання мелодійної побудови (глибинний просторовий план);
б) структурність сприймання характеризується: а) недостатньою диференціацією багатоголосної фактури (діти не розрізняють кількох тематичних ліній, не можуть визначити тему всередині фактури тощо); б) досить точним відчуттям регістрових змін (вертикальний просторовий план); в) низьким рівнем визначення функціональних залежностей між співзвуччями та ладом (глибинний просторовий план); г) достатнім розвитком сприймання ритму: ритмічні характеристики діти сприймають психомоторно, їм притаманне рухове переживання ритму; д) недостатнім рівнем визначення структурних елементів формоутворення (горизонтальний просторовий план);
в) константності сприймання властиві: досить точне відчуття регістрових змін і недостатній рівень визначення трансформованого тематичного матеріалу, бо мелодійні константи для молодших школярів найчастіше виступають тембр і комунікативні умови виконання твору, а не звуковисотність і ритм;
г) цілісність сприймання характеризується: а) недостатнім рівнем визначення структурних елементів формоутворення: великі за часом звучання зразки сприймаються дітьми фрагментарно, поза контекстом та смисловим цілим твору; б) цілісність сприймання форми твору у молодших школярів конституюється за об’єктивно зафіксованою тривалістю звучання твору, оскільки вони не розрізняють принципи викладення та розвитку музичного матеріалу;
д) осмисленість сприймання відзначається вельми адекватним розпізнаванням образно-емоційних ознак музичного твору і недосить точним визначенням засобів музичної виразності, принципів його драматургічного розвитку та жанрових ознак.
3. Кореляційний аналіз дав змогу встановити, що:
а) існує тісний взаємозв’язок між гармонічним і звуковисотним слухом, чуттям ритму і чуттям тембру, чуттям тембру і гармонічним слухом, чуттям ритму і гармонічним слухом;
б) сприймання музики має такі особливості: сприймання глибинних просторових параметрів (динаміка, тембр, лад) найбільш повно забезпечується чуттям ладу; сприймання вертикального просторового плану (звуковисотність, регістр, диференціація фактури) відбувається завдяки гармонічному і звуковисотному слуху, чуттю тембру; нарешті, сприймання горизонтального просторового плану (форма твору, драматургічний розвиток, жанр) залежить від гармонічного і звуковисотного слуху, чуття тембру, чуття ладу і ритму;
в) спостерігається істотний взаємозв’язок просторових параметрів - особливо глибинного і горизонтального планів;
д) необхідно починати музичне виховання з розвитку чуття тембру; водночас розвиток чуття ладу сприятиме більш повному сприйманню глибини, горизонталі, а для вертикалі він є несуттєвим; розвиток гармонічного слуху веде до повнішого сприймання вертикального та горизонтального планів; розвиток чуття ритму більше пов’язаний із сприйманням горизонтального і глибинного просторових планів, а розвиток звуковисотного слуху - з горизонтальним і глибинним планами.
4. Перелічені особливості просторового сприймання музики ефективно розвиваються у дітей за певних психолого-педагогічних умов: а) за умови забезпечення послідовного ускладнення методичних завдань за тримасштабною рівневою схемою: перший масштабний рівень просторового сприймання музичного твору це рівень субмотивів, мотивів (вертикаль), другий масштабний рівень - фраза, період (горизонталь, вертикаль і глибина), третій - сприймання форми твору (горизонталь); б) за умови розрізнення просторової типологізації і впровадження її у навчальний процес; в) у разі ознайомлення дітей із змістом музичного мистецтва; г) при виконанні творчих завдань відповідно до методики.
5. Розуміння психологічних особливостей просторового сприймання музики в молодшому шкільному віці, формування основних властивостей музичного сприймання може стати одним із пріоритетних напрямків роботи з музичного навчання і виховання учнів сучасної початкової школи.
На основі результатів дослідження розроблені методичні поради, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання у вищих навчальних закладах системи післядипломної освіти.
Дальшу перспективу дослідження вбачаємо у визначенні особливостей сприймання музичних творів учнями підліткового віку з метою формування у них художнього рівня сприймання та розуміння музики, а також у порівнянні особливостей просторового сприймання музичних творів у музично обдарованих і необдарованих дітей для з’ясування умов підвищення музичної культури всього населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко Б.А., Носуленко В.Н. Экспериментальное исследование некоторых характеристик слухового восприятия // Психофизиологическое исследование восприятия и памяти. - М., 1981. - С. 162-174.
2. Александрова Н. Новые тенденции развития аналитического метода в музыковедении // Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник. Вип. 3 Одеса. 2002. С.54-62.
3. Алиев Ю.Б. Восприятие исполнительских средств выразительности в повышении музыкальной культуры учащихся // Музыкальное воспитание школьников и профессиональная направленность в подготовке учителя музыки. - М.: Прометей, 1989. -С. 87-100.
4. Ананьев Б.Г. Пространственные различения. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1955.
5. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. - М: Изд-во АПН РСФСР, 1960. - 468 с.
6. Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одаренности // Проблемы способностей. - М., 1962.
7. Ананьев Б.Г. Сенсорно-перцептивная организация человека // Познавательные процессы: ощущения, восприятие. - М. Педагогика, 1982. - С. 7-32.
8. Ананьев Б.Г., Рыбалко Е.Ф. Особенности восприятия пространства у детей. - М.: Просвещение, 1968.
9. Ананьев Б.Г., Дворяшина М.Д., Кудрявцева Н.А. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия. - М.: Просвещение, 1968. - С. 9.
10. Апраксина О.А. Задачи музыкального воспитания в свете реформы школы (несколько предварительных замечаний) // Музыкальное воспитание в школе / Сост. О.А..Апраксина. - М.: Музыка, 1986. - Вып. 17. - С. 5-15.
11. Арановский М.Г. Мышление, язык, семантика // Проблемы музыкального мышления. - М.: Музыка, 1974. - 225 с.
12. Арановский М.Г. О психологических предпосылках предметно-пространственных слуховых представлений // Проблемы музыкального мышления. - М.: Музыка, 1974. С. 252-171.
13. Арановский М.Г. К вопросу о структуре творческого процесса //Проблемы музыкального мышления и восприятия. Ташкент, 1972. С. 1-7.
14. Арановская И. «Адекватность» музыкального восприятия как педагогическая проблнма // Музыковедение. 2004. - № 1. С. 43-46.
15. Аристотель. О душе // Сочинения: В 4-х т. - М.: Мысль, 1976. - Т.3.
16. Асафьев Б.В. Избранные труды / Ред. коллегия: академик И.З. Грабарь и др. - М.: Изд-во АН СССР, 1957. - Т.3. - 388 с.
17. Асафьев Б.В. Речевая интонация. - М.-Л.: Музыка, 1965. - 136 с.
18. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. - Л.: Музыка, 1971. -332 с.
19. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - Л.: Музыка, 1973. - 86 с.
20. Бабалян Ю. Мотивационно-потребностная основа формирования творческой личности // Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучасної культури. Харків. 2004. С. 93-101.
21. Балышева Н. Развитие индивидуальности учащихся младших классов // Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучасної культури. Харків. 2004. С. 106-113.
22. Барвінюк І. Формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах культурно-дозвільної діяльності: Автореф. дис канд. пед. н. КНУКіМ К. 2000. 19 с.
23. Барсова И.А. Специфика языка музыки в создании художественной картины мира // Художественное творчество. Вопросы комплексного изучения. - Л.: Наука, 1986. - С. 99-116.
24. Беляева-Экземплярская С.Н. Заметки о психологии восприятия времени в музыке // Проблемы музыкального мышления. - М.: Музыка, 1974. С. 303-329.
25. Беляева-Экземплярская С.Н. О психологии восприятия музыки. - М.: Русский книжник, 1983. - 116 с.
26. Бинсвангер Л. Бытие-в-мире: Критическое введение в экзистенциальную психологию Л.Бинсвангера. - М.: Рефл-Бук; Ваклер, 1999.
27. Благонадежина Л.В. Психологический анализ слухового представления мелодии // Ученые записи Гос. института психологии. - М., 1940. - Т.1. 40 с.
28. Блауэрт Й. Пространственный слух. - М., 1979.
29. ..Блинова М. Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности. - М.: Музыка,1974. - 144 с.
30. Блудова В. Природа художественного восприятия // Эстетические очерки. - М.: Музыка, 1977. Вып.4. - С. 114-152.
31. Богородский Е. К вопросу о необходимости формирования рациональных методов запоминания // Науковий вісник НМАУ. Вип. 30. К. 2003. С. 31-38.Бондар Є. Явище надекспресивного рівня інтонування: до проблеми образної змістовності сучасної хорової музики // Розвиток інноваційних процесів у навч.-вих. закладах ч. !. Мистецтво: зб. наук. праць Харків. 2003. С. 32-44.
32. Бондаренко Т. Музыкальное произведение в системе воспитания слуха музыканта-специалиста // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. К.: Муз. Укр. 1988. - С.111-123.
33. Бонфельд М. О специфике воплощения конкретного в содержании музыки // Критика и музыкознание. - Л.: Музыка, 1975. Вып.1. - С. 93-105.
34. Бонфельд М. К проблеме многоуровневости художественного текста // Музыкальная академия. 1993. - № 4. - С. 197-202.
35. Бонфельд М. Анализ музыкальных произведений: структуры тональной музыки: Уч. Пос. для студ. высш. учеб. Заведений, обуч. по спец. «Музыкальное образование» в 2 ч. М.: Владос, 2003. 256 с.
36. Бочкарев Л.Л. Проблемы психологии музыкальных способностей // Художественное творчество: Вопросы комплексного изучения. - Л., 1983. - С. 151-165.
37. Васильев М. Структура восприятия пропорции в архитектуре, музыке, цвете - М.: РУДН, 2000. 54 с.
38. Васильева Н Пространственно-временной аспект типового формообразования // Пространство и время в музыке: Сб. трудов. Вып. 121. М. 1992. С.132-143.
39. Величковский Б.М. Психология восприятия. - М.: Изд-во МГУ, 1973. -с.
40. Ветлугина Н.А. Возраст и музыкальная восприимчивость // Восприятие музыки / Редактор-составитель В.Н.Максимов. - М., 1980. - С. 229-243.
41. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
42. Волкова И.С. Язык как проблема музыкознания // Вопросы интонационного анализа и формообразования в свете идей Б.В.Асафьева. - Л.: ЛГК, 1985. - С. 63-77.
43. Водолеева Н. О некоторых закономерностях исполнительской организации музыкальной архитектоники // Науковий вісник НМАУ. Вип. 37. К. 2004. С.198-205.
44. Володин А.А. Роль гармонического спектра в восприятии высоты и тембра звука // Музыкальное искусство и наука. - М.: Музыка. 1970. - Вып. 1. - 138 с.
45. Восприятие музыки: сб. статей / Сост. В. Максимов М.: Музгиз, 1980. 256 с.
46. Вопросы психологии способностей: Сб. статей. М.: Педагогика, 1973. 216 с.
47. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1968. 576 с.
48. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собрание сочинений: в 6-ти т. - М: Педагогика, 1982. - Т.2. - С. 5-361.
49. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. -М.: Искусство, 1984. - Т.4. - С. 238-239.
50. Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М.: МГУ, 1976. -150 с.
51. Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов. - Л.: ЛГУ, 1974. - 153 с.
52. Гарбузов Н.А. Зонная природа звуковысотного слуха. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948 108 с.
53. Гармель О. Некоторые аспекты «внестилевого» взаимодействия музыкальных текстов в современном композиторском творчестве // Науковий вісник НМАУ Вип. 38. К.. 2004. С. 53-60.
54. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 5-ти т. - М.: Иск-во, 1971. Т.3. - 625 с.
55. Гегель Г.В.Ф. Музыкально-эстетические тексты // Музыкальная эстетика Германии XIX века. - М.: Музыка. 1981; - Т.1. - С. 156-208.
56. Гельмгольц Г. Учение о слуховых ощущениях как физиологическая основа для теории музыки СПб. 1875.
57. Генекен Э. Опыт построения научной критики. - С-Пб.: Русское богатство, 1892.
58. Герасимова-Персидская Н.А. Русская музыка XVII в. Концепция пространства-времени и особенности двух музыкальных хронотопов. - М.: Музыка, 1994. - 78 с.
59. Герасимова-Персидская Н. Музыка в слове: аналитические и когнитивные проекции // Науковий вісник НМАУ- Вип. 27. К. 2003 С. 3-11.
60. Гинзбург С. Объяснительные беседы на уроках слушания музыки // Музыка в школе / Под ред. И.Глебова. - Л.: Брокгауз-Ефрон, 1926. - 135 с.
61. Говорун Л.И. Творческое воображение и эстетические чувства. - К.: Вища школа, 1990. - 143 с.
62. Головинский Г. О вариантности восприятия музыкального образа // Восприятие музыки. - М.: Музыка, 1980. - С. 127-140.
63. Готсдинер А.Л. О стадиях формирования музыкального восприятия // Проблемы музыкального мышления. - М.: Музыка, 1974. - С. 230-251.
64. Готсдинер А.Л. О восприятии музыки в музыкальном слухе // Роль музыки в эстетическом воспитании детей и юношества / Сост. А.Готсдинер. - Л.: Музыка, 1981. - С. 41-56.
65. Готсдинер А.Л. Индивидуальные различия в восприятии музыки // Развитие музыкального слуха, певческого голоса и музыкально-творческих способностей учащихся общеобразовательной школы: Тез. VI научной конференции. - М., 1982. - С. 103-106.
66. Гродзенская Н.Л. Беседы о музыке на уроке // Музыкальное воспитание в школе / Сост. О.А.Апраксина. - М.: Музыка, 1975. - Вып. 10. - С. 183-192.
67. Гройсман А. Основы психологии художественного творчества: Учеб. Пособие М..: Когито-центр. 2003. 184 с.
68. Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени // Собр.Соч. - М.: Гнозис, 1994 - Том 1.
69. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. // Общее введение в чистую феноменологию / Пер. с нем. А.В.Михайлова. - М.: Изд-во Дом интеллектуальной книги”, 1999. - Т.1.
70. Дашак А. Божественная природа звука: Навч. посібник для студ. вищ. Навч. закл. Культури і мист. Львів: Світ, 2003. 108 с.
71. Дашевская Е О некоторых аспектах понятия «Музыкальный текст» // Науковий вісник НМАУ. Вип. 27. К. 2003. С. 100-109.
72. Дедусенко Ж. Моторно-пластический фактор как компонент исполнительской индивидуальности// Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучасної культури Харків. 2004. С. 55-64.
73. Денисенко М. Темброва модальність як один з аспектів композиційної логіки // питання стилю і форми в музиці: Зб. статей Львів, 2001. С. 160-174.
74. Дмитриева Л., Черноиваненко Н. Методика музыкального воспитания в школе: Учебник для студ. сред. Пед. учеб. Заведений М.: Академия, 2000. 240 с.
75. Догель И.М. Влияние музыки и цветов на нервную систему человека и животных. - Казань, 1997. - 68с.
76. Дугина Т. Функциональные аспекты современной системы звуковой техники // Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі століть. Вип. ІХ Мелітополь. 2002. С. 178-187.
77. Жарков А. О пространстве музыковедческого текста // Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі століть. Вип. ІХ Мелітополь. 2002. С. 63-70.
78. Жарков А. Оркестровый стиль и стилевая функция тембра // Науковий вісник НМАУ Вип. 37. К. 2004. С. 43-49.
79. Жарков А. Тембр как фактор интонирования музыкального произведения // Науковий вісник НМАУ. Вип. 21. К. 2002. С. 270-277.
80. Завадская Т.Н. Формирование музыкально-эстетического опыта младших школьников: Дис.канд.пед.наук. - К., 1993. - 195 с.
81. Запорожец А.В. Некоторые психологические особенности восприятия в раннем и дошкольном возрасте // Сенсорное воспитание дошкольников. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.
82. Зись А.Я. К вопросу о психологии художественного творчества // Искусствознание и психология художественного творчества. - М.: Наука, 1988. - С. 5-31.
83. Зобов Р.А., Мостепаненко А.М. О типологии пространственно-временных отношений в сфере искусства // Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. - Л.: Наука, 1974. - С. 11-25.
84. Зеленецька І. Співають діти на уроках музики початкових класів: Навч.-пед. посібник для вчителів музики шкіл різного типу / М-во освіти і науки України НПУ ім. М.П.Драгоманова К. 2003. 222 с.
85. Земцовский И. Апология слуха // Музыкальная академия 2002. - № 1. С. 1-12.
86. Иванченко Г. Психология восприятия музыки: подходы, проблемы,перспективы М.: Смысл, 2001. 264 с.
87. Ивко А. Ритм как фактор событийности в музыкальном произведении // Музичне мистецтво: Зб. наук. статей. Вип. 4. Донецьк. 2002. С. 51-60.
88. Из истории музыкального восприятия: Хрестоматия / Сост. О.А.Апраксина. - М.: Просвещение, 1990.
89. Индлин Ю.А. Статистические свойства музыкального и речевого сигналов // Акустический журнал. - 1978. Т.24. - Вып. 5. - С. 693-697.
90. Йиранек Я. Интонация как специфическая форма осмысления музыки // Советская музыка. 1988. - № 10. - С. 126-130.
91. Кадцын Л. Процесс слушательского восприятия и усвоения содержания музыкальных произведений // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. К.: Муз. Укр. 1988. - С. 102-111.
92. Казанцева Л. Вопросы содержания музыки в курсе анализа музыкальных произведений // Совершенствование музыкально-теоретического образования в высшей школе: Сб. трудов. Вып. 137. М. 1997. С. 65-73.
93. Казанцева Л. Тема как категория музыкального содержания // Музыкальная академия. 2002. № 1. С. 131-139.
94. Калужникова Т. Вокализации младенцев: у истоков музыкального интонирования // Музыкальная академия. 2004. - № 2. С. 158-165.
95. Катрич О. До питання визначення поняття «інтонаційна атмосфера музичного твору» // Науковий вісник НМАУ. Вип. 27. к, 2003. С. 43-47.
96. Кауфман В.И. О роли деятельности личности в формировании и развитии слухового образа // Психологический журнал. - 1986. - Т.7. - №3. - С. 150-156.
97. Кевимас И. Запоминание музыкального материала младшими школьниками // Музыкальное воспитание в школе / Сост. О.А.Апраксина. - М.: Музыка, 1976. - Вып.11.
98. Келлер В., Кофка К. Гештальт-психология / Вступительная статья. - М., 1998.
99. Кечхуашвили Г.Н. К проблеме психологии восприятия музыки // Вопросы музыкознания. - М.: Музгиз, 1960. - Т.3. С. 34.
100. Кечхуашвили Г.Н. Ладовое чувство и фиксированная установка // Экспериментальное исследование по психологии установки. - М., 1960. - Т.1. - С. 439-455.
101. Кирчик И. Проблемы анализа музыкального времени-пространства // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. К.: Муз. Укр. 1988. - С. 85-95.
102. Ковалінас М. Гармонія в системі діалектики музичного твору // Науковий вісник НМАУ. Вип. 29. К. 2003. С. 161-171.
103. Когут Г. Про реальні та уявні звуковисотні структури // Мистецтво України: Зб. праць. Вип 3. К. 2003. С. 111-119.
104. Козак А. О некоторых аспектах влияния речевых импульсов на формирование ритмо-интонационного музыкального образа // Науковий высник НМАУ. Вип. 27. К. 2003. С. 33-43.
105. Колчин Е.Е. Художественная одаренность как объект экспериментально-психологических исследований // Искусствознание и психология художественного творчества. - М.: Наука, 1988. - С. 320-337.
106. Кондратьев А. Развитие музыкального слуха. М.: Профиздат, 1962. 92 с.
107. Кононов М. Роль слухових та рухових відчуттів в розвитку техніки гри на музичних інструментах // Науковий вісник НМАУ. Вип. 18. 2001. С. 263-272.
108. Костюк А.Г. Некоторые вопросы восприятия музыкального произведения // Вопросы психологии. - 1963. - №2. - С.
109. Костюк О.Г. Сприймання музики і художня культура слухача. - К.: Наукова думка, 1965. - 117 с.
110. Костюк А.Г. О мелодической ориентации музыкального восприятия // Восприятие музыки. - М.: Музыка, 1980. - С. 112-126.
111. Костюк Г.С. Теория музыкального восприятия и некоторые проблемы мелодизма музыки // Музыкальное искусство и формирование нового человека. - К.: Музична Україна, 1969. - 24 с.
112. Костюк А.Г. Восприятие мелодии: мелодические параметры процесса восприятия музыки К. : Наукова думка, 1986. 191 с.
113. Костюк А.Г. О теории музыкального восприятия // Музыкальное восприятие как предмет комплексного исследования / Сост. А.Г.Костюк. - К.: Музична Україна, 1989. - С. 143-156.
114. Котляревська О. Ритмо-інтонаційний комплекс як інформаційно-смислова одиниця // Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі століть. Вип. ІХ Мелітополь. 2002. С. 122-129.
115. Коханик И. К вопросу о диалектике стилевого и внестилевого в процессе стилеобразования // Науковий вісник НМАУ. Вип. 37 К. 2004. С. 37-43.
116. Коханик И. К проблеме смысла в стилеобразовании // Науковий высник НМАУ. Вип. 36. К. 2004. С. 67-79.
117. Кругликов В.А. Пространство и время человека и культуры // Культура, человек и картина мира. - М.: Наука, 1987. - С. 167-197.
118. Курышев Е. Формирование творческой личности и система музыкально-эстетического воспитания К.Орфа // Дослідження. Досвід. Спогади. Вип. 3. К. 2002. С. 14-20.
119. Лангер С. Философия в новом ключе. - М.: Республика, 2000. 287 с.
120. Леонть