Козинець Олександр Володимирович. Проблеми корекційної педагогіки у творчій спадщині Рудольфа Генріховича Краєвського

Короткий опис

Козинець Олександр Володимирович. Проблеми корекційної педагогіки у творчій спадщині Рудольфа Генріховича Краєвського.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.03, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2015.- 226 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

КОЗИНЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 376(477)(092)

ПРОБЛЕМИ КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ РУДОЛЬФА ГЕНРІХОВИЧА КРАЄВСЬКОГО
13.00.03 – корекційна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Синьов Віктор Миколайович,
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член Національної академії педагогічних наук України

Київ — 2015
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ, ПРОФЕСІЙНА ТА ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ Р.Г. КРАЄВСЬКОГО 10
1.1. Життєвий шлях Р. Г. Краєвського 10
1.2. Науково-педагогічна діяльність Р. Г. Краєвського 28
1.3. Просвітницьке, громадське та творче життя Р. Г. Краєвського 52
Висновки до 1 розділу 65
РОЗДІЛ 2 ВНЕСОК Р.Г. КРАЄВСЬКОГО В ТЕОРІЮ ТА ПРАКТИКУ СУРДОПЕДАГОГІКИ 69
2.1 Дослідження проблеми навчання й виховання осіб з порушенням слуху у працях Р. Г. Краєвського 69
2.2. Творчий внесок Р. Г. Краєвського у дослідження міміко-жестового мовлення, дактилології та дактилографії 87
2.3. Методика слухової роботи для дітей з порушеннями слуху у працях Р. Г. Краєвського 104
Висновки до 2 розділу 116
РОЗДІЛ 3 ВНЕСОК Р. Г. КРАЄВСЬКОГО В ТЕОРІЮ ТА ПРАКТИКУ ЛОГОПЕДІЇ 121
3.1. Методологічні підходи Р. Г. Краєвського до вивчення порушень мовлення 121
3.2. Погляди Р. Г. Краєвського на проблеми порушення мовлення при розладах слуху 135
3.3. Проблема «косноязичності» у працях Р. Г. Краєвського. 142
3.4. Заїкання як психолого-медико-педагогічна проблема у працях Р. Г. Краєвського 150
Висновки до 3 розділу 166
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172
ДОДАТКИ 191
ВСТУП
Актуальність теми. Процес становлення та розбудови сучасної української освіти неможливий без урахування вже напрацьованого вітчизняного педагогічного досвіду. Політичні, соціальні та економічні процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють зміни в системі національної освіти, зокрема у спеціальній педагогіці. Вони пов’язані з необхідністю осмислення минулого, об’єктивною оцінкою історичних умов розвитку, вивченням науково-педагогічних поглядів, концепцій, теорій та практичного досвіду вчених минулих років. Особливий інтерес викликає науково-методична, організаційна й громадська діяльність окремих вітчизняних педагогів-дефектологів, зокрема, радянських часів.
Звернення до повоєнного період після Другої світової війни значною мірою обумовлене тим, що в той час відбувався інтенсивний пошук та розвиток оригінальних теоретичних і методичних засад підготовки корекційних педагогів, розроблялися нові вітчизняні методи й методики роботи в галузі корекційної освіти.
Реформування національної системи спеціальної освіти на демократичних засадах, оновлення її змісту та структури сприяє тому, що упродовж останніх десятиліть в Україні активно досліджуються питання внеску у розвиток дефектологічної науки вітчизняних учених. Зокрема, завдяки науковим дослідженням В. В. Барка, Віт. І. Бондаря [76], В. А. Гладуша [92], Е. П. Грози [104], В. В. Золотоверх [128], Н. В. Єфіменко [123], В. В. Кобильченка, С. І. Корнєва [133], О. В. Костянтинів, Н. О. Климко [133], С. І. Корнєва [133], Л. Г. Кулик [154], О. М. Таранченко [202], О. М. Потапенко [179], Т. П. Свиридюк, М. О. Супруна [199], С. В. Федоренко [214], В. М. Шевченка [222], О. Е. Шевченко [224] та інших висвітлюється історія становлення та розвитку української дефектології, відкриваються імена та наукова діяльність українських учених в цій галузі – А. М. Гольдберг, І. Г. Єременка, Н. Ф. Засенко, Г. М. Мерсіянової, І. С. Моргуліса, І. О. Сікорського [133], І. П. Соколянського, О. Й. Теплицької, К. М. Турчинської, О. М. Щербини [154], М. Д. Ярмаченка [229] та інших.
Інтерес до спадщини науковців минулого пов’язаний із прагненням дослідників знайти на попередніх етапах розвитку витоки провідних наукових ідей сучасності, з потребою переглянути і переоцінити їх у світлі «Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст.», простежити ґенезис основних проблем корекційної педагогіки, зберегти корисний досвід.
Особливе місце серед провідних діячів дефектологічної освіти й науки ХХ ст. належить українському лікарю, викладачу та вченому Рудольфу Генріховичу Краєвському (1897-1980), діяльність якого стала помітним внеском у розвиток вітчизняної сурдопедагогіки та логопедії.
Попри наявність поодиноких посилань на наукові праці ученого (Т. Л. Берник, О. С. Горлачов [100], К. О. Глушенко [93], В. В. Золотоверх [128], Н. О. Климко [132], С. В. Кульбіда [159], О. М. Потапенко [179], О. М. Тищенко [202] та інші), цілісного дослідження життєвого шляху, громадської та наукової діяльності, оригінальних психолого-педагогічних ідей Р. Г. Краєвського поки що немає. Тому актуальність та недостатня розробленість проблеми, її значущість для сучасної теорії і практики навчання та виховання дітей з порушенням слуху та мовлення зумовили вибір теми нашого дослідження, а саме: «Проблеми корекційної педагогіки у творчій спадщині Р. Г. Краєвського».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова і є складовою наукового напряму «Зміст освіти, форми, методи і засоби підготовки вчителів».
Тема дисертації затверджена Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 8 від 27 березня 2014 року), узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 29 квітня 2014 року).
Мета дослідження полягає у здійсненні цілісного історико-педагогічного аналізу та визначенні можливості впровадження в практику сучасної національної системи спеціальної освіти наукового внеску Р. Г. Краєвського.
Відповідно до зазначеної мети, виокремлено такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати життєвий і творчий шлях та провідні чинники у становленні особистості Р. Г. Краєвського як науковця; дослідити витоки його громадської та просвітницької діяльності.
2. Здійснити періодизацію життєвого й творчого шляху Р. Г. Краєвського.
3. Визначити та розкрити основні науково-методичні ідеї Р. Г. Краєвського, показати їхнє значення для сучасної теорії та практики навчання й виховання осіб з порушеннями слуху та мовлення.
4. Узагальнити внесок Р. Г. Краєвського у становлення системи корекційної освіти в Україні.
Об’єкт дослідження – історія української дефектології.
Предмет дослідження – проблеми сурдопедагогіки та логопедії у творчій спадщині Р. Г. Краєвського.
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення про зв’язок історичних досліджень із сучасністю (С. Д. Бабишин, О. Р. Мазуркевич, О. В. Сухомлинська, М. Д. Ярмаченко та ін.), роль особистості в розвитку науки (І. Д. Бех, А. М. Бойко, Віт. І. Бондар, І. А. Зязюн, Н. Г. Ничкало та ін.); теорія про соціально-історичну зумовленість та корекційну спрямованість освіти осіб з порушеннями психофізичного розвитку (Віт. І. Бондар, І. Г. Єременко, С. П. Миронова, В. М. Синьов, Є. П. Синьова, М. О. Супрун, В. В. Тарасун, Л. І. Фомічова, О. П. Хохліна, А. Г. Шевцов, М. К. Шеремет та ін.); вчення про причини виникнення порушень мовлення, їх профілактику, методи корекції, особливості й можливості розвитку осіб з вадами слуху та мовлення (Л. С. Журавльова, С. Ю. Конопляста, Є. Ф. Соботович, В. В. Тарасун, Л. І. Трофименко, Л. І. Фомічова, М. К. Шеремет та ін.); методологія дослідження історії корекційної освіти в Україні (В. В. Барко, Т. Л. Берник, Віт. І. Бондар, В. А. Гладуш, Н. В. Єфіменко, В. В. Золотоверх, Н. О. Климко, С. І. Корнєв, Л. Г. Кулик, О. М. Потапенко, М. О. Супрун, С. В. Федоренко, О. Е. Шевченко, М. Д. Ярмаченко та ін.).
Методи дослідження:
– теоретичний аналіз, синтез, класифікація й узагальнення відомостей і фактів із наукових, методичних та архівних джерел, які сприяли вивченню творчого доробку Р. Г. Краєвського з позицій історії, теорії та практики;
– пошуково-бібліографічний: вивчення архівних фондів, описів, бібліотечних каталогів та видань, за допомогою яких досліджувалася науково-просвітницька діяльність Р. Г. Краєвського;
– біографічний, хронологічний, порівняльно-зіставний методи, що дали змогу розглянути діяльність Р. Г. Краєвського в динаміці та часовій послідовності, знайти підстави для з’ясування виникнення та втілення логопедичних та сурдопедагогічних ідей вченого і співвіднести відомості й факти, пов’язані з Р. Г. Краєвським, із різних дослідницьких джерел;
– системно-структурний – систематизація та класифікація розрізненої у часі науково-педагогічної інформації про Р. Г. Краєвського;
– метод періодизації дозволив співвіднести зміст діяльності Р. Г. Краєвського з характерними для того періоду розвитку логопедії та сурдопедагогіки рисами й подіями;
– метод актуалізації історичного досвіду дав можливість визначити цінність особистості Р. Г. Краєвського та його надбань для теорії та практики сучасної корекційної освіти;
– емпіричні методи: анкетування, інтерв’ю, бесіда, зіставлення незалежних характеристик, що дали можливість з’ясувати особистісні риси Р. Г. Краєвського як людини, вченого та викладача.
Основні джерела дослідження становлять різні за характером та змістом матеріали – архівні документи Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (фонд 34), періодичні видання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; архівні документи Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (фонд 1321); Центрального державного архіву вищих органів влади та органів державного управління України (фонд 166); Державного архіву міста Києва (Фонд Р-346); історична, медична, психологічна та педагогічна література; матеріали періодичних видань, Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій. Значну групу джерел становлять праці Р. Г. Краєвського – наукові статті, доповіді, рецензії, навчальні посібники, рукописні матеріали, а також публікації про нього.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– вперше в узагальненому й систематизованому вигляді розкрито сутність психолого-педагогічних ідей Р. Г. Краєвського; виділено та охарактеризовано етапи науково-педагогічної діяльності вченого; показано значущість наукового доробку Р. Г. Краєвського для сучасної теорії та практики з питань розвитку міміко-жестового мовлення, використання залишкового слуху особами з вадами слуху, підготовки кадрів у галузі корекційної освіти, розробки класифікації мовленнєвих порушень, корекції та профілактики заїкання;
– у науковий обіг уперше введено документи, рукописи та архівні матеріали, які характеризують Р. Г. Краєвського як людину, вченого, педагога;
– уточнено біографічні дані Р. Г. Краєвського;
– доповнено дані з історії вітчизняної дефектології, зокрема, з питань підготовки вчителів-логопедів в Україні в повоєнні роки, розробки наукових посібників та підручників, спеціальних технічних пристроїв для проведення корекційної роботи;
– набули подальшого розвитку критерії, за якими було здійснено періодизацію життєвого й творчого шляху Р. Г. Краєвського.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що отримані результати можуть використовуватися в подальших історико-педагогічних дослідженнях для удосконалення змісту навчальних курсів з історії корекційної педагогіки, логопедії та сурдопедагогіки; у роботі наукових студентських гуртків; при написанні підручників, науково-методичних та навчальних посібників і програм з історії корекційної педагогіки; для розробки спецсемінарів та спецкурсів дефектологічних дисциплін у системі вищої педагогічної освіти. Низку наукових проблем, які досліджував Р. Г. Краєвський, можна використати як тематику для курсових, дипломних та магістерських робіт.
Результати проведеного дослідження були реалізовані при розробці змісту навчальних дисциплін «Спеціальна педагогіка з історією», «Вступ до спеціальності. «Корекційна освіта і педагогічна деонтологія»», «Логопедія» Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка про впровадження № 298/14 від 24.09.14); «Спеціальна педагогіка з історією», «Логопедія», «Основи корекційної роботи», спецкурсів і спецсемінарів з логопедії, спеціальної педагогіки та психології психолого-педагогічного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка про впровадження №4884/01-55/19 від 25.11.2014).
Особистий внесок автора в праці, написаній у співавторстві з Л. Г. Чепурною «Рудольф Генріхович Краєвський: особистість, педагог, вчений-дефектолог», полягає в зборі архівного матеріалу, його систематизації та аналізу з позицій сучасної сурдопедагогіки та логопедії.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася шляхом доповідей та публікацій на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях:
– Міжнародних: «Актуальні проблеми гуманітарних наук у дослідженнях молодих науковців» (Київ, 2012); «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2013); «Инновационный потенциал научно-исследовательской работы аспирантов» (Росія, Москва, 2013); «Инновационные технологии в социальной работе и образовании» (Росія, Ставрополь, 2014); «Актуальні проблеми логопедії» (Київ, 2014);
– Всеукраїнських: «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2013); «Наукові пошуки: актуальні проблеми теорії і практики» (Київ, 2014), звітних наукових конференціях НПУ імені М. П. Драгоманова (2013, 2014).
Публікації. Зміст і результати дослідження відображено у 14 публікаціях з теми дисертаційного дослідження, серед яких 1 – у співавторстві. З них 8 – у наукових фахових виданнях України, 1 публікація – в іноземному фаховому виданні.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок, з них 171 – основний текст. Список використаних джерел охоплює 232 позиції.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Аналіз наукової, творчої та просвітницької діяльності Р. Г. Краєвського показав непересічність цієї постаті, його вагомий вплив на становлення й розвиток спеціальної освіти в Україні на різних етапах розбудови нашої держави та дозволив зробити наступні висновки:
1. Уперше в історії вітчизняної дефектології досліджено та проаналізовано біографічний, життєвий і творчий шлях Р. Г. Краєвського через наявні архівні документи, літературні джерела, наукові рукописи, особисті речі, надані його родиною, та шляхом анкетування його колег, друзів, учнів і студентів, а також соціально-політичні умови, які впливали на становлення особистості Р. Г. Краєвського.
2. Визначено й обґрунтовано чотири періоди науково-педагогічної й творчої діяльності Р. Г. Краєвського:
І період – здобуття освіти та формування медико-педагогічної професійно-особистісної спрямованості (1910–1929 рр.);
ІІ період – набуття практичного досвіду як дефектолога широкого профілю (1930–1944 рр.);
ІІІ період – професійно-педагогічного самовизначення, вдосконалення теоретико-методологічної й науково-педагогічної компетентності (1945–1962 рр.);
IV період – узагальнення науково-методичних здобутків, просвітницької діяльності, виховання послідовників (1963–1980 рр.).
3. Окреслено основні науково-методичні ідеї Р. Г. Краєвського, суттєві для сучасної вітчизняної дефектології. Зокрема, внесок ученого в теорію та практику сурдопедагогіки стосується проблем дактилології та дактилографії, лексики та семантики міміко-жестового мовлення, авторської методики розвитку усного мовлення дітей з вадами слуху, розробки спеціальних технічних приладів для покращення корекційної роботи з особами з вадами слуху, видання посібника «Мова жестів глухих». Внесок Р. Г. Краєвського в теорію та практику логопедії стосується плідного вивчення теоретичних проблем алалії, афазії та заїкання, уточнення понятійного апарату стосовно зазначених мовленнєвих порушень, розробки педагогічних рекомендацій щодо їхньої корекції. Значимою для сьогодення залишається авторська класифікація мовленнєвих порушень, а також перший навчальний посібник з логопедії українською мовою, написаний ученим – «Порушення мови та їх усунення».
4. Встановлено, що цінним здобутком вітчизняної корекційної освіти стали розроблені Р. Г. Краєвським перші навчальні програми вищих навчальних закладів освіти з курсів «Логопедія», «Основи дефектології», «Методика ручної праці» та інших. Охарактеризовано Р. Г. Краєвського як активного суспільного діяча.
5. Доведено актуальність основних наукових поглядів Р. Г. Краєвського, аргументовано їхню важливість для сучасної національної системи спеціальної освіти України, що дає можливість стверджувати, що Р. Г. Краєвський залишив значну творчу й наукову спадщину, наповнену глибокими думками, новаторськими ідеями, ґрунтовними висновками. Життєва активність, відданість ідеї, цілеспрямованість та професійність дозволили Р. Г. Краєвському стати провідним ученим та забезпечили йому визнання як провідного спеціаліста в галузі логопедії та сурдопедагогіки в Україні й Росії у радянський період.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів науково-педагогічної спадщини Р. Г. Краєвського, оскільки залишаються невивченими російські та польські архіви, де певний проміжок часу навчався, працював та мешкав Р. Г. Краєвський. Серед перспективних напрямків для подальших досліджень можна назвати: внесок Р. Г. Краєвського в загальну педагогіку, вивчення та пошук технічних винаходів ученого, дослідження, аналіз та публікація рукописів лекцій ученого, «Дефектологічного словника» тощо.