ТЕХНОГЕНЕЗ ТА ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ : Техногенез И ЭКОЛОГО-геоморфологических ПРОБЛЕМЫ Львовской области



  • Назва:
  • ТЕХНОГЕНЕЗ ТА ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • Альтернативное название:
  • Техногенез И ЭКОЛОГО-геоморфологических ПРОБЛЕМЫ Львовской области
  • Кількість сторінок:
  • 240
  • ВНЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Рік захисту:
  • 2006
  • Короткий опис:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка


    На правах рукопису


    Волчанський Ростислав Володимирович

    УДК 551.4; 551.438.5


    ТЕХНОГЕНЕЗ ТА ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    11.00.04 геоморфологія і палеогеографія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук



    Науковий керівник:
    доктор географічних наук,
    професор Ковальчук Іван Платонович





    Львів 2006










    ЗМІСТ

    Вступ........................................................................................................................5
    Розділ 1. Теоретичні засади досліджень техногенної трансформації
    рельєфу......................................................................................................11
    1.1. З історії вивчення техногенного впливу людини на довкілля................11
    1.2. Проблеми геоморфології техногенезу......................................................18
    1.3. Концепція досліджень техногенних перетворень рельєфу.....................24
    1.4. Підходи до оцінки, критерії і показники інтенсивності
    техногенезу..................................................................................................30
    Висновки до розділу 1.............................................................................................38
    Розділ 2. Методика та алгоритми досліджень техногенного
    перетворення рельєфу, його впливу на хід геоморфологічних
    процесів та формування геоекологічної ситуації................................39
    2.1. Спектр методів та алгоритми дослідження техногенних
    процесів і рельєфу........................................................................................39
    2.1.1. Геоморфологічні методи...........................................................................39
    2.1.2. Картографічні та геоінформаційні методи оцінки
    техногенного навантаження на довкілля................................................43
    2.2. Алгоритми досліджень техногенного рельєфу
    і техногенних процесів................................................................................48
    2.3. Методика інтегральної оцінки впливу техногенезу на геоекологічний
    стан геоморфосфери....................................................................................51
    Висновки до розділу 2.............................................................................................56
    Розділ 3. Природно-географічні чинники та соціально-економічні
    передумови техногенного морфогенезу
    території Львівської області....................................................................57
    3.1. Орографія......................................................................................................57
    3.2. Рельєф ...........................................................................................................58
    3.3. Тектоніка, геологічна будова та корисні копалини..................................76
    3.4. Поверхневі та підземні води.......................................................................85
    3.5. Клімат............................................................................................................93
    3.6. Ґрунтовий покрив.........................................................................................94
    3.7. Рослинний покрив........................................................................................96
    3.8. Оцінка геоекологічного стану природного середовища ..........................98
    Висновки до розділу 3...........................................................................................114
    Розділ 4. Техногенний рельєф, техногенні і техногенно-
    зумовлені рельєфоутворювальні процеси на території
    Львівської області...................................................................................115
    4.1. Класифікація техногенного рельєфу .......................................................115
    4.2. Основні параметри техногенного рельєфу .............................................117
    4.2.1. Клас гірничо-видобувних та промислових форм
    техногенного рельєфу.............................................................................121
    4.2.2. Клас гідротехнічних та водогосподарських форм
    техногенного рельєфу.............................................................................131
    4.2.3. Клас поселенських форм техногенного рельєфу.................................132
    4.2.4. Клас інфраструктурних (транспортних, комунікаційних)
    форм техногенного рельєфу...................................................................143
    4.2.5. Клас агро- та лісогосподарських форм техногенного рельєфу...........146
    4.2.6. Клас рекреаційних форм техногенного рельєфу..................................150
    4.2.7. Клас оборонних (військових) форм техногенного рельєфу................152
    4.3. Поширення форм техногенного рельєфу на території
    Львівської області......................................................................................157
    4.4. Класифікація та особливості техногенних
    рельєфоутворювальних процесів.............................................................167
    4.5. Оцінка величини та наслідків техногенного навантаження
    на рельєф та інтегральна оцінка геоекологічного стану
    геоморфосфери .........................................................................................173
    Висновки до розділу 4...........................................................................................178

    Розділ 5. Еколого-геоморфологічні наслідки техногенної
    трансформації рельєфу Львівської області .........................................179
    5.1. Еколого-геоморфологічні наслідки розвитку гірничо-хімічної
    промисловості............................................................................................179
    5.2. Еколого-геоморфологічні наслідки розвитку
    агро- та лісогосподарського виробництва...............................................191
    5.3. Еколого-геоморфологічні наслідки розвитку житлового,
    транспортного та гідротехнічного будівництва......................................200
    Висновки до розділу 5...........................................................................................209
    Розділ 6. Шляхи оптимізації стану техногенного
    рельєфу Львівської області....................................................................211
    6.1. Проблеми охорони та раціонального використання рельєфу................211
    6.2. Моніторинг поширення, інтенсивності впливу техногенних
    процесів на рельєф ....................................................................................215
    6.3. Рекультивація рельєфу: суть, завдання, етапи та
    основні напрямки.......................................................................................224
    6.4. Оптимізація стану техногенного і
    техногенно-зміненого рельєфу.................................................................227
    Висновки до розділу 6...........................................................................................235
    Висновки.............................................................................................................236
    Список використаних джерел.............................................................................244
    Додатки................................................................................................................267








    ВСТУП

    Актуальність теми. Оцінка зміни геоекологічного стану геоморфосфери, що пов’язані з безпосереднім або опосередкованим впливом техногенних чинників на рельєф і інші компонентів навколишнього середовища (гідросфери, атмосфери, педосфери, біосфери) є пріоритетним завданням екологічної геоморфології. Пріоритетність завдання визначається як нагальною потребою покращання соціально-екологічної ситуації в багатьох регіонах України, зокрема у Львівському, які потерпають від наслідків надмірного техногенного впливу на природне середовище, так і можливістю реалізації наукових програм, ростом обсягів фінансування екологічних досліджень та прийняттям ряду правових актів [68, 69, 156] державного значення, спрямованих на оцінку геоекологічного стану навколишнього середовища, визначення рівня його трансформованості, обґрунтування системи екостабілізаційних та процесорегулювальних заходів.
    Львівська область відноситься до регіонів з високим ступенем господарського освоєння природних ресурсів, великою тривалістю їх інтенсивної експлуатації, що призвело до загострення тут ряду еколого-геоморфологічних, урбоекологічних, гідроекологічних, агроекологічних та медико-географічних проблем. Територія області характеризується великою різноманітністю не тільки геолого-тектонічних та геоморфологічних умов, але й суттєвими відмінностями ґрунтового та рослинного покриву, кліматичних умов тощо. Економіка Львівської області представлена широким спектром видів господарської діяльності від сільського господарства до видобування і переробки корисних копалин. Тривале природокористування зумовило суттєву трансформацію рельєфу та багатьох компонентів ландшафту. Ця обставина зумовила вибір території Львівської області в якості об’єкту дисертаційного дослідження, а недостатня увага до геоморфологічних проблем техногенезу в українській науці про рельєф, до останніх років, слугувало підставою для постановки цієї теми.
    Актуальність дисертаційного дослідження визначалась не лише природоохоронними, а й економічними потребами. Адже Львівська область відноситься до регіонів з високим ступенем небезпеки виникнення кризових природно-техногенних та соціально-економічних ситуацій [208].
    В аспекті природоохоронних потреб Львівської області, результати роботи сприятимуть визначенню ареалів найбільшого техногенного впливу, встановленню допустимих норм техногенного навантаження на її геоморфосферу, впровадженню організаційних, інженерно-геоморфологічних, економічних та геоекологічних заходів, спрямованих на оптимізацію стану рельєфу та регулювання темпу розвитку морфодинамічних процесів.
    Результати дисертаційної роботи можуть використовуватися при побудові кадастру земельних угідь Львівської області, адже реальна їхня вартість прямо пропорційно залежить від геоекологічного стану геоморфосфери (інтенсивності розвитку небезпечних геоморфологічних і техногенно зумовлених рельєфоутворювальних процесів), родючості ґрунтів та їхньої деградованості.
    На фоні європейської інтеграції робота створює підґрунтя для налагодження прикордонного соціально-економічного і природоохоронного співробітництва між державами сусідами на макрорегіональному, регіональному та локальному рівнях.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. На кафедрах геоморфології і палеогеографії та конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка розвивається еколого-геоморфологічний напрям наукових досліджень, в межах якого і виконувалась дисертаційна робота. Прикладні розробки та частина зібраного матеріалу увійшла у звіти з госпдоговірних тем „Аналіз існуючого стану спостережень за екологічною ситуацією на території Львівщини з метою розробки концепції та програми регіонального моніторингу довкілля” (2000-2001 рр.) та Вс-77 Б „Географічні проблеми західного регіону України” (№ д. р. 0101U001424), виконуваних автором під керівництвом професора І.П.Ковальчука, а також у звіти з досліджень проведених ВАТ „Геотехнічний інститут”, а саме „Звіт про спеціальні геоекологічні дослідження центральної частини міста Львова” (1998-2001 рр.) та „Звіт про дослідження з оцінки екологічного та санітарно-гігієнічного стану територій, прилеглих до Львівського полігону твердих побутових відходів” (2004-2006 рр.).
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала в розробці наукових засад вивчення техногенного рельєфу та проведенні оцінки геоекологічного стану фрагменту геоморфосфери в межах Львівської області шляхом виявлення особливостей поширення, визначення масштабів та інтенсивності техногенного перетворення рельєфу, обгрунтуванні пропозицій з оптимізації природокористування і зниження геоекологічної напруги.
    Для досягнення мети вирішувалися такі завдання:
    - удосконалення науково-методичних підходів до визначення масштабів техногенної трансформації компонентів довкілля, розробка показників та критеріїв оцінки техногенного впливу на рельєф;
    - створення геоінформаційної моделі геоекологічного стану довкілля Львівської області на базі електронної версії топографічної карти масштабу 1:200 000;
    - формування інформаційної бази про об’єкти техногенного впливу на природне довкілля області;
    - визначення причин, чинників та об’єктів зростання геоекологічної напруги в регіоні;
    - районування території Львівської області за ступенем геоекологічної напруги;
    - обґрунтування пропозицій, спрямованих на покращання стану природокористування та зниження геоекологічної напруги в регіоні;
    - обґрунтування шляхів використання еколого-геоморфологічних даних при прийнятті природоохоронних інженерних, управлінських рішень.
    Об’єктом дослідження є техногенез та антропогенно-змінений рельєф, спектр техногенних рельєфоутворювальних процесів на території Львівської області.
    Предмет досліджень кількісні та якісні параметри техногенезу та геоекологічного стану рельєфу адміністративної області, чинників рельєфоутворення, показники інтенсивності та поширення техногенного впливу на її геоморфосферу, геоекологічні наслідки техногенезу.
    Теоретико-методологічну основу дисертації склали ідеї і концепції екологічної та антропогенної геоморфології, сучасні методи аналізу і синтезу, принципи системного та інформаційного підходів до вивчення геоекологічного стану геоморфосфери. При написанні роботи застосовувались загальногеографічні, еколого-геоморфологічні, історико-географічні, картометричні, суспільно-географічні методи дослідження з використанням сучасної комп’ютерної техніки та спеціального програмного забезпечення.
    Наукову новизну дисертаційної роботи представляють:
    1) концепція та методичні підходи до проведення автоматизованої (геоінформаційної) бальної оцінки геоекологічного стану та інтенсивності техногенної трансформації геоморфосфери в межах адміністративної одиниці;
    2) вперше отримані результати комп’ютеризованої бальної оцінки геоекологічного стану природного середовища Львівської області та основних його складових геоморфосфери, геологічного середовища, грунтового та рослинного покриву, поверхневих вод, а також оціночні показники інтенсивності техногенної трансформації фрагменту геоморфосфери (у межах Львівської області);
    3) встановлені особливості та причини появи на території області ареалів з високим ступенем ризику виникнення несприятливих геоморфологічних процесів;
    4) схема районування (на основі інтегральної оцінки геоекологічного стану та інтенсивності техногенної трансформації геоморфосфери) території Львівської області за ступенем ризику виникнення небезпечних природних і техногенно зумовлених геоморфологічних процесів;
    5) пропозиції, спрямовані на покращання геоекологічного стану геоморфосфери й оптимізацію використання природних ресурсів Львівської області.
    Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційній роботі результати увійшли складовою частиною у звіти з госпдоговірних тем „Аналіз існуючого стану спостережень за екологічною ситуацією на території Львівщини з метою розробки концепції та програми регіонального моніторингу довкілля” (2000-2001 рр.) та Вс-77 Б „Географічні проблеми західного регіону України” (№ д. р. 0101U001424), а також у звіти з досліджень проведених ВАТ „Геотехнічний інститут”, а саме „Звіт про спеціальні геоекологічні дослідження центральної частини міста Львова” (1998-2001 рр.) та „Звіт про дослідження з оцінки екологічного та санітарно-гігієнічного стану територій, прилеглих до Львівського полігону твердих побутових відходів” (2004-2006 рр.), а також представляють інтерес для державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, головного управління земельних ресурсів Львівської ОДА, головного управління міністерства надзвичайних ситуацій у Львівській області, науково-дослідних, проектно-вишукувальних організацій з метою розробки програм раціонального природокористування у Львівському регіоні та впровадженні проектів рекультивації територій, порушених техногенно зумовленими геоморфологічними процесами.
    Особистий внесок здобувача полягає у вдосконаленні методики інтегральної оцінки геоекологічного стану фрагменту геоморфосфери адміністративної одиниці, створенні системи геоінформаційних карт для оцінки геоекологічного стану рельєфу й інших компонентів довкілля та електронних баз даних про об’єкти техногенного впливу на нього (насамперед геоморфосферу), інтерпретації результатів, отриманих у ході геоінформаційного моделювання та створенні схеми геоекологічного районування території Львівської області.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на: Міжнародній конференції „Современные проблемы охраны земель” (Київ, 1997); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Екологія і Економіка” (Львів, 1997); науково-технічному симпозіумі „Геомоніторинг-99” (Моршин, 1999); науковій конференції „Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання” (Київ, 1999); Другій всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми природокористування Карпатського регіону” (Коломия, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції „Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 2000), Міжнародній нараді Геоморфологічної комісії РАН „Геоморфологія Центральної Азії” (Барнаул, 2001), а також на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2000-2005 рр.).
    Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 19 праць (4 статті у наукових журналах, 7 у збірниках наукових праць, 8 у матеріалах і тезах конференцій), з них 8 одноосібні (5 у виданнях. рекомендованих ВАК України).
    Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків та списку використаних джерел (230 найменувань) та 1 додатку. Робота викладена на 162 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 55 рисунками та 23 таблицями. Загальний обсяг дисертації складає 273 сторінки.

    Щиру подяку висловлюю науковому керівнику, доктору географічних наук, професору Ковальчуку Івану Платоновичу за всесторонню підтримку та допомогу при виконанні досліджень і підготовці дисертаційної роботи. Автор вдячний керівництву і колективу ВАТ „Геотехнічний інститут” за сприяння у написанні роботи.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    1. У відповідь на потреби наукового вивчення проблеми оцінювання змін геоекологічного стану геоморфосфери та зумовлених ними еколого-геоморфологічних наслідків і практичного застосування отриманих результатів досліджень та висновків, в останні десятиріччя, формується нова галузь наука про рельєф геоморфологія техногенезу (ГТ). Геоморфологія техногенезу галузь екологічної геоморфології, об’єктом вивчення якої є техногенний та антропогенно-змінений рельєф, спектр техногенних рельєфоутворювальних процесів, а предметом досліджень кількісні і якісні параметри техногенезу та геоекологічного стану рельєфу різнорангових таксонів (адміністративних, геоморфологічних, фізико-географічних), чинників рельєфоутворення, показники інтенсивності та поширення техногенного впливу на геоморфосферу, геоекологічні наслідки техногенезу.
    2. Вибір в якості об’єкта досліджень техногенних форм рельєфу і техногенних та природно-антропогенних процесів дає можливість виявити причинно-наслідкові та просторово-часові закономірності сучасної динаміки рельєфу, що має важливе значення при оцінюванні геоекологічного стану геоморфосфери, прогнозуванні його змін та обґрунтуванні системи процесорегулювальних та рельєфооптимізаційних заходів.
    3. Головною ідеєю роботи є обґрунтування підходів до вивчення техногенного рельєфу і рельєфоутворення та отримання інтегральної (бальної) оцінки геоекологічного стану фрагменту геоморфосфери в межах Львівської області шляхом виявлення особливостей поширення, визначення масштабів та інтенсивності техногенного перетворення рельєфу, обґрунтування пропозицій з оптимізації природокористування і зниження геоекологічної напруги техногенно-змінених територій. Поставлена мета досягалася через удосконалення наукових засад оцінки стану рельєфу і техногенної трансформації компонентів довкілля, обґрунтування показників та критеріїв оцінки техногенного впливу на рельєф і створення геоінформаційної моделі геоекологічного стану довкілля Львівської області на базі електронної версії топографічної карти масштабу 1:200 000 та інформаційної бази даних про об’єки техногенного впливу на геоморфосферу. Отримані результати покладені в основу районування території Львівської області за ступенем геоекологічної напруги, визначення причин, чинників та об’єктів росту геоекологічної напруги в регіоні, обґрунтування пропозицій, спрямованих на покращання стану природокористування, зниження ризику виникнення техногенно-екологічних катастроф у регіоні, використання еколого-геоморфологічних даних при прийнятті природоохоронних управлінських рішень.
    4. Сприятливі природні умови та значні запаси корисних копалин у Львівській області є передумовами розвитку багатогалузевого господарства. Багатогалузева структура господарства сприяла виникненню багатопланового впливу на рельєф області. Господарська діяльність людини сьогодні тут виступає як домінантним процесом перетворення рельєфу та активізації процесів рельєфоутворення. Тривалий її вплив призвів до суттєвої зміни стану педосфери, геологічного, гідрогеологічного середовища та геоморфосфери, зумовив утворення техногенних ландшафтів, погіршання геоекологічної ситуації. Тому для Львівської області характерний широкий спектр геоекологічних проблем, вирішення яких вимагає проведення невідкладних комплексних наукових геоекологічних досліджень. До найгостріших проблем відносимо ті, що пов’язані з: діяльністю гірничо-промислових об’єктів; меліоративними роботами, експлуатацією меліорованих угідь, гідротехнічних споруд та об’єктів; транспортним освоєнням регіону та експлуатацією магістралей різного призначення; сільськогосподарською діяльністю, функціонуванням агропромислових підприємств; лісогосподарською діяльністю; розвитком будівельної індустрії; функціонуванням поселенських систем; розвитком туристично-рекреаційного комплексу.
    5. Розвиток нового наукового напрямку геоморфології техногенезу зумовлений, у першу чергу, необхідністю вирішення теоретичних та практичних завданнь з запобігання розвитку несприятливих для довкілля і людини техногенних і природно-техногенних процесів, зниження ризику природно-техногенних катастроф. Еколого-геоморфологічні дослідження, спрямовані на отримання інтегральної оцінки геоекологічного стану геоморфосфери, покликані як розв’язати проблеми, пов’язані з ліквідацією вже існуючих наслідків техногенного впливу на довкілля, так і забезпечити умови „екологічно безпечного” існування сучасної „техногенної” цивілізації.
    6. Методичною основою інтегральної оцінки геоекологічного стану геоморфосфери є комплексні еколого-геоморфологічні дослідження, які реалізуються геоморфологічними, картографічними, історико-географічними, геоекологічними методами та аналізом фондових матеріалів, інтерпретованих за допомогою прикладних ГІС-програм (MapInfo, ArcMap, ArcView). Інтегральна оцінка геоекологічного стану фрагменту геоморфосфери території Львівської області здійснювалася шляхом покомпонентної бальної оцінки складових довкілля, а саме природних умов території, величини техногенного впливу окремих видів господарської діяльності та наслідків цього впливу. В якості інтегрального показника використовувалась сума балів оцінки стану компонентів довкілля. Низовою одиницею проведених еколого-геоморфологічних досліджень було обрано геоморфологічний район (ГР). Інтегральне оцінювання здійснювалося в три етапи: 1) вивчення геоекологічного стану природного середовища Львівської області; 2) оцінювання параметрів інженерно-технічних об’єктів та величини техногенного впливу на геоморфосферу; 3) інтерпретація (аналіз та синтез) геоекологічної інформації та картографічних матеріалів попередніх двох етапів та отримання інтегральної оцінки геоекологічного стану геоморфосфери досліджуваної території.
    7. На основі наявної інформації була створена класифікація техногенного рельєфу, у якій весь спектр форм техногенного рельєфу (ФТР) Львівської області нами згрупований у сім класів: гірничо-видобувних та гірничо-промислових ФТР; гідротехнічних та водогосподарських ФТР; агро- та лісогосподарських ФТР, поселенських, інфраструктурних, рекреаційних, оборонних ФТР. Підставою для зарахування техногенних форм рельєфу до певного класу є вид господарської діяльності, яким спричинено виникнення цих форм. Кожен клас техногенних форм рельєфу нами поділяється (за роллю техногенного фактора) на два типи: а) форми рельєфу, безпосередньо створені діяльністю людини; б) форми рельєфу, виникнення яких активізоване господарською діяльністю людини. За морфологією у кожному типі виокремлено два підтипи додатні та від’ємні форми техногенного рельєфу. За географією розповсюдження на території Львівської області виділено дві групи форм техногенного рельєфу група локального (поширення в межах одного-двох геоморфологічних районів) та група регіонального поширення (поширені більше, ніж у двох геоморфологічних районах).
    8. Результатом першого етапу дослідження є оцінка геоекологічного стану природного середовища Львівської області у вигляді оцінок його складових: рельєфу (за горизонтальним, вертикальним розчленуванням та крутизною поверхні); четвертинних відкладів (геологічної складової ГР) за критеріями інженерно-геологічних (фізико-механічних, міцнісних та деформаційних показників) властивостей; ґрунтового покриву за критерієм сприятливості природних властивостей ґрунтів для ведення сільського господарства; рослинного покриву за ступенем збереженості у природному стані. Також проведено районування досліджуваної території (в межах ГР) за ризиком прояву небезпечних геоморфологічних процесів. Виділеним полігонам присвоювались відповідні бали (5 балів присвоювалось полігонам з найоптимальнішими властивостями, а 1 з несприятливими). Полігональні карти конвертувались у grid-карти, які за допомогою Map Calculator „сумувались”, результатом чого було створення синтетичної картосхеми геоекологічного стану території Львівської області. На основі цієї картосхеми здійснено еколого-геоморфологічне районування обласного регіону. Значний вплив на загальний геоекологічний стан, за результатами проведених досліджень, мали морфометричні показники рельєфу, небезпечні геоморфологічні процеси та параметри стану ґрунтового покриву. За результатами проведених досліджень встановлено, що 6 геоморфологічних районів (близько 46,0% території Львівської області) характеризуються переважанням площ з несприятливими геоекологічними умовами, 7 геоморфологічних районів (близько 24% площі області) характеризуються переважанням ареалів зі сприятливими геоекологічним умовами, решта території (близько 30%) відноситься до ділянок з переважанням нормальних геоекологічних умов. Особливо непокоїть погіршання геоекологічних умов у Карпатській частині області, яка є перспективною для розвитку рекреаційної і туристичної галузей господарства.
    9. На другому етапі була проведена оцінка інженерно-технічних об’єктів та величини техногенного впливу на геоморфосферу за такими параметрами: просторове положення (географічні координати), висота, ширина, довжина, глибина, площа, об’єм, тривалість функціонування. Для зручності та ефективності використання інформації про параметри об’єктів техногенного впливу вона формувалась та подавалась у вигляді бази даних, пристосованої для використання у ГІС системах ArcView, MapInfo, ArcMap. Отже, результатом другого етапу дослідження стало створення змістовної бази фактичних даних та серії ГІС-карт з пошаровим відображенням інтенсивності техногенного впливу усіх видів господарської діяльності (за класами форм створеного ними техногенного рельєфу та активізованими рельєфоутворювальними процесами) на геоморфосферу, а саме: карти гірничо-хімічного навантаження на геоморфосферу, карти інфраструктурного (транспортного і комунікаційного) навантаження, карти поселенського навантаження, карти агротехнічного навантаження на геоморфосферу, карти промислового навантаження на рельєф, карти водогосподарського навантаження. На основі проведених досліджень виділено (за величиною сумарного техногенного навантаження) п’ять груп районів:
    - райони з дуже низьким ступенем техногенного навантаження (до 12 балів). Сюди відносимо всі гірські райони (ІІІа, ІІІб, IVа, IVб), Гологоро-Кременецький низькогірний край Поділля з прилеглими останцевими групами (Ів4) та акумулятивні терасові межиріччя і долини Середнього Передкарпаття (ІІг);
    - райони з низьким ступенем техногенного навантаження (13-16 балів). До них належать геоморфологічні райони Іб3, Ів1, ІІа1, ІІа2, ІІа3. Винятком є частина Надсянської моренно-зандрово-алювіальної рівнини (ІІа1), на якій розташоване ДГХП „Сірка”;
    - райони з середнім ступенем техногенного навантаження (17-20 балів), а саме Сокальсько-Торчинська пасмова височина (Іа), Пасмове Побужжя (Іб4), Горбасте пасмо Розточчя (Ів2) та Білогоро-Мальчицька прохідна долина (Ів5);
    - райони з високим ступенем техногенного навантаження (21-24 бали). До цієї групи входять зандрово-алювіальна рівнина Рати (Іб1), Буго-Стирська межирічна хвиляста рівнина (Іб2), Вишнянсько-Щирецька флювіогляціально-алювіальна увалиста рівнина (ІІа4) та Дрогобицька передгірна скульптурна височина (ІІв);
    - райони з надмірним ступенем техногенного навантаження (>25 балів) Верхньо-Дністерська зандрово-алювіальна увалиста рівнина (ІІб) та Львівське плато (Ів3).
    10. Результатом досліджень на третьому етапі стала картасхема районування території Львівської області за величиною інтегрального показника геоекологічного стану геоморфосфери. Цей етап включає інтерпретацію (аналіз і синтез) інформації та картографічних матеріалів попередніх двох етапів. Виділення районів за величиною показника інтегральної еколого-геоморфологічної оцінки стану геоморфосфери проводився шляхом сумування балів по кожному геоморфологічному районі, обчислених на попередніх двох етапах дослідження за допомогою ГІС-програм та їх модулів. Сумування обидвох показників внесло суттєві зміни в розподіл геоеколого-безпечних територій в бік їх скорочення. Зросла площа територій з нестабільною геоекологічною ситуацією. На основі отриманих результатів нами виділено п’ять груп геоморфологічних районів:
    - райони з дуже низьким рівнем техногенного впливу на довкілля та переважанням несприятливих геоекологічних умов (до 14 балів). До них належать Верховинський середньогірний вододільний хребет (IVб), район середньовисотних моноклінальних хребтів Сколівських Бескид (ІІІб) та акумулятивні терасові межиріччя і долини Середнього Передкарпаття (ІІг);
    - райони з дуже низьким і низьким рівнем техногенного впливу та переважанням несприятливих і нормальних геоекологічних умов (15-17 балів). Таким рівнем геоекологічного стану геоморфосфери характеризуються два гірських райони (ІІІа, IVа), Бродівська зандрова рівнина (Іб3), Гологоро-Кременецьке пасмо (Ів4) та Самбірська флювіо-гляціально-алювіальна увалиста рівнина (ІІа3). Наявність сприятливих геоекологічних умов зумовлена розташуванням цих двох груп районів у гірській і передгірській частинах Львівської області. Дані райони є перспективними для розвитку рекреаційної і туристичної сфери господарства;
    - райони з низьким і середнім ступенем техногенного навантаження та переважанням нормальних і сприятливих геоекологічних умов (18-20 балів). До них відносяться райони Іа, ІІа1, ІІа2, Іб4, Ів2, Ів5. Ріст техногенного навантаження в цих районах є небажаним, при потребі його можна компенсувати за рахунок території районів з низьким ступенем навантаження;
    - райони з низьким рівнем техногенного впливу та переважанням несприятливих геоекологічних умов (21-23 бали). Сюди належить один з найбільших за площею геоморфологічних районів Львівщин Опілля (Ів1). Необхідно вжити заходів, спрямованих на зниження величини та інтенсивності техногенного навантаження в цих районах;
    - райони з високим та надмірним ступенем техногенного навантаження та усіма видами геоекологічних умов (>24 балів). Сюди відносимо райони Іб1, Іб2, Ів3, ІІа4, ІІб, ІІв. Вони потребують проведення негайних заходів, спрямованих на покращання геоекологічної ситуації.
    На райони перших двох груп припадає близько 31% частки території області, на третю 23%, а на четверту та п’яту групи 46%.
    Проведений аналіз свідчить, що геоекологічна ситуація на Львівщині є напруженою. Важливими чинниками її дестабілізації є, в першу чергу, техногенні перетворення рельєфу і вплив інших видів господарської діяльності на компоненти геосистем. Виконана оцінка масштабів техногенних перетворень довкілля, зокрема рельєфу, може слугувати в якості підґрунтя для планування і реалізації комплексу природоохоронних та процесорегулюючих заходів, зокрема охорони рельєфу.
    11. На значній площі території Львівської області інтенсивність техногенно зумовлених рельєфоутворювальних процесів перевищує їхню природну, хоча за просторовим поширенням вони охоплюють значно менші площі. Розвиток техногенно зумовлених геоморфологічних процесів є чинником дестабілізації геоекологічних умов, а також каталізатором виникнення небезпечних ситуацій, в значній мірі пов’язаних як з небезпекою руйнації окремих будівель та господарських споруд (захисних дамб, хвостосховищ), так і з забрудненням поверхневих та підземних вод продуктами гірничо-хімічної промисловості. Вирішення геоекологічних проблем пов’язаних з наслідками техногенної трансформації рельєфу вимагає значних бюджетних затрат, спрямованих як на ліквідацію існуючих проблем, так і на запобігання виникненню інших.
    12. Успішне вирішення проблем охорони та раціонального використання рельєфу безпосередньо пов’язані з об’єктивністю проведення оцінки впливу на нього та навколишнє середовище в цілому існуючих та планованих техногенних чинників. З метою оцінки та контролю навколишнього середовища й оптимізації стану техногенного рельєфу Львівської області створено ГІС „Техногенез і природно-ресурсний потенціал Львівської області”. Її інформаційний фонд (при незначному доповненні) достатній для ситуаційного моделювання сценаріїв розвитку потенційних надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Інформаційний фонд розробленої ГІС містить такі блоки даних: „Фізико-географічні умови”, „Техногенний вплив” та блок „Геоекологічні наслідки техногенного впливу”.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адаменко О.М., Адаменко Я.О., Журавель О.М., Луценко А.С., Міщенко Л.В. Ієрархія геоінформаційних систем екологічної безпеки Центральної та Східної Європи, Карпатського Єврорегіону, адміністративної області, районів та міст західного регіону України / Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики. Збірник наукових праць Київ, 2004. Т. 2. С. 4-7.
    2. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. К., Манускрипт, 1995. 211 с.
    3. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія. К., Манускрипт, 1998. 350 с.
    4. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія. Івано-Франківськ: Факел, 2000. 411 с.
    5. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Консевич Л.М. Екологічне картування: Підручник. Івано-Франківськ: ІМЕ, 2003. 580 с.
    6. Алексеенко В.А. Экологическая геохимия: Учебник. М.: Логос, 2000. 627 с.
    7. Ананьєв С.М., Моїсеєнко О.О. Цифрові моделі рельєфу як засоби опису структури земної поверхні // Геоінформатика. Науковий журнал № 2. Київ, 2002. С. 44-48.
    8. Андрущенко Г.О. Грунти західних областей УРСР. Львів; Дубляни, 1970. 184 с.
    9. Берг Л.С. Предмет и задачи географии // Известия РГО. 1915. Т. LI. Вып. ІХ. С. 463-475.
    10.Берлянт А.М. Картографический метод исследования. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 254 с.
    11.Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. М.: Мысль, 1986. 240 с.
    12. Богуцький А.Б. Антропогенні покривні відклади Волино-Поділля // Антропогенні відклади України., Наукова Думка. Київ, 1986. С. 121-132.
    13. Богуцький А.Б. Основные лессовые и палеопочвенные горизонты гляциальной лессово-почвенной серии плейстоцена юго-запада Восточно-Европейской платформы // Стратиграфия и корреляция морских и континентальных отложений Украины., Наукова Думка. Киев, 1987. С. 47-52.
    14. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности: Учебное пособие. Симферополь: СОНАТ, 1998. 224 с.
    15. Бондарик Г.К., Ярг Л.А. Природно-технические системы и их мониторинг // Инженерная геология, 1990. №5. С. 3-9
    16. Бондарчук В.Г. Основы геоморфологии. М.: Учпедгиз, 1949. 320 с.
    17. Брилов С.А., Грабчак Л.Г и др. Охрана окружающей среды. М.: Высшая школа, 1985. 272 с.
    18. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Успехи биол. 1944. 18. Вып. 2. С. 113-120.
    19. Власенко В.М, Никитюк Л.Г, Шраєр В.С. Використання методів дистанційного зондування для моніторингу техногенно активізованого карсту на прикладі Язівського родовища сірки. // Матеріали науково-технічної конференції „Проблеми техноприродних аварій і катастроф у зв’язку з розвитком небезпечних геологічних процесів” (Прогноз, керований контроль, моніторинг, інженерний захист процесонебезпечних територій). Ч. 1. Київ, 1997. С. 66-67.
    20. Волошин П. Розвиток антропогенної суфозії у центральній частині Львова та її екологічні наслідки // Вісник Львівського університету. Серія географічна: 2001. Випуск 28. С. 42-46.
    21. Волошин П., Качур Р. Вплив інженерно-господарської діяльності на розвиток зсувів у Львові // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції до 50-річчя кафедри геоморфології і палеогеоморфології Львівського національного університету імені Івана Франка (18-20 жовтня 2000 р.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. С. 164-166.
    22. Волчанский Р.В., Ковальчук И.П. Использование геоморфологических методов в экологических исследованиях окружающей среды // Геоморфология на рубеже ХХІ века. IV Щукинские чтения Труды (коллектив авторов). М.: Издательство „Географический факультет МГУ”, 2000. С. 517-519.
    23. Волчанський Р. Геоморфологія техногенезу: проблеми, актуальні завдання та шляхи їхнього вирішення // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції до 50-річчя кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка (18-20 жовтня 2000 р.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. С. 232-234.
    24. Волчанський Р. Зміна геоморфосфери і геосистем Львівщини під впливом гірничовидобувної діяльності // Вісник Львівського університету. Серія географічна: 2001. Випуск 28. С. 142-147.
    25. Волчанський Р. Природно-техногенні системи як об’єкти еколого-геоморфологічних досліджень // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції до 50-річчя кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка (18-20 жовтня 2000 р.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. С. 266-268.
    26. Волчанський Р. Причини та наслідки деградації грунтів Львівщини // Современные проблемы охраны земель: Труды Межгосударственной научной конференции. Часть 1. Киев, СОПС Украины НАН Украины, 1997. С. 199-200.
    27. Волчанський Р., Ковальчук І. Геоекологічні проблеми Львівського регіону і шляхи їх вирішення // Проблеми природокористування Карпатського регіону: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м.Коломия 21-23 вересня 2000 р.). Коломия ІУПР, 2000. С. 17-19.
    28.Волчанський Р., Ковальчук І. Ерозійні процеси як чинник дестабілізації екологічної та соціально-економічної ситуації Львівщини // Екологія і Економіка: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 1997. С. 33-34.
    29. Волчанський Р., Ковальчук І. Існуючі ГІС недоліки та переваги // Геодезія, картографія і аерофотознімання. Міжвідомчий науково-технічний збірник. Випуск 63. Львів: Видавництво національного університету „Львівська політехніка”, 2003. С. 246-250.
    30. Волчанський Р., Ковальчук І. Оцінка і картографування техногенного навантаження на рельєф // Картографія та вища школа: збірник наукових праць, випуск 2 / Відп. ред. А.М.Молочко. Київ, 1998. С. 78-80.
    31. Волчанський Р.В. Використання ГІС-технологій для оцінки впливу рельєфу на формування системи поселень Львівської області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія Вінниця, 2003. Вип.5. С. 42-48.
    32. Волчанський Р.В. Вплив техногенезу на величину природно-ресурсного потенціалу регіону // Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу України: тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. Чернівці: Рута, 2000. С. 31-33.
    33. Волчанський Р.В. Моніторинг техногенного впливу на навколишнє середовище // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія Вінниця, 2001. Вип.1. С. 113-120.
    34. Волчанський Р.В. Прикордонне співробітництво як основа соціально-екологічної стабільності Львівської області // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук.збірник / Відп. редактор В.К.Хільчевський. Київ - Луцьк.: РВВ Луцького ДТУ, 2002. Том 4. С. 18-24.
    35. Волчанський Р.В., Ковальчук І.П. Актуальні напрями вивчення техногенного рельєфу і процесів // Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. Київ, 1999. С. 41-43.
    36. Волчанський Р.В., Ковальчук І.П. Антропогенний морфогенез Львівського Полісся // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Книга 2. Збірка наукових праць. Луцьк, 1998. С. 16-21.
    37. Воропай Л.И., Куниця М.Н. Селитебные геосистемы физико-географических районов Подолии. Черновцы: Изд-во ЧГУ, 1982. 90 с.
    38. Вторжение в природную среду. Оценка воздействия (основные положения и методы) / Под. ред. А.Ю.Ретеюма М.: Изд-во „Прогресс”, 1983 190 с.
    39. Гайдін А.М., Ковалишин В.В, Салюк І.Б., Шакіна І.В. Науково-технічне обгрунтування проекту рекультивації порушених гірничими роботами земель рішень по відновленню екологічної рівноваги і порушеного ландшафту шляхом поетапного виведення потужностей кар’єрів Яворівського ДГХП „Сірка”. Львів, 1997. 96 с.
    40. Гардинер В., Дакомб Р. Полевая геоморфология: Пер. с англ. М.: Недра, 1990. 239 с.
    41. ГІС ФОРУМ 2006: Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 2006. 169 с.
    42.Глущенко Ю.И. К типологии антропогенно-природных комплексов Керченского полуострова // Проблемы географии Крыма. Сімферополь, 1971. С. 14-19.
    43. Город экосистема / Э.А.Лихачёва, Д.А.Тимофеев, М.П.Жидков и др. М.: ИГ РАН, МедиаПРЕСС, 1996. 336 с.
    44. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий. М.: Недра, 1982. 287 с.
    45. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. Киев, Наукова думка, 1995. 84 с.
    46. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    47. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    48. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: Монографія. У 2-х т. К. Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2005. Т.1 431 с. Т.2 503 с.
    49. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233 с.
    50. Гуцуляк В. Загальні підходи до ландшафтно-екологічних досліджень // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. Київ-Луцьк: Ред.-вид. від. „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім.Лесі Українки, 2000. Т.2. С. 177-178.
    51. Гуцуляк В.М. Ландшафтний аналіз території м.Чернівці для цілей екологічного моніторингу. // Геоекологія України. Київ: „Манускрипт”, 1993. С. 85-91.
    52. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 2001. 248 с.
    53. Девдариани А.С. Антропогенные формы рельефа // Геоморфология. Вопр. геогр. Сб. 36 М. : Географгиз, 1954. С. 117-120.
    54. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти правобережної України: історико-географічний аналіз, регіональні структури, оптимізація: Автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.11 / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 1999. 32 с.
    55. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України: Монографія. Вінниця: Арбат, 1998. 292 с.
    56. Денисик Г.І. Лісостеп України. Вінниця; ПП „Видавництво „Тезис”, 2001. 284 с.
    57. Денисик Г.І. Природнича географія Поділля. Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1998. 184 с.
    58. Денисик Г.І., Воловик В.М., Кирилюк Л.М. Нариси з антропогенного ландшафтознавства. Навчальний посібник. Вінниця: Арбат, 1999. 150 с.
    59. Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000, аркуші М-34-XVIII (Рава-Руська), М-35-ХІІІ (Червоноград), М-35-ХІХ (Львів). К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, державна геологічна служба, Національна акціонерна компанія „Надра України”, Дочірне підприємство „Західукргеологія”, Львівська геологорозвідувальна експедиція, 2004. 118 с.
    60. Довідка про проблемні питання на об’єктах Львівської області щодо загрози техногенних катастроф / Управління з питань НС. Львів, 2001. 29 с.
    61. Довідка­ про проблемні питання Яворівського ДГХП „Сірка”/ Управління з питань НС. Львів, 2001. 7 с.
    62. Довідка про проведену роботу щодо безпечного пропуску повені та льодоходу на ріках Львівської області у 1996 р. / Обласний штаб ЦО і НС. Львів, 1996. 15 с.
    63. Екологічна безпека техноприродних геосистем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів / Гошовський С.В., Рудько Г.І., Преснер Б.М. К., ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2002. 624 с.
    64. Екологія Львівщини / Мінекобезпеки України. Держуправління екобезпеки в Львівській області. Львів, 1998. 123 с.
    65. Зайцев Г.А. Техногенное рельефообразование // Геоморфология на рубеже ХХІ века. IV Щукинские чтения &ndash
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины