Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні (лінгвокогнітивне дослідження на матеріалі словників і текстів) : Лексико-семантическое поле «драгоценные камни»   в английском языке и речи (лингвокогнитивный на материале словарей и текстов)



  • Назва:
  • Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні (лінгвокогнітивне дослідження на матеріалі словників і текстів)
  • Альтернативное название:
  • Лексико-семантическое поле «драгоценные камни»   в английском языке и речи (лингвокогнитивный на материале словарей и текстов)
  • Кількість сторінок:
  • 200
  • ВНЗ:
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА
  • Рік захисту:
  • 2006
  • Короткий опис:
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА

    На правах рукопису


    СТРОЧЕНКО Леся Василівна

    УДК 811.111’373


    Лексико-семантичне поле «коштовне каміння»
    в англійській мові та мовленні
    (лінгвокогнітивне дослідження на матеріалі словників і текстів)


    Спеціальність 10.02.04 германські мови

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук


    Науковий керівник
    доктор філологічних наук, професор Колегаєва І.М.





    Одеса 2008











    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..4
    ВСТУП5
    РОЗДІЛ І. Теоретичні засади дослідження14
    1.1. Історія польових досліджень у лексиці.14
    1.2. Поняття лексико-семантичного поля у сучасному мовознавстві...20
    1.3. Когнітивні аспекти дослідження23
    1.3.1. Становлення когнітивної лінгвістики.............23
    1.3.2. Основні положення когнітивної семантики...26
    1.3.3. Концепт та категорія як базові сутності когнітивної семантики.32
    Висновки до РОЗДІЛУ І...40
    РОЗДІЛ ІІ. Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійській мові ..43
    2.1.Особливості словникових дефініцій конституентів лексико-семантичного поля «коштовне каміння».44
    2.2. Етимологія назв коштовного каміння..57
    2.3. Полісемія назв коштовного каміння та їх словотвірний потенціал..66
    2.4. Лінгвокульторологічний аспект номінацій коштовного каміння..78
    2.5. Особливості структури лексико-семантичного поля «коштовне каміння» в англійській мові..85
    Висновки до РОЗДІЛУ ІІ..95
    РОЗДІЛ ІІІ. Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійському мовленні100
    3.1. Функціонування лексико-семантичного поля «коштовне каміння» у англомовній поезії...100
    3.1.1. Конституенти лексико-семантичного поля «коштовне каміння» у фольклорній поезії.102
    3.1.2. Конституенти лексико-семантичного поля «коштовне каміння» у авторській поезії.106
    3.2. Функціонування лексико-семантичного поля «коштовне каміння» у англомовній прозі..117
    3.2.1. Конституенти лексико-семантичного поля «коштовне каміння» у народних казках.............117
    3.2.2. Конституенти лексико-семантичного поля «коштовне каміння» у художній прозі121
    3.3. Структура лексико-семантичного поля «коштовне каміння» в англійському мовленні ..147
    3.4. Концепт та категорія коштовне каміння151
    Висновки до РОЗДІЛУ ІІІ...159
    ВИСНОВКИ163
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...172
    СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ...197
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОСЛІДЖЕННЯ..198





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ЛСП лексико-семантичне поле
    ЛСГ лексико-семантична група
    н.о. номінативна одиниця
    AHD The American Heritage Dictionary of the English Language
    ChD Chambers Twentieth Century Dictionary
    COD The Concise Oxford Dictionary of English Etymology
    LD Longman Dictionary of English Language and Culture
    LID Longman Idioms Dictionary
    WD New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language
    OED The Oxford English Reference Dictionary
    SED Skeat W.W. An Etymological Dictionary of the English Language







    ВСТУП
    Сучасний стан лінгвістики характеризується тенденцією до поєднання найкращих доробків різних наукових парадигм для якнайдетальнішого вивчення мовознавчих проблем [285, 410].
    На сьогоднішній день існують численні дослідження, які базуються на синтезові методик двох і більше наукових течій [див., наприклад, 134; 187; 192; 20; 129].
    Наша робота виконується у рамках двох наукових парадигм, а саме системно-структурної (таксономічної) та когнітивної.
    Представники структурного напряму розглядають мову як багаторівневу систему, яка включає взаємопов’язані та взаємообумовлені дискретні елементи, що об’єднуються у підсистеми, [188], які, в свою чергу, базуються на парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношеннях [93, 260; 82, 98].
    Одним із проявів парадигматичних відношень у лексиці є лексико-семантичне поле (далі ЛСП) [285, 281; 94, 260; 283, 380; 82, 99]. Серед досліджених ЛСП наразі можна відзначити, зокрема, поле «дім» [145] на матеріалі російської мови, поля «рух», «мислення», «говоріння» [93], поле «темпоральність» [94] в українській мові, поля «тваринництво» [82], «мистецтво» [187], «жестикуляція» [155] на матеріалі англійської мови та ін.
    Водночас недостатньо дослідженою залишається так звана конкретна лексика (про це див.: [60]), до якої належать і розглянуті нами конституенти ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові. Лише в останні роки з’являються роботи, присвячені вивченню подібних ЛСП, наприклад, поле «фрукти та овочі» [202] на матеріалі англійської мови, поле «ювелірні прикраси» у французькій мові [60] та ін.
    Отже, системно-структурна наукова парадигма представлена у нашій роботі аналізом ЛСП. Певною вадою цього лінгвістичного напряму вважається його спрямованість передусім на мову та її структурну організацію без належного урахування зовнішніх чинників, зокрема, людського. Розв’язанню саме цих проблем і покликані допомогти дослідження, що виконуються у рамках когнітивної наукової парадигми, становлення якої відбулося наприкінці ХХ століття [285, 410].
    Когнітивна лінгвістика досліджує мову в безпосередньому зв’язку з мисленнєвими і пізнавальними процесами та механізмами і структурами, що лежать у їхній основі [25, 15-16; 75, 7; 96, 28; 102, 3; 119, 21]. Центральна проблема у когнітивній лінгвістиці пов’язана із встановленням залежності та співвідношення у когнітивному ланцюжку: «розум (свідомість) мова репрезентація концептуалізація категоризація сприйняття» [96, 34; 121, 28]. Отже, головною проблемою когнітивної лінгвістики є вивчення мовного відображення процесів концептуалізації та категоризації дійсності [158, 37; 102, 11; 243, 250].
    Аналіз отриманого у ході нашого дослідження фактичного матеріалу дозволив нам висунути робочу гіпотезу, згідно з якою коштовне каміння, з одного боку, є понятійною категорією, а з іншого концептом, що лежить в основі даної категорії. На базі численних узагальнених спостережень припускаємо, що категорія коштовне каміння має характерні риси як логічної, так і прототипної категорії, а до структури відповідного концепту входять такі концептуальні ознаки як цінність та краса, причому остання ознака ґрунтується в основному на забарвленні каміння. При підтвердженні зазначеної гіпотези ми спиратимемось на аналіз мовного та мовленнєвого втілень ЛСП «коштовне каміння», оскільки саме мова забезпечує найкращий доступ до опису та визначення природи концепту [242, 16]. У центрі уваги численних праць з когнітивної лінгвістики знаходиться мова [54, 17], «у когнітивній лінгвістиці функціонування мови розглядається як різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища» [95, 24].
    Таким чином, когнітивна наукова парадигма представлена у нашому дослідженні розглядом коштовного каміння як понятійної категорії та відповідного концепту, що лежить в основі даної категорії. Досліджуване ЛСП «коштовне каміння» розглядаємо як фрагмент мовної картини світу, який є відображенням відповідного фрагмента концептуальної картини світу, а саме концепту коштовне каміння. Слід зазначити, що диференціація лексики певної мови у різних ЛСП є допустимою і в парадигмі когнітивної лінгвістики [20, 23], що уможливлює поєднання принципів двох наукових парадигм у даній роботі. Крім цього, у теорії поля головна роль відводиться зв’язку мови з реальністю, співвіднесенню мови з позамовною дійсністю [76, 14], що і на сьогоднішній день знаходиться у фокусі уваги численних досліджень.
    Актуальність нашої дисертаційної роботи визначається необхідністю поглибленого дослідження конкретної лексики, зокрема англомовної, пріоритетною спрямованістю лінгвокогнітивних досліджень на вивчення процесів концептуалізації та категоризації дійсності, а також зумовлена поєднанням методик структурної та когнітивної лінгвістики. Виявлення особливостей структурації ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та його функціонування у мовленні є актуальним у плані подальшого вивчення конкретної лексики з лінгвокогнітивної точки зору, оскільки уможливлює розгляд феномену «коштовне каміння» як логічної та прототипної категорії та як культурного концепту, вбудованих в англомовну картину світу.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах міжкафедральної наукової теми «Когнітивно-семіотичне дослідження англійської мови та мовлення» (номер державної реєстрації: 0107U010629), яка розробляється на факультеті романо-германської філології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Тема дисертації затверджена Вченою радою факультету РГФ, протокол № 3 від 23 листопада 2004 р.
    Мета дисертації полягає у дослідженні структурних та лінгвокогнітивних параметрів ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні.
    Поставлена мета передбачає розв’язання таких основних завдань:
    - з’ясувати особливості конституентів англомовного ЛСП «коштовне каміння» в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах;
    - визначити структуру мовного ЛСП «коштовне каміння»;
    - розглянути та порівняти особливості функціонування конституентів ЛСП «коштовне каміння» в англомовній фольклорній і авторській прозі та поезії;
    - визначити структуру мовленнєвого ЛСП «коштовне каміння»;
    - виявити та змоделювати зміст концепту коштовне каміння в англомовній наївній картині світу;
    - дослідити особливості структури категорії коштовне каміння в англомовній науковій картині світу.
    Зазначені мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів, як компонентний аналіз, дефініційний аналіз, контекстуально-інтерпретаційний метод, концептуальний аналіз та кількісний метод. Компонентний аналіз застосовується для опису структурної організації значення лексем, що позначають коштовне каміння, як набору мінімальних семантичних компонентів (сем). Дефініційний аналіз використовувався для дослідження словникових визначень номінацій коштовного каміння. Контекстуально-інтерпретаційний аналіз є засобом тлумачення вжитку номінативних одиниць (далі н.о.) на позначення коштовного каміння у конкретному контексті аналізованих художніх творів. Концептуальний аналіз, що ґрунтується на прототипному підході, дозволив розробити структуру відповідної понятійної категорії та виявити концептуальні ознаки, які лежать в її основі. Застосування кількісного аналізу дало змогу визначити ядерно-периферійну структуру ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній вперше проаналізоване ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові у семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах, а також досліджене його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах як фольклорних, так і літературних. Новим у роботі є окреслення ядерно-периферійної структури досліджуваного поля та її кореляції із структурою відповідної логічної категорії. Уперше виявлені та описані концептуальні ознаки, на яких базується зазначена категорія, встановлено співвідношення між категорією та культурним концептом коштовне каміння.
    Об’єктом дослідження є номінації коштовного каміння в англійській мові та художньому мовленні.
    Предметом аналізу виступають семантичні, мотиваційні, культурологічні особливості та концептуальні ознаки конституентів ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні.
    Теоретичне значення дисертації полягає у внеску в структурну семантику, зокрема, теорію поля, у когнітивну семантику, зокрема, теорію прототипів та концептуальної метафори. Дослідження особливостей ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні дозволило розкрити лінгвокогнітивні аспекти його конституентів, що сприяє подальшому аналізові інших ЛСП, до складу яких входить конкретна лексика, та відповідних категорій.
    Практичне значення роботи визначається можливістю використання її положень і висновків у викладанні курсів лексикології англійської мови (розділи «Словниковий склад мови», «Семантична структура значення», «Словотвір»), стилістики англійської мови (розділи «Стилістика тексту», «Стилістична семасіологія»), лінгвокраїнознавства Великобританії, США, Австралії та Нової Зеландії, а також у спецкурсах з інтерпретації тексту, лексикографії та когнітивної семантики.
    Основні положення, які виносяться на захист:
    1. Досліджуване ЛСП «коштовне каміння» є фрагментом англомовної картини світу та відображенням концепту коштовне каміння як фрагменту концептуальної картини світу.
    2. Структура мовного та мовленнєвого ЛСП «коштовне каміння» складається з ядра, медіальної частини, ближньої та дальньої периферії. Зазначені зони у мовному полі виділяються на основі наявності архісеми у словникових визначеннях, а в мовленнєвому ЛСП на основі критерію частотності вжитку номінацій дорогоцінного каміння
    3. Мовні та мовленнєві втілення концепту коштовне каміння акцентують дві концептуальні ознаки, що входять до його структури, а саме коштовність та красу.
    4. Категорія коштовне каміння має характерні риси як логічної, так і прототипної категорії, тобто водночас базується на основі спільних ознак у її членів та містить різні за частотністю вживання елементи.
    Матеріалом дослідження ЛСП «коштовне каміння» у мові є 138 слів, що позначають дорогоцінне каміння, та їх дефініції, отримані на базі 12 загальних словників англійської мови різної функціональної спрямованості. У нашій роботі ми також використовували спеціалізовані мінералогічні словники, передусім для роз’яснення та уточнення тієї чи іншої галузевої інформації, що міститься у тлумачних словниках. (Відповідні дані про лексикографічні джерела див. у списках довідкової літератури та джерел дослідження). Мовленнєва вибірка налічує 1415 випадків вживання номінацій коштовного каміння, відібраних із текстового масиву загальним обсягом більше 7000 сторінок (або ж близько 2000000 слововживань) у англомовних прозових та поетичних творах різних жанрів, що зумовлено завданням визначити особливості функціонування назв коштовного каміння у народній та авторській творчості, а також їх функціональну та ономасіологічну специфіку у творах різних жанрів. (Перелік джерел див. на с. 198).
    Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на чотирьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу ОНУ імені І.І. Мечникова (2004, 2005, 2006, 2007) та на семи міжнародних конференціях з публікаціями тез доповідей, а саме: IV Міжнародній науково-практичній конференції з питань методики викладання іноземної мови пам’яті професора В.Л. Скалкіна (Одеса, 2005); ХІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики «Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень» (2005), XIV та XV Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» (Київ, 2005, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми прикладної лінгвістики» (Одеса, 2005), IV міжвузівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2006), «Теоретичні проблеми сучасної лінгвістики» (Сімферополь, 2006).
    За темою дисертації опубліковані чотири одноосібні статті у фахових виданнях та 6 тез доповідей на наукових конференціях.
    Структура та обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного із них, загальних висновків, списків використаної літератури (325 позицій), переліку довідкових джерел (15 позицій) та матеріалів дослідження (13 словників та 23 збірки художніх творів). Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, обсяг тексту роботи становить 171 сторінку.
    У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, визначено актуальність, об’єкт і предмет дослідження, поставлено мету та завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, визначено методи дослідження, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, наведено дані про апробацію результатів дослідження.
    У першому розділі «Теоретичні засади дослідження» запропонований огляд історії польових досліджень у лексиці, визначено поняття ЛСП, розглянуто основні положення когнітивної семантики, зокрема, процесів концептуалізації та категоризації.
    Другий розділ «Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійській мові» присвячений розглядові конституентів даного поля у семантичному, мотиваційному та лінгвокультурологічному аспектах. Визначено семантичну структуру досліджених номінацій, розглянуто етимологію назв коштовного каміння, проаналізовані словотвірні особливості цих номінацій, розглянуто фразеологічні звороти, в яких зустрічаються номінації коштовного каміння. Визначено особливості ядерно-периферійної структури досліджуваного поля в англійській мові. Розглянуто логічні особливості відповідної категорії та мовні прояви ознак концепту коштовне каміння.
    У третьому розділі «Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійському мовленні» розглянуто особливості функціонування конституентів даного поля в англомовних поетичних та прозових творах як фольклорних, так і авторських. Визначено ядерно-периферійну структуру досліджуваного поля в англійському мовленні. Досліджено прототипні особливості категорії коштовне каміння та вербалізацію концептуальних ознак коштовності і краси каміння у англомовному художньому мовленні.
    У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.
    Список використаних теоретичних джерел включає 274 позиції, з них 53 іноземними мовами.
    Список джерел дослідження містить дані про 13 англомовних словників та 23 видання текстів художньої літератури.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    Проведене дослідження ґрунтувалося на синтезові двох наукових парадигм системно-структурної та когнітивної.
    У рамках системно-структурної парадигми ми проаналізували ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні. Під ЛСП розуміємо сукупність лексичних одиниць, які об’єднані спільністю змісту та відображають поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Конституенти ЛСП «коштовне каміння» об’єднані інтегральною семою precious stone, за якою елементи даного поля виділяються із загального лексичного масиву англійської мови.
    Когнітивна наукова парадигма представлена у нашому дослідженні аналізом концептуальних ознак, які входять до структури концепту коштовне каміння та на яких ґрунтується відповідна категорія. Під концептом розуміємо базову одиницю мисленнєвого коду людини, яка має внутрішню структуру, що складається із концептуальних ознак, є результатом пізнавальної діяльності особистості та суспільства, містить комплексну інформацію про відповідний предмет або явище, а також про інтерпретацію цієї інформації суспільною свідомістю та про ставлення до цього предмета чи явища.
    На початку роботи на основі отриманого у ході нашого дослідження фактичного матеріалу нами була висунута гіпотеза, згідно з якою коштовне каміння, з одного боку, є понятійною категорією, а з іншого концептом, що лежить в основі даної категорії, причому дана категорія має характерні риси як логічної, так і прототипної категорії, а до структури відповідного концепту входять такі концептуальні ознаки як цінність та краса, причому остання ознака ґрунтується в основному на забарвленні каміння. При підтвердженні зазначеної гіпотези ми спиралися на аналіз мовного та мовленнєвого втілень ЛСП «коштовне каміння», оскільки саме мова забезпечує найкращий доступ до опису та визначення природи концепту
    Розгляд мовного ЛСП «коштовне каміння» було проведено у трьох аспектах семантичному, мотиваційному та культурологічному. Матеріалом дослідження слугували тлумачні, етимологічні, фразеологічні та лінгвокраїнознавчі словники англійської мови.
    Загальний обсяг мовної вибірки склав 138 лексем на позначення коштовного каміння.
    Семантичне дослідження даного ЛСП в англійській мові частково підтверджує висунуту гіпотезу стосовно концептуальних ознак у структурі аналізованого концепту та логічних рис у відповідної категорії. Розгляд семного складу конституентів ЛСП «коштовне каміння» за допомогою компонентного аналізу показав, що до складу лексичного значення даних номінацій входять такі компоненти, як коштовність, опис зовнішнього вигляду каміння, його мінералогічна характеристика та особливості використання мінералів. Опис зовнішнього вигляду коштовного каміння містить дві складові зазначення кольору та прозорості мінералів і зустрічається більш ніж у половині з проаналізованих словникових дефініцій. Серед особливостей зафіксованих у даних дефініціях кольоропозначень відзначаємо використання не тільки різноманітних прикметників на позначення кольору для надання якомога вичерпної інформації про забарвлення дорогоцінного каміння, а й образних засобів для підкреслення його природної краси. Сема «мінералогічна характеристика» має п’ять складових гіпосем, а саме: власне мінералогічний склад коштовного каміння, його хімічна формула, твердість, кристалічна структура та місце знаходження того чи іншого мінералу у природі. Опис мінералогічної характеристики каміння подається як у розгорнутому вигляді словесний опис, так і в стислому за допомогою хімічної формули. При зазначенні твердості мінералів словникові дефініції обмежуються загальними прикметниками hard / soft (твердий / м’який), не наводячи спеціалізованих даних. Місце знаходження того чи іншого мінералу у природі описується двома способами інформацією про природні умови або місцевість, де видобувається те чи інше коштовне каміння. Поряд із зазначенням традиційного використання коштовних мінералів у ювелірній справі для виготовлення різноманітних прикрас, що передається у розглянутих словникових дефініціях за допомогою таких словосполучень, як used in jewellery / used as a gem”, зустрічається зазначення використання каміння як сировини для видобутку інших мінералів, хімічних сполук і речовин, а також у виготовленні різних інструментів та іншої продукції. Аналіз словникових дефініцій назв коштовного каміння у тлумачних словниках доводить, що категорія коштовне каміння має характерні для логічної категорії риси та ґрунтується на спільних фізичних, хімічних і функціональних параметрах її членів.
    Мотиваційний аспект дослідження був представлений аналізом етимології назв коштовного каміння з ретроспективної точки зору, а також їх полісемії та словотвірного потенціалу з перспективної точки зору. Розгляд походження досліджуваних номінацій показав, що більшість англомовних назв коштовного каміння, а саме 53 % від загальної кількості були запозичені безпосередньо з французької мови у період норманського завоювання, тобто в той період, коли французька мова мала тривалий вплив на англійську як мова панівного аристократичного класу, одним із атрибутів стилю життя якого, звичайно ж, були різноманітні коштовності. Що стосується внутрішньої форми проаналізованих номінацій, то знову відзначаємо активність концептуальної ознаки кольору каміння. Саме вона знаходиться в основі більшості розглянутих номінацій. Крім цього, назви коштовного каміння ґрунтуються на інших власних ознаках: формі, блиску, прозорості, твердості та складові мінералів. Відзначаємо також номінації, в основі яких знаходяться відносні ознаки (сюди належить дорогоцінне каміння, що отримало свою назву за місцем свого першого знаходження, на честь певної особи та за своїми різноманітними функціями).
    Дослідження структури багатозначних лексем, що позначають коштовне каміння, також доводить слушність запропонованої гіпотези, оскільки воно дало змогу виділити такі типи зв’язків між семемами однієї лексеми, як класифікаційні та імплікаційні. Перша група включає симілятивні зв’язки, представлені похідними номінаціями кольору, тварин, рослин, людини та інших об’єктів, утворених на основі спільності забарвлення, структури та коштовності між дорогоцінним камінням та даними об’єктами. Імплікаційні ж зв’язки простежуються між семемами, що позначають різноманітні вироби з відповідного коштовного каміння. Таким чином, похідні значення полісемантичних номінацій дорогоцінного каміння пов’язані з основним як на підставі спільності ознак (в основному кольоровій), так і на реальних зв’язках між коштовним камінням та іншими предметами.
    Подібна тенденція простежується і при розглядові словотвірних потенцій конституентів ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові. За допомогою семантичної (конверсії) та словотвірної (суфіксації та словоскладання) деривації від назв дорогоцінного каміння утворені іменники, прикметники та дієслова, які позначають колір, тварини, рослини, інструменти, професії тощо. Значення твірних слів базуються як на схожості відповідних об’єктів із коштовним камінням (в основному кольоровій), так і на безпосередньому зв’язку з ним.
    У культурологічному аспекті дослідження особливостей ЛСП «коштовне каміння» ми розглянули фразеологізми та назви реалій англомовного світу, до складу яких входять номінації дорогоцінного каміння. Проведений аналіз знову ж таки фіксує активність концептуальних ознак коштовності та кольору каміння. Так, більшість фразеологічних зворотів, до складу яких входять назви коштовного каміння, базуються на метафоричній мотивації, в основі якої знаходяться такі ознаки, як коштовність, рідше колір, структура та твердість мінералів. Аналіз досліджуваного ЛСП за даними лінгвокраїнознавчих словників показав, що н.о., які позначають коштовне каміння, беруть активну участь у вторинній номінації та входять до складу назв різноманітних реалій англомовного світу. Використання певної номінації коштовного каміння обумовлене, насамперед, історичними та географічними особливостями даних країн.
    У визначенні структури ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові ми спиралися на наявність у словникових дефініціях експлікованої архісеми, що об’єднує всі одиниці поля. Аналізована архісема, що знаходить своє вираження у зазначенні родової назви даного класу предметів та їх функції використання, складається з таких частин, як precious / semiprecious stone”, used as a gem / used in jewellery” та decorative / ornamental stone”. До ядра досліджуваного ЛСП ми відносимо ті номінації, у дефініціях яких архісема зазначається всіма вищевказаними словниками (це 13 н.о.: beryl, brilliant, diamond, emerald, garnet, gem, jade, opal, paragon, pearl, ruby, sapphire, topaz). Номінації, дефініції яких містять архісему у чотирьох, трьох або двох словниках, ми відносимо до медіальної частини (загалом 40 н.о.). Номінації мінералів, коштовність яких зазначається лише одним словником (15 н.о.), складають ближню периферію даного поля; решту ж номінацій 70 н.о. ми відносимо до дальньої периферії. Таким чином, ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові складається з чотирьох зон (ядро, медіальна частина, ближня та дальня периферії). Слід зазначити, що найбільш продуктивними з точки зору як полісемії, так і словотвору, є номінації diamond, pearl, gem, coral, amber, ruby та emerald, які є ядерними н.о. даного поля або ж входять до його медіальної частини. Між конституентами досліджуваного поля зафіксовані такі типи відношень, як гіперо-гіпонімічні, синонімічні та кореляції семантичної похідності.
    Матеріалом аналізу функціонування ЛСП «коштовне каміння» у мовленні стали англомовні поетичні та прозові твори, як фольклорні, так і літературні (народні балади, авторська лірика, народні та літературні казки, пригодницькі романи, орнаментальна та психологічна проза). На базі вибірки з даних джерел було розглянуто 48 н.о., що вживаються у цих творах 1415 разів.
    Дослідження особливостей функціонування конституентів ЛСП «коштовне каміння» у зазначених творах показало, що номінації дорогоцінних мінералів застосовуються насамперед у описові людини, її зовнішності, побуту, оточення, а також в зображенні інших природних об’єктів як у прямому, так і в переносному значенні. Відзначаємо яскраве антропоцентричне спрямування вживання назв коштовного каміння у народних казках, тоді як в авторських творах простежується тенденція до застосування аналізованих номінацій у зображенні найрізноманітніших об’єктів та сутностей. На матеріалі функціонування досліджуваних номінацій у переносному сенсі в розглянутих поетичних і прозових творах були зафіксовані декілька парадигм образів. Номінації дорогоцінного каміння в переважній більшості випадків виступають в зазначених образних парадигмах лівим елементом, тобто з тим чи іншим каменем порівнюються деталі зовнішності людини (очі, волосся, вуста, зуби, посмішка, сльози, щоки), рослини, тварини, водні та небесні об’єкти, а також абстрактні явища (любов, смерть, душа, слова) та людина, її особистість взагалі. Дані парадигми акцентують в основному дві концептуальні ознаки дорогоцінного каміння, а саме: при описові природних об’єктів та зовнішності людини це колір мінералів, рідше прозорість та форма, при описові абстрактних сутностей та людини взагалі це коштовність каміння. За допомогою концептуальної ознаки кольору створюється більш яскраве наочне зображення та підкреслюється краса об’єктів, які описуються. Концептуальна ж ознака коштовності підкреслює важливість, винятковість та цінність зображених явищ. Саме останню групу парадигм відносимо до групи концептуальних метафор, тоді як перша група має описовий, зображувальний характер.
    Структура досліджуваного мовленнєвого поля була проаналізована на основі критерію частотності вжитку номінацій коштовного каміння у художніх творах. Згідно з даним критерієм, вона складається з ядра, медіальної частини, ближньої та дальньої периферії. Відзначаємо, що лише 35 % зафіксованих у мові номінацій коштовного каміння вживаються у художньому мовленні і лише 17 % із них, тобто менше п’ятої частини, беруть активну участь у мовленнєвому функціонуванні та належать до ядра, медіальної частини і зони ближньої периферії досліджуваного мовленнєвого поля. Порівняння ядерно-периферійної структури ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні дає змогу зробити висновок, що склад мовного та мовленнєвого ядра співпадають майже повністю, тобто майже всі ядерні одиниці мовленнєвого ЛСП «коштовне каміння» є також ядерними і в мовному полі. Виняток становлять н.о. amber та coral. Широке використання цих двох номінацій у художньому мовленні можна пояснити, на нашу думку, популярністю та розповсюдженістю відповідного каміння. Що ж стосується відмінності народних та авторських творів, то кількісні показники вжитку номінацій коштовного каміння у фольклорних творах свідчать про те, що як прозові, так і поетичні народні джерела використовують майже однаковий обсяг досліджуваних назв дорогоцінних мінералів. Крім цього, у них зафіксовані переважно номінації коштовного каміння, що належать до ядра даного мовленнєвого поля. Різниця у вжитку номінацій коштовного каміння між літературними поетичними та прозовими творами збільшується відповідно до віддаленості від ядра даного поля.
    Таким чином, аналіз мовного та мовленнєвого втілень концепту коштовне каміння доводить, що ЛСП «коштовне каміння» є елементом мовної картини світу і водночас відображенням відповідного елементу концептуальної картини світу концепту коштовне каміння. Зазначений концепт є лексичним з точки зору мовної вербалізації, відноситься до конкретних концептів, оскільки позначає конкретну предметну реалію, і водночас, завдяки узагальненій семантиці, є гіпероконцептом, який охоплює всю сукупність конкретного дорогоцінного каміння.
    У складі його структури виділяємо дві концептуальні ознаки красу та цінність. Оскільки у процесі сприйняття зовнішньої краси та формування уявлень про неї визначальну роль має зоровий аналізатор, то концептуальна ознака краси ґрунтується у нашому випадку на кольорі та прозорості коштовного каміння. Інша концептуальна ознака даного концепту цінність ґрунтується власне на красі каміння, яке здавна цінувалося саме за свою привабливість. Як наслідок, коштовне каміння ототожнюється із заможністю, а ювелірні прикраси, виготовлені з нього, є невід’ємним атрибутом розкоші та багатства. Аналіз мовного та мовленнєвого втілень концепту коштовне каміння свідчить в основному про позитивну оцінку дорогоцінного каміння в англомовній культурі. Таким чином, структура досліджуваного концепту містить дві ознаки перцептуальну та соціально-економічну.
    Слід зазначити, що культурний концепт коштовне каміння має ще одну невід’ємну ознаку, а саме магічні властивості мінералів. Це підтверджується і даними спеціалізованих видань про зв'язок зодіакальних характеристик володаря каміння із відповідними властивостями мінералів, а також наявністю великої кількості літератури, присвяченої лікувальним та іншим можливостям каміння. Але, оскільки у нашому дослідженні ми обмежились дослідженням матеріалів тлумачних словників та художньої літератури, в яких дані властивості дорогоцінних мінералів згадуються лише побіжно (як основа нечисленних номінацій та у романі О. Уайльда), то зазначена концептуальна ознака не була спеціально описана у даній роботі.
    На зазначених ознаках ґрунтується категорія коштовне каміння в англомовній картині світу, яка має риси, характерні як для логічної, так і для прототипної категорії. Так, з одного боку, її члени мають наступні спільні параметри: фізичні, хімічні та функціональні. З іншого боку, аналіз функціонування елементів даної категорії у художньому мовленні дозволив виділити такі прототипні одиниці (diamond, pearl, gem, emerald, ruby, sapphire, amber та coral ), які є типовими прикладами коштовного каміння та за якими можна визначити дану категорію у цілому. Як логічна досліджувана нами категорія є фрагментом наукової, об’єктивної картини світу, яка не залежить від суб’єктивних знань і вірувань людини. Водночас концепт коштовне каміння, що виокремлює виключно прототипні риси відповідної категорії, є фрагментом наївної картини світу та значною мірою відображає архаїчні знання про відповідні об’єкти.
    Проведене дослідження відкриває перспективи у подальшому розглядові мовленнєвого втілення концепту коштовне каміння на матеріалі публіцистичного мовлення, для вивчення концептів краса та цінність, а також у аналізові іншої конкретної лексики та відповідних концептів.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Агарова Н.Э. Деньги // Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. М.: Гнозис, 2007. С. 304-312.
    2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Издательство Ленинградского университета, 1963. 208 с.
    3. Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1956. 218 с.
    4. Антонюк О.В. Когнітивні складники концепту вода в українських народних казках // Записки з українського мовознавства: Збірник наукових праць. Одеса: Астропринт, 2000. Випуск 10. С. 61-66.
    5. Апресян Ю.Д. Значение и оттенок значения // Известия АН СССР. Отделение литературы и языка. Т. XXXI. Вып. 4 М., 1974. С. 320-330.
    6. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка). М.: Наука, 1974. 367 с.
    7. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: Попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 37-67.
    8. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка (на английском языке). Москва Ленинград: Просвещение, 1966. 346 с.
    9. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. 6-е изд. М.: Флинта: Наука, 2004. 384 с.
    10. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
    11. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
    12. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность: Антология / Под ред. В.Н.Нерознака. М.: Academia, 1997. С. 267-280.
    13. Бабич Г.Н. Когнитивная лингвистика: Исторические предпосылки // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. мат-лов. 26-28 сентября 2006 года. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2006. С. 42-44.
    14. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. Ун-та, 1996. 104 с.
    15. Баранов А. Н., Добровольский Д. О. Постулаты когнитивной семантики// Известия АН. Серия литературы и языка. 1997. Т. 56. № 1. С.1121.
    16. БєлєховаЛ.І.Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 461с. 17. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К.: Логос, 2001. №5. С. 15-22.
    18. Белявская Е.Г. О характере когнитивных оснований языковых категорий // Когнитивные аспекты языковой категоризации. Сборник научных трудов. Рязань, 2000. С. 9-14.
    19. Беляева Е.Ф. Функционально-семантическое поле модальности в английском и русском языках. Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1985. 180 с.
    10. Белянин В.П. Нейро-лингвистическое программирование и обучение иностранным языкам. // Teaching Foreign Languages in the Age of Globalization. // International Conference. Taipei, Taiwan, R.O.C.., April, 2000. P. 17-36. 21. Березович Е.Л. К этнолингвистической интерпретации семантических полей // Вопросы языкознания. 2004. №6. С. 3-24.
    22. Бертова Т.С. Способы репрезентации категорий пространства и времени в текстах англо-шотландских народных баллад // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч.2. Тамбов, 2000. С. 190-192.
    23. Бехта І.А. Концептосфера у динаміці (текст і дискурс у світлі когнітивно-дискурсивної парадигми) // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К.: Логос, 2001. №5. С. 22-26.
    24. Бирвиш М. Семантика // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. Х. Лингвистическая семантика. М.: Прогресс, 1981. С. 177-199.
    25. Болдырев Н.Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур // Материалы III Международной научной конференции «Филология и культура». Тамбов: Издательство Тамбовского университета, 2001. С. 15-20.
    26. Болдырев Н.Н. Значение и смысл с когнитивной точки зрения и проблема многозначности // Когнитивная семантика. Материалы II международной школы-семинара. Ч.1. Тамбов, 2000. С.11-17.
    27. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Издательство Тамбовского университета, 2000. 123 с.
    28. Бондар О.І., Івасюк Г.М. Семантичний потенціал поля детермінації // Щорічні записки з українського мовознавства. Одеса: Астропринт, 1996. Випуск 3. С. 40-46.
    29. Бондарко А.В. Лингвистика текста в системе функциональной грамматики // Текст. Структура и семантика. Т.1. М.: Высшая школа, 2001. С. 4-13.
    30. Бондарко А.В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии. СПб.: Издательствово Санкт-Петербургского университета, 1996. 220 с.
    31. Брунова Е.Г. Об этимологическом анализе на современном этапе // Филологические науки. 2002. №2. С. 67-74.
    32. Бурячок А.А. Принципи моделювання семантичних полів лексики // Мовознавство. 1985. №4. С. 41-47.
    33. Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту європейська інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 К., 2003. 273 с.
    34. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
    35. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. №5. С. 105-113.
    36. Вежбицка А. Из книги «Семантические примитивы» // Семиотика: Антология / Сост. Ю.С. Степанов. Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Академический Проект: Екатеринбург: Деловая книга, 2001. С. 242-270.
    37. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / Отв. ред. М.А. Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
    38. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высшая школа, 1986. 120 с.
    39. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312 с.
    40. Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1. М.: Гнозис, 1994. 320 с.
    41. Воркачов С.Г. Концепт СЧАСТЬЕ: понятийный и образный компоненты // Известия АН. Сер. лит-ры и языка. 2001. Т. 60, №6. С. 47-58.
    42. Воробьева О.П. Художественная семантика: Когнитивный сценарий // С любовью к языку. Сб. науч. трудов. М.-Воронеж: ИЯ РАН, Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2002. С. 379-384.
    43. Гак В.Г. Лингвистические словари и экстралингвистическая информация (в связи с выходом в свет второго издания словаря «Большой Роббер») // Вопросы языкознания. 1987. № 2. С. 3-16.
    44. Гак В.Г. Этимолого-семантические поля в лексике // Филологический сборник. М.: Наука, 1995. С. 107-117.
    45. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. К.: Либідь, 2001. 488 с.
    46. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. 460 с.
    47. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
    48. Гайсина Р.М. Межчастеречные семантические поля // Исследования по семантике. Уфа, 1988. С. 31-38.
    49. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: монография. К.: Киевский университет, 2002. 293 с.
    50. Городецкий Б.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XIV. Проблемы и методы лексикографии. М.: Прогресс, 1983. С. 5-22.
    51. Горшкова К.А., Шевченко Н.Г. Опыт концептуального анализа публичного выступления // Записки з романо-германської філології. Одеса: Фенікс, 2003. Випуск 13. С. 33-38.
    52. Гречко В.А. Теория языкознания. М.: Высшая школа, 2003. 375 с.
    53. Гумбольдт Вильгельм фон. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 452 с.
    54. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания, 1994. №4. С. 17-33.
    55. Демьянков В.З. Теория прототипов в семантике и прагматике языка // Структуры представления знаний о языке. / Отв. редактор Кубрякова Е.С. М.: ИНИОН РАН, 1994. С. 32-86.
    56. Денисенко В.Н. Семантическое поле как функция // Филологические науки. 2002. №4. С. 44-52.
    57. Дехнич О.В. Концепт цветок сквозь призму концептуальной метафоры // Когнитивная лингвистика: Ментальные основы и языковая реализация. Ч.1. Лексикология и грамматика с когнитивной точки зрения. Сборник статей к юбилею профессора Н.А. Кобриной. / Отв. Ред. Н.А. Абиева, Е.А. Боличенко. СПб.: Тригон, 2005. С. 132-135.
    58. Дмитерко Т.Й. Колір у романах Д.Г. Лоренса «Райдуга» та «Кенгуру» // Язык и культура. Вторая международная конференция. Часть II. К., 1993. С. 41-42.
    59. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Филологические науки. 1973. №1 (73). С. 89-98.
    60. Драпей Н.В. Особенности изучения конкретной лексики языка (на материале лексико-семантического поля «ювелирные украшения» во французском языке) // http: // www.mosgu.ru /nauchnaya/ publications / conf_materials / Education _of % 20 _ the _ XXI _ century _ 200 6_6 /
    61. Дудок Р.І. Стилістичні фігури та їх смислотвірна функція // Вісник ХНУ. 2006. №725. С. 129-134.
    62. Ємець О.В. Концептуальні метафори у художніх і газетних текстах // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції. 12-13 травня 2005 року. Хмельницький: ХНУ, 2005. С. 84-86.
    63. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч. 2. Тамбов, 2000. С. 10-13.
    64. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Вип. ІІ. Черкаси: Сіяч, 1997. С. 3-11.
    65. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. 1999. №6 С. 32-46.
    66. Жукова Т.В. К вопросу об определении в парадигматическом аспекте слов с наиболее общими лексическими значениями // Вопросы языкознания. 1987. №2 С. 85-95.
    67. Зализняк А.А. Феномен многозначности и способы его описания // Вопросы языкознания. 2004. №2 С. 20-45.
    68. Звегинцев В.А. Зарубежная лингвистическая семантика последних десятилетий // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. Х. Лингвистическая семантика. М.: Прогресс, 1981. С. 5-32.
    69. Зубкова Л.Г. Эволюция представлений о языковой категоризации мира // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч. 2. Тамбов, 2000. С. 176-179.
    70. Ивашкевич И.Н. О роли перцептивных признаков в процессах языковой категоризации // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. мат-лов 26-28 сентября 2006 года. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2006. С. 192-198.
    71. Ивашкевич И.Н. Цвет в семантике лексических единиц (на материале современного английского языка) // Когнитивная семантика: Материалы Второй Междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике. Тамбов, 2000. Ч.1. С. 44 45.
    72. История красоты / Под ред. Умберто Эко. М.: Слово, 2007. 440 с.
    73. Кагановська О.М. Когнітивний аспект розгортання текстових концептів художнього твору // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2004. Вип. 7. Т.ІV. Ч.1. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. С. 42-48.
    74. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования // Методологические проблемы когнитивной лингвистики / Общ. ред. И.А. Стернин. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 75-80.
    75. Карасик В.И. Языковой круг: Личность. Концепты. Дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.
    76. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.
    77. Карпов В.А. Язык как система. М.: Эдиториал УРСС, 2003. 304 с.
    78. Кацнельсон С.Д. С
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины