АНГЛОМОВНИЙ ДИСКУРС МІЖНАРОДНИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ : АНГЛОЯЗЫЧНЫЙ ДИСКУРС МЕЖДУНАРОДНЫХ ПРЕСС-КОНФЕРЕНЦИИ: структурные, семантические и прагматические аспекты



  • Назва:
  • АНГЛОМОВНИЙ ДИСКУРС МІЖНАРОДНИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
  • Альтернативное название:
  • АНГЛОЯЗЫЧНЫЙ ДИСКУРС МЕЖДУНАРОДНЫХ ПРЕСС-КОНФЕРЕНЦИИ: структурные, семантические и прагматические аспекты
  • Кількість сторінок:
  • 256
  • ВНЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Рік захисту:
  • 2008
  • Короткий опис:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ



    УДК 811.111’37

    ОЖИДРЯНОВА ВЛАДЛЕНА ГЕННАДІЇВНА



    АНГЛОМОВНИЙ ДИСКУРС МІЖНАРОДНИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ


    Спеціальність 10.02.04 германські мови


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук


    Науковий керівник
    кандидат філологічних наук,
    професор Н.Ф. Гладуш


    Київ 2008








    ЗМІСТ
    ВСТУП ............................... 4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ МІЖНАРОДНИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ ........................................................................ 13
    1.1. Підходи до визначення поняття дискурс” в сучасних лінгвістичних дослідженнях .............................................................................................. 14
    1.2. Дискурс міжнародних прес-конференцій у сфері паблік рілейшнз ........ 19
    1.3. Загальна характеристика англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій ......................................................................................... 31
    1.3.1. Інституційні риси дискурсу міжнародних прес-конференцій ........ 31
    1.3.2. Інтерактивні риси дискурсу міжнародних прес-конференцій ........ 44
    1.4. Методика аналізу англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій ......................................................................................... 50
    Висновки до першого розділу .................................................................................... 54
    РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИСКУРСУ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ .................................. 57
    2.1. Концептуальний простір дискурсу міжнародних прес-конференцій ...... 57
    2.2. Типологія англомовного дискурсу прес-конференцій у ракурсі фреймової семантики .................................................................................... 67
    2.2.1. Прес-конференція повідомлення” .................................................... 68
    2.2.2. Прес-конференція коментар” ............................................................ 75
    2.2.3. Прес-конференція конфлікт” .............................................................79
    2.3. Дискурс міжнародних прес-конференцій в темпоральній структурі комунікативної події ..................................................................................... 83
    2.3.1. Дискурс-стимул .................................................................................. 86
    2.3.2. Дискурс-реакції .................................................................................. 91
    2.4. Рольова структура дискурсу прес-конференцій ......................................... 96
    2.5. Специфіка комунікативно-інтенціонального змісту висловлень англомовного дискурсу прес-конференцій ............................................... 109
    Висновки до другого розділу ..................................................................................... 119
    РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ МІЖНАРОДНИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ ........................................ 123
    3.1. Комунікативні стратегії і тактики в сучасних дослідженнях дискурсу ........................................................................................................ 123
    3.2. Комунікативні стратегії і тактики представника інституції ..................... 128
    3.2.1. Стратегія інформування щодо позиції інституції ........................... 128
    3.2.2. Стратегія демонстрації власного ставлення до питання журналіста .......................................................................................... 141
    3.3. Комунікативні стратегії і тактики представника ЗМІ ............................... 153
    3.3.1. Стратегія пошуку інформації ........................................................... 154
    3.3.2. Стратегія демонстрації власних поглядів ....................................... 161
    Висновки до третього розділу ................................................................................... 173
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................................ 175
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................... 181
    СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................................... 203
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...................................... 204
    ДОДАТКИ.................................................................................................................... 215
    Додаток А. Приклади типів англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій...................................................................... 216
    Додаток Б. Таблиця загальної класифікації комунікативних стратегій і тактик учасників мовленнєвої взаємодії дискурсу
    прес-конференцій ..................................................................... 257









    ВСТУП
    Прес-конференція є розповсюдженим засобом організації спрямованих комунікативних процесів у сфері інформаційної діяльності суспільства. В сучасному інформаційному світі вони допомагають людству вирішувати питання, пов’язані з найрізноманітнішими сферами життєдіяльності. Їм відводять значний час телевізійного простору, присвячують окремі статті в багатосторінкових виданнях газет та журналів. Проте, незважаючи на вагому соціальну роль, яку відіграють прес-конференції, не існує жодної мовознавчої праці, присвяченої їхньому дослідженню. Знаходимо окремі аспекти дослідження дискурсу прес-конференції в лінгвістичних працях, присвячених вивченню теорії комунікації [див. 14; 39; 75; 103; 126; 204; 217; 223], політичному [див. 7; 10; 64; 74; 78; 85; 86; 108; 164; 165; 206], рекламному [див. 2; 46; 55; 125; 135; 181], а також медійному [див. 47; 54; 124; 162; 166; 203; 227] дискурсів. Інші вчені [12; 82; 110; 127; 159; 239] розглядають дискурс прес-конференцій як елемент дискурсу у сфері паблік рілейшнз. Таким чином, залишається спірним питання типу дискурсу, складовою якого є дискурс міжнародних прес-конференцій, не вивчені його структурні та комунікативно-прагматичні особливості, не підтверджена гіпотеза про те, що дискурс міжнародних прес-конференцій є окремим особливим типом дискурсу.
    Розглядаючи дискурс як продукт розумово-мовленнєвої діяльності індивідів, лінгвісти намагаються встановити зв’язок мови з різними сторонами людської діяльності [43; 44; 102; 127; 128; 146; 147], знайти розв’язання актуальних проблем, пов’язаних із вивченням процесів та результатів предметно-пізнавальної діяльності індивідів [15; 52; 218; 220; 246].
    Встановлюючи особливості сучасного англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій, ми спиралися на теоретичні надбання комунікативної [5; 12; 13; 17; 31; 44; 51; 127; 222; 233] і когнітивної лінгвістики [2; 32; 58; 59; 60; 67; 90; 157; 190; 220; 245; 249] у межах когнітивно-дискурсивної парадигми у сучасному мовознавстві. Такий підхід дозволив представити англомовний дискурс міжнародних прес-конференцій як цілісну єдність, в якій взаємопов’язані композиційні, семантичні і комунікативно-прагматичні аспекти.
    Актуальність обраного дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних філологічних студій на вивчення дискурсу в лінгвокогнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах й особливим інтересом до дискурсів, які мають гібридний характер. Вирішення поставленої проблеми сприятиме кращому розумінню механізмів побудови і закономірностей функціонування дискурсу міжнародних прес-конференцій. Аналіз структурних, семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій є важливим для поглиблення уявлень про природу цього типу дискурсу. Актуальним є визначення типології стратегій і тактик комунікантів дискурсу прес-конференцій.
    Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної теми кафедри граматики та історії англійської мови Дослідження проблем англомовного дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект”, що розробляється у Київському національному лінгвістичному університеті (тему затверджено на засіданні кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 16 від 24 травня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України № 0106U002115 „Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 11 від 25 червня 2007 року).
    Мета дослідження полягає у встановленні специфіки англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій шляхом розкриття структурних, семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик цього дискурсу. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
    з’ясувати тип дискурсу, який породжується прес-конференцією, і описати композиційну будову зазначеного дискурсу;
    розглянути інституційну природу англомовного дискурсу прес-конференцій міжнародних організацій;
    виявити структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні ознаки англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій;
    побудувати типологію англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій;
    встановити інтенціональний зміст дискурсу прес-конференцій шляхом виявлення основних іллокутивних сил висловлень у даному дискурсі;
    визначити основні комунікативні стратегії і тактики учасників мовленнєвої взаємодії у дискурсі міжнародних прес-конференцій;
    розкрити фактори успішності комунікативної взаємодії цього дискурсу.
    Об’єктом є англомовний дискурс прес-конференцій, які проводяться суспільно-політичними міжнародними організаціями.
    Предмет вивчення складають структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості англомовного дискурсу міжнародних прес-конференції.
    Матеріалом дослідження слугували 100 прес-конференцій таких міжнародних інституцій, як Організація Об’єднаних Націй, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Бюро демократичних інституцій з прав людини, Міжнародної організації з міграції, Міжнародного фонду „Відродження” та Світового банку, які проводилися у 2004-2007 роках.
    Методи дослідження. Мета та завдання дослідження зумовили використання комплексної методики, яка включає традиційні методи лінгвістичного аналізу, а саме метод лінгвістичного спостереження й опису з подальшим теоретичним узагальненням результатів для систематизації, класифікації й інтерпретації структурних особливостей дискурсу міжнародних прес-конференцій; елементи контекстуального аналізу для виявлення впливу рольової структури ситуації спілкування на семантичні та функціональні особливості висловлень учасників мовленнєвої взаємодії. Для визначення семантичних особливостей сучасного англомовного дискурсу прес-конференцій та розкриття його семантичної структури використовувалась методика фреймового моделювання. Метод актомовленнєвого аналізу дозволив з’ясувати інтенціональний зміст висловлень учасників дискурсу прес-конференцій та розкрити комунікативно-прагматичні особливості його складових частин. Метод прагматичного аналізу був задіяний для встановлення комунікативних стратегій і тактик учасників дискурсу.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному розгляді англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій, виявленні його диференційних ознак. Англомовний дискурс міжнародних прес-конференцій розглянутий як особливий тип дискурсу у сфері паблік рілейшнз, як інституційний дискурс, виявлено його композиційні особливості, його місце в темпоральній структурі комунікативної події, його рольова структура, з’ясовано основні семантичні та прагматичні характеристики даного типу дискурсу, а також визначено основні комунікативні стратегії і тактики учасників мовленнєвої взаємодії даного дискурсу. Уперше розглянуто лінгвокогнітивний аспект дискурсу прес-конференцій, що дозволило розкрити семантичну структуру і обґрунтувати його семантичну класифікацію. Новим є також установлення факторів успішності мовленнєвої взаємодії англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій.
    Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що виявлення диференційних ознак англомовного дискурсу прес-конференцій є внеском у розробку питань комунікативної лінгвістики, теорії дискурсу. Визначення структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей дискурсу міжнародних прес-конференцій, а саме, розкриття його структури, семантичних особливостей, інтенціонального змісту, встановлення комунікативних стратегій і тактик комунікантів у дискурсі прес-конференцій сприяє подальшому розв’язанню проблем загальної теорії комунікації.
    Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів і висновків у курсі теоретичної граматики англійської мови (розділи Теорія дискурсу”, Прагматика тексту”, Теорія мовленнєвих актів”), ділової англійської мови (розділи Мас-медіа”, Паблік рілейшнз”), у спецкурсах за вибором з когнітивної та комунікативної лінгвістики. Результати дослідження можуть бути використані у професійній діяльності журналістів та спеціалістів з паблік рілейшнз.
    Положення, що виносяться на захист:
    1. Дискурс міжнародних прес-конференцій є складним типом дискурсу, який має ознаки різних типів дискурсів, а саме, політичного, масово-інформаційного, рекламного дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз, і реалізується на їх перетинанні. Даний тип дискурсу забезпечує комунікативний процес, зумовлений потребою одного з комунікантів, представника інституції, передати, а іншого, представника ЗМІ, знайти потрібну інформацію для передачі її масовому адресату, громадськості, шляхом висвітлення в електронних та друкованих засобах інформації. Комунікативна модель дискурсу міжнародних прес-конференцій полягає у наявності вторинного адресанта між первинним адресантом (представником інституції) і адресатом (читачем друкованих ЗМІ, глядачем електронних ЗМІ).
    2. Дискурс міжнародних прес-конференцій є інституційним типом дискурсу, який представляє собою статусно-індексальне спілкування на рівні представник інституту « громадяни” і характеризується як рисами інституційного, так і неінституційного дискурсу. Про інституційну природу зазначеного дискурсу свідчать системне чергування мовленнєвих ходів учасників комунікації, яке відбиває особливе закріплення мовленнєвих ходів за комунікантами, закріплення інституційних ролей за учасниками комунікації, використання стандартних запитань. Можливість обміну ролями між учасниками мовленнєвої взаємодії, використання нестандартних запитань є ознаками неінституційного дискурсу.
    3. Дискурс міжнародних прес-конференцій представляє взаємодію трьох основних моделей комунікаційного акту: лінійної, інтеракційної та трансакційної моделей. Інтерактивний простір комунікативної взаємодії у дискурсі прес-конференцій являє собою систему, яка характеризується відносною відкритістю щодо можливості доступу до неї інших учасників. Топікальне поле комунікативної інтеракції є замкненою системою, кордони якої чітко окреслені і закриті щодо можливості доступу у її межі учасників комунікації цільового поля.
    4. Семантична структура дискурсу міжнародних прес-конференцій моделюється як предметно-центричний фрейм. Його слот ХТОСЬ/ЩОСЬ заповнюється ім’ям особи, яка обговорюється на прес-конференції, чи подією, про яку повідомляється. Кількісні, якісні й оцінні параметри об’єкта обговорення на прес-конференції заповнюють слот ТАКИЙ. Спосіб існування (слот ЩО РОБИТЬ) представлений лексичними одиницями, що сповіщають про певний факт: повідомлення про певні події; коментування, що передбачає надання власної точки зору; протиставлення позиції інституції щодо події, особи або дій. Відповідно, типологію дискурсу міжнародних прес-конференцій можна представити як прес-конференції повідомлення”, прес-конференції коментарі”, прес-конференції конфлікти”. Побудова предметно-центричного фрейму як прототипа семантичної структури англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій змінюється в межах кожного типу дискурсу прес-конференцій.
    5. Дискурс прес-конференцій може розгортатися на різних фазах темпорального розвитку комунікативної події. Дискурсивна темпоральна динаміка події характеризується фазою інформативного приводу (дискурс-стимулом) і фазою респонсивних дискурсів: контрудару, захисту, примирення, утримання від коментарів. Прес-конференція повідомлення” відображає зріз фрагменту дійсності на фазі дискурс-стимулу розвитку комунікативної події. Прес-конференція конфлікт” актуалізується в часовій перспективі у процесі розгортання респонсивних дискурсів. Прес-конференція коментар” може бути представлена як у фазі дискурс-стимулу, так і у фазі респонсивних дискурсів.
    6. Специфіка комунікативно-інтенціонального змісту висловлень дискурсу прес-конференцій полягає у роздвоєнні іллокутивного змісту висловлювання мовця. Творцем усіх іллокутивних значень висловлювання виступає адресант, а одержувачем цих значень адресат: реципієнт-медіатор та дистанційований реципієнт. Спосіб одночасної реалізації мовцем в одному висловлюванні двох різноспрямованих комунікативних інтенцій дозволяє йому зберегти комунікативний пріоритет і в той же час передати інформацію дистанційованому реципієнту, здійснивши вплив на нього.
    7. Дискурсу міжнародних прес-конференцій притаманні такі комунікативні стратегії представника інституції, як інформування щодо позиції інституції та демонстрації власного ставлення до репліки журналіста. Журналіст в дискурсі прес-конференцій реалізує стратегії пошуку інформації та демонстрації власних поглядів. Стратегії обох комунікантів можуть бути конвенціональними, конфліктними чи маніпулятивними. Стратегії інформування щодо позиції інституції та пошуку інформації є первинними для даного дискурсу. До вторинних стратегій англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій належать стратегія представника інституції демонстрації власного ставлення до репліки журналіста та стратегія демонстрації власних поглядів журналіста.
    8. Комунікативні стратегії обох комунікантів в прес-конференції реалізуються універсальними та неуніверсальними тактиками. До універсальних тактик належать тактики, які використовуються усіма комунікантами дискурсу міжнародних прес-конференцій, а саме, представниками інституції і представниками ЗМІ. До неуніверсальних тактик належать тактики наявні у мовленні лише одного з двох учасників мовленнєвої взаємодії, або представника інституції, або журналіста.
    Апробація результатів дисертації здійснювалася на 7 конференціях, у тому числі трьох міжнародних науково-практичних конференціях Когнітивні та дискурсивні структури германських мов у соціокультурному просторі комунікації” (Київ, 2005 р.), Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (Горлівка, 2005 р.), Номінація і дискурс” (Мінськ, 2006 р.), на 7-й Всеукраїнській науково-практичній конференції Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2005р.), на трьох міжвузівських науково-практичних конференціях Лінгвістична наука й освіта в європейському вимірі” (Київ, 2005 р.), Український досвід спільнотного згуртування” (Київ, 2006 р.) та Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики в контексті євроінтеграції” (Київ, 2006 р.).
    Публікації. Основні положення й результати дослідження відображені в трьох наукових статтях автора, опублікованих у фахових виданнях України (2,07 др. арк.) та у трьох матеріалах та тезах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій 2, 52 др. арк.
    Структура роботи. Дисертація загалом обсягом 257 сторінок (обсяг тексту дисертації становить 180 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та двох додатків, що містять приклади аналізованих протоколів прес-конференцій міжнародних організацій.
    У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, описано методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.
    У першому розділі Теоретико-методологічні засади дослідження англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій” розглянуто основні проблеми вивчення дискурсу; з’ясовано диференційні ознаки та особливості комунікативної структури англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій як особливого типу дискурсу. Дискурс міжнародних прес-конференцій досліджено як інституційний дискурс, побудовано інтерактивну модель мовленнєвої взаємодії комунікантів у дискурсі прес-конференцій.
    У другому розділі Структурно-семантичні та прагматичні характеристики дискурсу прес-конференцій” досліджено семантичні особливості англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій крізь призму фреймової семантики; побудовано семантичну класифікацію дискурсу прес-конференцій; виокремлено та досліджено рольова та поліактантна структури дискурсу прес-конференцій; проведено аналіз інтенціонального змісту і способів представлення іллокутивних сил у висловленнях комунікантів англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій.
    У третьому розділі Комунікативні стратегії і тактики англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій” проведено аналіз комунікативних стратегій і тактик учасників мовленнєвої взаємодії англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій, а також з’ясовано фактори успішності інтеракції між комунікантами даного типу дискурсу.
    У загальних висновках підсумовуються результати роботи й окреслюються перспективи подальших досліджень.
    Список використаних джерел містить 260 позицій.
    Додатки містять перелік усіх протоколів прес-конференцій міжнародних інституцій, що слугували матеріалом дослідження, та таблицю загальної класифікації комунікативних стратегій і тактик.
  • Список літератури:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Дослідження дискурсу прес-конференцій як окремого типу дискурсу із залученням методик прагма- та когнітивної лінгвістики сприяло розв’язанню питань визначення дескриптивних та диференційних ознак цього типу дискурсу, допомогло простежити зв’язки між намірами комуніканта, концептуальним змістом комунікативної взаємодії, мовленнєвими засобами досягнення комунікативних цілей і структурою дискурсу прес-конференцій.
    Аналіз англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій проводився на основі вивчення структурних, семантичних і прагматичних засобів, що утворюють його. Доцільність їх розгляду підтверджується тим, що комунікативно-функціональні особливості мовних засобів складають основу дискурс-аналізу. У зв’язку з дослідженням функціональності, динамічної організації дискурсу та комунікативних обставин як найважливішого смислоутворюючого компоненту дискурсу розглядаються такі категорії: а) учасники спілкування (статусно-рольові та ситуативно-комунікативні характеристики); б) умови спілкування (пресупозиції, сфера спілкування, комунікативне середовище); в) організація спілкування (мотиви, цілі та стратегії, розгортання та членування, контроль спілкування та варіативність комунікативних засобів). Дискурс міжнародних прес-конференцій є багатоплановим лінгвістичним явищем, яке складається з єдностей: тематичної, комунікативної і структурної, а, отже, вимагає комплексного підходу до його вивчення, детального дослідження всіх аспектів.
    Дискурс прес-конференцій є складним, або гібридним, типом дискурсу, який реалізується на перетині декількох дискурсів, а саме: політичного, рекламного, медійного дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз. Комунікативна модель дискурсу прес-конференцій відзначена наявністю вторинного адресанта (представника ЗМІ) посередника між автором повідомлення (представником інституції) і масовим адресатом (громадськістю).
    Дискурс міжнародних прес-конференцій є інституційним дискурсом, який представляє собою статусно-індексальне спілкування за рівнем представник інституції « громадяни” через мас-медіа в якості медіатора і характеризується такими рисами інституційності, як особливе закріплення інституційних ролей за учасниками комунікації у рамках статусно-рольових відносин, систематичне чергування мовленнєвих ходів комунікантів, яке відбиває особливу закріпленість мовленнєвих ходів за учасниками комунікації, нерівний комунікативний статус учасників мовленнєвої взаємодії, використання питально-відповідної стратегії як способу надання інформації.
    Інтерактивний простір комунікативної взаємодії у дослідженні дискурсу прес-конференцій являє собою систему, яка характеризується відносною відкритістю щодо можливості доступу до неї інших учасників. Поняття топікального поля комунікативної інтеракції розглядається як відносно замкнена система, кордони якої чітко окреслені тематично-змістовною наповненістю реплік комунікантів. Комунікант цільового поля для отримання доступу до топікального поля потребує докладання додаткових когнітивних зусиль, оскільки його знаходження у зоні аудіо- чи відеосприйняття ще не означає, що йому вдасться проникнути у мовленнєву взаємодію.
    Мовленнєва діяльність комунікантів прес-конференції представляє процес обміну пакетами інформації”, інакше кажучи, моделюється у вигляді фреймів, концептуальних і прототипових моделей, які спрямовують поведінку учасників комунікації. Застосовуючи фреймове моделювання для дослідження семантичних особливостей дискурсу прес-конференцій, ми побудували класифікацію останніх. Виокремлюємо прес-конференцію повідомлення”, прес-конференцію коментар”, прес-конференцію конфлікт”.
    Дискурс прес-конференції повідомлення” характеризується тим, що в комунікативній поведінці представника інституції спостерігається наявність різноманітних мовних засобів зниженої категоричності. Зменшення мовцем впевненості в істинності пропозиції пов’язане з особливостями формування та представлення повідомлення. Представник інституції репрезентує позицію інституції і використовує мовні засоби деперсоналізації. За допомогою використання ряду деперсоналізованих зворотів досягається посилення впливу на адресата через створення ефекту максимальної об’єктивності повідомлення, імплікації альтернативності. В прес-конференції повідомленні” представник інституції посилається не на власну думку, а на дані, отримані з інституційних джерел. Такий тип дискурсу прес-конференцій передає фактологічну інформацію про суспільну чи політичну подію, яка відбувається або вже відбулася. В повідомленні, в першу чергу, виділяються головні учасники події, її передісторія, можливі наслідки. Якщо ж у події, яка висвітлюється на прес-конференції, немає передісторії, то підкреслюється порядок дій сторін називається інформаційний привід і реакція сторін.
    Дискурс прес-конференції коментарю” характеризується тенденцію до посилення ролі адресанта у мовленнєвій взаємодії, що передається за допомогою низки особових зворотів I believe, I guess, I think, емфатичних мовних одиниць I insist, I underline, засобів вираження епістемічнної модальності I would appeal, I would urge. Ці мовні одиниці вживаються, коли представник інституції бере на себе відповідальність за власні слова, тобто йдеться про своєрідну опозицію all believe :: I believe. У мовленнєвій реалізації прес-конференції коментарю”, комуніканти використовують також загальні лінгвориторичні прийоми; зокрема, застосування інвективної лексики, частотні апеляції до власної позиції як до джерела інформації, незначний рівень фактологічної інформативності, привертання уваги адресата.
    Дискурс прес-конференції конфлікту” характеризується використанням категоричних тверджень за допомогою мовних засобів протиставлення та заперечення. Мовні одиниці типу conversely; in a contrary; opposite way; in contrast; on the other hand; but виконують функцію привернення уваги адресата, збільшують іллокутивну силу висловлювання. Дискурсу прес-конференції конфлікту” властиве заперечення, яке супроводжується попередньою чи наступною аргументацією, що експлікується через вживання конекторів типу since, due to, because of тощо.
    Дискурс прес-конференцій може розгортатися на різних фазах темпорального розвитку комунікативної події. Дискурсивна темпоральна динаміка події характеризується фазою інформативного приводу (дискурс-стимулом), і фазою дискурс-реакцій: контрудару, захисту, примирення, утримання від коментарів. Прес-конференція повідомлення” і прес-конференція коментар” відображають зріз фрагменту дійсності на фазі дискурс-стимулу розвитку комунікативної події. Прес-конференція конфлікт” актуалізується в часовій перспективі у процесі розгортання дискурс-реакцій.
    Рольова структура дискурсу прес-конференцій передбачає взаємодію двох основних ролей: суб'єкта / адресанта і об'єкта / адресата. Тим не менш, в різних комунікативних ситуаціях ці ролі мають свою специфіку і втілюються в багатьох варіантах. Досліджена рольова структура дискурсу прес-конференцій, відрізняючись рухомістю ролей та їх амбівалентністю, є вихідною від рольової опозиції Звинувачувач Звинувачений”.
    Специфіка комунікативно-інтенціонального змісту висловлень дискурсу прес-конференцій полягає у роздвоєнні іллокутивного змісту висловлювання, продуцентом якого виступає мовець. Суттєвою ознакою мовленнєвого ходу з роздвоєним іллокутивним змістом є те, що творцем усіх іллокутивних значень висловлювання, що реалізується у такому ході виступає одна особа мовець, а одержувачем цих значень адресат: реципієнт-медіатор та дистанційований реципієнт. Спосіб одночасної реалізації мовцем в одному висловлюванні двох різноспрямованих комунікативних інтенцій дозволяє йому зберегти комунікативний пріоритет, і в той же час передати певну інформацію дистанційованому реципієнту, здійснивши необхідний вплив на нього.
    Переслідуючи комунікативну мету впливу й повідомлення про певний факт або подію, представник інституції реалізує дві стратегії: інформування щодо позиції інституції та демонстрації власного ставлення до репліки журналіста. Комунікативна стратегія інформування щодо позиції інституції реалізується в прес-конференції через комунікативні конвенціональні, конфліктні та маніпулятивні тактики. Стратегію демонстрації власного ставлення представника інституції до питання журналіста представляють конвенціональні тактики прямої кореляції, пояснення, узагальнення і конкретизації, конфліктні тактики антитези, протиставного компромісу, опонування, пояснення незгоди, тактика зміщеної відповіді і тактика мовчання та маніпулятивна тактика маскування. Комунікативні тактики реалізуються через найрізноманітніші комунікативні ходи, вибір яких залежить від статусу комуніканта та багатства його уяви.
    У дискурсі прес-конференцій представник ЗМІ, як правило, застосовує стратегію пошуку інформації. З метою одержання інформації він обирає конвенціональні тактики прямого, непрямого запиту інформації і припущення; конфліктні тактику звинувачення та раптовості; маніпулятивні тактики прихованого запиту інформації та перевтілення. У дискурсі прес-конференцій журналіст також застосовує стратегію, яка розкриває його власні погляди на повідомлення представника ЗМІ або на тему обговорення. Остання представлена рядом тактик, спрямованих на те, щоб шляхом співробітництва, конфлікту або маніпуляції змусити представника інституції підтримати думку, яку журналіст підтримує апріорі. Іншими словами, усі ці тактичні ходи: обачливість, пряма кореляція, розкриття перспективи, узагальнення та конкретизація, опонування, чорне” опонування, маскування працюють на те, щоб надати привілей поглядам представника ЗМІ, а не представника інституції. Маскування відволікає від комунікативного статусу представника ЗМІ. Обачливість приховує обізнаність журналіста про неприємні факти, пов’язані з представником інституції чи власне інституцією, яку він представляє. Тактика розкриття перспективи, згідно з якою думка представника інституції передує точці зору журналіста, залишає останнє слово саме за представником ЗМІ. Якщо повідомлення представника інституції є конкретним, особистим, то журналіст може вдатися до тактики узагальнення і зробити повідомлення придатнішим для плину дискурсу прес-конференціїй. Якщо репліка представника інституції не збігається з тією відповіддю, на яку очікує представник ЗМІ, він може вдатися до тактики конкретизації. А якщо позиція, висловлена представником інституції, є діаметрально протилежною позиції журналіста, він може вдатися до тактики опонування, або чорного” опонування. Остання дозволяє журналісту висловити свою власну думку, одночасно позбавляючи представника інституції можливості висловитися.
    Факторами успішності мовленнєвої взаємодії в дискурсі прес-конференцій виступають постулати якості, повноти, відношення, способу й принцип ввічливості. У мовленнєвих ходах комунікантів наявний фактор бенефактивної спрямованості дій на адресата, який утворюється шляхом взаємодії семантичної ознаки позитивність”, дії адресата, до якої спонукає адресант, і самого адресата. Окрім позитивної оцінки зустрічається також і негативна оцінка в мовленнєвих ходах комунікантів дискурсу прес-конференцій, що пояснюється дотриманням постулату якості.
    Перспектива подальших досліджень вбачається у вивченні вторинних текстів прес-конференцій, а саме ретрансляція повідомлення прес-конференції у електронних та друкованих засобах масової інформації. Розгляд прагмалінгвістичних і лінгвокогнітивних особливостей вторинних текстів сприятиме розв’язанню питань побудови масово-інформаційного дискурсу, який займає чільне місце у життєдіяльності суспільства. Результати дослідження можна використати у вивченні диференційних ознак україномовного дискурсу прес-конференції, що дозволить дослідити лінгвокультурний аспект комунікації.
    Детальний аналіз англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій із залученням методик комунікативної лінгвістики стане внеском у розвиток сучасної дискурсології.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Александрова О.В. Проблема дискурса в современной лингвистике // Когнитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований. Калининград, 1999. С. 9-13.
    2. Анопина О.В. Концептуальная структура англоязычной рекламы косметики: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Черкассы, 1997. 160 с.
    3. Апалат Г.П. Структура, семантика і прагматика текстів інтерв’ю (на матеріалі сучасної англомовної преси): Дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 268 с.
    4. Аристов С.А. Прагмалингвистическое моделирование мены коммуникативных ролей: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / ТвГУ. Тверь, 2001. 28 с.
    5. Аристов С.А., Сусов И.П. Коммуникативано-когнитивная лингвистика и разговорный дискурс. Available from: < http://homepages.tversu.ru/-susov/ aristov.htm. [Cited 2005, 21 February].
    6. Артеменко Т.Н. Прагматика и семантика инициального констативно-ответного микродиалога: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1991. 186 с.
    7. Артемова Е.А. Карикатура как жанр политического дискурса. Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Волгоград, 2002. 26 с.
    8. Арутюнова Н.Д. Стратегии и тактики речевого поведения // Грамматические аспекты изучения предложения и текста. К.: Киевск. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1983. С. 4-12.
    9. Арутюнова Н.Д. Дискурс // ЛЭС. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 136-137.
    10. Бакумова Е.В. Ролевая структура политического дискурса. Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Волгоград, 2002. 224 с.
    11. Баронин А.С. Этническая психология. К.: ТАНДЕМ, 2000 256 c.
    12. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К: ВЦ "Академія", 2004. 344 с.
    13. Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи. Львів: ПАІС, 2005. 264 с.
    14. Безуглая Л.Р. Имплицитные смыслы и модели коммуникации // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. 2006. №725 С. 51-54.
    15. Белл Р.Т. Социолингвистика. Цели, методы, проблемы / Пер. с англ. М.: Международные отношения, 1980. 318 с.
    16. Богданов В.В. Молчание как нулевой речевой акт и его роль в вербальной коммуникации // Языковое общение и его единицы: Межвуз. сб. науч. тр. / Отв. ред. И.П. Сусов. Калинин: Калининск. гос. ун-т. 1986. С. 12-17.
    17. Богданов В.В. Речевое общение: прагматические и семантические аспекты. Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. 88 с.
    18. Бокмельдер Д.А. Стратегии убеждения а политике: анализ дискурса на материале современного английского языка: Автореф. дис. докт. филол. наук: 10.02.04. Иркутск, 2000. 32 с.
    19. Борботько В.Г. Элементы теории дискурса. Грозный, 1981. 258 с.
    20. Борботько В.Г. Общая теория дискурса (принципы формирования и смыслопорождения): Автореф. дис. докт. филол. наук. Краснодар, 1998. 32 с.
    21. Борисова И.Н. Дискурсивные стратегии в разговорном диалоге // Русская разговорная речь как явление городской культуры. Екатеринбург, 1996. С. 21-48.
    22. Брагина Н.Г Имплицитная информация и стереотипы дискурса. М.: Языки русской культуры, 1999. 187 с.
    23. Бузаров В.В. Изучение диалогической коммуникации основная задача коммуникативной грамматики // Вестник Московск. ун-та. Серия 9. Филология. 2002. №1. С. 148-152.
    24. Бурдье П. О телевидении и журналистике. М.: Прагматика культуры, Институт экспериментальной социологии, 2002. 160 с.
    25. Варшавская А.И. Смысловые отношения в структуре языка (на материале современного английского языка): Дис д-ра филол. наук: 10.02.04. Л., 1984. 255 с.
    26. Вежбицкая А. Речевые акты: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 251-275.
    27. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. Отв. ред. М.А.Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
    28. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Пер. с англ. А.Д. Шмелёва. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
    29. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993 а. 200 с.
    30. Воробьёва О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): Дис д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1993 б. 383 с.
    31. Воробьёва О.П. Текстовая номинация в ракурсе когнитивной лингвистики // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации). Материалы Круглого стола, посвященного юбилею Е.С.Кубряковой по тематике ее исследований. М.: Ин-т языкознания РАН, 1997. С. 18-20.
    32. Воронцова Н.Г. Комунікативно-когнітивні особливості вербальної інтеракції зі стороннім реципієнтом: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. Луцьк, 2005. 255 с.
    33. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. М., 1996. 352 с.
    34. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 138 с.
    35. Гедз С.Ф. Комунікативно-прагматичні особливості висловлювань з інтерогативним значенням у сучасній англійській мові: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1998. 159 с.
    36. Гладуш Н.Ф. Повествовательные предложения как квеситивы // Высказывание и дискурс в прагмалингвистическом аспекте: Сб. науч. тр. / Отв. ред. Г.Г. Почепцов. К.: КГПИИЯ. 1989. С. 27-29.
    37. Гладуш Н.Ф. Прагматичні аспекти висловлення і дискурсу. К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. 200 с.
    38. Гнезділова Я.В. Емоційність та емотивність сучасного англомовного дискурсу: структурний, семантичний і прагматичний аспекти: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2007. 291 с.
    39. Гойхман О.Я., Надина Т.М. Основы речевой коммуникации: учебник для вузов / Под ред. проф. О.Я. Гойхмана. М.: Инфра-М, 1997. 272 с.
    40. Голубева И.В. Опыт создания коллективного речевого портрета (на материале экспрессивного синтаксиса мемуарной прозы). Таганрог: Таганрогск. гос. пед. ун-т, 2001. 265 с.
    41. Голубченко Л.М., Віденко М. Деякі міркування щодо політичної комунікації в сучасній Україні (на матеріалі президентських новорічних звернень у порівнянні зі зверненнями канцлерів ФРН) // Записки з романо-германської філології. Одеса: Лат стар, 1998. Вип. 3. С. 101-116.
    42. Гончарова Н.В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К, 2002. 182 с.
    43. Гордон Д., Лаккофф Дж. Постулаты речевого общения: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 276-302.
    44. Грайс Г.П. Логика и речевое общение: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1985. Вып.16. Лингвистическая прагматика. С. 217-238.
    45. Грачев Г., Мельник И. Манипулирование личностью: Организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия. Available from: < http://www.dere.ru/library/grachov/soder.html. [Cited 2006, 26 July].
    46. Гудов В. Дом с привидениями. Политический реванш семиотики. Доклад на Курицынских чтениях. Available from: < http://www.russ.ru/krug/news/20010301.html. [Cited 2005, 21 February].
    47. Гусар М.В. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2004. 166 с.
    48. Гусева О.В. Лингвопрагматический анализ дискурсивно-идиоматических параметров открытого письма в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Иркутский государственный лингвистический университет. Иркутск, 2000. 17 с.
    49. Дацюк С.А. Коммуникативные стратегии модерируемых коммуникаций // Коммуникативные стратегии: Международная научная конференция. Минск: Минский государственный лингвистический университет, 2005. C. 122-131.
    50. Дейк Т.А. ван. К определению дискурса. Available from: < www.nsu.ru/psych/internet/ bits/vandijk2.htm. [Cited 2005, 2 June].
    51. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
    52. Демьянков В.З. Специальные теории интерпретации в вычислительной лингвистике. М.: Изд-во МГУ им. М.В. Ломоносова, 1988. 87 с.
    53. Демьянков В.З. Интерпретация, понимание и лингвистические аспекты их моделирования на ЭВМ. М.: Изд-во МГУ им. М.В. Ломоносова, 1989. 172 с.
    54. Дерябин А. Телевизионные новости как коммуникативное событие. Available from: <www.nsu.ru/psych/internet/bits/tvnews.htm. [Cited 2007, 21 June].
    55. Домовец О.С. Манипуляция в рекламном дискурсе // Языковая личность: аспекты лингвистики и лингводидактики. Волгоград, 1999. С. 61-65.
    56. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. - М.: ЧеРо, Изд-во МГУ, 1997. 344 с.
    57. Дудучава Р.Е. Структура неполносоставных предложений английской диалогической речи: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Тбилисск. гос. ун-т. Тбилиси, 1966. 26 с.
    58. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). М.: Ин-т языкознания РАН, 1992. 216 с.
    59. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Черкаси: Сіяч. 1997. Вип.2. С. 3-11.
    60. Жаботинская С.А. Концептуальний анализ языка: фреймовые сети // Мова. Одеса: Одеський національний ун-т ім. Мечнікова, 2002. С. 68-96.
    61. Зарицкий М.С. Переклад: створення та редагування. К.: Парламентське видавництво, 2004. 120 с.
    62. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. М., 1976. 308 с.
    63. Зернецкий П.В. Речевое обращение на английском языке (Коммуникативно-функциональный аспект дискурса). К.: Лыбидь, 1992. 144с.
    64. Ильин М.В. Слова и смыслы. Опыт описания ключевых политических понятий. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЕН), 1997. 432 с.
    65. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.: УРСС, 2006. 288 с.
    66. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу: Монографія. К.: ІВЦ „Політехніка”, 2002. 288 с.
    67. Йокояма О.Б. Когнитивная модель дискурса и русский порядок слов. М.: Языки славянской культуры, 2005. 424 с. (Studia philologica).
    68. Карабан В.И. Сложные речевые единицы. Прагматика английских асиндетических полипредикативных образований. К.: Вища школа, 1989. 130 с.
    69. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: Ин-т языкознания РАН; ВГПУ, 1992. 330 с.
    70. Карасик В.И. О типах дискурса // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000а С. 5-20.
    71. Карасик В.И. Структура институционального дискурса // Проблемы речевой коммуникации, Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 2000б. С. 25-33.
    72. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 408 с.
    73. Карасик В.И. О категориях дискурса // Языковая личность: социолингвистические и эмотивные аспекты: Сб. науч. тр. ВГПУ; СГУ, Волгоград: Перемена, 2004. С. 267-288.
    74. Карманова З.Я. Политический дискурс: поиск убедительности, М.: Диалог-МГУ, 1998. 213 с.
    75. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. 175 с.
    76. Квадратура смысла: Французская школа анализа дискурса. (Пер-д с франц. и португ.) / Общ. ред. и вступ. Ст. П. Серио; предисл. Ю.С. Степанова. М.: ОАОИГ Прогресс”, 1999. 316 с.
    77. Кларк Г.Г., Карлсон Т.Б. Слушающие и речевой акт // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып. ХVII: Теория речевых актов. С. 270-321.
    78. Коваль Н.М. Дискурсна проблематика: виокремлення суспільно-політичного дискурсу як різновиду комунікації // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. К.: КНУ ім.Т.Шевченка, 2002. Вип.1. С. 78-82.
    79. Кокоза Т.Д. О соотношении понятий семантической релевантности и информативной значимости языковых единиц в стилистической организации текста // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. Горлівка, 19-20 травня 2005 р. Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2005. Т.1. С. 153-156.
    80. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Учебное пособие. М.: ЭТС. 2004. 424 с.
    81. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. 2-е изд. М.: Наука. 1975. 720 с.
    82. Короленко І.С. Основні лінгвістичні характеристики дискурсу паблік рілейшнз у мережі Інтернет // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київ. нац. лінгв. ун-т. Відп. ред. Н. М. Корбозерова. К.: Вид. центр КНЛУ. Вип. 11. 2004. С. 51-66.
    83. Кочерг
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины