МІЖНАРОДНІ РЕЙТИНГИ УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ : МЕЖДУНАРОДНЫЕ РЕЙТИНГИ УКРАИНЫ КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА НАЦИОНАЛЬНУЮ БЕЗОПАСНОСТЬ ГОСУДАРСТВА



  • Назва:
  • МІЖНАРОДНІ РЕЙТИНГИ УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ
  • Альтернативное название:
  • МЕЖДУНАРОДНЫЕ РЕЙТИНГИ УКРАИНЫ КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА НАЦИОНАЛЬНУЮ БЕЗОПАСНОСТЬ ГОСУДАРСТВА
  • Кількість сторінок:
  • 221
  • ВНЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
  • Рік захисту:
  • 2008
  • Короткий опис:
  • РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ



    На правах рукопису


    ГРЕБІНІЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ



    УДК 327.83:32.019.51



    МІЖНАРОДНІ РЕЙТИНГИ УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ
    НА НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ


    Спеціальність 21.01.01 Основи національної безпеки держави
    (політичні науки)


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук



    Науковий керівник
    ОЖЕВАН Микола Андрійович,
    доктор філософських наук, професор



    Київ - 2008








    ЗМІСТ





    ВСТУП


    4




    РОЗДІЛ 1







    Теоретико-методологічні засади дослідження міжнародних рейтингів держави у системі її політико-комунікативної безпеки







    1.1. Особливості теоретико-практичного аналізу міжнародних рейтингів та моніторингів стану сучасної державності ............................



    12




    1.2. Зовнішні та внутрішні виміри міжнародних рейтингів держави у концептуальному контексті політичних комунікацій” ............................



    30




    1.3. Політико-комунікативна безпека: сутність та зв'язок із системою національної безпеки держави .....................................................................



    47




    Висновки до першого розділу ......................................................................


    67





    РОЗДІЛ 2







    Міжнародні рейтинги як фактори позиціонування сучасних держав у вимірах міжнародної безпеки







    2.1. Нові виміри міжнародної політико-комунікативної безпеки всистемі сучасних міжнародних відносин .................................................



    69




    2.2. Системи міжнародного рейтингування сучасних держав ..................


    89




    2.3. Міжнародні рейтинги та моніторинги держав як складова міжнародних політичних комунікацій ........................................................



    116




    Висновки до другого розділу .......................................................................


    138





    РОЗДІЛ 3







    Міжнародні рейтинги України у контексті актуальних проблем забезпечення її політико-комунікативної безпеки







    3.1. Зовнішні чинники структурування політико-комунікативного простору України ..........................................................................................



    139












    3.2. Міжнародні рейтинги України як фактор зовнішніх інформаційних впливів ............................................................................................................



    156




    3.3. Принципи та механізми забезпечення політико-комунікативної безпеки Української держави у контексті впливів міжнародних рейтингів та моніторингів ............................................................................




    175




    Висновки до третього розділу ......................................................................


    189




    ВИСНОВКИ ...................................................................................................


    191




    ДОДАТКИ ......................................................................................................


    194




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................


    199






    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю впровадження адекватних механізмів забезпечення національної безпеки держави в умовах глобалізації політико-комунікативних процесів та інтенсифікації зовнішніх інформаційних впливів. У сучасних реаліях важливими факторами національної та міжнародної безпеки, що визначають спрямованість міжнародних політичних комунікацій, є транзит демократичних інститутів та цінностей; забезпечення прав та свобод людини, верховенства закону; створення умов соціального розвитку та конкурентного ринку; боротьба з корупцією; захист навколишнього середовища тощо. Зазначені імперативи м’якої безпеки” (soft security”) перетворилися на основні критерії оцінки, позиціонування та рейтингування сучасних держав та політичних режимів на мапі світу”.
    Стабільно низькі або дуже посередні місця України у міжнародних рейтингах забезпечення засадничих прав та свобод людини, розвитку демократії зумовлюють процедури постійних моніторингів, які проводяться щодо України низкою міжнародних організацій (Рада Європи, ОБСЄ, Міжнародна група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням брудних грошей тощо). Час від часу перед Україною постає загроза включення її до чорного” списку проблемних країн, що ускладнює процес інтеграції України до євроатлантичних структур, та об’єктивно ставить перед системою національної безпеки держави завдання подолання наслідків негативного позиціонування України у вимірах міжнародної м’якої” безпеки.
    Йдеться про реальне поліпшення стану функціонування держави та ефективності державного управління, інтенсифікацію політичних комунікацій в межах проблемних дискурсів”, запровадження інституційних механізмів акумуляції та аналізу рейтингових оцінок, модернізації простору політичних комунікацій та комунікативних стратегій з метою більш адекватного реагування на дані міжнародних рейтингів у контексті захисту національних інтересів та забезпечення національної безпеки держави.
    Теоретичні засади проблем забезпечення національної безпеки України викладено в роботах вітчизняних учених О.Бодрука, О.Власюка, В.Горбуліна, В.Крисаченка, О.Маначинського, Б.Парахонського, С.Пирожкова, Т.Стародуб, О.Шевченка та ін.). Проблематика зовнішніх інформаційних впливів та політико-комунікативних аспектів забезпечення національної безпеки держави вивчалась у працях низки зарубіжних та вітчизняних дослідників: В.Бондаренка, Дж.Брауна, О.Вусатюка, Г. Джоветта, Д.Дубова, С.Кара-Мурзи, О.Литвиненка, А.Манойла, С.Недбаєвського, М.Ожевана, В.Петрика, Г.Почепцова).
    Основу дисертації склали праці, присвячені дослідженню масових комунікацій та концепту політичних комунікацій”, який всебічно аналізується західними вченими від початку минулого століття, що обумовило появу низки дослідницьких напрямів у цій сфері: біхевіористського (Г.Лассуелл, П.Лазарсфельд), кібернетичного (К.Дойч, Н. Вінер), структурно-функціонального (Г.Алмонд, Д.Істон), комунікативного (Х.Арендт, А.Грамші, Ю.Габермас). Уроботі використовувались напрацювання російських дослідників процесів політичної комунікації: Т.Андрєєвої, М.Вершиніна, М.Грачова, В.Жебіта, О.Соловйова; та праці вітчизняних учених: О.Бахтіярова, В.Бебика, А.Гуцала, О.Зернецької, О.Картунова, Є.Макаренко, М.Рижкова, М.Розумного, Є.Тихомірової, які охоплюють широке коло питань, пов’язаних із вивченням провідних тенденцій розвитку та функціонування глобального комунікативного простору.
    В процесі дослідження міжнародних рейтингів сучасних держав використано результати напрацювань вітчизняних та російських дослідників, у яких всебічно аналізуються методики рейтингування сучасних держав та кількісних оцінок соціально-політичних процесів (А.Бова, О.Борисова, Т.Митрохіна, С.Мєліхов, Л.Сморгунов), оцінюється ефективність, адекватність та об’єктивність рейтингових оцінок, а також пропонуються альтернативні національні методики укладання рейтингів держав (М.Згуровський, А.Мельвіль, М.Миронюк, І.Тимофєєв), аналізується роль міжнародних рейтингових оцінок у процесах євроінтеграції України (Ю.Гончаров, А.Марусов).
    Утім, у наукових працях вітчизняних вчених відсутнє системне опрацювання проблематики цього дисертаційного дослідження. Особливо бракує наукових праць, у яких висвітлюється взаємозв’язок політичних комунікацій та національної безпеки держави, досліджуються політико-комунікативні процеси, пов’язані із укладанням та оприлюдненням результатів міжнародних рейтингів та моніторингів сучасних держав, а також вплив цих процесів на національну безпеку держави, що й обумовило актуальність теми дослідження.
    Актуальність теми визначила наукове завдання дисертаційного дослідження, яке полягає у розробці пропозицій щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки України на підставі аналізу та оцінки впливів міжнародних рейтингів України на систему забезпечення її політичних комунікацій та національної безпеки.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з планами фундаментальних досліджень та прикладних розробок Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України. Робота виконана в рамках наукового дослідження Проблеми суверенізації та десуверенізації у сучасній системі міжнародної безпеки: актуальні та потенційні загрози збереженню і зміцненню державності та національної єдності України” (№державної реєстрації 0107U007156).
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу принципів та методик укладання міжнародних рейтингів сучасних держав, особливостей використання та інтерпретації результатів рейтингових оцінок, їхнього впливу на стан безпеки зовнішніх та внутрішніх політичних комунікацій держави.
    Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких дослідницьких завдань:
    дослідити теоретико-методологічні засади концепту політико-комунікативної безпеки держави”;
    проаналізувати роль міжнародних рейтингів та моніторингів держав у системі політичних комунікацій та національної безпеки держави;
    з’ясувати особливості трансформацій, яких зазнає простір міжнародних політичних комунікацій та міжнародної безпеки в умовах глобалізації;
    дослідити суб’єктивні й об’єктивні аспекти міжнародних рейтингів та моніторингів держав як факторів здійснення м’якої влади” у системі сучасних міжнародних відносин;
    проаналізувати особливості реалізації впливів міжнародних рейтингів та моніторингів України на геополітичне позиціонування Української держави;
    виробити науково обґрунтовані пропозиції щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки України у контексті протидії суб’єктивно обумовленим деструктивним впливам міжнародних моніторингів та рейтингів держави на систему її національної безпеки.
    Об’єктом дослідження є політико-комунікативна складова національної безпеки держави.
    Предметом дослідження є чинники та механізми впливу міжнародних рейтингів України на систему забезпечення її політичних комунікацій та національної безпеки.
    Методи дослідження. Специфіка досліджуваної проблеми обумовила вибір методологічних принципів і підходів, адекватних меті і завданням дисертаційної роботи.
    Застосування комунікативного підходу до аналізу політичних процесів дозволило дослідити безпекові аспекти взаємодії та взаємовпливів міжнародних політичних акторів з точки зору обміну ними інформаційними повідомленнями (месиджами”) у процесі здійснення політичних комунікацій.
    При виконанні дисертаційної роботи використовувалися загальнонаукові методи: структурно-функціональний метод з метою дослідження сутності, функцій та змісту концепту політико-комунікативної безпеки” як складової національної безпеки держави, міжнародних рейтингів та моніторингів сучасних держав як міжнародних комунікативних систем; компаративний метод у процесі дослідження та аналізу методик укладання міжнародних рейтингів держав; інституційний метод для виявлення ролі суб’єктів рейтингової діяльності в процесі формування та трансформації політичних комунікацій.
    Окрім загальнонаукових методів, з метою аналізу системи реалізації результатів рейтингування держав у мас-медіа, використовувались також спеціальні емпіричні методи досліджень (контент-аналіз тощо).
    Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на основі широкого кола джерел і наукової літератури проаналізовано ризики та виклики, що постають перед національними державами у контексті укладання міжнародних рейтингів держав, обґрунтовано впливи міжнародних рейтингів України на стан безпеки політичних комунікацій держави, а також на механізми та засоби забезпечення політико-комунікативної складової національної безпеки держави в умовах глобалізаційних процесів.
    В роботі:
    набуло подальшого розвитку теоретичне осмислення сутності, функцій та змісту концепту політико-комунікативної безпеки” як невід’ємної складової національної безпеки держави, що забезпечує стабільність та ефективність політичних комунікацій, запобігає деструктивним впливам на соціально-політичну систему у процесі здійснення державою внутрішніх та зовнішніх політичних комунікацій;
    проаналізовано роль міжнародних рейтингів держав у системі політичних комунікацій як важливого засобу інформаційного забезпечення управлінських процесів, а також фактору інформаційно-комунікативного впливу, ефекти якого (іміджування, позиціонування, формування громадської думки, маніпулювання) відіграють як деструктивну, так і конструктивну роль у процесах забезпечення національної безпеки держави;
    з’ясовані особливості трансформацій простору міжнародної безпеки в сучасних умовах, що характеризуються посиленням гуманітарної складової міжнародної безпеки, а також зростанням ролі й значення віртуальних просторів” рейтингових оцінок держав, їх позиціонування та іміджування на світових мапах” демократії, корупції, різноманітних свобод, прав людини тощо;
    систематизовано теоретико-методологічні засади побудови міжнародних рейтингів держав, основні напрями та тенденції практичного застосування результатів рейтингування як інструменту зовнішньополітичної діяльності, що поєднує у собі не тільки інформаційні та комунікативні чинники, а й елементи зовнішнього управління” (явного та маніпулятивного) політичними процесами, зокрема, у державах перехідного типу;
    вперше системно досліджено впливи міжнародних рейтингів та моніторингів України на систему її політичних комунікацій та національної безпеки, встановлено взаємозв’язок суб’єктів та об’єктів, каналів та технологій передачі впливів у контексті геополітичного позиціонування Української держави та розвитку внутрішньополітичних процесів;
    розроблено пропозиції та практичні механізми забезпечення політико-комунікативної безпеки держави з точки зору подолання інформаційно-комунікативної нерівності й асиметрії, спричиненої діяльністю зовнішніх суб’єктів міжнародного моніторингу та рейтингування.
    Наукове та практичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення роботи полягає у комплексному розкритті проблеми впливів міжнародних рейтингів та моніторингів на національну безпеку держави у політико-комунікативній сфері, що дозволило обґрунтувати перспективні напрями забезпечення політико-комунікативної безпеки держави.
    Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що матеріали, положення та висновки дисертації можуть бути використані для подальших наукових розробок, пов’язаних із проблематикою забезпечення політичних комунікацій у системі національної безпеки держави, захисту від зовнішніх інформаційних впливів; при підготовці спецкурсів, навчальних програм та посібників з політології, міжнародних відносин, міжнародних комунікацій тощо.
    Результати дисертаційного дослідження використовуються спеціальними кафедрами №2, 5 та 14Національної академії Служби безпеки України у навчальному процесі при викладанні спеціальних дисциплін СД-2 (Контррозвідувальна діяльність СБ України), СД-2а (Розвідувальна діяльність спецслужб іноземних держав), СД-6 (Контррозвідувальний захист національної державності та боротьба з тероризмом); у курсі лекцій Контррозвідувальне забезпечення інформаційної безпеки України” та навчальному посібнику Контррозвідувальна діяльність СБ України із забезпечення інформаційної безпеки держави”; у науково-дослідній роботі Моніторинг відкритих джерел інформації з метою протидії спеціальним інформаційним операціям” (шифр Логос”) (довідка №29/4102від11.07.2008р.).
    Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто авторові і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною працею, в якій дисертантом особисто розроблено пропозиції щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки держави на підставі аналізу та оцінки впливів міжнародних рейтингів сучасних держав на систему забезпечення їхніх політичних комунікацій та національної безпеки.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції оприлюднені і пройшли апробацію під час міжнародних науково-практичних конференцій та семінарів: міжнародному експертному круглому столі” Відкритість та прозорість стосунків української влади з мас-медіа” (25квітня 2006р., м. Київ); міжнародній науковій конференції Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози” (7грудня 2006р., м. Київ); міжнародній конференції Україна та Росія в політичному просторі єдиної Європи” (22жовтня 2007р., м.Київ); міжнародній науково-практичній конференції Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави” (13березня 2008р., м. Київ).
    Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у 6наукових працях, загальним обсягом 3,1ум.друк.арк., в тому числі: 4 у фахових виданнях, затверджених ВАКУкраїни, 2 у збірках матеріалів конференцій.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3розділів, загальних висновків, додатку, списку використаних джерел і літератури. Обсяг дисертації (без врахування списку літератури та додатку) складає 193сторінки, список використаних джерел нараховує 240найменувань.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано розв’язання наукового завдання, що полягає у розробці пропозицій щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки України на підставі аналізу та оцінки впливів міжнародних рейтингів сучасних держав на систему їхніх політичних комунікацій та національної безпеки. Основні наукові й практичні результати полягають у наступному:
    1. Міжнародні рейтинги держав є складним науково-практичним феноменом, що має міждисциплінарний характер і може розглядатися як наукова, інформаційна, діагностична та прогностична система, реалізація якої здійснюється у межах управлінської діяльності. У системі сучасних міжнародних відносин предметна сфера міжнародних рейтингів та моніторингів держав (корупція, права людини, свобода слова, відкритість суспільства, демократичність розвитку, конкурентоспроможність) є впливовим фактором міжнародної політики, важливим ресурсом та об’єктом зовнішньополітичної діяльності, потужною складовою міжнародних політичних комунікацій та міжнародної безпеки.
    2. Основою політико-комунікативної складової національної безпеки держави є політичні комунікації та інституційні механізми їх відтворення. Поняття політико-комунікативної безпеки відображає базовий аспект функціонування політичних структур різного рівня право на інформаційний обмін, комунікацію та конкуренцію у політичній сфері. Рівень забезпечення політико-комунікативної безпеки держави визначається мірою адекватності контенту політичних комунікацій (норм та цінностей, стереотипів, настановлень, пріоритетів розвитку) реальному перебігу політичних процесів. Міжнародні рейтинги держав як елемент зворотного зв’язку в процесах управління та як фактор формування громадської думки, міжнародного іміджу та позиціонування сучасних держав можуть відігравати конструктивну та деструктивну роль в процесах забезпечення національної безпеки держави.
    3. Завдяки зовнішнім впливам у сфері м’якої” безпеки, спрямованим на геокультурне, геополітичне, геоекономічне позиціонування сучасних держав у вимірах кризовості”, об’єктивно виникають передумови для легальної десуверенізації держав, які відповідають рейтингам неспроможної державності”, недемократичності», несвободи” тощо. Подібне позиціонування (визначення позиції кожної держави у системі координат м’якої” безпеки) реалізується в процесі укладання глобальних рейтингів країн світу та цілих регіонів.
    4. Переважна більшість міжнародних рейтингів держав, у тому числі такі впливові рейтинги як Freedom House”, Heritage Foundation”, Transparency International”, Fund for Peace”, будуються на основі використання суб’єктивних експертних оцінок, різноманітних опитувань, використанні матеріалів із мас-медіа, що позначається на достовірності отриманих результатів та залишає можливості маніпулювання ними. Результати рейтингових оцінок кризовості”, демократичності”, несвободи”, неспроможності” держав детермінують простір міжнародних політичних комунікацій, впливаючи на формат взаємин держав, міжнародних організацій та наддержавних утворень, а також можуть використовуватись як фактична основа для проведення інформаційних кампаній, ведення інформаційних війн та здійснення інших впливів (введення санкцій, відмова у наданні кредитів, фінансової допомоги тощо).
    5. На міжнародному рівні результати міжнародних рейтингів України в основному негативно позначаються на формуванні міжнародного іміджу держави та геополітично позиціонують Україну як слабку демократію третього світу”, що є джерелом нестабільності та ризиків”, з певним рівнем державної неспроможності” та низькою інвестиційною привабливістю. На національному рівні міжнародні рейтинги та моніторинги України опосередковано впливають на перебіг внутрішньополітичних процесів та є одним із механізмів зовнішнього управління кризами й ризиками через підвищення або пониження позицій країни у рейтингу, що позитивно або негативно позначається на підтримці громадськістю урядових рішень, формуванні громадської думки, сприятливої, або несприятливої для імплементації державних рішень.
    6. В умовах відкритості та неструктурованості інформаційного простору України в процесі її активного залучення до світових інтеграційних та глобалізаційних процесів одним із провідних чинників кризових явищ у політико-комунікативному просторі є конкуренція зовнішніх джерел м’якого” впливу. Подолання та нейтралізація деструктивних впливів міжнародних рейтингів України на безпеку зовнішніх та внутрішніх політичних комунікацій потребує якісних змін як на рівні структурному (державні та недержавні інститути), так і на рівні напрацювання та впровадження комунікативних стратегій. Подібні позитивні зрушення мають полягати в акумуляції” структурами державного управління результатів міжнародних рейтингів та моніторингів з метою генерації альтернативного інформаційного поля, спроможного долати існуючу комунікативну асиметрію та нейтралізувати негативні іміджеві впливи; у впорядкуванні сектору неурядових організацій, розвиткові національних структур моніторингу та наданні державної підтримки аналітичним центрам моніторингу, оцінки та прогнозування, модернізації принципів та механізмів реалізації внутрішніх та зовнішніх політичних комунікацій із урахуванням технологій, які використовуються в процесі укладання міжнародних рейтингів.

    Забезпечення політико-комунікативної безпеки держави потребує розробки та прийняття цілісної Концепції національної комунікативної політики” на засадах визначення національних інтересів, загроз та викликів у комунікативній сфері, пріоритетів інституційного, ціннісного та ідеологічного структурування національного політико-комунікативного простору.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Айвазян С. А. Интегральные показатели качества жизни населения: их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональных сопоставлениях / Айвазян С. А. М. : ЦЭМИ РАН, 2000. 118 с.
    2. Алексеева Т. А. Современные политические теории / Алексеева Т. А. М.: РОССПЭН, 2000. 344 с.
    3. Алмонд Г. Политическая наука : история дисциплины / Г. Алмонд // Полис. 1997. № 6. С. 174 183.
    4. Андрианов В. Административная реформа: мировой исторический опыт и российские реалии / Владимир Андрианов // Маркетинг. 2004. № 4. С. 3 22.
    5. Анохин М. Г. Политические системы : адаптация, динамика, устойчивость / Анохин М. Г. М. : Инфомарт, 1996. 305 с.
    6. Арендт Х. Vita activa или о деятельной жизни / Ханна Арендт ; [пер. с нем. В. Бибихина]. СПб. : Алетейя, 2000. 437 с.
    7. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель ; [пер. с древнегреч. А. И. Доватура]. М. : Мысль, 1983. Т. 4. 1983. 830 с.
    8. База даних забезпечення прав людини у світі Сінгранеллі-Річардз [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.humanrightsdata.org. Назва з екрану.
    9. Барометр світової корупції Transparency International” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.transparency.org.ru/CENTER/c_barometer.asp. - Назва з екрану.
    10. Бауман З. Глокализация, или кому глобализация, а кому локализация / З.Бауман // РЖ Социальные и гуманитарные науки. Сер. 11 : Социология. 2000. № 1. С. 24 28.
    11. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Ульрих Бек ; [пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; общ. ред. и послесл. А. Филиппова]. М. : Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.
    12. Блинов А. С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка / Блинов А. С. М. : МАКС Пресс, 2003. 149 с.
    13. Бова А. А. Корупція, державне управління, демократія і соціально-економічний розвиток: характер взаємозв’язку / А. А. Бова // Український соціум. 2004. № 3. С. 11 21.
    14. Бодрук О. С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти : [монографія] / Олег Сергійович Бодрук. К. : НІПМБ, 2001. 300 с.
    15. Борисова Е. И. Интегральные показатели социально-экономического развития регионов / Е. И. Борисова // Вестник Московского университета. Сер. 5 : География. 2005. № 4. C. 45 49.
    16. Боровкова Т. И. Мониторинг развития системы образования: теоретические аспекты. Ч. 1 / Т. И. Боровкова, И. А. Морев. Владивосток : Изд-во Дальневосточного университета, 2004. 150 с.
    17. Бушев А. Б. Футурологические и экспланаторные концепции Ф.Фукуямы относительно роли международного права в политике национальных государств / А. Б. Бушев // Вестник Московского университета. Сер. 18 : Социология и политология. 2005. № 2. С. 147 152.
    18. Вардомацкий А. Рейтинг / Андрей Вардомацкий // Социология : энциклопедия. Минск : Книжный дом, 2003. С. 848.
    19. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине / Н. Винер ; [пер. с англ. И. Соловьева]. М. : Сов. радио, 1968. 328 с.
    20. Вовк В. Опасность экологического занавеса” / В. Вовк, Б. Гаврилишин // Зеркало недели. № 4 (532). 5 11 февраля 2005 г.
    21. Войтоловский Ф. Г. Проблематика глобального управления в западной политологии / Ф. Г. Войтоловский // Международные процессы. 2005. Т. 3, № 1. С. 42 52.
    22. Волес В. Творення політики в Європейському Союз / В. Волес, Г. Волес ; [пер. з англ. Р.Ткачук]. К. : Основи, 2004. 871 с.
    23. Вулфовиц объявил войну коррупции [Электронный ресурс]. Режим доступа : http://www.gazeta.ru/2006/04/17/oa_196376.shtml. Название с экрана.
    24. Вусатюк О. Цивилизационные дрейфы и цивилизационная безопасность восточноевропейского мира / Олег Вусатюк // Экономические стратегии. 2005. № 5 6. С. 30 35.
    25. Галич А. Грантоеды или кирпичики гражданского общества / Андрей Галич // Зеркало недели. № 5 (584). 11 17 февраля 2006.
    26. Гараджа А. В. Бодрийяр / А. В. Гараджа // Современная западная философия : словарь. М. : Политиздат, 1991. 414 с.
    27. Гасанова И. Не в коня грант / И. Гасанова, Б. Рудь // Эксперт. 2006. № 43 (92). С. 74 80.
    28. Гончаров Ю. Застосування системи рейтингових оцінок як засіб ефективного управління процесом євроінтеграції / Ю. Гончаров, Ю. Петін, О. Сальник // Економіка України. 2005. № 11. С. 73 82.
    29. Горбань С. Борьба с коррупцией: осеннее обострение / С. Горбань // Новый век. 25 ноября 2000 г.
    30. Гордукалова Г. Ф. Мониторинг документального потока для информационной диагностики прогнозируемых объектов / Г. Ф. Гордукалова, Л. В. Юдина. М. : ИПКИР, 1991. 108 с.
    31. Грамши А. Политическая борьба и война // Тюремные тетради : (избр. произв.) : в 3 т. / Антонио Грамши. М., 1957. Т 3. 1957. С. 191 200.
    32. Грачев М. Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития / Грачев М. Н. М. : Прометей, 2004. 328, [1] с.
    33. Грачев М. Н. Средства коммуникации как инструмент преобразования социально-политической действительности / М. Н. Грачев // Вестник Российского университета дружбы народов. Серия : Политология. 2001. № 3. С. 88 103.
    34. Гребініченко О. Ю. Інформаційні аспекти глобального політичного управління: проблеми десуверенізації”, зовнішнього управління” та неспроможної державності” / О. Ю. Гребініченко // Нова парадигма. 2007. № 71. С. 170 187.
    35. Гребініченко О. Ю. Комунікативна безпека політичних структур та їхня опірність зовнішнім інформаційним впливам / О. Ю. Гребініченко // Стратегічна панорама. 2007. № 1. С. 191 196.
    36. Гребініченко О. Ю. Криза комунікацій в постіндустріальних країнах та перспективи розвитку демократичного проекту” / О. Ю. Гребініченко // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2007. № 3. С. 144 149.
    37. Гребініченко О. Ю. Міжнародні рейтинги держави як фактор зовнішніх інформаційних впливів / О. Ю. Гребініченко // Нова парадигма. 2008. № 76. С. 151 163.
    38. Гребініченко О. Ю. Проблеми позиціонування України в інформаційному просторі єдиної Європи” : фактор моніторингу / О. Ю. Гребініченко // Україна та Росія в політичному просторі «єдиної Європи» : матеріали міжнародної конференції / Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки. К. : Фоліант, 2007. С. 191 192.
    39. Гребініченко О. Ю. Міжнародні рейтинги держави як фактор зовнішніх інформаційних впливів / О. Ю. Гребініченко // Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави: зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 13 березня 2008 р.) / Нац. акад. Служби безпеки України. К. : Захаренко В. О., 2008. С. 86 96.
    40. Гуцал А. Віртуальна Росія: парадокси сходження до реально-ринкового суспільства [Електронний ресурс] / Анатолій Гуцал, Микола Ожеван // Стратегічна панорама. 1998. № 3 4. Режим доступу до журн. : www.niss.gov.ua/book/panorama/gutsal.htm.
    41. Даль Р. О демократии / Р. Даль ; [пер. с англ. А. С . Богдановского]. М. : Аспект Пресс, 2000. 208 с.
    42. Дацюк C. Внешнее управление [Электронный ресурс] / Сергей Дацюк. Режим доступа : http://insi.org.ua/reprint/VneshUpravlenie-SDacyuk.htm.
    43. Дергачов О. Розширення ЄС і нові параметри європейського курсу України / О. Дергачов // Розширення ЄС. 2003. № 1. С. 70 78.
    44. Диксон П. Фабрики мысли / Пол Диксон ; [пер. с англ., предисл. Н. Ютанова]. М. : АСТ, 2004. 506 с.
    45. Динмор Г. Сенат изучает причины недовольства американской политикой содействия демократии [Электронный ресурс] / Гай Динмор // Financial Times. July 9, 2006. Режим доступа : http://www.inopressa.ru/print/ft/2006/06/09/13:26:27/democratie.
    46. Дробот Г. Кризис современной модели мироустройства и проблема десуверенизации / Г. Дробот // Вестник Московского университета. Сер. 18 : Социология и политология. 2004 № 4. С. 77 87.
    47. Дубов Д. В. Політико-комунікативна безпека України у євроінтеграційному контексті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 21.01.01 Основи національної безпеки держави (політичні науки)” / Д. В. Дубов. К. : Науковий світ, 2007. 20 с.
    48. Дубов Д. В. Безпека політичних комунікацій: сутність і зв'язок із загальною системою національної безпеки України / Д. В. Дубов // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2006. № 4. С. 155 160.
    49. Дугин А. Вооруженные силы России вХХIвеке / А. Дугин // Независимая газета. 19 ноября 2004 г.
    50. Дугин А. Мир охвачен сетевыми войнами / А. Дугин // Независимая газета. 25 ноября 2005 г.
    51. ЕС недоволен уровнем защиты прав человека в Украине [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://president.org.ua/news/news-172495. Название с экрана.
    52. Жебит В. А. Теория коммуникации в свете новой парадигмы / В. А. Жебит // Актуальные проблемы психологии и педагогики : сборн. научн. труд. Ч. 1. М. : Союз, 2005. С. 96 103.
    53. Жебит В. А. Новый взгляд на коммуникацию / В. А. Жебит // Актуальные проблемы психологии и педагогики : сборн. научн. труд. Ч. 1. М. : Союз, 2005. С. 103 107.
    54. Загоруйко Ю. Рейтинг конкурентоспособности : двигатель прогресса или ярмарка тщеславия? / Ю. Загоруйко // Зеркало недели. № 45 (573). 19-25 ноября 2005 г.
    55. Звіт про світову конкурентоспроможність 2007 [Електронний ресурс] / Міжнародний інститут розвитку управління. Режим доступу: http://www.imd.ch/research/publications/wcy/wcy_book.cfm. Назва з екрану.
    56. Згуровский М. Украина в глобальных измерениях устойчивого развития / Михаил Згуровский // Зеркало недели. № 19 (598). 20 26 мая 2006 г.
    57. Згуровский М. Исследовательские университеты : шанс для Европы / Михаил Згуровский // Зеркало недели. № 39 (618). 14 20 октября 2006 г.
    58. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. К. : Освіта, 1999. 351 с.
    59. Зорькин В. Апология Вестфальской системы / Владимир Зорькин // Россия в глобальной политике. 2004. Т.2, № 3. С. 18 24.
    60. Иванов Д. Виртуализация общества / Д. Иванов. СПб. : Петербургское Востоковедение, 2000. 96 с.
    61. Індекс глобалізації A.T. Kearny & Foreign Policy [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.foreignpolicy.com/story/ cms.php?story_id=3995. Назва з екрану.
    62. Індекс глобальної конкурентоспроможності World Economic Forum” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.gcr.weforum.org. Назва з екрану.
    63. Індекс демократизації Freedom House” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.freedomhouse.org/template.cfm?page=17 &year=2006. Назва з екрану.
    64. Індекс державного управління Freedom House” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.freedomhouse.org/template. cfm?page= 139&edition=8. - Заголовок з екрану.
    65. Індекс економічної свободи Heritage Foundation” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.heritage.org/research/features. - Назва з екрану.
    66. Індекс економічної свободи Economic Freedom Network” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.freetheworld.com. Назва з екрану.
    67. Індекс конкурентоспроможності Міжнародного інституту розвитку управління [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.imd.ch/research/centers/wcc/. Назва з екрану.
    68. Індекс неспроможних держав Fund for Peace” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.fundforpeace.org/programs/fsi/ fsindex.php. Назва з екрану.
    69. Індекс політії (проект Політія”) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.cidcm.umd.edu/inscr/polity. Назва з екрану.
    70. Індекс політичних прав та свобод Freedom House” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.freedomhouse.org/template. cfm?page=15. Назва з екрану.
    71. Індекс політичних ризиків Political Risk Services Group” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.prsgroup.com/ ICRG.aspx. - Назва з екрану.
    72. Індекс політичної стабільності Eurasia Group” [Електронний ресурс]. Режим доступу : www.eurasiagroup.net/. Назва з екрану.
    73. Індекс свободи преси Репортери без кордонів” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rsf.org/. Назва з екрану.
    74. Індекс свободи преси Freedom House” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.freedomhouse.org/template.cfm?page=16. Назва з екрану.
    75. Індекс сприйняття корупції Transparency International” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.transparency.org/. Назва з екрану.
    76. Індекс трансформації Фондy Бертельсманна” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.bertelsmann-transformation-index.de/. Назва з екрану.
    77. Індекс хабарників Transparency International” [Електронний ресурс]. Режим доступу : www.transparency.org/policy_research/surveys_ indices/bpi. - Назва з екрану.
    78. Індикатори державного управління Світового банку [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://info.worldbank.org/governance/ wgi2007. - Назва з екрану.
    79. Інтернет-ресурс Організації з безпеки та співробітництва в Європі [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.osce.org/. Назва з екрану.
    80. Інтерне
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины