Патогенетичне обґрунтування застосування адгезивної техніки шинування при неускладнених односторонніх переломах нижньої щелепи : Патогенетическое обоснование применения адгезивной техники шинирование при неосложненных односторонних переломах нижней челюсти

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Гаврілов Володимир Олексійович

УДК 616.716.1-001.5:616-089.844

Патогенетичне обґрунтування застосування адгезивної техніки шинування при неускладнених односторонніх переломах нижньої щелепи

14.03.04 - патологічна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
біологічних наук

Науковий керівник:

Силенко Юрій Іванович,
доктор медичних наук, професор

Примірник ідентичний всім існуючим.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Д 29.600.02 доц. В.М. Шанько

спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 доц. В.М. Шанько

Луганськ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ОДИНИЦЬ..

4

ВСТУП....

6

РОЗДІЛ 1.

Епідеміологія, патогенез, особливості лікування пацієнтів з переломами нижньої щелепи (огляд літератури)...

13

1.1.

Епідеміологія переломів нижньої щелепи в структурі стоматологічних захворювань..

13

1.2.

Роль імунних, метаболічних, гемодинамічних, мікробіологічних змін в патогенезі ускладнень переломів нижньої щелепи ..

15

1.3.

Особливості комплексного диференційованого індивідуального лікування хворих з переломами нижньої щелепи

27

РОЗДІЛ 2.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ....

34

2.1.

Загальна характеристика обстежених осіб...

34

2.2.

Методи досліджень та статистична обробка одержаних результатів...

36

РОЗДІЛ 3.

Стан клітинної ланки імунітету у пацієнтів з переломами нижньої щелепи, яких лікували з використанням шинуючих конструкцій з дроту, адгезивної техніки шинування та екстракту шабельника.

42

3.1.

Стан клітинної ланки імунітету в пацієнтів, яких лікували з використанням шинуючих конструкцій...

42

3.2.

Стан клітинної ланки імунітету в пацієнтів, яких лікували з використанням адгезивної техніки

47

3.3

Стан клітинної ланки імунітету в пацієнтів, яких лікували з використанням з використанням шинуючих конструкцій, адгезивної техніки та екстракту шабельника.

51

РОЗДІЛ 4.

Стан гуморальної ланки імунітету у пацієнтів з переломами нижньої щелепи, яких лікували з використанням шинуючих конструкцій з дроту, адгезивної техніки шинування та екстракту шабельника

58

4.1.

Стан гуморальної ланки імунітету в пацієнтів, яких лікували з використанням шинуючих конструкцій

58

4.2.

Стан гуморальної ланки імунітету в пацієнтів, яких лікували з використанням адгезивної техніки.

64

4.3.

Стан гуморальної ланки імунітету в пацієнтів, яких лікували з використанням з використанням шинуючих конструкцій, адгезивної техніки та екстракту шабельника.........................................................................

69

РОЗДІЛ 5

Метаболічні показники пацієнтів з переломами нижньої щелепи, яких лікували з використанням шинуючих конструкцій з дроту, адгезивної техніки шинування та екстракту шабельника.

77

5.1.

Метаболічні показники пацієнтів контрольної групи.

77

5.2.

Метаболічні показники пацієнтів основної групи..

82

5.3.

Метаболічні показники пацієнтів дослідних груп..

87

РОЗДІЛ 6

Клінічна ефективність використання шинуючих конструкцій з дроту, адгезивної техніки шинування та екстракту шабельника в лікуванні пацієнтів з переломами нижньої щелепи..................

94

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

107

ВИСНОВКИ....

116

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ....

118

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

119

ВСТУП

Ротова порожнина, як один з біотопів тіла людини, характеризується широким видовим спектром автохтонних мікроорганізмів з їх відносно високою колонізацією слизових оболонок та пародонту [7, 11, 50]. Травмування м’яких тканин та кісток лицевого черепа, особливо відкриті переломи, супроводжується масивним інфікуванням ран, що негативно впливає на саногенез травми, а також є причиною частого розвитку гнійно-запальних ускладнень [16, 21, 53]. Поєднання травми та інфекційного процесу обумовлює формування «порочного кола», що супроводжується вираженими змінами імунних, метаболічних, гемодинамічних та інших показників [19, 34, 46]. Безсумнівно, що усунення або зниження даних порушень буде сприяти прискоренню репарації травмованих тканин та швидкому одужанню. Велике значення для неускладненого та прискореного загоєння травм має вибір атравматичних способів іммобілізації переломів, а також використання фармакологічних препаратів з репаративним ефектом [22, 51, 96, 141]. Розробка та оптимальне поєднання таких способів лікування переломів нижньої щелепи (ПНЩ) є актуальним завданням хірургічної стоматології.
Актуальність теми. Частка пацієнтів з щелепно-лицевими травмами в стоматологічних стаціонарах складає 30-40 % [29]. При цьому ПНЩ продовжують посідати одне з перших місць серед травматичних ушкоджень кісток лицевого кістяку та складають від 45 % до 90 %. Найчастіше ПНЩ (86-91 % випадків) зустрічаються в чоловіків працездатного віку [3, 9, 69].
Використання сучасних методів лікування ПНЩ в 20-40 % випадків супроводжується розвитком гнійно-запальних ускладнень, що призводить до більш тривалого терміну лікування, вторинного зміщення кісткових відламків, до виникнення дефектів кісток та псевдосуглобів, що обумовлює необхідність хірургічного втручання [42]. Безсумнівно, що виникнення гнійно-запальних ускладнень при ПНЩ можливе тільки при наявності імунодефіциту та при високій інфікуючій дозі мікроорганізмів, які проникають до рани з ротової порожнини [39]. Субпопуляції Т-лімфоцитів регулюють процес диференціювання не тільки клітин імунної системи, але і всіх здатних до поділу клітин, що є базисом репаративного процесу [18, 31]. Суттєву роль в репарації грають медіатори імунокомпетентних клітин - інтерлейкіни (ІЛ), кахектин (ФНП-α), інтерферони [114]. Тому визначення стану імунної системи в пацієнтів з ПНЩ, а також вивчення функціональної активності імунокомпетентних клітин є актуальним.
В патогенезі переломів та розвитку гнійно-запальних ускладнень важливу роль грають процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), вільно-радикальне окиснення та стан системи антиокислювального захисту (АОЗ) [20]. Надлишкова активація ПОЛ та вільно-радикального окиснення здатні блокувати синтетичні процеси в зоні травмування, пригнічувати гліколіз та окисне фосфорилювання, що уповільнює репаративні процеси в ушкоджених тканинах та сприяє формуванню імунодефіциту. Роль проокислювальної та антиокислювальної систем в патогенезі ПНЩ до нинішнього часу вивчена недостатньо.
При ПНЩ судинні порушення в кістках та пародонті складають невід’ємну частину патогенезу порушень консолідації [43]. В судинних порушеннях суттєву роль відводять метаболітам арахідонової кислоти простагландинам (ПГ), тромбоксану (ТхВ2) та простацикліну (ПЦН), метаболізм яких при ПНЩ не вивчений.
Актуальною проблемою консервативного лікування ПНЩ є пошук нових удосконалених способів іммобілізації відламків травмованої кістки [8, 13, 30]. Найбільш повно клінічним та гігієнічним вимогам до пристосувань для іммобілізації відповідають адгезивні техніки шинування [79, 82-85]. Однак використання останніх в поєднанні з вітчизняним фармакологічним препаратом водно-спиртовим екстрактом шабельника болотного до нинішнього часу не було апробовано. Не вивчений також вплив застосування екстракту шабельника болотного на імунні та метаболічні показники пацієнтів з ПНЩ.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової теми кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету«Запалення як результат дії бактерій» (номер державної реєстрації 0198U005713). Автор є співвиконавцем комплексної теми.
Мета дослідження: Обґрунтувати доцільність застосування адгезивної техніки шинування в комплексному лікуванні пацієнтів з ПНЩ на підставі вивчення імунного, метаболічного статусу та клінічних показників.
Для досягнення мети поставлені наступні задачі:
У пацієнтів з ПНЩ, яких лікували з використанням назубних шинуючих конструкцій з дроту, адгезивної техніки шинування та екстракту шабельника:
1. Дослідити стан клітинної ланки імунітету.
2. Вивчити стан гуморальної ланки імунітету.
3. Дослідити активність процесів ПОЛ, простаноїдів та стан системи АОЗ.
4. Провести порівняльну клінічну оцінку способів лікування.
Об'єкт дослідження: пацієнти з односторонніми ПНЩ.
Предмети дослідження: (1) стан клітинної, гуморальної ланок імунітету, активність процесів ПОЛ, простаноїдів та стан системи АОЗ; (2) клінічна ефективність використання назубних шинуючих конструкцій, адгезивної техніки шинування та екстракту шабельника в лікуванні пацієнтів з ПНЩ.
Методи дослідження: клінічні (з’ясування скарг, анамнестичних даних, об’єктивне дослідження; визначення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (ПМА), індексу гігієни порожнини рота, індексу Расела, індексу зубного нальоту, проведення проби на глікоген Шіллера-Писарева, планіметричного дослідження), імунологічні (визначення кількості тотальних Т-клітин, В-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів, Т-супресорів/цитотоксиків та природних кілерів; фагоцитарної активності нейтрофілів; вмісту в сироватці крові імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G; циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх фракційного складу; ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8 і ФНП-α), біохімічні (визначення дієнової кон'югації (ДК) ненасичених вищих масних кислот, вмісту малонового діальдегіду (МДА), активності каталази (КТ) та супероксиддисмутази (СОД), вмісту ПГЕ2, ПГF2α, ПЦН та ТхВ2 в сироватці крові), статистичні (варіаційна статистика, параметричний кореляційний аналіз).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що при ПНЩ відбувається системне пригнічення всіх показників клітинної ланки імунітету, а саме Т-, В-ланок, активності природних кілерів та системи нейтрофілів. Показано, що при ПНЩ має місце дефіцит сироваткових Ig A та Ig М, підвищене комплексоутворення с переважанням найбільш патогенних середніх та дрібних ЦІК, а також збільшення в крові пацієнтів концентрації ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8 та ФНП-α. Встановлено, що в патогенезі змін при ПНЩ провідну роль грають активація процесів ПОЛ, недостатність внутрішньоклітинної системи АОЗ внаслідок виходу ферментів КТ та СОД до крові, а також збільшення концентрацій ПГЕ2, ПГF2α, ПЦН та ТхВ2 з порушенням балансу між ними.
Встановлена імунокоригуюча, антиокислювальна та протизапальна дія фітопрепарату шабельника болотного. Показано, що фармакологічні ефекти шабельника болотного посилюються на тлі використання атравматичного адгезивного способу шинування ПНЩ.
Проведений порівняльний аналіз клінічної ефективності способів лікування пацієнтів з ПНЩ при використанні назубних шин Тігерштедта, адгезивної техніки, комбінації назубних шин з фітопрепаратом шабельника, а також комбінації адгезивної техніки з екстрактом шабельника. Отримані результати, які свідчать про найбільшу клінічну ефективність застосування адгезивної техніки шинування з додатковим призначенням фітопрепарату шабельника.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений спосіб профілактики та лікування запальних ускладнень тканин пародонту, що виникають у хворих при консервативному лікуванні ПНЩ, з використанням екстракту шабельника болотного (Патенти України на корисну модель № 21839 та № 26081). Розроблені та використовуються: адгезивний пристрій для лікування ПНЩ у хворих з високими естетичними вимогами (Патент України на корисну модель № 26143), естетичний адгезивний пристрій для міжщелепної фіксації (Патент України на корисну модель № 21814) та адгезивний пристрій Гаврілова В.А. для міжщелепної фіксації (Деклараційний патент України на винахід № 61601А). Розроблений спосіб реабілітаційної терапії хворих з ПНЩ (Патент України на корисну модель № 21841).
Отримані дані використовуються в навчальному процесі кафедр патофізіології, мікробіології, нормальної фізіології та стоматології № 1, № 2, № 3 Луганського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України, що підтверджено актами впровадження. Результати дисертаційної роботи також використовуються в практичній діяльності лікарів міської стоматологічної поліклініки м. Луганська, відділення щелепно-лицьової хірургії та хірургічної стоматології Українського державного інституту стоматології (м. Одеса), стоматологічних закладів Луганська, Полтави, Донецька, Сергіїв-Посаду (Московська область, Росія), Чертково та Міллєрово (Ростовська область, Росія), Нальчика (Дагестан, Росія), стоматологічних закладів Лівану та Сирії, що підтверджено відповідними актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Вибір теми наукового дослідження, постановка мети, задач і обговорення одержаних результатів, планування роботи були здійснені разом із науковим керівником професором Ю.І. Силенко. Автором самостійно проведений: патентно-інформаційний пошук за допомогою бази даних Medline”, аналіз літератури за темою дисертації, виконана експериментальна частина роботи, вивчені та узагальнені результати проведених досліджень, обґрунтовані наукові висновки і рекомендації для практичного використання одержаних результатів, написані всі розділи дисертації та автореферат.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладені та обговорені на засіданнях: Другого міжнародного конгресу «Ліцензування та акредитація в стоматології» (Санкт-Петербург, 2003); ІХ з’їзду Асоціації стоматологів України (Київ, 2004); Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, інтернів, магістрів та клінічних ординаторів «Актуальні питання клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології» (Донецьк, 2004); 68-ї підсумкової Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології» (Донецьк, 2006); Всеукраїнської хірургічної науково-практичної конференції «Патофізіологічні аспекти хірургії ран (сателітний симпозіум)» (Полтава, 2006); Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики захворювань внутрішніх органів і кістково-м’язової системи у працівників промислових підприємств» (Одеса, 2006); Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми остеології. Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування» (Євпаторія, 2006); Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, інтернів та студентів «Досягнення фундаментальної та прикладної медицини» (англійською мовою) (Луганськ, 2006); Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини» (Донецьк, 2007); обласної науково-практичної конференції «Методи поліпшення ортопедичної стоматологічної допомоги на Полтавщині» (Полтава-Лубни, 2007); VІ-ї Української науково-практичної конференції «Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону» (Луганськ, 2007); науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення пародонтології, імплантології та остеології» (Одеса, 2007); ХХІ конгресу патологів (Стамбул, 2007); 4-ї регіональної науково-практичної конференції «Нові технології рекреації здоров’я населення» (Владикавказ, 2007); науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностичні центри медико-біологічні аспекти діагностичного процесу», приуроченої до 50-річчя від дня народження засновника першого головного лікаря Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру Поліщука В.М. (Рівне, 2007); 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, інтернів та студентів «Досягнення фундаментальної та прикладної медицини» (англійською мовою) (Луганськ, 2007), а також на засіданнях Луганського обласного товариства патофізіологів в 2001-2007 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опублікована 1 монографія, 23 наукових статті в часописах та збірках, які відповідають вимогам ВАК України та надруковані згідно вимог, викладених в пункті 3 Постанови ВАК України від 15 січня 2003 р. за № 7-05/1, та 10 тез, отримано 8 деклараційних патентів на винахід та на корисну модель

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне обґрунтування ролі порушень імунних, метаболічних та клінічних показників пацієнтів в патогенезі ПНЩ, та запропонований спосіб лікування, який ґрунтується на використанні комбінації адгезивної техніки шинування та фітопрепарату шабельника.
1. Розвиток ПНЩ супроводжується пригніченням клітинної ланки імунітету, що має прояв у розвитку Т-, В-лімфопенії, зниженні вмісту природних кілерів, формуванні відносного гіперпригнічувального варіанту імунодефіцитного стану та в зниженні фагоцитарної активності нейтрофілів. Найбільш швидке та повне усунення порушень клітинної ланки імунітету в пацієнтів з ПНЩ відбувається при комбінованому використанні адгезивної техніки шинування та фітопрепарату шабельника, порівняно з використанням тільки адгезивної техніки шинування або використанням комбінації назубних шинуючих конструкцій з препаратом шабельника. Найтриваліші порушення у пацієнтів з ПНЩ реєструють при використанні винятково назубних конструкцій.
2. Розвиток ПНЩ в пацієнтів супроводжується порушеннями в гуморальній ланці системного імунітету, що має прояв у суттєвому зниженні рівня сироваткових Ig A та Ig М, в збільшенні в крові вмісту ЦІК переважно за рахунок їх найбільш патогенних середніх та дрібних фракцій, а також в збільшенні в крові вмісту ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8 та ФНП-α. Порушення в гуморальній ланці імунітету найбільш повно та швидко ліквідувались при лікуванні пацієнтів з ПНЩ комбінацією адгезивної техніки шинування та препарату шабельника болотного, та найбільш тривало зберігались при використанні винятково назубних шинуючих конструкцій.
3. В сироватці крові пацієнтів з ПНЩ відбувається збільшення вмісту продуктів ПОЛ ДК та МДА, підвищення активності ферментів системи АОЗ КТ та СОД, а також збільшення концентрацій ПГЕ2, ПГF2α, ПЦН та ТхВ2 при порушенні балансу між ними. Використання в лікуванні хворих з ПНЩ комбінації адгезивної техніки шинування та екстракту шабельника болотного призводить до найбільш швидкого та повного усунення метаболічних порушень, ніж при використанні тільки адгезивної техніки або комбінації назубних шинуючих конструкцій та екстракту шабельника. Найменш виразний зворотний розвиток метаболічних порушень в пацієнтів з ПНЩ мав місце при використанні назубних шинуючих конструкцій в ізольованому вигляді.
4. Використання комбінації адгезивної техніки шинування та фітопрепарату шабельника болотного в лікуванні пацієнтів з ПНЩ сприяє скороченню тривалості больового синдрому в 1,33-1,92 рази, покращує індекс ПМА в 1,65-3,63 рази, пробу Шіллера-Писарєва в 1,26-1,81 рази, індекс кровоточивості ясен в 1,22-6,1 рази, пародонтальний індекс Расела в 2,0-2,9 рази, індекс зубного нальоту в 1,24-2,52 рази, індекс гігієни порожнини рота в 1,62-6,0 рази, зменшує глибину пародонтальних кишень в 1,48-1,87 рази порівняно з використанням тільки назубних шин, або адгезивної техніки, або комбінації назубних конструкцій з фітопрепаратом шабельником болотним.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Пацієнтам з ПНЩ, з метою корекції порушень імунних та метаболічних показників, слід призначати водно-спиртовий екстракт шабельника болотного (Comarum palustre) по 30 крапель на 1/3 склянки води тричі на добу до прийому їжі протягом 30 діб.
2. В пацієнтів з ПНЩ, з метою зменшення об’єму травматизації м’яких тканин ротової порожнини та покращання гігієнічного догляду за нею, є доцільним використання адгезивної техніки шинування ділянки перелому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров Н.М., Аржанцев П.З. Травма челюстно-лицевой области. М.: Медицина, 1999. С. 92-94.
2. Алексеев С.Б. Влияние магнито-пелоидотерапии на восстановление биоэлектрической активности мышц лица у пострадавших с переломами нижней челюсти // Материалы VII Международной конференции по квантовой медицине «Теоретические и клинические аспекты квантовой медицины. Двадцать лет физики живого». Мариуполь. 2002. С. 151-154.
3. Аммар Б., Лесовая И.Г. Частота переломов нижней челюсти среди травмированных в состоянии алкогольного опьянения // Український стоматологічний альманах. 2006. № 1. С. 48-51.
4. Андреева Л.И., Кожемякин Л.А., Кишкин А.А. Модификация метода определения перекисей липидов в тесте с тиобарбитуровой кислотой // Лабораторное дело. 1988. № 11. С. 41-43.
5. Антиоксидантная активность слюны при генерализованном пародонтите / Борисенко А.В., Осинская Л.Ф., Несин А.Ф., Видерская А.В., Захарова СМ., Чеснокова А.Л. // Вісник стоматології. 1995. № 4. С. 253-254.
6. Бабенко А.Д. Патогенетичне значення змін концентрації імуноглобулінів у ротоглоточному секреті хворих на хронічний гіпертрофічний гінгівіт // Український медичний альманах. 2005. № 4. С. 13-16.
7. Бажанов Н.Н., Пашков Е.П., Култаев М.С. Бактериальная микрофлора при одонтогенных гнойных заболеваниях челюстно-лицевой области // Стоматология. 1985. № 1. С. 31-32.
8. Барчуков Е.Н. Лечение переломов нижней челюсти каповыми шинами из самотвердеющих пластмасс // Хирургическая и ортопедическая стоматология. К. 1982. Выпуск 12. С. 12-15.
9. Батыров Т.У., Носач Г.Ф., Жаканов Т.В. Сочетанные переломы нижней челюсти // Материалы казахско-германского симпозиума «Политравма. Организация и тактика оказания медицинской помощи». Астана. 2000. С. 63.
10. Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области. М.: Медицинская литература, 1999. 444 с.
11. Биберман Я.М., Стародубцев В.С., Литовкина Т.М. Изменения состава и свойств микрофлоры при флегмонах челюстно-лицевой области // Стоматология. 1991. № 1. С. 34-40.
12. Варес Э.Я. Имплантация зубов с биологических позиций недопустима и, как метод восстановления функции жевания, не должна проводиться в клинических условиях // Збірник тез Першого Міжнародного Конгресу з нагоди 25-річчя сучасної стоматологічної імплантації в Україні «Стоматологічна імплантологія. Остеоінтеграція». К. 2004. С. 120-121.
13. Варес Я.Е., Готь І.М. Перспективи застосування полімерних матеріалів у травматології щелепно-лицевої ділянки // Український стоматологічний альманах. 2006. № 3. С. 42-46.
14. Васильев А.В. Некоторые закономерности нарушения кровообращения в бассейне внутренней сонной артерии при переломах мыщелкового отростка нижней челюсти // Материалы 5-й международной конференции челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. С.-Петербург. 2000. С. 39.
15. Васильев А.В. Разрезная пластмассовая шина Зауэра для репозиции и фиксации отломков нижней челюсти при двойных односторонних переломах в области ветви и тела // Материалы 5-й международной конференции челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. С.-Петербург. 2000. С. 39.
16. Воложин А.И., Агапов В.С., Сашкина Т.И. Осложнённое течение острого воспалительного процесса: ранняя диагностика и принципы лечения // Стоматология. 1995. № 1. С. 34-37.
17. Волошин В.А. Микрофлора при флегмонах челюстно-лицевой области и её чувствительность к антибиотикам // Материалы научно-практической конференции «Актуальные проблемы клинической, экспериментальной и профилактической медицины». Донецк. 1990. С. 17-197.
18. Волошина Л.І. Визначення наявності стресової ситуації у пацієнтів з переломами нижньої щелепи за показниками периферійної крові // Український стоматологічний альманах. 2006. № 3. С. 5-7.
19. Воробьев А.А., Борисова Е.В., Борисов В.А. Липополисахариды грамотрицательных вирулентных бактерий и их роль в инфекции и иммунитете // Вестник Российской Академии медицинских наук. 1993. № 3. С. 9-12.
20. Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К. Роль перекисного окисления липидов в патогенезе пародонтита // Стоматология. 1999. № 4. С. 5-10.
21. Гаврилов В.А. Бактериальный спектр при неосложнённых переломах нижней челюсти в раннем посттравматическом периоде // Загальна патологія та патологічна фізіологія. 2006. № 1. С.16-18.
22. Гаврилов В.А. Влияние экстракта сабельника на структурно-функциональные особенности нижней челюсти в эксперименте // Український медичний альманах. 2006. № 3. С. 29-32.
23. Гаврилов В.Б., Гаврилова А.Р., Мажуль Л.М. Анализ методов определения продуктов перекисного окисления липидов в сыворотке крови по тесту с тиобарбитуровой кислотой // Вопросы медицинской химии. 1987. № 1. С. 118-122.
24. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лабораторное дело. 1983. № 3. С. 33-36.
25. Гирин С.В. Модификация метода определения активности каталазы в биологических субстратах // Лабораторная диагностика. 1999. № 4. С. 45-46.
26. Гончаренко М.С., Латинова А.В. Определение уровня малонового диальдегида в эритроцитах и сыворотке крови // Лабораторное дело. 1985. № 1. С. 20.
27. Григорьян А.С. Роль и место феномена повреждения в патогенезе заболевания пародонта // Стоматология. 1999. № 1. С. 16-20.
28. Громашевская Л.Л. «Средние молекулы» как один из показателей «метаболической интоксикации» в организме // Лабораторная диагностика. -1997. № 1. С. 11-16.
29. Данилевский Н.Ф. Систематика болезней пародонта // Вісник стоматології. 1994. № 1. С. 17-21.
30. Диагностика, лечение и профилактика стоматологических заболеваний / В.И. Яковлева, Е.К. Трофимова, Т.П. Давидович, Г.П. Просверяк Минск: Вышейшая школа, 1995. 494 с.
31. Диагностические и прогностические клинико-иммунологические критерии характера течения посттравматического периода у лиц с открытыми переломами нижней челюсти / Н.В. Новоседлая, Р.А. Беловолова, С.В. Новгородский, В.Е. Новгородский // Стоматология. 2003. № 3. С. 15-18.
32. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2003. 604 с.
33. Епідеміологічне дослідження стоматологічної захворюваності у Донецькому регіоні / Р.Ю. Хоружа, О.В. Комаревська, М.Е. Хорунжий, А.О. Зерова. К. 1999. 53 с.
34. Забелин А.С., Чепиков С.С. Изменение регионарного кровообращения у больных с переломами нижней челюсти // Материалы научно-практической конференции «Методы исследования регионарного кровообращения и микроциркуляции в клинике». С.-Петербург, 2004. С. 35-36.
35. Закиров Т.В. К вопросу об этиологии рецессии десны // Стоматолог. 2005. № 10. С. 46-49.
36. Зуев В.П., Каралкин А.В., Ярошкевич А.В. Характеристика регионарного мышечного кровотока и активности процессов минерализации костной мозоли при разных способах фиксации отломков нижней челюсти // Стоматология. 1988. № 4. С. 37-39.
37. Зюзін В.О. Статистичні методи в охороні здоров’я і медицині. Полтава, 1995. 112 с.
38. Иванов В.С. Заболевания пародонта. М.: МИА, 1998. 296 с.
39. Иммунологическая резистентность организма у больных с переломами нижней челюсти / А.А. Тимофеев, Е.В. Горобец, Аднан Аббас Жеззини, Д.В. Мельничук // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Харьков, 2001. Выпуск 4. С. 175-176.
40. Канканян А.П., Леонтьев В.К. Болезни пародонта: новые подходы в этиологии, патогенезе, лечении и профилактике. Ереван: Тигран мед, 1998. 360 с.
41. Карасенков Я. Н. Применение комплексного препарата КоллапАн®-гель В при лечении открытых переломов нижней челюсти в пределах зубного ряда // Дентальные технологии. 2005. № 4. С. 63-65.
42. Клинико-экспериментальное обоснование шинирования нижней челюсти в ментальном отделе у больных с патологией желудочно-кишечного тракта / Гаврилов В.А., Назаренко Т.Н., Шубладзе Г.К., Бей Т.К., Лифшиц А.Ю., Белоцкий Н.А. // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології». Донецьк. 2004. С.86.
43. Козлов В.А., Паканаев Р.Б., Цимбалистова Е.А. Прогнозирование травматического остеомиелита на основе оценки сосудистых нарушений, биохимических и иммунологических показателей сыворотки крови больных с переломами нижней челюсти // Труды VII Всесоюзного съезда стоматологов (г. Ташкент). М. 1981. С. 215.
44. Копчак А.В. Вплив озону на стан імунної системи у хворих з відкритими переломами нижньої щелепи // Вісник стоматології. 2003. № 1. С. 36-39.
45. Копчак А.В. Характеристика переломов нижней челюсти в различные возрастные периоды // Матеріали ІІ Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса (13 квітня 2001 р.). К. 2001. С. 52-53.
46. Кровоснабжение нижней челюсти после её перелома / Т.М. Алехова, А.И. Протасевич, О.Н. Гайкова, Т.В. Филиппова // Стоматология. 1977. № 4. С. 4-7.
47. Кручинский Г.В., Волковец А.Н. Первый опыт лечения переломов нижней челюсти проволочными шинами, расположенными на язычной поверхности зубов // Стоматология. 1992. № 4. С. 43-45.
48. Кузнецов С.И., Краснова Н.А. Определение циркулирующих иммунных комплексов методом иммуноферментного анализа // Клиническая лабораторная диагностика. 1996. № 2. С. 39-40.
49. Куцевляк В.И., Рябоконь Е.Н., Левин Б.В. Консервативные методы лечения переломов нижней челюсти // Вісник Асоціації стоматологів України. 1998. - № 2-4. С. 10-11.
50. Ларионова Л.В., Чалая Т.А., Инкелевич М.Ю. Морфолого-микробиологические особенности воспалительной стоматологической патологии (периодонтитов, пародонтитов, альвеолитов, ятрогений) // Український морфологічний альманах. 2005. № 1. С. 40-43.
51. Левицкий А.П. Биологическая роль лецитина и лечебно-профилактическое действие лецитиновых препаратов // Вісник стоматології. 1996. № 2. С. 252-258.
52. Лыви-Калинин М.О., Рооссар П.О. Патогенез резорбции костной ткани // Диагностика и лечение болезней полости рта. Тарту. 1986. С. 18-25.
53. Львова Л.В. Микрофлора полости рта: актуальные клинические случаи // Стоматолог. 2002. № 1. С. 8-10.
54. Маланчук В.А., Копчак А.В. Фактори ризику виникнення посттравматичних ускладнень у хворих із відкритими переломами нижньої щелепи // Вісник стоматології. 2002. № 2. С. 18-20.
55. Маланчук В.А., Лисенко С.И., Остаповский В.И. Помощь пострадавшим с черепно-челюстно-лицевой травмой // Матеріали VII з’їзду Асоціації стоматологів України. К. 1999. C. 176-177.
56. Маланчук В.А., Усенко С.А., Копчак А.В. Иммунологические и биохимические показатели у больных с переломами нижней челюсти в ранние сроки после травмы // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Харьков, 2001. Выпуск 4. С. 141-143.
57. Малевич О.Е., Кулаги В.М., Житний Н.И. Сохранение функциональной активности жевательных мышц при двучелюстном закреплении переломов нижней челюсти // Стоматология. 1987. № 6. С. 26-29.
58. Масна-Чала О.З. Мікробіологія і антибактеріальна терапія флегмон щелепно-лицевої ділянки // Науковий вісник Ужгородського державного університету, серія Медицина”. 2005. Випуск 24. С. 134-136.
59. Мащенко И.С. Болезни пародонта. Днепропетровск: Коло, 2003. 356 с.
60. Мащенко И.С., Самойленко А.В. Некоторые аспекты дистрофических и воспалительных заболеваний пародонта // Вестник стоматологии. 1997. № 2. С. 188-194.
61. Мельников О.Ф., Кобицкий М.М., Казанец И.В. Определение иммуноглобулинов методом радиальной иммунодиффузии в зоне низких концентраций // Імунологія та алергологія. 2003. № 3. С. 13-15.
62. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова, В.Е. Токарев // Лабораторное дело. 1988. № 1. С. 16-19.
63. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации: Учебное пособие. К.: Вища школа, 1991. 271 с.
64. Мищенко В.П., Силенко Ю.И. Пародонт и гемостаз. Полтава, 2001. С. 119-120.
65. Нагірний Я.П. Аналіз структури травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки // Новини стоматології. 2004. № 2. С. 40-42.
66. Нагірний Я.П. Гормональна регуляція мінерального обміну у хворих із травматичними переломами нижньої щелепи // Вісник стоматології. 2004. № 4. С. 43-45.
67. Нагірний Я.П. Оцінка імунного статусу у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи методом дискримінантного аналізу // Новини стоматології. 2006. № 2. С. 49-51.
68. Назаренко Л.В. Переломы челюстей мирного времени // Сборник научных работ Киевского и Харьковского медицинских стоматологических институтов «Проблемы стоматологии». Том 111. К. 1956. С. 347-349.
69. Новосёлов Р.Д. Эволюция современных способов закрепления отломков при огнестрельных переломах челюстей в СССР // Труды всесоюзной конференции врачей стоматологов по травматологии челюстно-лицевой области «Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области». Ленинград. 1958. С. 86-89.
70. Новые методы ортопедического лечения переломов нижней челюсти / Центило В.Г., Матрос-Таранец И.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Травма. 2000. № 2. С. 204-210.
71. Новый способ лечения переломов нижней челюсти / Гаврилов В.А., Назаренко Т. Н., Копельян Е.В., Бей Т.К., Шубладзе Г.К. // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Харьков. 2004. Выпуск 7. С. 99-101.
72. Оптимизация условий консолидации при лечении переломов нижней челюсти (сравнительная оценка лечения переломов назубными шинами и при помощи адгезивной техники) / Т.Н. Назаренко, В.А. Гаврилов, А.Д. Бабенко, Ю.П. Грабков // Сборник научных трудов 2-го международного конгресса «Функциональная и эстетическая реабилитация в стоматологии». С.-Петербург. 2003. С. 96-98.
73. Осложнения травматических повреждений челюстно-лицевой области: инфраструктура, предпосылки возникновения, лечение / Матрос-Таранец И.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Абу Халиль М.Н., Дадонкин Д.А. // Вестник гигиены и эпидемиологии. 2003. № 1. С. 21-25.
74. Особливості антиоксидантної терапії при експериментальному пародонтиті на тлі нормо- і гіпореактивності організму / Ярова С.П., Осипенкова Т.С., Агафонова Г.Ю., Лесик Г.І., Карачевська Г.С. // Український стоматологічний альманах. 2002. № 6. С. 23-26.
75. Павленко М.Ю., Мартыненко Е.А., Баранник И.В. Анализ причин развития осложнений травматических повреждений челюстно-лицевой области // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології». Донецьк. 2004. С. 95-96.
76. Павлова Г.Г. Епідеміологія основних стоматологічних захворювань у населення Донецька і шляхи їх профілактики. К., 1999. 46 с.
77. Панкратов А.С. К вопросу об использовании остеопластических материалов в лечении и профилактике воспалительных осложнений переломов нижней челюсти // Клиническая стоматология. 2001. № 4. С. 36-39.
78. Панкратов А.С., Робустова Т.Г., Притыко А.Г. Теоретическое и практическое обоснование методов оперативного лечения больных с переломами нижней челюсти и их осложнениями // Российский стоматологический журнал. 2005. № 1. С. 42-46.
79. Патент 21814А Україна, МПК (2006) А61С8/00. Естетичний пристрій для міжщелепної фіксації: Патент на корисну модель України 21814А, МПК А61С8/00 Гаврілов В.О., Грабков Ю.П., Силенко Ю.І., Шубладзе Г.К., Коновалова Т.М., Носіков А.А., Кристофович Д.В., Морозов С.А. (Україна); Луганський державний медичний університет. № u200608438; Заявлений 27.07.06; Опублікований 10.04.07, Бюлетень № 4. 10 с.
80. Патент 21839А Україна, МПК (2006) А61С8/00. Спосіб профілактики та лікування запальних ускладнень тканин пародонту, що виникають у хворих при консервативному лікуванні переломів щелеп: Патент на корисну модель України 21839А, МПК А61С8/00 Гаврілов В.О., Силенко Ю.І., Лузін В.І., Шубладзе Г.К., Коновалова Т.М., Носіков А.А., Кристофович Д.В., Морозов С.А., Грабков Ю.П., Сазонов Є.В. (Україна); Луганський державний медичний університет. № u200609360; Заявлений 28.08.06; Опублікований 10.04.07, Бюлетень № 4. 12 с.
81. Патент 21841А Україна, МПК (2006) А61С8/02. Спосіб реабілітаційної терапії хворих із переломами нижньої щелепи: Патент на корисну модель України 21841А, МПК А61С8/02 Гаврілов В.О., Силенко Ю.І., Шубладзе Г.К., Грабков Ю.П., Коновалова Т.М., Носіков А.А., Кристофович Д.В., Морозов С.А. (Україна); Луганський державний медичний університет. № u200609362; Заявлений 28.08.06; Опублікований 10.04.07, Бюлетень № 4. 10 с.
82. Патент 24888А Україна, МПК (2006) А61С8/02. Спосіб профілактики запальних захворювань тканин пародонту та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту: Патент на корисну модель України 24888А, МПК А61С8/02 Гаврілов В.О., Грабков Ю.П., Шубладзе Г.К., Коновалова Т.М., Носіков А.А., Кристофович Д.В., Шаповалов А.С., Левченко Н.В. (Україна); Луганський державний медичний університет. № u200608498; Заявлений 28.07.06; Опублікований 25.07.07, Бюлетень № 11. 10 с.
83. Патент 26081А Україна, МПК (2006) А61К35/00. Спосіб профілактики травматичних остеомієлітів при лікуванні травматичних переломів щелеп, що виникають під час занять спортом: Патент на корисну модель України 26081А, МПК А61К35/00 Гаврілов В.О., Силенко Ю.І., Лузін В.І., Шубладзе Г.К., Коновалова Т.М., Носіков А.А., Кристофович Д.В., Морозов С.А., Сазонов Є.В. (Україна); Луганський державний медичний університет. № u200609356; Заявлений 28.08.06; Опублікований 10.09.07, Бюлетень № 14. 8 с.
84. Патент 26143А Україна, МПК (2006) А61С8/02. Пристрій для лікування переломів нижньої щелепи у хворих із високими естетичними вимогами: Патент на корисну модель України 26143А, МПК А61С8/02 Гаврілов В.О., Силенко Ю.І., Шубладзе Г.К., Шубладзе К.К., Сокіл Л.Л., Должиков А.О., Кисельов Б.А., Федорець І.А., Носіков А.А. (Україна); Луганський державний медичний університет. № u2007033224; Заявлений 26.03.07; Опублікований 10.09.07, Бюлетень № 14. 10 с.
85. Патент 61601А Україна, МПК (2003) А61С8/02. Пристрій Гаврілова В.О. для міжщелепної фіксації: Деклараційний патент на винахід України 61601А, МПК А61С8/02 Гаврілов В.О., Назаренко Т.М., Бабенко А.Д. (Україна); Луганський державний медичний університет. № 2003032120; Заявлений 11.03.03; Опублікований 17.11.03, Бюлетень № 11. 6 с.
86. Патогенетическое значение изменений клеточного и гуморального иммунитета у больных, проживающих в Луганской области с неосложненными переломами нижней челюсти в раннем посттравматическом периоде / Гаврилов В.А., Эль Аммури Халим Хамад, Бей Т.К., Шубладзе Г.К., Носиков А.А., Кристофович Д.В. // Матеріали 68-ї підсумкової науково-практичної конференції молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології». Донецьк. 2006. С. 49-51.
87. Перова А.И. Влияние комплексных лецитиновых препаратов на показатели перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в ротовой жидкости у больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології. 2001. № 1. С. 23-25.
88. Перова М.Д., Фомичева Е.А., Фомичев А.В. Рецессия тканей пародонта. Современное состояние вопроса // Новое в стоматологии. 2005. № 5. С. 38-45.
89. Перспективы использования адгезивной техники при оказании помощи больным с повреждениями челюстно-лицевой области / Т.Н. Назаренко, Г.К. Шубладзе, Т.К. Бей, Н.А. Белоцкий // Збірник матеріалів VIII міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. Тернопіль. 2004. С. 212.
90. Планиметрические методы исследования скорости заживления ран при лечении больных с переломами нижней челюсти в раннем посттравматическом периоде / Силенко Ю.И., Гаврилов В.А., Шубладзе Г.К., Бондаренко Н.И., Копельян Е.В., Кристофович Д.В., Носиков А.А. // Український стоматологічний альманах. 2005. № 4. С. 29-31.
91. Поленичкин В.К., Ипполитов В.П., Гюнтер В.Э. Применение проволочных фиксаторов с термомеханической памятью при лечении больных с переломами костей лицевого скелета // Стоматология. 1988. № 4. С. 39-42.
92. Посібник з експериментально-клінічних досліджень в біології та медицині / За редакцією І.П. Кайдашева. Полтава. 2004. - 217 с.
93. Применение подчелюстной оксигенации при переломах нижней челюсти / Бернадский Ю.И., Ковцур С.С., Маланчук В.А., Радловская З.Т., Тимко Ю.В. // Стоматология. 1982. № 2. С. 33-35.
94. Пути преодоления негативных последствий длительной иммобилизации нижней челюсти при её переломах / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Абу Халиль, С.Б. Алексеев, Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Современная стоматология. 2001. № 3. С. 63-67.
95. Радіонуклідна діагностика перебігу