ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ КОМПОНЕНТИ АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ І МОВНА КАРТИНА СВІТУ : Лексико-семантические КОМПОНЕНТЫ Авторский стиль и ЯЗЫКОВАЯ КАРТИНА МИРА

Короткий опис

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

Єсипенко Надія Григорівна

УДК 811.111’42’37

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ КОМПОНЕНТИ АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ І МОВНА КАРТИНА СВІТУ

(на матеріалі англомовної прози воєнної та мирної тематик)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Левицький Віктор Васильович

Чернівці 2007

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень..................................................................... 5
Вступ......................................................................................................... 6
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження авторського стилю та тексту....................................................................................................... 13
1.1. Множинність інтерпретацій поняття стиль.................................... 13
1.1.1. Концепція функціонального стилю............................................. 17
1.1.2. Мова художньої літератури......................................................... 19
1.1.3. Індивідуально-авторський стиль................................................. 21
1.2. Текст як об’єкт дослідження лінгвістики тексту............................ 25
1.2.1. Лінгвостатистика як один з методів аналізу тексту.................... 28
1.3. Текст у когнітивній лінгвістиці....................................................... 30
1.3.1. Поняття мовної картини світу...................................................... 32
1.3.2. Концепти війни та миру в досліджуваних творах....................... 35
Висновки до розділу 1............................................................................ 39
Розділ ІІ. Лексичні компоненти авторського стилю............................. 42
2.1. Вступні зауваження......................................................................... 42
2.2. Підходи до класифікації частин мови в сучасній лінгвістиці........ 44
2.3. Квантитативні методи дослідження тексту.................................... 47
2.4. Вибірка матеріалу дослідження...................................................... 51
2.5. Загальна характеристика вживання лексико-граматичних класів слів................................................................................................ 53
2.6. Статистичний аналіз даних.............................................................. 56
2.7. Особливості вживання лексико-граматичних класів слів у авторському стилі................................................................................ 58
2.8. Реалізація лексико-граматичних класів слів у творах мирної тематики...................................................................................... 67
2.9. Реалізація лексико-граматичних класів слів у творах воєнної тематики..................................................................................... 69
2.10. Зіставлення статистичних характеристик вживання лексико- граматичних класів слів у творах воєнної та мирної тематик.............. 71
Висновки до розділу 2............................................................................ 75
Розділ 3. Семантичні компоненти авторського стилю.......................... 78
3.1. Семантична класифікація лексико-граматичних класів слів.......... 78
3.2. Семантична класифікація дієслів в англійській мові...................... 80
3.3. Частота та уживаність семантичних класів дієслів........................................ 82
3.4. Реалізація семантичних класів дієслів у авторському стилі.......... 84
3.5. Актуалізація семантичних класів дієслів у творах окремих авторів..................................................................................... 87
3.6. Семантичні класи дієслів у творах воєнної та мирної тематик .... 93
3.7. Семантична класифікація іменників в англійській мові................. 97
3.8. Частота та уживаність семантичних класів іменників.................... 99
3.9. Вживання семантичних класів іменників у авторському стилі... 100
3.10. Актуалізація семантичних класів іменників у творах окремих авторів................................................................................................... 102
3.11. Семантичні класи іменників у творах воєнної та мирної тематик.................................................................................................. 111
3.12. Семантична класифікація прикметників в англійській мові...... 115
3.13. Частота та уживаність семантичних класів прикметників......... 117
3.14. Реалізація семантичних класів прикметників у авторському стилі....................................................................................................... 117
3.15. Актуалізація семантичних класів прикметників у творах
окремих авторів.................................................................................... 121
3.16. Семантичні класи прикметників у творах воєнної та
мирної тематик ..................................................................................... 127
3.17. Семантична класифікація прислівників в англійській мові........ 130
3.18. Частота та уживаність семантичних класів прислівників.......... 131
3.19. Вживання семантичних класів прислівників у авторському стилі....................................................................................................... 132
3.20. Актуалізація семантичних класів прислівників у творах окремих авторів.................................................................................... 134
3.21. Семантичні класи прислівників у творах воєнної та
мирної тематик...................................................................................... 138
3.22. Семантична подібність авторських стилів.................................. 141
Висновки до розділу 3.......................................................................... 144
Розділ 4. Мовна картина світу англомовних творів воєнної та
мирної тематик...................................................................................... 149
4.1. Мовна картина світу у творах досліджуваних авторів................ 149
4.2. Динамічна та статична мовна картина світу................................. 170
4.3. Кореляційні зв’язки семантичних класів слів у творах воєнної
та мирної тематик................................................................................. 172
4.4. Мовна картину світу у творах мирної тематики.......................... 175
4.5. Мовна картина світу у творах воєнної тематики......................... 178
Висновки до розділу 4.......................................................................... 182
Висновки............................................................................................... 184
Список використаних джерел.............................................................. 189
Список досліджуваних текстів............................................................. 215
Додатки................................................................................................. 216

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЛГК лексико-граматичний клас
МКС мовна картина світу
ФС функціональний стиль
ЧМ частини мови

A Handful A Handful of Dust”
Bodies Vile Bodies”
Catch Catch-22”
Cradle Cat’s Cradle”
Dream An American Dream”
Fiesta Fiesta: The Sun Also Rises”
Lions The Young Lions”
Slaughterhouse Slaughterhouse-5”
Something Something Happened”
The Bell For Whom The Bell Tolls”
The Naked The Naked and The Dead”
End Parade’s End”
Weeks Two Weeks in Another Town”

ВСТУП

У сучасній лінгвістиці категорія стилю входить до комплексу найважливіших наукових проблем, які активно розроблялися вченими багатьох поколінь: у 20-60-х роках М.Бахтін [18], В.Виноградов [38], Т.Винокур [42], В.Ковальов [105], О.Лосєв [134], Л.Новиченко [152], Г.Поспєлов [173], О.Соколов [190], Б.Томашевський [201], М.Храпчено [210]; у 70-80-х роках М.Гіршман [51], В.Кожинов [108], С.Крижанівський [117], Ю.Лотман [133], В.Марко [137], Л.Тимофєєв [196], Б.Успенський [206], Л.Цілевич [213], О.Чичерін [215]; у 80-90-х роках С.Єрмоленко [70], М.Жулинський [84], М.Кодак [106], М.Кожина [107], І.Колегаєва [109], В.Кухаренко [125], О.Кухар-Онишко [126], В.Мізецька [141], А.Ткаченко [199] та багато інших.
Спираючись на теоретичні здобутки дослідників, що присвятили свої роботи проблемам вивченню стилю, підкреслимо, що стильову закономірність становить стильова цілісність, остання є наслідком поєднання суттєвих сторін буття, певного ставлення до них художника та їх оригінального художнього втілення.
Поняття авторського стилю належить до суперечливих питань мовознавства, що включають трактування образу автора, авторську манеру письма, типи творчості. Дане питання не втрачає актуальності на новому етапі розвитку лінгвістичної науки.
Для сучасної лінгвістики характерний розгляд мовних явищ під антропоцентричним кутом зору. Мова, носієм і творцем якої є людина, у новому розумінні й трактуванні нерозривно пов’язана з мисленням, світоглядом, культурою індивіда. Останні знаходять своє відображення в мовній картині світу (далі МКС), що створюється лінгвістичними засобами (Ю.Апресян [9], М.Блох [22], С.Воркачов [46], В.Карасик [101], О.Корнілов [113], В.Мізецька [144], К.Рахіліна [180] та ін.). Ряд науковців вважає, що слово, особливо в художньому тексті, віддзеркалює особливості індивідуальної мовотворчості. Зміст слова, реалізований у текстах, об’єднує різні типи концептуалізації понять як елементів МКС (М.Алефіренко [4], С.Єрмоленко [70], А.Залізняк [85], О.Йокояма [97], М.Кронгауз [118], О.Падучева [158], М.Полюжин [171] та ін.)
Багато дослідників наголошують на необхідності перегляду традиційних уявлень про мовну семантику, виробляють нові підходи до вивчення семантики тексту (Е.Бартмінський [15], А.Вежбицька [36], І.Голубовська [56], І.Кобозева [105], І.Колегаєва [109], В.Красних [115], В.Лукін [134] та ін.) Лексичні, граматичні і стилістичні характеристики художнього слова систематизуються сучасною лінгвістичною наукою і вивчаються з погляду його семантичної та структурної визначеності як репрезентанта концептів навколишньої дійсності.
Традиційні якісні стильові вивчення не дають бажаної чіткості суджень про авторський стиль. У зв’язку із цим постає необхідність кількісного представлення характеристик і, відповідно до цього, об’єктивного дослідження авторського стилю за допомогою лінвостатистичних методів. Прикладом такого дослідження є роботи П.Алексєєва [3], О.Ахманової [12], В.Левицького [129], В.Перебийніс [163], Р.Фрумкіної [209] та ін.
Дослідження особливостей лексико-граматичних та семантичних одиниць в авторському стилі за допомогою статистичних методів не набуло широкого впровадження в практиці лінгвістичних пошуків. Семантичний аналіз стає можливим після накопичення значної кількості відомостей про семантичний пласт твору, що є основою для реалізації змісту твору і розкриття світосприйняття, відображеного в МКС.
Актуальність обраної для дослідження теми зумовлена тим, що:
1) розмаїття наукових праць, присвячених мовній семантиці, залишає поза увагою комплексне вивчення особливостей лексичних та семантичних компонентів авторського стилю;
2) комплексний квантитативний аналіз особливостей вживання частин
мови сприяє більш чіткій диференціації ознак авторського ідіолекту;
3) поява нової наукової парадигми лінгвістики тексту вимагає перегляду усталених у мовній семантиці та семіотиці уявлень, що імплікує залучення до аналізу МКС, її концептів (на лексичному рівні);
4) існування тенденції розгляду семантики художнього тексту в площині ментальних процесів допомагає уточнити характер взаємодії між мовою та мисленням, дослідити, як компоненти дійсності об’єктивуються в словесних формах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах загальної наукової проблематики кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету Синхронічне та діахронічне дослідження фукнціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (номер держреєстрації 0106U003618). Тему дисертації затверджено вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 28 лютого 2002 року, протокол № 2.
Метою дисертаційної роботи є дослідження та обґрунтування особливостей вживання лексичних та семантичних компонентів авторського стилю із застосуванням квантитативних методів інтерпретації семантичного пласту художнього твору; здійснення концептуального аналізу лексичних домінант як елементів мовної картини світу твору.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) висвітлити та систематизувати наявні теоретичні розробки поняття стилю в лінгвістиці;
2) здійснити інвентаризацію лексико-граматичних класів іменників, дієслів, прикметників і прислівників та отримати частотні характеристики вживання кожної досліджуваної частини мови:
· у зіставленні одна до одної,
· у творах різних авторів,
· у творах воєнної та мирної тематик;
3) встановити індивідуально-авторські розбіжності чи подібності за розподілом частот лексико-граматичних класів слів;
4) здійснити семантичну класифікацію досліджуваних лексико-граматичних класів слів і розкрити особливості їхнього вживання в стилі кожного автора та у творах за тематикою;
5) визначити індивідуально-авторські розбіжності чи подібності за розподілом частот семантичних класів слів;
6) проаналізувати особливості мовної концептуалізації світу, що втілюється в ідейно-художніх домінантах лексики.
Об’єктом дослідження виступає авторське художнє мовлення, представлене творами англо-американських письменників.
Багатогранність обраного об’єкта дослідження зумовила виділення кількох аспектів його вивчення, що утворюють предмет дослідження:
1) лексичні компоненти авторського стилю;
2) семантичні компоненти авторського стилю;
3) МКС та ідейно-художні домінанти лексики.
Матеріалом для дослідження слугували тексти художніх творів англо-американських письменників ХХ століття: Е.Хемінгуея For Whom The Bell Tolls”, Fiesta: The Sun Also Rises”, Івліна Во Vile Bodies”, A Handful of Dust”, Курта Воннегута Slaughterhouse 5”, Cat’s Cradle”, Ірвіна Шоу The Young Lions”, Two Weeks in Another Town”, Джозефа Геллера Catch-22”, Something Happened”, Нормана Мейлера The Naked and The Dead”, An American Dream”, Форда Мадокса Форда тетралогія Parade’s End”, з яких методом систематичного добору було отримано 63412 мовних одиниць. Вибір джерел зумовлений високим художнім рівнем указаних творів, точністю й образністю художньої мови. Важливим є те, що дібрані для аналізу твори представляють англо-американську прозу ХХ століття, а це, у свою чергу, дає змогу виявити деякі особливості художньої літератури зазначеного періоду, особливо в написанні роману воєнної та мирної тематик.
Методи дослідження. Основні результати експерименту було отримано із застосуванням лінгвостатистичних методів критерію хі-квадрат та кореляційного аналізу. За допомогою критерію χ2 визначалася наявність відповідностей і наявність різниці між розподілом емпіричних та теоретично очікуваних частот досліджуваних величин. Кореляційний аналіз уможливив виявлення ступеня зв’язку між досліджуваними явищами. Отримані за допомогою зазначених методів результати аналізу надали надійні та цілком об’єктивні висновки, незалежні від суб’єктивної оцінки дослідника. Дисертаційне дослідження ґрунтується на дедуктивному методі, що передбачає зосередження на стилі письменника в цілому, а потім на окремому тексті, на стилі конкретного твору. Залучалися також методи описової, порівняльної оцінки та елементи концептуального аналізу для адекватного тлумачення фактичних даних, отриманих лінвостатистичними методами. При проведенні наукового дослідження нами враховувалися положення про зв’язок мови і мислення, можливості реконструкції на основі мовної репрезентації моделі концептуальної картини світу автора тексту та існування індивідуально-специфічних констант мовної свідомості (на основі семантичних характеристик).
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в його спрямованості на інтеграцію структурно-сематничного, когнітивного та лінгвостатистичного підходів до аналізу лексичних і семантичних компонентів авторського стилю, що дає підстави виокремити ідейно-художні домінанти лексики, які в процесі дискурсивного мислення письменника утворюють парадигматично зв’язані концепти. Уперше здійснено спробу моделювання мовної картини світу на основі статистичних даних уживання лексичних та семантичних класів слів. Новою в дисертації є також запропонована класифікація семантичних класів іменників, прикметників, дієслів і прислівників у творах воєнної та мирної тематик англо-американської прози ХХ століття.
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що отримані результати сприятимуть уточненню меж поняття індивідуального стилю через статистичні показники лексико-граматичних та семантичних класів слів. Дібраний фактичний матеріал виявив тенденції слововживання в семантичній структурі англомовних текстів воєнної та мирної тематик. Моделювання мовної картини світу на основі статистичних даних уживання лексико-граматичних та семантичних класів слів є теоретичним підґрунтям для подальшого дослідження процесів лексикалізації концептів дійсності в сучасній англійській мові.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в можливості використання результатів дослідження у викладацькій практиці, зокрема, у таких теоретичних курсах, як лексикологія та стилістика англійської мови в розділах Семантичні зв’язки слів у лексичній системі англійської мови”, Значення лексичних одиниць”, Стилістичні засоби в художньому тексті”; спецкурсів з основ наукових досліджень, інтерпретації художнього тексту; в науково-дослідній роботі студентів та аспірантів; для укладання частотних словників.
Особистий внесок здобувача полягає у випрацюванні самостійної концепції комплексного аналізу авторського стилю й мовної картини світу із застосуванням лінгвостатистичного й концептуального методів дослідження. Усі результати дослідження є узагальненням роботи дисертанта, проведеної одноосібно.
Апробація роботи. Результати дослідження на різних його етапах обговорювалися на засіданнях та семінарах кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; на 4-х міжнародних науково-практичних конференціях: Сучасні наукові дослідження ‘2006” (Дніпропетровськ, 2006); Іноземна комунікація: Здобутки та перспективи” (Тернопіль, 2006); Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2007); Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2007).
Публікації. Основні положення та висновки, викладені в дисертації, відображені у 8-и публікаціях, з них 4 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 4 у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (318 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (13 одиниць) та 19 додатків (обсягом 89 сторінок). Загальний обсяг дисертації становить 315 сторінок машинописного тексту, з них 179 сторінки основного тексту.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об’єкт і предмет, мету, завдання, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, вказано джерела фактичного матеріалу, простежено зв’язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, у якій виконана робота, з’ясовано особистий внесок здобувача та рівень апробації результатів.
У першому розділі розглянуто загальнотеоретичні питання, які виникають в аспекті запропонованого аналізу авторського стилю. Проводиться огляд літератури з теми дисертації, вказуються основні методи аналізу.
У другому розділі досліджено частини мови (іменники, дієслова, прикметники, прислівники) як лексичні компоненти авторського стилю в художньому тексті. Здійснено загальний та порівняльний аналіз частот вживання лексико-граматичних класів слів на внутрішньоавторському, міжавторському рівнях, а також у творах за тематиками. Експериментальні дослідження оформлено в таблиці, графіки та діаграми (12 таблиць, 5 діаграм, 1 графік).
У третьому розділі здійснено поділ лексико-граматичних класів слів за семантичним фактором. Досліджено вживання семантичних класів дієслів, іменників, прикметників, прислівників, реалізація яких зумовлена тематичною спрямованістю твору, особливостями світосприйняття автора та його творчою манерою викладу Кількісні показники аналізу подаються у 4 діаграмах та 2 таблицях.
У четвертому розділі за допомогою статистичних підрахунків встановлено домінанти лексики, на їхній основі змодельовано МКС досліджуваних творів, що подано у 7 таблицях. Графічне відтворення МКС зображено на 3 рисунках.
У загальних висновках відображено підсумки дослідження; наводяться висновки, які підтверджують основні гіпотези та положення.
У додатках подаються таблиці, які містять кількісні показники та допоміжні цифрові дані проведених розрахунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Розвиток сучасної лінгвістичної науки позначається зміною орієнтирів наукової парадигми лінгвістики тексту, зверненням до дослідження мовностильових явищ під антропоцентричним кутом зору. Основним принципом сучасної лінгвістики стає дослідження та інтерпретація мовних явищ з усвідомленням того, що в мові поєднуються екстралінгвістична реальність, психологічний світ та соціальність носія мови.
У нашому дисертаційному дослідженні ми дотримувались думки, що автор це мовна особистість, яка володіє багатогранними здібностями для створення та сприймання мовленнєві ситуації. Продуктом діяльності мовної особистості є текст, що досліджується як цілісність, підпорядкована індивідуально-авторській позиції та світосприйняттю.
У художньому творі перетинаються аксіологічне поле, яке включає в себе багато суспільно ціннісних елементів, та морфологічне поле, яке є множиною мовних одиниць. Тому, якщо ми розглядаємо твір/текст як цілісність форми та змісту, то його характеристика залежить не тільки від способу оформлення оповіді, але й від смислової (семантичної) сторони тексту. Відношення до дійсності стає фактом ідейно-художньої структури лексичного наповнення твору або так званої мовної картини світу, що складається в тексті зі слів, словосполучень, речень.
Світосприйняття автора конкретизується в певних домінантах, властивих творчості й особі автора. Пізнання й опис таких домінант дає змогу відтворити МКС у творі того чи іншого автора.
Для визначення ідейно-художніх домінант лексики нами був проведений аналіз лексико-граматичних та семантичних одиниць мови в досліджуваних текстах. Використання статистичних методів при дослідженні закономірностей селективності мовних засобів, частоти їхнього вживання кожним з авторів, твори яких аналізуються, уможливлює виокремлення індивідуальних особливостей авторської манери письменника. Методи якісного аналізу лексико-семантичної системи твору, відтворення МКС та її ідейно-художніх домінант не можуть бути адекватно прийнятними без їхнього кількісного відображення. Використання кількісних даних, отриманих на достатньо репрезентативній вибірці, підвищує об’єктивність та достовірність висновків про особливості авторського стилю. Зіставлення статистичних характеристик мовної тканини творів одного автора з творами інших авторів дає можливість вірогідних висновків на основі інтерпретації отриманих результатів.
Важливим є те, що в обсязі даної дисертаційної роботи було проведено дослідження лексико-граматичних та семантичних класів слів для виявлення особливостей авторського стилю. Вивчення лексичного складу творів передбачає три можливі підходи:
1)при першому підході досліджується реалізація кожної частини мови чи семантичного класу у відношенні один до одного в межах стилю одного автора;
2)другий підхід дозволяє порівнювати вживання лексико-граматичних чи семантичних класів слів у творах різних авторів;
3)третій підхід уможливлює порівняння реалізації частин мови та семантичних класів у творах двох тематик воєнної та мирної.
Отже, проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки:
1. Проаналізований матеріал засвідчує, що частоти вживання лексико-граматичних класів слів у англійській прозі не однакові:
за частотою реалізації частин мови найуживанішими є іменники (23998) та дієслова (23518), далі спостерігаємо розподіл прикметників (9227) та прислівників (6669). У творах Івліна Во, Курта Воннегута, Ірвіна Шоу, Н.Мейлера та Ф.М.Форда фіксуємо переважання іменників. Суттєва різниця в реалізації іменників і дієслів характерна для творів Ірвіна Шоу. У романах Е.Хемінгуея та Дж.Геллера значно переважають дієслова. Загалом частота реалізації лексико-граматичних класів слів у семи авторів фіксує статистично суттєві розбіжності;
за результатами підрахунку відносної частоти вживання частин мови у творах Ірвіна Шоу зафіксовано найбільшу відносну частоту вживання іменників, що може свідчити про сповільнену манеру розповіді порівняно зі стилями інших авторів; у романах Е.Хемінгуея частота розподілу дієслів превалює, що підсилює динамізм подій у текстах, а також підкреслює неповторність авторської манери письма; прикметники та прислівники виявились вагомими у творах Івліна Во, що є свідченням переважання епітетів, які надають його прозі сили образності та емоційності;
порівняння статистичних характеристик вживання частин мови виявило наступне: за емпіричними показниками частини мови займають протилежні місця при своїй реалізації в творах за тематикою: перші позиції обіймають прислівники та іменники в мирних” романах, у той час, як твори воєнної тематики характеризуються високими показниками відхилень для прикметників та дієслів.
2. У результаті семантичної класифікації досліджуваних частин мови нами було виділено 27 семантичних класів дієслів, серед яких найбільше відхилення частоти вживання від теоретично очікуваної величини спостерігаємо для класу буття; руху, переміщення в просторі, напрямку; процесу, зміни, розвитку; із 25 семантичних класів іменників найбільше відхилення частот зафіксовано для іменників на позначення стану, посади, професії; абстракції та власних назв, прізвиськ; серед 19 семантичних класів прикметників найбільше відхилення виявлено в прикметників, що позначають матеріал; інтенсивність, ступінь та функціонування органів чуття; прислівники причини, умови, наслідку; питальні прислівників та прислівники часу характеризуються найбільшим відхиленням частот вживання серед 7 виділених нами семантичних класів прислівників.
3. Кількісні співвідношення вживання семантичних класів іменників, дієслів, прикметників, прислівників є виразним індивідуалізуючим параметром авторського стилю і дають чітке уявлення про своєрідність художнього твору. Зіставлення статистичних даних щодо лексико-семантичного наповнення творів одного автора з творами інших авторів вирізняє специфіку або подібність лексичної селективності кожного з досліджуваних письменників:
встановлено найбільшу подібність між ідіостилями за розподілом семантичних класів: іменників Івлін Во та К.Воннегут, К.Воннегут та Ірвін Шоу, найменшу між стилями Е.Хемінгуея та Дж.Геллера; дієслів Івлін Во та Е.Хемінгуей, Івлін Во та Н.Мейлера, найменшу К.Воннегут та Ірвін Шоу, Ірвін Шоу та Дж.Геллер; прикметників Дж.Геллер та Ф.М.Форд, найменшу для стилів Е.Хемінгуея та Ірвіна Шоу; прислівників Дж.Геллер та Н.Мейлер, Ірвін Шоу та Ф.М.Форд, найменшу Івлін Во та Ірвін Шоу;
4. Фактичний матеріал засвідчує розбіжності та подібності в реалізації певних семантичних класів як у творах різних авторів, так і у творах різних тематик. Для встановлення подібності між стилями семи авторів у цілому знайдено середні коефіцієнти за всіма чотирма досліджуваними частинами мови. Найбільшу схожість виявлено між стилями Дж.Геллера та Н.Мейлера. Найменшу подібність зафіксовано між стилями Е.Хемінгуея та Дж.Геллера. Коефіцієнти кореляції при порівнянні стилю Дж.Геллера зі стилями інших авторів виявилися меншими за середній коефіцієнт, що засвідчує неповторний спосіб добору та реалізації лексичних одиниць у творах і підкреслює індивідуальний авторський стиль американського письменника.
5. Статистичний аналіз лексичних одиниць переконливо свідчить про індивідуальний підхід кожного письменника до відтворення концептуальної картини навколишнього світу за допомогою слова. Оскільки значення слова співвідноситься з класом його денотації, коли існує відповідність між реальними ознаками об’єктів і їхнім відображенням у свідомості, а потім у мові, то мовна картина світу є вербалізованою частиною концептуальної картини світу. Акцентування уваги автором на певних елементах картини світу призводить до відповідного домінування певних семантичних класів у творі. Результати аналізу семантичних класів дієслів, іменників, прикметників, прислівників у творах семи авторів свідчать, що наявність домінантних класів зумовлюється індивідуальною особливістю світосприйняття автора з його власною ієрархією концептів, а також тематикою творів. У дисертації вперше здійснена спроба моделювати МКС за допомогою квантитативних методів.
6. Аналіз слововживання в тексті кожного автора дозволив виокремити ключеві домінанти за двома основними критеріями: перевага емпіричних частот уживання та розгортання навколо них у тексті семантико-тематичних груп лексики. Для ефективного опису семантичних елементів авторського стилю введено поняття:
1) ідейно-художньої домінанти лексики, під якою розуміємо комплексну реалізацію певного концепту дійсності, що займає превалююче місце в індивідуально-авторській МКС і виражається множиною спільних значень семантичних класів слів різних частин мови. Ідейно-художні домінанти представляють собою результат аналізу переваг емпіричних частот вживання семантичних класів слів усіх досліджуваних частин мови;
2)статична і динамічна мовна картина світу. Мовна картина світу, при реалізації якої кількість семантичних класів дієслів зі статистично значущими показниками частот уживання більша порівняно з іншими частинами мови, буде вважатись нами динамічною. Статична мовна картина світу відповідно характеризується перевагою семантичних класів іменників зі статистично значущими показниками частоти вживання.
7. Основний підсумок здійснених у дисертації досліджень полягає в тому, що вони доводять можливість об’єктивного аналізу авторського стилю на основі кількісного вираження реалізації лексико-граматичних та семантичних класів слів у художньому тексті. Семантичні класи із потужним стилерозрізнювальним потенціалом дали змогу виділити домінанти лексики, що постають репрезентантами концептів навколишнього світу. Здійснене дослідження розкриває перспективи вивчення авторського стилю в когнітивному аспекті (автор як мовна особистість, що художньо створює неповторну мовну картину, зберігаючи та відтворюючи в ній важливі для себе концепти за допомогою їх лексичного втілення у творі).
8. Для аналізу лексико-граматичних та семантичних класів слів у стилістико-когнітивному плані перспективним було б подальше компаративне дослідження їх у текстах інших стильових різновидів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агапій А.П. Семантичні характеристики ЛСГ дієслів мовлення у сучасній німецькій мові // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 41. Германська філологія: Зб. наук. праць. Чернівці: ЧДУ, 1998. С. 61-64.
2. Адмони В.Г. Основы теории грамматики. М.-Л.: Наука, [Ленингрд.отд-ние], 1964. 105 с.
3. Алексеев П.М. О системном характере лингвостатистики // Теория языка и инженерная лингвистика: Сборник науч. роб. Л.: Наука, 1973. С.66-72.
4. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики: Монография. М.: Гнозис, 2005. 326с.
5. Алпатов В.М. Волошинов, Бахтин и лингвистика. М.: Языки славянских культур, 2005. 432 с.
6. Антология концептов / Под ред. В.И.Карасика, И.А.Стернина. М.: Гнозис, 2007. 512 с.
7. Апресян Ю.Д. Акциональность и стативность как сокровенные мысли (охота на оказывать) // Сокровенные мысли. Слово. Текст. Культура. Сб. ст. в честь Н.Д.Арутюновой. / Отв. ред. Ю.Д.Апресян. М.: Языки славянской культуры, 2004 С 13-33.
8. Апресян Ю.Д. О Семантической непустоте и мотивированости глагольных лексических функций // Вопросы языкознания. 2004. №4. С. 3-18.
9. Апресян Ю.Д. Основания системной лексикографии // Языковая картина мира и системная лексикография / В.Ю.Апресян, Ю.Д.Апресян, Е.Э.Бабаева и др. М.: Языки славянских культур, 2006. C. 33-160.
10. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования). 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
11. Архелюк В.В. Про особливості лексико-семантичної групи прикметників розміру в творах англійських та американських письменників // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 27. Германська філологія: Зб. наук. праць. Чернівці: ЧДУ, 1998. С. 43-56.
12. Ахманова О.С. О точных методах исследования языка. М.: Наука, 1961. 110 с.
13. Бабенко Л.Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа: Учебник для вузов. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. 464с.
14. Бабушко С.Р. Категоріальний простір локативних і темпоральних прислівників сучасної англійської мови: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський держ. лінгвістичний ун-т. К., 1998. 18с.
15. Бартминский Е. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике / Перевод с польского. М.: Индрик, 2005. 528с.
16. Бархударов Л.С. Очерки по морфологии современного английского языка. М.: Высшая школа, 1975. 156 с.
17. Батрин Н.В. Інваріантні значення і типові смисли англійських прикметників семантичного поля температурної ознаки: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Л., 2003. 19 с.
18. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. М.: Художественная литература, 1986. 542с.
19. Бахтин М.М. Философия языка и объективная психология // Ars Vetus Ars Nova. 2-е вид. К.: Гнозис, 1999. С. 168-182.
20. Безхутрий Ю.М. До питання про методологічні основи аналізу індивідуального стилю // Українське літературознавство. Львів: Вища школа,1980. Вип. 35. С.74-81.
21. Білинський М.Е. Прикметникова девербалізація в історії англійської мови // Іноземна філологія. Республіканський міжвідомчий збірник. Вип. 108. Львів: Видавництво Світ”, 1995. С. 10-13.
22. Блох М.Я. Концепт и картина мира // Проблемы семантики языковых единиц в контексте культуры (лингвистический и лингвометодический аспекты): Международная научно-практическая конференция 17-19 марта 2006 г. М.: ООО Издательство Элпис”, 2006. С. 16-21.
23. Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка. М.: Высшая школа, 2000. 383 с.
24. Богуславская О.Ю. Интеллектуальные способности и деятельность человека в зеркале прилагательных // Языковая картина мира и системная лексикография / В.Ю.Апресян, Ю.Д.Апресян, Е.Э.Бабаева, и др. М.: Языки славянских культур, 2006. С. 471-512.
25. Бойко Ю.П. Вживання підрядних речень у текстах різних функціональних стилів (на матеріалі англомовної прози та публіцистики): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 2002. 20 с.
26. Бойніцька О.С. Художній світ романів Івліна Во: Дис. ... канд. філол. наук: 10.01.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2000. 172 с.
27. Болотнова Н.С. Филологический анализ текста / Томский гос. педагогический ун-т. Томск: Издательство Том. гос. пед. ун-та, 2001. 129 с.
28. Бондаренко Я.О. Дискурс акцентуйованих мовних особистостей: комунікативно-когнітивний аспект: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 2002. 263 с.
29. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий и аспектологические исследования / РАН; Ин-т лингвистических исследований. М.: Языки славянских культур, 2005. 624 с.
30. Бонецкая Н.Н. Проблемы методологии образа автора // Методология анализа литературного произведения. М.: Наука, 1988. 348с.
31. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. М.: Высшая школа, 1967. 375с.
32. Будагов Р.А. Писатели о языке и язык писателей. М.: Изд-во МГУ, 1984. 280с.
33. Быстрова Л.В. Прилагательные со значением сильный” и слабый” в современном английском языке (семантико-статистическое исследование): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский гос. ун-т К., 1977. 20 с.
34. Бялик В.Д. Роль лексичного квантора у відтворенні мовної картини світу при перекладі // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки № 3. Суми: Вид-во СумДУ, 2004. С. 79-85.
35. В’язовський Г.А. Творче мислення письменників. К.: Вид-во худ. літ-ри Дніпро”, 1982. 334с.
36. Вежбицкая А. Сематические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д.Шмелёва под ред. Т.В.Булыгиной. М.: Языки русской культуры, 1999. 780с.
37. Венкель Т.В. Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольору в англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Л., 2004. 20 с.
38. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. М.: Изд-во худ. лит., 1959. 653с.
39. Виноградов В.В. Проблема авторства и теория стилей. М.: Изд-во худ. лит., 1961. 613с.
40. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Высшая школа, 1963. 320 с.
41. Винокур Г.О. Избранные труды по русскому язику. М.: Гос. уч.-пед. изд-во МП РСФСР, 1959. 492 с.
42. Винокур Т.Г. Развитие функциональных стилей русского языка. М.: Наука, 1968. 230с.
43. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М.: Наука, 1980 237 с.
44. Войнов В.К. До питання про кількісні характеристики структури тексту // Питання структурної лексикології. К.: Наукова думка, 1970. С. 224-242.
45. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного. М.: Наука, 1978. 200 с.
46. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. № 1. С. 64-72.
47. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Изд. лит. на иностр. яз., 1958. 459 с.
48. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
49. Гей Н.К. Художественность литературы. Поэтика, стиль. М.: Наука, 1975. 471с.
50. Гиро-Вебер М., Микаэлян И. В защиту глагола иметь // Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура: Сб. статей в честь Н.Д. Арутюновой / Отв. ред. Ю.Д.Апресян. М.: Языки славянской культуры, 2004. С.54-59.
51. Гиршман М.М. Избранные статьи. Художественность и словесность, ритм, стиль, диалог, мышление. Донецк: Лебедь,1996. 159с.
52. Гиршман М.М. Ритм художественной прозы. Монография. М.: Советский писатель, 1982. 366с.
53. Гиршман М.М. Стиль как литературоведческая категория: Учебное пособие. Донецк: ДонГУ, 1984. С. 3-25.
54. Гіков Л.В. Лексичні особливості авторського стилю (на матеріалі німецької прози) // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 68: Германська філологія. Чернівці: Рута, 1999. С. 128-138.
55. Головин Б.Н. Язык и статистика. М.: Просвещение, 1971. 191 с.
56. Голубовська І.О. Мовна картина світу як об’єкт лінгвістичного вивчення // Наукова спадщина професора С.В.Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. праць: У 2 ч. / Упоряд. В.Ф.Чемес К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. Ч. 1. С. 252-258.
57. Грамматика английского языка (на английском языке) / Каушанская В.Л., Ковнер Р.Л. Кожевникова О.Н., Прокофьева Е.В., Райнерс З.М., Сквирская С.Е., Цырлина Ф.Я. М: Страт, 2000. 319 с.
58. Гришунин А.Л. Исследовательские аспекты текстологии. М.: Наследие, 1998. 413с.
59. Гуйванюк Н.В. Формально-синтаксичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць. Чернівці: Рута, 1999. 336 с.
60. Гурська А.І. Англійські дієслова руху та їх семантична структура // Іноземна філологія. Вип. 33. Львів, 1979. С. 17-22.
61. Дейк Т.А., ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сб. работ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
62. Демянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века // Язык и наука конца ХХ века. М.: РГГУ, 1995. С. 239 -320.
63. Денисов О.И. Особенности препозитивных многокомпонентных именных фраз в текстах различных функциональных стилей: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Харьковский гос. ун-т. Х., 1997. 176 с.
64. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Колективна монографія / І.С.Шевченко та ін. Харків: Константа, 2005. 356 с.
65. Дмитриева Л.Ф. О влиянии лексической семантики глаголов на функциональное проявление их видо-временных черт в современном английском языке // Романское и германское языкознание. Минск: Вышэйшая школа, 1979. Вып 9. С. 44-47.
66. Долинин К.О. Стилистика французского языка. 2-е изд. дораб. М.: Просвещение, 1987. 303 с.
67. Ермоленко Г.В. Лингвистическая статистика (краткий очерк и библиографический указатель). 2-е изд, доп. Алма-Ата: Изд-во Казахского гос. ун-та, 1970. 154 с.
68. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Изд. иностр. лит., 1958. 404 с.
69. Єрмоленко С.С. Мовне моделювання дійсності і знакова структура мовних одиниць: Монографія. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. 384 с.
70. Єрмоленко С.Я. Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови / Відпов. ред. В.М.Русанівський/. К.: Наукова думка, 1977. C. 56-89.
71. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. К.: Наукова думка, 1982. 210 с.
72. Єрмоленко С.Я. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов’янських стилістик // Мовознавство. 1998. № 2-3. С.25-36.
73. Єсипенко Н.Г. Лексико-семантичні особливості авторського стилю // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 156: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2003. С. 114-125.
74. Єсипенко Н.Г. Особливості вживання лексико-семантичних груп іменників у творах мирної” та військової” тематик у сучасній англійській літературі // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 267: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2005. С. 44-54.
75. Єсипенко Н.Г. Лексико-семантичні класи прикметників у творах військової та мирної тематики // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 290: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2006. С. 68-76.
76. Єсипенко Н.Г. Особливості індивідуального стилю автора в художній літературі // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції Сучасні наукові дослідження ‘2006”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. Т. 37: Філологічні науки. С. 60-62.
77. Єсипенко Н.Г. Особливості лінгвостилістичного аналізу художнього тексту // Тези доповідей міжнародної наукової конференції Іноземна комунікація: Здобутки та перспективи”. Тернопіль: Тернопільський держ. екон. ун-т, 2006. С. 192-193.
78. Єсипенко Н.Г. Методологічні основи аналізу індивідуального стилю // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 319-320: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2006. С. 256-265.
79. Єсипенко Н.Г. Моделювання мовної картини світу в творах англомовної прози // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали ІІ міжнар. наук. конф. (20-21 квітня 2007 року). Чернівці: Книги-ХХІ, 2007. С. 114-117.
80. Єсипенко Н.Г. Вживання семантичних класів прислівників у творах мирної та військової тематик сучасної англійської літератури // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Зб. наук. праць. Вип. 3. Хмельницький: ХНУ, 2007. Ч. 1. С. 198-201.
81. Жанри і стилі в історії української літературної мови. / Укл. В.В.Німчук, В.М.Русанівський, І.П.Чепіга та ін. К.: Наукова думка, 1989. 288 с.
82. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука, 1982. 159 с.
83. Жирмунський. В.М. Теория литературы; поэтика; стилистика. Л.: Наука, 1977. 407с.
84. Жулинський Н.Г. Человек в литературе: общественные ценности и проблема художественного характера. К.: Наукова думка, 1983. 303с.
85. Зализняк А.А. Многозначность в языке и способы её представления. М.: Языки славянских культур, 2006. 672 с.
86. Звегинцев В.А. Теоретико-лингвистические предпосылки гипотезы Сепира-Уорфа // НЛ. Вып. 1. М., 1960. С. 111-134.
87. Звєрєв О. Скальпель Курта Воннегута: [Про творчість амер. письменника] // Всесвіт. 1984. №1. С. 140-142.
88. Земская Е.А. Язык как деятельность: Морфема. Слово. Речь. М.: Языки славянской культуры, 2004. 688с.
89. Золотухин Г.А. Литературно критическая деятельность: диалектика объективного и субъективного. К.: Наукова думка, 1992. 116с.
90. Зубкова Е.М. Глаголы умственной деятельности, речи и физического восприятия в английской художественной и научной прозе: Автореф. дис. ... канд.филол.наук: 10.02.04 / Львовский гос. ун-т Львов, 1986. 19 с.
91. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. М.: Просвещение, 1981. 285 с.
92. Ильницкий М. От поколения к поколению: Литературно-критические очерки и портреты. Пер. с укр. М.: Сов. писатель, 1984. 287с.
93. Ильченко О.М. Средства выражения предметной качественности в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. / Киевский ун-т. им. Т.Г.Шевченка. К., 1991. 24 с.
94. Индивидуально-художественный стиль и его исследование / Под общей ред. проф. В.А.Кухаренко. Киев-Одесса: Вища шк., 1980. 167 с.
95. Иомдин Б.Л. Языковая модель понимания // Языковая картина мира и системная лексикография / В.Ю.Апресян, Ю.Д.Апресян, Е.Э.Бабаева и др. М.: Языки славянских культур, 2006. С. 517-560.
96. Иорданская Л.Н., Мельчук И.А. Смысл и сочетаемость в словаре. М.: Языки славянских культур, 2007. 672с.
97. Йокояма О.Б. Когнитивная модель дискурса и русский порядок слов. М.: Языки славянской культуры, 2005. 424с.
98. Казыдуб Н.Н. К проблеме семантической классификации глаголов // Актуальные проблемы семасиологии: Межвузовск. сб. науч. тр. Л.: Изд-во Рос. гос. пед. ин-та им. А.Н.Герцена, 1991. С.36-44.
99. Капатрук Н.Д. Прилагательные со значением сильный и слабый в современном немецком языке: Автореф. дис. ... канд.филол.наук: 10.02.04 / БГУ. Минск, 1982. 20 с.
100. Капитонова Т.И. Проблема классификации наречий современного английского языка // Уч. зап. Вологодского пед. ин-та. Вологда, 1961. Т.