ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ВИЛОЧКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЖІНОК, ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНУ МІАСТЕНІЮ : Патологическая анатомия вилочковой железы ЖЕНЩИН ПРИ генерализованной миастении



  • Назва:
  • ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ВИЛОЧКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЖІНОК, ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНУ МІАСТЕНІЮ
  • Альтернативное название:
  • Патологическая анатомия вилочковой железы ЖЕНЩИН ПРИ генерализованной миастении
  • Кількість сторінок:
  • 175
  • ВНЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. КАРАЗІНА
  • Рік захисту:
  • 2007
  • Короткий опис:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. КАРАЗІНА


    На правах рукопису


    РЕМНЬОВА НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

    УДК 616.74-009.17-055.2:616.438-091.8


    ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ВИЛОЧКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЖІНОК, ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНУ МІАСТЕНІЮ

    14.03.02 - патологічна анатомія


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    кандидат медичних наук,
    доцент Проценко О.С.




    Харків 2007







    ЗМІСТ
    СТОР.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................4
    ВСТУП.........................5
    РОЗДІЛ 1. Огляд літератури ........9
    1.1. Ембріогенез тімуса........9
    1.2. Анатомія тімуса...............................................................................10
    1.3. Основні морфометричні характеристики тімуса
    людини ........11
    1.4. Гістофізіологія і імуноморфологія тімуса.....................12
    1.5. Вікова інволюція тімуса................ 26
    1.6. Акцидентальна інволюція тімуса......29
    1.7. Гіперпластичні зміни тімуса......................31
    1.8. Особливості зміни тімуса при міастенії....................33
    1.9. Особливості зміни тімуса при аутоімунних
    ендокринопатіях..........................................37
    РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи дослідження....................................................40
    РОЗДІЛ 3. Структура захворюваності генералізованою
    міастенією жінок у Харкові і області за період 1990-2007 рр. .....................47
    РОЗДІЛ 4. Клінічні дані жінок з генералізованою міастенією з
    атрофією і гіперплазією тімуса ...............................53
    4.1. Клінічні дані жінок групи контролю .........................53
    4.2. Клінічні дані жінок з генералізованою
    міастенією з атрофією тімуса.....54
    4.3. Клінічні дані жінок з генералізованою
    міастенією з гіперплазією тімуса.......................................................57
    РОЗДІЛ 5. Морфологічне дослідження тімусів жінок з ГМ з
    атрофією і гіперплазією тімуса ...................60
    5.1. Морфологічне дослідження тімусів жінок
    групи контролю (група К1)..60
    5.2. Морфологічне дослідження тімусів жінок
    групи контролю (група К2).70
    5.3. Морфологічне дослідження тімусів жінок з
    ГМ з атрофією тімуса (група М1)...........80
    5.4. Морфологічне дослідження тімусів жінок з
    ГМ з гіперплазією тімуса (група М2).....92
    РОЗДІЛ 6. Обговорення отриманих результатів ................................106
    ВИСНОВКИ138
    ДОДАТКИ...141
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............151






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    1. АХР - ацетилхолінові рецептори;
    2. ВПП - внутрішньочасткові периваскулярні простори;
    3. ГМ - генералізована міастенія;
    4. ГМАТ - генералізована міастенія з атрофією тімуса;
    5. ГМГТ - генералізована міастенія з гіперплазією тімуса;
    6. ДНП - дезоксирибонуклеопротеїди;
    7. ІЛ - інтерлейкін;
    8. КП - кольоровий показник;
    9. МКА - моноклональні антитіла;
    10. мм рт.ст. - міліметри ртутного стовпа;
    11. РНП - рибонуклопротеїди;
    12. ум. од. опт. щільн. - умовні одиниці оптичної щільності;
    13. ЯЦП - ядерно-цитоплазматичний показник;
    14. Цv - об’єм цитоплазми;
    15. Яd - діаметр ядра;
    16. Яv - об’єм ядра;
    17. Іg - імуноглобулін;
    18. Hb - гемоглобін;
    19. Kd - діаметр клітини;
    20. Kv - об’єм клітини;








    ВСТУП

    Соціальна і трудова адаптація відіграє важливу роль у житті кожної людини і соціуму в цілому. Втрата такої адаптації внаслідок різних захворювань впливає на життя людини, приносить їй фізичні і психологічні страждання. До таких захворювань, що найчастіше приводять до інвалідизації хворих відноситься і міастенія. Міастенія - це аутоімунне нервово-м’язове захворювання із групи антитільних хвороб рецепторів, що проявляється слабістю і патологічною стомлюваністю поперечно-смугастих м’язів [30], [146]. В основі міастенії лежить блокада та ушкодження аутоантитілами ацетилхолінових рецепторів (АХР) постсинаптичної мембрани поперечно-смугастих м’язів. При цьому, жінки (переважно молодого і працездатного віку) занедужують міастенією в 1,5-2 рази частіше чоловіків [70], [3].
    Актуальність проблеми. Розвиток міастенії пов’язують із дисфункцією тімуса, як центрального органа імуногенезу [122]. Це підтверджується позитивним ефектом тімектомії в 70% хворих [120], [152], [153]. При міастенії багато авторів відзначають порушення як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету [30]. Достовірного зв’язку між характером ураження тімусу та особливостями захворювання дотепер не виявлено. Дотепер немає загальновизнаного пояснення позитивного і негативного ефектів тімектомії, не розроблені критерії до- і післяопераційного прогнозу. Таким чином, тема актуальна і нова, оскільки в сучасній неврології, імунології, хірургії та патоморфології дана проблема залишається відкритою.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Харківського інституту загальної і невідкладної хірургії АМН України "Вивчення гетерогенності метаболічних і імунних порушень і проведення їхньої корекції до і після тімектомії у хворих на міастенію" (№ державної реєстрації Д.Р.Н. 0105U000895).
    Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є виявлення взаємозв’язку між морфологічними проявами ураження вилочкової залози і особливостями генерализованої міастенії для подальшої розробки критеріїв до- і післяопераційного прогнозу результатів тімектомії.
    Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
    1. Провести аналіз структури захворюваності на генералізовану міастенією жінок у Харкові і Харківській області і проаналізувати клінічні дані жінок досліджуваних груп з генералізованою міастенією.
    2. Дослідити макроскопічні особливості тімусів жінок з генералізованою міастенією і жінок контрольних груп.
    3. Порівняти гістологічні, гістохімічні, цитофотометричні, імуногістохімічні, морфометричні показники тімусів жінок з генералізованою міастенією і тімусів жінок контрольних груп.
    4. Вивчити показники клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові жінок контрольних груп і жінок з генералізованою міастенією до і після тімектомії.
    5. Проаналізувати післяопераційний катамнез через 1 рік після тімектомії, проведеної жінкам з генералізованою міастенією.
    Об’єкт дослідження генералізована міастенія.
    Предмет дослідження тімус, кров, імунні клітини, історії хвороби.
    Наукова новизна. У результаті комплексного дослідження біоптатів тімусів, отриманих від жінок із ГМ, з використанням морфологічного, гістохімічного, імуногістохімічного, цитофотометричного, морфометричного і статистичного методів, уперше виявлені морфо-функціональні відмінності тімусів жінок із ГМ. Встановлено, що ГМ у жінок протікає на фоні атрофії тімуса (ГМАТ) із прогресуючою тімічною (супресорною) недостатністю або на фоні гіперплазії (ГМГТ) з тімічною гіперактивністю і ці морфологічні прояви ГМ у вилочковій залозі мають різний патогенез. Вперше виявлений взаємозв’язок між морфологічними змінами тімуса, імунологічними змінами в крові і результатами тімектомії. ГМАТ характеризується дефіцитом Т-супресорів, IgG, IgA, зниженням показників Т-хелперів, ЦІК, IgM і підвищенням показників В-лімфоцитів і лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro в сироватці крові. Тімектомія при ГМАТ була неефективною, стан здоров’я хворих жінок не поліпшувався. ГМГТ характеризується підвищенням рівня В-лімфоцитів, лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro, помірним зниженням Т-хелперів, Т-супресорів, ЦІК в сироватці крові. Фракції імуноглобулінів A, G, M не перетерплювали значних змін. Тімектомія при ГМГТ була ефективною і призводила до покращення стану хворих.
    Практична значущість роботи. Проведене комплексне дослідження морфо-функціональних особливостей тімусів, показників клітинної і гуморальної ланок імунітету жінок із ГМ, що протікає на фоні атрофії і гіперплазії тімуса, дозволило виявити різний патогенез цих міастеній і, відповідно, різну морфологію тімусів і визначити критерії до- і після операційного прогнозу при лікуванні міастенії.
    Критеріями неефективності тімектомії при ГМ слід вважати атрофію тімуса (атрофію істинної паренхіми, епітеліального компоненту), абсолютний дефіцит Т-супресорів в паренхімі тімуса і сироватці крові, дефіцит IgG і IgA в сироватці крові.
    На підставі цього невропатологам, імунологам і хірургам рекомендовано враховувати різний морфо-функціональний стан вилочкової залози при ГМ і, відповідно до цього проводити профілактику, підбирати адекватні методи лікування і прогнозувати результати і доцільність тімектомії. Виявлені зміни і закономірності відкривають нові аспекти і підходи до вивчення генерализованої міастенії.
    Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені, обговорені на науково-практичній конференції «Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи», присвяченої 100-річчю від дня народження професора Н.М. Шинкермана (Чернівці, 2007 р.), на засідання Харківського патологоанатомічного суспільства (Харків, 2007). Апробація роботи проведена на спільному розширеному засіданні кафедри загальної і клінічної патології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, кафедри патологічної анатомії Харківського державного медичного університету, кафедри патологічної анатомії Харківської медичної академії післядипломної освіти (Харків, 2007 р.) і на розширеному засіданні відділення патологічної анатомії Харківського інституту загальної і невідкладної хірургії АМН України (Харків, 2007 р.).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць: у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, - 5; у збірниках наукових конференцій - 1.
    Структура дисертації. Дисертація викладена на 175 сторінках машинопису. Складається із вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, їхнього обговорення, висновків, додатків і списку літератури, що містить у собі 261 джерел: вітчизняних 84, іноземних 177 (обсягом 24 сторінки). Робота ілюстрована 47 таблицями і 83 малюнками, у тому числі 41 мікрофотографіями (обсягом 21 сторінка).
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі вперше представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, що дозволяє виявити і дати оцінку клініко-морфологічним особливостям вилочкової залози жінок із ГМ і прогнозувати результати тімектомії.
    1. За період 1990-2007 рр. у Харкові і Харківській області зареєстровано 139 випадків захворювання жінок генералізованою міастенією. Середній віковий період захворюваності ГМАТ склав 38,2 ± 4,7 років , а ГМГТ - 23,7 ± 6,2 років. В анамнезі життя в жінок із ГМАТ відзначається патологія репродуктивної системи, пологів і важкі психотравми. У жінок із ГМГТ, на відміну від жінок із ГМАТ, спостерігалися супутні аутоімунні захворювання (цукровий діабет I типу і змішаний аутоімунний тиреоїдний зоб), а також обтяжений гінекологічний анамнез. У жінок як із ГМАТ, так і із ГМГТ превалювала О (I) група крові.
    2. Показники маси, об’єму і розмірів тімусів жінок із ГМАТ достовірно нижче аналогічних показників групи контролю, а тімусів жінок із ГМГТ, навпаки, достовірно підвищені. Макроскопічно тімуси жінок с ГМАТ мають ознаки атрофії тімусів, а жінок с ГМГТ гіперплазії.
    3. Мікроскопічно у тімусах жінок із ГМАТ відзначається достовірне витончення коркового, склероз мозкового шарів, розширення ВПП і поява в їхніх межах лімфоїдних фолікулів зі світлими гермінативними центрами, а також збільшення об’єму стромального компоненту і зниження паренхіматозного. Рівень морфо-функціональної активності і кількість епітеліальних клітин тімусів жінок із ГМАТ вірогідно знижені. Імуногістохімічно в тімусах жінок із ГМАТ підвищені фракції В-лімфоцитів, Т-хелперів, рівень апоптозу, а також спостерігається дефіцит Т-супресорів, всіх фракцій молодих тімоцитів і зниження експресії ендотеліна-1.
    4. Мікроскопічно у тімусах жінок із ГМГТ відзначається гіперплазія істинної паренхіми, розширення ВПП і поява в їхніх межах лімфоїдних фолікулів зі світлими гермінативними центрами, порушення диференційовки тімічних тілець, а також збільшення об’єму паренхіматозного компоненту і зниження стромального. Рівень морфо-функціональної активності і кількість епітеліальних клітин тімусів жінок із ГМГТ вірогідно підвищені. Імуногістохімічно в тімусах жінок із ГМГТ підвищені всі фракції молодих тімоцитів, Т-хелперів, В-лімфоцитів, а також підвищена експресія ендотеліну -1 і рівня апоптозу і знижена фракція Т-супресорів.
    5. У жінок із ГМАТ до тімектомії відзначається достовірне підвищення показників лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro, фракцій В-лімфоцитів і зниження фракцій Т-хелперів, Т-супресорів, ЦІК, IgG, IgA і IgM. При порівнянні аналогічних показників клітинної і гуморальної ланок імунітету жінок із ГМАТ після тімектомії, констатовано достовірне зниження фракції В-лімфоцитів, Т-супресорів, ЦІК, показників лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro і підвищення фракції IgА.
    6. У жінок із ГМГТ до тімектомії відзначається достовірне підвищення фракцій В-лімфоцитів, показників лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro і зниження фракцій Т-хелперів, Т-супресорів і ЦІК. При порівнянні аналогічних показників клітинної і гуморальної ланок імунітету жінок із ГМГТ після тімектомії, констатовано достовірне зниження фракції В-лімфоцитів, показників лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro і підвищення фракцій Т-хелперів, Т-супресорів і ЦІК. Фракції IgG, IgA і IgM не перетерплювали істотних змін як до, так і після тімектомії і перебували в межах норми.
    7. Аналіз результатів тімектомії через 1 рік в жінок із ГМАТ показав, що в 28% тімектомія призвела до поліпшення стану здоров'я, а в 72% - не мала позитивного ефекту. Аналіз результатів тімектомії через 1 рік показав, що в жінок із ГМГТ в 81,4% тімектомія привела до поліпшення стану здоров'я, а в 18,6% - не мала позитивного ефекту.
    8. Критеріями неефективності тімектомії при ГМ слід вважати атрофію тімуса (атрофію істинної паренхіми, епітеліального компоненту), абсолютний дефіцит Т-супресорів в паренхімі тімуса і сироватці крові, дефіцит IgG і IgA в сироватці крові.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Аббасова С.Г., Липкин В.М., Трапезников Н.Н. Кушлинский Н.Е. Система Fas-FasL в норме и при патологии // Вопросы биол. мед. и фарм. химии. 1999. - №3. - с. 3-16;
    2. Авдеева М.Г., Мельник Г.Н., Лебедев В.В., Шубич М.Г. Модуляция иммунной системы // Клинич. лаб. диагностика. 1993. - №5. с. 22-24;
    3. Автандилов Г.Г. Основы патологоанатомической практики. М.: РМАПО, 1998. 505с.;
    4. Автандилов Г.Г. Компьютерная морфометрия в диагностике гистопатологии. М.: Медицина, 1996. 133с.;
    5. Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической анатомии. М.: Медицина, 2002. 240с.;
    6. Автандилов Г.Г., Саниев К.Б. Плоидометрия в повышении качества патогистологической диагностики // Архив патологии. 2002. Т.64. - №3. с. 31-33;
    7. Агафонов Б.В., Неретин В.Я., Сидорова О.В. Врожденные миастенические синдромы // Альм. клин. мед. 2001. - №4. с. 65-66;
    8. Афанасьев Ю.И., Кузнецов С.Л., Юрина Н.А., Котовский Е.Ф. и др. // Гистология, цитология и эмбриология: учебник. 6 изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 2004. 768 с.;
    9. Баранов В.В., Жулев Н.М., Косачев В.Д. и др. Зависимость тяжести клинических проявлений миастении гравис от показателей содержания ИЛ-6 и фактора некроза опухоли в крови // Мед. иммунология. 2002. - №2. с. 190;
    10. Белецкая Л.В. Антитела к миоидным клеткам тимуса у больных миастенией гравис // Бюлл. эксп. биол. 1982. - №2. с. 73-75;
    11. Беляков И.М., Ярилин А.А., Кузьменюк О.М. Клетки стромы тимуса. Тимусное микроокружение // Иммунология. 1992. - №5. с. 3-12;
    12. Быков В.Л. Цитология и общая гистология. СПб, 2000. с. 210-211;
    13. Божков А.И., Климова Е.М., Бойко В.В. и др. Связь клинических форм миастении с частотой встречаемости HLA-DR-фенотипа и разработка клеточного биосенсора для оценки этой патологии // Доп. Нац. АН Украины. 2002. - №3. с. 161-166;
    14. Бойко В.В., Климова Е.М., Борисова Е.Л. и др. Апоптоз клеток-мишеней при миастении // Иммунология. 2002. №. 2. с. 114-115;
    15. Бойчук С.В., Мустафин И.Г., Фассахов Р.С. Апоптоз: характеристики, методы изучения и его роль в патогенезе атопических заболеваний // Казанский медицинский журнал. 2000. - №3. с. 217-222;
    16. Галил-Оглы Г.А., Ингберман Я.Х., Берщанская А.И. Сравнительная ультраструктурная характеристика эпителиальных клеток паренхимы вилочковой железы и тимом // Арх. патол. 1988. Т.50. вып. 9. с. 51-60;
    17. Гехт Б.М. Лечение миастении // Неврологический журнал. - 2000. - №1. - с. 3-7;
    18. Гехт Б.М., Ланцова В.Б., Сепп Е.К. Значение определения аутоантител к ацетилхолиновому рецептору в диагностике и патогенезе миастении // Невролог. журнал. 2003. - №8. - с. 35-37;
    19. Гехт Б.М., Санадзе А.Г. Миастения: диагностика и лечение // Невролог. журнал. 2003. - №8. - с. 8-12;
    20. Гнездицкая Э.В., Белецкая Л.В., Ипполитов И.Х., Шагал Д.И. Изучение связанных иммуноглобулинов классов М, А, и G в тимусе больных миастений гравис // Бюлл.эксп.биол. 1987. - №3. с. 709-712;
    21. Горбенко В.Н., Яковцова А.Ф., Масловский С.Ю., Кихтенко Е.В. Изменение содержания генетического материала в ядрах клеток эпителиальных злокачественных опухолей щитовидной железы под действием цитостатической терапии // Вестник проблем биологии и медицины. 2006. Вып.2. с. 364-367;
    22. Зарецкая Ю.М. Клиническая иммуногенетика. М.: Медицина, 1983. 188с.;
    23. Животов В.А. Возможности прогнозирования результатов хирургического лечения больных генерализованной миастенией: автореф. дис. канн. мед. наук. 2003. 23с.;
    24. Забродин В. А. Анатомические варианты формы тимуса взрослого человека // Тез. докл. VI конгр. междунар асс. морфологов // Морфология. - 2002. - Т. 121. - № 2-3. - с. 54;
    25. Зайратьянц О.В., Ветшев П.С., Хавинсон В.Х. и др. Патология тимуса при миастении: причина или следствие? // Сов.мед. 1990. - №9. с. 15-24;
    26. Зайратьянц О.В., Карташова В.И., Тарасова Л.Р., Тришкина Н.В. Функциональная морфология тимуса при стстемной красной волчанке у детей // Арх.патол. 1990. т.52. вып. 2. с. 15-24;
    27. Зайратьянц О.В., Серов В.В., Кузьменко Л.Г. Новые данные о тимомегалии как синдроме врожденного (первичного) иммунодефицита // Арх.патол. 1990. т.52. вып. 6. с. 10-14;
    28. Зайратьянц О.В., Хавинсон В.Х., Кузьменко Л.Г. Продукция тимусом иммуномодулирующих полипептидов при его острой (акцидентальной) инволюции у детей // Арх.патол. 1990. т.52. вып. 1. с. 25-28;
    29. Зайратьянц О.В., Ветшев П.С., Курочкина А.И., Раденска-Лоповок С.Г. Морфометрический анализ неопухолевых изменений тимуса у больных миастенией гравис: в сб. тез. докл. «Национальна конференция по патология» - Варна, 1990. с. 27-28;
    30. Зайратьянц О.В. Гиперплазия тимуса: классификация, вопросы пато- и морфогенеза, место в патологии человека // Арх.патол. 1991. вып. 10. с. 3-12;
    31. Зайратьянц О.В. Патология вилочковой железы и аутоиммунные болезни: дисс.докт.мед.наук. Москва, 1992.- 289с.;
    32. Иващенко Ж.А., Кузнецов О.П., Комисарова И.А., Калашникова Е.А. Тимус и иммунный гомеостаз // Тер.архив. 1996. Т.68. - №6. с. 13-16;
    33. Ивановская Т.Е., Зайратьянц О.В., Леонова Л.В., Волощук И.Н. Патология тимуса у детей. СПб.: Сотис, 1996. 270с.;
    34. Ивановская Т.Е., Катасонова Л.П. Болезни иммунной системы. В кн.: Патологическая анатомия болезней плода и ребенка. М.: Медицина, 1989. т.2. с. 178;
    35. Кампладжон Р.С. Молекулярная клиническая диагностика. Методы. М., Медицина, 1999. с. 280-301;
    36. Кандрор В.И. Клиническая эндокринология: руководство. 2002. с. 406-410;
    37. Квиркелия Н.Б. Прогнозирование миастении // George Med. News. 2001. - №10. с. 84-86;
    38. Квирекелия Н.Б., Шакаришвили Р. Патология тимуса при миастении // Груз. журн. радиологии. 2001. - №3. с. 22-25;
    39. Климова Е.М. Корреляция различных HLA-DR антигенов, уровня иммуногенетических показателей и морфологические изменения вилочковой железы при миастении // Биополимеры и клетка. 2001. Т.17. - №5. с. 434-440;
    40. Копьева Т.Н., Секамова С.М. Морфология вилочковой железы при миастении у детей // Журн. неврологии и психиатрии. 1990. - №9. с. 13-17;
    41. Котов С. В., Неретин В.Я., Агафонов Б.В., Сидорова О.П. Популяционные исследования миастении в Московской области // Журнал неврологии и психиатрии. 2006.- №5 - с. 52-55;
    42. Кульпина Е.В. Возрастная морфология телец вилочковой железы человека: автореф. дис. канд. мед. наук. 1998. 24 с.;
    43. Лавров Д.Ю. Достижения в изучении патогенеза, в диагностике и лечении миастении // Неврологический журнал. - 1998. - №6. - с. 51 -56;
    44. Лайсек Р., Барчи Р. Миастения. М.: Медицина. 1984. 480 с.;
    45. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Медицина, 1990. 173 с.;
    46. Ланцова В.Б., Сепп Е.К. Иммунобиохимические особенности тимуса при миастении // Неврологический журнал. - 2003. - №8. - с. 49-52;
    47. Ланцова В.Б., Сепп Е.К. Иммунобиохимические особенности IgG при миастении // Бюлл. эксп. биол. и мед. 2002. - №6. с. 678-680;
    48. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологическом исследовании с использованием Excel. К.: МОРИОН, 2001. с. 144-155;
    49. Макаренкова В.П., Кост Н.В., Щурин М.Р. Система дендритных клеток: роль в индукции иммунитета и в патогенезе инфекционных, аутоиммунных и онкологических заболеваний // Иммунология. 2002. - №2. с. 68-76;
    50. Неретин В.Я., Агафонов Б.В., Гехт Б.М. и др. Анализ ассоциации групп крови АВО и резус-фактора с миастенией у детей // Журн. невролог. и психиатрии. 2000. - №5. с. 61-62;
    51. Неретин В.Я., Aгафонов Б.Ф., Гехт Б.М., Сидорова О.П. Эпидемиология миастении // Альм. клин. мед. 2001. - №4. с. 178-179;
    52. Неретин В.Я., Кильдюшевский А.В., Агафонов Б.В. и др. Иммунопатология и иммунокоррекция миастении // Альм. клин. мед. 2001. - №4. с. 230 - 234;
    53. Неретин В.Я., Котов С.В., Гехт Б.М., Агафонов Б.В. Антитела к рецепторам ацетилхолина при миастении // Ж. невролог. и психиатрии. 2002. - №3. с. 51-53;
    54. Окулов А.Б., Пыков М.И., Стрункина И.В. Эктопия вилочковой железы // Детская хирургия. 2002. - №3. с. 54-55;
    55. Пащенков М.В., Пинегин Б.В. Роль дендритных клеток в регуляции иммунного ответа // Иммунология. 2002. - №5. с. 313-321;
    56. Пащенков М.В., Пинегин Б.В. Основные свойства дендритных клеток // Иммунология. 2001. - №4. с. 7-15;
    57. Пелюховский С.В. Активность тиреоидных и половых гормонов у больных миастенией после хирургического вмешательства // Клин. хирургия. 2005. - №2. с. 40-41;
    58. Пелюховский С.В. Зависимость изменений вилочковой железы у больных, оперированных по поводу миастении, от группы крови и резус-фактора // Клин. хирургия. 2006. - №2. с. 48-49;
    59. Пелюховский С.В. Клинико-морфологическая характеристика изменений вилочковой железы при миастении и их хирургическое лечение // Клин. хирургия. 2001, - №12. с. 29-30;
    60. Пирс Э. Гистохимия (теоретическая и прикладная). М.: Иностранная литература, 1962. 962 с.;
    61. Робинсон М.В. Морфоцитохимические особенности лимфоцитов в норме, при дестабилизирующих воздействиях и при аутоиммунных процессах и заболеваниях: дисс.докт.биол.наук. Новосибирск, 1994;
    62. Санадзе А.Г., Сиднев Д.В., Давыдова Т.В. и др. Антитела к мышцам у больных с позним началом миастении: клинические и электрофизиологические корреляции // Невролог. журнал. 2003. - №8. прил.1. с. 23-26;
    63. Сергиенко В.И., Бондарева И.Б. Математическая статистика в клинических исследованиях. М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. 256 с.;
    64. Сиднев Д.В., Санадзе А.Г., Давыдова Т.В., Щербакова Н.И. и др. Антитела к мышцам (антититиновые антитела) в диагностике миастении. Сочетающейся с тимомой // Невролог. журнал. 2003. - №8. с. 21-23;
    65. Сидорова О.П. Клинико-иммунологические аспекты миастении у взрослых больных Московской области: автореф. дисс. докт. мед. наук. 2003. 36 с.;
    66. Танкэ К. Введение в количественную цито-гистологическую морфологию. Бухарест, 1980. с. 191;
    67. Торбек В.Э. Морфогенез тимуса. М.: РУДН, 1999. с. 115;
    68. Торбек В.Э., Юрина И.А. Ультраструктура эпителиоцитов тимуса потомства при изменении гормонального фона в функциональной системе мать-плод // Вестник РУДН. 2000. - №2. с. 45-49;
    69. Труфакин В.А., Шурлыгина А.в. Проблемы гистофизиологии иммунной системы // Иммунология. 2002. - №1. с. 4-8;
    70. Фрейдлин И.С. Структура, функции и регуляция иммунной системы. Иммунодефицитные состояния // Под ред. В.С.Смирнова, И.С.Фрейдлин. - СПб, Фолиант, 2000;
    71. Харченко В.П., Саркисов Д.С., Ветшев П.С., Галил-Оглы Г.А., Зайратьянц О.В. Болезни вилочковой железы. М.: Триада-Х, 1998. 308 с.;
    72. Хлыстова З.С. Карта заселения органов иммунной системы эмбриона и плода человека Т- и В- лимфоцитов и начало эндокринной фенкции тимуса // Иммунология. 2002. - №2. с. 80-83;
    73. Хлыстова З.С. Становление системы иммуногенеза плода человека. М.: Медицина, 1987;
    74. Хмельницкий О.К., Зайчик А.Ш., Зубжицкий Ю.Н. Эндокринная система и иммунитет // Арх.патологии. 1983. - №11. с. 82-89;
    75. Цыпленкова В.Г., Бескровна Н.Н. Апоптоз // Арх. патологии. 1996. - №5. с. 71-74;
    76. Шарова Н.И. Активацианный апоптоз тимоцитов человека, индуцированный эпителиальными клетками тимуса // Иммунология. 2001. - №3. с. 18-21;
    77. Шурлыгина А.В., Труфакин В.А. Проблемы гистофизиологии иммунной системы // Вестник РАМН. - 2003. - Т. 23. - № 1. - С. 28-33;
    78. Юсфина Э.З., Гладкий Н.И. Новые данные о тимико-лимфатической системе и тонзиллярные проблемы // Ж. ушных, носовых и горловых болезней. 1983. - №1. с. 102-108;
    79. Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Алещенко И.Е. Иммунная система плода человека при крупноплодии и ЗВРП. Харьков: ЧФ «Антиква». 2004. 218 с.;
    80. Яковцова А.Ф., Кихтенко О.В., Губина-Вакулик Г.И. ДНК и РНК пинеалоцитов плода при позднем гестозе у матери // Запорожский мед. журнал. 2002. - №3. с. 58-59;
    81. Ярилин А.А. Апоптоз и его место в иммунных процессах // Иммунология. 1996. - №6. с. 10-23;
    82. Ярилин А.А. Контактные межклеточные взаимодействия при иммунном ответе // Пат. физиология. 1998. - №2. с. 38-48;
    83. Ярилин А.А. Возрастные изменения тимуса и Т-лимфоцитов // Иммунология. 2003. - №2. с. 117-128;
    84. Ярилин А.А. Апоптоз: природа феномена и его роль в норме и при патологии. Актуальные проблемы патофизиологии // Под ред. Б.Б.Мороза. М.: Медицина, 2001.
    85. Aarli J., Romi F., Skeie G., Gilhus N. Myasthenia gravis in individuals over 40 // Ann. N.- Y. Acad. Sci. 2003. - Vol. 998.- P. 424-430;
    86. Adikari S., Lian H., Link H. et al. Interferon-γ-modified dendritic cells suppress B cell function and ameliorate the development of experimental autoimmune myasthenia gravis // Clin. and Exp. Immunol. 2004. Vol. 2. P. 230-236;
    87. Abt P., Patel H., Marsh A., Schwartz S. Analysis of thymectomy for myasthenia gravis in older patients: a 20-year single institution experience // J. Am. Coll. Surg. 2001. Vol. 192(4). - 459-464;
    88. Allison M.R., Sarraf C.F. Apoptosis: a gene-directed pro-. gramme of cell death // J. Royal Coll. Physycians. London. 1992. Vol. 26. P. 26-35;
    89. Anderson G., Harman B.C., Hare K.J. Jenkinson E.L. Microenvironmental regulation of T-cell development in the thymus // Semin. Immunol. 2000. Oct; 12(5):457-464;
    90. Arends M.J., Wyllie A.H. Apoptosis. Mechanism and role in pathology // Int. Rev. exp. Pathol. 1991. Vol.32. P. 223-254;
    91. Balandina A., Lécart S., Dartevelle P., Saoudi A., Berrih-Aknin S. Functional defect of regulatory CD4(+)CD25+ T cells in the thymus of patients with autoimmune myasthenia gravis // Blood. 2005. Vol. 105(2). P. 735-741;
    92. Banda N.K., Bernier J., Kurahara D.K. et al. Crosslinking CD4 by human immunodeficiency virus gp120 primes T cells for activation-induced apoptosis // J. exp. Med. 1992. - Vol. 38. P. 252-256;
    93. Bellamy D., Mohamed R. A comparative study of age // Thymus. 1992. - Vol. 4. P. 107;
    94. Bissonette R.P., Echeverri F., Mahboubi A., Green D.R. Apoptotic cell death induced by c-myc is inhibited by bcl-2 // Nature. - 1992. - Vol. 359. P. 552-554;
    95. Bleul C., Boehm T. BMP signaling is required for normal thymus development // J. Immunol. 2005. Vol. 175(8). P. 5213-5221;
    96. Bodey B., Siegel S.E., Kaiser H.E. Involution of the mammalian thymus, one of the leading regulators of aging // In vivo. 1997. - Vol. 11. P. 421-440;
    97. Brosman M. Immunofluorescence vysetrovanie formal-parafinovego materialu // Cs.patol. 1979. Vol.15. P. 215-220.
    98. Carson D., Ribeiro J. Apoptosis and disease // Lancet. 1993. - Vol.341. P. 1251-1254;
    99. Chialda L., Cristea V. Current therapeutic methods in autoimmune diseases // Rom. Arch. Microbiol. and Immunol. 2002. Vol. 1-2. p. 61-62;
    100. Cohen G.M., Sun X.M., Fearnhead H. et al. Formation of large molecular weight fragments of DNA is a key committed step of apoptosis in thymocytes // Ibid. 1994. - Vol.153. P. 507-516;
    101. Cohen J.J. Glucocorticoid activation of a calcium-dependent endonuclease in thymocyte nuclei leads to cell death // Immunol. Today. 1993. - Vol.14. P. 126-130;
    102. Consolini R., Legitimo A., Calleri A., Mirani M. Distribution of age-related thymulin titres in normal subject through the course of life // Clin. Exp. Immunol. 2000. - Vol.121. P. 444-447;
    103. Conti-Fine B., Milani M., Kaminski H. Myasthenia gravis: past, present, and future // J. Clin. Invest. - 2006. - 116(11). P. 2843-2854;
    104. Cosi V., Romani A., Lombardi M., Raiola E., Bergamaschi R., Piccolo G., Citterio A., Berzuini C. Prognosis of myasthenia gravis: a retrospective study of 380 patients // J. Neurol. 1997. Vol. 244(9). P. 548-555;
    105. Dappen G.E., Crouse D.A., Anderson R.W. et al. Quantitative light and electron microscopic changes in thymic cells // Vivo Immunology Historhysiology Lymphoid System. N.-Y., London. 1992. P. 389-399;
    106. Daskalakas G., Papageorgion I., Petrogiannis N. et al. Myasthenia gravis and pregnancy // Eur. J. Obsten., Gynecol. and Reprod. Biol. 2000. Vol. 2. P. 201-204;
    107. De Perrot M., Liu J., Bril V., McRae K., Bezjak A., Keshavjee S. Prognostic significance of thymomas in patients with myasthenia gravis // Ann. Thorac. Surg. - 2002. Vol. 74(5). - 1658-62;
    108. De Smedt M., Hoebeke I., Reynvoet K., Leclercq G., Plum J. Different thresholds of Notch signaling bias human precursor cells toward B-, NK-, monocytic/dendritic-, or T-cell lineage in thymus microenvironment // Blood. 2005. Vol. 106(10). P. 3498-3506;
    109. De Waal Malefijt R., Leene W., Roholl P.L.M. et al. Thymic lymphoid cells // Lab. Invent. 1996. - Vol.55. P. 25-34;
    110. Dhein J., Walczak H., Baumler C. et al. Autocrine T-cell suicide mediated by APO-1/(Fas/CD95) // Nature. 1995. - Vol.373. P. 438-448;
    111. Duek D.C. Mc Farland R.D., Keiser P.H. et al. Changes in thymus function with age and during the treatment of HIV infection // Nature. 1998. - Vol.396. P. 690-695;
    112. Dural K., Yildirim E., Han S. et al. The importance of the time interval between diagnosis and operation in myasthenia gravis in patient // J. Cardiovascular Surg. 2003. Vol. 1. P. 125-129;
    113. Effros R.B., Boucher N., porter V. et al. Decline in CD28+ T-cells in centerians and long-term T cell culture: a possible cause for both in vivo and in vitro immunosenescence // Exp. Gerontol. 1994. - Vol.29. P. 601-609;
    114. Egner W., Andersen R., Hart D.N.J. Allostimulatory cells in fresh human blood: heterogeneity in antigen-presenting cell populations // Transplantation. 1993. - Vol.56. N4. - P. 945-950;
    115. El Rouby F., Praz F., Papiernik M. Thymic reticulum in mice // J. Immunol. 1995. - Vol.134. P. 3625-3631;
    116. Esche C., Shupin M.R., Lotze M.T. The use of dendritic cells for cancer vaccination // Curr. Opin. Med. Ther. 1999. - Vol.1. - N1. P. 72-81;
    117. Evoli A., Batocchi A., Minisci C., Di Schino C., Tonali P. Clinical characteristics and prognosis of myasthenia gravis in older people // J. Am. Geriatr. Soc. - 2000. Vol. 48(11). - 1442-1448;
    118. Farr A.G., Sidman C.L. Reduced expression of Ia antigens by thymus epithelial cells of aged mice // J. Immunol. 1994. - Vol.133. P. 98-103;
    119. Ferrero I., Mancini S., Grosjean F., Wilson A., Otten L., MacDonald H. TCR-gamma silencing during alphabeta T cell development depends upon pre-TCR-induced proliferation // J. Immunol. 2006. Vol. 177(9). P. 6038-6043;
    120. Flores K.G., Sempowski G.D., Haynes B.F., Hale L.P. Analysis of the human thymic perivascular space during aging // J. Clin. Invest. 1999. - Vol.104. P. 1031-1039;
    121. Fulop T., Douziech N., Gouliet A.C. et al. Cyclodextrin modulation of T-lymphocyte signal transcluction with aging // Mech. Ageing. Dev. 2001. - Vol.122. P. 1413-1430;
    122. Gabrieli Y., Sherman Y., Ben-Sasson S.A. Identification of programmed cell death in situ via specific labeling of nuclear DNA fragmentation // J. Cell. Biol. 1992. - Vol.119. P. 193-501;
    123. Galy A.H., Dinarello C.A., Kupper T.S. et al. Interleukin 1 Regulates Secretion of Zinc-Thymulin by Human // Cell Immunol. 1992. - Vol.129. P. 161-175;
    124. Gaudecker B. The development of the Human Thymus Microenvironment. In: The Human Thymus // Ed. by H. Muller-Hermelink. Berlin etc., 1986. - P.2-43;
    125. George A.J.T., Ritter M.A. Thymic involution with ageing: obsolescence or good house keeping // Immunol. Today. 1996. - Vol.17. P. 267-271;
    126. Gray S., Skandalakos J. Thymus. Embryology and congenital abnormalities. In: Surgery of the Thymus // Ed. by J.-C. Givel. Berlin, Springer. 1990. Vol.104. P. 1031-1039;
    127. Grouard G., Rissoan M.C., Filgueira L. et al. The enigmatic plasmacytoid T cells develop into dendritic cells with IL-3 and CD40-ligand[J] // J. Exp. Med. 1997. - Vol.185. N6. - P. 1101-1112;
    128. Guillermo G., Téllez-Zenteno J., Weder-Cisneros N., Mimenza A., Estañol B., Remes-Troche J.,Cantu-Brito C. Response of thymectomy: clinical and pathological characteristics among seronegative and seropositive myasthenia gravis patients // Acta Neurol. Scand. 2004. Vol. 109(3). P. 217-221;
    129. Cunha F.M., Scola R.H., Wernecs L.C. Myastenia Gravis. Clinical Nalution of 153 patients // Surg. Endocrinol. - 1999. Vol. 13:9. P. 943-946;
    130. Eymard B. Myopathies et myasthenies // Cah. O.R.L. chir. cervico-fac. et audiphonol. 2001. Vol. 4. P. 215-218;
    131. Flores K., Li J., Hale L. B cells in epithelial and perivascular compartments of human adult thymus // Hum. Pathol. 2001 Vol. 32(9) P. 926-934;
    132. Hale L. Histologic and molecular assessment of human thymus // Ann. Diagn. Pathol. 2004. Vol. 8(1). P. 50-60;
    133. Haynes B.F., Hale L.P. The human Thymus. A chimeric organ comprised of central and peripheral lymphoid components // Immunol. Res. 1998. - Vol.18. P. 175-192;
    134. Haynes B.F., Scearce R.M., Lobach D.F., Hensly L.L. Phenotypic characterization and ontogeny of mesodermal-derived and endocrine epithelial components of the thymus // J. exp. Med. 1994. - Vol.159. P. 1149-1168;
    135. Haynes B.F., Linton P.J., Eaton S.M. et al. IL-2, but not other chain-binding cytokines, can reverse the defect in generation of CD4+ effectors T-cell from naive T-cells of aged mice // J. exp. Med. 1999. - Vol.190. P. 1013-1024;
    136. Henry L. Anderson G. Immunoglobulin-producing cells in the human thymus // Thymus. 1989. - Vol.12. P. 77-87;
    137. Herrman M., Voll R.A., Kolowos W. et al. Impaired uptake of apoptotic cells // Immunologist. 2000. - Vol.8.&nb
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины