РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗКУ В УКРАЇНІ: ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ В РЕГІОНАХ : РАЗВИТИЕ СВЯЗИ В УКРАИНЕ: ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ И ВЛИЯНИЕ НА СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ В РЕГИОНАХ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

На правах рукопису

Ковтуник Інна Іванівна

УДК 911.3:654.1

РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗКУ В УКРАЇНІ: ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ В РЕГІОНАХ

Спеціальність: 11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник
Качаєв Юрій Дмитрович
кандидат географічних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2008

ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................................3
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ......................................................9
1.1. Основні риси та роль зв’язку в сучасних соціально-економічних процесах....................................................................................................................9
1.2. Особливості територіальної організації зв’язку..........................................21
1.3. Науково-методичні основи дослідження впливу територіальної організації зв’язку на соціально-економічний розвиток регіонів.....................34
Висновки до розділу 1...........................................................................................44
2. СТРУКТУРА ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ’ЯЗКУ В УКРАЇНІ.................................................................................................................46
2.1. Структура та рівень розвитку зв’язку...........................................................46
2.2. Основні чинники територіальної організації зв’язку..................................58
2.3. Особливості розміщення основних видів зв’язку.......................................70
2.4. Територіальна структура зв’язку..................................................................83
Висновки до розділу 2...........................................................................................98
3. ВПЛИВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ УКРАЇНИ......................................104
3.1. Рівень соціально-економічного розвитку регіонів....................................104
3.2. Взаємозв’язок розвитку зв’язку та соціально-економічних процесів у регіонах.................................................................................................................114
3.3. Основні напрямки вдосконалення територіальної організації зв’язку в контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів..................128
Висновки до розділу 3.........................................................................................135
Висновки..............................................................................................................140
Список використаних джерел............................................................................146
Додатки.................................................................................................................160

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Актуальність теми визначається зростаючим значенням ролі зв’язку в інформаційному суспільстві, при практично відсутньому науково обґрунтованому дослідженні розміщення об'єктів даного виду економічної діяльності.
Стрімкий розвиток у нашій країні цього виду економічної діяльності супроводжується значними структурними та організаційними зрушеннями, певними змінами в його територіальній організації. За 2000-2008 рр. обсяги наданих послуг і, відповідно, доходи підприємств від надання послуг зв’язку в Україні зросли більш як у 5 разів. Темпи зростання інформаційних потоків в 2-3 рази випереджають середні темпи розвитку промисловості. Тому, економічний потенціал держави все більше буде визначатися станом засобів зв’язку, а серед них найважливішою телекомунікаційною. Активні територіальні процеси в сфері зв’язку, з однієї сторони, відбуваються під дією різноманітних регіональних чинників, з іншої, вони самі впливають на соціально-економічні процеси в регіонах. Це спричинює нерівномірне розміщення зв’язку по території України. Зокрема, частка м. Києва, Донецької та Дніпропетровської областей (31,2 %) більш як у 6 разів перевищує питому вагу Волинської, Закарпатської та Чернівецької областей (5,0 %). Вдосконалення територіальної організації зв’язку може стати додатковим (територіальним) резервом підвищення ефективності функціонування галузі та зростання її ролі в активізації соціально-економічного розвитку регіонів України.
Тому, розробка теоретико-методологічних основ суспільно-географічного дослідження зв’язку, розкриття напрямків його ефективного розвитку є важливим завданням географічної науки.
Специфіка територіального розвитку зв’язку зумовлює необхідність врахування не тільки його територіальної структури, але й тісних взаємозв’язків із соціально-економічними чинниками, особливо в сучасних умовах ринкової економіки. Саме тому, обґрунтування суспільно-географічних підходів до забезпечення раціональної та ефективної територіальної організації зв’язку набуває зараз важливого значення.
Розробленість теми дисертаційного дослідження. Аналіз географічної та економічної літератури показав, що питання територіальної організації зв’язку та її впливу на соціально-економічні процеси в регіонах розроблені недостатньо. Економічними аспектами розвитку зв’язку займалися О.А.Князєва, А.В.Дзюбинський, В.М.Орлов, Д.С.Мельник, В.М.Когутенко та ін. [58, 49, 84, 73, 59]. Нечисленні праці географів присвячені або дослідженню географії світового телекомунікаційного зв’язку (М.В.Алісов, В.П.Заболотський, О.О.Чирченко, В.Б.Булгак, Т.Д.Йохансон, Д.O.Уілер) [14, 53, 129, 30, 7, 10], або проблемам телекомунікаційного картографування (М.Г.Онищенко, О.М.Берлянт, A.Дейніш, Р.Kiтчін) [82, 28, 5, 8].
Серед суспільно-географічних робіт, присвячених вивченню територіальної організації зв’язку, можна виділити лише одну значну працю французького географа А.Бакі „Географія зв’язку” (1960 р.). Суспільно-географічних досліджень, присвячених територіальній організації зв’язку в Україні (як окремих його видів, так і зв’язку в цілому), практично, (за винятком наукових робіт Н.О.Рибачик, І.П.Мандрик та І.М.Вороніна) немає [97, 71, 34]. Роботи суспільно-географічного напрямку, присвячені впливу територіальної організації зв’язку на соціально-економічні процеси в регіонах України майже відсутні.
Актуальність, багатоаспектність і, одночасно, нерозробленість питань дослідження територіальної організації зв’язку та її впливу на соціально-економічні процеси в регіонах, зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Мета й завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне суспільно-географічне вивчення територіальної організації зв’язку, в основі якого лежить дослідження внутрішніх і зовнішніх чинників її розвитку, а також аналіз впливу на соціально-економічні процеси в регіонах.
Воно передбачає вирішення таких головних завдань: теоретико-методологічне обґрунтування дослідження територіальної організації зв’язку в сучасних умовах, зокрема, визначення галузевих рис зв’язку як виду економічної діяльності, в контексті їх впливу на його територіальні особливості; виявлення особливостей територіальної організації зв’язку як результат дії певних територіальних процесів; розроблення методичних основ суспільно-географічного дослідження територіальної організації зв’язку та її впливу на соціально-економічні процеси в регіонах; дослідження сучасних особливостей розвитку зв’язку в Україні; виявлення особливостей територіальної структури зв’язку; аналіз впливу зв’язку на соціально-економічні процеси в регіонах; визначення напрямків вдосконалення територіальної організації зв’язку, в контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів України.
Об’єктом дисертаційного дослідження визначений зв’язок (як вид економічної діяльності) в Україні. Вибір даного об’єкту зумовлений, з однієї сторони, певним рівнем організаційної та технологічної цілісності інфраструктури зв’язку на рівні країни, з іншої, тим, що Україна, з її значною територіальною диференціацією умов господарської діяльності, є вдалим полігоном для дослідження особливостей впливу зв’язку на соціально-економічні процеси в регіонах.
Предметом дисертаційного дослідження є територіальна організація зв’язку, в основі якої лежать певні територіальні процеси. Під територіальною організацією зв’язку слід розуміти раціональне розміщення взаємопов’язаних виробництв та підприємств зв’язку, споживачів послуг зв’язку та об’єктів інфраструктури, а також їх просторові поєднання, взаємозв’язки і відношення, які дають значний економічний і соціальний ефект (який посилюється, внаслідок врахування та використання переваг території). Вона формується, внаслідок складних економічних, соціальних, технологічних, ринкових та інших процесів і, навпаки, сама впливає на рівень розвитку регіонів.
У дисертації використано теоретико-методологічні доробки з питань територіальної організації суспільства, які містяться в працях М.Д.Пістуна, О.Г.Топчієва, М.М.Паламарчука, О.М.Паламарчука, К.О.Тащука, І.О.Горленко, І.М.Маєргойза, Л.Г.Руденка, О.І.Шаблія, С.І.Іщука, П.В.Луцишина, А.П.Голікова, Н.А.Казакової, Я.Б.Олійника, А.В.Степаненка та інших науковців [90, 120, 87, 86, 88, 47, 80, 130, 55, 69, 45]. Наукові висновки та практичні результати базуються також на роботах з питань регіонального розвитку, які представлені, насамперед, працями З.В.Герасимчук, І.О.Горленко, С.А.Лісовського, В.А.Поповкіна, О.Г.Топчієва, Г.В.Балабанова, М.Б.Дацишина та ін. [38, 47, 67, 94, 119, 26]. Важливі методологічні положення щодо розвитку зв’язку в Україні містяться в численних офіційних документах.
Для досягнення поставленої мети використовувалися основні методи суспільно-географічного дослідження зв’язку: системний підхід, структурний аналіз, логічні методи, методи індукції та дедукції, статистичні, типізації, районування, картографічний та ін.
Інформаційну базу дослідження складає статистична та інша інформація, в тому числі матеріали Держкомстату України, Міністерства економіки України, Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби Безпеки України, обласних статистичних управлінь, офіційних статистичних збірників, фактичні дані про розвиток зв’язку, інформація офіційних звітів органів виконавчої влади з питань розвитку зв’язку в Україні, матеріали наукових, науково-практичних конференцій з питань удосконалення інформаційного простору, дані Інтернету.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають наступні результати:
1. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади комплексного суспільно-географічного дослідження зв’язку, зокрема, розроблено теоретичні положення дослідження територіальної організації зв’язку в умовах розвитку сучасних видів даного виду економічної діяльності та активних інтеграційних територіальних процесів, визначено методологічні принципи суспільно-географічного дослідження зв’язку;
2. Розроблено методичні основи суспільно-географічного дослідження зв’язку;
3. Досліджено внутрішні (галузеві) та зовнішні чинники територіальної організації зв’язку;
4. Визначено основні риси територіальної організації зв’язку в Україні, зокрема, досліджено основні територіальні процеси в сфері зв’язку, визначено елементи територіальної структури зв’язку, здійснено типізацію регіонів за рівнем розвитку зв’язку;
5. Досліджено вплив зв’язку на соціально-економічні процеси в регіонах та визначено його головні особливості;
6. Визначено основні напрямки вдосконалення територіальної організації зв’язку в контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів України.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений суспільно-географічний методологічний підхід (дослідження територіальних особливостей зв’язку та врахування специфіки їх впливу на соціально-економічні процеси) може бути застосований при формуванні програм соціально-економічного розвитку регіонів, регіональних програм розвитку зв’язку, формуванні регіональних мереж операторів зв’язку тощо.
Матеріали дослідження можуть бути також використані: а) у процесі наукових досліджень територіальної організації господарства та при оцінці впливу зв’язку на соціально-економічний розвиток регіонів; б) у навчальному процесі при підготовці та викладанні курсу „Географія зв’язку” на географічних та економічних факультетах; в) при розробці стратегії розвитку зв’язку в регіонах України (зокрема, в контексті програм Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України); г) в маркетингових дослідженнях при оцінці ринку телекомунікаційних послуг для операторів зв’язку, зокрема, при виборі регіонів пріоритетного інвестування галузі.
Особистий внесок здобувача. Викладені в роботі теоретичні та практичні результати належать особисто авторові та є його науковим доробком. Представлені в дисертаційному дослідженні наукові положення, висновки та рекомендації одержані автором самостійно і є його внеском у теорію та практику суспільно-географічних досліджень територіальної організації зв’язку.
Апробація результатів дослідження. Головні наукові положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися, були опубліковані в матеріалах всеукраїнських і міжнародних наукових та науково-практичних семінарів, форумів та конференцій: всеукраїнської науково-практичної конференції „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004, 2005), міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (Луцьк, 2005, 2006), міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців „Регіон-2006 (Регіон-2008): суспільно-географічні аспекти” (Харків, 2006, 2008).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором написано та опубліковано 8 одноосібних наукових робіт загальним обсягом 3,0 д. а., з них 4 статті в наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,5 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 135 найменувань та 12 додатків загальним обсягом 172 с. Робота містить 27 таблиць і 13 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дають можливість сформулювати наступні принципові положення, висновки і пропозиції (як теоретичної, так і практичної спрямованості) щодо напрямків, методів та інструментів вдосконалення територіальної організації зв’язку в контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів України.
1. В умовах активної інформатизації суспільного життя роль зв’язку в соціально-економічному розвитку країни та її регіонів постійно зростає. Зв’язок забезпечує специфічними послугами функціонування всього народного господарства, наукову та оборонну сфери, повсякденне життя людей та діяльність людського суспільства. Завдяки своїм галузевим та технологічним особливостям, зв’язок не лише дає користувачам великий економічний та соціальний ефект, але й виконує важливу об’єднуючу роль у розвитку господарства на всіх рівнях: регіону, країни, світу. Він сприяє формуванню та розвитку територіального поділу праці, інтеграції різноманітної інформації із тих чи інших районів планети, що зумовлює значну географічність зв’язку і робить його важливим об’єктом суспільно-географічного дослідження.
2. В основі територіальної організації зв’язку лежать певні територіальні процеси, найбільш суттєвими з яких є територіально-структурні та компонентно-структурні, а також, як результат їх дії процеси ареало- та зоноутворення.
Територіально-структурні процеси відображають процеси формування та розвитку територіальної структури зв’язку. Основними їх видами є процеси територіального диференціювання, територіального концентрування та територіального агломерування. Компонентно-структурні процеси відображають структурні зрушення у формах територіального зосередження зв’язку. Найбільший розвиток тут отримали процеси диверсифікації та інтеграції. В результаті процесів територіальної інтеграції зв’язку та агломерування, в Україні відбуваються активні процеси ареало- та зоноутворення. Численні територіальні процеси у своїй сукупності формують територіальну структуру зв’язку. У сфері зв’язку отримали розвиток два основних типи форм територіального зосередження зв’язку (елементів територіальної структури) регіональні та ареальні. Регіональні елементи територіальної структури представлені такими видами як мікрорайон (адміністративний район), мезорайон (область), макрорайон (економічний район, військовий округ тощо). В основі їх формування лежить організація та здійснення загальнодержавних (звичайних та специфічних) функцій зв’язку управлінської, забезпечення безпеки та соціально-економічного розвитку регіонів, політичної та інших. Ареальні елементи територіальної структури представлені компактними та зональними їх видами. В основі формування зональних елементів територіальної структури лежить розвиток тих видів зв’язку, для яких характерним є надання послуг через зони покриття. До них, насамперед, відносяться мобільний, супутниковий та теле- і радіозв’язок.
3. В основі методичних підходів до суспільно-географічного дослідження зв’язку лежать певні методологічні принципи. Головними з них є такі: а) принцип об’єктивності територіальних процесів та територіальних поєднань в галузі зв’язку; б) принцип цілісності, який забезпечується вивченням усіх складових компонентної структури зв’язку та аналізом їх взаємодії; в) принцип детермінованості, який передбачає врахування посилення впливу ринкових, глобалізаційних та інших соціально-економічних чинників на сучасний розвиток зв’язку; г) принцип комплексності і пропорційності, що відображає важливість врахування та дослідження тісних взаємозв’язків галузево-виробничих та територіальних аспектів розвитку зв’язку; д) принцип ієрархічності територіальних систем зв’язку; е) принцип регіональності, який враховує, з одного боку, тісний взаємовплив окремих видів зв’язку в регіоні, а, з другого боку, зумовленість цих процесів дією регіональних чинників; є) принцип історизму, в основі якого лежить не тільки відомий загальнонауковий підхід, але й врахування такої важливої риси зв’язку, як його високий динамізм; ж) принцип конструктивності, який передбачає спрямованість суспільно-географічних досліджень на визначення актуальних територіальних проблем галузі та на розробку напрямків вдосконалення територіальної організації зв’язку, зокрема, в цілях територіального планування та прогнозування; з) принцип регіональної ефективності, який акцентує увагу на оцінку результативності діяльності підприємств зв’язку в регіоні; і) принцип перспективності, дотримання якого дозволяє вивчити траєкторію розвитку і майбутній стан територіальної організації зв’язку та її вплив на соціально-економічні процеси в регіонах.
4. Сучасні риси територіальної організації зв’язку визначають численні чинники, найвагомішими з яких є активні структурні процеси в галузі та особливості розміщення окремих видів зв’язку. Зв’язок це складний суспільно-географічний об’єкт, який має диверсифіковану структуру. В Україні для зв’язку, як виду економічної діяльності, характерними є великі структурні зрушення, які відбуваються, насамперед, за рахунок значного зростання масштабів розвитку сучасних видів зв’язку мобільного, супутникового та комп’ютерного.
Особливості розміщення основних видів зв’язку в Україні характеризуються високим рівнем територіальної диференціації в її регіонах, який, в свою чергу, відрізняється як в межах кожного окремого виду зв’язку, так і між його видами. Для поштового і телефонного зв’язку притаманний розосереджений тип територіального поширення, а для телеграфного зв’язку розосереджений тип з тенденцією до зосередження в регіонах з низьким соціально-економічним розвитком. Для мобільного виду зв’язку притаманний зональний тип територіального поширення. В сукупності територіальні процеси, які відбуваються в цій галузі, обумовлюють загальні особливості територіальної організації зв’язку в Україні.
5. Важливою рисою територіальної організації зв’язку є ускладнення його територіальної структури. Цей процес відбувається в результаті активної галузевої та територіальної взаємодії різних видів зв’язку. В Україні відбувається подальший розвиток територіальної структури зв’язку, зокрема, утворення його нових ареальних та регіональних елементів.
Найбільш поширеним є ареальний тип елементів територіальної структури. Він представлений пунктами, центрами та вузлами зв’язку. Із 250 виділених ареальних елементів територіальної структури зв’язку, загальне співвідношення кількості пунктів та центрів в Україні приблизно однакове (відповідно, 110 та 103), що свідчить про активні процеси диверсифікації компонентної та функціональної структури зв’язку в більшості міст України та про зростання їх інформаційно-виробничої потужності.
Серед регіональних елементів територіальної структури зв’язку найбільшим рівнем розвитку зв’язку відзначаються Київська, Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Львівська та Донецька області.
Крім високого рівня територіальної диференціації зв’язку такими рисами є: а) просторове поширення зони обслуговування зв’язку по території країни. Воно пов’язано з постійним розширенням мережі зв’язку, що означає перемогу над відстанями та взаємне комунікаційне зближення віддалених центрів, тобто, фактично, трансформацію інформаційного простору; б) активні процеси ареало- та зоноутворення. При чому, вони супроводжуються процесами технічної та організаційної інтеграції (конвергенції) всіх видів зв’язку; в) якісні зміни в структурі наданих послуг зв’язку в регіонах та містах України. В їх основі лежать процеси інтенсивного територіального зосередження діяльності підприємств мобільного, комп’ютерного та супутникового зв’язку.
6. Важливою рисою соціально-економічного розвитку регіонів України є високий рівень її територіальної диференціації. Більшість мезорайонів (областей) України (14 або близько 60 % від їх загальної кількості) характеризуються низьким та дуже низьким рівнем соціально-економічного розвитку. З іншого боку, практично, за всіма основними показниками провідне місце в країні займає м. Київ та Київська область. Групу регіонів із високим рівнем соціально-економічного розвитку складають Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська області.
7. Завдяки активним інтеграційним процесам та розвитку сучасних видів зв’язку, роль та вплив цієї галузі на соціально-економічні процеси в регіонах України постійно зростає. Можна виділити два основних напрямки такого впливу: а) вплив зв’язку як виду економічної діяльності; б) вплив особливостей територіальної організації зв’язку. Проведений у дисертації економіко-математичний аналіз впливу зв’язку на соціально-економічний розвиток регіонів України показав, що як на рівні країни в цілому, так і на рівні регіонів простежується достатній позитивний вплив зв’язку на більшість показників соціально-економічного розвитку регіонів. У розрізі окремих їх видів важливо відзначити більш вагому роль чинників територіального зосередження та територіальної концентрації зв’язку і значно меншу територіальної динаміки та територіальної спеціалізації. В аспекті складових соціально-економічного розвитку, необхідно відзначити підвищений взаємозв’язок територіальних процесів, насамперед, із рівнем соціального розвитку, що зумовлено провідною роллю в цих взаємовідносинах саме споживчих чинників.
8. Вдосконалення територіальної організації зв’язку є додатковим резервом підвищення ефективності функціонування галузі та зростання її ролі в активізації соціально-економічного розвитку регіонів України. До основних її напрямків слід віднести: а) зниження високого рівня територіальної диференціації зв’язку; б) максимальне використання позитивного ефекту від процесів ареало- та зоноутворення в сфері зв’язку, з метою більш активного інформаційного забезпечення розвитку центрів економічного зростання; в) ефективне використання наслідків територіального поширення послуг зв’язку для активного господарського освоєння нових регіонів. Результатом цієї діяльності може бути вирівнювання соціально-економічного розвитку між економічно розвинутим центром та периферійними районами; г) подальше вдосконалення компонентної структури зв’язку в регіонах, насамперед, у напрямі зростання частки сучасних видів зв’язку мобільного, супутникового та комп’ютерного; д) ефективне використання ринкових чинників для подальшої активізації позитивних територіальних процесів у сфері зв’язку (територіального агломерування, ареало- та зоноутворення, диверсифікації структури тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Batty M. Virtual Geography / M. Batty // Futures. 1997. Vol. 29, № 4/5. P. 337-352.
2. Campbell R. W. Soviet and Post-Soviet Telecommunications: An Industry under Reform / R. W. Campbell // Boulder: Westview. 1995. P. 183-197.
3. Carazo-Chandler C. Cyberspace Another Geography. Territories, Boundaries and Space [Електронний ресурс] / C. Carazo-Chandler. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://cybergeography.hypermart.net.
4. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. Oxford / M. Castells // Futures. 1996. Vol. 3, № 4. P. 45-54.
5. Danesh A. Mapping the Internet [Електронний ресурс] / A. Danesh, S. H. Rubin, M. H. Smith, L. Trajkovic. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://divine.eecs.berkeley.edu/~ljilja/papers/nafips2001.pdf.
6. Dodge M. The Geographies of Cyberspace / M. Dodge // Тhe 94-th Annual Meeting of the Association of American Geographers. 1998. P. 170-175.
7. Johanson T. D. Visualization in Cybergeography: Reconsidering Cartography’s Concept of Visualization in Current User Centric Cybergeographic Cosmologies / T. D. Johanson // Boulder: Westview. 2000. P. 197-211.
8. Kitchin R. Towards geographies of cyberspace / R. Kitchin // Human Geography. 1998. P. 385-406.
9. Kotkin J. The New Geography: How the Digital Revolution is Reshaping the American Landscape / J. Kotkin // New geography. 2000. P. 23-27.
10.Wheeler J. O. Cities in the Telecommunications Age: The Fracturing of Geographies / J. O. Wheeler, Y. Aoyama, B. Warf. New York, 2000. 221 p.
11.Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь / Э. Б. Алаев. М.: Мысль, 1983. 350 с.
12.Алисов Н. В. География всемирной компьютерной телекоммуникационной системы Интернет / Н. В. Алисов, Т. М. Валькова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5, Геогр. 1997. № 6. С. 27-31.
13.Алисов Н. В. География мировой телекоммуникационной связи / Н. В. Алисов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5, Геогр. 1996. № 3. С. 9-15.
14.Алисов Н. В. География мировой телефонной связи / Н. В. Алисов, Т. М. Валькова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5, Геогр. 1996. № 5. С. 3-12.
15.Алисов Н. В. География электронной промышленности мира / Н. В. Алисов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5, Геогр. 1995. № 15. С. 14-26.
16.Алисов Н. В. Роль научно-технического прогресса в формировании отраслевой и пространственной структуры мирового хозяйства / Н. В. Алисов // География мирового хозяйства. Смоленск. 1997. С. 40-67.
17.Алисов Э. Б. Экономическая и социальная география мира (общий обзор) / Э. Б. Алисов, Б. С. Хореев. М.: Гардарики, 2000.
18.Анализ инвестиционного рынка в Украине [Електронний ресурс]: официальный сайт компании „Синвест”. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://www.sinvest.ru/analiz.shtml.
19.Аналіз ринку послуг телефонного зв’язку [Електронний ресурс]: офіційний сайт компанії „Telefónica S. A.”. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://www.telefonica.com/article/statistics.html.
20.Анучин В. А. Теоретические основы географии / В. А. Анучин. М.: Мысль, 1972. 430 с.
21.Арапов М. В. Информатизация общества: зарубежный опыт / М. В. Арапов // Вестн. АН СССР. 1986. № 9. С. 62-77.
22.Арский Ю. М. Инфосфера: информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе / Ю. М. Арский, Р. С. Гиляревский, И. С. Туров, А. И. Черный // М.: ВИНИТИ. 1996. 489 с.
23.Бабурин В. Л. География информационной индустрии новое направление исследований / В. Л. Бабурин // Изв. РГО. Сер. Геогр. 1999. т. 131, вып. 3. С. 76-83.
24.Бабурин В. Л. Экономико-географический анализ инновационных процессов на территории РФ / В. Л. Бабурин, И. С. Суравцева // Территориальная дифференциация и регионализация в современном мире. Смоленск, 2001. № 3. С. 48-51.
25.Балабанов Г. В. Територіальний соціально-економічний моніторинг в Україні / Г. В. Балабанов, В. В. Вишневський. К.: Ін-т географії НАН України, 2001. 48 с.
26.Балабанов Г. В. Трансформація територіальної організації господарства України / Г. В. Балабанов, І. Й. Кравецький, Ю. Д. Качаєв, В. П. Нагірна, Г. П. Підгрушний, Т. Є. Яснюк // Український географічний журнал. - 2001. № 3.
27.Бем І. С. Проблеми розвитку і розміщення машинобудування та металообробки в Українській РСР / І. С. Бем, В. О. Демідіон. К.: Наукова думка, 1977. 310 с.
28.Берлянт А. М. Телекоммуникационное картографирование / А. М. Берлянт // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5, Геогр. 1997. № 3. С. 12-17.
29.Богорад О. Д. Регіональна економіка: словник-довідник / О. Д. Богорад, О. М. Невелев, В. М. Падалка. К.: НДІСЕП, 2004. 346 с.
30.Булгак В. Б. Перспективы развития электросвязи в России и ее вхождение в глобальную информационную инфраструктуру / В. Б. Булгак // Электросвязь. 1989. № 2. С. 47-52.
31.Валькова Т. М. Инновации в системах телекоммуникаций мира / Т. М. Валькова // География инновационной сферы мирового хозяйства. М., 2000. С. 237-251.
32.Вершинская О. Н. Существующие модели построения информационного общества / О. Н. Вершинская // Информационное общество. 1999. № 3. С. 53-58.
33.Вопросы рационального размещения производства / [Алымов А. Н., Тымчук Н. Ф., Чухманенко В. Т. и др.]. К., 1974. с. 18-34.
34.Воронін І. М. Телекомунікаційні системи України: економіко-географічний аналіз (частина перша) / І. М. Воронін // Проблемы материальной культуры 2001. № 3. С. 13-17.
35.Воронін І. М. Телекомунікаційні системи України: економіко-географічний аналіз (частина друга) / І. М. Воронін // Проблемы материальной культуры 2002. № 4. С. 17-24.
36.Габович А. О состоянии Интернет в Украине [Електронний ресурс] / А. Габович. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://www.iii.kiev.ua/ukr/pokaz.shtml.
37.Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. М.: Сов. энцикл., 1988. 432 с.
38.Герасимчук З. Комплесна оцінка рівня сталого розвитку регіонів України / З. Герасимчук // Економіка України. 2002. №2. С. 34-42.
39.Гладкевич Г. И. Введение в экономическую и социальную географию / Г. И. Гладкевич. Москва-Смоленск: СГУ, 1997. 112 с.
40.Глазьев С. Ю. Длинные волны: научно-технический прогресс и социально-экономическое развитие / С. Ю. Глазьев. Новосибирск.: Владос, 1991. 256 с.
41.Голиков А. П. Размещение производительных сил и регионалистика / А. П. Голиков, А. Г. Дейнека, Н. А. Казакова. Харьков: Олант, 2002. 319 с.
42.Голиков А. П. Регионы Украины: поиск стратегии оптимального развития / А. П. Голиков. Харьков: ХНУ, 1996. 303 с.
43.Голиков А. П. Стратегия регионального развития: Учебное пособие / А. П. Голиков. Харьков: ХНУ, 2001. 40 с.
44.Голиков А. П. Экономика Украины: факторы производства, отраслевая структура, размещение, тенденции развития: учебное пособие / А. П. Голиков, Н. А. Казакова, Е. А. Шуба. Харьков: ХНУ, 2003. 163 с.
45.Голіков А. П. Вступ до економічної і соціальної географії / А. П. Голіков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. К.: Либідь, 1997. 320 с.
46.Голіков А. П. Словник-довідник суспільно-географічних термінів / А. П. Голіков, П. О. Черномаз, Н. А. Казакова. Харьков: ХНУ, 2000. 47 с.
47.Горленко И. А. Проблемы комплексного развития регионов / И. А. Горленко, Г. В. Балабанов, С. Н. Малюк. К.: Наукова думка, 1994. 296 с.
48.Дзенис З. Е. Методология и методика социально-экономгеографических исследований / З. Е. Дзенис. Рига: Зинатне, 1980. 263 с.
49.Дзюбинський А. В. Механізм оцінки конкурентоспроможності послуг електрозв’язку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.04 „Економіка транспорту та зв’язку” / А. В. Дзюбинський. Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова. Одеса, 2003. 20 с.
50.Дорогунцов С. І. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. К.: Стефед-2, 2001. 144 с.
51.Економічний словник-довідник / [авт.-уклад. Мочерний С. В.]. К.: Феміна, 1996. 360 с.
52.Єпіфанов А. О. Регіональна економіка / А. О. Єпіфанов, І. В. Сало. К.: Наукова думка, 2000. 344 с.
53.Заболотский В. П. Философские проблемы информатизации / В. П. Заболотский // Проблемы информатизации. М., 1999. С. 135-147.
54.Іванов В. П. Аналіз стану та перспектив розвитку національного оператора поштового зв’язку України / В. П. Іванов // Економіка України. 2004. № 2. С. 47-51.
55.Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи) / С. І. Іщук. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997.
56.Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: навчальний посібник / С. І. Іщук. К.: ПАЛИВОДА, 2002. 260 с.
57.Качаєв Ю. Д. Типізація регіонів України за особливостями інвестиційної діяльності / Ю. Д. Качаєв // Укр. геогр. журн. 2005. - № 4. С.44-50.
58.Князєва О. А. Комплексна система аналізу ринку послуг зв’язку України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.04 „Економіка транспорту і зв’язку” / О. А. Князєва. Ін-т Проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. К., 2002. 17 с.
59.Когутенко В. М. Механізм адаптації рішень в управлінні підприємствами у сфері послуг (на прикладі підприємств зв’язку): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.04 „Підприємництво, менеджмент та маркетинг” / В. М. Когутенко. Одеський держ. екон. ун-т. Одеса, 2000. 18 с.
60.Колосовский Н. Н. Основы экономического районирования / Н. Н. Колосовский. М.: Мысль, 1969. 336 с.
61.Концепція розвитку зв’язку України до 2010 року [Електронний ресурс]: нормативно-правова база діяльності Державного департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби Безпеки України. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://www.dstszi.gov.ua/P_baza/baza_konc.htm.
62.Корецький Л. М. Географія промисловості Української РСР: умови формування промислових територіальних комплексів / Л. М. Корецький, М. М. Паламарчук. К.: Наукова думка, 1967. 327 с.
63.Коротун І. М. Розміщення продуктивних сил України / І. М. Коротун, Л. К. Коротун, С. І. Коротун. Рівне: Вид. УДАВГ, 1997.
64.Кочетов Э. Г. Геоэкономика / Э. Г. Кочетов. М.: БЕК, 1999. 462 с.
65.Кругликов А. Г. Некоторые методологические проблемы исследования структуры инновационного процесса / А. Г. Кругликов // Инновационные процессы: сб. тр., М.:ВНИИСИ. 1982. 315 с.
66.Липец Ю. Г. География мирового хозяйства / Ю. Г. Липец, В. А. Пуляркин, С. Б. Шлихтер. М.: Владос, 1999. 400 с.
67.Лісовський С. А. Економіко-географічні засади збалансованого розвитку України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.02 „Економічна та соціальна географія” / С. А. Лісовський. Інститут географії НАН України. К., 2004, 36 с.
68.Лукоянова М. В. География современных видов связи [Електронний ресурс] / М. В. Лукоянова. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://geo.1september.ru/article.php?ID=200203504.
69.Луцишин П. В. Територіальна організація суспільства (основи теорії): навчальний посібник / П. В. Луцишин, Д. Клімонт, Н. П. Луцишин. Луцьк: Вежа, 2001. 334 с.
70.МакКоннелл К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: пер. с англ. 11-го изд. / К. Р. МакКоннелл, С. Л. Брю. К.: ХаГар, 2000. 785 с.
71.Мандрик І. П. Міжнародні комунікації (навчальна програма курсу) / І. П. Мандрик. Луцьк: Вежа, 2008. 32 с.
72.Мартынов В. Л. Развитие информационных систем и территориальная организация общества (на примере РФ) / В. Л. Мартынов. М., 2000. 134 с.
73.Мельник Д. С. Стратегічні засади розвитку телекомунікаційних послуг (на прикладі Львівської області): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.07.04 „Економіка транспорту і зв’язку” / Д. С. Мельник. Ін-т Проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. К., 2003. 20 с.
74.Мересте У. И. Современная география: вопросы теории / У. И. Мересте, С. Я. Нымник. М: Мысль, 1984.
75.Методические основы географических исследований природных и общественных территориальных комплексов: [сб. науч. трудов / науч. ред. Маринич А. М., Паламарчук М. М.]. К.: Наукова думка, 1989. 144 с.
76.Мировая экономика / [под ред. И.П. Николаева]. М.: ЮНИТИ, 2000. 576 с.
77.Мироненко Н. С. Введение в географию мирового хозяйства / Н. С. Мироненко. М.: Ун-т им. Дашковой, 1995. 166 с.
78.Міжнародна діяльність Укртелекому [Електронний ресурс]: офіційний сайт компанії „Укртелеком”. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://www.ukrtelecom.ua/ua/about/international/cooperation/.
79.Мороз С. А. Методологія географічної науки / С. А. Мороз, В. І. Опопрієнко, С. Ю. Бортник. К.: Заповіт, 1997. 334 с.
80.Національний атлас України / [наук. редкол.: Л. Г. Руденко та ін.]; Інститут географії НАН України [та ін.]. / [наук. редкол.: Л. Г. Руденко та ін.]. К., 2007. 436 с.
81.Нормативно-правова база Інтернет [Електронний ресурс]: закони. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://www.iii.kiev.ua/ukr/pravo/pravo.shtml.
82.Онищенко М. Г. Картографування мереж і засобів зв’язку України / М. Г. Онищенко // Вісн. геодезії та картографії. 2003. № 4. С. 158-160.
83.Онищенко М. Г. Концепція розробки карт телекомунікаційних мереж України / М. Г. Онищенко // Вісн. геодезії та картографії. 2002. № 3. С. 25-31.
84.Орлов В. М. Організаційно-економічний механізм управління галуззю зв’язку України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.07.04 „Економіка транспорту і зв’язку” / В. М. Орлов. Київський нац. авіац. ун-т. К., 2002. 36 с.
85.Основні показники діяльності галузі зв’язку та сфери інформатизації у 2006 році [Електронний ресурс]: офіційний сайт Міністерства транспорту та зв’язку України. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://stc.gov.ua/ukrainian