НЕЙРОЕНДОКРИННІ ПОРУШЕННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ КОРЕКЦІЇ У ХВОРИХ З ВЕГЕТАТИВНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ : Нейроэндокринные нарушения И ВОЗМОЖНОСТИ ИХ КОРРЕКЦИИ У БОЛЬНЫХ С вегетативной дисфункции

Короткий опис

Міністерство охорони здоров'я України
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

На правах рукопису

МАЯЦЬКА Оксана Віталіївна

УДК 616.839-009-036-085-053.71/.81

нейроендокринні порушення та можливості їх корекції у хворих з вегетативною дисфункцією

14.01.02 внутрішні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:

Лисенко Григорій Іванович
доктор медичних наук, професор,
завідувач кафедри сімейної медицини
НМАПО імені П.Л.Шупика

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .......................................................
ВСТУП .............................................................................................................
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури ................................................................
1.1. Стан здоров’я підлітків та молоді ...........................................................
1.2. Вегетативна дисфункція в юнацькому віці. Проблемні питання визначення, класифікації ................................................................................
1.3. Анатомо-функціональні особливості юнацького віку ..........................
1.4. Роль серотоніну в генезі вегетативної дисфункції ..............................
1.5. Роль гіпоталамуса в розвитку вегетативних розладів ..........................
1.6. Лікування вегетативної дисфункції ......................................................
1.7. Заключення ...............................................................................................
РОЗДІЛ 2. Матеріал та методи дослідження ............................
2.1. Матеріал дослідження ..............................................................................
2.2. Методи обстеження ..................................................................................
2.2.1. Дослідження вегетативного гомеостазу .......................................
2.2.2. Лабораторні дослідження ..............................................................
Розділ 3. Особливості клінічного перебігу вегетативної дисфункції ..................................................................
РОЗДІЛ 4. Функціональний стан вегетативної нервової системи при вегетативній дисфункції за показниками варіабельності ритму серця ............................................................
РОЗДІЛ 5. Сомато-статевий розвиток при вегетативній дисфункції ..................................................................................................
5.1. Фізичний розвиток підлітків, що страждають на вегетативну дисфункцію.......................................................................................................
5.2. Статевий розвиток підлітків, що страждають на вегетативну дисфункцію.......................................................................................................

РОЗДІЛ 6. ЕНДОКРИННІ РОЗЛАДИ ПРИ ВЕГЕТАТИВНІЙ ДИСФУНКЦІЇ ..................................................................................................
6.1. Особливості функціонального стану гіпофізарно-гонадної системи...
6.2. Особливості структурно-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи ..........................................................................................
РОЗДІЛ 7. ДОслідження вмісту серотоніну в плазмі крові при психовегетативних порушеннях та девіантних формах поведінки ......................................................
РОЗДІЛ 8. Можливості лікування вегетативної дисфункції ..................................................................................................
аналіз та обговорення результатів дослідження ......
Висновки....................................................................................................
Практичні рекомендації .................................................................
ДОДАТОК 1 ....................................................................................................
ДОДАТОК 2 ....................................................................................................
ДОДАТОК 3 ....................................................................................................
ДОДАТОК 4 ....................................................................................................
ДОДАТОК 5 ....................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................

ВСТУП

Актуальність проблеми. Дані поглиблених досліджень свідчать про серйозну ситуацію зі здоров’ям молоді. В останні п’ять років значно збільшилась захворюваність серед підлітків і молоді (Гойда Н.Г., 2000; Коренев М.М., 2000; Качанова Л.П., 2002; Грузєва Т.С., 2003; Abrams S.E., 2006). При цьому все більше значення в зростанні захворюваності набуває "техногенна агресія" (Горішна О.В., 2002; Макієнко Т.С., 2002; Набухотний Т.К. і співавт., 2002; Шкіряк-Нижник З.А. і співавт., 2003; Chase et al., 1998). Ця проблема стосується мільйонів людей, які мешкають в умовах забрудненого довкілля. Негативні зміни здоров’я осіб молодого віку пов’язані з погіршенням показників фізичного розвитку, поширенням психічних відхилень і пограничних станів, порушень в репродуктивній системі, збільшенням числа осіб, які відносяться до групи високого медико-соціального ризику (Баранов А.А., Щеплягина А.А., 2000; Числовська Н.В., Шкіряк-Нижник З.А. і співавт., 2003; Andrews J.A. et al., 2000).
Погіршення якості харчування також спричиняє підвищення захворюваності молоді хронічними хворобами. Намітилась чітка тенденція до збільшення числа молодих осіб з низькою масою тіла або, навпаки, з ожирінням (Баранов А.А. та співавт., 2000; Строев Ю.И. і співавт., 2003; Berkey et al., 2000; O’Dea J.A., 2006). Потребують серйозного аналізу негативні тенденції стану здоров’я молоді в районах з високим рівнем промислового забруднення та йодного дефіциту в біосфері (Марков А.М., 2000; Райс Ф., 2000; Brodowski J., 2005; Biswas A.B. et al., 2006; Brauer et al., 2006).
Відмічається різке зростання психо-соціальної дезадаптації молоді, що проявляється в девіантних формах поведінки (алкоголізм, наркоманія, суїциди, правопорушення). Так, 30-70% осіб, які знаходяться на обліку в міліції, інспекціях і комісіях в справах неповнолітніх це підлітки та молодь з неврозами, психопатіями, аномаліями особистості, психопатоподібними станами (Нежкина Н.Н. и соавт., 2000; Чубаровський В.В., Карпова Г.Л., 2001; Проскуріна Т.Ю., 2004; Шкіряк-Нижник З. А., 2004; Cronau H., 1998). Викликає занепокоєння розповсюдженість куріння серед підлітків (Пономаренко В.М., 2003; Rhem J. et al., 2006; Severson H.H. et al., 2006; Singh N. et al., 2006).
Висока розповсюдженість гіпотиреозу, зокрема на території України, може бути однією з причин ендокринопатій, розумової відсталості і інтелектуальної млявості. В районах з дефіцитом йоду нормальний і високий інтелектуальний розвиток мають тільки 55,4%, а у осіб, які мають зоб, в 2 рази частіше зустрічаються патологічні типи особистості (Марков А.М., 2000; Пономаренко В.М., 2002; Левенец С.А., 2005; Torne-Coll M., 2006; Drbalova K. et al., 2006).
Репродуктивне здоров’я також заслуговує належної уваги. Розповсюдження гінекологічної патології в Україні серед дівчаток складає 12-14%. Належної уваги заслуговує висока частота порушень статевого дозрівання та репродуктивної функції в умовах йодного дефіциту і гіпотиреозу (Пономаренко В.М., Грузєва Т.С., 2002; Левенец С.А., 2005; Brauer V.F. et al., 2006). Особливо уразливим в цьому аспекті є підлітковий вік (Нагорна А.М., 2002; Bеrky C.S. et al., 2000; Steenbeek A., 2006).
У молоді та підлітків спостерігається адаптаційна уразливість, яка пов’язана з фізіологічною нейроендокринною перебудовою організму, психологічними особливостями цього віку, що приводять до перенапруження регулюючих систем організму і, насамперед, вегетативної нервової системи (ВНС). Нейроендокринні зміни також впливають на функцію ВНС, що призводить до її порушення. В цей період будь-який стресовий фактор може погіршити стан здоров’я, що виявляється у різних видах функціональної патології з боку внутрішніх органів (Куроедов А. Ю. и соавт., 2000; Вейн А.М., 2003; Шабалов Н.П., 2003; Andrews J.A. et al., 2000; Lyritis G.A. et al., 2000; Rief N. еt al., 2001; Papazian O. et al., 2006).
Серед неінфекційної патології вегетативні дисфункції (ВД) складають 25-80% (Зозуля І.С., 1997; Бережний В.В., 2006; Марушко Ю. В., 2006; Sonino N. et al., 1998). Значна частина цих осіб страждає різними ендокринними захворюваннями та функціональними порушеннями з боку серцево-судинної системи (Коваленко В.М., Несукай О.Г., 2002; Белозеров Ю.М., 2004; Simson U. et al., 2001; Wiedemann B., 2002).
В останні роки з’явилася значна кількість робіт, які присвячені різним питанням ВД. Переважна більшість робіт стосується дітей та дорослих (Баранов А.А., 2000; Майданник В.Г., 2000; Мурашко Н.К., 2001; Свіщенко Є.П., 2002; Лук’янова О.М. і співавт., 2003). В роботах висвітлюються питання клініки, функціонального стану ВНС та лікування.
Вивченню ролі нейроендокринної системи в генезі ВД у підлітків присвячені лише окремі роботи (Макієнко Т.С., 2002; Набухотний Т.К., 2002; Плехова Е.И., Турчина С.И., 2004; Хижняк О.О., 2004). Тому нейроендокринні механізми патогенезу ВД у цієї вікової категорії потребують подальшого вивчення.
Своєчасне виявлення та корекція ВД, особливо в молодому віці, є важливим щодо профілактики розвитку багатьох хронічних захворювань дорослих. Особливо гостро постає це питання в умовах зростаючих техногенних та соціальних негативних впливів. Лікувально-профілактична тактика має бути максимально індивідуалізованою, що дозволить отримати високі терапевтичні результати.
Отже, ВНС відіграє провідну роль в адаптації організму до умов внутрішнього і навколишнього середовища, що змінюється. Відхилення, що виникають в системах регуляції, передують гемодинамічним, метаболічним та енергетичним порушенням. Тому вивчення нейроендокринних особливостей перебігу ВД та визначення причин їх виникнення є актуальною проблемою, вирішення якої сприятиме покращенню ефективності лікувально-профілактичних заходів при захворюваннях внутрішніх органів, що супроводжуються вегетативними розладами, у осіб молодого віку.
Мета роботи. Удосконалити профілактику, діагностику та лікування ВД у підлітків та молоді шляхом визначення взаємозв’язків між нейроендокринними та вегетативними порушеннями, психологічних особливостей при вегетативних розладах.
Завдання дослідження:
1. Вивчити поширеність, клінічні особливості перебігу, особистісні особливості при ВД.
2. Вивчити особливості кардіоритмограм при різних формах ВД та вплив куріння на ВРС.
3. Вивчити сомато-статевий розвиток при ВД.
4. Визначити функціональний стан гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем і проаналізувати кореляційні зв’язки в них при вегетативних розладах.
5. Визначити роль серотоніну в генезі психовегетативних порушень і поведінкових реакцій в юнацькому віці.
6. Обґрунтувати можливість профілактики та лікування вегетативних розладів в залежності від провідного клінічного синдрому за допомогою в-блокаторів або антидепресантів з урахуванням їх впливу на вегетативний статус за даними аналізу ВРС.
Об’єкт дослідження. Особи віком 15-18 років з ВД. 15-річними вважали осіб віком від 14,5 до 15,5 років, 16-річними від 15,5 до 16,5 років, 17-річними від 16,5 до 17,5 років, 18-річними від 17,5 до 18,5 років.
Предмет дослідження. Взаємозв’язок нейроендокринних, соматичних, психологічних та особистісних особливостей підлітків та молоді при ВД; можливість корекції вегетативних порушень в залежності від провідного клінічного синдрому.
Методи досліджень. Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань проводилось комплексне клінічне обстеження хворих. Загальноклінічне дослідження включало загальний аналіз крові та сечі, рівень цукру в крові та інші в залежності від потреби. З інструментальних обстежень виконувались електрокардіографія, ритмокардіографія, ультрасонографічне дослідження щитоподібної залози (ЩЗ), реоенцефалографія, електроенцефалографія, та інші за необхідності.
Вивчення загальної захворюваності та захворюваності за окремими нозологічними формами проводилось ретроспективно за даними статистичних звітів та за матеріалами звернень за медичною допомогою у лікувально-профілактичні заклади.
Сомато-статевий розвиток оцінювали за показниками маси, зросту, визначенням вторинних статевих ознак за Танером.
Анкетування використовували для оцінки темпераменту (анкета Х. Айзенка). Тип акцентуації особистості визначали за допомогою патохарактерологічного діагностичного опитувальника для підлітків (Личко А.Є., 1983).
Наявність ВД та ступінь її вираження оцінювали за допомогою тестового варіанту таблиць, запропонованих Вейном А.М., 2000, Мачерет Є.Л. і співавт., 2000. Вихідний вегетативний тонус визначали за часовими і спектральними показниками варіабельності ритму серця (ВРС). Вегетативну реактивність та вегетативне забезпечення діяльності оцінювали аналізуючи кардіоритмограми за Баєвським Р.М. при проведенні кліноортостатичної проби (КОП) за загальноприйнятою методикою.
Функціональний стан гіпофізарно-гонадної системи (ГГС) оцінювали за рівнями в плазмі крові соматотропіну (СТГ) (нг/мл), пролактину (ПЛ) (мкг/мл), лютеотропіну (ЛГ) (мкОД/мл), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) (мкОД/мл), прогестерону (ПГ) (мкОД/мл), вільної фракції тестостерону (ВТс) (пг/мл). Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГТС) за вмістом в плазмі крові тиреотропіну (ТТГ) (мкОД/мл), вільної фракції тироксину (FТ4) (ммоль/л), антитіл до мікросомальної фракції (ОД) та до тиреоглобуліну (ОД). Рівень серотоніну в плазмі крові визначали біохімічним шляхом (нмоль/л).
Для проведення гормональних досліджень були використані комплекти для імуноферментного аналізу UBI MagiwelTM (СТГ, ПЛ) DSL-10-49100 ACTIVE (ВТс), тест-системи ТТГ-ІФА-Бест-стрип (Росія) та ІФА-СвТ4-1 (Росія) (ТТГ та FТ4. відповідно). Комплекти DSL-10-4600 та SDL-10-4700 були використані для визначення відповідно ЛГ та ФСГ імуносорбентним методом.
Дослідження проводили на аналізаторі «Amerlite» фірми «Amersham» (Велика Британія).
Статистична обробка даних проводилась з використанням стандартного пакету статистичного аналізу "Statistica 6.0 for Windows". Вірогідність отриманих результатів визначали за допомогою t-критерія Ст’юдента.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексу сучасних методів дослідження нами вперше визначені нейроендокринні особливості клінічного перебігу ВД в юнацькому віці. Розширено уявлення щодо патогенезу вегетативних розладів. Доведена залежність вегетативних змін від психофізіологічного статусу. Виявлена висока частота пограничних акцентуацій особистості у хворих з вегетативною дисфункцією.
Вперше встановлена роль серотоніну у формуванні провідних синдромів хвороби, а також залежність пограничних типів акцентуації особистості від рівня серотоніну в крові. Обґрунтована доцільність включення в лікувальний комплекс у хворих з пограничними типами акцентуації особистості препаратів, які нормалізують серотоніновий обмін.
Встановлено залежність між частотою та характером порушень сомато-статевого розвитку і формою ВД. Це доводить необхідність своєчасного виявлення та корекції вегетативних розладів для забезпечення гармонійного розвитку молоді. На підставі вивчення гормонального спектру гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем доведена роль дисгормональних порушень при різних клінічних формах ВД. Виявлено порушення корелятивних зв’язків в досліджуваних системах. Доведено негативний вплив куріння на ВРС у підлітків. Зниження ВРС за рахунок зменшення парасимпатичних впливів є загрозливим в плані розвитку серцево-судинної патології.
На підставі оцінки вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності, а також функціонального стану нейроендокринної системи, яка в молодому віці зазнає найбільших змін та перебудови, з урахуванням клінічної форми та провідного синдрому вперше розроблений патогенетичний підхід до лікування ВД. Успішно апробовано ряд лікарських засобів для корекції провідних синдромів хвороби. Доведено нормалізуючий вплив в-блокаторів, антидепресантів на показники вегетативного статусу.
Практичне значення одержаних результатів. Висока частота ВД серед молоді диктує необхідність зосередити увагу сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів на своєчасному виявленні та лікуванні зазначених станів з метою профілактики захворювань у дорослому віці.
Запропонований комплекс клінічного та параклінічного дослідження хворих на ВД дозволяє об’єктивізувати клінічну форму, провідний синдром хвороби, виявити порушення функціонального стану основних ланок нейроендокринної регуляції вегетативного гомеостазу та індивідуалізувати напрямок та методи корекції наявних порушень.
Зважаючи на поширеність пограничних типів акцентуацій особистості серед підлітків та їх зв’язок зі змінами концентрації серотоніну доцільним є включення в лікувальний комплекс препаратів, які нормалізують серотоніновий обмін. Доцільною є психологічна корекція акцентуацій характеру.
Приймаючи до уваги поєднання вегетативних розладів з дисгормональними змінами в ГГС та ГТС, доцільним є своєчасна корекція ВД для гармонійного сомато-статевого розвитку.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджені в лікувально-діагностичний процес Центральної поліклініки Дарницького району м. Києва, Навчально-практичного центру сімейної медицини Дарницького району (м. Київ), поліклініки сімейного лікаря "Русанівка" (м. Київ), Київського обласного кардіологічного диспансеру, Черкаського обласного кардіологічного центру, Черкаської обласної лікарні, що підтверджено актами впровадження.
Наукові положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедри сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено напрямок наукового дослідження, самостійно проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, сформульовано мету та завдання роботи, розроблено методологію дослідження. Самостійно обрано комплекс лабораторних та інструментальних методів для оцінки гормонального статусу та стану ВНС. Ряд досліджень виконано особисто на базі лабораторії Центральної поліклініки Дарницького району міста Києва.
Безпосередньо дисертантом виконано клінічне спостереження та лікування хворих на ВД, проаналізовано результати клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження, статистичних звітів та медичної документації обстежених. Особисто проведено систематизацію і математичну обробку отриманих даних, аналіз та узагальнення результатів, сформульовано всі положення, висновки та практичні рекомендації, підготовлено до друк

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання клінічної медицини, що полягає у покращенні діагностики та лікування ВД в юнацькому віці шляхом визначення нейроендокринних змін, стану вегетативних механізмів регуляції та психологічних особливостей особистості, а також застосування бетаксолола гідрохлориду в лікувально-профілактичних програмах при ВД з гіпертензивним синдромом та Геларіума Гіперікума при ВД з тривожно-депресивним синдромом.
1. Поширеність ВД серед обстежених осіб юнацького віку становить 35,6%. Найчастішою формою є ВСД (40,5%), рідше діагностуються НЦД (31,5%) і ВВД (24,1%). ПВН виявлено у 3,9% хворих. Акцентуації особистості виявлені у 68,0% обстежених, переважно збудливого типу епілептоїдного, істероїдного, гіпертимного (16,8%, 11,2% і 11,6% відповідно), що створює підґрунтя для розвитку ВД і диктує необхідність обов’язкової участі психолога в лікувальному процесі.
2. Визначення показників ВРС є об’єктивним методом діагностики і диференційної діагностики ВД, всі форми якої проявляються втратою або значним ослабленням зв’язків між окремими показниками тонусу парасимпатичної ланки ВНС та між показниками парасимпатичної та симпатичної дії, що свідчить про наявність синдрому дезадаптації. Для ПВН характерно зниження RMSSD, а також потужності високочастотних коливань (HF, HFn), що свідчить про основну роль зменшення активності парасимпатичної ланки ВНС при цій формі ВД. Для ВСД, НЦД та ВВД характерне підвищення тонусу ПС ланки вегетативної регуляції (за показниками NN, RMSSD, pNN50, HF, HFn), а також зниження симпатичної активності.
3. Куріння знижує варіабельність серцевого ритму за рахунок зменшення парасимпатичних впливів на серце, що є предиктором розвитку серцево-судинної патології.
4. За даними кардіоінтервалографії при проведенні активної кліноортостатичної проби у хворих на ВСД має місце посилення активності центрального контуру регуляції серцевого ритму. Зміни показників КІГ у хворих на НЦД свідчать про перенапруження компенсаторних можливостей ВНС, підвищення активності автономного і центрального каналів регуляції. ВВД характеризувалась неадекватністю вегетативної регуляції, перенапругою як симпатичної так і парасимпатичної ланок ВНС, а ПВН виснаженням регуляторних процесів, зниженням функціональних можливостей обох ланок вегетативної регуляції. Адекватна адаптація при ВСД, НЦД забезпечується більш високою напругою симпатичної ланки ВНС. При цих формах найбільш часто зустрічаються кардіоваскулярні розлади (100 % та 65,5 % відповідно).
5. У третини підлітків ВД супроводжується розладами сомато-статевого розвитку, які залежать від її форми. При ВСД спостерігається випередження в зрості, при НЦД за показниками маси, при ВВД відставання за показниками маси та зросту. Для всіх форм характерно відставання в статевому розвитку за показниками індексу маскулінізації у юнаків та загального балу статевого розвитку у дівчат. Диспропорційний сомато-статевий розвиток при ВСД та НЦД може бути пов’язаний з функціональним дисбалансом гіпофізарно-гонадної системи, при ВВД з нейроендокринними розладами, тривалим гастро-інтестінальним синдромом та дієтичними обмеженнями.
6. Функціональний стан гіпофізарно-гонадної системи при ВСД характеризувався підвищенням рівня СТГ та зниженням вмісту ПЛ. При НЦД виявлено підвищення рівнів СТГ та ПЛ, при ВВД зменшення вмісту ПЛ і підвищення ВТс. ПВН характеризувалась підвищенням рівня ПГ (р<0,05) у хворих дівчат. Незалежно від статі при всіх формах ВД середній вміст ЛГ і ФСГ вірогідно не відрізнявся від аналогічних показників у практично здорових.
7. 31,6% підлітків з ВД мають структурні зміни ЩЗ, які більш характерні для ВВД (41,9%) та ПВН (50,0%). При цих же формах виявлена висока частота зобу ІІа ст. (9,3% і 16,7% відповідно), аутоімунного тиреоїдиту (6,9% і 8,3%). Для всіх форм ВД характерним було збільшення об’єму ЩЗ (р<0,05), що супроводжувалось зниженням рівня FT4 (р<0,05) та підвищенням вмісту ТТГ (р<0,05) порівняно з показниками у практично здорових, що свідчить про участь гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи в патогенезі ВД незалежно від її клінічної форми. 10,9% пацієнтів з зобом ІІа ст. мали стан субклінічного гіпотиреозу, що свідчить про необхідність додаткового спостереження за такими хворими з метою профілактики клінічної маніфестації гіпотиреозу.
8. Клінічний перебіг ВД супроводжується змінами середнього рівня серотоніну в плазмі крові, що не залежать від її форми. Вірогідне зниження рівня 5НТ спостерігається при синдромах цефалгії, артеріальної гіпотензії, тенденція до зниження при девіантних формах поведінки.
9. Призначення бетаксолола гідрохлориду хворим з провідним гіпертензивним синдромом сприяє нормалізації балансу між симпатичною та парасимпатичною ланками регуляції серцевого ритму. Нормалізація психічного стану за допомогою екстракту трави звіробою приводить до зменшення проявів ВД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аббакумов С.А. Нейроциркуляторная дистония // Врач. 1997. №2. С.68.
2. Актуальні питання педіатрії. Навчально-методичний посібник для лікарів загальної практики сімейної медицини / За ред. В.В. Бережного // К.:«Червона Рута-Турс», 2006. 430 с.
3. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение / Пер. с англ. С. Могилевского // М.:ЭКСМО-Пресс, 2002. 352 с.
4. Александровский Ю.А. Пограничные психические растройства // Ростов-на-Дону, 1997. 576 с.
5. Алексеев С.В. Медико-социальная оценка здоровья современных подростков. Проблемы и пути решения // Мат. IV междунар. конгр. «Эколого-социальные вопросы защиты и охраны здоровья молодого поколения на пути в XXI век. СПб.:Изд-во регион. отдел. Рос. Фонда «Здоровье человека», 1998. С. 1619.
6. Алёшин Б.В. Система APUD (система ПОДАП) // Актуальные вопросы современной нейроэндокринологии: Нейробиологические аспекты. М.: Наука, 1981. С. 624.
7. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология: В 2х томах. Т. 2. // К.:Здоров’я, 2002. С. 755787
8. Аналіз основних показників здоров’я населення України та ресурсів охорони здоров’я за 1990-1996 роки // К.:МОЗ України. Центр мед. статистики. 1997. 139 с.
9. Антипкін Ю.Г., Неділько В.П., Арабська Л.П. Динаміка показників здоров’я дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях / У кн.: Актуальні проблеми епідеміології та первинної профілактики медичних наслідків аварії на ЧАЕС. К. 2000. С. 189194.
10. Антипкін Ю.Г., Арабська А.П., Толкач С.І. Деякі особливості стану здоров’я школярів, що мешкають на радіаційно забруднених територіях // Матер. наук.-практ. конф. Українського НДІ охорони здоров’я дітей та підлітків. Х., 2000. С. 89.
11. Антипкін Ю.Г., Квашніна Л.В., Величко М.І. Особливості функціонування кардіореспіраторної системи у дітей, що постійно мешкають в умовах дії малих доз іонізуючого випромінювання // Укр. мед. часопис. 1998. №4. С. 4144.
12. Антонов О.В., Десенко С.П., Крехов В.Д. и соавт. Состояние здоровья детей и взрослых, проживающих в условиях длительного воздействия низких доз ионизирующего излучения // Матер. тез. 9 съезда педиатров России 19-22 февраля 2001 Москва. С. 31.
13. Антонова Л.К., Кушнир С.М., Бухарева М.В. Сравнительная характеристика психоневрологических нарушений у подростков с различными клиническими формами нейроциркуляторной дистонии // Охрана психического здоровья детей и подростков: Мат. IV конгр. педиатров России, М., 17-18 нояб. 1998. М. 1998. С. 10.
14. Антух Э.А. Особенности диагностики нейроциркуляторной дистонии кардиального типа у лиц молодого возраста: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / 114 Окружн. воен. клинич. госпиталь Моск. округа ПВО. М., 1998. 24 с.
15. Аринчин А.Н. Прогнозирование уровня артериального давления у детей, постоянно проживающих на радиоактивно загрязненных территориях республики Беларусь // Здравоохранение. 1999. №3. С. 2730.
16. Астахова Л.Н., Полянская О.Н., Дрозд В.М., Митюкова Т.А. и др. Функциональное состояние гипофизарно-тиреоидной системы детей и подростков // Здравоохр. Беларуси. 1993. №1. С. 4.
17. Атаханов Ш.Э., Робертсон Д. Ортостатическая гипотония и вегетативная недостаточность (механизмы и классификации) // Кардиология. 1995. № 3. С. 4150.
18. Бабичев В.Н. Нейроэндокринология пола // М.:Наука, 1981. 221 с.
19. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии // М.:Наука, 1979. 154 с.
20. Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе // М.:Наука, 1984. 205 с.
21. Балаболкин М.И. Эндокринология // М.:Универсум паблишинг, 1998. 584 с.
22. Балашова Т.И., Сухарева Т.В., Силищева Н.Н. Клинические и психоличностные особенности подростков с заболеваниями сердечно-сосудистой системы // Мат.тез. 9 съезда педиатров России. 19-22 февраля 2001. Москва. С. 65.
23. Баранов А.А. Основные направления укрепления здоровья детей // Ребенок: Проблемы экологии и здоровья. Сб. докл. научн. сессии 1-3 июня 1999 г. СПб.: Изд-во СПбГПМА, 1999. С. 2026.
24. Баранов А.А. Состояние здоровья детей и подростков в современных условиях: проблемы, пути решения // Рос. педиатр. журнал. 1998. №1. С. 58.
25. Баранов А.А., Щеплягина Л.А. Здоровье детей на пороге XXI века: пути решения проблеми // Рус. мед. журнал. 2000. т.8, №18. С. 737738.
26. Баранов А.А., Щеплягина Л.А. Физиология роста и развития подростков // Теоретические и клинические вопросы. М. 2000. С. 238, 326.
27. Бардов В.Г., Сергета І.В. Основні тенденції формування та розвитку психофізіологічних функцій організму дітей та підлітків // Проблеми медицини. 1998. №4. С. 3539.
28. Бариляка І.Р., Польки Н.С. Фізичний розвиток дітей різних регіонів України // Тернопіль, 2000. 180 с.
29. Батурова Е.А. Особенности клинической картины вегето-сосудистой дистонии у детей // Кремлевская медицина. Клин. вестник. 1998. №3. С. 1015.
30. Бебешко В.Г., Бруслова К.М., Цветкова Н.М. і співав. Особливості перебігу анемій у дітей, які зазнають впливу комплексу несприятливих чинників аварії на ЧАЕС // Укр. мед. часопис. 2000. №2(16). С. 101104.
31. Безликина О.Б., Волеводз Н.Н., Нагаева Е.В. и соав. Состояние гипоталамо-гипофизарной области у детей с дефицитом гормона роста // Мат. тез. 9 съезда педиатров России 19-22 февраля 2001. Москва. С. 7071.
32. Белозеров Ю.М. Детская кардиология // М.:МЕДпресс-информ, 2004. 600 с.
33. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. Руководство для врачей: В 2-х томах, Т. 1. // М.:Медицина, 1987. 448 с.
34. Белоконь Н.А., Осокина Г.Т., Леонтьева И.В. Вегето-сосудистая дистония у детей: клиника, диагностика, лечение (метод. рекоменд.) // М. 1987. С. 24.
35. Беляева Л.М. Основы прогнозирования эссенциальной артериальной гипертензии у детей и подростков: Дис.... д-ра мед. наук: 14.00.09. Минск. 1990. Утв. 14.06.91 . 329 с.
36. Беляева Л.М. Современные представления о генезе вегето-сосудистых дистоний у детей // Здравоохранение Беларуси. 1996. С. 711.
37. Беляева Л.М., Хрусталева Е.К. Сердечно-сосудистые заболеванния у детей и подростков // Минск:Выэйшая школа, 1999. 187 с.
38. Бердник О.В., Сердюк А.М., Звиняцковский Я.И. Факторы окружающей среды как факторы риска для здоровья населения: результаты эпидемиологических исследований, пути их расширения и углубления // Лік. справа. 1998. №12. С. 36.
39. Бережной В.В., Островерхова М.Н. Роль надсегментарных уровней регуляции метаболической кардиомиопатии // Архив клин. и эксперим. медицины. 2003. Т. 12. № 1. С. 8083.
40. Богатирьова Р.В., Горбань Є.М., Гойда Н.Г., Коренєв М.М., Бесєдіна О.А. Стан і перспективи розвитку пріоритетного наукового напрямку "Охорона здоров’я дітей шкільного віку і підлітків // Лік. справа. 2000. №1. С. 36.
41. Богмат Л.Ф. Гормональний дисбаланс пубертатного периода в формировании атеросклероза у подростков. // Укр. терап. журнал. 2000. Т.2 №1. С. 4853.
42. Богмат Л.Ф. Первинна артеріальна гіпертензія // Ювенологія: Практикум з підліткової медицини / За ред. проф. Л.К.Пархоменко // Х.:Факт, 2004. С. 150174.
43. Богмат Л.Ф., Коренев Н.М., Савво И.Д., Носова Е.М. Обоснование назначения антигипертензивной терапии подросткам с ПАГ // Детская кардиология 2004: Тез. Всероссийского конгр. М. 2004. С. 5657.
44. Болотова Н.В., Дронова Е.Г., Филина Н.Ю. Эндемический зоб как экологическая проблема современности // Матер. тез. 9 съезда педиатров России 19-22 февраля 2001. Москва. С.85.
45. Брук Д.В., Зелінська Н.Б., Рудакова А.О., Ричкова Г.С., Хижняк О.О. Сучасні підходи до профілактики йододефіцитних захворювань у населення України. Посібник // К.: Кобза, 2004. 136 с.
46. Бурлай В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей (діагностика та лікування): Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. К., 2001. 29 с.
47. Бурлай В.Г. Кореляційно-регресивний та інформаційно-ентропійний аналіз нейро-ендокринних зв’язків у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. №4. С. 2729.
48. Бурлай В.Г., Хайтович М.В., Місюра Л.І. Мікроциркуляція у дітей з вегетативними порушеннями у несприятливі метеодні // ПАГ. 2000. №3. С. 911.
49. Вайгель А.М., Скударнов Е.В., Ковалев В.В., Григоровская О.А. Истоки вегето-сосудистых дистоний // Мат. тез. 9 съезда педиатров России 1922 февраля 2001. Москва. С. 107.
50. Ващенко Л.В., Приставка А.Ф., Лацинская С.А., Степаненко Т.И., Бадогина С.А. Новый подход к оценке показателей кардиоинтервалограммы у детей. // Мат. наук.-практ. конф. м.Харків, 1719 травня, 2000 р. С. 15-16.
51. Введенська Т.С., Начьотова Т.А., Красноруцька Н.Д. Функциональное состояние сердца у девочек-подростков с нарушениями менструальной функции и аритмиями // Мат. Всеукр. сьезда педиатров. Днепропетровск, 2004. С. 78.
52. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / Под ред. А.М. Вейна // М.:ООО «Мед. информ. агентство», 2003. 752 с.
53. Вейн А.М. Классификация вегетативных нарушений // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. 1998. т. 88, вып. 10. С. 912.
54. Вейн А.М., Дюкова Г.М., Воробьева О.В., Данилов А.Б. Панические атаки. Руководство для врачей // М.:«Эйдос-Медиа», 2004. 406 с.
55. Вельтищев Ю.Е. Рост ребенка: закономерности, нормальные вариации, соматотипы, нарушения и их коррекция // Лекции для врачей. Москва. 2000. 54 с.
56. Вельтищев Ю.Е., Ветров В.П. Обьективные показатели нормального развития и состояния здоровья ребенка // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 2000. Юбилейный сборник. С. 2831
57. Вериженко Т.А., Шкиряк-Нижник З.А., Непочатова Э.И., Синчук Л.М., Царенко И.В. Репродуктивное и сексуальное поведение современных подростков и задачи по улучшению их полового воспитания // Мат. наук.практ. Конф. "Репродуктивне здоров’я: проблеми та перспективи", Донецьк, 18 травня 2001 р. Донецьк, 2001. С. 1619
58. Вишинская Т., Янушевич П., Ветеска-Климчак А. и др. Артериальная гипертензия у детей и молодежи // Новости фармации и медицини. 1998. № 12. С. 812.
59. Волков В.С., Виноградов В.Ф. Нейроциркуляторная дистония (вопросы терминологии, классификации, патогенеза, клиники, диагностики и лечения) / В кн. Функциональные психогенные нарушения в клинике внутренних болезней // М.1981. С. 3957.
60. Волосовець О.П. Синдром дезадаптації серцево-судинної системи у дітей, які зазнають негативного впливу екотоксичних факторів довкілля // ПАГ. 1998. № 1. С. 1719.
61. Ганнушкин П.В. Клиника психопатий, их статика, динамика, систематика // Н. Новгород, 1998. 122 с.
62. Гарганеева Н.П. Системный подход к анализу связи патоллогии внутренних органов и психических расстройств // Сибирский вестн. психиатрии и наркологии. 2001. №3. С. 5157
63. Гареева Г.Д. Соматоформная дисфункция вегетативной нервной системы у подростков и интегративные методы в комплексном лечении: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Башк. гос. мед. ун-т. Уфа, 2000. 27 с.
64. Герасимов Г. С., Свириденко Н.Ю. Йоддефицитные заболевания / Болезни органов эндокринной системы. / Под ред. И.И. Дедова. М.:«Медицина», 2000. С. 311327.
65. Гиріна О.М., Лємзякова Т.Г., Рудіченко В.М., Сорокіна І.А. Синдром хронічної втомленості в практиці сімейної медицини // Укр. мед. часопис. 2000. №1. С. 514.
66. Гланц С. Медико-биологическая статистика // М. 1998. 459 с.
67. Говорин А.А., Горбунов В.В., Говорин Н.В. Прогностическое значение изменений показателей вариабельности ритма сердца у больных нестабильной стенокардией с учетом тревожно-депрессивных расстройств // Рос. кардиол. журнал. 2003. №2. С. 1317.
68. Гребняк М.П., Машиністов В.В., Вербаховська О.В. Стан здоров’я учнів гімназій та ліцеїв // ПАГ. 1998. №1. С. 5962.
69. Грузєва Т.С. Комплексний підхід до збереження і зміцнення здоров’я дітей та матерів // Матер. наук.-практ. конф. "Регіональна політика в галузі охорони здоров’я. Шляхи формування та реалізації". Одеса, 67 червня 2003р. С. 212222.
70. Грузєва Т.С. Роль вивчення здоров’я різних груп населення в умовах стратифікації суспільства для формування політики в галузі охорони здоров’я // Матеріали наук.-практ. конф. "Регіональна політика в галузі охорони здоров’я. Шляхи формування та реалізації". Одеса, 67 червня 2003 р. С. 200211
71. Грузєва Т.С., Кульчицька Т.К., Пономаренко С.Д., Кульчицька Н.О., Іншакова Г.В. Охорона здоров’я дітей основа покращення суспільного здоров’я // Тез. доп. ІХ конгресу Світової федерації укр. лік. товариств, присвяченого 25-річчю СФУЛТ. Луганськ; К.; Чікаго, 2002. С. 7879
72. Даниленко Г.М., Беседина А.А. Современные тенденции физического развития школьников северо-восточного региона Украины // Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке: Мат. междунар. конгр. М., 2004. Ч.1. С.1820
73. Даниленко Г.М., Камарчук Л.В., Костенко Т.О., Ніконова В.В., Чумак С.О., Мітельов Д.А. Клінічна характеристика стану здоров’я школярів, що навчаються в сільській місцевості // Мат. II Міжнар. наук.-практ. конф. Чернівці, 2004. С. 1213.
74. Даниленко Г.М., Колотій Н.М., Карабутова М.А. Проблеми моніторингу психологічного здоров'я школярів // Укр. вісн. психоневрології. 1999. Т.7, №4 С. 5153.
75. Дворецкий Л.И. Соматоформные расстройсва в практике терапевта // Рос. мед. журнал. 2002. Т.10, №19. С. 1825
76. Дедов И.И., Дедов В.И. Биоритмы гормонов // М.:«Медицина», 1992. 256 с.
77. Дедов И.И., Трошина Е.А., Александрова Г.Ф. Диагностика, лечение и профилактика узловых форм заболеваний щитовидной железы / Руководство для врачей // Москва, 1999 г. 357 с.
78. Детская психоневрология / Под ред. Булахова Л.А. // К.:Здоров’я, 2001. 495 c.
79. Диагностика и лечение эндокринных заболеванний у детей и подростков / Под ред. Н.П. Шабалова // М.:МЕДпресс-информ, 2003. С. 464484.
80. Дмитриева Е. Г. Дисфункция створок митрального клапана у детей старших возрастных групп и подростков с вегетососудистой дистонией: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.09 // Урал. гос. мед. акад., Муниципал. учреждение Гор. диагност. центр. Екатеринбург, 2000. 23 с.
81. Дудіна О.О. До проблеми профілактики патології репродуктивної системи дітей підліткового віку // Мат. до круглого столу "Сучасна загальна освітня школа та репродуктивне здоров’я". К., 22 грудня 2003. С. 3237.
82. Дудіна О.О., Кульчицька Н.О. Комплексний підхід до вирішення проблем охорони здоров’я населення південно-східного регіону // Матеріали наук.-практ. конф. "Регіональна політика в галузі охорони здоров’я. Шляхи формування та реалізації". Одеса, 67 червня 2003 р. С.299311
83. Дука К.Д., Мішина Н.В., Корець Е.А. та ін. Динаміка формування серцево-судинної патології у дітей Придніпровського регіону // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. №2. С. 4344.
84. Жаркова Н.Б., Морозова М.А., Андрусенко М.П. Психометрический метод не только для экспериментов // Журнал неврологии и психиатрии. 2001. №1. С. 3741.
85. Жданова Л.А. Актуальные аспекты формирования здоровья подростков // Российский педиатр. журнал . 1998. №3. С. 5760.
86. Звездина И.В. Артериальное давление в старшем подростковом возрасте // Рос. педиатр. журнал. 1998. №6. С. 1619.
87. Зефирова Г.С. Заболевания щитовидной железы // М., 1999. 86 с.
88. Зинченко С.Н. Детская психоневрология. / Под ред. Булахова Л.А. // К.:Здоров’я, 2001. 495 c.
89. Зозуля І.С. Синдром вегетосудинної дистонії (клініка, діагностика, лікування) // Укр. мед. часопис. 1997. №2(2). С. 1721.
90. Иванов С.Н. Вегетативная регуляция и сосудистый тонус у подростков с нейроциркуляторной дистонией // Сб. мат. конф.: Пробл., пути развития: Юбил. сб. науч. тр.: В 2 ч. Ч. 2. СПб., 2000. С. 161162
91. Ивахненко Л.С., Глотова О.Ю., Корганова И.Н. Опыт лечения вегето-сосудистых пароксизмов в условиях неврологического отделения. Актуальные проблемы неврологии и нейрохирургии: (Сб. науч. тр.): Посвящается 100-летию со дня рождения Никольского В.А., 75-летию образования каф. клиники невропатологии и нейрохирургии РГМУ Ростов н/Д. 1999. C. 175.
92. Игише