АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО НА ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОМУ КАРБОНАТНОМУ ҐРУНТІ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : АГРОХИМИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПРИМЕНЕНИЯ УДОБРЕНИЙ ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ ТРИТИКАЛЕ ЯРОСТНОГО НА ЛУЧНО-ЧЕРНОЗЕМНОМУ КАРБОНАТНОЙ ПОЧВЕ СЕВЕРНОЙ ЧАСТИ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПАВЛЮК СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧ

УДК 631.8:633.11-152.75:633.14:631.445.4(292.485)

АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО НА ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОМУ КАРБОНАТНОМУ ҐРУНТІ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.04 − агрохімія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник
Городній Микола Михайлович
доктор сільськогосподарських наук
академік УААН, професор

КИЇВ − 2007

ЗМІСТ
ВСТУП.. 4
1.1. Біологічні особливості тритикале ярого. 9
1.2. Вплив добрив на родючість ґрунту, урожайність тритикале ярого та показники якості зерна. 20
РОЗДІЛ 2 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. 33
2.1. Погодно-кліматичні умови проведення досліджень. 33
2.2. Фізико-хімічна та агрохімічна характеристика ґрунту. 38
2.3. Методика проведення досліджень. 40
РОЗДІЛ 3 ВПЛИВ ДОБРИВ НА АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО КАРБОНАТНОГО ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО ҐРУНТУ.. 45
3.1. Вплив добрив на вміст мінеральних сполук азоту в ґрунті 45
3.2. Вміст рухомого фосфору в ґрунті 48
3.3 Вміст обмінного калію в ґрунті 50
РОЗДІЛ 4 ВПЛИВ ДОБРИВ НА ОСНОВНІ БІОМЕТРИЧНІ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО.. 52
4.1. Вплив добрив на ріст та накопичення сухої речовини в рослинах тритикале ярого 52
4.2. Наростання площі листкової поверхні тритикале ярого. 58
4.3. Зміна чистої продуктивності фотосинтезу рослин тритикале ярого протягом періоду вегетації під впливом добрив. 60
РОЗДІЛ 5 ВПЛИВ ДОБРИВ НА ДИНАМІКУ НАКОПИЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИНАМИ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО.. 66
5.1. Вміст азоту в рослинах тритикале ярого. 66
5.2. Вміст фосфору в рослинах ярого тритикале. 70
5.3. Вміст калію в рослинах тритикале ярого. 73
5.4. Коефіцієнти використання тритикале ярим елементів живлення з добрив 76
РОЗДІЛ 6 ВПЛИВ УДОБРЕННЯ НА СТРУКТУРУ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО.. 79
6.1. Структура врожаю тритикале ярого залежно від удобрення. 79
6.2. Вплив добрив на врожайність зерна тритикале ярого. 82
РОЗДІЛ 7 ВПЛИВ ДОБРИВ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЗЕРНА ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО.. 85
7.1. Вплив добрив на вміст білка та «сирої» клейковини в зерні тритикале ярого 85
7.2. Фракційний склад білка зерна тритикале ярого залежно від внесених добрив 87
7.3. Хлібопекарські властивості зерна тритикале. 91
9.1. Економічна та агрохімічна ефективність застосування добрив. 113
9.2. Енергетична оцінка вирощування тритикале ярого. 118
ВИСНОВКИ.. 121
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.. 123
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 124
ДОДАТКИ.. 142

ВСТУП
Збільшення виробництва зерна і покращення його якості залишається однією із основних проблем сільськогосподарського виробництва в Україні. Вирішити ці завдання можна лише на основі раціонального використання земельних ресурсів, впроваджуючи в кожному господарстві науковообґрунтовану систему землеробства, підвищуючи родючість ґрунту, і застосовуючи інтенсивні технології вирощування зернових культур. Одержання зерна, яке б відповідало вимогам світових споживачів − проблема сьогодення.
Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є не тільки поновлення сортового та гібридного асортименту, але і введення видів злакових рослин, які б за своїми властивостями не поступалися пшениці. До таких культур відноситься тритикале, у якому вдало поєднані висока екологічна пластичність жита з урожайністю і якістю пшениці.
Особливе значення для сільського господарства має виробництво і застосування мінеральних добрив. Вони сприяють відтворенню родючості ґрунту, підвищенню врожайності та покращенню якості продукції рослинництва. Нині в розвинених країнах світу від 30 до 70 % приросту врожаю сільськогосподарських культур отримують за рахунок науковообґрунтованого використання добрив.
Д.М.Прянишников порівнював виробництво добрив з відкриттям нових континентів. Водночас основоположник агрохімії зазначав, що надлишок добрив ніколи не замінить нестачу знань. Він говорив: «...знання застосування добрив без знання властивостей, способів використання − подібно до руху в морі без компаса...». Агрохімічні властивості сучасних ґрунтів далекі від оптимальних. Більшість із них характеризуються зниженим вмістом гумусу, негативним балансом азоту, фосфору, калію та мікроелементів. Без вирішення цих проблем неможливо вирощувати стабільно високі врожаї сільськогосподарських культур. Важливим при цьому є врахування конкретних ґрунтово-кліматичних умов та сорто-генетичних особливостей культур.
Рівень використання добрив у світі коливається в широких межах і для США складає 150 кг NPK на 1 га ріллі, Угорщини − 262, Франції − 306, Голландії − 771, Німеччини − 427. В Україні до 1990 року в середньому вносилося 150 кг/га NPK, тоді як в останні роки 16-20 кг/га, що не дає змоги отримувати високі врожаї зерна тритикале ярого.
За таких умов не може ставитися питання про конкурентноздатність зерна, та його високі валові збори. Тому нашим завданням було дослідити шляхи одержання високого рівня урожайності тритикале ярого при внесенні невисоких норм мінеральних добрив на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому ґрунті.

Актуальність теми. Зміни клімату в світі та в Україні обумовлюють незадовільну перезимівлю озимих зернових, в першу чергу пшениці. Тритикале яре за рахунок високої урожайності та меншої вимогливості до умов вирощування може бути страховою культурою і не знижувати показники валових зборів зерна. Вивченню ефективності використання мінеральних добрив під тритикале яре присвятили свої праці Рябчун В.К., Каленська С.М., Кочурко В.И., Савченко В.Н., БлажевичЛ.Ю та ін. Проте, у науковій літературі недостатньо висвітлені питання оптимізації живлення рослин тритикале ярого з врахуванням сорто-генетичних особливостей для підвищення врожайності та отримання біологічно цінного зерна, а використанню інструментальних експрес-методів на його посівах практично зовсім не приділено уваги.
Актуальність зазначених проблем, недостатня їх розробка визначили тему, основну мету і завдання дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота була складовою тематики: Агроекологічне обґрунтування і агрохімічне забезпечення використання добрив на лучно-чорноземному ґрунті північної частини Лісостепу” (номер державної реєстрації 0100U002832).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у встановленні можливості отримання стабільного врожаю зерна тритикале ярого високої якості за рахунок внесення мінеральних добрив; збереженні родючості ґрунту; вирішенні питань оптимізації живлення рослин макро- і мікроелементами упродовж періоду вегетації рослин з урахуванням етапів органогенезу.
Для досягнення мети дослідження поставлено наступні завдання:
встановити вплив мінеральних добрив на врожайність та показники якості зерна тритикале ярого нового сорту Вікторія;
вивчити вплив застосування різних норм, способів використання добрив на агрохімічні показники лучно-чорноземного карбонатного легкосуглинкового на лесовидному суглинку ґрунту та на розвиток листкової поверхні, накопичення органічної речовини, фотосинтетичну діяльність посівів;
виявити ефективність позакореневого підживлення новими комплексними добривами кристалон особливий, акварин №5 і нутрібор на біохімічні та технологічні показники якості зерна тритикале ярого;
вивчити можливості використання N-тестера як приладу для управління азотним живленням рослин, особливо у варіантах, де проводять позакореневі підживлення;
розрахувати агрохімічну, економічну та енергетичну ефективність застосування добрив під тритикале яре в умовах Лісостепу України.
Об’єктом дослідження є процеси, що обумовлюють зміни основних агрохімічних показників лучно-чорноземного карбонатного легкосуглинкового ґрунту та продуктивність тритикале ярого за використання мінеральних добрив.
Предметом дослідження є показники родючості лучно-чорноземного карбонатного ґрунту, окремі фізіологічні та біохімічні показники в рослинах тритикале ярого, продуктивність зерна та його якість за використання добрив.
Методи дослідження: короткотривалий польовий дослід, мікропольовий, лабораторний, математичні та статистичні, методи економічної та біоенергетичної оцінки.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в зоні Північного Лісостепу вивчено ефективність застосування нових видів мінеральних добрив (нутрібор, акварин № 5, кристалон особливий) з врахуванням органогенезу нового сорту тритикале ярого Вікторія на окультуреному лучно-чорноземному ґрунті: розроблено кількісні параметри змін рухомих форм азоту, фосфору і калію в ґрунті залежно від рівня застосування добрив; економічно обумовлена система збалансованого застосування добрив.
Уперше для оперативної діагностики азотного живлення та прогнозування вмісту білка в зерні тритикале ярого застосовано експрес-метод на основі приладу N-тестер.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці шляхів оптимізації мінерального живлення тритикале ярого на основі використання нових добрив, підбору норм, строків та способів їх внесення, що дозволяє отримувати високі і сталі врожаї зерна. Розроблено експрес-метод оптимізації азотного живлення з використанням N-тестера з метою прогнозування врожайності та якості зерна тритикале ярого.
Виробничу перевірку проведено на площі 92 га в ТОВ «Лотівське Еліт» Хмельницької області Шепетівського району, село Лотівка (дод. Е).
Особистий внесок здобувача. Здобувач на основі самостійного опра­цю­вання наукових літературних джерел за темою дисертаційної роботи розробив робочу гіпотезу, брав безпосередню участь у визначенні мети і завдання дос­лідження. Особисто проводив закладання польових дослідів, виконував польові дослідження і лабораторні аналізи, брав участь в отриманні і аналізі даних, проводив їх статистичну обробку, узагальнював результати, що отримали.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідалися, обговорювалися та були опубліковані у матеріалах науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів «Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва» (смт.Чабани, 2005р.); на науково-практичній конференції «Оптимізація живлення сільськогосподарських культур та стратегія удобрення в керованому землеробстві» (м. Київ, 2005 р.); щорічно обговорювалися на засіданнях кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна (2004, 2005, 2006 рр.); на науковій конференції викладачів і аспірантів ННІ рослинництва та ґрунтознавства (2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 8 наукових працях, з них 4 статті, опубліковані у фахових виданнях, та матеріали конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 9 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних літературних джерел, додатків. Матеріал викладено друкованим текстом на 160 сторінках комп’ютерного набору. Робота містить 45 таблиць, 13 рисунків, 6 додатків. Список літератури нараховує 206 джерел, у т. ч. 35 − латиницею.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і практична агрохімічна оцінка застосування добрив при вирощуванні тритикале ярого на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті в північній частині Лісостепу. Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки:
1.При вирощуванні тритикале ярого сорту Вікторія на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому ґрунті, за середнього рівня забезпечення азотом та фосфором і низького калієм, після однорічних трав внесення азотних добрив в дозі N60 по фону Р45К45 забезпечувало приріст врожаю 1,46т/га, зменшення до N30 на 1,28 т/га, за контролю 4,13 т/га.
2.Внесення комплексного добрива нутрібор, з розрахунку 2 кг/га фізичної маси, в основне удобрення тритикале ярого, на фоні N30Р45К45, забезпечило врожайність зерна на рівні 5,22 т/га, при показнику на фоні (N30Р45К45) 5,05т/га. Використання нутрібору позакоренево на ІV етапі органогенезу дозволило отримати приріст зерна на рівні 0,21 т/га, при врожайності на фоні (N30P45K45 + вода позакоренево) 5,19 т/га.
3.Проведення позакореневих підживлень тритикале ярого акварином № 5 і кристалоном особливим (на фоні N60P45K45), в нормі 2кг/га на ІV етапі органогенезу сприяло отриманню приросту зерна до 0,15-0,25 т/га, при врожайності на фоні 5,56 т/га.
4.Внесення мінеральних добрив у дозі N30,60P45K45 забезпечило поліп­шення показників ефективної родючості лучно-чорноземного карбонатного ґрунту. Так, у фазу кущення рослин тритикале ярого у варіанті з N60P45K45 вміст у орному шарі мінерального азоту складав 49,2 мг/кг, рухомого фосфору 37,4, обмінного калію 115,1 мг/кг, при контролі відповідно 33,4, 25,3, і 89,3 мг/кг ґрунту.
5.Застосування N30, 60Р45К45 в основне удобрення і акварину № 5 та кристалону особливого при позакореневому підживленні тритикале ярого сприяє посиленню фізіолого-біохімічних процесів у рослинах. У варіанті із внесенням N60P45K45 в основні строки листкова поверхня рослин у фазу цвітіння формувалася на рівні 44,5 тис. м2/ га, при підживленні на фоні N60P45K45 + вода позакоренево 45,6-46,1 тис.м2/ га; ЧПФ у фазу колосіння складала 7,28 г/м2 за добу при основному удобренні і 7,50-7,58 г/м2 за добу при підживленні; накопичення сухої речовини відбувалося на рівні відповідно 10,78 т/га і 11,13-11,21 т/га.
6.Найвищий вміст азоту, фосфору і калію спостерігався у фазі кущення і становив у варіанті з N60P45K45 по азоту 3,87 %, по фосфору 1,36 %, по калію 3,13 %. За внесення N60P45K45 коефіцієнти використання елементів живлення з добрив (КВД) були найвищими: за азотом 44,7, за фосфором 21,7, за калієм 59,5 %. Позакореневі підживлення акварином № 5 та кристалоном особливим, обумовили збільшення КВД, які становили по азоту, фосфору і калію відповідно 52,1, 27,9, 67,0, та 53,8, 28,9, 69,7 %.
7.Встановлено, що між показами N-тестера та вмістом мінеральних форм азоту в ґрунті, урожайністю та вмістом білка існує тісний лінійний кореляційний зв’язок (r > 0,8).
8.Проведення удобрення (N30,60Р45К45) в основні строки і позакореневого підживлення акварином № 5 та кристалоном особливим на ІVетапі органогенезу істотно поліпшувало біохімічні показники зерна. Так, при внесенні N30,60Р45К45 білковість підвищувалася на 0,4-1,5 %, вміст клейковини на 0,8-4,9 %. Фракційний склад білків характеризувався підвищенням вмісту альбумінів та глобулінів, амінокислотний збільшенням кількості незамінних амінокислот (аргініну до 491 мг/ 100 г борошна, при контролі 237 мг/ 100 г). При підживленні акварином № 5 і кристалоном особливим вміст білка збільшився на 0,4-0,5 %, клейковини на 0,9-1,1 %, порівняно із фоном (N60P45K45 + вода позакоренево).
9.Позакореневе підживлення акварином № 5 і кристалоном особливим забезпечило покращення хлібопекарно-технологічних властивостей борошна тритикале ярого. Так, найвища якість хліба за 9-ти бальною шкалою складала 5,8, за внесення N60P45K45 + кристалон 2 кг/га + 250 л води (позакоренево), при показнику у фоні (N60P45K45 + вода позакоренево) 5,4, а у варіанті без добрив (контроль) 4,6 бали.
10.Використання азотних добрив на фоні фосфорно-калійних, а також акварину№ 5, кристалону особливого і нутрібору на фоні основного удобрення мало високу агрохімічну і економічну ефективність. Так, за внесення азоту в дозі N60, на 1 кг N отримано 15,3 кг зерна тритикале, умовно чистий прибуток склав 1799 грн., рентабельність 143 %. Позакореневе внесення акварину № 5 та кристалону особливого сприяло отриманню 1855 та 1910 грн умовно чистого прибутку, а рентабельність досягла 145 і 149 %. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності при вирощуванні тритикале ярого знаходилася в межах 3,98-4,81.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.Для отримання стабільних врожаїв зерна тритикале ярого сорту Вікторія на рівні 5,0-5,5т/га на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому ґрунті Північного Лісостепу України, за середнього вмісту гумусу, середнього забезпечення рослин рухомим фосфором та низького − обмінним калієм, рекомендується вносити N30P45K45 в основне удобрення із позакореневим підживленням у фазу виходу в трубку нутрібором 2 кг/га, при витраті розчину 250 л/га.
2.Для отримання зерна тритикале ярого з показниками якості, які б забезпечили можливість використання його у хлібопеченні, необхідно по фону N60P45K45 проводити позакореневе підживлення добривами кристалон особливий або акварин № 5 (по 2 кг/га при витраті розчину 250 л/га) на ІV етапі органогенезу рослин тритикале ярого.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Тритикале первая зерновая культура, созданая человеком / Пер. с англ. Евгеньева. М.Б. Под ред. и с предисл. Гужова Ю.Л.. М.: Колос, 1978. 285 с.
2. Шулындин А.Ф. Тритикале Новая зерновая и комовая культура. К.: Урожай, 1981. 48 с.
3. Рябчун В.К. Создание яровых тритикале методом сложной межродовой гибридизации. Автореф. дис. на соиск науч. ст. канд. биол. наук. Харьков, 1986. 18 с.
4. Гур’єв Б.П., Горбань Г.С., Рябчун В.К. Перспективи тритікале // Агропром України. 1990. №1. С. 55-58.
5. Гончаров С.В., Шевченко В.Е. О морфологическом типе тритикале и представителей родительских родов // Сельскохозяйственная биология. 2000. №1. С. 105-107.
6. Каленська С.М., Блажевич Л. Продуктивність ярого тритікале в правобережному Лісостепу України // Вісник Львівського Держ. агр. університету. 2004. №8. С. 136-140.
7. Blazej J., Rzasa B., Bober A. Mozliwosci produkcyjne zboz jarych w warunkach biesczczadow // Zeszyty naukowe Akademii rolniczej im hugona Kollataja w Krakowie. 1992, 32: 260, Р. 21-31.
8. Білітюк А.П., Каленська С.М. Біологічні особливості вирощування озимого тритикале // Вісник аграрної науки. 2004. №3. С. 21-24.
9. Носатовский А.И. Пшеница. М.: Колос, 1985. 281 с.
10. Gupta P.K., Priyadarshan P.M. Triticale present status and future prospects. Advanced Genetics, 1982, 21: Р. 255-345.
11. Гармашов В.Н., Калус Ю.А., Селиванов А.Н., Яценко Г.К. Влияние минеральных удобрений и предшественников на урожайность и качество зерна тритикале Амфидиплоид 206 на черноземах Южной Степи Украины // Агрохимия, №8. 1983. С. 78-85.
12. Моисеенко В.И., Дмитришак М.Я., Куцый В.И. и др. Возделывание тритикале на зерно и зеленый корм в условиях северной Лесостепи Украины: Методические рекомендации // УСХА. Киев, 1987. 24 c.
13. Гаврилова О.М., Мишкина В.А. Анатомические особенности строения стебля у линий тритикале в связи с устойчивостью к полеганию // Сельскохозяйственная биология. 1985. №4. С. 59-61.
14. Кочурко В.И., Савченко В.Н. Урожайность, качество и кормовая ценность ярового тритикале // Аграрная наука. 2000. №9. С. 14-15.
15. Петрина Г., Волощук О., Антонів П., Гадяк І., Коник Г. Вплив рівня мінерального живлення на продуктивність тритікале в умовах західного Лісостепу України // Вісник Львівського Держ. агр. університету. 2004. №8. С. 156-160.
16. Ригин И.В., Орлова И.Н. Пшенично-ржаные амфидиплоиды. Л.: Колос, 1977. 279 c.
17. Ляпшина З.Ф. Зависимость урожая зерна от продуктивности фотосинтеза яровой пшеницы. В кн.: Важнейшие проблемы фотосинтеза в растениеводстве. М.: Колос. 1970. С. 146-212.
18. Бободжанов В.А., Курбанова Н.Б., Боротова М. Продукционный процесс гексаплоидных тритикале // Весник с.-х. науки. 1990. №9. С. 101-105.
19. Еникеев С.Г., Мешкова Л.З., Фролов Н.С. Пигментный состав тритикале // Физиология и биохимия культурных растений. 1977. Т.9. Вып.1. С.32-34.
20. Красичкова Г.В., Гиллер Ю.Е., Турбин Н.В. Сравнительная характеристика фотосинтетического аппарата различных форм тритикале // Физиология растений. 1982. Т.29. Вып.5. С. 959-963.
21. Хлюпкин В.М., Захаров Г.Д. Использование агроклиматических ресурсов яровыми, озимыми и подзимними посевами тритикале // Весник с.-х. науки. 1988. №7. С. 95-100.
22. Костромін В.М. Агроекологічні особливості вирощування тритікале // Вісник с.-г. науки. 1986. №11. С. 50-53.
23. Горбань Г.С. Тритикале зерновое. Биологические свойства // Сортовая агротехника зерновых культур. К.: Урожай 1989. С. 175-178.
24. Бободжанов В.А., Корякина Н.И., Нигмонов М., Буриченко В.К. Изменчивость колоса и аминокислотный состав белка муки тритикале в зависимости от условий выращивания растений // Докл. АН Тадж. ССР. 1984. Т.ХХVІІ, №10. С. 609-612.
25. Щипак Г.В., Иванченко Г.В. Итоги и перспективы селекции озимых гексаплоидных тритикале // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: Тези доповідей Міжн. конф. присв. 90-річчю Інст. росл. ім. В.Я.Юр’єва. Х. 1990. С. 124-126.
26. Кесава П.С., Гужов Ю.Л. Закономерности екологической изменчивости хозяйственных признаков у ярового тртикале // Полезные растения тропиков и субтропиков и перспектива их интродукции в южные раены СССР. М. 1984. С. 69-76.
27. Грицай А., Каленская С., Кононюк А. Тритикале в Украине // Натуралиум. 1995. №1-2. С. 6-7.
28. Павлов А.Н., Чергинец Б.И. Условия минерального питания и формирования качества зерна тритикале // Агрохимия. 1980. №4. С.89-96.
29. Кравченко Л.О., Каленська С.М., Камінський В.Ф. Оптимізація азотного живлення тритікале та застосування ретардантів // Землеробство. 1992. С.45-50.
30. Boros D., Rek-Cieply B. Zmiemnosc wartosci zywieniowej pszenzyta dla zwierzat monogastricznech // Zesz. Nauk AR. 1997. №157. Р. 25-27
31. Rakowska M. Wartosc pokarmowa polskich odmian pszenzyta ozimego i jarego. Radzikow, 1998. Р. 48-55
32. В.Ф. Дорофеев, У.К. Куриев Проблемы и возможности развития селекции // Селекция и семеноводство. 1985. №5. С. 25-27.
33. Еркинбаева Р.К. Исследования хлебопекарских свойств муки из зерна тритикале. Автореф. дис. канд. техн. наук. / М. 1980. 24 с.
34. Tkachuk R. Nitrogen-to-protein conversion factors for cereal and oilseed meals. Cereal Chem. 46, 1969. Р. 419-423.
35. Гриб С.И., Булавина Т.М., Буштевич В.Н., Хатетовский Ю.Ф. Тритикале ценная зернофуражная культура // Кормопроизводство. 2002. №4. С.17-19.
36. http://www.agro-rb.ru/?page=complex
37. Рябчун В.К., Сергієнко М.М. Продуктивність колоса ярих тритікале // Удосконалення методів селекції та насінництва зернових, зернобобових і круп’яних культур. К. 1997. С. 47-51.
38. Головатый С.Е. Диагностика азотного питания яровой пшеницы и тритикале на дерново-подзолистых легкосуглинистых и песчаных почвах / Автореф. дис. к. с.-х. наук. Минск. 1987. 24 с.
39. Amino acid content of foods and biological data on proteins. Food and Agriculture Organization of the United Nations, Rome, 1970. Р. 43-49.
40. Johnson V.A., Mattern P.J. Sammary report of research findings from improvement of the nutritional guality of wheat through increased protein cntent and improved amino-acid Balans. Contract AID/csd 1208, Agency for International Development, Departmentof State, Washington, D.C. (July 1, 1966 December 31, 1972).
41. Жмакина О.А. Исследование белкового комплекса зерна тритикале. Автореф дис. к. б. наук / М. 1978. 25 с.
42. Villegas F., McDonald C.E., Gilles K.A. Variability in the lysen content of wheat rye and Triticale proteins. Cereal Chem., 47, 1970. Р. 746.
43. International Maize and Wheat Improvement Center, Londres 40, Mexico, CIMMYT News, 5, 1, 1970. Р. 5-8.
44. В.А. Гризо и др. Содержание важнейших макро и микроелементов в зерне кормовой культуры тритикале // Хранение и переработка зерна.: М. ЦНИИТЭИ Минза СССР. 1980. Вып.4. С. 1-4.
45. Рыбалкин П.Н., Тимофеев В.Б. Тритикале екологически чистая и почвозащитная культура // Достижения науки и техники. 1992. №6. С.13.
46. Каленська С.М., Грицай А.Д., Кравченко Л.О. Продуктивність сортів тритікале та технології їх вирощування в зоні північного Лісостепу України // Землеробство ХХІ століття проблеми та шляхи вирішення / Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. К.: Нора-Прінт, 1999. С.338-339.
47. Zilinsky F.J. Summaries of papers in Poland/ Eycarpia. Warszawa, 1979, 12.
48. Синячин И.И. Агротехнические условия высокой эффективности удобрений. М., 1980. 256 с.
49. Сердюк Н.А., Рябчун В.К. Засухоустойчивость яровых тритикале // Селекция и семеноводство. 1989. Вып.67. С. 50-53.
50. Кумаков В.А. Физиология яровой пшеницы. М.: Колос. 1980. 207 с.
51. Сечняк Л.К., Сулима Ю.Г. Тритикале. М.: Колос. 1984. 317 с.
52. Альтергот В.Ф. Действие повышенной температуры на растение в эксперименте и природе. М.: Наука. 1981. ‑ 56 с.
53. http://www.rusnauka.com/Selhoz/14.html
54. Maiksteniene S. Agrotechniniai tyrimai sunkiuose dirvozemiuose. Joniskelis, 1997. 180 p.
55. Maskowiak W., Budzianowski G., Lukanko U. Zesz. Nauk. Rol./ARS Szezecine. 1994, N 58, Р. 141-146.
56. Терещук В.С. Линтур на яровом тритикале // Защита и карантин растений. − М. − ISSN 0044-1864, 2002. − №7. − С. 25.
57. Прохорова С.В., Терещук В.С., Немкович А.И. Фитосанитарное состояние посевов тритикале // Весці ААН Респ. Беларусь. 2000. №2. С. 51-56.
58. Тимофеев В. Б., Ковтуненко В.Я. Особенности прохождения этапов органогенеза у зернокормовых сортов тритикале. В кн.: Основные итоги научно-исследовательской работы (1947-1997гг.): Краснодар. 1997. С.57.
59. Тимофеев В. Б., Ригер А.Н. Возделывание и использование тритикале в краснодарском крае. Рекомендации: Краснодар. 1992. 28 с.
60. Каленська С.М. Тритікале продуктивність і аспекти вирощування // Землеробство ХХІ століття проблеми та шляхи вирішення / Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. К.: Нора-Прінт, 1999. С. 139.
61. Шулындин А.Ф. Значение культуры и ее биологические свойства // Сортовая агротехника зерновых культур. К.: Урожай, 1983. С. 147-150.
62. Рабинович С.В., Полянская Н.И., Гречко И.В. и др. Изученние мировой коллекции тритикале в Харьковском селекционном центре // Селекция и семеноводство. К, 1976. Вып. 34. С. 89-92.
63. Кириченко В.В. Тритикале // Насінництво. 2003. №4. С. 2-3.
64. Брей С.М. Азотный обмен в растениях / Пер. с англ. Э.Е. Хавкина. М.: Агропромиздат, 1986. 199 с.
65. Кореньков А.А. Агрохимия азотных удобрений. М.: Наука, 1976. С.222.
66. Войнило В.А., Божко И.И., Головатый С.Е., Макарова Т.С. Влияние азотных удобрений на формирование продуктивности растений тритикале и пшеницы // Вести АН БССР. Сер. биол. 1986. №2. С. 40-43.
67. Гармашов В.М., Селіванов А.М., Калус Ю.О. Можливості зернового тритикале // Степове землеробство. 1982. Вип.16. С. 48-53.
68. Каленская С.М. Продуктивность тритикале в связи с применением азотных удобрений и ретардантов при интенсивной технологии его возделывания / Автореф. дис. на соиск. уч. ст. к. с.-х. наук. Киев. 1991. 25 с.
69. Система применения удобрений: Учеб. пособие / А.П. Лисовал, В.М.Макаренко, С.Н. Кравченко; Под ред. А.П. Лисовала. К.: Выща шк. Головное изд-во. 1989. 319 с.
70. Исмаилов М.М., Худиев А.П. Тритикале в условиях орошаемого земледелия Азербайджана // Аграрная наука. 2000. №4. С. 7-8.
71. Каленська С.М., Першунова Т.В. Вплив біостимуляторів росту на продуктивність озимого тритікале та якість насіння // Землеробство ХХІ століття проблеми та шляхи вирішення / Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. 1999. К.: Нора-Прінт. С. 86-87.
72. Афанасьева Н.И. Жизнеспособность зародыша зерновки при получении первичных гексаплоидных тритикале // Науч.-техн. бюл. НИИ растениеводства им. Н.И. Вавилова. Л. 1984. Вып.142. Пшеница и тритикале. С. 609-612.
73. Щипак Г.В., Шевченко М.С., Шатохин В.І., Рябчун В.К., ЧередниченкоВ.М. Основні результати дослідження відділу селекції тритікале за 50 років // Наукові основи стабіліз. вир. прод. росл / Матер. Міжнар. конф. Х. 2001. С. 53-60.
74. Каленська С.М., Янішевський С.Б. Тритікале нові сорти, нові перспективи // Агроінком. 1998. №3-4. С. 21.
75. Тритикале яре // Насінництво. 2004. №2. С. 4.
76. Улицкая Ю., Гомжина С. Тритикале новая зерновая культура // Уральские нивы. 1989. №5. С. 12-13.
77. Димитров С. Тритикале за зърно сорт Персенк // Земледелие. 1988. №1. С. 59-60.
78. Кукреш Н.П. Озимый тритикале на полях Белоруссии // Интенсивные технологии на полях Белоруссии. Минск: Ураджай. 1990. С. 91-96.
79. Дмитришак М.Я. Технологии получения родукции растениеводства тритикале. К.: Из-во УСХА, 1989. 78 с.
80. Грицай А., Каленская С., Кононюк А. Тритикале в Украине // Натуралиум. 1995. №1-2. С. 6-7.
81. Белопашцева И.А., Гомжина С.И., Улицкая Ю.Ю., Прушинская Н.М. Сравнительное изучение влияния минеральних удобрений на продуктивность тритикале и других зерновых культур на Среднем Урале // Минеральное питание и процессы роста и развития растений / Сборник науч. Тр. Курск. 1988. 155 с.
82. Шевченко В.Е., Кумицкая В.А. Агротехника и качество // Зерновое хозяйство. 1979. №11. С. 35-36.
83. Макрушин М.М. Насіннєзнавство польових культур. К.: Урожай. 1994. 208 с.
84. Федоров А.К., Хлюпкин В.М. Действие минеральных удобрений на урожай тритикале // Хим. в сел. хоз. 1985. №1. С. 30-31.
85. Яськевич Б. Реакция полукарликовой формы озимого тритикале FIDELIO на дозы удобрения азотом и густоту сева // Землеробство ХХІ століття проблеми та шляхи вирішення / Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. 1999. К.: Нора-Прінт. С. 98-99.
86. Павлов А.Н. и др. Условия минерального питания и формирования качества зерна тритикале // Агрохимия. 1979. №10. С. 28-34.
87. Кононюк Г.В. Кононюк В.А. Вплив технологій вирощування тритікале на посівні та врожайні якості насіння // Наукові розробки і реальний потенціал с/г культур. К. 1999. С. 162-165.
88. Строна И.Г. Общее семеноведение полевых культур. М.: Колос. 1968. 464 с.
89. Большаков Н.В. Получение высокоурожайных семян в Нечерноземной зоне РСФСР // Сб. науч. тр. Семеноводство зерновых культур. М.: Агропромиздат. 1980. С. 92-97.
90. КуперманФ.М. Особенности морфогенеза и формирования потенциальной и реальной продуктивности // Физиологические основы повышения продуктивности зерновых культур. М., 1975. С. 43-53.
91. Церлинг В.В. Физиологические основы формирования урожая // Земледелие. 1993. №7. С. 3-5.
92. Рихлівський І.П. Вивчення біологічних особливостей і агротехнологій тритікале в порівнянні здругими озимими зерновими культурами в умовах Південно-Західного Лісостепу України / Автореф. дис. канд. с.-г. Наук. Камянець-Подільський СГІ, 1986. 22 с.
93. Хлюпкин В.М. Формирование продуктивности тритикале // Зерновое хозяйство. 1987. №10. С. 36.
94. Каленская С.М. Продуктивность тритикале в связи с применением азотных удобрений и ретардантов при интенсивной технологии его возделывания / Автореф. дис. на соиск. уч. ст. к. с.-х. наук. Киев. 1991. 25 с.
95. Анспок П.И. Микроудобрения: Справочная книга. Л.: Колос. 1978. 272c.
96. Тимошенко В.Ф. Влияние метиура на содержание белка и активность протеаз в листьях тритикале в условиях повышеных температур // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: Тези доповідей Міжн. конф. присв. 90-річчю Інст. росл. ім. В.Я. Юр’єва. Х. 1990. С.216-217.
97. Анискин В.И., Еркинбаева Р.К., Напеев А.О. Технологические особен­ности зерна тритикале и пути повышения эффективности его исполь­зования: Обзорн. информ // ВНИИТЭИ агропром. М., 1992. 52с.
98. Васюкова А.Г., Сусликова А.В. и др. Пищевая ценность зерна тритикале // Хранение и переработка зерна. 2002. №8 (38). С. 48-49.
99. Груздьев Л.Г., Жебрак Э.А., Новиков Н.Н. Фракционный, аминокислотный состав и биологическая ценность белков зерна тритикале в процессе его формирования // Изв. ТСХА. 1976. №2. С. 26-31.
100. Chen C., Bushuk W. Nature of proteins in Triticale and its parental species. Canad. J. Plant Sci., v. 50, No.1, 1970.
101. Ахмед С.Р., Мак Доналд С.Е. Аминокислотный состав, белковые фракции и хлебопекарные качества тритикале // Тритикале первая зерновая культура, созданая человеком. М.: Колос. 1978. С. 151-162.
102. Чергинец Б.И., Рядчиков В.Г., Павлов А.Н. Условия минерального питания и формирования качества зерна тритикале // Агрохимия. 1984. №5. С.61-65.
103. Кучумова Л.П., Пархоменко Р.Г., Бгечко Е.Н. Особенности фракционного состава белка тритикале и електрофоретических спектров растворимых фракций / В сб.: «Тритикале. Проблемы и перспективы». Ч.2. Каменная степь. 1976. С. 115-134.
104. Кузьминова Е.В. и др. Производство пектиносодержащих хлебобулочных и макаронных изделий // Тезисы І Всеросийского науч.-техн. семинара-совещания. Краснодар, 1994. С. 56-57.
105. Вакар А.Б., Колпакова В.В. Роль глиадина и глютелина в фокмировании качества клейковины / В сб.: «Проблемы повышения качества зерна». М., 1977. С. 146-155.
106. Кириченко В.В., Щипак Г.В., Панченко І.А., Лук’яненко Л.М. Особливості нових сортів тритікале харківської селекції // Вісник аграрної науки. 2004. №2. С. 15-18.
107. Щипак Г.В. Результати селекції тритикале двуручок // Селекція і насінництво. 1998. Вип.81. С. 38-45.
108. Shchypak G., Gorban G. Breeding alternate triticale // 2nd Intern. Tr.Sump. Brazil, 1990. P.25.
109. Рядчиков В.Г. Улучшение зерновых белков и их оценка. М. 1978. 214с.
110. Рябчун В.К., Шатохин В.И., Панченко И.А. Хлебопекарное качество зерна новых линий яровых гексаплоидных тритикале // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: Тези доповідей Міжн. конф. присв. 90-річчю Інст. росл. ім. В.Я. Юр’єва. Х. 1990. С. 199-200.
111. Фирсова М.К., Попова Е.П. Оценка качества зерна и семян. К.: Колос, 1981. С. 78.
112. Древс Э., Зайбель В. Хлебопечение и другое использование ржи в мире // Рож: производство, химия и технология. Пер с англ. М.: Колос, 1980. С. 173-239.
113. Kada M., Mosonyi A., Mendl Gy.A. Triticale mint kenyergabona. Gabona Troszt Kutato Intezete, Budapest. 26, 1971. Р. 23-45.
114. Tsen C.C., Hoover W.J., Farrell E.P. Baking quality of triticale flour. Cereal Chem., 50, 1973 Р. 111-117.
115. Unrau A.M., Jenkins B.D. Investigation on synthetic cereal species. Milling, bacing, and some Triticale and parental species. Cereal Chem., 41 1964. 365р.
116. Дробот В.І. Хімічний склад і хлібопекарські властивості обойного борошна із зерна тритікале / В.І. Дробот, Т.О. Федорова // Хранение и переработка зерна. − Днепропетровск, 2001. − №10 (28). С. 42-43.
117. Rodgers N. Triticale muscles into food markets. Farm Jornal, 97 (9), 1973. 31р.
118. Бебякин В.М. Эффективность смешивания муки из зерна яровой твердой пшеницы и озимой тритикале / В.М. Бебякин, И.С. Цетва // Весник Российской академии сельскохозяйственных наук. − 2005. − № 5. С.84‑86.
119. Finney R.F., Shogren M.D., Pomeranz Y., Bolte L. Cereal malts in breadmarking. Baker’s Dig., 46 (1), 1972. Р. 36.
120. Кулаковская Т.Н.. Оптимизация агрохимической системы почвенного питания растений. М.: Агропромиздат. 1990. 219 с.
121. Агрокліматичний довідник по Київській області. К. 1959. 135 с.
122. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. Монографія в 2-х томах, Кабінет міністрів України, Національний аграрний університет, К., Видавництво ТОВ Алефа”, 2003, т. 1, 886 с.
123. Основи агрометеорологі