АТЛАСНЕ ЕКОЛОГО-ПРИРОДООХОРОННЕ КАРТОГРАФУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ОБЛАСТЕЙ (НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) : Атласные ЭКОЛОГО-ПРИРОДООХРАННОЕ КАРТОГРАФИРОВАНИЯ АДМИНИСТРАТИВНЫХ ОБЛАСТЕЙ (На примере Харьковской области)

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н.Каразіна

На правах рукопису

БАЙНАЗАРОВ Анатолій Михайлович

УДК 528.94:504.06

АТЛАСНЕ ЕКОЛОГО-ПРИРОДООХОРОННЕ КАРТОГРАФУВАННЯ
АДМІНІСТРАТИВНИХ ОБЛАСТЕЙ
(НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.12 географічна картографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Левицький Іван Юрійович,
доктор географічних наук,
професор

Харків 2003

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП. ...............................................................................................................

4

РОЗДІЛ1.ТЕОРІЯ АТЛАСНОГО ЕКОЛОГО-ПРИРОДООХОРОННОГО
КАРТОГРАФУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ОБЛАСТЕЙ .....

15

1.1. Сутність еколого-природоохоронного картографування, його призначення та напрямки. ...............................................................

15

1.2. Історія розвитку та сучасний стан еколого-природоохоронного
картографування................................................................................
1.2.1. Становлення та сучасний стан атласного еколого-природо-
охоронного картографування адміністративних областей.........

22

22

1.2.2. Огляд вітчизняних картографічних творів екологічної спря-
мованості.........................................................................................
1.2.3. Аналіз картографічних творів еколого-природоохоронного
змісту на територію Харківської області......................................

27

43

1.3. Структурно-логічне моделювання, як системна основа
оптимізації змісту еколого-природоохоронного атласу
адміністративної області..........................................................................

51

1.4. Проблеми атласного еколого-природоохоронного картографування.
Висновки до розділу 1..............................................................................

63
67

РОЗДІЛ 2. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВО-ПРИРОДА” В МЕЖАХ АДМІНІ-
СТРАТИВНОЇ ОБЛАСТІ, ЯК ОБ’ЄКТ КАРТОГРАФУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)....................................

70

2.1. Природні та соціально-економічні передумови формування
екологічного стану в межах адміністративної області....................
2.1.1. Природні умови та ресурси як фактор формування екологіч-
ного стану..........................................................................................
2.1.2. Соціально-економічні передумови формування екологічного
стану.................................................................................................

70

70

79

2.2. Екологічний стан природних компонентів системи суспільство - природа” та заходи по оптимізації їх функціонування в Харківській області.............................................................................
2.3.Медико-екологічні умови та стан здоров’я населення, як кри-
терій якості стану довкілля................................................................
2.3.1.Стан здоров’я дорослого населення...............................................
2.3.2.Стан здоров’я дитячого населення.................................................
Висновки до розділу 2..............................................................................

84

90
91
96
98

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЕКОЛОГО-ПРИРОДООХОРОННИХ творів
на територію адміністративної області ........................

100

3.1. Проектування та складання обласного еколого-природоохо-
ронного атласу...................................................................................

100

3.1.1. Принципи розробки еколого-природоохоронного атласу
адміністративної області..............................................................

100

3.1.2. Математична основа карт атласу. ..............................................
3.1.2.1. Обґрунтування системи масштабів карт. ...............................
3.1.2.2. Вибір проекцій для карт атласу. ..............................................
3.1.2.3. Формат сторінок атласу.............................................................

104
104
108
110

3.1.3. Географічні основи карт атласу. .................................................
3.1.4. Структура та тематичний зміст обласного еколого-приро-
доохоронного атласу...................................................................

110

117

3.1.4.1. Структура атласу.......................................................................
3.1.4.2. Тематичний зміст карт.............................................................
3.1.4.3. Тематичний зміст таблиць, графіків, діаграм, схем,
текстових нарисів та фотоматеріалів, включених в атлас.....
3.2. Розробка еколого-природоохоронного атласу адміністратив-
ного району.......................................................................................
3.3. Розробка серії еколого-природоохоронних карт адміністра-
тивної області....................................................................................
3.4. Розробка серії еколого-природоохоронних карт адміністра-
тивних районів..................................................................................
3.5. Застосування геоінформаційних систем та комп’ютерних тех-
нологій при розробці обласних еколого-природоохоронних
атласів...............................................................................................
Висновки до розділу 3............................................................................

РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОЛОГО-ПРИРОДООХО- РОННОГО АТЛАСУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ОБЛАСТІ. ................
4.1. Впровадження картографічного методу в практику управління та планування діяльності із збереження та відтворення довкілля..............................................................................................
4.2. Використання обласного еколого-природоохоронного атласу
для навчальних потреб......................................................................
Висновки до розділу 4............................................................................

ВИСНОВКИ. ......................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. .........................................................

ДОДАТОК А. Зразки електронних версій карт еколого-природоохорон-
ного атласу Харківської області...............................................

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Необхідність та доцільність даного дослідження обґрунтовується цілою низкою взаємопов’язаних причин.
Стійка тенденція загострення екологічних проблем у світі, Україні та її окремих регіонах. Негативні наслідки використання природних ресурсів та техногенне забруднення навколишнього середовища в Україні, зокрема в Харківській області, призвели до кризи екосередовища, що значно поглибилась рядом екологічних катастроф, серед яких і глобальна на Чорнобильській АЕС, котра поставила український етнос і українську націю практично на межу виживання. Антропогенний вплив на довкілля спричинив порушення кругообігу речовин і енергії в біосфері, погіршивши стан здоров’я людей та умови їх проживання.
Переорієнтація практично усіх природничих, в тому числі географічних наук, на екологічний підхід у дослідженнях. Необхідною умовою для вирішення екологічних проблем є інтенсивне формування інформаційного простору, яке базується на отриманні просторової інформації про екологічний стан окремих компонентів інтегративної геосистеми суспільство природа”, оскільки вона має просторово-часову організованість і досліджується географічними науками.
Виключна важливість в екологічних дослідженнях картографічного моделювання. Воно виступає як засіб впорядкування, аналізу та узагальнення різноманітної екологічної інформації про стан геосистеми з одного боку, та як інструмент розробки дієвих заходів, щодо оптимізації стану цієї системи - з іншого. Карта є найбільш об’єктивною формою висвітлення результатів аналізу територіальної диференціації екологічного стану, та відображає знання про об’єкт дослідження у доступній наочній формі, що відіграє важливу роль у широкому застосуванні картографічного методу в екологічних дослідженнях.
Необхідність впорядкування широкого спектру екологічно орієнтованих напрямків у сучасному тематичному картографуванні. Картографічні дослідження екологічного спрямування переживають подальший розвиток. Багато картографічних та географічних колективів зосередили свою увагу на цьому напрямку досліджень, що обумовило значне різноманіття думок про його сутність, предмет та завдання, які на сьогоднішній день в Україні представлені теоретичними та практичними розробками з екологічного, еколого-географічного, еколого-природоохоронного, природноресурсного, природоохоронного, медико-географічного, медико-екологічного та інших напрямків картографування екологічної спрямованості.
Слабкий розвиток, незважаючи на визначну роль, атласного картографування. Атласне картографування є найбільш репрезентативною формою картографічного відображення інформації про об’єкт дослідження, отже найбільш повну і всебічну характеристику екологічного стану інтегративної системи суспільство - природа” та інформацію про заходи щодо його оптимізації можна відобразити в еколого-природоохоронному атласі. Незважаючи на визначну роль регіональних атласів їх кількість в Україні залишається недопустимо малою. Виданими на сьогоднішній день є лише екологічний та медико-екологічний атласи Дніпропетровської області та екологічний атлас Харківської області. В таких умовах є важливими та доцільними розробка і узагальнення теоретичних підходів, методів та методичних прийомів створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей.
Відставання розвитку регіонального тематичного картографування у порівнянні з загальнодержавним. Якщо на загальнодержавному рівні проблемі розробки теоретичних основ та методичних прийомів створення картографічних творів екологічної тематики приділяється значна увага, то із забезпеченням відповідними розробками окремих регіонів, зокрема адміністративних областей, є певні проблеми. Майже повсюдно відзначається деяке відставання теоретичних наукових розробок та практичного їх втілення від існуючих потреб у інформаційному забезпеченні органів управління різних рівнів, а також широких верств населення, представленому в картографічній формі.
Таким чином, наукове обґрунтування теоретичних підходів, методів та методичних прийомів створення обласних еколого-природоохоронних атласів є винятково важливим і актуальним завданням української географічної і картографічної науки. Сприянню його розв’язання і присвячена дана наукова праця.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний з держбюджетними темами науково-дослідної лабораторії тематичного картографування кафедри фізичної географії та картографії геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, які виконувалися у період з 1995 по 2003 рік: 8-17-95 Розробка теоретико-методичних основ комплексного тематичного картографування адміністративних областей для народного господарства, науки, освіти і культури”, 8-17-99 Інформаційно-картографічне забезпечення розвитку регіонів України в умовах економічної реформи: методологія, концепція, функції, принципи, зміст, напрями, тенденції” та 8-17-02 Розробка наукових основ великомасштабного еколого-природоохоронного картографування адміністративних районів, промислових і сільськогосподарських підприємств”.
Мета і завдання роботи. Виходячи з актуальності теми, спираючись на досягнення української і зарубіжної географічної картографії в дослідженнях екологічного стану окремих регіонів держави, враховуючи роль цих досліджень у збереженні та відтворенні довкілля і раціональному використанні природних ресурсів, автор поставив головну мету: розробити наукову методику створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей.
Головна мета дисертаційної роботи визначала основні завдання, які автор намагався розв’язати у процесі дослідження даної проблеми:
-Визначення суті, призначення та основних напрямків атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей на основі аналізу існуючих напрямків тематичного картографування екологічної спрямованості;
-Аналіз досвіду еколого-природоохоронного картографування регіонів України;
-Виявлення, аналіз і узагальнення проблем атласного природоохоронного картографування адміністративних областей та визначення шляхів їх усунення;
-Удосконалення методики застосування структурно-логічних моделей, як системної основи оптимізації структури і змісту еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей;
-Опрацювання методики аналізу територіальних відмінностей в екологічному стані системи суспільство природа” в межах адміністративних областей України, як об’єктів картографування;
-Розкриття особливостей екологічного стану та заходів з оптимізації стану природного середовища Харківської області з точки зору відображення в еколого-природоохоронному атласі;
-Удосконалення загальноприйнятих та розробка специфічних принципів проектування еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей;
-Удосконалення методики розробки математичних елементів та географічних основ карт обласних еколого-природоохоронних атласів;
-Обґрунтування структури обласних еколого-природоохоронних атласів;
-Розробка та обґрунтування змісту еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, а саме: карт, таблиць, графіків, діаграм, схем, текстових нарисів, та малюнків (на прикладі Харківської області).
-Визначення шляхів використання еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей України у розробці регіональної політики зі збереження і відтворення довкілля та в освітній сфері;
-Практична реалізація виконаних розробок при проектуванні та складанні еколого-природоохоронного атласу Харківської області.
Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є інтегративна геосистема суспільство природа” в межах адміністративної області. Предметом дослідження є науково-методичні засади картографування екологічних проблем, що виникають в цій системі та заходів щодо їх усунення.
Методологія та методи дослідження. Методологічну основу роботи складають наукові принципи пізнання, об’єктивності, історизму, та взаємозв’язку внутрішніх і зовнішніх чинників у розвитку науки, ідеї та положення сучасної географії, особливо її конструктивного напрямку про оптимізацію взаємодії людини і природи; концепція сталого розвитку, яка прийнята в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та зафіксована в декларації з навколишнього середовища і розвитку Порядок денний на ХХІ століття”; нормативні акти органів влади України та її регіонів з питань екологічної безпеки, природокористування, збереження та відтворення довкілля.
У здійсненних розробках автором використані окремі підходи та концептуальні засади вчених як України, так і близького зарубіжжя у галузях географії, картографії, екології, охорони довкілля. Теоретичною основою вивчення проблеми стали теорія географічного пізнання і практика наукової роботи попередніх дослідників. Найбільший вплив на становлення наукових позицій автора справили ідеї, висловлені в працях В.А.Барановського, О.М.Берлянта, Т.В.Верещаки, І.О.Горленко, Я.І.Жупанського, Л.І.Зеленської, А.П.Золовського, Г.А.Ісаченка, М.С.Касимова, Т.І.Козаченко, Б.І.Кочурова, І.Ю.Левицького, Г.О.Пархоменко, Л.Г.Руденка, К.О.Саліщева, В.О.Шевченка, П.Г.Шищенка, а також Л.М.Даценко, О.Є.Маркової, А.М.Молочка, В.А.Пересадько, В.П.Разова.
Для досягнення мети у роботі застосовано системний, ймовірністно-статистичний, географічний та екологічний підходи до об’єкта; системно-структурний та структурно-функціональний аналіз; структурно-логічне, картографічне та математико-картографічне моделювання і використано загальнонаукові та специфічні методи: історичний, описовий, районування, порівняльно-географічний, аналогів, абстрактно-логічний, екстраполяції та інші.
У даній роботі на основі досліджень автора розв’язане завдання поглиблення науково-методичних основ та розробки наукової методики створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей України.
Емпірична база дослідження. Інформаційну базу дослідження склали звітні та опубліковані матеріали Харківського обласного управління статистики, Управління екологічної безпеки в Харківській області, Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції, первинної статистики Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНДІЕП) Міністерства екології та природних ресурсів України (м. Харків), опубліковані матеріали Інституту географії Національної академії наук України, а також текстові картографічні та статистичні джерела, які є у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського НАН України, бібліотеки Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка, Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г.Короленка та Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Ці матеріали стосувались України в цілому, окремих її регіонів, зокрема Харківської області, а також деяких адміністративних районів, населених пунктів та окремих підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомими результатами дослідження, що характеризуються науковою новизною та виносяться на захист є:
1. Здійснено одну з перших в Україні спроб розробки наукової методики створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, створено еколого-природоохоронний атлас Харківської області, який розроблений відповідно до системної концепції атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей;
2. Поглиблено теорію еколого-природоохоронного картографування, доповнено термінологічний апарат атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей;
3. Виявлено, проаналізовано, систематизовано проблеми атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей та запропоновано шляхи їх розв’язання, що сприяє розвитку цього напрямку проблемного картографування;
4. Обґрунтовано, запропоновано та реалізовано методику аналізу територіальної організації та екологічного стану системи суспільство природа” в межах адміністративної області;
5. Виявлено особливості територіальної організації системи суспільство природа” в межах адміністративних областей України та запропоновано рекомендації щодо їх врахування при розробці обласних еколого-природоохоронних атласів, що дає змогу найбільш адекватно відобразити еколого-природоохоронні особливості різних регіонів нашої держави;
6. Поглиблено та розширено принципи проектування еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей;
7. Виявлено особливості відображення тематичного змісту карт регіонального рівня та реалізовано розробку змісту карт еколого-природоохоронного атласу Харківської області, який в певній мірі може служити прототипом еколого-природоохоронних атласів для інших адміністративних областей України.
8. Визначено шляхи використання обласних еколого-природоохоронних атласів з метою ефективного управління у регіонах України збереженням та відтворенням довкілля та організації широкої освітньої та просвітницької роботи.
Теоретичне та практичне значення результатів дослідження. Створення еколого-природоохоронного атласу Харківської області, здійснене на базі поглиблених автором науково-методичних основ атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей може бути використано при створенні еколого-природоохоронних атласів інших адміністративних областей нашої держави, а також подібних регіональних одиниць інших країн (за умови подібності інформаційної бази).
Науково-методичні основи створення обласних еколого-природоохоронних атласів можуть сприяти розробці методики створення еколого-природоохоронних атласів інших територіальних рангів (адміністративних районів, населених пунктів, окремих сільськогосподарських та промислових підприємств).
Тематичний зміст еколого-природоохоронного атласу Харківської області може бути використаний для прогнозу змін екологічного стану системи суспільство природа”, а також для ефективного запровадження заходів зі збереження та відтворення довкілля у Харківській області.
Матеріали атласу можуть стати інформаційною базою для викладання тем еколого-природоохоронного змісту при підготовці фахівців географів та екологів у вищих навчальних закладах м. Харкова, зокрема при викладанні спецкурсу Географія Харківської області” на кафедрі фізичної географії та картографії геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Ці матеріали також можуть використовуватись у шкільних курсах Рідний край” (5 клас), Загальна географія” (6 клас), Фізична географія України” (8 клас, тема Своя область”), Соціально-економічна географія України” (9 клас, тема Своя область”), при викладанні регіонального курсу Харківщинознавство” (9клас).
Результати дослідження є науково-методичною основою для сприяння суспільно-географічному вирішенню екологічних проблем на рівні адміністративних областей нашої держави та їх структурних одиниць, зокрема Харківського регіону.
Практична реалізація наукових розробок. Результати досліджень увійшли до таких наукових звітів науково-дослідної лабораторії тематичного картографування кафедри фізичної географії та картографії геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: заключний звіт про науково-дослідницьку роботу Розробка теоретико-методичних основ комплексного тематичного картографування адміністративних областей для народного господарства, науки, освіти і культури”, номер державної реєстрації 0197U003311, Харків, 1998; заключний звіт про науково-дослідницьку роботу Інформаційно-картографічне забезпечення розвитку регіонів України в умовах економічної реформи: методологія, концепція, функції, принципи, зміст, напрями, тенденції”, номер державної реєстрації 0199U004420, Харків, 2001; проміжний звіт про перший етап науково-дослідницької роботи Розробка наукових основ великомасштабного еколого-природоохоронного картографування адміністративних районів, промислових і сільськогосподарських підприємств”, номер державної реєстрації 0102U000349 Розробка теорії великомасштабного еколого-природоохоронного картографування, зокрема обґрунтування його концепції, змісту, напрямків, структури і змісту окремих комплексних карт, серії карт або атласів, зображувальних засобів, норм генералізації елементів змісту тощо. Розробка експериментальних еколого-природоохоронних карт сільськогосподарського підприємства”.
Матеріали роботи знайшли відображення в навчальному процесі на геолого-географічному факультеті Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна при викладанні курсів: Атласне картографування”, Фізико-географічне картографування”, Тематичне картографування”, Системне картографування”, Економіка та організація картографічного виробництва”, виконанні курсових робіт студентами спеціальності географія”, в науково-дослідній роботі студентів.
Матеріали дослідження використано при розробці тематичного змісту карти Екологічна ситуація в атласі Харківська область” із серії Рідний край” для учнів 5класу загальноосвітньої школи (ДНВП Картографія”, 2003 р.), схваленого науково-методичною комісією з географії при Міністерстві освіти і науки України (лист №8 від 25.12.97 р.).
Наукові розробки з теми дисертації були включені у екс

Список літератури

ВИСНОВКИ
Основними результатами дисертаційного дослідження є:
1. Здійснена спроба розробки наукової методики створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей довела, що прийоми і методи відображення екологічного стану та заходів щодо збереження та відтворення довкілля у регіонах країни потребують суттєвого вдосконалення, особливо при застосуванні нових технологій;
2. На базі узагальнення теоретичних знань філософської, екологічної, картографічної та інших наук проведено аналіз і уточнення понятійного апарату атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей. Розкрито сутність та запропоновано термін атласне еколого-природоохоронне картографування”, який визначено як особливий метод пізнання інтегративної геосистеми суспільство-природа”, природних умов та соціально-економічних факторів її розвитку, у взаємозв’язках та динаміці шляхом створення еколого-природоохоронних атласів;
3. На основі аналізу теоретичних розробок та картографічних творів, що на сьогоднішній день належать до різних гілок тематичного картографування екологічної спрямованості, здійснено спробу їх поєднання у єдиний еколого-природоохоронний напрям, завданням якого є відображення в одному картографічному творі не тільки виявлених негативних змін у природному середовищі та причин, що до них призвели, а і заходів щодо оптимізації стану довкілля. До перших слід віднести оцінку стану компонентів природного середовища та його придатності для умов життя людини. Другу групу складають показни­ки, що характеризують напрямки та об'єм роботи по його стабілізації. Обласні еколого-природоохоронні атласи обов’язково повинні вміщувати також інформацію про стан здоров’я населення, як показник благополуччя стану природного середовища;
4. Аналіз виданих картографічних творів на територію України та її окремих регіонів (близько 100 найменувань) показав, що найбільш ефективним шляхом забезпечення інформацією про стан системи суспільствоприрода” в межах адміністративної області та процеси, які в ній відбуваються, є розробка обласних еколого-природоохоронних атласів, як у традиційному виконанні, так і створених за сучасними геоінформаційними технологіями. Саме обласні еколого-природоохоронні атласи, як універсальні джерела про природу, соціально-економічні умови, проблеми в системі суспільство-природа” та заходи щодо їх усунення мають стати необхідним атрибутом розробки програми із збереження та відтворення довкілля в адміністративних областях, як найбільш репрезентативна форма відображення необхідної інформації;
5. У процесі дослідження доведено, що найбільш повне і адекватне відображення складної системи взаємовідносин та взаємозв’язків в інтегративній геосистемі суспільство-природа” можливо лише за умови використання науково-обґрунтованих принципів розробки таких складних картографічних творів, як обласні еколого-природоохоронні атласи. Лише дотримання принципів фундаментальності, комплексності, системності, інтегративності, проблемної орієнтації, репрезентативності, еволюційності та наступності, регенаративності, збалансованості розділів і ін дозволяє створити обласний еколого-природоохоронний атлас як науково-довідковий твір. У роботі здійснено спробу вдосконалення загальноприйнятих та розробки специфічних принципів проектування еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, які використано при створенні еколого-природоохоронного атласу Харківської області;
6. Одним з обов’язкових етапів створення обласних еколого-природоохоронних атласів є розробка структурно-логічних моделей на яких базується тематичний зміст карт. Для найбільш адекватного відображення усіх існуючих у системі суспільство-природа” взаємозв’язків та взаємозалежностей доцільним є розробка моделей двох типів: загальних котрі відображають досліджувану систему вцілому та різні аспекти явищ і процесів, які у ній відбуваються, та часткових - моделей окремих елементів системи або їх груп (наприклад природних компонентів). Їх створення дозволило всебічно дослідити усю систему через детальне вивчення її складових і сприяло створенню системи регіональних картографічних творів еколого-природоохоронної тематики;
7. В результаті дослідження територіальних відмінностей в екологічному стані Харківської області було виявлено особливості даної території, які були враховані при розробці змісту обласного еколого-природоохоронного атласу. Будучи великим виробником промислової і сільськогосподарської продукції Харківська область характеризується досить складною екологічною ситуацією. Головними екологічними проблемами, притаманними Харківській області та які впливають безпосередньо на стан здоров’я людей, є забруднення атмосферного повітря, води та ґрунтів. В структурі захворюваності населення області виявлено екозалежні захворювання органів дихання, нервової системи, системи кровообігу і органів травлення;
8. Проведені теоретичні дослідження та практичні розробки дали змогу розробити рекомендації по створенню математичної та географічних основ карт обласних еколого-природоохоронних атласів, а також встановити їх головні параметри: масштаб основних карт переважної більшості адміністративних областей України визначено як 1:1 000 000. Його точність становить 100 м, що значно менше найдрібніших контурів рослинно-ґрунтового покриву, які підлягають картографуванню. Основні карти найменших за площею областей України рекомендовано складати в масштабі 1:750 000, точність якого складає 75 м, що дає ще більші можливості для точної локалізації найдрібніших контурів; величини допустимих спотворень довжин і площ не повинні перевищувати + 0,5% та кутів 0,50. Найбільш доцільним є застосування поперечно-циліндричної проекція Гаусса Крюгера. Географічні основи карт еколого-природоохоронних атласів повинні включати такі елементи як гідрографія, населені пункти, шляхи сполучення, адміністративні межі та кордони, а в деяких випадках ґрунтово-рослинний покрив, рельєф тощо;
9. Найбільш прийнятними для розробки обласних атласів є два альтернативні варіанти структури, які ґрунтуються на двох різних підходах до характеристики екологічно значимих явищ покомпонентному та проблемному;
10. В процесі створення еколого-природоохоронного атласу Харківської області виявлено , що з метою більш ефективного використання обласних еколого-природоохоронних атласів в розробці регіональної екологічної політики, кількісні та якісні характеристики на картах атласу мають виражатися абсолютними та відносними показниками, що використовуються в управлінні, статичній звітності, обліковій документації, екологічному моніторингу. Бажаним є максимальне застосування вже знайомих та зрозумілих користувачу способів зображення явищ з широким застосуванням їх сучасних модифікацій, направлених, як правило, на підвищення точності зображення, розкриття закономірностей, тощо. Перевагу слід віддавати багатоколірному оформленню карт з урахуванням існуючих традицій. При цьому слід забезпечити сумісність легенд однотипних карт, а також застосовувати співставні способи зображення для карт окремих частин території області. В обласних еколого-природоохоронних атласах необхідно відображати не лише інтегровані показники, а й первинні властивості окремих складових частин системи суспільство-природа”, що сприятиме прийняттю найбільш адекватних рішень, щодо збереження та відтворення довкілля у регіонах;
11. Аналіз результатів опитування широкого кола користувачів показав, що незважаючи на науково-довідковий характер атласу при розробці тематичного змісту його карт та виборі зображувальних засобів, необхідно максимально врахувати можливості використання даного картографічного твору в навчальному процесі у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах області, а також в просвітницькій діяльності. Для цього необхідно уникати необґрунтованого використання узагальнюючих індексів, показників, коефіцієнтів тощо:
12. При обробці надзвичайно великого обсягу інформації, з якою доводиться працювати при створенні обласного еколого-природоохоронного атласу необхідно використовувати сучасні методи організації інформації та її передкартографічної обробки Як показав досвід створення проблемного варіанту еколого-природоохоронного атласу Харківської області результативність цих досліджень значно зростає за рахунок інтенсивного інформаційного обміну між базами даних та побудовою цифрових моделей і електронних карт на основі сучасних геоінформаційних технологій (ГІС);
13. Складна організація системи суспільство природа” не завжди дозволяє відобразити всі деталі взаємозв’язків та взаємовідносин в ній. Для доповнення змісту карт можна застосовувати різні додаткові прийоми передачі інформації, завдяки включенню в атлас графіків, діаграм, схем, фотоматеріалів та текстових нарисів;
14. Експериментальні роботи, які проводились при розробці тематичного змісту еколого-природоохоронного атласу Харківської області включали створення різних варіантів картографічних творів, що дало змогу відпрацювати структуру, тематичний зміст та прийоми його відображення з більшою деталізацією, ніж при відображенні в обласному атласі даної тематики. Це дозволило провести апробацію деяких теоретичних положень еколого-природоохоронного картографування територій адміністративних областей. Найбільш змістовні результати отримано при проектуванні та складанні еколого-природоохоронного атласу Зміївського району Харківської області, серії обласних еколого-природоохоронних карт та серії еколого-природоохоронних карт адміністративних районів;
15. Розроблена методика створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, апробована на прикладі Харківської області, може бути використана при розробці таких атласів інших адміністративних областей нашої держави, а також подібних регіональних одиниць інших країн і стати науково-методичною основою для розробки методики створення еколого-природоохоронних атласів інших територіальних рангів (адміністративних районів, населених пунктів і окремих сільськогосподарських та промислових підприємств). Тематичний зміст еколого-природоохоронного атласу Харківської області може бути використаний для прогнозу змін екологічного стану системи суспільство природа”, а також для ефективного запровадження заходів щодо збереження та відтворення довкілля у Харківській області;
16. Виконаними теоретичними і практичними розробками доведено, що основні результати апробовані на найбільш складному і динамічному об’єкті картографування системі суспільство-природа” прийнятні для дослідження більшості, притаманних їй процесів та явищ, а також для розробки ефективних заходів щодо збереження та відтворення довкілля;

17. В даному дисертаційному дослідженні здійснено апробацію розробленої наукової методики створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей. Обширні експериментальні роботи дозволили повністю реалізувати покомпонентний підхід до формування структури обласного еколого-природоохоронного атласу, шляхом створення авторського оригіналу паперового варіанту еколого-природоохоронного атласу Харківської області, який включає 250 карт різних масштабів, розміщених у дев’яти розділах та частково реалізовано проблемний підхід, при розробці електронних версій окремих еколого-природоохоронних карт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія. - К.: Манускрипт, 1998.- 64с.
2. Алексеев С.В. Оценка уровней допустимого воздействия антропогенных факторов на здоровье населения // Проблемы прогнозирования. - 1995. -№5.- С. 12-16.
3. Алексеенко А.П., Карпенко Е.И. Общественное здоровье как показатель социальной эволюции человека // Эколого-химические аспекты производственной и окружающей среды: сб. науч. трудов. - Харьков, 1995. - С. 3-6.
4. Антипова А.В. О зарубежном опыте экологического картографирования // Конструктивные задачи ландшафтно-экологических исследований. - М., 1990. -С. 26-29.
5. Антипова А.В., Жеребцова Н.А. Картографический метод в изучении экологических ситуаций // Картографическое обеспечение народнохозяйственной практики. - М., 1990. -с. 85-97.
6. Арманд А.Д. Информационные модели природных комплексов. - М.: Наука, 1975. -126 с.
7. Арманд А.Д. Механизмы устойчивости геосистем // Факторы и механизмы устойчивости геосистем. - М., 1989. - с. 81-92.
8. Асланикашвили А.Ф. Метакартография. Основные проблемы. - Тбилиси: Мецниереба, 1974. - 125 с.
9. Бабина Ю.В., Михайлова Н.Д. Методические вопросы определения экономической оценки особо охраняемых природных территорий по эффективности выполнения основных природоохранных функций // Вестник МГУ, сер.6. - 1997. - №3. - С. 92-113.
10. Байназаров А.М. Зміст атласних карт екологічного стану та охорони геологічного середовища // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. - К: Антекс, 2000. - Випуск 1. С. 54-58
11. Байназаров А.М. Картографічні дослідження екологічного стану та охорони ґрунтів в межах адміністративної області // Картографія та вища школа: Зб. наук. пр. Вип. 5. - Київ, 2001. - с. 19-23.
12. Байназаров А.М. Комплексні еколого-природоохоронні карти адміністративних районів // Картографія та вища школа: Зб. наук. пр. Вип. 4. - Київ, 2000. - с. 45-47.
13. Байназаров А.М. Принципи розробки еколого-природоохоронного атласу Харківської області як засобу навчання // Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освіти в країнах СНД: досвід, проблеми, перспективи: Матеріали ХІІ Міжнародного науково- методичного семінару, Харків, 8-12 вересня 2003 р. - Вінниця: Антекс-У ЛТД., 2003. - С. 330-334.
14. Байназаров А.М. Павлюченко Г.Е. Исседовательская работа школьников по созданию эколого-природоохранной карты своего района // Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю у школах. - Харків, 1994. - с. 138-139.
15. Байназаров А.М. Серія еколого-природоохоронних карт Харківської області // Географічна наука і освіта в Україні: Зб. наук. пр. - Київ: Фітосоціоцентр, 2000. с. 94.
16. Байназаров А.М., Гвоздь М.А., Жемеров О.О. та ін. Участь студентів у навчально-методичному забезпеченні безперервної освіти з географії і картографії // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. пр. Вип. 3. - Вінниця: Антекс, 2002. - С. 300-303.
17. Банки географических данных для тематического картографирования / Под ред. К.А.Салищева, С.Н.Сербенюка. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 186с.
18. Барабошкина Т.А., Зилинг Д.Г. Методические подходы к оценке геохимического и экологического состояния литосферы // Геоэкология. - 2001. - №3. - С.7-13.
19. Барановский В.А. Гигиеническое картографирование водных объектов по степени загрязнения // Врачебное дело. - 1990. - №8. - С. 87-89.
20. Барановский В.А. Картографирование состояния загрязнения атмосферного воздуха для целей охраны природы и рационального природопользования. // Физико-географические процессы и охрана окружающей среды: Сб. науч. трудов. - К.: Наукова думка, 1991. - С. 31-37.
21. Барановский В.А. Картографирование экологической ситуации в Украине // Арсенал. - 1999. - №1. - С. 69-72.
22. Барановский В.А. Картографическое моделирование экологической ситуации на Украине // Проблемы региональной экологии. - 1998. - №1. - С. 59-69.
23. Барановский В.А. Методические аспекты картографирования экологической ситуации в Украине // География и природные ресурсы. - 2000. - №1. - С. 139 - 143.
24. Барановський В.А. Антропологічний ризик території як важливий показник екологічної безпеки населення // Розбудова держави. - 1999. - № 9-12. - С. 118 -125.
25. Барановський В.А. До концепції переходу України на модель сталого розвитку // Економіка України. - 2001. - №7. - С. 75-80.
26. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - 252 с.
27. Барановський В.А. Еколого-географічні дослідження проблем екологічної безпеки (сутність і складові екологічного ризику) // Картографія та вища школа: Зб. наук. пр. - Вип. 4. - К., 2000. С. 47-52.
28. Барановський В.А. Картографічне забезпечення основних напрямків державної екологічної політики // Картографія та вища школа: Зб. наук. пр. - Вип. 5. - К., 2001. - С. 25-30.
29. Барановський В.А. Картографічні дослідження еколого-економічного зонування території України // Картографія та вища школа: Зб. наук. пр. - Вип. 3. - К., 1999. - С.17-21.
30. Барановський В.А. Концептуальні підходи до картографування екологічного сталого розвитку України // Картографія та вища школа: Зб. наук. пр. - Вип.2. - К., 1998. - С. 12-13.
31. Барановський В.А. Стратегія екологічного сталого розвитку України // Розбудова держави. - 1998. - №9-10. - С. 18-22.
32. Барановський В.А., Золовський А.П., Козаченко Т.І. та ін. Картографічне забезпечення викладання географії у школах та вузах України // Український географічний журнал. - 1994. - № 4. - С. 51-57.
33. Барановский В.А., Пархоменко Г.О., Шевченко В.А., РудиченкоВ.Ф. Принципы картографирования заболеваемости населения в связи с природными и социально-экономическими факторами // Геодезия, картография и аэросъемка. - 1987. -Вып.45. - С. 117-121.

34. Батуев А.Р., Буянтуев А.Б., Корытный Л.М., Пластинин Л.А., Снытко В.А. Картографирование природопользования республики Бурятия // География и природные ресурсы. - 1998. - №3. С. 23-29.
35. Батурин В.А. Приложение математических моделей к анализу эколого-экономических систем. - М.: Недра, 1988. 212 с.
36. Бахриева Л.В., Заиканов В.Г., Качесова Л.П. и др. Опыт формирования экспертной системы для оценки геоэкологического риска урбанизированных территорий // Геоэкология. - 1996. - №3. - С. 134-138.
37. Башкин В.Н. Оценка степени риска при критических нагрузках загрязняющих веществ на экосистемы // География и природные ресурсы. - 1999. - №1. - С. 35-39.
38. Безель В.С., Кряжимский Ф.В., Семериков Л.Н., Смирнов Н.Г. Экологическое нормирование антропогенных нагрузок (Общие подходы) // Экология. - 1992. - №6. - С. 3-12.
39. Белов С.А. Экологические аспекты охраны и рационального использования диких животных. - М.: Моск. вет. акад. им. К.И.Скрябина, 1990. - 200 с.
40. Берлянт А.М. Геоинформационное картографирование. - М., 1997. - 64 с.
41. Берлянт А.М. Использование карт в науках о Земле // Картография. т. 12. Итоги науки и техн. ВИНИТИ АН СССР. - М., 1986, - 176 с.
42. Берлянт А.М. Карта второй язык географии (очерки о картографии). - М.: Просвещение, 1985. 192 с.
43. Берлянт А.М. Картографический метод исследования. 2-е изд. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - 252 с.
44. Берлянт А.М. Новые теоретико-методологические проблемы географической картографии // Вест. Моск. ун-та. Сер. геогр. - 1989. - №6. - С. 9-16.
45. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. - М.: Мысль, 1986. - 240 с.
46. Берлянт А.М., Мусин О.Р., Свентек Ю.В. Геоинформационные технологии и их использование в эколого-географических исследованиях // Картография. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993. - С. 27-31.
47. Берлянт А.М., Сербенюк С.Н., Тикунов В.С. Картографическое моделирование как средство исследования природной среды: Сб. науч. трудов. - Л., 1980. - С. 35-46.
48. Берлянт А.М., Ушакова Л.А. Динамические карты новый вид картографических произведений // Геодезия и картография. - 1993. - №3. - С. 26-34.
49. Беручашвили Н.Л. Персональные ЭВМ в картографии // Вестн. Моск. ун-та. Геогр. - 1998. - №4. - С. 16-21.
50. Беручашвили Н.Л. Экология ландшафта и картографирование состояний природной среды. - Тбилиси, 1989. - 200 с.
51. Беспамятников Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. Справочник. - Л.: Химия, 1985. - 28 с.
52. Билич Ю.С., Мельниченко Н.И. Разновидности способов картограммы и кардиограммы // Изв. Вузов. Геодезия и аэрофотосъёмка. - 1997.- №4. - С. 119-124.
53. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. К.: Либідь, 1995. - 368 с.
54. Блануца В.И. Географические основы обеспечения экологической безопасности населения крупного региона. // Первый международный симпозиум «Космос, цивилизация, общечеловеческие ценности». Казанлык [Болгария]. - 1990. - С. 215-218.
55. Блануца В.И. Окружающая среда: анализ коллекции определений и формирование системы понятий // География и природные ресурсы. - 1984. - №4. - С.132-140.
56. Блануца В.И. Районирование городской территории: возможности и ограничения при разных подходах к изучению городской среды // География и природные ресурсы. - 1991. -№2. - С. 27-36.
57. Богданова М.Д., Гаврилова И.П., Геннадиев А.Н., Герасимова М.И., МихайловС.И., Пиковский Ю.И., Январева Л.Ф. Экологические почвенно-геохимические карты России: методология составления, содержание // Вестн. Моск. ун-та. Серия 5. География. - 1994. - №3. - С. 31-38.
58. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. - Суми: ВТД Університетська книга”, 2002. - С. 195-206.
59. Болович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. - М.: Мысль, 1983. - 223 с.
60. Большаков В.А., Краснова Н.М., Борисочкина Т.И. и др. Агротехногенное загрязнение почвенного покрова тяжёлыми металлами: источники, масштабы, рекультивация. - М.: Почвенный институт им. В.В.Докучаева, 1993. - 91 с.
61. Большаков В.А., Кряжимский Ф.В., Павлов Д.С. Перспективные направления развития экологических исследований в России // Экология. - 1993. - №3. - С. 3-16.
62. Бондар А.Л., Жупанський Я.І., Золовський А.П., Козаченко Т.І., ЛевицькийІ.Ю., Молочко А.М., Руденко Л.Г., Пархоменко Г.О. Невідкладні завдання розвитку географічної картографії в Україні // Вісн. Геодезії та картографії. - 1994. - №2. - С. 93-100.
63. Бондаренко Е.Л. Картографічне моделювання стану та розвитку інфекційної захворюваності населення України: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.12. / Інститут географії НАН України. - К., 1997. 18 с.
64. Борейко В.Е. История охраны природы Украины. (Х век 1980 г.). - Т.1. - К.,1997. - 302 с.
65. Борейко В.Є. Охорона тваринного світу. - К: Урожай, 1992. - 242 с.
66. Бошляков А.Н., Капусткина Н.А. Карты сельскохозяйственной пригодности земель предприятий и административных районов, их назначение и тематическая нагрузка // Картография и научно-технический прогресс. - Л., 1988. - Кн.1. - С. 115-116.
67. Брусиловский П.М. Приложение математических моделей к анализу эколого-экономических систем. - Уфа: Знание, 1975. 137 с.
68. Бугровський В.В., Бутусов О.Б., Голубева Е.И. и др. Современные проблемы изучения природных систем. Геоинформационные центры // Известия ВГО. - 1990. - Т.122. - Вып.4. - С. 315-323.
69. Булгакова Н.Г., Василевська Л.С., Градус Л.Я. и др. Контроль за выбросами в атмосферу и работой газоочистных установок на предприятиях машиностроения: Практ. руководство. - М.: Машиностроение, 1984. - 128 с.
70. Бурдіян Б.Г. Навколишнє середовище та його охорона. К.: Вища шк., 1993. - 227 с.
71. Валентей С.Д. Совершенствование региональной системы рационального природопользования и охраны окружающей среды. - Минск, 1986. - 91 с.
72. Васмут А.С. Моделирование в картографии с применением ЭВМ. - М.: Недра, 1983. 200 с.
73. Васмут А.С., Бугаевский Л.М., Портнов А.М. Автоматизация и математические методы в картосоставлении. - М.: Недра, 1991. - 392 с.
74. Васюта С.І. Екологічні проблеми сучасного села України // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. - К.: Наукова думка, 1994. - С. 89-111.
75. Васюта С.І. Проблеми екологізації суспільно-політичної думки в контексті національного відродження України // Ойкумена. Український екологічний вісник. - 1994. - №1-2. - С. 75-87.
76. Васюта С.І. Радянський екоцид в Україні: історичні витоки, труднощі подолання. - Тернопіль: СМП Астон”, 2000. - С. 127-136.
77. Величковский О.Т. Экологическая патология // Здравоохранение Российской Федерации. - 1994. - №2. - С. 6-9.
78. Верещака Т.В. Методика комплексной картографической оценки экологического состояния территории по интегральным показателям // Геодезия и картография. - 1997. - №4. - С. 38-93.
79. Верещака Т.В. Моделирование экологических ситуаций на базе карт экологических факторов // Геодезия и картография. - 1997. - №3. - С. 46-51.
80. Верещака Т.В. Экологические карты в системе карт для оптимизации окружающей среды // Геодезия и картография. - 1991. - №1. - С. 40-45.
81. Верещака Т.В., Курбатова И.Е. Серия эколого-географических карт морского побережья: концепция и опыт разроботки // Сб. тематическое картографирование: традиции и перспективы. - М.: Астрия, 1988. - С. 56-65.
82. Верещака Т.В., Митькова И.В. Научные основы и методика проектирования эколого-географических карт городов // Геодезия и картография. - 1988. - №12. - С. 20-28.
83. Верещака Т.В., Митькова И.В. Экологическое картографирование городов // Геодезия и картография. - 1997. - №8. - С. 34-39.
84. Веснин В.Р. Воспроизводство ресурсов природной среды: политико-экономический аспект. - М., 1985. - 120 с.
85. Виноградов Б.В., Орлов В.П., Критерии выделения зон экологического бедствия растительных сообществ // Изв. РАН. - Сер. географ. - 1993. - №5.- С.77-89.
86.&n