ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС : Эпидемиологические исследования ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ БОЛЕЗНИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ У УЧАСТНИКОВ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧАЭС



  • Назва:
  • ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС
  • Альтернативное название:
  • Эпидемиологические исследования ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ БОЛЕЗНИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ У УЧАСТНИКОВ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧАЭС
  • Кількість сторінок:
  • 166
  • ВНЗ:
  • ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ АМН УКРАЇНИ»
  • Рік захисту:
  • 2009
  • Короткий опис:
  • ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ АМН УКРАЇНИ»


    На правах рукопису


    ВОЙЧУЛЕНЕ ЮЛІЯ СЕРГІІВНА

    УДК 314.44:616.441:614.876


    ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС


    14.02.01 Гігієна та професійна патологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук




    Науковий керівник
    Бузунов Володимир Опанасович,
    доктор медичних наук, професор


    Київ - 2009









    ЗМІСТ










    Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів


    4







    Вступ


    5




    1


    Аналітичний огляд «Сучасні дані стосовно медичних ефектів дії іонізувального випромінювання на щитоподібну залозу»


    14




    2


    Матеріали та методи дослідження


    36




    2.1


    Об’єкт дослідження


    36




    2.1.1


    Характеристика когорти УЛНА 1986-1987 рр. за даними ДРУ


    36




    2.1.2


    Характеристика когорти УЛНА 1986-1987 рр. за даними поглибленого клініко-епідеміологічного дослідження по програмі КЕР НЦРМ АМН України


    41




    2.2


    Методи дослідження


    44




    2.2.1


    Методи дослідженя когорти УЛНА 1986-1987 рр. за даними ДРУ і КЕР


    44




    2.2.2


    Методи дослідження тиреоїдної системи УЛНА на базі КЕР НЦРМ АМН України


    46




    2.2.3


    Методи моделювання ризиків розвитку непухлинної тиреоїдної захворюваності в УЛНА 1986-1987 рр.


    49




    3


    Результати дескриптивного епідеміологічного дослідження


    54




    3.1


    Динаміка непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 р. (за даними ДРУ) за період 1988-2005 рр.


    54




    3.2


    Динаміка захворюваності на непухлинні форми хвороб щитоподібної залози в УЛНА 1986-1987 рр. залежно від віку на час участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС


    65




    3.3


    Динаміка захворюваності на непухлинні форми хвороб щитоподібної залози в УЛНА 1986-1987 рр. залежно від дози зовнішнього опромінення всього тіла


    77




    4


    Аналітичне епідеміологічне дослідження та оцінка ризиків розвитку непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр.


    92




    4.1


    Аналітичне епідеміологічне дослідженя та оцінка ризиків розвитку непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. за період 1988-2005 рр. (за даними ДРУ)


    92




    4.2


    Аналітичне епідеміологічне дослідженя та оцінка ризику розвитку непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. за період 1992-2005 рр. (за даними КЕР)


    105




    4.3


    Епідеміологічний аналіз, моделі оцінки та прогнозу відносних ризиків розвитку непухлинних захворювань щитоподібної залози в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. з урахуванням віку, дози зовнішнього опромінення всього тіла та часу під ризиком


    108




    5


    Обгрунтування заходів з оптимізації та удосконалення медичного контролю і диспансерного нагляду за станом здоров’я учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в післяаварійному періоді


    128







    Узагальнення результатів дослідження


    133







    Висновки


    140







    Додаток А


    142







    Додаток Б


    147







    Список використаних джерел


    152











    ВСТУП

    Актуальність проблеми. Вивченню медичних наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), яка сталася 26 квітня 1986 року і є найбільшою в світовій історії (7 рівень за шкалою МАГАТЕ), та медичному захисту населення належить пріоритетне місце в затвердженій Законом України Загальнодержавній програмі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки (за №3522-IV від 14 березня 2006 р.) [1-2]. В оцінці медичних наслідків аварії особливу актуальність набувають довгострокові епідеміологічні дослідження, оскільки негативний вплив іонізувального випромінювання на здоров’я постраждалого населення відзначається тривалістю і буде відчутним не лише для нинішнього, але і майбутнього поколінь [1] .
    Особливо значний інтерес викликає епідеміологічне вивчення стану здоров’я когорти учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, які працювали на проммайданчику в 1986 -1987 рр., і зазнали найбільшого впливу іонізувального випромінювання [3-5]. Ця когорта є найбільш інформативною для епідеміологічного аналізу медичних наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки в створеному безпосередньо після катастрофи Державному реєстрі України осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (ДРУ), зібрані численні персоніфіковані дані про стан здоров’я і дози опромінення даного контингенту [4-7].
    За даними численних наукових дослідженнь більш значні зміни стану здоров’я в післяаварійному періоді спостерігаються саме в УЛНА 1986 - 1987 рр. порівняно з учасниками ліквідації аварії, які працювали в наступні роки і дози зовнішнього опромінення всього тіла яких не перевищували 50 мЗв [8-11].
    Дані медико-статистичних, епідеміологічних, клінічних та інших обстежень свідчать, що за минулий після аварії час відзначається значне погіршення стану здоров’я вищезазначеного контингента. Кількість здорових і практично здорових осіб серед цього молодого і в основному здорового на час участі в відновних роботах контингенту зменшилась майже в 7 разів, приблизно на стільки зросла кількість хворих на хронічні непухлинні хвороби (noncancer diseases) [12].
    Збільшення рівня захворюваності, поширеності хвороб, інвалідності та смертності даного контингенту спостерігається як за рахунок деяких форм раку [13,14], так і внаслідок росту непухлинної соматичної патології. Основний внесок в погіршення стану здоров’я УЛНА вносять непухлинні хронічні хвороби центральної нервової [15-18], серцево-судинної систем [19-22], органів травлення [23-25] та ендокринної системи [26-27]. Серед патології ендокринної системи основну частку (75%) займають хвороби щитоподібної залози.
    Дані літератури свідчать, що порушення стану ендокринної системи УЛНА на ЧАЕС можуть бути результатом впливу двох факторів специфічного радіаційного та неспецифічного дезадаптаційного [28]. Гормональні зрушення при цьому запускають цепну реакцію розвитку соматичної патології і є каталізатором процесів гормонального та психосоматичного старіння організму [29]. Зміни функціонального стану ендокринних залоз у віддалені терміни після дії іонізувального випромінювання мають поліфакторний, неспецифічний та системний характер, в цілому їх характеризують як пострадіаційну ендокринопатію [30]. Спостерігаються прояви гіпофізарно-тиреоїдного дисбалансу з переважним ушкодженням гіпоталамо-гіпофізарної зони та порушенням секреції тиреотропного гормона, що веде до розвитку непухлинних хронічних захворювань - гіпотиреозу, вузлового та змішаного зобу, дифузного токсичного зобу та хронічного тиреоїдиту [31-33].
    При аналізі наслідків Чорнобильської катастрофи деякі автори виділяють основні варіанти опромінення щитоподібної залози короткочасне чи пролонговане інгаляційне та аліментарне внутрішнє опромінення І131 в поєднанні з короткоживучими ізотопами йода (І132, І133, І134, І135) [34]. В УЛНА йодного періоду” мають місце пролонговане внутрішнє опромінення від радіонуклідів йода та зовнішнє гама-опромінення. Окремим напрямком передбачаються дослідження поєднання опромінення з додатковими зобогенними факторами - зобною ендемією, психо-емоційним стресом, імунним та метаболічним дефіцитом, хімічним впливом та ін. [35].
    Стохастичні ефекти опромінення щитоподібної залози в УЛНА проявляються зростанням захворюваності на рак щитоподібної залози [36], який реалізується раніше передбачених термінів. Основними нестохастичними ефектами дії на щитоподібну залозу зовнішніх і внутрішніх джерел опромінення є радіаційний гострий та хронічний тиреоїдит, а також гіпотиреоз [37]. При цьому підкреслюється роль аутоімунних механізмів в розвитку пострадіаційних тиреоїдитів з вихідом в гіпотиреоз [38].
    Питання про вплив радіаційного чинника на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи дотепер є дискусійним. Окремі дослідження не виявляють статистично вірогідних змін , які б свідчили про вплив радіаційного опромінення йодного періоду” на її функціональні показники в перші 7 років після експозиції [39]. Інші дослідники при гормональному обстеженні УЛНА з різною тиреоїдною патологією реєструють дозозалежні зрушення функціональної тиреоїдної активності і тиреотропної функції гипофізу з дезінтеграцією та пригнічуванням, що веде до зниження секреції ТТГ та розвитку вищевказаної соматичної патології [40].
    Аналіз даних літератури свідчить, що більшість наукових досліджень непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС присвячена клінічним аспектам, не розкриває проблему вивчення закономірностей непухлинної захворюваності і оцінки ролі радіаційного та окремих нерадіаційних факторів в її розвитку серед вказаного контингенту, тому епідеміологічні дослідження непухлинної захворюваності щитоподібної залози в УЛНА потребують більшої та спеціальної уваги.
    Епідеміологічними дослідженнями доведено, що найбільш значні темпи зростання непухлинної захворюваності спостерігаються серед УЛНА 1986-1987 рр. з дозою зовнішнього опромінення всього тіла 250 мЗв і більше [10]. Актуальною проблемою сучасної радіаційної епідеміології вважається дослідження впливу так званих «малих» доз іонізувального випромінювання (до 1 Гр) на розвиток непухлинної захворюваності, у тому числі щитоподібної залози.
    Встановлення впливу зазначених доз опромінення на функціональний стан щитоподібної залози УЛНА з перших днів після аварії зумовило актуальність і важливість проведення когортного епідеміологічного дослідження динаміки непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр., закономірностей і ризиків її розвитку з урахуванням можливого впливу радіаційного чинника, розробку моделей оцінки та прогнозу ризиків, наукового обгрунтування заходів профілактики. Перелік вказаних завдань став основою для планування та проведення даної дослідної роботи .
    Зв’язок роботи з науковими планами. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту радіаційної гігієни та епідеміології (ІРГЕ) ДУ «Наукового Центру Радіаційної Медицини» АМН України, протокол №1 від 25.01.2002 р. Робота виконана на базі лабораторії популяційних досліджень здоров’я дорослих ІРГЕ НЦРМ АМН України в рамках наступних науково-дослідних робіт: №ДР 0100U003181 Визначення закономірностей і ризиків формування непухлинних форм хронічних захворювань у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС на основі когортних досліджень, розробки моделей оцінки і прогнозу з урахуванням радіаційних та нерадіаційних факторів”, №ДР 0102U005685 Епідеміологічний моніторінг і прогноз стану здоров’я учасників ЛНА, евакуйованих та дітей, народжених від учасників ЛНА, евакуйованих, у віддалений післяаварійний період”, №ДР 0104U003635 Визначення закономірностей і ризиків розвитку непухлинних захворювань, інвалідності, смертності в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії і дорослого евакуйованого населення на основі епідеміологічного моніторингу з урахуванням впливу радіаційних і нерадіаційних чинників”.
    Мета роботи. Визначення на основі когортних епідеміологічних досліджень закономірностей розвитку захворюваності на непухлинну тиреоїдну патологію в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр., встановлення можливих дозо-залежних та віко-залежних ефектів, розробка моделі оцінки та прогнозу ризиків, наукове обгрунтування профілактичних заходів.
    Основні завдання. Для досягнення мети роботи поставлено наступні завдання:
    - провести аналіз даних літератури щодо стану здоров’я УЛНА на ЧАЕС, впливу іонізувального випромінювання на щитоподібну залозу;
    - сформувати когорти та бази медичних даних УЛНА 1986-1987 рр. за матеріалами Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ), та клініко-епідеміологічного реєстру ДУ «Наукового Центру Радіаційної Медицини» АМН України (КЕР) стосовно непухлинної тиреоїдної патології за період 1988-2005 рр;
    - провести ретроспективно-проспективне епідеміологічне дослідження динаміки захворюваності на непухлинну патологію щитоподібної залози в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. залежно від віку на час обстеження, віку на час участі в відновних роботах, дози зовнішнього опромінення всього тіла та часу під ризиком за період спостереження 1988-2005 рр. (за даними ДРУ і КЕР);
    - визначити можливі фактори ризику розвитку непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр., розрахувати надлишки (ексцеси) відносного та абсолютного ризиків;
    - розробити моделі оцінки та прогнозу відносних ризиків розвитку непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. з урахуванням віку, дози зовнішнього опромінення всього тіла та часу під ризиком;
    - на основі отриманих результатів науково обгрунтувати та впровадити профілактичні заходи щодо удосконалення та оптимізації медичного контролю і диспансерного нагляду за станом здоров’я вказаного контингенту.
    Об’єкт дослідження. Захворюваність на непухлинні хвороби щитоподібної залози в УЛНА 1986-1987 рр.
    Предмет дослідження. Закономірності формування, дозо-залежні та віко-залежні ефекти, ризики, моделі оцінки та прогнозу розвитку непухлинної захворюваності щитоподібної залози в УЛНА 1986-1987 рр.
    Методи дослідження. У роботі використані методи: епідеміологічний (ретроспективний когортний дескриптивний та аналітичний), медико-статистичний, математичного моделювання.
    Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше:
    - встановлені медико-статистичні тенденції та закономірності розвитку непухлинних хвороб щитоподібної залози в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. в післяаварійному періоді залежно від віку на час участі в відновних роботах, дози зовнішнього опромінення всього тіла та часу під ризиком;
    - доведена наявність латентного періоду в розвитку окремих нозологічних форм хвороб щитоподібної залози терміном 13-14 років після опромінення для набутого гіпотиреозу, 15-16 - нетоксичного вузлового зобу, 11 - хронічного тиреоїдиту;
    - встановлені дозо-залежні та віко-залежні ефекти у формуванні вказаної патології серед УЛНА 1986-1987 рр.;
    - визначені ризики розвитку непухлинних хвороб щитоподібної залози та окремих нозологічних форм серед УЛНА 1986-1987 рр. за 19-річний післяаварійний період, розраховані надлишки (ексцеси) відносного та абсолютного ризиків;
    - встановлені дозові та вікові групи УЛНА 1986-1987 рр. з високим ризиком виникнення непухлинної тиреоїдної патології;
    - розроблено моделі оцінки та прогнозу відносних ризиків розвитку набутого гіпотиреозу й тиреоїдиту в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. з урахуванням віку, часу під ризиком та дози зовнішнього опромінення всього тіла; на основі розроблених моделей визначено прогноз розвитку вказаної патології через 5, 10, 15 та 20 років після аварії на ЧАЕС.
    Теоретичне значення дослідження полягає в суттєвому доповненні теорії радіаційної гігієни та епідеміології в частині встановлення ролі так званих «малих» доз опромінення в розвитку соматичної захворюваності щитоподібної залози.
    Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для удосконалення та оптимізації медичного контролю і диспансерного нагляду за станом здоров’я вказаного постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС контингенту.
    На базі наукових досліджень розроблено методичні рекомендації Урахування впливу іонізуючого опромінення і нерадіаційних чинників на розвиток непухлинних форм захворювань в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС” (Київ, 2005 р.), в яких виділено фактори ризику розвитку непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА 1986-1987 рр., вікові та дозові групи підвищеного ризику, науково обгрунтовано необхідність урахування й уточнення оцінки впливу радіаційних і нерадіаційних чинників в рамках системного підходу до збору, обробці й аналізу інформації щодо стану здоров’я постраждалих.
    Розроблено методику медичного контролю за станом здоров’я УЛНА, в якому чільне місце займає система диспансерного обстеження, яка базується на визначенні категорії спостереження, категорії постраждалого, групи первинного обліку, дози опромінення. Розроблено рекомендації стосовно основних і додаткових методів лабораторної та інструментальної діагностики найбільш поширених непухлинних хвороб щитоподібної залози, що викладено у методичних рекомендаціях Удо
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    В дисертаційній роботі на основі епідеміологічного дослідження непухлинної захворюваності щитоподібної залози в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлено закономірності розвитку, дозо-залежні ефекти, ризики, моделі оцінки та прогнозу, обгрунтовано та розроблено профілактичні заходи, направлені на удосконалення та оптимізацію медичного контролю і диспансерного нагляду за станом здоров’я вказаного контингенту.
    1. Проведено когортні епідеміологічні дослідження розвитку непухлинних форм хвороб щитоподібної залози в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1987 рр.. за даними Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (68145 осіб, період спостереження 1988-2005 рр.) та результатами поглибленого клініко-епідеміологічного моніторингу, здійсненого в системі клініко-епідеміологічного реєстру НЦРМ АМН України (3374 осіб, період спостереження 1992-2005 рр.). За допомогою дескриптивного епідеміологічного аналізу встановлено окремі закономірності розвитку захворюваності з урахуванням часу під ризиком, віку на момент обстеження і участі в відновних роботах, дози зовнішнього опромінення всього тіла в діапазоні так званих «малих» значень (0-1 Гр). За результатами аналітичного епідеміологічного дослідження надано кількісну оцінку дозо-залежних ефектів, а саме - розраховано відносні ризики, ексцеси відносного та абсолютного ризиків. Обгрунтовано та запропоновано моделі оцінки та прогнозу ризиків розвитку непухлинної тиреоїдної патології за 20-річний період після аварії.
    2. Встановлено зростання рівня захворюваності УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. на непухлинні хвороби щитоподібної залози в динаміці спостереження за період 1988-2005 рр. Формування вказаної патології здійснюється переважно за рахунок набутого гіпотиреозу, хронічного тиреоїдиту та нетоксичного вузлового зобу. Перше вірогідне зростання захворюваності спостерігається в 1992 р., що можна пояснити можливим соціальним фактором, а саме поглибленим обстеженням в зв’язку з перереєстрацією, обумовленою змінами в законодавстві. Результати дескриптивного аналізу дозволяють припустити наявність латентного періоду в розвитку вищевказаних нозологічних форм (для набутого гіпотиреозу він дорівнює 13-14, хронічного тиреоїдиту - 11, нетоксичного вузлового зобу 15-16 років після опромінення). Розвиток захворюваності має певні вікові особливості - непухлинна патологія щитовидної залози реалізується в досліджуваних осіб старше 50 років в віддалений період після аварії більш високими темпами. Вищі показники захворюваності виявлено в УЛНА 1986-1987 рр. з дозами зовнішнього опромінення всього тіла в діапазоні 0,25-0,49 Гр.
    3. За результатами аналітичного епідеміологічного дослідження дозозалежних ефектів розвитку непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА 1986-1987 рр. вперше встановлено, що дози зовнішнього опромінення всього тіла в діапазоні 0,25-1 Гр можуть бути фактором ризику розвитку хронічного тиреоїдиту і набутого гіпотиреозу. Розраховано вирогідні відносні ризики та надлишки відносного ризику, які для розвитку хронічного тиреоїдиту дорівнюють 1,05(1,01-1,09)/Гр, набутого гіпотиреозу - 3,91(1,29-11,85)/Гр.
    4. Вперше розроблено моделі оцінки та прогнозу відносних ризиків розвитку набутого гіпотиреозу та хронічного тиреоїдиту в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. за даними ДРУ і КЕР з урахуванням віку на момент опромінення, часу під ризиком та дози зовнішнього опромінення всього тіла. На основі розроблених моделей розраховано достовірні відносні ризики розвитку вказаної патології за 20-річний період після аварії на ЧАЕС.
    5. Результати дисертаційної роботи лягли в основу наукового обгрунтування та розробки заходів щодо удосконалення та оптимізації медичного контролю і диспансерного нагляду за станом здоров’я УЛНА на ЧАЕС.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Возіанов О.Ф. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції / Возіанов О.Ф., Бебешко В.Г., Базика Д.А. Київ: „Діа”, 2007. 800 с.
    2. Гродзінський Д.М. Пріоритетні напрямки надання допомоги та захисту постраждалих в Україні від наслідків Чорнобильської катастрофи у віддалений період / Д.М. Гродзінський, М.І. Омельянець, В.К. Калина // Международный журнал радиационной медицини. 2006. 8 (1). С. 4142.
    3. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. К.: Атіка, 2006. С.3340.
    4. Чумак В. В. Дозиметрия ликвидаторов через 14 лет после Чернобыльской аварии: проблемы и достижения / В.В. Чумак, Е.В. Баханова, С.В. Шолом [и др.] // Международный журнал радиационной медицины. 2000. № 12. С. 2526.
    5. Чернобыльский опыт дозиметрического сопровождения крупномасштабных эпидемиологических исследований / Чумак В.В., Баханова Е.В., Шолом С.В., Крючков В.А., Бувиль А. // Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Міжнар. конф., 24-26 квітня 2006 р., Київ, Україна: зб. тез. 2006. С.190191.
    6. Скалецький Ю.М. Бази даних доз випромінювання та біодозиметричних показників і проблем верифікації та реконструкції доз випромінювання військових ліквідаторів // International conference Theoretical and Applied Aspects of Program Systems Development. 5-8 October 2004, Kyiv, Ukraine. K., 2004. P. 237239.
    7. Application of high precision EPR dosimetry with teeth for reconstruction of doses to Chernobyl population / Chumak V., Sholom S. and Pasalskaya L. // Radiat. Prot. Dosim. 84, 515520 (1999).
    8. Бузунов В.А. Эпидемиология неопухолевых эффектов ионизирующего облучения / В.А. Бузунов, Е.А. Пирогова, Л.И. Красникова [и др.] // Журн. АМН України. 2006. Т. 12. № 1. С. 174184.
    9. Стан здоров’я у реконвалесцентів гострої променевої хвороби через 20 років після аварії на Чорнобильській АЕС / Бебешко В.Г., Коваленко О.М., Білий Д.О. // Міжнар. конф. «Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє», (Київ, 24-26 квітня 2006 р.): зб. тез. 2006. С. 4142.
    10. бузунов В.А. Динамика здоровья участников ЛПА на ЧАЭС / В.А. Бузунов, Н.П. Страпко, Л.И. Красникова // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской станции. Кн. 1 К.: МЕДЭКОЛ, МНИЦ БИО ЭКОС. 1999. С. 6585.
    11. Иванов В.К. Состояние здоровья и мониторинг ликвидаторов из России / В.К. Иванов // Радиологические последствия Чернобыльской катастрофы. Минск. 1996. С. 861870.
    12. Эпидемиология неопухолевых болезней участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии / В.А. Бузунов, Н.П. Страпко, Е.А. Пирогова [и др.] // Международный журнал радиационной медицины. 2001. № 12. С. 925.
    13. Эпидемиологическое изучение злокачественных новообразований у пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. Итоги, проблемы и перспективы / А.Е. Присяжнюк, В.Г. Грищенко, З.П. Федоренко и др. // Международный журнал радиационной медицины. 1999. № 2. С. 4250.
    14. Risk of malignant tumors occurrence in critical groups of the Ukrainian Population affected after the Chernobyl accident / A. Prysyazhnyuk, V. Gristchenko, M. Fuzik, K. Slipenyuk // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: зб. наук. праць. 2005 № 11 С. 294299.
    15. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні / В.Г. Бебешко, О.М. Коваленко, В.О. Бузунов, А.Є. Присяжнюк, М.І. Омельянець, Д.О. Білий, В.О. Сушко, К.М. Логановський, Н.О. Король // Журнал Академії медичних наук України. - 2006. Т. 12. № 1. С. 2131.
    16. Loganovsky K., Yablokov A.V.,Nyagu A.I. Mental, Psychological and CNS Disorders // The Chernobyl Catastrophe. Consequences on Human Health. Eds. A. Yablokov, I. Labunska, I. Blokov. Greenpeace, Amsterdam, 2006. — Р. 96129.
    17. Loganovsky K.N. Psychophysiological features of somatosensory disorders in victims of the Chernobyl accident // Fiziol Cheloveka. — 2003. — № 29(1). — P. 122130.
    18. Логановський К.М. Клініко-нейропсихологічні особливості когнітивних розладів в УЛНА на ЧАЕС, опромінених у дозах більше 0,3 Зв / К.М. Логановський, Г.Ю. Крейніс, К.Ю. Антипчук, Т.К. Логановська [та ін.] // Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років по тому: міжнар. наук.-практ. конф., 9-10 жовтня 2007 р.: тези доп. Видавництво „Вебер”, Донецька філія. Донецьк. 2007. С. 9091.
    19. Болезни системы кровообращения у пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / И.Н. Хомазюк, А.С. Ковалев, Л.И. Гончаренко [и др.] // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции: Монография в 3-х книгах. Кн. 2. Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. В.Г. Бебешко, А. Н. Коваленко. К.: МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. С. 239264.
    20. Мешков Н.А. Болезни системы кровообращения у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС в отдаленном периоде / Н.А. Мешков, Т.А. Куликова // Воен.-мед. ж. 2005. № 8. С. 98.
    21. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні / В. Г. Бебешко, О. М. Коваленко, В. О. Бузунов [та інш.] // Журнал АМН України, т. 12. № 1. 2006. С. 2131.
    22. Синопальников В.И. Особенности патологии сердечно-сосудистой системы у летчиков-ликвидаторов аварии на ЧАЭС / В.И. Синопальников // Воен-мед. ж. 2001. № 11 С. 5154.
    23. Хомазюк І.М. Комбінована дія чинників радіаційної та нерадіаційної природи в розвитку інфаркту міокарда в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи / І.М. Хомазюк, О.С. Ковальов, Н.В. Курсіна // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: міжнар. наук.-практ. конф., 23-25 травня 2007 р.: тези доп. К., 2007. С. 151152.
    24. Ткачишин В.С. Динаміка патологічних процесів органів травлення у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС / В.С. Ткачишин // Український медичний часопис. 2000. - № 6. С. 118-120.
    25. Бузунов В.А. Динамика здоровья участников ЛПА на ЧАЭС / В.А. Бузунов, Н.П. Страпко, Л.И. Красникова // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции: монография в 3-х книгах. Кн. 1. Эпидемиология медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС. К.: «Медэкол» МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. С. 65-85.
    26. Коваленко О.М. Стан ендокринної системи протягом 20 років у осіб, які зазнали впливу комплексу факторів аварії на Чорнобильській АЕС / О.М. Коваленко, О.М. Афанасьєв, О.В. Самолов [та інш.] // Междунар. конф. «Двадцать лет Чернобыльской катастрофы. Взгляд в будущее», 2426 апр. 2006 г. К., 2006. — С. 107108.
    27. Стан гормональних систем у механізмах адаптації в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС / Н.О. Зуєва, О.М. Коваленко, Е.В. Лучицький [та інш.] // Ж. Акад. мед наук України. 2000. 6, № 1. С. 159-171.
    28. Чебан А.К. Нейроэндокринные и психоэндокринные дизрегуляторные механизмы психосоматической патологии у лиц, длительно работающих в зоне отчуждения ЧАЭС / А.К. Чебан, А.І. Нягу, Ю.І. Плачинда [та ін.] // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернорбыле: междунар. конф. К., 1995. С. 278-279.
    29. Ахаладзе М.Г. Темпи старіння і чинники, що його формують, у ліквідаторів аварії на ЧАЕС: результати поперечних і лонгитудинальних досліджень / М.Г. Ахаладзе, Л.М. Єна, П.П. Чаяло // Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації. К., 1997. С. 15-17.
    30. Коваленко А.Н. Пострадиационная эндокринопатия у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / А.Н. Коваленко. - Киев 1998. 181 с.
    31. Петров В.Н. Результаты десятилетних наблюдений функционального состояния тиреоидной системы у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС / В.Н. Петров, Н.М. Петров // Пробл. ядер. мед. 1 Съезд Рос. о-ва ядер. мед., Дубна, 912 июня 1997 г. : тез. докл. Д., 1997. С. 140.
    32. Возіанов О.Ф. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції / Возіанов О.Ф., Бебешко В.Г., Базика Д.А. Київ, „Діа”, 2007. С. 138152.
    33. Струков Е.Л. Патология щитовидной железы у мужчин-ликвидаторов аварии на ЧАЭС, обследованных в разное время после аварии. Тенденции, выявленные при мониторинге / Е.Л. Струков, Е.В. Щепинина, Э.Г. Кутиргина [и др.] // Актуальные проблемы современной эндокринологии. Материалы 4-го Всероссийского Конгреса эндокринологов. Санкт-Петербург, 2001. С. 388.
    34. Likhtarev I, Minenko V, Khrouch V, Bouville A. Uncertainties in thyroid dose reconstruction after Chernobyl. Radiation Protection Dosimetry, Vol 105, № 14, pp. 601608. 2003.
    35. Ковган Л.Н. Общее внешнее и внутреннее облучение населения Украины за 15 лет после чернобыльской аварии и прогноз рисков / Л.Н. Ковган, И.А. Лихтарев // Международный журнал радиационной медицины. 2002. Т. 4, № 14. С. 7998.
    36. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. К.: Атіка, 2006. С. 7273.
    37. Чебан А.К. Нестохастические эффекты облучения щитовидной железы после Чернобыльской катастрофы / А.К. Чебан // Международный журнал радиационной медицины. 2001. Вып. 3. № 12. С. 312.
    38. Цыб А.Ф. Пострадиационный гипотиреоз. (Научный обзор) / А.Ф. Цыб, Е.Г. Матвеенко, Г.В. Нестойко, В.Ф. Горобец // Радиация раhf РрррррРРРррр Радиация и риск. 1997. № 10. С. 6163.
    39. Бебешко В.Г. Функціональний стан тиреоїдної системи у опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС / В.Г. Бебешко, О.М. Гридько, Л.І. Міщенко // Лікар. справа. 1999. № 3. С. 4448.
    40. Афанасьева Н.І. Гипофизарно-тиреоидная система у лиц, принимавших участие в ликвидации аварии на ЧАЭС. Влияние доз внешнего облучения / Н. І. Афанасьева // Укр. радіол. ж. 1998. № 2. С. 186188.
    41. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. К.: Атіка, 2006. С. 67.
    42. Ten Years After. Summary of Ukrainian National Report. Kyiv, 1996.
    43. Chornobyl Catastrophe, House of Ann. Issue, Kyiv, 1997, Ed. by Victor Baryakhtar: Чорнобильська катастрофа: Колективна монографія. К.: Наук. думка, 1996.
    44. USSR State Committee on the Utilization of Atomic Energy The Accident at the Chernobyl NPP and its Consequences” IAEA Post Accident Review Meeting, Vienna, 25-29 August, 1986.
    45. Ильин Л.А. Уровни облучения участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии 1986-1987 гг. и верификация дозиметрических данных / Л.А. Ильин, В.П. Крючков, Д.П. Осанов [и др.] // Радиац. биол. Радиоэкол. 1995. Т. 35, № 6. С. 803828.
    46. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. К.: Атіка, 2006. С. 3537.
    47. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні та шляхи їх пом’якшення / В.Г. Бебешко, Д.А. Базика, В.О Бузунов та ін. // 18 річниця Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Матеріали парламентських слухань. К.: Парламентське вид-во, 2004. С. 64120.
    48. Likhtarev I.,Kovgan L.,Vasilov S. et al. Internal exposure from the ingestion of foods contaminated by Cs-137 after the Chernobyl accident. Report 2. Ingestion doses of the rural population of Ukraine up to 12 years after the accident (1986-1997) // Health Physics. 2000. Vol. 79, № 4. P. 341-357.
    49. Красникова Л.И. Комплексный эпидемиологический анализ влияния радиационных и нерадиационных факторов риска на формирование неопухолевой патологии у участников ЛПА и взрослого эвакуированного населения (по данным углубленного клинико-эпидемиологического мониторинга) / Л.И. Красникова, В.А. Бузунов // Экологическая антропология. Ежегодник Белорусской академии экологической антропологии, Минск, Белорусский комитет «ДЗЕЦІ ЧАРНОБЫЛЯ», 2002. С.126131.
    50. Ликвидаторы Чернобыльской катастрофы: радиационноэпидемиологический анализ медицинских последствий / [В.К. Иванов, А.Ф. Цыб, С.И. Иванов и др.] М.: Галанис,1999. 213 с.
    51. Епідеміологічне дослідження непухлинної захворюваності учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1986-1987 рр. / В.М. Терещенко, В.О. Бузунов, Ю.С. Войчулене [та ін.] // Гігіена населених місць. 2003. Вип. 41. С. 283287.
    52. Носков А.И. Патология внутренних органов у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС при 15-летнем наблюдении / Современные достижения фундаментальных наук в решении актуальных проблем медицины: науч.-практ. конф. и школы-семинара для молодых ученых, Астрахань, 2004 г. М., 2004. С.272274.
    53. Структура заболеваемости и причины смерти у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / М.Ф. Кіторга, І.В. Скрипник, Ю.Е. Нахаба, І.Д. Чорна // Одеськ. мед. ж. 2001. № 4. С. 8890.
    54. Логановський К.М. Систематика психічних розладів, що асоційовані з наслідками Чорнобильської катастрофи / К.М. Логановський, О.К. Напрєєнко // Междунар. конф. «Двадцать лет Чернобыльской катастрофы. Взгляд в будущее», 2426 апр. 2006 г. К., 2006. — С. 121122.
    55. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. К.: Атіка, 2006. С. 77.
    56. Почему столь большое внимание уделяется влиянию радиации на щитовидную железу? Проект «Чернобыль-Сасакава» в области здравоохранения и медицинского сотрудничества. Серия «Чернобыль-Сасакава» по радиационным наукам, 1. Фонд здравоохранения имени Сасакавы. Октябрь, 1993. 51 с.
    57. Кириллов В.Ф. Радиационная гигиена: Учебник / В.Ф. Кириллов, В.А. Книжников , И.П. Коренков. М.: Медицина, 1988. С. 45.
    58. Atteintes ultrastructurales radioinduites precoces de la thyroide de rats normaux par de doses therapeutiques et/ou diagnostiques d’iode 131 / Guiraud-Vitaux F., Feldman G., Vadrot N. et al. // Energ.-sante. 2001. 12, № 4. Р. 525526.
    59. Бандурко Л.Н. Поздние лучевые повреждения ультраструктуры С-клеток щитовидной железы / Л.Н. Бандурко, В.В. Попучиев, Р.А. Бродский // 4 Съезд по радиационным исследованиям «Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность», 20-24 ноября 2001 г.: тез. докл. Т. 1. Секц. 15. М., 2001. С. 236.
    60. Age-dependent exposure to radioactive iodine (131I) in the thyroid and total body of newborn, pubertal and adult Fischer 344 rats / Nitta Yumiko, Endo Satoru, Fugimoto Nariaki et al. // J. Radiat. Res. 2001. 42. № 2. Р. 143155.
    61. Ермакова О.В. Исследование клеточно-тканевых механизмов в щитовидной железе мышей линии СВА при сочетанном действии внешнего и внутреннего радиационного воздействия / О.В. Ермакова // 4 Съезд по радиационным исследованиям «Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность», 20-24 ноября 2001 г.: тез. докл. Т. 2. Секц. 69. М., 2001. С. 388.
    62. Шабранський О.В. Вивчення стану щитовидної залози великої рогатої худоби. Яка утримувалася в зоні відчудження Чорнобильської АЕС / О.В. Шабранський, Л.В. Яцута // Доп. Нац. АН України. 2001. № 5. С. 196199.
    63. Прядко К.А. Концентрация тироксина в крови и в ткани щитовидной железы крыс после различных доз γ-облучения / К.А. Прядко, Г.А. Горох // 4 Съезд по радиационным исследованиям «Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность», 20-24 ноября 2001 г.: тез. докл. Т. 1. Секц. 15. М., 2001. С. 165.
    64. Надольник Л.И. Влияние однократного внешнего воздействия γ-излучения на состояние тиреоидного статуса у крыс в течение года / Л.И. Надольник, З.В. Нецецкая, В.В. Виноградов // Радиац. биол. Радиоэкол. 2003. 43. № 1. С. 6570.
    65. Прядко К.А.Скорость элиминации тироксина у крыс в течение месяца после γ-облучения в дозе 10 Гр / К.А. Прядко // 4 Съезд по радиационным исследованиям «Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность», 20-24 ноября 2001 г.: тез. докл. Т. 1. Секц. 15. М., 2001. С. 47.
    66. Нецецкая З.В. Тиреоидный статус крыс в течение 6 месяцев после однократного облучения / З.В. Нецецкая, В.А. Овчинников, Л.И. Надольник // 4 Съезд по радиационным исследованиям «Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность», 20-24 ноября 2001 г.: тез. докл. Т. 1. Секц. 15. М., 2001. С. 255.
    67. Раскоша О.В. Популяционное исследование морфологического и функционального состояния щитовидной железы полевок, обитающих на радиоактивно-загрязненных территориях Республики Коми / О.В. Раскоша // 10 мол. науч. конф. «Актуальные проблемы биологии и экологии». Сыктывкар. 15-17 апреля 2003 г.: тез. докл. С., 2003. С. 183185.
    68. Раскоша О.В. Влияние малых доз радиации на функциональную активность щитовидной железы полевок, обитающих в условиях повышенной естественной радиоактивности / О.В. Раскоша, О.В. Ермакова // 3 междунар. симп. «Механизмы действия сверхмалых доз», 3-6 декабря 2002 г.: тез. докл. М., 2002. С. 128.
    69. Лужников Е.Ф. Чернобыль: патология щитовидной железы (факты и объяснения) / Е.Ф. Лужников // Мед. радиол. и радиац. безопасн. 2001. 40, № 5. С. 1625.
    70. Чебан А.К. Нестохастические тиреоидные последствия Чернобыльской катастрофы / А.К. Чебан // Международный журнал радиационной медицини, 2006. 8 (1). С. 83.
    71. Thyroid gland and radiation (20-year follow-up experience) / M. Tronko, T. Bogdanova, G. Thomas, E.D. Williams et al. // Междунар. конф. «Двадцать лет Чернобыльской катастрофы. Взгляд в будущее», 2426 апр. 2006 г., К., 2006. Т124. С. 5657.
    72. Можжухина Н.А. Зависимость изменений в щитовидной железе от вида и дозы радиационного воздействия. Обзор литературы / Н.А. Можжухина // Вестн. рентгенол. и радиол. 2004. - № 5. С. 4252.
    73. Чепурний М.І. Оцінка доз внутрішнього опромінення щитовидної залози у військовослужбовців-ліквідаторів аварії на Чорнобильскій АЕС / М.І. Чепурний, О.І. Москалець // Променева діагностика, променева терапія. 2004. № 3. С. 8689.
    74. Mettler, F.A. Jr, M.R. Williamson, H.D. Royal et al. Thyroid nodules in the population livingaround Chernobyl. J. Am. Med. Assoc. 268: 616619 (1992).
    75. Sasakava Memorial Health Foundation. A report on the 1994 Chernobyl Sasakava Project Workshop, Moscow, 1617 May 1994. Sasakava Memorial Health Foundation, Tokyo (1994).
    76. Sasakava Memorial Health Foundation. A report on the 1995 Chernobyl Sasakava Project Workshop, St. Petersburg, 78 July 1995. Sasakava Memorial Health Foundation, Tokyo (1995).
    77. Yamashita S. and Shibata Y. Chernobyl: ADecade. Proceedings of the Fifth Chernobyl S.Medical Cooperation Symposium, Kiev, 1415 October 1996. Elsevier Science B.V., Amsterdam, 1997.
    78. Kumpusalo L., Kumpusalo E., Soimakallio S. et al. Thyroid ultrasound fingings 7-years after the Chernobyl accident. Acta Radiol. 37: 904909 (1996).
    79. Inskip P.D., Hartshorne M.F., Tekkel M. et al. Thyroid nodularity and cancer among Chernobyl cleneep workers from Estonia. Radiat. Res. 147: 225235 (1997).
    80. Kesminiene A.Z., Kurtinaitis J. and Rimdeika G. The study of Chernobyl clean-up workers from Lithuania. Acta Med. Lituanica 2: 5561 (1997).
    81. Sources and Effects on Ionizing Radiation. United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. UNSCEAR 2000 Report to the General Assembly. Annex J. Exposure and effects of the Chernobyl accident. United Nations. New York, 2000.
    82. Патология щитовидной железы у мужчин-ликвидаторов аварии на ЧАЭС, обследованных в разные сроки после аварии: тенденции, выявляемые при мониторинге / Струков Е.Л., Щепинина Е.В., Куторгина Э.Г., Давыдова Н.И. [и др.] // Актуальные проблемы современной эндокринологии: Материалы 4 Всероссийского конгресса эндокринологов, Санкт-Петербург, 2001. С. 388.
    83. Дрыгина Л.Б. Общие принципы лабораторной диагностики аутоиммунного тиреоидита у мужчин-ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС. / Л.Б. Дрыгина, Н.И. Давыдова, Н.А. Алтухова, Н.А. Соколин // Междунар. науч.-практ. конф. «Цитокины. Воспаление. Иммунитет», Санкт-Петербург, 23-26 июня 2002 г. 2002. 1. № 2. С. 9495.
    84. Гридько О.М. Гіпотиреоз у осіб, що зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕЧ / О.М. Гридько // Укр. радіол. ж. 1997. № 4. С. 381383.
    85. Гридько О.М. Результати ультразвукового дослідження щитовидної залози хворих на гіпотиреоз, опроміненних внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / О.М. Гридько // Укр. радіол. ж. 1997. № 3. С. 286288.
    86. Петров В.Н. Результаты 10-летних наблюдений функционального состояния тиреоидной системы у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС / В.Н. Петров, Н.М. Петров // Пробл. ядер. мед. 1 Съезд Рос. О-ва ядер. мед., Дубна, 9-12 июня 1997: тез. докл. Дубна, 1997. С. 140.
    87. Прибылов С.А. Структура патологии щитовидной железы у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС и оперативного состава Курской АЭС / С.А. Прибылов, А.А. Степченко, Т.А. Барбашина, Т.Ю. Сироткина // Сборник работ 69 Итоговой научной сессии КГМУ и отделения медико-биологических наук Центрально-Черноземного научного центра РАМН, Курск, 2004. Ч.2. Курск, 2004. С. 105106.
    88. Тиреоидный статус участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС в отдаленные сроки после облучения / Крюкова М.Г., Сведенцов Е.П., Куликова М.М., Шерстнев С.М. // Пробл. ядер. мед. 1 Съезд Рос. О-ва ядер. мед., Дубна, 912 июня 1997: тез. докл. Дубна, 1997. С. 116.
    89. Прибылова Н.Н. Динамика тиреоидных гормонов у ликвидаторов аварии на ЧАЭС и оперативного состава КАЭС по данным радиоиммунологических исследований / Н.Н. Прибылова, В.С. Корень, Н.С. Безсонов, Б.С. Шива, Т.А. Барбашина [и др.] // Пробл. ядер. мед. 1 Съезд Рос. О-ва ядер. мед., Дубна, 912 июня 1997 г.: тез. докл. Дубна, 1997. С. 144.
    90. Гридько О.М. Результати ультразвукового дослідження щитовидної залози у хворих на вузловий зоб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС / О.М. Гридько // Лікар. справа. 1997. № 5. С. 3942.
    91. Петров В.Н. Результаты 10-летних наблюдений за функциональным состоянием тиреоидной системы у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС / В.Н. Петров, Н.М. Петров // Мед. радиол. и радиац. безопасн. 1998. 43. № 4. С. 1719.
    92. Афанасьєва Н.І. Особливості тиреоїдного гормонального гомеостазу при гіперплазії щитовидної залози у ліквидаторів наслідків аварії на ЧАЕС / Н.І. Афанасьєва // Укр. радіол. ж. 1998. № 2. С. 182185.
    93. Левитин В.Я. Краевая морфология щитовидной железы в свете последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции (ЧАЭС) (задачи и перспективы) / В.Я. Левитин, А.В. Левитин // Актуальные вопросы клинической морфологии: Сб. научных трудов. Посвящается 50-летию Рязанского государственного медицинского университета имени ак. И.П. Павлова / Рязан. гос. мед. ун-т. Рязань, 2000. С. 1018.
    94. Y. Shimizu, D.A. Piers, D.L. Preston and K. Mabu
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины