КАТЕГОРІЇ АСПЕКТУАЛЬНОСТІ ТА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ІТАЛІЙСЬКОГО Й УКРАЇНСЬКОГО ДІЄСЛОВА: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ : КАТЕГОРИИ аспектуальной И Темпоральности В СИСТЕМЕ ИТАЛЬЯНСКОГО И УКРАИНСКОГО ГЛАГОЛА: сопоставимые АСПЕКТЫ



  • Назва:
  • КАТЕГОРІЇ АСПЕКТУАЛЬНОСТІ ТА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ІТАЛІЙСЬКОГО Й УКРАЇНСЬКОГО ДІЄСЛОВА: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ
  • Альтернативное название:
  • КАТЕГОРИИ аспектуальной И Темпоральности В СИСТЕМЕ ИТАЛЬЯНСКОГО И УКРАИНСКОГО ГЛАГОЛА: сопоставимые АСПЕКТЫ
  • Кількість сторінок:
  • 212
  • ВНЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Рік захисту:
  • 2008
  • Короткий опис:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису

    ІСАКОВА ЮЛІЯ ПЕТРІВНА

    УДК 81’362 (811.12 + 811.161.2)


    КАТЕГОРІЇ АСПЕКТУАЛЬНОСТІ ТА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ
    В СИСТЕМІ ІТАЛІЙСЬКОГО Й УКРАЇНСЬКОГО ДІЄСЛОВА:
    ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ

    Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне
    і типологічне мовознавство


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук


    Науковий керівник −
    доктор філологічних наук,
    професор
    ГЕТЬМАН Зоя Олексіївна


    Київ − 2008









    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...............................................................................4
    ВСТУП ................................................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1. ГРАМАТИЧНІ І СЕМАНТИКО-ПАРАДИГМАТИЧНІ СКЛАДНИКИ КАТЕГОРІЙ АСПЕКТУАЛЬНОСТІ ТА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В ІТАЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
    1.1. Теоретичні засади вивчення категорій аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах.................................................................................15
    1.2. Граничність / неграничністі дієслівної дії у вираженні категорій аспектуальності та темпоральності......................................................................................................25
    1.3. Засоби вираження категорій аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах.......................................................................................................36
    1.4. Роди дієслівної дії граничних / неграничних дієслів в українській мові та їх кореляти в італійській................................................................................................40
    1.5. Методика дослідження категорій аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах.................................................................................49
    Висновки до розділу 1.......................................................................................................54
    РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИКА КАТЕГОРІЙ АСПЕКТУАЛЬНОСТІ ТА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В КОГНІТИВНОМУ ВИСВІТЛЕННІ В ІТАЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
    2.1. Прототипна семантика у вивченні категорій аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах..............................................................................56
    2.1.1. Прототипні ознаки видо-часових форм імперфектного аспекту та недоконаного виду...........................................................................................59
    2.1.2. Прототипні ознаки видо-часових форм перфектного аспекту та доконаного виду...............................................................................................65
    2.2. Фреймова семантика у вивченні категорій аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах.................................................................................68
    2.2.1. Нарощування акціонального базового фрейму обставинами часу, міри і ступеня ............................................................................................................75
    2.2.2. Нарощування акціонального базового фрейму інфінітивними перифразами.....................................................................................................91
    2.2.3. Нарощування акціонального базового фрейму формами герундія / дієприслівника і дієприкметника...............................................................110
    Висновки до розділу 2.....................................................................................................121
    РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ КАТЕГОРІЙ АСПЕКТУАЛЬНОСТІ ТА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В ІТАЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
    3.1. Аспектуально-таксисні ситуації одночасності процесних дій в італійській і українській мовах.....................................................................................................126
    3.1.1. Аспектуально-таксисні ситуації одночасності процесної і результативної дій ...................................................................................144
    3.1.2. Аспектуально-таксисні ситуації одночасності результативних дій.........151
    3.2. Аспектуально-таксисні ситуації різночасності дій в італійській і українській мовах........................................................................................................................ 156
    3.2.1.Аспектуально-таксисні ситуації різночасності процесної і результативної дій.........................................................................................159
    3.2.2. Аспектуально-таксисні ситуації різночасності результативних дій........ 164
    Висновки до розділу 3.....................................................................................................170
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................................172
    ДОДАТКИ
    Додаток А.
    Семантичні опозиції перфектного / імперфектного аспектів та доконаного / недоконаного видів...............................................................................................179
    Додаток Б.
    Вираження родів дієслівної дії в італійській та українській мовах.......................................................................................................................181
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................................184
    СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................211
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...........................................212









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    Гр. − граничність
    ДВ − доконаний вид
    ДПС − дієприслівник
    Зн. в. − знахідний відмінок
    Нгр. − неграничність
    НДВ − недоконаний вид
    Ор. в. − орудний відмінок
    М. в. − місцевий відмінок
    РДД − рід дієслівної дії
    Род. в. − родовий відмінок
    ФСП − функціонально-семантичне поле
    G − герундій
    IMF − імперфектний аспект
    PRF − перфектний аспект








    ВСТУП

    Лінгвістичні дослідження ХХ-ХХІ ст. позначені вагомим внеском у вивчення дієслова, оскільки воно посідає одне з центральних місць у мові через свою складну і розгалужену парадигму словозмінних форм і категорій, зокрема, таких, як категорії аспектуальності та темпоральності. В останні роки розвиток функціонального напряму сучасної лінгвістики привів до перегляду широкого кола лінгвістичних питань. Традиційна морфологія розглядала будь-яке граматичне значення у зв’язку з певною формою його вираження. У руслі функціонального підходу виникає потреба розв’язання теоретичних і практичних завдань, пов’язаних із комплексним вивченням мовних систем, підсистем та їх складників.
    Теоретична база вивчення часткових видових значень, класифікацій видових пар та видо-часових форм розроблена вітчизняними та зарубіжними ученими [8-12; 24-27; 44-46; 61-62; 80-86; 147-149; 169-170; 189; 243-248]. Вивчення особливостей конкретних мов у руслі типологічних досліджень, опрацювання лексичних систем, аспектологічні дослідження висвітлюються у роботах лінгвістів із слов’янських [5; 145], германських [14; 15-16; 92; 161; 213-215; 279] і романських мов [51-56; 58-60; 188; 191; 206-209; 243-246; 267; 283; 288; 286]. Однією з актуальних проблем у дослідженнях із зіставно-типологічних студій постає інтерпретація природи граматичних категорій із залученням постулатів когнітивної лінгвістики, а саме фреймової та прототипної семантик [22; 49; 74-76; 107; 127-130; 210].
    Термін "категорія аспектуальності" різнопланово трактується в мовознавстві, діапазон розуміння її складників, а також їх функціонування неостаточно встановлено. В італійській граматичній традиції проблема категорії аспектуальності і визначення її структури пов’язана з питанням про саме її існування як морфологічної категорії. Б. М. Чарльстон зазначає, що зважаючи на те, що існує тільки три часових сфери, може бути тільки три дієслівних часи (минулий, теперішній, майбутній) [див. 92, с. 8]. Предметом функціональної аспектології є не тільки розгляд аспектуальності як парадигматичної системи мовних засобів з їх функціями, але й вивчення внутрішньої взаємодії її елементів. Сучасним аспектологічним дослідженням притаманна спрямованість на розгляд аспектуальних категорій у широкому спектрі взаємозв’язків, що охоплюють мовну систему та мовленнєве функціонування її одиниць. По-перше, це зв’язок аспекту / виду з іншими граматичними та функціонально-семантичними категоріями способом і темпоральністю, модальністю, особою, перехідністю / неперехідністю та статичністю, а також часовою локалізованістю, таксисом [84, c. 14].
    Актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на комплексний підхід до вивчення граматичних категорій дієслова з урахуванням принципів фреймової та прототипної семантики, а також недостатнім і суперечливим тлумаченням питань, що належать до кола типології аспектуальної парадигми в італійській та українській мовах. Розроблено структурну типологію, зорієнтовану на вивчення компонентів категорій аспектуальності та темпоральності в зіставлюваних мовах: маркери часу, міри і ступеня, категорія граничності / неграничності дієслівної дії, категорія родів дієслівної дії, перифрази із неособовими формами дієслова.
    Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної наукової теми "Проблеми зіставної семантики", яка розробляється кафедрою загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 жовтня 2005 року). Коло питань, що розглядається в дисертації, відповідає проблематиці, яка висвітлюється згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України № 0106U000977 "Контрастивно-типологічні дослідження української мови та мов євразійського ареалу в контексті підвищення якості міжнародної комунікації та лінгвістичної підготовки фахівців в Україні" (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 30 січня 2006 року).
    Метою дисертаційного дослідження є встановлення спільних і відмінних рис у структурі, функціонуванні й вираженні категорій аспектуальності та темпоральності у віддаленоспоріднених мовах.
    Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
    визначити семантико-синтаксичний зв’язок між категоріями аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах;
    встановити семантичний зв’язок категорії граничності дієслівної дії в межах категорій аспектуальності та темпоральності;
    зіставити словотворчі засоби вираження категорії виду в українській мові з їх італійськими корелятами;
    виділити прототипні та периферійні ознаки видо-часових форм перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та форм доконаного / недоконаного видів в українській;
    висвітлити специфіку морфологічних форм перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та форм доконаного / недоконаного видів в українській у розгортанні акціонального фрейму;
    розробити типологічну класифікацію аспектуально-таксисних ситуацій одночасності й різночасності реалізації дій в італійській та українській мовах.
    Об’єктом дослідження є категорії аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах.
    Для італійської і української мов розроблено типологічну класифікацію розподілу дії в часі на прикладі абітуатива (реалізація дії відбувається постійно, регулярно), прогресива (реалізація дії у момент її розвитку), континуатива (реалізація тривалої, незакінченої на момент мовлення дії) імперфектного аспекту / недоконаного виду та результатива (реалізація дії із кінцевим результатом), аориста (реалізація дії не є актуальною на момент мовлення) перфектного аспекту / доконаного виду (таб.1.Д.А). Кожен із названих типів аспектів / видів характеризує реалізацію дії на часовій осі у трьох часових площинах (минулій, теперішній та майбутній). Тільки видо-часові форми минулих часів в італійській мові та доконаного / недоконаного видів минулого часу в українській мові вступають в опозиційну конкуренцією. Форми перфектного / імперфектного аспектів теперішнього часу в італійській мові не конкурують між собою. Конкуренція між видо-часовими формами майбутнього не є достатньою, щоб побудувати на ній комплексний аналіз категорій аспектуальності та темпоральності, адже бракують форми абітуатива, прогресива та континуатива. Видо-часові форми минулого плану виявляються конкурентними та ілюстративними у передачі двочленної опозиції перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та доконаного / недоконаного видів в українській.
    Предметом дослідження обрано морфологічні форми перфектного / імперфектного аспектів у системі італійського дієслова та форми доконаного / недоконаного видів в системі українського дієслова у зіставному висвітленні.
    Матеріалом дослідження слугують 803 синтаксичні конструкції із видо-часовими формами перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та 700 синтаксичних конструкцій в українській мові доконаного / недоконаного видів, отримані шляхом суцільної вибірки з художніх творів італійських і українських письменників ХХ − XXІ століття.
    Методи дослідження. Досягнення поставленої мети та розв’язання конкретних завдань дослідження ґрунтується на використанні таких методів: семантичному та компонентному аналізах − для визначення семантичної структури категорій аспектуальності та темпоральності; описовому методі − для з’ясування характеру впливу граматичних і лексичних засобів на формування категорій аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах; зіставному методі − для системного порівняння функціонування видо-часових форм в італійській мові та категорії виду в українській, а також аспектуально-таксисних ситуацій одночасності та різночасності в італійській і українській мовах, когнітивному підході − для трансформації акціонального базового фрейму та виділення прототипних ознак перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та доконаного / недоконаного видів в українській.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше застосовується комплексний підхід до вивчення категорій аспектуальності та темпоральності у віддаленоспоріднених мовах. У дисертації вперше опрацьовано схему міжмовного зіставного аналізу і виявлено механізм семантичної транспозиції прототипних ознак в італійській мові видо-часових форм перфектного / імперфектного аспектів та в українській мові форм доконаного / недоконаного видів. Досліджено лексико-граматичні засоби вираження категорій аспектуальності та темпоральності в обох зіставлюваних мовах з огляду на фреймову семантику. Встановлено спільні та відмінні риси в передачі аспектуально-таксисних ситуацій одночасності і різночасності у віддаленоспоріднених мовах.
    Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати та висновки є внеском у теорію зіставної граматики як галузі контрастивної лінгвістики. Результати дослідження доповнюють наявні в лінгвістиці теоретичні положення про взаємодію граматичних і лексичних категорій на позначення категорій аспектуальності та темпоральності, а також вдосконалюють методики зіставного аналізу граматики двох віддаленоспоріднених мов. Новий погляд на функціонування та вираження цих категорій сприятиме розвитку зіставної семантики, типології і граматик італійської і української мов.
    Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані в ній результати, теоретичні положення, висновки можуть бути використаними у курсах з італійської і української мов "Порівняльна типологія" (розділ "Граматика"), "Теоретична граматика" (розділи "Морфологія дієслова", "Речення", "Таксис"), "Лексикологія" (розділ "Семантична структура дієслів італійської мови"), "Письмовий (усний) двосторонній переклад" (розділи "Граматичні трансформації при перекладі", "Переклад видо-часових форм"), на заняттях з практичної граматики й у спецкурсах і курсах за вибором з італійської граматики, при написанні наукових праць із зіставної граматики італійської і української мов.
    На захист виносяться такі положення:
    1. Універсальна категорія аспектуальності, що взаємодіє із категорією граничності / неграничності дієслівної дії, у поєднанні із категорією темпоральності, центральним ядром якої виступає категорія часу, оформлюється в українській мові через граматичну опозицію доконаного / недоконаного видів. Засобами вираження категорії виду можуть виступати словотворчі (афікси) або лексичні (протиставлення основ, семантичне зближення різнокореневих основ). В італійській мові категорії аспектуальності та темпоральності оформлюються за допомогою опозиції перфектного / імперфектного аспектів, які завдяки граматичним (часовим формам) і лексико-граматичним засобам (перифразам з неособовими формами дієслова) утворюють видо-часові форми перфекту або імперфекту.
    2. В італійській мові граничність / неграничність дієслівної дії відіграє домінуючу роль в аспектуальній характеристиці дії, незалежно від того, якою дієслівною формою вона виражається. В обох зіставлюваних мовах граничність / неграничність позначає відношенні дії до її межі. На відміну від італійської мови в українській мові граничність / неграничність дієслова реалізується у межах жорсткої і облігаторної видової системи.
    3. В українській мові семантичне вираження протікання дії закладено в форму інфінітива, а в італійській мові − у видо-часову форму. В італійській мові категорія родів дієслівної дії, що відповідає за формування значень початковості, повторюваності, розподільності, однократності, виражається переважно лексичними засобами: обставинами часу, ступеня, міри, дієслівними перифразами та сполученнями прийменник + іменник. В італійській мові прототипні ознаки імперфектного аспекту зводяться не лише до вираження описово-розповідної функції, але й до значення майбутньої та умовної дій. Прототипні ознаки перфектного аспекту / доконаного виду в обох зіставлюваних мовах збігаються на позначення закінченої, результативної дії.
    4. Принципи фреймової семантики застосовуються при вивченні граматичних категорій, таких, як категорії аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах. Трансформації акціонального базового фрейму відбуваються шляхом специфікації слотів лексичними засобами мови: обставинами часу, міри і ступеня. За критерієм сполучуваності та вживанням з видо-часовими формами перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та формами доконаного / недоконаного видів в українській ці обставини поділяються на обставини з фіксованою сферою дії, які вживаються лише з одним із аспектів / видів, та обставини з нефіксованою сферою дії, що виявляють подвійний характер і не мають чітко обмежених семантичних уживань.
    5. Нарощування акціонального фрейму в італійській і українській мовах відбуваються конструкціями з інфінітивом, герундієм / дієприслівником та дієприкметником. В італійській мові завдяки своїй нейтральній формі інфінітив за семантикою може утворювати перифрази на позначення прогресивної, результативної, повторюваної дій на відміну від української, де названі відтінки виконання дії передаються за допомогою префіксів, лексичних маркерів. В обох зіставлюваних мовах на семантику герундія / дієприслівника із значенням одночасної та попередньої дії впливає його позиція відносно фінітного дієслова та граничність / неграничність вихідного дієслова. Предикативність дієприкметника в італійській мові виявляється у здатності утворювати абсолютну конструкцію із семантикою попередньої дії.
    6. Категорією, що характеризує часові відношення між діями і оформлюється у різновиди предикатів одночасності / різночасності та має аспектуальну характеристику комплексу співвідносних у часі дій виступає категорія таксису. Аспектуально-таксисні ситуації за семантикою розподілу дії у часі представлені відношеннями одночасності між двома процесними діями, між процесною та результативною та між двома результативними діями, а також відношеннями різночасності між процесною та результативною діями та між обома результативними. В італійській та українській мовах розподіл дії у часі виражається за допомогою фінітних дієслів, неособових форм дієслова, конструкцій та перифраз з неособовими дієсловами, обставин часу, міри і ступеня, сполучень прийменник + іменник, віддієслівних іменників і часток.
    Апробація основних положень і результатів дослідження здійснювалися на одній міжнародній науковій конференції "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (Київ, 2007); двох всеукраїнських конференціях: Перша Всеукраїнська наукова конференція романістів "Структурно-семантичні когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства" (Чернівці, 2006), Всеукраїнська конференція молодих науковців "Актуальні проблеми романської філології" (Горлівка, 2007) та трьох науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, 2006), "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 2007), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 2008).
    Публікації. Основні положення, результати й висновки дисертаційного дослідження відображено у шести наукових статтях, опублікованих у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, загальним обсягом 3,78 др. арк., і трьох тезах доповідей (0,6 др. арк.) на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях. Усі публікації є одноосібними. Загальний обсяг публікацій − 4,38 др. арк.
    Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, списків використаної і довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу і додатків. Загальний обсяг роботи разом з бібліографією становить 213 сторінок, з яких 177 сторінок складає основний текст. Список використаної літератури включає 309 позицій, з них 69 − іноземними мовами. Список довідкової літератури становить 12 позицій, перелік джерел ілюстративного матеріалу налічує 18 одиниць.
    У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, його актуальність, визначено головну мету і завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи; викладено основні положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію результатів дослідження.
    У розділі − "Граматичні і семантико-парадигматичні складники категорій аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах" − досліджено семантико-синтаксичний зв’язок між категоріями аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах. Визначено семантичні компоненти цих категорій, з’ясовано роль категорії граничності дієслівної дії і родів дієслівної дії у вираженні темпоральних відношень. Проаналізовано словотворчі засоби вираження категорії виду в українській мові та їх кореляти в італійській.
    У другому розділі − "Семантика категорій аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах" − проведено семантичний аналіз прототипних ознак видо-часових форм перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові і форм доконаного / недоконаного видів в українській. Трансформовано акціональний базовий фрейм шляхом специфікації слотів лексичними засобами та неособовими формами дієслова. Класифіковано маркери часу, міри і ступеня за сполучуваністю з видо-часовими формами перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та формами доконаного / недоконаного видів в українській.
    У третьому розділі − "Семантико-синтаксична організація категорій аспектуальності та темпоральності в італійській та українській мовах" − досліджено синтаксичні опозиції категорій аспектуальності та темпоральності в обох віддаленоспоріднених мовах, аналізовано та зіставлено аспектуально-таксисні ситуації одночасності / різночасності процесних, процесної і результативної, результативних дій.
    У загальних висновках підсумовано теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальших розвідок із проблематики дисертації. Роботу завершують додатки, списки використаної наукової, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу.
    У додатках наведено таблиці, які унаочнюють результати проведеного зіставного дослідження категорій аспектуальності та темпоральності в італійській та українській мовах.
  • Список літератури:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Комплексний підхід до вивчення категорій аспектуальності та темпоральності двох віддаленоспоріднених мовах дозволяє проаналізувати конкретне наповнення категорій, деталізувати їх складники. Це допомогає врахувати системність та асистемність мови, виділити прототипні та периферійні ознаки в італійській мові перфектного / імперфектного аспектів та доконаного / недоконаного видів в українській, а також виокремити семантичну спорідненість у формуванні та реалізації зазначених категорій. Окрім того, такий підхід не обмежує аналіз конкретним мовним рівнем та певною специфічною лексикою і дозволяє членувати категорії на семантичні і функціональні складники. Серед релевантних ознак аспектуальності та темпоральності слід відзначити: граматично або морфологічно оформлену категорію аспекту / виду та її взаємозв’язок із граматичними категоріями часу, роду дієслівної дії; опозицію граничних / неграничних дієслів; контекстуальне оточення дієслівного предиката; роди дієслівної дії, що передають реалізацію дії та характеризують її за розподілом у часі; лексичні маркери часу, способу дії, ступеня; дієслівні перифрази з семантикою перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та доконаного / недоконаного видів в українській; дискурсні елементи інших темпоральності, таксису, часової локалізованості, часопорядку; аспектуально-таксисні ситуації; типи аспектуального контексту.
    Категорія темпоральності виступає зовнішньою системою координат, що виражає часову площину реалізації дії, а категорія аспектуальності є внутрішньою системою, що структурує категорію часу і позначає різного роду типи протікання дії, їх семантику. Тому для обох зіставлюваних мов простежено тенденцію поєднання цих категорій для вираження темпоральних відношень, що оформлюються в італійській мові за допомогою видо-часових форм, а в українській мові граматично оформленої категорії виду.
    Категорії аспектуальності та темпоральності взаємодіють одна з одною і за допомогою морфологічних, синтаксичних, словотворчих, лексико-граматичних, лексичних мовних засобів виражають характер протікання та розподілу дії у часі. В італійській та українській мовах граничність / неграничність міститься в семантиці дієслова, у відношенні дії до межі. Але на відміну від італійської мови в українській мові граничність / неграничність дієслова реалізується в межах жорсткої і облігаторної видової системи. Граничні дієслова в обох зіставлюваних мовах за семантикою виражають дії, що досягли своєї межі на часовій осі. Неграничні дієслова, що виражають тривалий розподіл дії в часі, не можуть уживатися із часовими маркерами, які підсилюють значення миттєвості або результативності.
    Значення багатократності, початковості, результативності можуть виражатися в мові не тільки граматичними засобами але й лексичними, як це властиво італійській та українській мовам. Вираження таких відтінків категорії аспектуальності оформлюється в категорію родів дієслівної дії. Граничні / неграничні дієслова характеризують особливості протікання дії, отже, рід дієслівної дії можна охарактеризувати як морфемно-характерні і нехарактерні значення дієслів, що вказують на характер протікання у часі граничних / неграничних дій. В українській мові семантичне вираження протікання дії закладено в форму інфінітива, а в італійській мові − у видо-часову форму. В українській мові префікси передають видові відтінки реалізації дії. В італійській мові значення початковості, повторюваності, розподільності, однократності, виражається за допомогою прислівників, сполучень прийменник + іменник, часових маркерів.
    Застосування методу прототипної семантики до вивчення категорій аспектуальності та темпоральності дозволяє виокремити прототипні та периферійні ознаки перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та доконаного / недоконаного видів в українській. Аналіз виділив серед прототипних ознак імперфектного аспекту в італійській мові та недоконаного виду в українській такі релевантні значення: ознаку тривалої, кратної дії та невизначеної за тривалістю дію. Сфера аспектуальних значень імперфектного аспекту в італійській мові може варіюватися і набувати значення не тільки минулого часу, але й теперішнього в минулому і майбутнього в минулому. На відміну від української мови в італійській мові імперфектний аспект розширює площину своїх уживань і набуває додаткових значень майбутньої та умовної дій. Прототипні ознаки перфектного аспекту в італійській мові та доконаного виду в українській зводяться до вираження завершеної, результативної, аористичної, інгресивної дій.
    Побудоване на принципах прототипної та фреймової семантики зіставне дослідження категорій аспектуальності та темпоральності в італійській та українській мовах дає змогу визначити місце категорій виду і часу в аспектуальній парадигмі; виділити прототипні та периферійні ознаки видо-часових форм перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та форм доконаного / недоконаного видів в українській; змоделювати та розширити базовий акціональний фрейм шляхом специфікації слотів лексичними маркерами і перифразами з неособовими дієсловами; розробити типологічну класифікацію аспектуально-таксисних ситуацій одночасності і різночасності реалізації дій.
    Спираючись на ознаки результативності та спрямованості дії на результат, акціональні схеми було проаналізовано за двома типами це процесна та результативна реалізації дії. Було розширено базовий акціональний фрейм обставинами, що позначають початок, певний відрізок та кінець реалізації дії, оскільки ознаки тривалості / моментальності дії як важливі параметри існування матерії в навколишньому світі є основою розподілу часових якостей динамічного або статичного буття денотатів. За критерієм сполучуваності та вживанням з видо-часовими формами перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та форм доконаного / недоконаного видів в українській обставини часу, міри, ступеня поділяються на такі групи: обставини з фіксованою сферою дії, які можуть уживатися лише з одним із аспектів / видів тільки з перфектним або імперфектним аспектом в італійській або лише з доконаним та недоконаним видами в українській мові. Другий тип обставини з нефіксованою сферою дії, що виявляють подвійний характер і не мають чітко обмежених семантичних уживань, тобто в реченнях можуть уживатися як з перфектним / імперфектним аспектами в італійській мові, так з доконаним / недоконаним видами в українській. У разі паралельності вживання таких обставин аналіз виявив групу маркерів, що різняться за своєю семантикою в обох зіставлюваних мовах. Йдеться про маркери часу в італійській мові, що можуть сполучатися як з перфектним, так і з імперфектним аспектами ("sempre" /"завжди", "mai" / "ніколи" ), на відміну від української мови, де ці маркери вживаються лише із формами недоконаного виду.
    У ході аналізу акціональний фрейм було трансформовано перифразами з неособовими дієсловами, які можуть вживатися із семантикою перфектного / імперфектного аспектів в італійській мові та доконаного / недоконаного видів в українській. Розроблена типологічна класифікація інфінітивних перифраз свідчить про поліфункціональність інфінітива в італійській мові. Завдяки своїй нейтральній формі інфінітив за семантикою може утворювати перифрази на позначення прогресивної, результативної, повторюваної дій на відміну від української, де названі відтінки виконання дії передаються за допомогою підрядних з’ясувальних речень, префіксів та лексичних маркерів. В обох зіставлюваних мовах на семантику герундія / дієприслівника із значенням одночасної та попередньої дії впливає його позиція, інтонаційне відокремлення та граничність / неграничність вихідного дієслова.
    На основі акціонального базового фрейму проаналізовано категорії аспектуальності та темпоральності у синтаксичному висвітленні. Таксис є тою категорією, що характеризує часові відношення між діями і оформлюється у різновиди предикатів одночасності / різночасності та має аспектуальну характеристику комплексу співвідносних у часі дій. Аспектуально-таксисні ситуації представляють два протилежних типи відношень: відношення одночасності і різночасності. Під одночасністю розуміємо паралельне розгортання декількох процесних дій, процесної і результативної дій, а також декількох результативних дій. У відношення різночасності вступають процесна та результативна дії або декілька результативних дій. У дослідженні трансформовано базовий акціональний фрейм лексичними засобами та неособовими формами дієслів. Акціональний базовий фрейм одночасності виконання дії має конфігурацію: ХТОСЬ-1 виконував ЩОСЬ-1(процесна дія), а ХТОСЬ-2 виконував ЩОСЬ-2 (процесна дія).
    Серед спільних шляхів передачі відношень одночасності в італійській та українській мовах слід відзначити: складнопідрядні речення причини, з’ясувальні, способу дії, означальні, мети, допустові, паралельні фінітні форми дієслова, герундій та дієприслівник, сполучення прийменника + інфінітива, прийменника + іменника, сполучника pur / навіть + герундій / дієприслівник. В італійській мові синонімічними конструкціями на позначення підрядних речень часу, способу, мети виступають неособові форми дієслова в ролі обставини, сполучення stare + герундій, прийменники da + інфінітив, per + інфінітив, прийменник senza + інфінітив, senza + дієприкметник. Серед спільних шляхів утворення аспектуально-таксисних ситуацій одночасності процесної та результативної дій, де остання відбувається на фоні процесної дії, слід виокремити підрядні речення часу, допустові, речення ступеня, способу дії, присудкові. Відмінними виявилося утворення в італійській мові підрядних з’ясувальних речень за допомогою акузативних конструкцій, допустових речень, що вводяться конструкціями сполучник + інфінітив. Специфічними засобами утворення різночасності результативних дій в італійській мові є утворення підрядних речень часу за допомогою інфінітивних перифраз та конструкцій сполучника appena + дієприкметник.
    Акціональний базовий фрейм різночасності відтворює відношення, де ХТОСЬ-1 виконав ЩОСЬ-1, а ХТОСЬ-2 виконував (виконав) ЩОСЬ-2. На прикладах складнопідрядних і складносурядних речень були виявлені підтипи одночасності і різночасності. Так, при одночасності дії можуть відбуватися абсолютно паралельно, а можуть мати на часовій осі відстань між початком їх реалізації, що не впливає на їх паралельне розгортання. При одночасності процесної та результативної дій, процесна дія слугує фоном для виконання результативної дії, часові межі обох дій збігаються. При одночасності результативних дій в італійській та українській мовах присутній тип відношень "ланцюжок", при якому дії закінчують свою реалізацію одночасно і паралельно.
    При різночасності процесної та результативної дій слід виділили такі можливі відношення: а) процесна дія тривала і продовжувала тривати після реалізації результативної дії; б) процесна дія тривала до початку виконання результативної дії; в) процесна дія почала реалізовуватися після початку результативної дії; г) процесна дія почала реалізовуватися після кінця результативної дії; ґ) результативна дія відбувался після виконання процесної; д) результативна дія відбувался перед реалізацією процесної дії.
    При різночасності результативних дій часові межі на осі не збігаються, дії реалізується одна за одною ("ланцюжок") або з часовим відривом між ними. В італійській мови синонімічною конструкцією до підрядних часу виступають герундіальні перифрази stare + дієприкметник, stare + герундій, конструкції сполучник fino a + інфінітив та абсолютні конструкції з дієприкметником. За рахунок перифраз з інфінітивом, герундієм, абсолютних конструкцій, сполучень прийменників з інфінітивом та іменником італійська мова порівняно з українською має більші можливості вираження типів одночасності та різночасності.
    Представлений у дисертаційній роботі підхід до вивчення категорій аспектуальності та темпоральності сприяє вдосконаленню дослідження аспектуальної парадигми з огляду на прототипну та фреймову семантики в італійській та українській мовах, який дозволяє інтерпретувати традиційно відомі факти у новому ракурсі, виявляючи тим самим нові спільні та відмінні риси між обома віддаленоспорідненими мовами. Саме в такому типологічному напряму вбачаємо перспективність подальшого дослідження дієслівних категорій в італійській та українській мовах, оскільки однією з проблем сучасної лінгвістики є природа встановлення поняттєвого плану мовних категорій і характер процесу відображення пізнавального змісту в мовній одиниці.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абраменко Г. А. Методичні рекомендації та навчальні завдання з граматичних проблем перекладу з італійської мови до теми "Неособові форми дієслова" для студентів ІІІ курсу факультету перекладачів / Г. А. Абраменко К. : КДЛУ, 1998. 29 с.
    2. Акимова Г. Н. Новое в синтаксисе современного русского языка: Учеб. пособие / Г. Н. Акимова. М. : Высш.шк., 1990. 168 с.
    3. Алефиренко Н. Ф. Коммуникативно-прагматическая семантика: Сб. науч. тр. / Н. Ф. Алефиренко. Волгоград : Перемена, 2000. 176 с.
    4. Альошина І. Г. Структурносемантична характеристика дієслів динамічної просторової локалізованості у французькій мові (у зіставленні з українською) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.17 "Порівняльно-історичне й типологічне мовознавство" / І. Г. Альошина. Донецьк, 2000. 20 с.
    5. Андерш Й. До типологічної характеристики слов’янського речення / Й. Андерш // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей. К., 2007. Вип. 8. С. 25-28.
    6. Андриевская А. А. Синтаксис современного французского языка / А. А. Андриевская. К. : Вища школа, 1973. 203 с.
    7. Арделян М. В. Складнопідрядні просторово-ототожнювальні речення в сучасній українській мові: дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / Арделян Марина Володимирівна. Х., 2002. 211 с.
    8. Арутюнова Н. Д. Логический анализ языка. Культурные концепты / Н. Д. Арутюнова. М. : Наука, 1991. 196 с.
    9. Арутюнова Н. Д. Культурные концепты / Н. Д. Арутюнова. М. : Наука, 1991. 204 с.
    10. Арутюнова Н. Д. Логический анализ языка. Язык и время / Н. Д. Арутюнова. М. : ИНДРИК, 1997. 351 с.
    11. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. / Н. Д. Арутюнова. М. : Наука, 1976. 38 с.
    12. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1998. 896 с.
    13. Бабушко С. Р. Категориальное пространство локативных и темпоральных наречий современного английского языка: дис... канд. филол. наук : 10.02.04 / Бабушко Светлана Ростиславовна. Черкассы, 1998. 222 с.
    14. Балин Б. М. Немецкий глагол и время / Б. М. Балин // Сравнительная аспектология немецкого и русского языков. Калинин, 1968. С. 83-111.
    15. Басиров Ш. Р. Словотвір дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах: дис... доктора філол. Наук : 10.02.17 / Басиров Шаміль Рафаїлович. Донецьк, 2006. 433 с.
    16. Басыров Ш. Р. Типология глаголов с рефлексивным комплексом в индоевропейских языках / Ш. Р. Басыров // Типологічні, зіставні, діахронічні дослідження. Донецьк: ДоНУ, 2004. Т.1. 333 с.
    17. Беличова Е. Ю. О теории функциональной граматики / Е. Ю. Беличова // Вопросы языкознания. 1990. № 2. С. 64-74.
    18. Бетеня Е. П. Средства выражения длительности и предшествования в английском и белорусском языках (на материале предикативных форм глагола) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.17 "Порівняльно-історичне й типологічне мовознавство" / Е. П. Бетеня. Минск, 2007. 21 с.
    19. Бирюлин Л. А. Типология и граматика / Бирюлин Л. А. М. : Наука, 1990. С. 126-133.
    20. Богдан В. В. Синтактика, семантика, прагматика англомовних приєднувальних конструкцій і складних речень з підрядним зв'язком: дис... канд. філол. наук : 10.02.04 / Богдан Валерій Володимирович. Х., 2006. 242 с.
    21. Божеску М. Г. Інгресія та інхоативність як кореляти зачинної фазовості у сучасній англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.04 / М.Г. Божеску. Чернівці, 2007. 20 с.
    22. Болдырев Н. Н. Прототипическая семантика глагола как основа его функциональной категоризации / Н. Н. Болдырев // Теоретические проблемы функциональной грамматики: Материалы Всерос. научн. конф., (Санкт-Петербург, 26-28 сентября 2001 г.) / РАН; Институт лингвистических исследований. С.-Пб, 2001. С. 46 48.
    23. Бондар О. І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові: Система засобів вираження / О. І. Бондар. О. : Астропринт, 1996. 192 с.
    24. Бондарко А. В. Аспектологическая концепция Эрвина Кошмидера / А.В. Бондарко // Вопросы языкознания. 1992. № 4. С. 131-142.
    25. Бондарко А. В. Вид и время русского глагола / А. В. Бондарко. М. : Просвещение, 1971. 239 с.
    26. Бондарко А. В. Основы функциональной грамматики. Языковая интерпретация идеи времени / А. В. Бондарко. С.Пб. : Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1999. 260 с.
    27. Бондарко А. В. Теория функциональной грамматики: Введение, аспектуальность, временная локализованность, таксис / А. В. Бондарко. М. : Едиториал УРСС, 2003. 352 с.
    28. Брицын В. М. Синтаксис и семантика инфинитива в современном русском языке / В. М. Брицын. − К. : Наукова думка, 1990. 320 с.
    29. Булыгина Т. В. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики) / Т. В. Булыгина. М. : Школа "Языки русской культуры", 1997. 574 с.
    30. Буніятова І. Р. Основні підходи до вивчення складного речення в синхронії та діахронії / І. Р. Буніятова // Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія філологія, педагогіка, психологія. 2002. Вип.. 6. С. 360-369.
    31. Бурлак С. А. Введение в лингвистическую компаративистику / С. А. Бурлак, С. А. Старостин. М. : Эдиториал УРСС, 2001. 270 с.
    32. Ванівська О. С. Префіксальні дієслова та засоби вираження ними типових смислів в різноструктурних мовах (на матеріалі англійської та української мов) : дис... канд. філол. наук : 10.02.17 / О. С. Ванівська Львів, 2003. 199 с.
    33. Вардуль И. Ф. Основы описательной лингвистики / И. Ф. Вардуль. − М. : Прогресс, 1997. − 254 с.
    34. Васильева Н. М. Французский язык. Теоретическая грамматика. Морфология. Синтаксис / Н. М. Васильева. − М. : Лист Нью, 2004. − 416 с.
    35. Васильева-Шведе О. К. Теоретическая грамматика испанского языка: Морфология и синтаксис частей речи / О. К. Васильева-Шведе, Г. В. Степанов. М. : Высшая школа, 1990. С. 136-215.
    36. Веденина Л. Г. Французское предложение в речи / Л. Г. Веденина. М. : Высшая школа, 1991. 192 с.
    37. Вежбицкая А. Семантика грамматики / А. Вежбицкая. М. : Институт научной информации по общественным наукам, 1992. 31 с.
    38. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / А. Вежбицкая; [пер. А. Д. Шмелева]. М. : Языки русской культуры, 1999. 180 с.
    39. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредством лексики и прагматики / А. Вежбицкая. М. : Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
    40. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая. М. : Русские словари, 1996. — 411 с.
    41. Великова Л. М. Типологія взаємопов'язаних таксисних і аспектуальних відношень у висловлюванні з темпоральною поліпредикативною конструкцією (на матеріалі англійської мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / Л. М. Великова. К., 1995. 16 с.
    42. Венгренівська М. А. Основи порівняльної граматики французької та української мов: Навч. Посібник / М. А. Венгренівська, А. Д. Гнатюк. К. : ВПЦ "Київський університет", 2001. 101 с.
    43. Виноградов В. С. Сопоставительная морфология русского и испанского языков / В. С. Виноградов, И. Г. Милославский. − М. : "Русский язык", 1986. − 161 с.
    44. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Вихованець. К. : Наукова думка, 1992. 222 с.
    45. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець. К. : Університетське вид-во "Пульсари", 2004. 398 с.
    46. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / І. Р. Вихованець. К. : Наукова думка, 1988. 256 с.
    47. Володин А. П. Типологические обоснования в грамматике: К 70-летию профеcсора В. С. Храковского / А. П. Володин. М. : Знак, 2004. 520 с.
    48. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антроцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. 2001. № 1. С. 64-71.
    49. Воробьева О. П. Текстовые категории и фактор адреса / О. П. Воробьева К. : Вища школа, 1993. — 199 с.
    50. Воронина М. М. Пособие по лексикологи испанского языка / М. М. Воронина К. : Вища шк., 1977. — 183 с.
    51. Гак В. Г. Пространство времени / В.Г. Гак // Логический анализ. Язык и время. М. : Изд-во "Индрик", 1997. С. 123-130.
    52. Гак В. Г. Семиотические основы сопоставления двух культур / В. Г. Гак // Вестник МГУ. − Сер. 19. − 1998. − № 2. − С. 117-126.
    53. Гак В. Г. Сопоставительная прагматика / В.Г. Гак // Филологические науки. 1992. №3. С. 78-90.
    54. Гак В. Г. Сравнительная типология французского и русского языков / В. Г. Гак. − М. : Едиториал УРСС, 2006. − 288 с.
    55. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. Синтаксис / В. Г. Гак. М. : Высшая школа, 1986. 220 с.
    56. Гак В. Г. Языковые преобразования / В. Г. Гак М. : Школа "Языки русской культуры", 1998. 768 с.
    57. Герасименко И. А. Типология инфинитива (на материале славянских, германских и романских языков) : дис... канд. филол. наук : 10.02.15 / Герасименко Ирина Анатольевна.— Донецк, 2000. — 192 с.
    58. Гетьман З. О. Аспектуальна характеристика іспанських дієслів порівняно з українськими / З. О. Гетьман // Вісник КНУ ім. Т.Г.Шевченка. Іноземна філологія. 2003. Вип. 34-35. С. 37-40.
    59. Гетьман З. О. Вербоїди-колоквіалізми іспанської розмовного мовлення та їхні українськи відповідники / З. О. Гетьман // Мовні та концептуальні картини світу. К. : Київський Видавничий Дім Дмитра Бураго. 2004. Вип. 15. — С. 112-118.
    60. Гетьман З. О. Лінгвістична модель іспанського діалогічного мовлення: принципи граматичної побудови діалогічного тексту: дис... доктора філол. наук : 10.02.05 / Гетьман Зоя Олексіївна. К., 1996. 465 с.
    61. Гловинская М. Я. Инвариант совершенного вида в русском языке / М. Я. Гловинская // Типология вида: Проблемы, поиски, решения. М. : Наука, 1998. 125 с.
    62. Гловинская М. Я. Семантические типы видовых противопоставлений русского глагола / М. Я. Гловинская. М. : Наука, 1982. 155 с.
    63. Голосова Т. М. Темпоральна структура художнього тексту / Т. М. Голосова. Черкаси: РВВ Черкаського державного ун-ту ім. Б. Хмельницького, 2001. 268 с.
    64. Голубовская И. А. Этнические особенности языковых картин мира / И.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины