Пацалюк Ірина Іванівна. Формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва

Короткий опис

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису

ПАЦАЛЮК Ірина Іванівна
УДК 37.032 + 7.011

фОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

13.00.07 теорія та методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент апн україни, Кравець Володимир Петрович

Тернопіль 2008

Зміст
ВСТУП........................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЦТВА.. 11
1.1. Естетичні смаки як духовно-функціональні властивості
молодших школярів............................................................................. 11
1.2. Роль образотворчого мистецтва у формуванні естетичних
смаків молодших школярів.......................................................... 34
Висновки з першого розділу....................................................... 54
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ
ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 56
2.1. Критерії, показники та рівні сформованості естетичних
смаків молодших школярів.......................................................... 56
2.2. Стан сучасної практики формування естетичних смаків
молодших школярів у процесі вивчення
образотворчого мистецтва........................................................... 97
Висновки з другого розділу ....................................................... 114
РОЗДІЛ 3. Педагогічні умови ефективного формування
естетичних смаків молодших школярів у процесі
вивчення образотворчого мистецтва..................... 116
3.1. Обґрунтування педагогічних умов ефективного формування
естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення
образотворчого мистецтва........................................................... 116
3.2. Зміст, організація та результати формувального експерименту ... 145
Висновки з третього розділу........................................................ 177

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................... 180

ДОДАТКИ..................................................................................................... 183

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 202

ВСТУП
На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливої гостроти набувають питання формування естетичної культури особистості, її вміння сприймати, цінувати і примножувати матеріальні та духовні цінності, які за своїм змістом і спрямованістю стверджують ідеї добра і краси. Важливим компонентом естетичної культури є естетичний смак, тому успішне вирішення питань його формування має велике значення як для особистісного розвитку, так і для зміцнення ролі естетичних цінностей як носіїв культурних традицій.
З погляду сучасної педагогічної теорії та практики питання формування в молодших школярів естетичних смаків є актуальним і пов'язане з подальшим пошуком шляхів, які б утверджували в житті дітей духовні цінності, збагачували їх зміст та функціональну активність. Естетичні смаки за своєю суттю це інтегруючі властивості людини, в яких поєднуються емоційні та інтелектуальні сили. Їх виразником є оцінна і творча діяльність, тобто особистісне відображення прекрасного в дійсності та мистецтві. Досвід наукових досліджень (Д. Джола, А. Щербо, Л. Коваль та ін.) підтверджує, що естетичні смаки молодших школярів знаходяться на початковій стадії формування. У цьому віці інтенсивно формуються як оцінні здібності дитини сприйняття, відчуття, так і творчі уява, фантазія, одночасно розширюються знання дітей про прекрасне. Разом з тим, естетичні смаки учнів початкових класів набувають ознак системності. На відміну від дітей дошкільного віку, вони прагнуть не спонтанно реагувати на естетичні вияви навколишнього середовища, а знаходити між ними спільне, характерне, типове. У них з’являються власні поняття та уявлення про прекрасне, улюблені твори мистецтва.
У вирішенні питань формування естетичних смаків молодших школярів важливого значення набуває образотворче мистецтво, оскільки цей вид мистецтва є особливою формою вираження естетичного ставлення людини до дійсності. Завдяки своїм особливостям, образотворче мистецтво спроможне впливати на естетичні смаки, збагачувати їх зміст, розвивати функціональну активність.
Висвітлені в науковій літературі положення забезпечили можливість схарактеризувати естетичні смаки як філософську, культурологічну та особистісну категорію, а також виділити можливості образотворчого мистецтва у їх формуванні.
Ураховуючи теоретичні здобутки та положення, що знайшли осмислення в працях учених у галузі філософії, культурології, психології та педагогіки, виділено такі напрями наукового пошуку: теоретико-методологічні засади розвитку естетичної освіти та виховання (А.Бойко, В.Бутенко, О.Дем'янчук, В.Кремень, О.Рудницька, В.Сухомлинський, К.Ушинський, Г.Шевченко, О.Щолокова); психологічні аспекти проблеми формування естетичних смаків: художньо-образне мислення, уява, здібності, творчість у дитячому віці (Л.Виготський, Г.Костюк), сприймання простору, художніх творів молодшими школярами (Б.Ананьєв, О.Бартніков, Н.Савчук), естетичне ставлення дітей до творів живопису (О.Сисоєва), дитячий малюнок і розвиток уяви (В.Цимбулов); педагогіка та методика формування в дітей та молоді естетичної культури у процесі вивчення мистецтва і літератури (Т.Антоненко, Л. Бутенко, М. Волос, Н.Вітковська, О.Глузман, І.Гриценко, С.Жупанин, В.Ірклієнко, С.Мельничук та ін.), формування художніх, музичних, літературних естетичних смаків в учнівської та студентської молоді (В.Баєвський, О.Берестенко, Л.Гончаренко, Л.Горюнова, С.Долуханов, В.Дряпіка, О.Ігнатович, Н.Калашник та ін.), естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами образотворчого мистецтва, народознавства, народних звичаїв та обрядів (Т.Агапова, Є.Антонович, Є.Бєлкіна, І. Демченко, С.Коновець, В.Лихвар, Л.Любарська та ін.).
Результати сучасних наукових досліджень сприяють глибокому розумінню проблеми формування в дітей та молоді естетичних смаків, переконують у необхідності її подальшого вивчення та успішного розв'язання в умовах сучасної шкільної практики. Проте в сучасній теорії та практиці формування естетичних смаків учнів засобами образотворчого мистецтва в початковій школі існує низка суперечностей, а саме: між розумінням соціальної ролі естетичних смаків та недостатнім обґрунтуванням педагогічних умов їх формування в молодшому шкільному віці; між виявом широких естетико-виховних можливостей образотворчого мистецтва та їх неефективним використанням у практиці формування естетичних смаків учнів початкових класів; між епізодичним зверненням учителів початкової школи до проблеми формування естетичних смаків учнів та необхідністю реалізації системного підходу до її вирішення. Без належної відповіді залишаються також питання про сутність та структуру естетичних смаків молодших школярів, критерії та показники сформованості естетичних смаків учнів 1-4 класів, педагогічні умови формування естетичних смаків учнів у процесі вивчення образотворчого мистецтва в початковій школі.
Актуальність зазначеної проблеми, її недостатнє висвітлення в науковій літературі, необхідність обґрунтування теоретичних і методичних засад ефективного вирішення в школі зумовили вибір теми нашого дослідження Формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної програми Тернопільського національного педагогічного університету імені володимира Гнатюка Новітні технології співпраці родини і школи у вихованні молодших школярів” (держреєстраційний № 0101U003633), затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 6 від 24.02.1998 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол
№ 7 від 2.11. 1999 р.)
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва.
Відповідно до поставленої мети передбачено виконання таких завдань:
1. На основі аналізу наукової літератури визначити сутність, складові естетичного смаку молодших школярів та можливості образотворчого мистецтва у його формуванні.
2. Конкретизувати критерії та показники для встановлення рівнів сформованості естетичних смаків молодших школярів.
3. Проаналізувати стан сучасної практики формування естетичних смаків у процесі вивчення образотворчого мистецтва.
4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, які необхідно створити для формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва.
Об'єктом дослідження є естетичне виховання учнів початкової школи засобами мистецтва, а предметом педагогічні умови формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва.
Методологічною основою дослідження є науково-філософські положення про особистість та її виховання; соціокультурну та психологічну зумовленість естетичних смаків; роль та функції образотворчого мистецтва в естетичному освоєнні дійсності, формуванні естетичної свідомості та активності людини; освітньо-виховну діяльність вчителя, спрямовану на системне вирішення питань формування естетичних смаків учнів засобами мистецтва. У процесі дослідження важливе значення мають положення Національної доктрини розвитку освіти, Концепції національного виховання, Концепції художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, Комплексної програми художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Теоретичною основою дослідження слугували наукові праці вчених у галузі філософії (І.Зязюн, В.Кремень), естетики (Д. Джола, А. Щербо, О. Наконечна), культурології (В.Скуратівський, А.Чебикін), загальної педагогіки (В. Кравець, А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський, М. Фіцула, М.Ярмаченко), теорії та методики естетичного виховання (В.Бутенко, В.Дряпіка, Н.Калашник, Н.Миропольська, М.Стельмахович, Г.Шевченко), методики викладання образотворчого мистецтва (Є.Антонович, С.Коновець, Л.Красовська, Л.Любарська, О.Рудницька).
Відповідно до поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні аналіз наукової літератури для з’ясування сутності та умов формування естетичних смаків дітей засобами мистецтва, порівняння, узагальнення та систематизація теоретичних даних з метою конкретизації критеріїв сформованості естетичних смаків та визначення відповідних педагогічних умов ефективного використання образотворчого мистецтва в естетичному вихованні молодших школярів; емпіричні педагогічні спостереження, анкетування, тестування вчителів і учнів, вивчення результатів художньо-творчої діяльності молодших школярів на заняттях образотворчого мистецтва для аналізу сучасного стану практики формування естетичних смаків учнів у процесі вивчення образотворчого мистецтва; формувальний експеримент, спрямований на вивчення та перевірку ефективності педагогічних умов; статистичні збір та обробка експериментальних даних з метою визначення стану та динаміки рівнів сформованості естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва.
Дослідження проблеми здійснювалось протягом 1999-2008 рр. у три етапи:
На першому етапі (1999-2001) проаналізовано наукову літературу з проблеми, визначено вихідні положення дослідження, його предмет, об'єкт, мету, завдання, здійснено теоретичне обґрунтування сутності та структури естетичного смаку учнів, з’ясовано можливості образотворчого мистецтва в естетичному вихованні молодших школярів.
На другому етапі дослідження (2002-2004) здійснено констатувальний експеримент у початкових класах з метою визначення стану сформованості естетичних смаків учнів та ефективності використання образотворчого мистецтва як засобу естетичного виховання молодших школярів.
На третьому етапі (2005-2008) теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва, здійснено аналіз результатів дослідження, узагальнено та опрацьовано експериментальні дані, сформульовано висновки, укладено методичні рекомендації, оформлено результати наукового пошуку та впроваджено їх у практику роботи загальноосвітніх шкіл.
Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі загальноосвітніх шкіл № 4, 5, 6, 9, 10, 24 м. Тернополя. Програма експерименту охоплювала 486 учнів та 68 учителів початкової школи.
Наукова новизна і теоретичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що вперше:
- обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва, який передбачає реалізацію системного підходу до визначення основних компонентів цього процесу, оволодіння ціннісним змістом образотворчого мистецтва і способами естетичної діяльності, розвиток умінь адекватно виявляти власні естетичні смаки під час вивчення образотворчого мистецтва;
- конкретизовано критерії та показники рівнів сформованості естетичних смаків учнів 1-4 класів у процесі вивчення образотворчого мистецтва, а саме: функціонування естетичних смаків (мозаїчне, логічне, цільове), вияв естетичних смаків (емоційний, інтелектуальний, діяльнісний), звернення учнів до естетичних смаків (епізодичне, послідовне, систематичне).
Дістали подальшого розвитку положення про потенційні можливості образотворчого мистецтва (ціннісно-орієнтаційні, комунікативно-психологічні, інформаційно-пізнавальні, організаційно-діяльнісні) у формуванні естетичних смаків молодших школярів; сутність естетичних смаків та особливості їх формування в учнів молодшого шкільного віку в процесі вивчення образотворчого мистецтва. Схарактеризовано естетичний смак як соціально-історичну, культурологічну та педагогічну категорії; обґрунтовано доцільність реалізації системного підходу щодо педагогічного забезпечення процесу формування естетичних смаків.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено програму реалізації педагогічних умов формування естетичних смаків у процесі вивчення образотворчого мистецтва; методичні матеріали і рекомендації для вчителів початкової школи з питань формування естетичних смаків учнів, а також підготовлено методичний посібник Формування естетичних смаків молодших школярів засобами образотворчого мистецтва”. Основні положення, висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи І ступеня ученими-педагогами та методистами під час подальшого вдосконалення змісту та методики виховного процесу, навчальних занять з образотворчого мистецтва, гурткової роботи в початковій школі, викладачами вищих навчальних закладів та післядипломної педагогічної освіти в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів та підвищення їх професійної майстерності.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл № 4, 5, 6, 9, 10, 24 м. Тернополя (довідка № 519/06 від 04.04.2008 р.), загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с.Тудорів Гусятинського району Тернопільської області (довідка № 27 від 17.03.2008 р.), загальноосвітньої школи с. В. Боровиця Білогірського району Хмельницької області (довідка № 28 від 28.03.2008 р.), загальноосвітньої початкової школи с. Плинники Перемишлянського району Львівської області (довідка № 26 від 03.04.2008 р.), факультету підготовки вчителів початкових класів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 327-33/03 від 04.04.2008 р.). Матеріали та методичні рекомендації дослідження використовувались на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкової школи та образотворчого мистецтва в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідки № 01/247 від 27.03.2008 р.), Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/656 від 28.03.2008 р.).
Апробація результатів дослідження здійснювалась на всеукраїнських науково-практичних конференціях Українська система виховання: проблеми, перспективи” (Івано-Франківськ, 1999), Мистецька та дизайнерська освіта в Україні та шляхи її інтеграції у Європейський простір: досвід, проблеми, перспективи” (Івано-Франківськ, 1999), Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка” (Київ, 2001), Початкова освіта в умовах переходу до 12-річної школи” (Тернопіль, 2001). Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у Європейському контексті” (Херсон, 2004), Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці” (Івано-Франківськ, 2005), Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів засобами дисциплін гуманітарного циклу” (Херсон, 2005), Актуальні проблеми педагогіки та психології вищої технічної освіти” (Херсон, 2008), звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2000-2008), засіданнях кафедр педагогіки та образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну і методики їх викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2004-2008).
Публікації. Результати науково-дослідницької роботи, основні положення, висновки відображено у 10 одноосібних наукових та науково-методичних працях; методичному посібнику, 7 статтях у фахових виданнях з педагогіки, а також 2 збірниках науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 11 додатків на 19 сторінках та списку використаних джерел (251). Робота містить 9 рисунків та 16 таблиць. Обсяг основного тексту 182 сторінки. Загальний обсяг роботи 226 сторінок.

Список літератури

Загальні висновки
1. Естетичні смаки мають соціальне, культурологічне та освітньо-виховне значення; сприяють вирішенню актуальних проблем соціокультурних відносин, зміцнюють роль та функції естетичних цінностей в процесі спілкування, навчання, праці, відпочинку, творчості; спонукають до активного користування здобутками художньої культури минулого і сьогодення, подальшого освоєння дійсності за законами краси, знаходження особливих форм та способів передачі прекрасного в творах мистецтва; впливають на розвиток духовних, психологічних, комунікативних та креативних якостей особистості.
2. Естетичні смаки як соціально-історична, культурологічна та особистісна категорія відображають духовно-функціональні властивості, які забезпечують встановлення плідного діалогу з прекрасним у дійсності та мистецтві. За своєю структурою у молодшому шкільному віці вони мають декілька складових: емоційну, інтелектуальну та діяльнісну. Це відкриває перед учнями можливості для глибокого сприймання, оцінки, творчого осмислення та примноження естетичних цінностей у повсякденному житті та мистецтві.
3. Роль образотворчого мистецтва як чинника естетико-виховного впливу на особистість полягає у стимулюванні художнього пізнання, розвитку образотворчості та формуванні найважливіших форм естетичної свідомості (почуттів, мислення, уяви, фантазії, ідеалів, смаків, потреб та інтересів) завдяки ціннісно-орієнтаційним, комунікативно-психологічним, інформаційно-пізнавальним, організаційно-діяльнісним можливостям цього виду мистецтва.
4. Гносеологічний, психологічний та системний підходи є основою для діагностування стану сформованості естетичних смаків і конкретизації їх критеріїв та показників: функціонування естетичних смаків (мозаїчне, логічне, цільове), вияв естетичних смаків (емоційний, інтелектуальний, діяльнісний), звернення учнів до естетичних смаків (епізодичне, послідовне, систематичне), а також рівнів сформованості естетичних смаків учнів (високий, середній, низький). Значна частина молодших школярів (за матеріалами констатувального експерименту) має низькі показники сформованості естетичних смаків, для яких характерне мозаїчне функціонування, емоційний вияв та епізодичний характер використання у повсякденному житті, навчанні, праці, ігровій діяльності та творчості.
5. Сучасна практика формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва налічує ряд проблем, а саме: сприйняття вчителями початкової школи вказаної проблеми як другорядної, обмежене розуміння її мети та завдань, можливостей образотворчого мистецтва у цьому процесі, повна або часткова неготовність педагогів вирішувати аналізовану проблему.
6. Інтерпретація педагогічного забезпечення процесу формування естетичних смаків молодших школярів під час вивчення образотворчого мистецтва на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії і практики є суперечливою за своїм змістом: як один із важливих напрямів соціокультурної діяльності школи, сімї, закладів культури; як вияв професійної майстерності вчителя початкових класів; як освітньо-виховна система, що передбачає послідовне вирішення питань ціннісно-орієнтаційного, інформаційного, методичного та організаційного змісту. Суттєвою перевагою освітньо-виховної системи, що покликана обслуговувати як зовнішні, так і внутрішні аспекти самоорганізації естетичних смаків, створювати умови для здобуття учнями необхідного естетичного досвіду та виявлення відповідної активності під час встановлення духовно-практичних зв’язків з прекрасним у дійсності та мистецтві є впровадження педагогічних умов, що забезпечують можливість враховувати особливості та характерні ознаки естетичних смаків молодших школярів.
7. Формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва є найбільш ефективним при дотриманні наступних педагогічних умов: системного підходу щодо мети, завдань, напрямів та етапів формування естетичних смаків учнів у процесі вивчення образотворчого мистецтва; ознайомлення учнів із соціальним, художнім та естетичним змістом образотворчого мистецтва як одного з об’єктів естетичних смаків; оволодіння учнями емоційними, інтелектуальними, діяльнісними способами естетичної активності, необхідними для самоорганізації естетичних смаків; набуття школярами досвіду використання естетичних смаків у процесі сприймання, оцінювання, інтерпретації та виготовлення художніх творів.
Дослідження підтверджує багатоаспектність означеної проблеми і передбачає подальший науково-педагогічний пошук, пов'язаний із взаємодією початкової школи та сім’ї у формуванні естетичних смаків учнів засобами комплексного використання різних видів мистецтва.