ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ «ГЕРОЇЗМ» В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі текстів давньоанглійського, середньоанглійського та ранньоновоанглійського періодів) : ЭВОЛЮЦИЯ концепта «героизм» в английском языке (на материале текстов древнеанглийского, среднеанглийского и ранньоновоанглийського периодов)



  • Назва:
  • ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ «ГЕРОЇЗМ» В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі текстів давньоанглійського, середньоанглійського та ранньоновоанглійського періодів)
  • Альтернативное название:
  • ЭВОЛЮЦИЯ концепта «героизм» в английском языке (на материале текстов древнеанглийского, среднеанглийского и ранньоновоанглийського периодов)
  • Кількість сторінок:
  • 254
  • ВНЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Рік захисту:
  • 2006
  • Короткий опис:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

    На правах рукопису


    ШВАБ Тетяна Олегівна

    УДК 811.111'42:165.194


    ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ «ГЕРОЇЗМ» В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
    (на матеріалі текстів давньоанглійського, середньоанглійського та ранньоновоанглійського періодів)


    Спеціальність 10.02.04 германські мови

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук

    Науковий керівник:
    Верба Л.Г.
    кандидат філологічних наук,
    професор


    Київ - 2006










    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 5

    ВСТУП.. 6

    Розділ і. КОНЦЕПТ З ПОЗИЦІЙ КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ.. 13

    1.1. Сучасні підходи до дослідження поняття концепт”. 13
    1.2. Співідношення понять концепт” і фрейм”. 16
    1.3. Дискурс як засіб мовної реалізації концепту. 20
    1.4. Обов’язкові компоненти у структурі концепту ГЕРОЇЗМ.. 23
    1.5. Давньоанглійський героїчний дискурс. 29
    1.6. Реалізація концептуальної опозиції свій” чужий” у давньоанглійському героїчному дискурсі 35
    Висновки до Розділу І 43

    РОЗДІЛ ІІ. особливості вербалізації концепту героїзм” У ЛАУДАТИВНОМУ героїчному ДИСКУРСІ давньоанглійського періоду.. 45

    2.1. Стратегії і тактики лаудативного героїчного дискурсу давньоанглійського періоду. 45
    2.2. Структура фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ.. 60
    2.2.1. Представлення основних слотів фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ у давньоанглійському лаудативному героїчному дискурсі 65
    2.2.2. Лексико-семантичний аналіз засобів експлікації фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ у контексті давньоанглійського лаудативного героїчного дискурсу. 70
    2.2.2.1. Слот ГЕРОЙ: Загальна характеристика. 72
    2.2.2.2. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту ГЕРОЙ.. 79
    2.2.2.3. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту ВОРОГ. 94
    2.2.2.4. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту СПОСІБ ДІЇ 99
    2.2.2.5. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту МІСЦЕ ТА ЧАС ДІЇ 102
    2.2.2.6. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту ОБЛАДУНОК/ЗБРОЯ.. 104
    2.2.2.7. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту МЕТА.. 108
    2.2.2.8. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту РЕЗУЛЬТАТ. 110
    Висновки до Розділу ІІ 112

    РОЗДІЛ ІІІ. особливості вербалізації концепту героїзм” У ЛАУДАТИВНОМУ героїчному ДИСКУРСІ СЕРЕДНьоанглійського і РАННЬОГО НОВОАНГЛІЙСЬКОГО ПЕРІОДІВ.. 115

    3.1. Позамовні чинники, які обумовили модифікацію концепту ГЕРОЇЗМ у середньоанглійський і ранній новоанглійський періоди. 115
    3.2. Стратегії і тактики лаудативного героїчного дискурсу середньоанглійського та раннього новоанглійського періодів. 122
    3.3. Структура фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ у середньоанглійський і ранній новоанглійський періоди. 148
    3.3.1. Лексико-семантичний аналіз засобів експлікації фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ у контексті середньоанглійського і ранньоновоанглійського лаудативного героїчного дискурсу. 153
    3.3.1.1. Слот ГЕРОЙ: Загальні дані і класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту ГЕРОЙ.. 155
    3.3.1.2. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту ПРОТИВНИК.. 169
    3.3.1.3. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту СПОСІБ ДІЇ 174
    3.3.1.4. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту МІСЦЕ ТА ЧАС ДІЇ 180
    3.3.1.5. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту ОБЛАДУНОК/ЗБРОЯ.. 181
    3.3.1.6. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту МЕТА.. 184
    3.3.1.7. Класифікація одиниць лексичної номінації на позначення слоту РЕЗУЛЬТАТ. 187
    Висновки до Розділу ІІІ 191

    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 194

    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 201
    СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ.. 220
    СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ.. 221
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.. 222
    ДОДАТКИ.. 225









    ВСТУП
    Новітні аналітичні дослідження тексту характеризуються комплексним, міждисциплінарним підходом до вивчення мови, зокрема особливостей її функціонування [40; 153-155; 171; 192 та ін.]. У контексті дискурсивно-когнітивної парадигми [14; 18; 61; 69; 87-90; 96; 125 та ін.] основна увага дослідників зосереджується на таких важливих питаннях, як актуальність людського фактору та співвідношення мови і мислення. Об’єктивне вивчення глибинної природи мовних явищ уможливлюється врахуванням взаємодії всіх внутрішніх і позамовних чинників, завдяки чому відбувається певна модифікація як цілей дослідження, так і сприйняття дослідником одиниць мови, що розглядаються [9-10; 13; 20; 25-27; 57; 85; 111; 173]. Так, наприклад, відбулося відкриття нового виміру в аналізі тексту, який вже не сприймається виключно як результат, продукт мовленнєвої діяльності, а розглядається у динам
  • Список літератури:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    Сучасна наукова парадигма в лінгвістиці відкриває нові потенціальні можливості вивчення актуальних теоретичних та прикладних проблем дискурсу та лінгвокогнітології, а саме, проблем існування мови в контексті комунікації (вивчення реалізації комунікативної функції мови), а також співвідношення мови та мислення (вивчення реалізації когнітивної функції мови). Комплексне застосування аналітичних методів, розроблених в руслі вчень когнітивно-дискурсивного характеру доцільне не лише при розгляді мовних явищ у синхронному розрізі, але й набуває особливого звучання при вивченні їх у діахронії, завдяки чому вдається відтворити глибинні джерела, витоки багатьох мовних явищ та з'ясувати внутрішньомовні й позамовні причини змін у них. Більше того, діахронні дослідження, реалізовані із долученням інтегрованих методів та даних інших наукових дисциплін (зокрема, історії, культурології, літературознавства, соціології, філософії та ін.) часто є єдиним можливим способом отримати відомості та знання про світобачення, побут, рівень розвитку спільноти, збережені у вигляді мовних даних, в яких акумульовано її культурно-історичний досвід.
    З іншого боку, інформація, отримана в результаті взаємодії людини з навколишнім світом, її класифікація, структуризація та інтерпретація здійснюється за допомогою особливих ментальних утворень концептів, репрезентованих одиницями мовної номінації різних рівнів. Окремі концепти-складові сучасної мовно-концептуальної картини світу походять з віддалених у часі періодів, відповідно, в них зосереджений надзвичайний інформаційний потенціал, який вивільняється у процесі вивчення та інтерпретації давніх дискурсів у їхній писемній формі. Одним з таких концептів і є аналізований в даній роботі концепт ГЕРОЇЗМ.
    Проведений на першому етапі дослідження семантико-дефініційний аналіз поняття "героїзм" дозволив виділити обов'язкові когнітивні складові концепту ГЕРОЇЗМ його концептуальні ознаки, результати якого визначили, що можливість реалізації героїчного сценарію зумовлюється, перш за все, наявністю ЛЮДИНИ носія відповідних якостей (які класифікуються як видатні, героїчні тощо), її ДІЯЛЬНОСТІ, характер якої загалом зумовлений інтересами спільноти, до якої людина належить, ОЦІНКИ цієї діяльності представниками спільноти (яка експлікується паралельно з висвітленням якостей об'єктивного характеру), належністю людини до своєї” спільноти (таке позиціонування визначається в контексті концептуальної опозиції свій” чужий”). Крім того, компонент ДІЯЛЬНІСТЬ імплікує необхідність наявності певних мотивів (МЕТИ), якими вона керується, оскільки свідома мотивація діяльності (на відміну від інстинктивної) характерна саме для представників людської спільноти; а також наявність засобів (інструментів), що сприяють реалізації мети та досягненню результатів, які також зумовлюються характером даної концептуальної ознаки.
    На основі встановлених концептуальних ознак із врахуванням даних, отриманих при вивченні відповідного мовного матеріалу, зокрема, із долученням процедури тематичного фрагментування (виділення кластерів специфічної інформації), ми відтворили структурну основу концепту ГЕРОЇЗМ предметно-акціональний фрейм ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ, при активізації якого розгортається певний сценарій подій, зумовлений характером мовних одиниць, які ініціюють та здійснюють активізацію. Базові компоненти даного фрейма залишаються незмінними протягом всіх аналізованих періодів та представлені двома антропоморфними центрами слотами ГЕРОЙ (наділеним семантичною роллю агенса, суб'єкта дії) та ВОРОГ/ПРОТИВНИК (наділеним семантичною роллю пацієнса, об'єкта дії), а також слотами ДІЄ: ТАК/ СПОСІБ ДІЇ, ДЕ/КОЛИ: МІСЦЕ ТА ЧАС ДІЇ, ОБЛАДУНОК/ЗБРОЯ (інструмент), МЕТА і РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ і відповідними терміналами, які експлікують додаткову інформацію. Важлива та унікальна особливість фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ, яка спостерігається у всіх проаналізованих періодах, полягає у його оборотності можливості взаємозаміни позицій двома антропоморфними центрами відповідно до сценарію, що актуалізується у фреймі, ракурсу спостереження за перебігом подій в контексті дейктичної концептуальної опозиції свій” чужий”.
    Названа опозиція належить до загальнолюдських світоглядних універсалій, джерелом виникнення якої є архетипний концепт Світового Дерева міфологічна система координат, в контексті якої опозиція свій” чужий” представляє горизонтальний вимір та визначає відносини в олюдненому просторі. Вона становить когнітивну основу для концепту ГЕРОЇЗМ у період формування і протягом всієї його еволюції та визначає ракурс спостереження за розгортанням героїчного сценарію в лаудативному героїчному дискурсі д/а періоду і подальших періодів.
    Лексичний склад засобів мовної репрезентації слотів і терміналів фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ, особливості їх комбінаторики та функціонування в дискурсі є значною мірою відмінними у д/а період і наступні с/а та ранній н/а періоди, але у семантичному, смисловому відношенні, наповнення концепту ГЕРОЇЗМ не зазнає істотних змін. Так, наприклад д/а фрейм відзначає характерна можливість одночасної актуалізації декількох слотів і терміналів, завдяки комбінаторному потенціалу окремих лексем, які можуть входити до різних композитних іменників чи прикметників, реалізуючи функції основи чи детермінанта (до таких лексем належать guр, sige, heaрu, ellen і т.ін.). У с/а період така можливість значно обмежується внаслідок процесу поступового виходу композитних слів з англійської мови, прискореного змінами, що відбуваються після норманського завоювання 1066 року, а також чинниками, пов'язаними зі зміцненням позицій християнства.
    Стосовно етимології проаналізованих лексем, слід згадати, що для д/а періоду характерним є домінування слів англосаксонського походження із помітною часткою скандинавізмів. Натомість, двомовність, яка виникла в результаті норманського домінування, зумовлює входження в поле засобів мовної репрезентації фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ значної кількості французьких слів (часто таких, що походять із латини), які займають панівні позиції і функціонують у дискурсі героїчної тематики поруч із лексикою англосаксонського походження. При цьому остання представлена як лексичними одиницями, які зустрічаються в д/а епічній поезії, так і тими, які з’являються у сфері героїки лише у пізніші періоди.
    Серед модифікацій в полі засобів мовної репрезентації концепту ГЕРОЇЗМ, необхідно зазначити вихід із ужитку д/а композитних лексем, часто утворених із долученням механізмів метафоричної та метонімічної транспозиції, основа яких безпосередньо називає предмет, явище чи ознаку, а детермінант слугує засобом додаткової характеризації. Це відбувається внаслідок того, що архаїчний міфопоетичний спосіб світобачення поступається логіко-раціональному світоглядному типу. За таких умов, цілком природно, що прикметник набуває більшого значення, на користь чого свідчить помітне збільшення кількості прикметників в системі засобів експлікації слотів і терміналів фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ.
    Нове соціокультурне середовище с/а періоду, популяризація християнської моралі, стабілізація і дегероїзація” суспільства зумовлюють інтеграцію до концепту ГЕРОЇЗМ периферійних явищ, чим спричиняється розмитість меж центральної сфери концепту. Проте, незважаючи на втрату концептом центральних світоглядних позицій у свідомості представників англосаксонської спільноти, за концептом ГЕРОЇЗМ зберігається статус найвищого суспільного ідеалу, а прототиповою сферою героїки залишається військова сфера, де створюються найбільш сприятливі умови для проявів героїзму. Серед іншого, про це свідчить висвітлення воєнної тематики в дискурсі із широким використанням героїчної лексики: субстантивних одиниць на позначення воїна-героя, які експлікують слот ГЕРОЙ (knight, warrior та ін.), ад’єктивних одиниць оцінної семантики із компонентами значення "достойний", "найкращий" та под., які заповнюють термінал ЯКІСТЬ (worthy, excellent), а також дієслівних номінацій зі значенням "боротися", "перемагати", що вербалізують слот СПОСІБ ДІЇ (fight, win та ін.) тощо. Як і в д/а період, присутність численних дієслівних номінацій свідчить про акцентованість динамічного аспекту концепту.
    При цьому, як вже зазначено, лексико-семантичне поле героїки на початку с/а періоду розширяється за рахунок субстантивних, ад’єктивних та дієслівних номінацій на позначення понять, пов’язаних з вимогами куртуазного етикету (courtesy); протягом с/а та ранього н/а періодів номінацій на позначення християнських цінностей і відповідних якостей (merciful, religious та ін.), а також номінацій, що висвітлюють розумові здібності людини, присутність яких у сфері героїки, очевидно, є відображенням тенденцій розвитку наукової і технічної думки. Цікаво, що окремі елементи архаїчної свідомості виявляються дуже стійкими і наслідуються у пізніші періоди. Це, зокрема, стосується міфологічної ідеї божественного благословення героїчної діяльності і відповідного прототипового образу воїна у сяючому обладунку (knight in the shining armour).
    Вербалізація концепту ГЕРОЇЗМ здійснюється не лише на рівні окремих лексем та їх сполучень: у д/а період на основі цього основоположного для міфопоетичної моделі світу англосаксів концепту формується унікальний мовний феномен героїчний дискурс. У межах останнього ми також виділяємо окремий різновид лаудативний героїчний дискурс, стратегії і тактики якого безпосередньо спрямовуються на висвітлення та прославлення діяльності видатних воїнів та їхніх ратних здобутків.
    У с/а можна говорити про зникнення поетичного героїчного дискурсу (епосу), що пов'язується із заміною міфопоетичної свідомості принципово новим логіко-раціональним типом світобачення та втратою концептом ГЕРОЇЗМ провідних позицій в ньому. Однак, лаудативний героїчний дискурс зберігається у вигляді субдискурсу, який інтегрується в дискурси інших жанрів, де присутня героїчна тематика. Причому, ці дискурси досить часто являють собою новітні інтерпретації міфологічних героїчних сюжетів, джерелом яких майже в усіх випадках є не англосаксонська, а класична греко-латинська традиція.
    Лаудативний героїчний дискурс д/а періоду представлений чотирма стратегіями: стратегією висвітлення визначних якостей героя (яка включає тактики прославлення переможного воїна, персоналізації, переліку героїчних дій, співвіднесення з минулими часами, проголошення героїчного кодексу честі), стратегією представлення героя як члена роду (тактики перифрастичного іменування із зазначенням родинних зв'язків, перифрастичного іменування із зазначенням особистих функцій), стратегією представлення ворога як загрози роду (тактики висвітлення якостей та/чи намірів ворога, висвітлення хтонічних якостей та намірів монстра) та стратегією висвітлення фатальної обумовленості подій (тактики представлення ворога як приреченого на загибель, висвітлення божественної волі). У с/а період, внаслідок змін у соціальній природі героїзму, переміщення акцентів від суспільної до індивідуальної діяльності, з лаудативного героїчного дискурсу виходить стратегія представлення героя як члена роду, а також, під впливом зовнішніх чинників, які обумовили зміни у світобаченні англійців, певною мірою видозмінюються й інші стратегії ЛД. Так, зважаючи на ключове місце, яке посідає стратегія висвітлення визначних якостей героя в контексті ЛД, її тактики проявляють стабільний характер і наслідуються у с/а та ранній н/а періоди. Більше того, в рамках цієї стратегії формується ще одна тактика тактика куртуазності. У рамках стратегії висвітлення фатальної обумовленості подій в зазначені періоди майже повністю зникає тактика представлення ворога як приреченого на загибель. Стратегія представлення ворога як загрози втрачає тактику висвітлення хтонічних якостей та намірів монстра.
    Всі тактики ЛД достатньо повно представлені як у персонажному дискурсі, так і в дискурсі оповідача. У своїй більшості тактики, що увійшли до стратегій ЛД всіх проаналізованих періодів, не позначені специфічними маркерами, тактику визначає семантика лексичних одиниць, зокрема, іменних класів та дієслів, на основі яких сформовані висловлювання відповідної тактики.
    Для лаудативного героїчного дискурсу с/а та подальших періодів нехарактерним є явище концентрації смислів, яке в епічних творах д/а періоду досягалося завдяки комбінаторному потенціалу окремих основ, про що ми вже згадували, та численними тавтологічним повторам, перифразам і синонімічним рядам слів, які створювали особливий емоційний ефект та визначали неповторну організацію д/а героїчного дискурсу.
    Характер еволюції концепту ГЕРОЇЗМ, як продукту ментальної діяльності, та його мовної репрезентації дозволяє вважати його універсальною світоглядною категорією в контексті героїчної свідомості” англосаксів, зокрема, та індоєвропейських народів взагалі на ранніх стадіях їх розвитку: займаючи центральні позиції в архаїчній міфопоетичній картини світу, на подальших етапах, концепт ГЕРОЇЗМ здебільшого визначається специфікою культурно-історичного розвитку окремих спільнот. Так, явище розширення кордонів первинного концепту, втрата чітких меж його ядерною сферою, зростання чисельності випадків актуалізації даного концепту у периферійних, невоєнних сферах, відображає особливості змін у його вираженні у свідомості носіїв англосаксонської мовної спільноти, часткове переосмислення нею власних домінантних цінностей та окремих традицій.
    Подальші дослідження в цій сфері можуть відбуватися, перш за все, у напрямку вивчення характеру концепту ГЕРОЇЗМ та особливостей його актуалізації і вербалізації в період від завершення ранньоновоанглійського періоду до сучасності. Також важливі результати можна отримати при вивченні особливостей актуалізації латентного потенціалу концепту ГЕРОЇЗМ у середньоанглійський та подальші періоди за умов підвищення військової активності, до якої долучаються представники відповідної мовної спільноти. Крім того, особливий інтерес становить дослідження специфіки вербалізації концепту ГЕРОЇЗМ та найтиповіших героїчних сценаріїв на матеріалі сучасних періодичних видань, висвітлення героїчної тематики на телебаченні та радіо (у журналістському дискурсі / дискурсі ЗМІ) та зіставлення отриманих даних з результатами, викладеними в нашій роботі.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. Абакумова О.Б. Топологические схемы значений арбонимов и национальная специфика концептов в русском и английском языках // Чествуя филолога. Сб. науч. статей. Орел, 2002. С. 190 205.
    2. Александрова С.Я. Структурно-семантическая характеристика сравнительных конструкций (на материале англ. яз. XVI-XVII вв.): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1981. 24 с.
    3. Анацкий И.Н. Модели имени действующего в древнегерманских языках // Проблемы морфологического строя германских языков / АН СССР Ин-т языкозн.; Отв. ред. В.Н. Ярцева. М.: АН СССР, 1963. С. 135-145.
    4. Аникеенко И.Г. Языковые средства выражения понятия героика: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1975. 19 с.
    5. Аникеенко И.Г. Языковые средства выражения понятия героика: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1975. 194 с.
    6. Антрушина Г.Б. Из истории слов и их значений. М., 1960. 70 с.
    7. Арс Е.Г. Сопоставительный анализ разнооформленных имен деятеля в древнеанглийском языке // Вопросы лексикологии и грамматики английского и латышского языков: Уч. зап. / Латв. гос. ун-т им. П. Стручки. Рига: ЛГУ, 1972. т.163. С. 31-44.
    8. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры”, 1998. 896с.
    9. Архипов И.К. «Знак-предмет» и «знак-ситуация»: текст и дискурс // Текст и дискурс. Проблемы экономического дискурса: Сб. науч. ст. СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. С. 46-57.
    10. Архипов И.К. Концептуализация, категоризация, текст, дискурс. Основные теоретические понятия // Филология и культура. Материалы III-й международной научной конференции. Часть 1. Тамбов, 2001. С. 13-15.
    11. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1996. С. 3-35.
    12. Багумян Е.В. Лингвокогнитивные особенности текстовой ситуации «Социальная защита» (на материале разных функциональных стилей современного английского языка) // Проблеми лексичної семантики та семантики тексту: Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Серія «Філологія», 1998. Вип. 6. С. 95-106.
    13. Баранов А.Н. Категории искусственного интеллекта в лингвистической семантике. Фреймы и сценарии // Серия «Актуальные проблемы прикладного языкознания» М., 1987. 53 с.
    14. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия Российской Академии Наук. Серия Литературы и языка. 1997. Т. 56. № 1. С. 11-21.
    15. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник КНУ і. Т. Шевченка. Серія Іноземна філологія”. 2002. Вип. 32-33. С. 11-14.
    16. Беляевская Е.Г. Семантика слова. М.: Высшая школа, 1987. 128 с.
    17. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии: Учебное пособие. Тамбов: ТГУ, 2000. 123с.
    18. Болдырев Н.Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур // Филология и культура. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. ун-та им. Г.Р.Державина. 2001. Ч.1. С. 15-20.
    19. Болдырев Н.Н. Концепт и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. / Под ред. И.А.Стернина. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 25-36.
    20. Бондарко А. В. Лингвистика текста в системе функциональной грамматики // Текст. Структура и семантика. Т. 1. М., 2001. С. 4-13.
    21. Бразговская Е.Е. Семиотика эссеистического дискурса (на материале текстов Чеслава Милоша и Михаила Эпштейна) // Материалы международной научно-практической конференции "Современная русская литература: проблемы изучения и преподавания". Пермский Государственный Педагогический Университет, 2003 http://www.pspu.ru/sci_liter2005_brazg.shtml
    22. Брунова Е.Г. Термины пространственной ориентации в древнеанглийском языке (этимологический анализ на индоевропейском фоне): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1998. 18 с.
    23. Бурова В.Л. Когнитивный аспект мифа в составе художественного текста (на материале англоязычного художественного текста).: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 2000. 26 с.
    24. Быстрова Л.В. Прилагательные со значениями «сильный» и «слабый» в современном английском языке (семантико-статистическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук. К., 1977. 24 с.
    25. Вежбицкая А. Язык, культура, познание: Пер. с англ. М.: Рус. Словари, 1996. 411 с.
    26. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М., 1999. 777 с.
    27. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики: Пер. с англ. А.Д. Шмелева. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
    28. Венгранович М.А. Фольклорный текст и мифологическое сознание // Вопросы филологии. Москва, 2002. № 2 (11). С. 77 85.
    29. Вико Дж. Основание новой науки об общей природе наций. М., К.: REFL-book, ИСА, 1994. 618 с.
    30. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ/СНІДу): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2003. 20 с.
    31. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ/СНІДу): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2003. 208 с.
    32. Гаваева Н.И. Микротекст как смысловая единица текста (на материале памятника древнеанглийского языка «Англосаксонская хроника»): Автореф. дис. канд. филол. наук. Л., 1985. 16 с.
    33. Гак В.Г. О семантической организации текста // Лингвистика текста: Материалы научной конференции. Ч.1. М., 1974. С. 61-67.
    34. Гак В.Г. Человек в языке // Логический анализ языка: Образ человека в культуре и языке / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова, И.Б. Левонтина. М.: Индрик, 1999. С.73-81.
    35. Гвоздева А.А. Языковая картина мира: лингвокультурологические и гендерные особенности (на материале художественных произведений русскоязычных и англоязычных авторов): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. Краснодар, 2004. 23 с.
    36. Гладьо С.В. Семантико-когнітивний аспект емотивності англомовного художнього тексту. // Проблеми романо-германської філології: Матеріали міжнародної наукової конференції Міжмовні та міжлітературні контакти: теорія і практика” / Упоряд. Миголинець О.І. Ужгород: Закарпаття, 2000. С. 216 219.
    37. Гнаповская Л.В. Фреймовая репрезентация знаний в прототипической ситуации Наречение ребенка именем” (на материале английских личных имен) // Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Серія Філологія”. Вип. 6. Проблеми лексичної семантики та семантики тексту / Відп. ред. О.П. Воробйова. К.: КДЛУ, 1998. С. 15-31.
    38. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1999. 205 с.
    39. Головашенко І.О. "Світоглядний стиль": пошук категоріального статусу в постмодерністській філософії // Постмодерн: переоцінка цінностей. Вінниця, 2001.
    40. Голякова Л.А. Текст. Контекст. Подтекст: Учебное пособие по спецкурсу / Пермский ун-т. Пермь, 2002. 232 с.
    41. Гончаренко В.В., Шингарева Е.А. Фреймы для распознавания смысла текста. Кишинев: Штиинца, 1984. 197 с.
    42. Гончарова Н.Н. Когнитивные основания интерпретации иносказания на уровне дискурса (на материале англоязычных художественных текстов): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 2001. 24 с.
    43. Гречухина И.Д. Древнеанглийская поэтическая лексика: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / КГПИИЯ. К., 1990. 19 с.
    44. Гречухина И.Д. Древнеанглийская поэтическая лексика: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / КГПИИЯ. К., 1990. 170 с.
    45. Григорьева В.С. К вопросу о когнитивно-коммуникативной организации дискурса // Филология и культура. Материалы III-й международной научной конференции. Ч. 1. Тамбов, 2001. С.71-72.
    46. Грищенко Н.В. О семантике сочетания глаголов onginnan, fon, blinnan с инфинитивом в древнеанглийском языке // Актуализация лингвистических единиц различных уровней: сб. научн. тр. Пятигорск, 1995. С. 9-15.
    47. Грищенко Н.В. Способы обозначения качественно-оценочной характеристики субъекта в древнеанглийском языке // Актуализация лингвистических единиц различных уровней: сб. научн. тр. Пятигорск, 1995. С. 15-19.
    48. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М.: Искусство, 1972. 349 с.
    49. Гуревич А.Я. О природе героического в поэзии германских народов // Изв. АН СССР. Серия Лит. и яз. М., 1978. т.37. №2. с. 133-148.
    50. Гуревич А.Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе. М., 1980. 224 с.
    51. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа "Анналов". М., 1991. С. 51.
    52. Дейк Т.А., ван. Когнитивные и речевые стратегии выражения этнических предубеждений. 1983. http://www.nsu.ru/psych/internet/bits/vandijk1.html
    53. Дейк Т.А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. С. 153-211.
    54. Дейк Т.А., ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312с.
    55. Дейк Т.А., ван. К определению дискурса: Пер. с англ. А. Дерябин // from Teun Van Dijk. Ideology: A Multidisciplinary Approach. London: Sage, 1998. http://www.nsu.ru/psych/internet/bits/vandijk2.html
    56. Демьянков В.З. Англо-русские термины по прикладной лингвистике и автоматической переработке текста // Методы анализа текста. Вып. 2. Тетради новых терминов, 39. М.: ВПЦ, 1982. 90 с.
    57. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // РАН Вопросы языкознания. М.: Наука, 1994. №4. С. 17-32.
    58. Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія) Львів: Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. 495 с.
    59. Докторевич Д.Л. Прилагательные, объединенные значением strong-weak современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. Л., 1972. 19 с.
    60. Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). К.: ИСИО, 1993. С. 48-56.
    61. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Когнитивная семантика: Материалы второй международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. ун-та, 2000. С. 10-13.
    62. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. К.: Наукова думка, 1992. 110 с.
    63. Залевская А.А. Текст и его понимание: Монография. Тверь: ТГУ, 2001. 177 с.
    64. Зеленщиков А.В. Структура значения языкового знака // Английская филология: сб. науч. статей. Самара: СГАКИ, 1998. С.13-17.
    65. История средних веков под ред. Н.Ф.Колесницкого. М.: Просвещение, 1986. С. 181-191.
    66. Калюжный В.Н. От мифологического пространства Кассирера к пространствам современной культурологии // Россия — Запад — Восток: компаративные проблемы современной философии. Сайт «Философская антропология», 2004 http://anthropology.ru/ru/texts/kalyzhn/russia_11.html
    67. Карасик В.И. О типах дискурса // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С. 5-20.
    68. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. С. 270-343.
    69. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. / Под ред. И.А.Стернина. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 75-80.
    70. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с.
    71. Карпинец Т.А. Концепт как способ смысловой организации художественного текста: На материале повести А.С. Пушкина "Метель": Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Кемерово, 2003. 223 с.
    72. Карпова Е.А. Древнеанглийская пространственная лексика как отражение древнеанглийской поэтической модели мира: Опыт лингвокультурологического анализа: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Иваново, 2002. 246 с.
    73. Карыпкина Ю.Н. Языковое представление эсхатологических мотивов в англо-саксонской прозе X-XI вв.: Лингво-этнический аспект: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Иркутск, 2002. 185 с.
    74. Кассель М.А. Джамбаттиста Вико. М.: Мысль, 1980. 191 с.
    75. Кацнельсон С.Д. Заметки о падежной теории Ч. Филлмора // Вопросы языкознания. М., 1988. № 1. С. 110-117.
    76. Кемаева И.А. Метафорические концепты в языке английской и американской поэзии: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 . М., 2003. 192 с.
    77. Колесник О.С. Лінгвокогнітивні особливості організації міфопоетичної картини світу // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія Філософські науки. Чернігів: ЧДПУ, 2002. Вип. 14. С. 98-103.
    78. Колесник О.С. Мовні засоби відображення міфологічної картини світу: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанру фентезі): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 К., 2003. 21 с.
    79. Колесник О.С. Мовні засоби відображення міфологічної картини світу: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанру фентезі). Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 300 с.
    80. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка. М., 1984. 175 с.
    81. Коровкин М.М. Фреймовые связи в тексте // Язык и модель мира: Сб. науч. тр. М., 1993. Вып. 416. С. 48-59.
    82. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мовю Навчальний посібник. Вінниця: "Нова Книга", 2003. С. 237, 312.
    83. Кравченко Н.К. Становление и обоснование новой познавательной парадигмы в современной лингвистике // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наук. статей / Відп. ред. Фабіан М.П. Ужгород: Ліра, 2003. С. 69-75.
    84. Красина Е.А. Дискурс, высказывание, речевой акт // Филология и культура. Материалы III-й международной научной конференции. Ч. 1. Тамбов, 2001. С.21-25.
    85. Красных В.В. Структура коммуникации в свете лингвокогнитивного подхода: Коммуникативный акт, дискурс, текст: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 1999. 188 с.
    86.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины