ДИНАМІКА ОКРЕМИХ ХІМІЧНИХ СКЛАДОВИХ ТА ОПТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АТМОСФЕРИ НАД ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ : ДИНАМИКА ОТДЕЛЬНЫХ химических составляющих и оптических свойств атмосферы над территорией УКРАИНЫ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Дворецька Ірина Віталіївна

УДК 551:[510.42+510.534.3+521.14]

ДИНАМІКА ОКРЕМИХ ХІМІЧНИХ СКЛАДОВИХ ТА ОПТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АТМОСФЕРИ НАД ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ

11.00.09 метеорологія, кліматологія, агрометеорологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник:
Сніжко Сергій Іванович
доктор географічних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП.
1. РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ОКРЕМИХ ХІМІЧНИХ СКЛАДОВИХ ТА ОПТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АТМОСФЕРИ, ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ГЛОБАЛЬНИМИ ГЕОФІЗИЧНИМИ ФАКТОРАМИ...
1.1.Основні характеристики окремих хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери...
1) 1.1 Атмосферний озон
2) 1.2 Альбедо системи «Земля атмосфера»..
3) 1.3 Атмосферний аерозоль.
1.2.Вплив загального вмісту озону, значення альбедо та вмісту аерозолю на параметри класичного клімату...
1.3.Особливості поширення загального вмісту озону, значення альбедо та вмісту аерозолю над територією України
1.4.Глобальні геофізичні фактори, особливості їх поширення та впливу на кліматичні умови.
1) 1.4.1 Квазідворічне коливання...
2) 1.4.2 Південне коливання...
3) 1.4.3 Атлантичні коливання...
4) 1.4.4 Північно-Тихоокеанське коливання.
5) 1.4.5 Арктичне та Антарктичне коливання..
6) 1.5. Механізм впливу глобальних геофізичних факторів на динаміку оптичні властивості та хімічних складових атмосфери
2. РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИХІДНИХ ДАНИХ ТА МЕТОДІВ ЇХ ОБРОБКИ..
2.1 Характеристика вихідних даних....
2.2 Методика досліджень.
2.3 Реалізація методичного апарату досліджень за допомогою комп'ютерних розрахунків.......
3. РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА АТМОСФЕРНОГО ОЗОНУ НАД ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ.
3.1 Кліматичні норми загального вмісту озону для території України..
3.2 Глобальні геофізичні фактори та поле ЗВО над територією України..
4. РОЗДІЛ 4. АЛЬБЕДО СИСТЕМИ «ЗЕМЛЯ - АТМОСФЕРА», ЙОГО ДИНАМІКА В СУЧАСНИЙ ПЕРІОД ТА ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАД ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ.
4.1 Вивчення можливості використання супутникових даних для дослідження альбедо
4.2 Сезонні зміни альбедо на території України та їх порівняння з іншими рівнями досліджень...
4.3 Довготермінова динаміка відбивної здатності.
5. 5. РОЗДІЛ 5. АТМОСФЕРНИЙ АЕРОЗОЛЬ: ДИНАМІКА ВМІСТУ НАД ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ..
6. 5.1 Особливості динаміки аерозольного індексу в сучасний період..
5.1.1 Особливості географічних змін фази сезонних коливань для супутників Earth-Probe” та Nimbus-7”
5.1.2 Особливості поширення поля аерозолю за даними кожного з періодів...
5.1.3 Кліматичні норми загального вмісту аерозолю...
5.2 Вплив глобальних геофізичних факторів на поле аерозолю..
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ...
ДОДАТКИ...

ВСТУП

Актуальність теми визначається необхідністю досліджень оптичних властивостей та малих газових складових атмосфери (МГСА) як комплексу кліматоутворюючих чинників, що формують складові енергетичного балансу кліматичної системи Землі. Особливу актуальність проблема вивчення оптичних властивостей і МГСА набула в комплексі з проблематикою антропогенних впливів та сучасного потепління клімату.
Оптичні властивості і хімічний склад атмосфери описуються багатьма параметрами, проте їх використання в дослідженнях потребує забезпечення відповідних умов кількісного та якісного характеру. Умови кількісного характеру визначаються особливостями вихідних даних, тобто структурою їх часових та просторових відліків. Тут головними умовами є глобальність вихідних даних, щоденне їх поновлення, висока просторова розподільна здатність джерел даних та достатньо тривалі (бажано кліматично значущі) часові періоди спостережень. Основною умовою якісного характеру є високе енергобалансове значення складових. Тобто, іншими словами, дана характеристика повинна робити вагомий внесок у стан кліматичної системи. Враховуючи ці умови, були обрані три найхарактерніші оптичні властивості та хімічні складові атмосфери: загальний вміст атмосферного озону (ЗВО), значення альбедо та аерозольний індекс. Усі вони мають надзвичайно важливе значення як чинники кліматичних змін і безпосередньо впливають на перебіг життєво важливих процесів. Їх кількісні характеристики вимірюються одним приладом супутникового базування (TOMS), що позитивно впливає на однорідність рядів для різних складових. Отримані дані повністю забезпечують зазначені умови кількісного характеру.
Супутникова апаратура TOMS характеризується найбільшою тривалістю застосування у світовій практиці супутникових геофізичних вимірів. За її допомогою отримані унікальні за глобальністю, однорідністю і просторовим розподіленням ряди спостережень за ЗВО, альбедо та аерозольним індексом. Ці ряди визнані світовою науковою спільнотою репрезентативними для досліджень хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери, що дає змогу використовувати їх для досліджень короткоперіодичних коливань та довготермінових змін цих характеристик. В даній роботі проведено дослідження природної мінливості зазначених вище хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери, що визначає її актуальність для завдань виділення антропогенного внеску на фоні природної мінливості.
В сучасний період відмічається велике занепокоєння наукової спільноти та громадськості зменшенням загального вмісту озону та планетарного альбедо, а також збільшенням вмісту аерозолю в атмосфері. Тому дослідження як короткоперіодичної, так і довгоперіодичної динаміки цих хімічних складових та оптичних властивостей має велике значення. Особливо важливою на даний момент є необхідність виділення природних та антропогенних чинників змін загального вмісту озону, значення альбедо та вмісту аерозолю.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені під час написання дисертації, є невід’ємною частиною наукової роботи кафедри метеорології і кліматології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту:
1) «Оцінка екологічних наслідків на території України від глобального потепління клімату, спричиненого антропогенним забрудненням атмосфери оптично активними газоаерозольними домішками» (План НДР НДЧ Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2001 2005 рр №01БФ050-03);
2) «Дослідити інтенсивність забруднення атмосферного повітря на території України, оцінити його вплив на склад і фізико-хімічні властивості атмосфери» (План НДР Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, 2003 2005 рр № 9/03);
3) «Розроблення методів обробки супутникової інформації для аналізу та прогнозу стану атмосфери. Дослідження стану аерозольного шару над Україною та оцінка його впливу на вміст озону в атмосфері» (План НДР Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, 2006 2009 рр № 20/06).
Мета і задачі досліджень. Метою дослідження є закладання науково-методичних засад моніторингу ЗВО, значення альбедо та аерозольного індексу над територією України.
Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання:
• виділення короткоперіодичної (сезонної) та довгоперіодичної (трендової) динаміки вмісту атмосферного озону, аерозолю та значення альбедо, її кількісна оцінка та обчислення внеску природних (глобальних геофізичних) факторів в сучасну динаміку оптичних властивостей та МГСА.
• встановлення меж природної мінливості згаданих полів і порівняння цих меж з відповідними даними про зональний пояс, що містить Україну та про території, що з нею межують.
Проблема формування кліматичних норм та вивчення особливостей довгоперіодичних коливань зазначених властивостей в сучасний період є необхідною ланкою для кількісної оцінки антропогенної складової.
В роботі були поставлені такі задачі:
- розробити методику, яка б забезпечувала достовірність і точність результатів проведених досліджень в умовах коротких за часовим інтервалом рядів даних;
- створити загальну сумісну базу даних обраних хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери;
- створити програмне забезпечення для роботи з базою даних та обчислення усіх основних статистичних характеристик обраних хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери;
- дослідити та кількісно оцінити особливості сезонних змін кожної з обраних характеристик;
- відокремити короткоперіодичні флуктуації від довгоперіодичних змін та отримати їх кількісні характеристики;
- проаналізувати просторовий розподіл обраних характеристик на різних рівнях досліджень: глобальному, зональному, регіональному та субрегіональному;
- дослідити динаміку і просторовий розподіл кількісних характеристик обраних хімічних складових та оптичних властивостей над територією України;
- в довгоперіодичних змінах виділити вплив природних факторів на поля обраних хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери, визначити кількісні показники такого впливу.
Об’єкт дослідження обрані хімічні складові та оптичні властивості атмосфери, а саме, загальний вміст озону, альбедо та аерозольний індекс.
Предмет досліджень динаміка обраних хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери.
Методи досліджень:
- метод гармонічного аналізу для визначення спектрального складу з метою виділення короткоперіодичних (сезонних) коливань;
- метод регресійного аналізу для визначення та кількісного вивчення впливу глобальних геофізичних факторів (ГГФ) на обрані хімічні складові та оптичні властивості;
- статистичні методи оцінки достовірності і якості побудованих регресійних моделей.
На захист виносяться такі основні положення:
- методика для аналізу даних відносно коротких (для кліматичних досліджень) рядів спостережень і візуалізації результатів;
- статистичні характеристики (сезонна мінливість та межі її природних змін) для всіх трьох обраних хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери;
- оцінка величини довготривалих змін і внеску в них глобальних геофізичних факторів для всіх трьох обраних хімічних складових та оптичних властивостей.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше змодельовано сезонний хід ЗВО, альбедо та аерозольного індексу над Україною з високим просторовим розподілом. Вперше побудовані поля впливу глобальних геофізичних факторів на ЗВО, альбедо та аерозольний індекс в Україні. Пояснено особливості впливу глобальних геофізичних факторів на хімічні складові та оптичні властивості атмосфери до і після виверження вулкану Пінатубо (1991 р). Встановлено і пояснено зростання впливу глобальних геофізичних факторів на аерозольний індекс після виверження вулкану.
Практичне значення одержаних результатів. одержані результати закладають методичні засади для моніторингу важливих складових енергетичного балансу кліматичної системи Землі і, зокрема, для виявлення короткострокових аномалій та довготермінових змін цих складових в Україні.
Особистий внесок здобувача. Створено загальну сумісну базу даних загального вмісту озону (ЗВО), альбедо та аерозольного індексу за супутниковими спостереженнями. Розроблено методику побудови сезонних моделей і полів впливів геофізичних факторів на ЗВО, аерозольний індекс та альбедо. Здійснено аналіз спектральних складових сезонного ходу (глобальних, зональних, регіональних та субрегіональних), а також аналіз впливів глобальних геофізичних факторів на згадані хімічні складові та оптичні властивості.
Апробація результатів дисертації проведена шляхом порівняння результатів обчислень на різних рівнях досліджень.
Основні результати роботи доповідались на V Міжнародній аерозольній конференції Американської асоціації досліджень аерозолю (Х’юстон, США, жовтень 2005 р); на конференції «Декада ландшафтознавчих і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть», (Канів, травень 2005 р); на конференції «Географічна наука та освіта: екологічні та соціальні ризики» (Київ, жовтень 2005 р); на конференції Шевченківська весна” (Київ, березень 2006 р).
Публікації. Основні результати досліджень викладені в восьми наукових роботах, в тому числі у п’яти виданнях, що входять до переліку ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Повний обсяг дисертації 245 сторінок тексту, містить 26 рисунків, 26 таблиць, складається зі вступу і п’яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (всього 212 джерел) та додатків на 88 сторінках.
Автор вважає своїм обов’язком виразити глибоку вдячність кандидату фізико-математичних наук Крученицькому Григорію Михайловичу за всесторонню допомогу і підтримку під час проведення досліджень, а також кандидату фізико-математичних наук Білявському Олександру Володимировичу.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В дисертації запропонований новий підхід до дослідження динаміки обраних оптичних властивостей та хімічних складових атмосфери. Результати досліджень можна викласти в наступних висновках:
1. Хімічні складові та оптичні властивості атмосфери які досліджені в даній роботі через свою здатність поглинати, розсіювати та відбивати сонячну радіацію повністю визначають температурну стратифікацію стратосфери, тому будь-які довготривалі зміни цих характеристик можуть призвести до кліматичних змін.
2. Створена сумісна база даних спостережень (супутникові і дані наземних спостережень) за досліджуваними параметрами атмосфери та спеціальне програмне забезпечення в VBA та Visual Basic для роботи з нею.
3. Розроблено спеціальну методику обробки даних, яка базується на стандартних методах математичної статистики з використанням вбудованих функцій Microsoft Excel, орієнтовану на дослідження короткоперіодичних коливань та обчислення довготермінових змін хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери.
4. Обчислено кліматичні норми загального вмісту озону, значення альбедо та аерозольного індексу для різних рівнів досліджень та виявлено відмінності між ними, які полягають у збільшенні регіональної складової та істотному запізненні фаз сезонних коливань при зменшенні площі досліджуваного регіону.
5. Змодельовано вплив глобальних геофізичних факторів на довготермінові зміни хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери. Встановлено істотну залежність впливу цих факторів від географічного положення регіону. Виявлено, що на формування досліджуваних характеристик над територією України вирішальний вплив здійснюють такі фактори, як Північно-Атлантичне (NATL) та Південно-Атлантичне (TROP) коливання.
6. Встановлено, що багаторічна динаміка досліджуваних характеристик описується параболічними трендами, які є більш статистично значущіми, ніж лінійні. Це свідчить про коливальний характер часової динаміки обраних хімічних складових та оптичних властивостей.
7. Доведено, що коливальний характер довготермінових змін ЗВО не є наслідком заходів із збереження озонового шару, які передбачені Монреальською угодою та подальшими угодами, адже мінімуми спостережених значень ЗВО мали місце через 3 4 роки після підписання цієї угоди, коли кількість окислів хлору ще продовжувала зростати.
8. Виявлено від‘ємні лінійні тренди значення альбедо на всіх рівнях досліджень, що вказує на постійне зменшення величини альбедо для різних за площею регіонів, а також для Земної кулі в цілому.
9. Доведено, що вплив глобальних геофізичних факторів істотно покриває вплив решти факторів, які формують сучасні зміни обраних оптичних властивостей та хімічних складових атмосфери. Саме ці фактори є однією з основних причин коливального характеру цих складових та полів їх концентрації.
10.Виявлено, що сучасні зміни динаміки аерозольного індексу тісно пов’язані з виверженням вулкану Пінатубо в 1991 р, яке призвело до істотної зміни генетичної структури поля аерозолю, тобто його гомогенізації;
11.Показано, що гомогенізація аерозолю в сучасний період спричинила однотипність впливу на нього глобальних геофізичних факторів на всіх рівнях досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актинометрия и атмосферная оптика /Под ред. К.С. Шифрина // Труды 2-го межведомственного совещания по актинометрии и атмосферной оптике. Л.: Гидрометеоиздат, 1961. 317 с.
2. Актинометрия и оптика атмосферы // Труды седьмого межведомственного совещания по актинометрии и оптике атмосферы. Май 1968 г. Ленинград Л.: Гидрометеоиздат, 1969. 378 с.
3. Александров Э.Л., Израэль Ю.А., Кароль И.Л., Хргиан А.Х. Озонный щит Земли и его изменения. СПб: Гидрометеоиздат, 1992. 287 с.
4. Александров Э.Л., Кароль И.Л., Ракипова Л.Р, Седунов Ю.С., Хргиан А.Х. Атмосферный озон и изменения глобального климата. Л.: Гидрометеоиздат, 1982. 164 с.
5. Александров Э.Л., Седунов Ю.С. Человек и стратосферный озон. Л.: Гидрометеоиздат, 1979. 105 с.
6. Альбедо и угловые характеристики отражения подстилающей поверхности и облаков /Под ред. К.Я. Кондратьева. Л.: Гидрометеоиздат, 1981. 234с.
7. Асатуров М.Л., Будыко М.И., Винников К.Я., Гройсман П.Я. и др. Вулканы, стратосферный аэрозоль и климат Земли. Л.: Гидрометеоиздат, 1986. 256 с.
8. Атмосферный озон. Под ред. Г.П.Гущина // Материалы ІІІ Межведомственного совещания по атмосферному озону 21 23 мая 1963 г. Л.: Гидрометеоиздат, 1965. 154 с.
9. Басманов Є.І. Довготні відмінності в розподілі озону в атмосфері // Вісн. Харк. Ін-ту соц. прогр. Сер.: Екологія, техногенна безпека і соц. Прогрес. 2000 Вип. 1. С. 21 24.
10. Бекорюков В.И. Зональная эмпирическая модельмежгодовой изменчивости парциального давления озона в северном полушарии // Труды ЦАО. 1992. Вып. 176. С. 3 5
11. Белокриницкая Л.М., Калинина И.В., Крученицкий Г.М. Мониторинг поля общего содержания озона над Украиной средствами наземного и космического базирования // Космическая наука и технологии. 2004. Т. 10. №4. С. 96 103.
12. Белявский А.В., Грищенко В.Ф., Крученицкий Г.М., Курлий Н.Д., Тхорик А.П. Эмпирическая модель для расчета солнечной ультрафиолетовой области Второй Украинской Антарктической экспедиции // Труды УкрНИГМИ. 1999. Вып. 247. С. 30 35.
13. Белявский О.В., Грищенко В.Ф., Ковалюк Н.Н., Кураев и др. Озоноразрушающие легколетучие органические соединения в составе антарктического льда, имеющего дотехногенный возраст // Бюлетень Українського антарктичного центру. 1997. Вип. 1. С. 13 21.
14. Биненко В. И. Об аэрозольном поглощении солнечного излучения атмосферой над водной поверхностью //Метеорология и гидрология. 2000. Вып. 7. С. 42 49.
15. Білявський О.В., Крученицький Г.М., Скоробогатий Т.В. Про роль окислу хлору в руйнуванні озону (альтернативний підхід) // Наукові праці УкрНДГМІ. 1999. Вип. 249. С. 34 42.
16. Білявський О.В., Максимов В.С. Атмосферний озон. Проблеми збереження // Український географічний журнал. 1994. №4. С. 36 42.
17. Блаттнер П. Использование Microsoft Excel 2002. Специальное издание. К.: Издательский дом «Вильямс», 2002. 864 с.
18. Блюм О.Б., Будак І.В., Дячук В.А., Сосонкин М.Г., Лавріна А.В. Приземний озон у Києві, умови його утворення і стоку // Наукові праці УкрНДГМІ. 2002. Вип. 250. С. 61 77
19. Божков Р. Д. Изменяющийся озоновый слой // Совместная публикация Всемирной Метеорологической Организации и Программы Организации Объединенных наций по окружающей среде по случаю пятидесятилетненй годовщины ООН, 1995. 24 с.
20. Бондаренко А.Л., Жмур В.В.О природе и возможности прогнозирования явления Эль-Ниньо - Ла-Нинья // Метеорология и гидрология. 2004. Вип. 11. С. 39 53.
21. Борисова С.В., Катеруша Г.П. Озоновий шар над півднем України // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. 2001. Вип. 43. С. 57 66.
22. Браун К. Введение в Visual Basic для программистов. М.: Мир, 1993. 416 с.
23. Брукс К., Карузерс Н. Применение статистических методов в метеорологии. Л.: Гидрометеоиздат, 1963. 417 с.
24. Будыко М.И. Климат в прошлом и будущем. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 353 с.
25. Будыко М.И. Климат и жизнь. Л.: Гидрометеоиздат, 1971. 473 с.
26. Будыко М.И., Байкова И.М., Ефимова Н.А., Строкина Л.А. О связи альбедо подстилающей поверхности с изменениями климата // Метеорология и климатология. 1998. Вып. 6. С. 5 11
27. Бюллетень о состоянии озонового слоя // ЦАО. 1996. Вып. 10 (февраль-сентябрь 1996 г.). 56 с.
28. Бялко А.В. Наша планета Земля. М.: Наука, 1983. - 208 с.
29. Варгин П.Н., Жадин Е.А. Влияние стратосферного потепления на антарктическую озоновую дыру в 2002 г. // Метеорология и гидрология. 2004. Вып. 8. С. 36 46.
30. Власова Г.А. Некоторые закономерности пространственно-временных характеристик поля температуры поверхности северо-западной части Тихого океана // Метеорология и гидрология. 2005. Вып. 10. С. 65 72.
31. Володин Е. М., Галин В. Я. Чувствительность летнего индийского муссона к Эль-Ниньо 1979-1998 гг. по данным модели общей циркуляции атмосферы ИВМ РАН // Метеорология и гидрология. 2000. Вып. 10. С. 10 18.
32. Волощук В.К., Бойченко С.Г., Степаненко С.М. та ін. Глобальне потепління і клімат України: регіональні, екологічні та соціально-економічні аспекти. К.: Київський університет, 2002. 116 с.
33. Воронов Г.С., Булгач Т.В., Воронецький С.П. Загальна циркуляція атмосфери й океану (короткий теоретичний курс): Навчальний посібник К.: Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, 2005. 254 с.
34. Географический энциклопедический словарь. М.: Советская Энциклопедия, 1986. 529 с.
35. Гирс А.А. Многолетние колебания атмосферной циркуляции и долгосрочные метеорологические прогнозы. Л.: Гидрометеоиздат, 1971. 282 с.
36. Гридчин Г.В., Марчевский В.А., Черепанова Л.А.. Зональная двухмерная модель циркуляции, термического режима и состава основных газовых составляющих мезосферы и термосферы // Труды ЦАО. 1992. Вып. 176. С. 24 34
37. Гущин Г.К., Гущина Л.Г. Изменчивость озоносферы над Крымом // Вопросы развития Крыма. Вып. 2. Доступен из: <http://www.ccssu.crimea/ua/crimea/ac/2/2_13.html>
38. Гущин Г.П. Озон и аэросиноптические условия в атмосфере. Л.:Гидрометеоиздат, 1964. 344 с.
39. Данилов А.Д., Кароль И.Л. Атмосферный озон сенсации и реальность. Л.: Гидрометеоиздат, 1991. 120 с.
40. Дворецька І.В. Особливості сучасної динаміки концентрації аерозолів в земній атмосфері // Збірник наукових праць військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2006. вип. 5. С. 219 228.
41. Деминов И.Г. Сезонно-широтные вариации стратосферного озона при антропогенных возмущениях средней атмосферы // Материалы Всесоюзного совещания «Численное моделирование состава и динамики свободной атмосферы». 1991. С. 15 23.
42. Дмитренко Л.В. Регіональні зміни прямої сонячної радіації // Наукові праці УкрНДГМІ. 2002. Вип. 250. С. 138 106.
43. Дубинский Г.П. Гуральник И.И., Мамикова С.В. Метеорология. Л.: Гидрометеоиздат, 1965. 452 с.
44. Егорова Т.А., Розанов Е.В., Кароль И.Л., Зубов В.А.,Малишев С.Л. Моделирование межгодовых изменений общего содержания озона в 1993-2000 гг. и влияние ограничений производства озоноразрушающих веществ // Метеорология и гидрология. 2002. Вып. 1. С. 5 14.
45. Жадин Е. А. Эмпирический метод оценок воздействия естественных и антропогенных факторов на общее содержание озона // Метеорология и гидрология. 2000. Вып. 3. С. 16 29.
46. Жадин Е.А. Арктическое колебание и межгодовые вариации температуры поверхности Атлантического и Тихого океанов // Метеорология и гидрология. 2001. Вып. 8. С. 28 41.
47. Жадин Е.А. Озон и изменения приземной температуры // Метеорология и гидрология. 2004. Вып. 10. С. 64 74.
48. Заболоцька Г.М., Підгірська В.М., Шпиталь Г.М. Просторово-часові зміни кількості хмар над територією України // Наукові праці УкрНДГМІ. 2002. Вип. 250. С. 100 106.
49. Загальна гідрологія. Підручник. К.: Фітосоціоцентр, 2000. 264 с.
50. Загально-географічний атлас України. ДНВП «Картографія», 2004
51. Захаров В.М., Хаттатов В.У., Филюшкин В.В. Материалы Всесоюзного совещания «Численное моделирование состава и динамики свободной атмосферы». М.: Гидрометеоиздат, 1991. С. 3 15.
52. Звягинцев А.М. Основные характеристики изменчивости содержания озона в нижней тропосфере над Европой // Метеорология и гидрология. 2004. Вып. 10. С. 46 56.
53. Иванов В.В., Куценко Б.Я. О формировании мезомасштабных циркуляций, вызываемых поглощением солнечной радиации аэрозолем // Труды ЦАО. 1991. Вып. 175. С. 16 25.
54. Иванова И.Н., Кидиярова В.Г., Фомина Н.Н., Щерба И.А. Возможности оценки вклада динамических факторов в пространственные и временные колебания общего содержания озона в высоких широтах // Материалы Всесоюзного совещания «Численное моделирование состава и динамики свободной атмосферы». 1991. С. 146 150.
55. Ивлев Л.С. Химический состав и структура атмосферных аэрозолей. Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. 368 с.
56. Ивлев Л.С., Андреев С.Д. Оптические свойства атмосферных аэрозолей. Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. 358 с.
57. Ивлев Л.С., Довгалюк Ю.А. Физика атмосферных аэрозольных систем. С.-Пб., 1999. 258 с.
58. Изменения климата. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 362 с.
59. Израэль Ю.А., Груза Г.В., Катцов В.М., Мелешко В.П. Изменения глобального климата. Роль антропогенных воздействий // Метеорология и гидрология. 2001. №5. С. 5 21.
60. Итоги науки и техники. Серия метеорология и климатология: Глобальный климат. М., 1978. 316 с.
61. Кабанов М.В., Панченко М.В. Рассеяние оптических волн дисперсными середами. Часть III. Атмосферный аэрозоль. Томск, 1984. 189 с.
62. Кадыгрова Т.В., Крученицкий Г.М. Выделение трендов в парциальном давлении озона на различных высотах в атмосфере // Известия РАН ФАО. 1998. Т. 31. №1. С. 62 68.
63. Калініна І.В. Кліматичні норми загального вмісту озону // Фізична географія та геоморфологія. 2005. Вип. 48. С. 257 263.
64. Калініна І.В., Крученицький Г.М., Скоробогатий Т.В. Дослідження можливості розрахунку кліматичних норм альбедо за даними супутникового зондування // Праці УкрНДГМІ. 2004. Вип. 253. С. 120 130.
65. Калініна І.В., Крученицький Г.М., Сніжко С.І. Вплив глобальних геофізичних факторів на загальний вміст озону над територією України // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. 2005. Вип. 49. С. 60 71.
66. Калініна І.В. Особливості сучасної динаміки загального вмісту аерозолю в земній атмосфері // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України «Шевченківська весна». 2006. вип. 4. частина 1. С. 64 65.
67. Кидиярова В.Т., Трубников Б.Н. Роль тропической циркуляции в развитии планетарных волн в стратосфере северного полушария в зимние сезоны 1965 1975 гг. // Труды ЦАО. 1985. Вып. 160. С. 30 34.
68. Клімат України / За ред. В.М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченко. - К.: Вид-во Раєвського, 2003. - 343 с.
69. Кобзистий П.І. Особливості синоптичних процесів в Україні: Навч. посібник. К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. 88 с.
70. Кондратьев И.И.Элементный состав и сезонная изменчивость концентрации аэрозоля в атмосфере Сихотэ-Алинского биосферного заповідника // Метеорология и гидрология. 2002. Вып. 2. С. 31 43.
71. Кондратьев К. Я., Биненко В. И. О радиационном возмущающем воздействии облаков и аэрозолей. 2000. Вып. 1. С. 33 42.
72. Кондратьев К.Я. Новое в теории климата. Л.: Гидрометеоиздат, 1976. 65 с.
73. Король В.И. Visual Basic 6.0. Язык программирования. Справочник с примерами. Изд. 2-ое исп. М.: Кудиц-образ, 2000. 448 с.
74. Кoроль И. Л. Влияние полетов транспортной авиации мира на озоносферу и климат // Метеорология и гидрология. 2000. Вып. 7. С. 17 33.
75. Котельников В.А. Теория потенциальной помехоустойчивости. М.: Госэнергоиздат, 1956. с. 16.
76. Криволуцкий А.А. Крупномасштабная структура поля общего содержания озона и ее влияние на планетарные волны // Труды ЦАО, 1985. Вып. 160. С. 28 30.
77. Крученицкий Г.М., Звягинцев А.М., Иванова Н.С., Журавлева В.А., Кузнецова И.Н. Содержание озона над Россией во втором квартале 2001 г. // Метеорология и гидрология. 2001. Вып. 9. С. 115 - 120.
78. Крученицкий Г.М., Звягинцев А.М., Иванова Н.С., Кузнецова И.Н. Содержание озона над территорией Российской Федерации в третьем квартале 2001 г. // Метеорология и гидрология. 2001. Вып. 11. С. 113 118.
79. Крученицкий Г.М., Звягинцев А.М., Иванова Н.С., Потанин Ю.Н., Кузнецова И.Н. Распределение озона над территорией Российской Федерации в І квартале 2001 г. // Метеорология и гидрология. 2001. - №5. С. 122 127.
80. Кузьменко В.Г. VBA 2000: Самоучитель М.: ЗАО Изд-во Бином, 2000. 408 с.
81. Кузьменко В.Г. Программирование на VBA 2002. М.: ЗАО Изд-во Бином, 2003. 880 с.
82. Мак-Ивен М., Филипс Л. Химия атмосферы. М.: Мир, 1978. 378 с.
83. Маккелви М. Visual Basic 4 (серия «Без проблемм!»). М.: Восточная книжная компания, 2002. 576 с.
84. Маренко А.Н. О поле концентрации озона в приземном слое вблизи крупных автомагистралей Киева // Труды УкрНИИ Госкомгидромета. 1986. Вып. 216. С. 38 46.
85. Мартазинова В.Ф., Иванова Е.К. Характерные черты атмосферной циркуляции в тропосфере при избытке и дефиците озона над территорией Украины // Труды УкрНИГМИ. 1998. Вып. 246. С. 21 28.
86. Матвеев Л.Т. Курс общей метеорологии. Физика атмосферы. Л.: Гидрометеоиздат, 1976. 751 с.
87. Мелешко В. П., Катцов В. M., Спорышев П. В., Вавулин С. В., Говoркова В. А. Обратные связи в климатической системе: взаимодействие облачности, водяного пара и радиации // Метеорология и гидрология. 2000. Вып. 2. С. 22 46.
88. Монин А.С., Каменкович В.М., Корт В.Г. Изменчивость Мирового океана. Л.: Гидрометеоиздат, 1974. 262 с.
89. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища у 2000 році К.: Міністерство екології та природних ресурсів, 2001. 184 с.
90. Нерушев А. Ф., Крамчанинова Е. К. Влияние центров действия атмосферы Азиатско-тихоокеанского региона на изменчивость общего содержания озона. 2000. Вып. 3. С. 5 16.
91. Нерушев А.Ф., Крамчанинова Е.К., Кример В.Г. О связи возмущений озонового слоя с тропическим циклогенезом // В кн.: «Тропическая метеорология». Л.:Гидрометеоиздат, 1987. 468 474 с.
92. Пановский Г.А., Брайер Г.В. Статистические методы в метеорологии. Л., 1972. 315 с.
93. Первый глобальный эксперимент ПИГАП. Том 1. Аэрозоль и климат. Л.: Гидрометеоиздат, 1981. 178 с.
94. Первый глобальный эксперимент ПИГАП. Том 2. Полярный аэрозоль, протяженная облачность и радиация. Л.: Гидрометеоиздат, 1981. 153 с.
95. Перенос радиации в рассеивающих и поглощающих атмосферах. Стандартные метода расчета. Л.: Гидрометеоиздат, 1990. 265 с.
96. Перов С.П., Хргиан А.Х. Современные проблемы атмосферного озона. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 287 с.
97. Петренчук О.П. Экспериментальные исследования атмосферного аэрозоля. Л.: Гидрометеоиздат, 1979. 267 с.
98. Петросянц М.А., Гущина Д.Ю. Об определении явлений Эль-Ниньо и Ла-Нинья // Метеорология и гидрология. 2002. Вып. 8. С. 24 36.
99. Покровский О.М., Махоткина Е.Л., Покровский И.О.,Рябова Л.М. Тенденции межгодовых колебаний составляющих радиационного баланса и альбедо поверхности суши на территории России // Метеорология и гидрология. 2004. № 5. С. 37 47.
100. Полякова А.М., Каплуненко Д.Д.Использование классификации типов атмосферных процессов в северной части Тихого океана для определения связи с индексом южного колебания // Метеорология и гидрология. 2005. Вып. 9. С. 30 37.
101. Попова В.В., Шматин А.Б. Влияние североатлантического колебания на многолетний гидротермический режим Северной Евразии. Статистический анализ данных наблюдений // Метеорология и гидрология. 2003. Вып. 5. С. 18 34.
102. Прусов В.А., Сніжко С.І. Математичне моделювання атмосферних процесів: Підручник. К.: Ніка-Центр, 2005. 496 с.
103. Розанова И.В.,Саруханян Э.И., Смирнов Н.П.Изменчивость интенсивности и положения циклонического центра действияв атлантическом секторе Южного океана во второй половине ХХ столетия // Метеорология и гидрология. 2003. Вып. 1. С. 75 83.
104. Романова Л.М., Фейгельсон Е.М. Перенос излучения и лучистый теплообмен в атмосфере (обзор) // Физика атмосферы и океана. 1981. Т. 17. №9. 214 с.
105. Рубинштейн Е.С., Полозова Л.Г. Современные изменения климата. Л.: Гидрометеоиздат, 1966. 318 с.
106. Рыбак Е.А., Рыбак О.О. О спектральной структуре североатлантического колебания // Метеорология и гидрология. 2005. Вып. 3. С. 69 78.
107. Сайлер Б., Спотте Дж. Использование Visual Basic 6. Спец. изд. К.: Издательский дом «Вильямс», 2003. 832 с.
108. Семенченко Б.А. Физическая метеорология: Учебник. М.: АспектПресс, 2002. 415 с.
109. Сорохтин О.Г., Ушаков С.А. Эволюция климатов Земли. 1981. 246 с.
110. Угрюмов А.И. Тепловой режим океана и долгосрочные прогнозы погоды. Л.: Гидрометеоиздат, 1981. 178 с.
111. Ученые наблюдают за темной стороной Луны для мониторинга климата Земли // Новости науки и техники (Sci Tec Library.ru). [Цит. 2001, 6 июня]. Доступен из: <http://www.sciteclibrary.ru/rus/catalog/pages/1709.html>.
112. Фейгельсон Е.М., Краснокутская Л.Д. Потоки солнечного излучения в облаках. Л.: Гидрометеоиздат, 1978. 162 с.
113. Филлипов В.Л., Иванов В.П., Колобов Н.В. Динамика оптической погоды. Казань: Изд-во Казанского университета, 1986. 161 с.
114. Хргиан А.Х. Физика атмосферного озона. Л.: Гидрометеоиздат, 1973. 291 с.
115. Хргиан А.Х. Физика атмосферы. М.: Изд-во МГУ, 1986. 328 с.
116. Хромов С.П., Мамонтова Л.И. Метеорологический словарь. Л.: Гидрометеоиздат, 1974. 418 с.
117. Худсон Д.Д. Статистика для физиков. М.: Мир, 1967. 95 с.
118. Цветкова Н.Д., Накане Х., Юшков В.А., Лукьянов А.Н., Дорохов В.М. Оценка вклада химического разрушения озона в его общее содержание в арктическом полярном циклоне в зимне-весенний период 2000 г. // Метеорология и гидрология. 2004. Вып. 10. С. 56 64.
119. Шищенко П.Г., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Масляк П.О. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Відповіді на всі запитання нової програми 3-тє видання, перероблене і доповнене К.: Т-во «Знання», 2002. 455 с.
120. Школьний Є.П., Лоєва І.Д., Гончарова Л.Д. Обробка та аналіз гідрометеорологічної інформації. Одеса, 1999. 602 с.
121. Alexander M. A.,Bhatt U. S.,Walsh J. E.,Timlin M. S.,Miller J. S.,Scott J. D. The Atmospheric Response to Realistic Arctic Sea Ice Anomalies in an AGCM during Winter // Journal of Climate. 2004. Vol. 17. No. 5. Р. 890905.
122. Barnston A. G.,Livezey R. E. Classification, Seasonality and Persistence of Low-Frequency Atmospheric Circulation Patterns // Monthly Weather Review. 1987. Vol. 115. No. 6. Р. 10831126.
123. Black R. X. Stratospheric Forcing of Surface Climate in the Arctic Oscillation // Journal of Climate. 2002. Vol. 15. No. 3. Р. 268277.
124. Bojkov R.D. The Changing Ozone Layer // WMO & UNEP Joint publication, 1995. 24 р.
125. Bojkov R. D. The 1983 and 1985 Anomalies in Ozone Distribution in Perspective // Monthly Weather Review. 1987. Vol. 115. No. 10. Р. 21872201.
126. Bromwich D. H.,Rogers A. N.,Kållberg P., Cullather R. I.,White J.W.C., Kreutz K. J. ECMWF Analyses and Reanalyses Depiction of ENSO Signal in Antarctic Precipitation // Journal of Climate. 2000. Vol. 13. No. 8. Р. 14061420.
127. Cai W., Baines P. G.,Gordon H. B. Southern Mid- to High-Latitude Variability, a Zonal Wavenumber-3 Pattern, and the Antarctic Circumpolar Wave in the CSIRO Coupled Model // Journal of Climate. 1999. Vol. 12. No. 10. Р. 30873104.
128. Carvalho L. M. V.,Jones Ch.,Ambrizzi T.. Opposite Phases of the Antarctic Oscillation and Relationships with Intraseasonal to Interannual Activity in the Tropics during the Austral Summer // Journal of Climate. 2005. Vol. 18. No. 5. Р. 702718.
129. Cheng Y.,Lohmann U.,Zhang J.,Luo Y., Liu Z., Lesins G. Contribution of Changes in Sea Surface Temperature and Aerosol Loading to the Decreasing Precipitation Trend in Southern China // Journal of Climate. 2005. Vol. 18. No. 9. Р. 13811390.
130. Chou Chia,Tu Jien-Yi,Yu Jia-Yuh. Interannual Variability of the Western North Pacific Summer Monson: Differences between ENSO and Non-ENSO Years // Journal of Climate. 2003. Vol. 16. No. 13. Р. 22752287.
131. Cira 86. Dataset index. Available from: <http://badc.nerc.ac.uk/data/cira/acquiring.html>.
132. Delworth Th.L., Dixon K.W.Implications of the Recent Trend in the Arctic/North Atlantic Oscillation for the North Atlantic Thermohaline Circulation // Journal of Climate. 2000. Vol. 13. No. 21. Р. 37213727.
133. Deser C.,Walsh J.E.,Timlin M.S. Arctic Sea Ice Variability in the Context of Recent Atmospheric Circulation Trends // Journal of Climate. 2000. Vol. 13. No. 3. Р. 617633.
134. Enfield D.B. The Intraseasonal Oscillation in Eastern Pacific Sea Levels: How Is It Forced? // Journal of Physical Oceanography. 1987. Vol. 17. No. 11. Р. 18601876/
135. Expert Assesments Index. Available from: <www.cpc.ncep.noaa.gov>.
136. Fasullo J.,Webster P. J. Hydrological Signatures Relating the Asian Summer Monsoon and ENSO // Journal of Climate. 2002. Vol. 15. No. 21. Р. 30823095.
137. Froidevaux L.,Waters J.W.,Read W.G.,Elson L.S.,Flower D.A.,Jarnot R.F. Global Ozone Observations from the UARS MLS: An Overview of Zonal-Mean Results