ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АМБІВАЛЕНТНОСТІ ЯК ЧИННИКА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ В УМОВАХ СІМ'Ї : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ АМБИВАЛЕНТНОСТИ КАК ФАКТОРА РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ В РАННЕМ ЮНОШЕСКОМ ВОЗРАСТЕ В условиях СЕМЬИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ХАБАЙЛЮК ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА

УДК 159.922.83

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АМБІВАЛЕНТНОСТІ
ЯК ЧИННИКА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
В РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ В УМОВАХ СІМ'Ї

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Зелінська Тетяна Миколаївна,
кандидат психологічних наук,
професор

КИЇВ-2007

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ
ПРОБЛЕМИ АМБІВАЛЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СІМ'Ї

1.1.Сутність амбівалентності як чинника розвитку особистості
в умовах сім'ї ............................................................................................................ 12
1.2.Теоретичні підходи до вивчення проблеми амбівалентності
особистості в умовах сім'ї ...................................................................................... 32
1.3.Структура, критерії амбівалентності ставлень особистості
в ранньому юнацькому віці до сімейних стосунків ............................................ 56
Висновки до першого розділу ................................................................................ 67

РОЗДІЛ ІІ
ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ОСОБИСТІСНОЇ АМБІВАЛЕНТНОСТІ В РАННЬОМУ
ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ В УМОВАХ СІМ'Ї

2.1.Методичне забезпечення дослідження амбівалентності
як чинника розвитку особистості у ранньому юнацькому
віці в умовах сім'ї .................................................................................................... 70
2.2.Психологічні особливості прояву амбівалентності ставлень
учнів у ранньому юнацькому віці до
сімейних стосунків .................................................................................................. 77
2.3.Взаємозв'язки амбівалентності ставлень до сімейних
стосунків з характеристиками особистісної амбівалентності
учнів у ранній юності ............................................................................................. 95
2.4.Характеристика рівнів прояву амбівалентності ставлень
до сімейних стосунків старшокласників ........................................................... 108
Висновки до другого розділу .............................................................................. 115

РОЗДІЛ ІІІ
СИСТЕМА РОБОТИ ЗІ ЗНИЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ АМБІВАЛЕНТНОСТІ УЧНІВ РАННЬОГО ЮНАЦЬКОГО
ВІКУ В УМОВАХ СІМ'Ї

3.1.Теоретичні засади системи роботи зі зниження
особистісної амбівалентності в умовах сім'ї в
ранньому юнацькому віці ................................................................................... 117
3.2.Характеристика психологічної програми зі зниження
амбівалентності ставлень старшокласників
до сімейних стосунків ........................................................................................... 131
3.3. Динаміка амбівалентності ставлень до сімейних стосунків та особистісних характеристик старшокласників у
експериментальній та контрольній групах ......................................................... 166
Висновки до третього розділу .............................................................................. 174

ВИСНОВКИ .......................................................................................................... 177

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 181

ДОДАТКИ ............................................................................................................ 201

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасне українське суспільство переживає етап активного оновлення всіх сфер суспільного життя, що висуває підвищені вимоги до розвитку особистості в сім¢ї. Складнощі пристосування до кризових умов функціонування сім¢ї проявляються в негативних емоційних переживаннях, нездатності бути самостійним та відповідальним, соціальній дезадаптації, проявах інтенсивної особистісної амбівалентності.
Амбівалентність виступає як стійка особистісна властивість, що проявляється у співіснуванні рівних за силою взаємовиключних протилежностей в когнітивній, афективній, поведінковій сферах. Амбівалентність є складним конструктом, проявом багатогранної людської сутності, необхідною складовою внутрішнього світу особистості, що виступає передумовою, як особистісного зростання, так і особистісних дисгармоній.
Вивчення амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї є однією із важливих умов розв'язання суперечностей між вимогами навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи та традиціями сімейного виховання.
В ранній юності стабілізуються особистісні якості, формується психологічна готовність до життєвого самовизначення, тому молода людина мусить досягнути певного рівня цілісності та інтеграції, щоб успішно адаптуватися до нової життєвої ситуації. В цьому віці відбувається реальне психологічне відокремлення дитини від батьків, а тому загострюються всі приховані та явні суперечності, непорозуміння між членами сім'ї, підсилюючи амбівалентність сімейних стосунків. Інтеграція протилежностей в ставленні юнаків і дівчат до сімейних стосунків виступає необхідною передумовою конструктивної перебудови взаємин з членами сім'ї та гармонізації особистісного розвитку. Соціальна ситуація розвитку старшокласників, розвиток самосвідомості, емоційної та інтелектуальної сфер дають можливість особистості усвідомити власну самототожність та автономність, осмислити суперечності в ставленні до сімейного життя і подолати неадекватні прояви амбівалентності.
Дослідження амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранній юності в умовах сім'ї спирається на аналіз проявів даного психічного утворення в підсистемах „дитина-батько”, „дитина-мати”, „дитина-брати і сестри”, „дитина-прабатьки”, „дитина-інші люди”.
В зарубіжній психологічній літературі вказану проблему в психоаналізі розглядають в психодинамічному аспекті як результат неусвідомленого зіткнення протилежних бажань і прагнень (З.Фройд); в психоаналітичних концепціях розвитку підкреслюють роль феномену амбівалентності у формуванні особистості в ранньому дитинстві (К.Абрахам, М.Аінсворт, Д.Віннікотт, М.Клейн, М.Малер, Г.Салліван, Е.Френкель-Брунсвік, А.Фройд); в теоріях неофрейдистів вивчається конфліктність потреб особистості в різних сферах самореалізації, зокрема, в сімейних стосунках (К.Юнг, А.Адлер, К.Хорні); в Его-психології аналізують суперечність особистісних інтересів та інтересів соціуму (Е.Фромм, Е.Еріксон).
Когнітивна психологія досліджує амбівалентність як вид внутрішнього психологічного конфлікту (К.Левін); вагання при прийнятті рішень (В.Крено, М.Кругман, Дж.Сайвесек).
У гуманістичних теоріях вплив амбівалентності на психічний розвиток в умовах сім'ї розглядається в контексті обґрунтування необхідності безумовного прийняття позитивних і негативних проявів особистості дитини (К.Роджерс, А.Маслоу).
Сучасні дослідження цього психічного утворення представлені у роботах Ж.Брук, Л.Ешнера, Г.Клауда, Д.Клііза, Г.Крайга, М.Майєрсона, Н.Ньюкомб, Р.Норвуд, Е.Пінколи, В.Сатір, Р.Скіннера, Е.У.Сміт, Дж.Таусенда, Б.Уайнхолд, Дж.Уайнхолд.
У вітчизняній психології проблема амбівалентності як чинника розвитку особистості в умовах сім'ї розглядалася побіжно, як супутня до інших проблем, зокрема, таких, як сімейні конфлікти (Т.Ф.Алексеєнко, Т.В.Архиреєва, А.А.Ахмадеєв, Ю.В.Баскіна, О.І.Бондарчук, С.І.Голод, Е.Г.Ейдеміллер, С.Д.Максименко, М.І.Мушкевич, М.М.Обозов, С.А.Ройз, А.А.Ширяєва В.Юстіцкіс); формування материнства і батьківства (Ю.В.Борисенко, В.П.Кравець, Р.В.Овчарова, А.Г.Портнова, Г.Г.Філіппова); взаємозалежність в батьківсько-дитячих та подружніх стосунках (Т.М.Зелінська, О.П.Макушина, О.М.Савчук, Н.В.Самоукіна, Е.Н.Цибур, О.В.Черніков, О.Д.Шинкаренко); гендерна нерівність (В.Бондаровська, О.Ю.Вілкова, О.В.Друзь, Т.В.Говорун, О.Кікінежді).
Проведений аналіз показує, що проблема психологічних особливостей амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї не досліджувалась. Таким чином, соціальна і психологічна значущість проблеми та її недостатнє вивчення в психолого-педагогічних дослідженнях зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження „Психологічні особливості амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Робота входить до плану наукових досліджень кафедри психології Інституту історії та філософії педагогічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова „Психологічні особливості амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї”. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 8 від 27.02.2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 17.06.2003 р.).
Об'єкт дослідження: амбівалентність особистості в ранньому юнацькому віці.
Предмет дослідження: психологічні особливості амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранній юності в умовах сім'ї.
Мета дослідження теоретично обгрунтувати зміст, структуру, критерії діагностування амбівалентності як чинника розвитку особистості старшокласників в умовах сім'ї, виявити вікові особливості її прояву, визначити умови та засоби зниження інтенсивності цього феномену в ранньому юнацькому віці.
В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що амбівалентність в ранньому юнацькому віці тісно взаємопов'язана як із особистісними характеристиками індивіда (самооцінкою амбівалентності, фрустраційноютолерантністю-інтолерантністю, агресивністю-доброзичливістю), так і з його ставленням до сімейних стосунків. Найбільш оптимально на розвиток особистості впливає збалансований низький рівень амбівалентності, а його досягнення можливе за умов цілеспрямованого психологічного впливу на прояви амбівалентності активними методами соціально-психологічного навчання.
Для досягнення поставленої мети та згідно з висунутою гіпотезою нами визначено наступні завдання дисертаційного дослідження:
1.Розкрити теоретико-методологічні підходи до вивчення амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї.
2.Виявити психологічні особливості та динаміку амбівалентності особистості в ранній юності в умовах сім'ї.
3.Визначити систему критеріїв та показників діагностування амбівалентності ставлень до сімейних стосунків учнів старшого шкільного віку.
4.Виявити психолого-педагогічні умови розвитку збалансованих проявів амбівалентності в ранньому юнацькому віці; розробити та апробувати психокорекційну програму зі зниження інтенсивності амбівалентності ставлень до сімейних стосунків; обґрунтувати практичні рекомендації для психологів, вчителів загальноосвітньої школи, батьків і старшокласників.
Методологічною і теоретичною основою дослідження виступають: фундаментальні положення про розвиток та формування особистості (І.Д.Бех, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, Т.В.Говорун, Н.Л.Коломінський, І.С.Кон, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, О.В.Скрипченко); розвиток особистісної амбівалентності (К.Абрахам, А.Адлер, Е.Блейлер, Д.Віннікот, Е.Еріксон, М.Клейн, Д.Клііз, Р.Скіннер, Г.Фігдор, А.Фройд, З.Фройд, К.Хорні, К.Юнг); ідеї системного підходу до вивчення сім'ї (Е.Г.Ейдеміллер, Дж.Капрара, Р.Мей, С.Мінухін, Н.Ньюкомб, Р.Річардсон, В.Сатір, Д.Сервон, Ч.Фішман, О.В.Черніков, В.Юстицкіс); наукові положення концепції ставлень особистості (Л.Я.Гозман, В.М.М'ясищев, М.М.Обозов, С.Л.Рубінштейн); дослідження батьківсько-дитячих ставлень (Т.В.Архиреєва, В.В.Бойко, В.Бондаровська, О.Я.Варга, Л.Ешнер, Г.Клауд, М.Майєрсон, Р.Ж.Мухамедрахімов, Р.Норвуд, Р.В.Овчарова, Е.У.Сміт, Дж.Таусенд, Е.Фромм).
Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези нами застосовувалися загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження. Основними теоретичними методами були: аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних і експериментальних даних. На етапі емпіричного дослідження використовувалися бесіда, спостереження, метод вивчення продуктів діяльності старшокласників, психодіагностичні методики, якісний аналіз і статистична обробка результатів дослідження. При проведенні формувального експерименту застосовувалися активні методи соціально-психологічного навчання.
Дослідження проводилося протягом 2002-2006 років у три етапи.
На першому етапі (2002-2003 рр.) проводився аналіз стану проблеми амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранній юності в умовах сім'ї в зарубіжній і вітчизняній психології, уточнювалися мета, завдання та гіпотеза дослідження, був зроблений відбір та пілотажна апробація психодіагностичного інструментарію для його проведення.
На другому етапі (2003-2004 рр.) здійснювалося експериментальне вивчення психологічних особливостей амбівалентності як чинника розвитку особистості старшокласників в умовах сім'ї за допомогою батареї методик, розроблялась та апробовувалась авторська система роботи зі зниження амбівалентності ставлень до сімейних стосунків в експериментальній групі, аналізувалися результати її впровадження порівняно з контрольною групою на основі методів математичної статистики.
На третьому етапі (2004-2006 рр.) узагальнювалися результати експериментальної роботи, перевірялася їх відповідність меті, гіпотезі, завданням дослідження, отримані результати були оформлені у вигляді кандидатської дисертації.
Експериментальна база дослідження: учні десятих та одинадцятих класів Івано-Франківської загальноосвітньої школи №18, Надвірнянського ліцею, Надвірнянської загальноосвітньої школи №3, Гаврилівської загальноосвітньої школи Надвірнянського району Івано-Франківської області. Загальна кількість досліджуваних 212 старшокласників.
Наукова новизна, теоретичне значення дослідження полягає в тому, що
- вперше були вивчені вікові особливості прояву амбівалентності ставлень до сімейних стосунків учнів в ранньому юнацькому віці як взаємопов'язаного психічного явища з їх особистісною амбівалентністю, що дало підстави вважати саме амбівалентність чинником, який впливає на розвиток особистості старшокласників в умовах сім'ї; визначено структуру амбівалентності ставлень до сімейних стосунків (когнітивний, афективний, поведінковий компоненти); критерії її діагностування (самостійність-залежність, емоційне прийняття-знехтування, турбота-гіпоопіка/гіперопіка); рівні прояву (низький збалансований, середній незбалансований, високий дезінтегрований); визначені психолого-педагогічні умови зниження амбівалентності ставлень до сімейних стосунків (актуалізація усвідомлення значущості ставлень учнів в ранній юності до сімейних стосунків в батьківській родині; організація регулярного засвоєння сучасних гендерних сімейних ролей; активізація осмислення негативних та позитивних проявів в структурі ставлень; сприяння афективно-когнітивній узгодженості ставлень до сімейних стосунків; зростання таких особистісних утворень як усвідомлення власної амбівалентності, фрустраційної толерантності, доброзичливості); обґрунтована психокорекційна програма розвитку збалансованих проявів амбівалентності старшокласників.
- доповнено методологічні підходи до вивчення амбівалентності особистості;
- набув подальшого розвитку системний аналіз особливостей прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості в умовах сім'ї в підсистемах стосунків: „дитина-батько”, „дитина-мати”, „дитина-брати і сестри”, „дитина-дідусі і бабусі”, „дитина-інші люди”.
Практичне значення роботи полягає в тому, що підібрані та модифіковані методики з визначення амбівалентності ставлень особистості до сімейних стосунків в ранній юності; також розроблена і експериментально перевірена психокорекційна програма зі зниження інтенсивності прояву амбівалентності ставлень до сімейних стосунків старшокласників; сформульовані на основі отриманих результатів практичні рекомендації можуть бути використані шкільними психологами, вчителями, батьками для розвитку збалансованих проявів цього феномену; виявлені психологічні особливості проявів амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї можуть бути використані викладачами психології у лекційних курсах з питань розвитку особистості, психології сім'ї та сімейного консультування при підготовці психологів, соціальних педагогів та вчителів.
Вірогідність та надійність одержаних результатів забезпечувалися: методичним обґрунтуванням теоретичних положень та їх послідовною реалізацією у розв'язанні завдань емпіричного дослідження, використанням валідних і надійних взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дисертаційної роботи, якісним і кількісним аналізом даних, застосуванням методів математичної статистики, достовірною результативністю формуючого експерименту.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і отримали схвалення на 7-їй Міжнародній науково-практичній конференції „Творчість врятує світ” (22-23 травня 2003 р., м.Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві” (11-13 грудня 2003 р., м.Київ); науково-методичній конференції „Реалії, проблеми та перспективи розвитку інженерної освіти” (16-17 грудня 2003 р., м.Івано-Франківськ); І Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції „Сім'я та родинне виховання в українській національній педагогічній культурі” (20-22 жовтня 2004 р., м.Переяслав-Хмельницький); Міжнародній науково-практичній конференції „Contemporary art нові території” (20-23 листопада 2005 р., м.Київ); на засіданнях кафедри психології НПУ імені М.П.Драгоманова та на засіданнях кафедри філософії Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (2003-2006 рр.).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Єзупільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тисменицького району Івано-Франківської області (довідка №2 від 22.08.2006р.), Калуської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Івано-Франківської області (довідка №137 від 28.08.2006р.), в роботу Івано-Франківського обласного Центру практичної психології та соціальної роботи (довідка № 01/361 від 21. 08. 2006 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати експериментального дослідження, висновки висвітлені у 9 публікаціях автора, з яких чотири у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, п'ять у матеріалах наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (254 найменувань), з яких 8 іноземною мовою, 13 додатків на 36 сторінках. Основний зміст дисертації викладений на 180 сторінках комп'ютерного набору, містить 10 таблиць, 9 рисунків загальним обсягом 9 сторінок. Повний обсяг роботи 235 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні представлено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї, яке проявилось у розкритті сутності цього психічного утворення та його взаємозв'язків з амбівалентністю ставлень до сімейних стосунків та проявами особистісної амбівалентності; визначенні психологічних особливостей структурних компонентів амбівалентності ставлень, критерії діагностування, рівні прояву, умови зниження її інтенсивності. Обґрунтовано і апробовано систему засобів психологічного впливу на зниження дискордантного (високого і середнього) рівня та зростання конкордантного (низького) рівня амбівалентності ставлень старшокласників до сімейних стосунків.
1. В сучасних умовах розвитку України життєво важливим є завдання формування гармонійної, ініціативної особистості з високим рівнем домагань, яка здатна спрямувати свої зусилля, здібності на суспільний прогрес нашої держави в усіх сферах на шляху інтеграції до європейської спільноти. Необхідною умовою повноцінного розвитку та становлення особистості являється сім'я. Процес сімейного виховання неминуче супроводжується протиріччям інтересів та потреб членів сім'ї, суперечностями взаємних очікувань та конфліктами, що спричиняє підвищення особистісної амбівалентності.
2. Вплив амбівалентності на розвиток особистості в сім'ї виявляється у неузгодженості протиріч в підсистемах стосунків "дитина-батько", "дитина-мати", "дитина-брати і сестри", "дитина-прабатьки", "дитина-інші люди".
Амбівалентність взаємин „дитина-батько” в значній мірі пов'язана із неадекватними вимогами патріархальних гендерних стереотипів, коли традиційно батько більше зайнятий професійною кар'єрою та матеріальним забезпеченням сім'ї, але дитина за таких умов почуває себе покинутою і нелюбимою. Як встановлення симбіотичних взаємовідносин з матір'ю, надто тісної емоційної близькості, так протилежна тенденція відстороненості, байдужого чи негативного ставлення до дитини провокують підвищення амбівалентності у стосунках з мамою. Неузгодженість індивідуальних проявів дитини та батьківських сподівань щодо неї виступає причиною взаємного невдоволення та неусвідомлюваного знехтування. У стосунках з братами і сестрами амбівалентність виникає через суперництво за батьківську любов, пов'язані з цим ревнощі і заздрість. В підсистемі стосунків „дитина-прабатьки” суперечливі тенденції проявляються у зв'язку із авторитарним стилем керування дитиною, вимогами дотримуватися жорстких і застарілих сімейних правил. Потенціал амбівалентних проявів у взаємодії з чужими пов'язаний із необхідною соціально-психологічною адаптацією дитини до різних соціальних груп та встановленням адекватної дистанції у стосунках.
3. Необхідною передумовою гармонійного особистісного розвитку дитини в сім'ї, її психологічного благополуччя та конструктивної спрямованості виступає усвідомлення та узгодження протиріч в різних підсистемах сімейних стосунків. Висока амбівалентність взаємин між членами сім'ї стає причиною особистісних дисгармоній, суспільної дезадаптації та адикцій.
4. В ранньому юнацькому віці актуалізується потреба у життєвому самовизначенні. Даний процес супроводжується підсиленням амбівалентних проявів у сімейних взаєминах. Залежно від інтенсивності позитивних і негативних тенденцій у ставленні до сімейних стосунків у ранній юності розвиток особистості може відбуватися конструктивно або деструктивно. Амбівалентність ставлень до сімейних стосунків у ранньому юнацькому віці є діалектичною єдністю змістових та динамічних компонентів, що мають специфічні показники та прояви.
5. Структура амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранній юності включає когнітивний, афективний, поведінковий компоненти. Критеріями і показниками її прояву є самостійність-залежність (відповідальність за їх прийняття), емоційне прийняття-емоційне знехтування (безумовність), турбота/гіпоопіка чи гіперопіка (контроль). Психологічні особливості амбівалентності ставлень до сімейних стосунків старшокласників пов'язані з віковими проявами структурних компонентів та з такими особистісними характеристиками, як: самооцінка амбівалентності (атрибуція), фрустраційна толерантність-інтолерантність (стійкість), агресивність-доброзичливість (стриманість).
6. Амбівалентність ставлень особистості до сімейних стосунків в ранньому юнацькому віці проявляється на трьох рівнях: низькому збалансованому, середньому незбалансованому, високому дезінтегрованому. Низький рівень характеризується узгодженістю суперечностей, що проявляється у відповідальному виконанні своїх обов'язків, самостійності; переживанні безумовного емоційного прийняття; батьківській турботі, співробітництві шляхом диференціації ролей батьків і дітей з гендерним паритетом та самоконтролем. Середньому рівню властиві неврівноваженість протилежностей, що поєднує чергування самостійності та залежності, уникнення відповідальності; батьківське емоційне прийняття та знехтування, які обумовлені досягненнями дитини; прояви гіпоопіки-гіперопіки з неадекватністю контролю-самоконтролю. Високий рівень виявляється у залежності дітей від батьків, невмінні нести відповідальність за своє життя; емоційному знехтуванні, знеціненні сімейних стосунків; зловживанні владою та інфантильним самоконтролем.
7. У старшокласників домінує дискордантний (високий та середній) рівень амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у когнітивній, афективній, поведінковій сферах. Вікові зміни мають тенденцію до статистично значущого зменшення середнього незбалансованого рівня та збільшення високого дезінтегрованого. Цей факт, а також відсутність значущої позитивної динаміки у проявах амбівалентності ставлень до сімейних стосунків обумовили необхідність психокорекційної роботи з учнями старших класів для зниження інтенсивності даної властивості. Ефективним шляхом оптимізації цього процесу є створення наступних психолого-педагогічних умов: актуалізація усвідомлення значущості ставлень учнів в ранній юності до сімейних стосунків в батьківській родині; активізація осмислення негативних та позитивних проявів в структурі ставлень (самостійності-залежності, прийняття-емоційного знехтування, турботи-гіпоопіки/гіперопіки); організація регулярного засвоєння сучасних гендерних сімейних ролей; сприяння афективно-когнітивній узгодженості ставлень до сімейних стосунків; зростання таких особистісних утворень як усвідомлення власної амбівалентності, фрустраційної толерантності, доброзичливості.
8. Позитивні якісні зміни у рівнях прояву показників характеризуються суттєвим збільшенням кількості учнів зі збалансованими проявами амбівалентності ставлень до сімейних стосунків, узгодженою самооцінкою амбівалентності, високою фрустраційною толерантністю, сформованою доброзичливістю. Отримані результати після психокорекційної роботи в експериментальній групі дали можливість статистично достовірно констатувати, що в учнів цієї групи конкордантний низький рівень прояву амбівалентності ставлень є домінуючим над дискордантними рівнями, тоді як у контрольній групі статистично достовірних змін не виявлено.
На підставі отриманих даних були сформульовані рекомендації для психологів, вчителів, батьків, старшокласників. Вони стосуються врахування вікових особливостей прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранній юності в умовах сім'ї, спрямування старшокласників на підвищення відповідальності, безумовності, самоконтролю в сімейних стосунках, формування андрогінності.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективними напрямками подальшого вивчення є виявлення гендерних особливостей амбівалентності як чинника розвитку особистості в умовах сім'ї залежно від віку, створення психодіагностичних методик дослідження даного психічного явища, поглиблений аналіз взаємозв'язків амбівалентності батьківських і дитячих ставлень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.С. Практическая психология: Учебник для вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Академический Проект, 2000. - 512 с.
2. Авдеева Н.Н., Елагина М.Г., Мещерякова С.Ю. Развитие личности на ранних этапах детства // Психология личности в социалистическом обществе. Личность и ее жизненный путь / Под ред. Б.Ф.Ломова, К.А.Абульхановой-Славской - М.: Педагогика, 1990. - 265 с. - С.124-136.
3. Адлер А. Понять природу человека: Пер. с нем. - СПб.: Академ. проект, 1997. - 256с.
4. Акименко Ю.Ф. Тренінг батьківської ефективності. Програма і методика проведення // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - № 6. - С. 21-28.
5. Алексеєнко Т.Ф. Інтегровані умови сучасного сімейного виховання і коефіцієнт їхньої корисної дії // Педагогіка і психологія. 2002. - № 1-2. К.: Педагогічна думка. С. 53-61.
6. Алешина Ю. Индивидуальное и семейное консультирование. - М.: Независимая фирма "Класс", 2000. - 208 с.
7. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова: Алгоритм здоровья. Человек и общество - М.: ООО "Издательство АСТ", Донецк: Сталкер, 2003. - 461 с.
8. Андреева Т.В. Семейная психология: Учеб. пособие. - СПб.: Речь, 2004. - 244с.
9. Арутюнян М., Земнов М. Легко ли быть родителями? (Взрослые и дети: союз, конфликт, компромисс). - М.: МП "ВЕЛЕС", 1991. - 191с.
10. Архиреева Т.В. Родительские позиции как условие развития отношения к себе ребенка младшего школьного возраста: Автореф. диссерт. ... канд. психол. наук: Научно-исследовательский институт общей и педагогической психологи АПН СССР М., 1990. 20с.
11. Ассаджоли Р. Психосинтез: Теория и практика. - М.: Рефл-бук, 1994. - 314 с.
12. Ахмадеев А.А., Ширяева А.А. Социальная адаптация в контексте семьи: социально-философский анализ. Уфа: БГУ, 2001. 103с.
13. Баскина Ю.В. Методика диагностики родительского отношения (Методика Включенного конфликта”): Автореф. диссерт. ... канд. психол. наук: Научно-исследовательский институт общей и педагогической психологии М, 1992. 18с.
14. Безпалько О., Савич Ж. Спілкуємось та діємо: Навч.-метод. посіб. - К.: Навч. книга, 2002. - 112 с.
15. Белiнська І.А. Психологічні типи відхилень у розвитку особистості підлітків з алкогольно узалежненої сім'ї: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка. - К., 2000. - 19 с.
16. Белинская Е.П., Тихомандрицкая О.А. Социальная психология личности: Учебное пособие для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 301 с.
17. Бессонова Т.П. Особенности развития ребенка в неблагополучной семье // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №1. - С. 39-42.
18. Берн Э. Введение в психитрию и психоанализ для непосвященных: Пер. с англ. - Симферополь: Реноме, 1998. - 496 с.
19. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 320с. (Секреты психологи).
20. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М.: Прогресс, 1986. - 422 с.
21. Бех І.Д. Категорія "ставлення" в контексті розвитку образу "Я" особистості // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 3 (6). - С. 9-21.
22. Блейлер Э. Аффективность, внушение, паранойя. Методические рекомендации к учебному курсу Психотерапия”. М.: Центр психологической культури, 2001. 208с.
23. Блюм Г. Психоаналитические теории личности: Пер. с англ. - М.: КСП. 1996. - 247 с.
24. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности. - М.: Международная педагогическая академия, 1995. - 209 с.
25. Бойко В.В. Если ты мать и жена. М.: Советская Россия, 1991. 160с.
26. Бойко В.В. Энергия емоций в общении: взгляд на себя и на других - М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", 1996. - 472с.
27. Бондаровська В. та ін. Школа для батьків - К.: ПП "Заценко", 2006. - 338 с.
28. Бондаренко О.И. Стиль управления поведением детей в зависимости от потребностного профиля родителей. М.: Издатель М.А.Штыкова, 2000. 68 с.
29. Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. К.: МАУП, 2001. 96 с.
30. Борисенко Ю.В., Портнова А.Г. Проблема отцовства в современном обществе // Вопросы психологии. - 2006. - № 3. - С.122-130.
31. Боришевский М.Й. Развитие саморегуляции поведения школьников: Дис. в форме науч. доклада ... д-ра психол. наук. К.,1992. С. 3-66.
32. Братусь І., Гулевська-Черниш А., Лях Т. Формування навичок усвідомленого батьківства та ранній розвиток дитини (методичні матеріали для тренера) // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 5. - С. 36 - 48.
33. Брук Ж. Руководство для детей, у которых трудные родители / Пер. с франц. - СПб.: ООО "Светлячок", издательство "Речь", 2001. - 160 с. (Серия "Искусство конфликта").
34. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка: Монографія. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. 340 с.
35. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике - СПб: Питер, 2001. - 528 с.: ил. - (Серия "Мастера психологии").
36. Бююль А., Цефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических даных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. - СПб.: ДиаСофтЮП, 2001. - 608 с.
37. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. Краткий лекционный курс. - СПб.: Речь, 2001. - 144 с.
38. Варга А.Я. Структура и типы родительского отношения: Автореф. диссерт... канд. психол. наук: 19.00.01 / Московский государственный университет имени М.В.Ломоносова. - М., 1987. - 24 с.
39. Вачков И.В., Дерябо С.Д. Окна в мир тренинга. Методологические основы субъектного подхода к групповой работе: Учебное пособие. СПб.: Речь, 2004. - 272 с.
40. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология: Учеб. пособие. - М.: Просвещение, 1988. - 336 с.
41. Видра Д. Помощь разведенным родителям и их детям: от трагедиии к надежде. По страницам научных трудов Гельмута Фигдора. М.: Издательство Института Психотерапии, 2000. 224с.
42. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
43. Вілкова О.Ю. Гендерна реальність сучасного суспільства // Вісник Київського нац. ун-ту. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 14. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2002. - С. 5-8.
44. Винникот Д.В. Разговор с родителями / Пер. с англ. - М.: Независимая фирма "Класс", 1994. - 112с.
45. Витакер К. Полночные размышления семейного психотерапевта. - М.: Независимая фирма "Класс", 1994. - 208 с.
46. Витек К. Проблемы супружеского благополучия: Пер. с чешск. / Общ. ред. и предисл. М.С.Мацковского. М.: Прогресс, 1988. 144с.
47. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т. - Т.4.: Детская психология / Под ред Д.Б.Эльконина. - М.: Педагогика, 1984. - 432 с.
48. Волгемут Р. Папа на работе: Пер. с англ. - К.: Варух, 2001. - 248 с.
49. Волков Б.С. Психология ранней юности: Учебное пособие. - М.: ТЦ "Сфера", 2001. - 96 с.
50. Гарбузов В.И. Воспитание ребенка. - СПб.:Дельта; М.: ООО "Изд-во АСТ", 1997. - 432 с.
51. Гендерний аналіз українського суспільства / Наук. редактор Т.Мельник - К.: ПРООН, ВтРА "Златограф", 1999. - 293 с.
52. Гиппенрейтер Ю.Б. Общаться с ребенком. Как? - Издание 3-е. - М.: ЧеРо, 2001. - 240 с.: ил.
53. Говорун Т.В. Соціум і гендерна культура // Психологія. Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова - Випуск 15. - 2000. - 405 с. - С.124-131.
54. Говорун Т., Кікінежді О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 1999. - 384 с.
55. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1987. - 175 с.
56. Голод С.И. Семья и брак: историко-социологический аналіз. СПб.: ТОО ТК Петрополис”, 1998. 272с.
57. Гордеева О.В. Развитие у детей представлений об амбивалентности эмоций // Вопросы психологии. - 1994. - № 6. - С. 26-36.
58. Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения. Практикум. - Новисибирск: Изд-во Новосиб. ун-та; М.: Совершенство, 1997. - 116 с.
59. Девіс К. Як жити зі своїми батьками ... щоб не втратити глузду? - Рівне: Обітниця миру, 2002. - 127 с.
60. Демидова Т.А. Особлливості формування уявлень про майбутню сім'ю у старшокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / НПУ імені М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.
61. Джинот Х. Дж. Групповая психотерапия с детьми. Теория и практика игровой терапии / Пер. с англ. И.Романовой. - М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. - 272 с., илл. (Серия "Мир психологии").
62. Джонсон Д.В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Пер. з англ. В.Хомика. - К.: Вид. дім " КМ Академія", 2003. - 288 с.
63. Дмитренко А.К., Мармазинська П.Є., Тарновська О.С. Психологія сімейного виховання. - Чернівці: Прут, 2001. - 208 с.
64. Долинська Л.В., Демидова Т.А. Підготовка молоді до сімейного життя (соціально-психологічний тренінг): Навч. посібник - К.: Видавництво НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. - 73с.
65. Добринина О.А. Проблема формирования благоприятного социально-психологического климата семьи (на примере рабочих-металлургов): Автореф. диссерт... канд. психол. наук: 19.00.05 / Госсударственная академия управления имени С.Орджоникидзе. - М., 1993. - 18 с.
66. Дрейкурс Р., Золц В. Счастье вашего ребенка: Книга для родителей / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 240 с.
67. Друзь Е.В. Социальное положение женщины в обществе. Харьков: Консул, 2001. 424с.
68. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологический словарь-справочник. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. - 576 с. - (Библиотека практической психологии).
69. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 112с.
70. Загальна психологія: навч. посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська та ін. - К.: "А.П.Н.", 2002. - 464 с.
71. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия. СПб.: СОЮЗ, 1998. 336с.
72. Захаров А.И. Психологические оссобености диагностики и оптимизации взаимоотношений в конфликтной семье // Вопросы психологии. - 1981. - № 3. - С.60-69.
73. Зиновьева М.В. Влияние стиля родительского воспитания на развитие предпосылок мировоззрения у детей дошкольного возраста // Вопросы психологии. - 2001. - № 1. - С. 37- 46.
74. Зелінська Т.М. Амбівалентність особистості: шлях до гармонії чи душевного болю: Навчальний посібник. 2-е вид. допов. Черкаси: видавництво "САН", 2005. 200 с.
75. Земска М. Семья и личность / Пер. с польск. - М.: Прогресс, 1986. - 135с.
76. Изард К.Э. Психология эмоций / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2000. - 464 с.: ил. - (Серия "Мастера психологии").
77. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. СПб.: Питер, 2002. 544с.: ил. (Серия Мастера психологии”).
78. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы - СПб.: Питер, 2000. - 512 с.: ил. - (Серия "Мастера психологии").
79. Ильина С.В. Влияние пережитого в детстве насилия на возникновение личностных расстройств // Вопросы психологии. - 1998. - № 6. - С. 65-74.
80. Ічанська О.М. Становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 2002. - 225 с.
81. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности. - СПб.: Питер, 2003. - 640с.
82. Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики. - К.: РУТА, 2001. - 160 с.
83. Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей. - К.: НПЦ "Перспектива", 1997. - 96 с.
84. Кволс К. Радость воспитания. Как воспитывать детей без наказания. - СПб.: ИД "Весь", 2003. - 288 с. - (Серия "Библиотека доктора Норбекова").
85. Кізь О.Б. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / НПУ імені М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.
86. Клауд Г., Таусенд Дж. Фактор матери / Пер. с англ. М.: Триада, 2002. 336с.
87. Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие: Пер. с франц. - М.: Педагогика, 1991. - 176 с.
88. Кляйн М. Некоторые теоретические выводы, касающиеся эмоциональной жизни ребенка // Психоанализ в развитии: Сб. переводов / Сост. А.П.Порошенко, И.Ю.Романов. - Екатеринбург: Деловая книга, 1998. - 254 с. - С. 59-107.
89. Ковалев С.В. Психология современной семьи: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 208 с. - (Психол. наука - школе).
90. Кожухарь Г.С. Проблема толерантности в межличностном общении // Вопросы психологии. - 2006. - № 2. - С. 3-12.
91. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті: соціально-психологічний аспект - К.: НАУП, 2000. - 284 с.
92. Колонькова О. Шлях до гармонії // Дитина у кризовому соціумі: як її розуміти і виховувати / Упоряд. Л.Шелестова. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 128с. - С. 89-95.
93. Колпакова М.Ю. Особенности психологической работы с матерями-отказницами” // Московский психотерапевтический журнал, 1999. - №1. С.127-154.
94. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 225 с.
95. Кошкин К.А.Семейная психотерапия: Диагностика и системные модели - М.: Московский Гештальт Институт, Психологический центр Гештальт-анализа "Искусство выживания", 2005. - 56 с.
96. Кравець В.П. Психофізіологічні та психолого-педагогічні аспекти формування усвідомленого батьківства. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 244с.
97. Кравченко Т.В. "Життєві сценарії" сім'ї та їхній вплив на соціальний розвиток особистості // Педагогіка і психологія. - 2002. - № 1-2. - С.61-67.
98. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Издательство Питер”, 2000. 992 с.: ил. (Серия Мастера психологии”).
99. Краснова О.В. Роль бабушки: Сравнительный анализ // Психология зрелости и старения. - 2000. - № 3. - С. 36-43.
100. Кэмпбелл Р. Как на самом деле любить детей. М.: Знание, 1992. 190с.
101. Лавриненко Н.В. Женщина: самореализация в семье и обществе (гендерный аспект). - К.: ВИПОЛ, 1999. - 172 с.
102. Лановенко Ю.І. Батьки і діти. Хто винен? // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 3. - С. 18-20.
103. Левин К. Разрешение социальных конфликтов: Пер. с англ. - СПб.: Речь, 2000. - 408 с.
104. Леонтьев А.Н. Очерк развития психики // Избранные психологические произведения. В 2 т. - М.: Педагогика, 1983. - Т.1. - С. 184-279.
105. Ліщинська О.А. Методика індивідуальної та групової роботи психолога-початківця: Навчально-методичний посібник. - Кам'янець-Поділ.: Абетка, 2004. - 112с.
106. Лук'яненко Т.Н. Психологічні особливості прояву амбівалентності особистості в ранньому юнацькому віці: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 2003. - 230 с.
107. Лушин П.В. Психология личностного изменения. Кировоград, Полиграфическо-издательский центр ООО „Имэкс ЛТД”, 2002. 360с.
108. Майерс Д. Социальная психология. 6-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.: ил. - (Серия "Мастера психологии").
109. Максименко С.Д. Особистість починається з любові // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 9. - С. 1-8.
110. Максименко С.Д. Підлітковий вік з позиції генетичної психології // Психолог. - 2006. - січень № 4 (196). - С. 4-7.
111. Максимова Н.Ю. Психологічні фактори узалежнення неповнолітніх від алкоголю і наркотиків та засоби його попередження: Дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 1998. - 468 с.
112. Макушина О.П. Причины психологической зависимости подростков от родителей в подростковом возрасте // Вопросы психологии, 2002. - №5. С.135-143.
113. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. - М.: Рефлбук; К.: Ваклер, 1997. - 304 с.
114. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование: Пер. с англ. - К.: ИП АПН Украины, 1994. - 52 с.
115. Мещерякова С.Ю. Психологичекая готовность к материнству // Вопросы психологии. - 2000. - № 5. - С.18-27.
116. Миллер С. Психология развития: методы исследования - СПб.: Питер, 2002. - 464 с.: ил. - (Серия "Мастера психологии").
117. Мілютіна К.Л. Страх відокремлення // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 6. - С. 14-15.
118. Минухин С., Фишман Ч. Техники семейной психотерапии - М.: Независимая фирма "Класс", 1998. - 304 с.
119. Михеева И.Н. Амбивалентность личности: Морально-психологический аспект. М.: Наука, 1991. 128с.
120. Моляко В.А. Психологическая система тренинга конструктивного мышления // Вопросы психологии. - 2000. - № 5. - С.136-141.
121. Моляко В.О. Психологія творчості - нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 8. - С.1-4.
122. Мухамедрахимов Р.Ж. Мать и младенец: психологическое взаимодействие. СПб.: Издательство С.-Петерб. ун-та, 2001. 288с.
123. Мушкевич М.І. Психологічні особливості впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Рівненський Державний гуманітарний університет. Рівне, 2002. 20с.
124. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. Как давать и обретать душевное здоровье / Пер. с англ. - М.: Апель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. - 256 с. (Серия "Искусство консультирования").
125. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1960. - 426 с.
126. Мясищев В.Н. Психология отношений: избранные психологические труды. - М.: изд-во "Институт практической психологии"; Воронеж НПО "МОДЭК", 1995. - 356 с.